Імпресіонізм у французькому малярстві. Творчість Е. Мане, К.Моне. Ч.1.

„Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво»Едмон і Жуль Ґонкури.Імпресіонізм. Презентація Олени Бабій. Шептицька Гімназія №3

Імпресіоні́зм (від фр. impression — враження) — мистецька течія у живописі, а також у літературі та музиці, яка виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 ст. у Франції.Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла, ставлять за ціль поділитися власними почуттями зі спостерігачем твору, вплинути на нього.

Історія. В 1863 Едуард Мане виставляє в “ Салоні знедолених “ картину " Сніданок на траві “ і активно виступає на зустрічах поетів і художників у кафе Гербуа.

«Салон знедолених» - мистецька виставка, на якій були представлені полотна і скульптури, відхилені в 1860-х - 1870-х р. журі Паризького салону. Кафе Гербуа - кафе на Монмартрі, відоме місце зустрічі французької богеми в кінці XIX ст. Кафе знаходилося на Гранрю де Батіньоль 11 (згодом авеню де Кліші) в Батіньольском кварталі Парижа. Знаймо!

Перша важлива виставка імпресіоністів проходила з 15 квітня по 15 травня 1874 року в майстерні фотографа Надара на бульварі Капуцинок. Там було представлено 30 художників, всього - 165 робіт. Полотно Клода Моне – “ Враження. Схід сонця» , дало народження терміну "імпресіонізм": маловідомий журналіст  Луї Леруа в своїй статті в журналі " Le Charivari «( «Шаріварі») для вираження своєї зневаги обізвав групу " імпресіоністами ". 

« Враження. Схід сонця»

Едуард Мане́ ( 1832- 1883) — французький художник-імпресіоніст. Був одним із перших художників XIX ст., що зобразив сучасне життя, й став ключовою фігурою на шляху переходу від реалізму до імпресіонізму. Ранні роботи «Сніданок на траві» та «Олімпія» створені у 1863 році знаменують початок модерного мистецтва у Європі. Художник створив протягом життя 430 олійних картин, 89 пастелей і більше 400 робіт на папері.«Олімпія» Огюст та Ежен Мане, батьки.«Залізниця»

Першим представником нового напрямку був Едуард Мане. Однак його відрізняло від інших імпресіоністів те, що він не відмовився від широкого мазка, не препарував, не розкладав, не розчиняв предмети у світлоповітряному середовищі. Але висвітлена палітра, робота на пленері («Аржантей», «Партія у крокет», «У човні»), гостро і точно вловлений рух і різноманітність випадковостей у зображених ним паризьких вулицях і барах (найбільш «імпресіоністичний» «Бар у Фолі-Бержер») характерно для імпресіонізму.«Аржантей» «У човні»

«Бар у Фолі-Бержер»

Перлинами живопису вважають натюрморти Едуара Мане. Він добре відчував фактуру і красу простих речей, овочів, фруктів, особливо квітів. До того ж, малювання квітів виявило його колористичні здібності у повній мірі, більш, ніж у жанрових композиціях.«Ваза з півоніями»«Білі півонії»«Натюрморт»

Портрет Еміля Золя«Портрет мадам Леві»Лола з Валенсії

Оскар-Клод Моне́ ( 1840 — 1926) — французький живописець, один із засновників імпресіонізму. Популярність Моне приніс портрет Камілли Донсьє «Жінка в зеленому». Вона стала дружиною художника, і у них народився син Жан.«Гирло Сени»«Жінка в саду»

Писав свої картини рядами малих кольорових цяток чистих спектральних кольорів, а не змішував їх на палітрі, як зазвичай роблять художники. Він розраховував на оптичне суміщення кольорових цяток в зоровому сприйнятті. Завдяки цьому прийому Моне прагнув створити враження м'якої вібрації повітря, і це надає його картинам абсолютно оригінальний вигляд.«Тополі на сонці»«Водяні лілії»

   У творчостіМоне найяскравіше представлена основна проблема імпресіонізму — гармонія світла й повітря. Моне десятки разів втілює один мотив (його знамениті «Копиці», «Руанський собор»), бо його цікавлять ефекти освітлення в різну пору доби або в різні пори року. «Руанський собор»

Він перший зігнав зі своєї палітри чорний колір, вважаючи, що такого немає у природі і що навіть тіні насправді кольорові. Мить, вихоплена з потоку життя, пульсація великого міста («Бульвар Капуцинок у Парижі», «Скелі в Бель Іль», «Вид Темзи і парламенту у Лондоні», «Туман у Лондоні») побачені пильним оком. Але світ Моне поступово втрачає свою матеріальність і перетворюється на гармонію кольорових плям.«Бульвар Капуцинок» «Туман у Лондоні»

«Поле маків»«Гранд канал»«Скелі в Бель Іль»