Ігрові вправи для розвитку мовної компетентності молодших школярів на уроках літературного читання

Ігрові вправи

Гра «Відгадай предмет»

До предметних малюнків дібрати ознаки, за якими діти повинні відгадати предмет.

Наприклад:

? Кольоровий, круглий, гумовий — ... (м'яч).

? Паперовий, легкий, повітряний — ... (змій).

? Металевий, швидкий, двоколісний — ... (велосипед).

Гра «Хто це? Що це?»

Учитель називає дії предметів — учні відгадують предмет.

Наприклад:

? Сходить, гріє, пече, заховалося, зайшло ... (сонце).

? Граються, загорають, купаються, вчаться, змагаються... (діти).

? Росте, розвивається, зеленіє, шумить ... (дерево).

Мовна гра «Що робить?»

Учитель називає предмет — діти добирають дії.

Наприклад:

? Пташка — летить, співає...

? Вода — тече, кипить...

? Ракета — летить, мчить...

? Хлопчик — читає, біжить...

Рольова гра. Інсценізація пісні-гри «Ходить гарбуз по городу», уривків казок

Гра «Сплетемо віночок із речень»

Кожне нове речення починається з останнього слова попереднього речення.

Наприклад: Василько приніс багато трави. Траву люблять їсти корови. Корови мають роги. Роги є і у кози. Козу пасе Івасик. Івасик приніс моркву кроликам. Кролики дуже пухнасті. Пухнасті гусенята йдуть на став...

Гра «Фотограф»

На розвиток зорової пам'яті.

- Дітям пропонується кілька секунд зосередити увагу на сторінках букваря, «сфотографувати», що там зображено. Загорнути підручник.

- Складіть речення до малюнка, який ви «сфотографували». (Діти опираються лише на свою пам'ять.)

Гра «Слідопити»

- Розгляньте уважно сторінки з малюнками тварин. Чи є серед них ті, яких ми ще не називали? Спробуйте пригадати, що ви про них знаєте, і складіть загадки про них. Пам'ятайте, що ви не називаєте цієї тварини, а лише даєте багато підказок про неї. (Дитячі спроби.)

Розвивальна вправа з логічним навантаженням «Що в мішечку?»

Учитель. У мене в мішечку предмет. Щоб відгадати, що там, ви можете задавати мені різні питання, дізнаватись про предмет.

Варто навести приклад, щоб діти орієнтувались у формі і змісті питань.

Наприклад: яблуко. Воно довге? (Ні.) Кругле? (Так.) Воно тверде? (Так.) Гостре? (Ні.) їстівне? (Так.) Росте на дереві? (Так.)

Можна пропонувати інші варіанти завдань:

1. Відгадай загадку:

Я блискуча,гостренька,

Маю вушко маленьке.

За собою несу

Довгу-довгу косу. (Голка.)

2. Упізнай предмет за описом: вона гостра, металева, нею можна поколотись, разом із ниткою вона слугує людині. (Голка.)

3. Про предмет розповідай та його не називай.

Учитель кличе дітей, потай від класу показує предмет, ставить питання, на які школярі відповідають. Так складається розповідь з елементами опису загаданого предмета.

- Чи вмієте ви зберігати таємниці, тримати щось у секреті?

- Зараз дехто з вас побачить, що заховано в мішечку, але триматиме це в таємниці. За вашими підказками учні класу повинні здогадатись, що там заховано.

Орієнтовні запитання

- Який предмет?

- Що може робити предмет?

- Де його можна побачити?

- Що з нього роблять?

Таємницю розкрито: це —...

Гра «Завершіть речення»

(Учитель починає розповідати історію. Останнє слово чи кілька - у реченнях пропонують діти.)

У саду росла яблунька. її посадив ... (дідусь, Іванко, тато). Кожної осені на яблуньці ... (достигали смачні яблучка, жовтіли листочки...). Яблучка складали у ... (корзини, відра, ящики). Потім їх відносили у ... (погріб, комору, кладовку...). Коли приходили гості ... (їх пригощали смачними яблуками, соком з яблук, яблучним джемом). Але одного разу яблунька засумувала ... (дитячі припущення). Як розвеселити яблуньку? (Дитячі варіанти завершення розповіді.)

Гра «Позмагаємось з поетом»

Вставити пропущені слова.

Ще недавно в синім ...(небі)

Пролітали журавлі.

А сьогодні в безгомінні

Ходить... по землі. (Осінь.)

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого... (урожаю)

Знов прийшла до нас... (пора).

Вправа «Казка по колу»

Пропоную дітям обрати тему казки. Потім вони сідають у коло і по черзі, тримаючи в руках «чарівну паличку», придумують історію. Потім проводимо обговорення, під час якого учні висловлюються, чи сподобалася їм ця казка, що вони відчували, придумуючи її.

Інтерактивні технології

«Те, що я чую, забуваю. Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що роблю, я розумію», — сказав Конфуцій.

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок». Як і більшість учителів, я погоджуюсь з тим, що слід переходити від передавання знань» до «навчання жити». Нинішнім учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати, вміти шукати потрібну інформацію. Дитина має напружено розумово працювати. Саме цьому сприяють інтерактивні технологи. За допомогою цих вправ я маю можливість приділити увагу кожному учневі. Організовую роботу в групах, парах, різні види творчих робіт, безпосередню роботу дітей з текстом. Вони розвивають комунікативні вміння і навички, творчі здібності, допомагають встановленню емоційних контактів з учнями. створюють ситуацію успіху.

Пропоную до вашої уваги декілька інтерактивних технологій, які я використовую на уроках української мови.

Інтерактивні технології на уроках української мови

1-й клас

Вправа 1. «Гронування». Складання «павутинки»

Текст «Наша Батьківщина»

(Учитель записує посередині аркуша паперу центральне слово «Батьківщина».)

По одному реченню читають текст і дають відповіді на запитання.

Речення 1. Що таке Батьківщина? (Батьківщина — це наша земля.)

(Учитель прикріплює на дошці до павутинки слово «земля».)

Речення 2. Що таке Батьківщина? (Батьківщина — це наш край.)

(Учитель прикріплює слово «край».)

Який край? (Край, де звучить рідна мова і материнська пісня.)

(Учитель прикріплює слова «мова» і «пісня».)

Речення 3. Як називається наша Батьківщина? (Наша Батьківщина називається Україною.)

(Учитель прикріплює слово «Україна».)

Речення 4. Що таке Україна? (Україна — це лани пшениці, поля льону, вишневі сади.)

(Учитель прикріплює слова «лани», «поля», «сади».)

Речення 5.

Що є в Україні (Гори Карпати, Дніпро-Славутич, Чорне море, шахти Донбасу.)

Що таке Дніпро-Славутич? (Найбільша річка України.)

(Учитель прикріплює слова «гори», «річки», «моря», «шахти».)

Речення 6. Що таке Україна? (Це той край, де ми живемо.)

(Користуючись ключовими словами з «павутинки» і текстом підручника учні складають речення про Батьківщину. Учитель допомагає учням складати речення за такою методикою: учні за допомогою ключових слів складають речення «Україна — це сади». Учитель пропонує знайти в тексті слово, яке характеризує, які саме це сади — «вишневі». Отже, складаємо речення «Україна — це вишневі сади».)

Вправа 2. «Асоціативний кущ»

Учитель. Діти, що ви уявляєте, коли чуєте слово «зима»? Які асоціації у вас виникають.

? Сніг.                             ? Святий Миколай.

? Холод.                         ? Канікули.

? Лід.                             ? Сніговик.

? Зима.                           ? Різдво.

? Мороз.

Вправа 3. «Роз'єднай слова»

Роз’єднай слова, прочитай речення і запиши його в зошит.

Нагородігарнігарбузи.

Вчаплічорнічеревички.

Жаткажвавожитожне.

Вправа 4. «Дешифрувальник»

1. Визначте ключове слово уроку.

2. Зашифруйте його за допомогою цифр.

3. Дайте завдання учням розшифрувати і назвати це слово.

Учитель. Ідучи до школи, по дорозі я зустріла незвичайного птаха, який дуже хотів погостювати у нас на уроці розвитку зв’язного мовлення. Але цей птах попросив не називати його, чи хотіли б ви дізнатися, як його звуть?

Допоможе нам у цьому «Дешифрувальник». Набравши цифри 38711250, ви зможете прочитати ім’я цього птаха.

Відповідь:

               3 8 7 1 1 2 5 0

               Ж У Р А В Е Л Ь.

Вправа 5. Робота в парах

Учитель. Діти, на партах у вас конверти. У них завдання. Із поданих слів треба скласти речення і прочитати.

Садку, квітів, у, багато.

Цвіте, за, весна, вікном.

2-4-ті класи

 

Вправа 1. Робота в групах

Діти об'єднуються в групи за кольором листочків, які є у кожного на парті. Вони пересідають, у них на партах є фішки із написом «спікер», «секретар», «доповідач», «секундант». Учитель обирає спікерів у кожній групі, спікери обирають секретарів, доповідачів, секундантів. Учитель ще раз звертає увагу на правила роботи в групі (вони записані на таблиці і вже відомі учням).

Правила роботи в групі

1. Уважно слухай того, хто говорить.

2. Не принижуй! Не критикуй!

3. Поважай інших.

4. Взаємна повага.

5. Слідкуй за часом!

Кожна група отримує конкретне завдання та інструкцію (усно) щодо його виконання.

- «Жовте листя» — ерудити.

Завдання: розповісти цікаву інформацію про берізку.

- «Зелене листя» — літератори.

Завдання: скласти вірш про берізку за поданими римами.

- «Червоне листя» — екологи.

Завдання: розповісти, як оберігати берізку.

Керівники груп презентують роботи.

Підсумок учителя.

Вправа 2. Сенкан

(Це вірш із п'яти рядків, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему.)

Сенкан складають за такою опорною схемою:

? рядок 1 — слово, яке позначає тему (іменник);

? рядок 2 — це опис теми, який складається з двох слів (прикметників);

? рядок 3 — визначає дію, пов'язану з темою; складається з трьох слів (дієслів);

? рядок 4 — фраза, яка складається з чотирьох і більше слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

? рядок 5 — слово-асоціація до теми, синонім до першого слова.

Наприклад:

Весна

гарна, чарівна

прийшла, принесла,

розцвіла

пробуджується все

від сну

любов

Підсніжник

білий, ніжний

випнувся, подолав,

розцвів,

приніс до нас весну

відважний лицар

Вправа 3. «Мікрофон»

Учитель. Квіти дарують нам насолоду, а ще що? (Радість, спокій, красу, загадковість, гарний настрій, любов, ніжність, цікавість, свіжість, тепло,...)

Але квіти теж хочуть розказати нам про свої почуття.

(Учні виступають у ролі квітів і дають інтерв'ю.)

Підсніжник. Я з'являюся найпершим, коли ще лежить сніг. Мене вважають сміливим і мужнім. Але тільки-но я зацвітаю, мене зривають. Мені сумно, тому я потрапив до Червоної книги України. Але від цього мене не стало більше. Ось чому я не радію!

Надія лише на тебе, друже!

Пролісок. Іще сніг не зійшов із землі

А з-під нього рослини малі

Визирають і сонце вітають.

Синім цвітом вони зацвітають.

Якщо рідну природу ти знаєш,

То одразу ці квіти впізнаєш.

Я — пролісок. Нас теж стає все менше і менше. Мені сумно.

Надія лише на тебе, друже.

Ряст. Вітер зиму розтряс.

І в лісочку на горбочку

Виріс ряст, синій ряст.

Я дуже ніжний, швидко в’яну, тому не рвіть мене! А крім того, мої квіти дуже люблять бджоли, та і людям я приношу користь: з моїх бульб виготовляють цінні ліки.

Надія лише на тебе, друже!

Конвалія. Мої квіточки ніжні, такі білосніжні,

Тоненькі, тендітні, ласкаві, привітні.

Послухай, як срібно дзвенить голосок.

«Не треба, не треба зривати квіток!»

Надія лише на тебе, друже!

Вправа 4. «Крісло автора»

Учні (за бажанням) презентують власні твори для всього класу в «Кріслі автора», яке виставлене посеред класу.

Вправа 5. Інтерв'ю

1. Об'єднайте дітей у пари.

2. Розподіліть ролі: кореспондент і респондент.

3. Кореспондент складає три запитання щодо теми уроку, а респондент відповідає на них.

4. Учні міняються ролями.

Вправа 6. «Кубування» (робота в групах)

Інтерактивні технологи можна використовувати для вивчення словникових слів. Учитель демонструє куб, на гранях якого кожній групі запропоновані ключові слова-завдання або схеми для опрацювання словникового слова, дає дітям вказівки щодо напряму мислення або письма.

Ключові слова-завдання для вивчення словникових слів:

- речення;

- словосполучення;

- тлумачення;

- частини слова;

- синоніми (антоніми);

- тексти.

Наприклад, робота над словниковим словом «криниця» у 3-му класі.

Група 1 — «Калина»: скласти речення, визначити граматичну основу.

Над криницею схилилася верба.

Група 2 — «Верба»: скласти словосполучення із словом «криниця».

Криниця (яка?) нова, чиста, дерев’яна, глибока.

Група 3 — «Ялина» — дати тлумачення слова «криниця».

Криниця — 1. Глибоко викопана, захищена від обвалів яма, що слугує для черпання води з водоносних шарів землі. 2. Скарбниця чого-небудь.

Група 4 — «Липа» — дібрати спільнокореневі слова.

Криниця, криничка, криниченька.

Група 5 — «Сосна» — знайти синоніми до слова «криниця».

Криниця — колодязь, джерело, ключ.

Група 6 — «Дуб» - пригадати вірші, загадки зі словом «криниця».

Криниця при дорозі край села

І журавель похилений над нею.

Хоч би куди дорога завела,

Думки мої із рідною землею...

                              («Рідна земля», М. Луків)

Пішла киця по водицю

Та й упала у криницю.

Пішов котик пішки

Рятувати кішку...

                              (Українська народна пісня)

 На виконання цієї роботи групам дають 3-5 хв. Кожна група має представити свої результати. Найдоцільніше це зробити у вигляді презентації: від кожної групи виходить представник із виконаним на аркуші паперу завданням і звітує.

Вправа 7. «Асоціативний кущ»

Методом побудови асоціативного куща здійснюється побудова «асоціативної сніжинки».

Перед початком роботи діти об’єднуються в групи.

Завдання для груп

- Група «Кошенята» добирає слова-дії до слова білка;

- група «Білченята» добирає синоніми до слова білка;

- група «Зайчики» добирає епітети.

Представники груп добирають слова та викладають із них на дошці «асоціативну сніжинку».

Вправа 8. «Криголам»

Завдання. За початковими літерами надати характеристику синички.

Л — лагідна                           Н — невеличка

А —активна                          Ж — жвава

Ж —жовтогруда                   Ч — чарівна

В — весела                           Н — ніжна

Б — бадьора                        М — маленька.

Я — яскрава