Імперський наступ на автономію Гетьманщини

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Підготувала вчитель історії України. КЗО «Спеціальна школа №12» ДОР»Заброда Анна Андріївна

План. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГЕТЬМАНЩИНИ у XVIII ст. ПРОТИСТОЯННЯ ЦАРИЗМУ ТА КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ ГЕТЬМАНЩИНИ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГЕТЬМАНЩИНИ у XVIII ст. На початку XVIII ст. Московське царство продовжувало міцнішати. Реформи Петра І мали на меті передусім підпорядкувати всі сфери життя держави царській владі й подолати відмінності в устрої Росії і новоприєднаних земель. Серед козацької верхівки не було єдиного бачення майбутнього Гетьманщини, існувала соціальна напруженість між козацькою старшиною і низами. Підкорюючи українські землі, російські правителі діяли методом тиску й підкупу.

Протягом 1715-1721 рр. за наказом Петра І на будівництво ладозьких каналів під Санкт-Петербургом було споряджено 20 тис. козаків. Тяжка праця і складні природні умови призводили до великої кількості смертей козаків на роботах. Численні обмеження на торгівлю пришвидшували занепад міст. Тоді як в Європі суспільне життя поступово переміщувалося до міст, міське життя Гетьманщини занепадало. У Києві, що був найбільшим містом, налічувалося близько 2,5-6 тис. дворів. Розміри полкових міст не перевищували 400-600 дворів. Російські чиновники дедалі більше обмежували права міст на самоврядування. Переважну частину населення Гетьманщини становили селяни. Протягом XVIII ст. селяни поступово втрачали особисту свободу та право вільно переміщуватися з одного місця на інше. Більшість земель належала козацькій старшині. На середину XVIII ст. вільними були трохи більше як 10 % сіл. Сотні, а іноді тисячі селян виконували повинності на користь окремих старшинських родин.

Посилювалося також розшарування в середовищі козацтва й селян. Відбувалося і збідніння деякої частини козаків. Загострення відносин між різними станами суспільства грало на руку російським правителям. Вони, залежно від обставин, вдавали себе захисниками тієї чи іншої групи суспільства, посилюючи розбрат поміж українців. Виконайте онлайн-вправу «Соціально-економічний розвиток Гетьманщини»https://cutt.ly/Yb8 Wsj4

ПРОТИСТОЯННЯ ЦАРИЗМУ ТА КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ЩОДО ПОЛІТИЧНИХ ПРАВ ГЕТЬМАНЩИНИ Наступ царського уряду на політичну самостійність Гетьманщини був хвилеподібним. Політика тиску змінювалася послабленнями залежно від того, наскільки царі потребували підтримки українського козацтва для досягнення своїх імперських цілей. Обраний гетьманом на старшинській раді у Глухові в листопаді 1708 р. Іван Скоропадський (1708-1722 рр.) у своїй політиці змушений був оглядатися на надісланого Петром І резидента Андрія Ізмайлова.

І. Скоропадський міг призначати полковників лише після узгодження з А. Ізмайловим. Порушивши давній порядок, Петро І відмовився підписати подані гетьманом договірні Решетилівські статті, які мали підтвердити права й вольності Гетьманщини. Столицею козацької держави було призначено Глухів, що розташовувався майже на кордоні з Московією. Значним ударом по авторитету гетьманської влади й державних правах Гетьманщини стало створення царським указом 1722 р. першої Малоросійської колегії. Її очолив бригадир Степан Вельямінов, а до складу увійшли шість офіцерів-росіян, які командували російськими полками на теренах Лівобережної України.Іван Скоропадський (портрет невідомого художника, XVIII ст.)

Іван Скоропадський (1708-1722 рр..)

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} “Просительные статьи” “Решительный указ”Прохання підтвердити “права і вольності” Гетьманщини. Загальне підтвердження прав і вольностей Війська Запорозького й обіцянка пізніше дати детальні “Статті”. Залишити козаків у походах під командою свого старшого, а не російських офіцерів, що часто зловживали своєю владою. Відмовив, але категорично заборонив офіцерам зловживати владою над козаками. Повернути до Гетьманщини гармати, забрані в Батурині та інших полкових містах.Із гетьманської артилерії буде повернуто лише частину, а інші ні, оскільки вони вважаються військовим трофеєм. Решетилівські статті 1709 р.

Решетилівські статті 1709 р.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}“Просительные статьи” “Решительный указ”Заборонити царським воєводам втручатися у внутрішні справи Гетьманщини. Царські воєводи, як і раніше, перебуватимуть у великих українських містах, але їм буде вказано не порушувати права і вольності “малоросійського народа”. Не обтяжувати населення Гетьманщини постоями російських військ.Із більшості міст російські війська будуть виведені. Питання про образи місцевим жителям мають розглядатися новопризначеним царським резидентом при гетьмані. Обіцянка, що питання про постої буде вирішене пізніше. Заборонити називати козаків “зрадниками”. Обіцяв видати окремий указ із цього приводу.

Малоросійська колегія (1722 - 1727)Причини створення: Цар мотивував недоліками внутрішнього управління, судочинства, податкової системи і скаргами її мешканців. Мета діяльностіПоступове обмеження політичної автономії Гетьманщини. Контроль за діяльністю гетьмана і генеральної старшини. Прирівняння Гетьманщини за статусом до звичайної провінції імперії. Президент Першої Малоросійської колегії - Степан Вельямінов.

Малоросійська колегія (1722 - 1727)Значення: Започаткувала реальний процес ліквідації російською владою української державності.

На захист давніх прав Гетьманщини від втручання російських чиновників став наказний (призначений спочатку І. Скоропадським, а після його смерті старшинською радою) гетьман Павло Полуботок (1722-1724 рр.)

Павло Полуботок (1722-23 рр..)

Відстоюючи права Гетьманщини, П. Полуботок намагався усунути Малоросійську колегію від вирішення внутрішніх справ Української козацької держави. Розлючений непокірністю української старшини, Петро І викликав П. Полуботка разом з генеральним писарем і генеральним суддею в Петербург. У цей же час козацька старшина на чолі з Данилом Апостолом до листопада 1723 р. підготувала Коломацькі чолобитні. У зверненні старшина домагалася ліквідації Малоросійської колегії і просила дозволу обрати нового гетьмана. Петро І не пішов на порозуміння з українцями. Навпаки, він наказав ув’язнити найактивніших учасників підготовки «чолобитних». Невдовзі після допитів П. Полуботок помер у казематі Петропавлівської фортеці (розташована в м. Санкт-Петербург, Росія).

Прочитай § 42 (стр.174-178). Виконай інтерактивне завдання. За бажаням виконайте творчий проєкт «Профіль історичного діяча в соціальних мережах» (на вибір: П. Полуботок або І. Скоропадський)(12 балів). Домашнє завдання: