Імперія Александра Македонського

Імперія Александра Македонського

Період розквіту грецьких полісів був недовгим. У 431 р. до н. е. між Афінами та Спартою розпочалася боротьба за панування в Греції – Пелопоннеська війна, яка тривала з перервами 27 років. Це була жорстока і тривала війна, яка виснажувала сили обох противників. Безперервні війни ослаблювали грецькі поліси. Їх господарство зазнавало великих збитків: були знищено сади та виноградники, витоптано поля, зруйновано міста й села. У цих війнах загинуло багато еллінів. Значна частина селян та ремісників розорялися, а їхнє майно і землі аристократія викупала за безцінь або просто захоплювала. Завершився період величі та процвітання грецьких міст-держав. Саме в цей час на північних кордонах Греції посилилася країна, правителі якої мріяли про великі завоювання. Ця країна – Македонія.

Основоположником македонської могутності був цар Філіпп ІІ, який правив із 359 до 336 рр. до н. е. Він провів у Македонії низку важливих реформ. Він збільшив та поліпшив військо: кіннота гейтарів македонська фаланга технічне оснащення війська провів грошову реформу Після захоплення Фракії був створений флот Реконструкція зовнішнього вигляду Філіпа II.

Була створена знаменита македонська фаланга – щільний стрій воїнів, вишикуваних у 16 рядів і озброєних довгими списами (від 2 до 6 м завдовжки), щитами, луками, пращами і дротиками. Довгі списи воїни клали на плечі тих, хто стояв попереду. У разі потреби останні вісім рядів фаланги поверталися спиною до передніх рядів і обличчям до тилу. Для захисту фаланги з боків виставляли кінноту та легку піхоту. Ударна сила македонської фаланги була нищівною.

легка піхота, озброєні дротиками гетайр особливий загон армії - важкоозброєної кінноти.

У 338 р. до н. е. біля міста Херонеї відбулася битва. Тут об’єднані сили греків зустрілися з македонським військом. Битва була жорстокою і тривалою. Втім грецьке військо зазнало нищівної поразки.

Відео: Битва при Херонеї (338 до н.е). Похід Александра Македонського

Філіпп ІІ скликав у Коринфі загальногрецький з’їзд, на якому було проголошено мир між усіма грецькими полісами і оголошено війну Персії. Організатором спільного походу проти Персії став Філіпп ІІ. Зовні грецькі поліси залишались незалежними. Насправді майже вся Греція підпорядковувалася македонському царю, йому греки передавали також сухопутну армію та флот. Повернувшись із Коринфа в Македонію, Філіпп став активно готуватися до походу в Персію, і перші війська були відправлені на узбережжя Геллеспонту. Проте в 336 р. до н. е. македонський правитель був убитий на весіллі доньки. Новим македонським царем був проголошений Александр, син Філіппа ІІ.

Александр з раннього віку чудово володів зброєю Був вправним вершником. Вміння поводитись із кіньми Александр довів, приборкавши непокірного норовистого Буцефала , за що отримав коня в подарунок Александр був добрим музикантом і пристрасним книголюбом. Найулюбленішим його автором був Гомер Освіту Александр одержав під керівництвом знаменитого давньогрецького філософа Аристотеля. Після загибелі Філіппа ІІ влада перейшла до його сина Александра, 20-річного юнака. Довідавшись про це, Демосфен сказав: «На македонському престолі – хлопчисько. Це допоможе нам скинути ярмо і стати знову незалежними». Історія свідчить – щодо «хлопчиська» він помилився.

У 336 р. до н.е. Македонію очолив син Філіппа II  Александр  (356-323 pp. до н.е.).  Він продовжив справу свого батька. Він не лише здійснив омріяний Філіппом II похід на Персію, а й створив могутню імперію, яка простягнулася від Греції аж до Індії.

У першій кампанії 334 до н. е.  Александр розбив персів на річці Гранік (поблизу узбережжя  Мармурового моря). Після цього до нього приєдналися греки Малої Азії, і Олександр стрімко рушив на південь Битва на річці Ґранік

Відео: Битва на річці Гранік

Битва біля м. Ісс Битва при Іссі — битва 5 листопада 333 до н. е. між македонською армією Александра Великого і перським військом царя Дарія ІІІ при місті Ісс в Кілікії, Мала Азія.

Александр б’ється із Дарієм ІІІ при Іссі (мозаїка Александра, Національний археологічний музей Неаполя)

Відео: Битва біля м. Ісс

Після перемоги біля Ісси македонська армія пішла до Фінікії. Більшість фінікійських міст Александру вдалося захопити без особливих зусиль. Тільки Tip здався після семи місяців важкої облоги. (січень-серпень 332 р. до н.е.) Македонянам довелося побудувати дамбу, що сполучила материк з островом, на якому було місто. І тільки тоді війська змогли підійти до мурів Тіра. Під час облоги Александр застосував бойові метальні машини, встановлені на кораблях. Македонський цар жорстоко помстився оборонцям після перемоги: 8 000 жителів міста було вбито, близько 30 000 продано у рабство. Облога Тіра (Андре Кастень) Облога Тіра

Підкорення Єгипту Александр рушив у Палестину, а потім у Єгипет. Тут македонського царя зустріли як визволителя від перського поневолення. Жерці проголосили його фараоном і богом, сином великого Амона. Александр заснував у західній частині дельти Нілу місто Александрія, яке згодом стало головним портом і другим за величиною та економічним значенням містом Єгипту.

Александрійський маяк або Фароський маяк — одне з Семи чудес стародавнього світу,  маяк, що знаходився на острові Фарос (сьогодні мис в межах міста Александрія у Єгипті). Завдяки своїй висоті й системі вогнів, він гарантував морякам безпечне плавання у Велику гавань Александрії

Битва при Гавгамелах Битва при Гавгамелах сталася в 331 році до н. е. Це були останні військові дії між арміями царя Персії Дарія III і Олександра Македонського. Уперше перси застосували проти македонян бойових слонів і колісниці, до яких були прикріплені величезні серпасті ножі. Лучники Александра перебили більшість візничих та погоничів слонів. Некеровані, поранені та налякані тварини кинулися назад і почали топтати перську піхоту. Залишки перської кінноти прорвали ряди македонян, але загинули, наткнувшись на опір македонської піхоти – воїнів із списами

Відео Битва при Гавгамелах

Александр вступає у Вавилон (Шарль Лебрен) Переслідуючи ворога, переможці зайняли Вавилон, Сузи, Персеполь. Александр наказав спалити палац у Персеполі, який прославляв могутність перських царів.

329 р. до н.е. Підкорення Александром Македонським Середньої Азії Хоча Перське царство розпаслося, не всі його землі визнавали владу завойовника. Особливо запеклий опір чинили жителі Середньої Азії. За три роки Александру вдалося підкорити лише невелику її частину. Із Середньої Азії Александр у 327 р. до н. е. повів свої війська в Індію. Він мріяв дійти до «краю землі», який, за уявленнями греків, мав бути за річкою Інд.

Весна 327 - липень 326 рр. до н.е. Індійський похід Александра Македонського. Битва на Гідаспі (липень 326 до н. е.) — битва Александра Македонського з військом індійського царя Пора на річці Гідасп (притока Інду). Sergio Budicin. Битва при Гідаспі Том Лоувелл. Александр Македонський в Індії. Битва при Гідаспі.

Відео Індійський похід Александра Македонського

Александр мав намір продовжити похід далі на Схід і захопити долину річки Ганг. Але воїни, виснажені тривалими походами, тропічними дощами та хворобами, відмовились іти далі. Вони вимагали повернення на батьківщину. Так, у 326 р. до н. е. Александр завершив свій останній похід. Від початку війни з Персією пройшло 8 років. Повернення з Індії було дуже важким. У притоці Інду було збудовано флот, і на ньому вирушила частина армії, решта ішла вздовж берегів річки. Діставшись гирла Інду, Александр розділив армію на дві частини: флот досліджував морський шлях до Перської затоки, а сам полководець повів армію сухопутним шляхом уздовж південних морських кордонів своїх володінь. Через три місяці обидві частини армії Александра дісталися Перської затоки. На честь цієї події було влаштовано величезні святкування, розваги, які супроводжувалися масовою пиятикою. Лише на початку 324 р. до н. е. він прибув у Дворіччя. Александр не захотів повертатися в Македонію і зробив своєю столицею Вавилон.

Наслідки і результати Східного походу Александра Македонського: Було знищено Перську імперію давнього ворога грецьких держав, натомість постала нова імперія Александра Македонського, яка включала Грецію, колишні володіння Персії та частину Індії; Імперія Александра Македонського виявилась не життєздатною і по його смерті розпалася, частина підкорених народів здобула незалежність; Великі багатства накопичені перськими царями і захоплені Александром Македонським були пущені в оборот, давши поштовх розвитку торгівлі між всіма відомими на той час країнами, що раніше розвивалися ізольовано; Сприяв поєднанню грецької і східної цивілізацій, культур, їх взаємообмін. Греки ознайомилися з досягненнями Сходу, у свою чергу схід перейняв здобутки греків.

Результатом військових походів та численних перемог Александра Македонського було створення величезної імперії. До її складу увійшли Греція, Сирія, Фінікія, Персія, Єгипет, Західна Індія. Це була одна з найбільших імперій стародавнього світу. На всій території імперії засновувалися нові поліси, багато з яких називали на честь царя — Александріями (близько 70 міст). Прагнучи підкорити увесь світ, Александр почав готуватися до підкорення Риму й Карфагену. Але похід на захід так і не відбувся Імперія Александра Македонського.

Александр задумав заснувати єдину греко-перську імперію. Готуючись до відплиття з морською експедицією, він раптом захворів імовірно на тропічну малярію і помер у Вавилоні 10 червня 323 до н. е. Існують й інші версії того, від чого помер Александр. Є припущення, що це була тяжка форма гарячки Західного Нілу, тим більше що неподалік Вавилону у той час спостерігали падіж птахів, які є джерелом цієї інфекційної хвороби. Не виключають можливість черевного тифу, отруєння. Зображення Александра Македонського на саркофазі із Сідону

Александр Великий створив величезну імперію, але вона не була міцною. Підкорені народи неодноразово повставали. Після смерті Александра його воєначальники — діадохи — розпочали війну між собою за право володіти завойованими землями. У результаті імперія Александра розпалася на декілька монархічних держав, якими правили нащадки діадохів. Тому ці держави називають за іменем правлячої династії, а їх спільна назва — елліністичні держави. Наймогутнішими серед них стали династія Птолемеїв, яка правила Єгиптом, та династія Селевкідів, під владою яких опинилися південь Малої Азії, Сирія, Месопотамія, територія сучасного Ірану.