"Impromptu phantasie” - аналіз

“Impromptu phantasie”Брунько Ярослав

Жанр: Новела. Новела (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Тема. Зображення тонкої пристрасної натури жінки, її життєлюбності та глибокого духовного світу, сповненого почуттів.Ідея. Утвердження думки про усвідомлення жінкою свого місця у світі та її права бути щасливою у всій повноті. Проблеми. Рівні права чоловіків і жінок, жіноча чуттєвість і сексуальність, емансипація жінки, мистецтво в житті людини.

Експозиція. Звуки дзвонів завжди пригадують героїні минулі літа і одну ніжну і вразливу натуру, яка могла бути також пристрасною. Похід у місто під час негоди по наперсток. У селі на канікулах дівчина впіймала коня, якого не могли зловити парубки. Зав'язка. Коли героїня мала 10 років, переїжджий стройник строїв у її родичів фортеп'ян. Розвиток дії. Дівчинка сиділа у кімнаті і приглядалась йому та прислухалась у виникувані ним сильні акорди. Вони були в кімнаті самі. Він спитав, котра година, але дівчинка лише почервоніла. Наступного дня він прийшов знову. Коли інструмент був настроєний, чоловік почав грати. Кульмінація. Виконання стройником "Фантазії-експромт" Шопена: "Те, що грав, була пристрасть, як грав – зраджувало його як людину...". Дівчинка починає плакати. Чоловік розмовляє з нею і цілує її руки. Розв'язка. Героїня подорослішала, але так і не навчилась грати на фортепіано. Вона стала лише половиною тим, чим обіцювала стати дитиною...

Головні герої твору “Фантазія-експромт”: Головна героїня (без імені).  Це смілива дівчина, яка не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах. Її змальовано в дитинстві та у дорослому віці. Найулюбленіша забава для героїні “Impromptu phantasie” в дитинстві лежати в траві та споглядати природу. Її ледве не били, коли вона підкралася до жеребця й ухопила за уздечку. Героїня виросла і, коли чує музику готова вмирати і стає божевільно-відважною, великою, люблячою. Стройник, що налагоджував фортеп’ян.