Індивідуальний навчальний план за сімейною формою навчання учня/учениці 5 класу П

Тема уроку

Зміст уроку

Очікувані результати навчання

Вступ

• Розуміти, що і як вивчатиметься в курсі «Вступ до історії України та

громадянської освіти»;

• усвідомлювати, для чого вивчатиметься курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»;

• уміти використовувати терміни й поняття «історія України», «громадянська освіта»;

• уміти знаходити потрібну інформацію в підручнику

Розділ І. Людина, природа, суспільство та історія

Людина. Унікальність і неповторність кожної людини

1. Людина — біосоціальна істота.

2. Різні «виміри» людини. Унікальність і неповторність кожної людини.

• Виявляти прояви впливу діяльності людини на навколишнє середовище;

• знати, що таке історія та в чому полягає її багатоманітність;

• розуміти поняття, ознаки й складники культури суспільства, особливості української культури, найважливіші українські звичаї і традиції;

• розуміти взаємозалежність природи, суспільства та його історії, зв’язок природних потреб людей із подіями їхнього життя, станом суспільства в минулому й сьогоденні;

• усвідомлювати зміст викликів що висуває різне природне середовище до людини й суспільства;

• використовувати терміни й поняття «людина», «природа», «історія», «суспільство», «навколишнє середовище», «діяльність людини», «культура», «різноманітність»;

• формулювати запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства загалом, його окремих груп або представників;

• наводити приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище; взаємодії людини і природи; дій, спрямованих на збереження навколишнього середовища;

• обґрунтовувати унікальність та неповторність кожної людини;

• детально описувати  характеризувати себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);

• адаптувати свою поведінку до певних ситуацій, зважаючи на набутий досвід;

• аргументувати власну позицію щодо захисту навколишнього середовища;

• розрізняти процеси, які впливають на життя людини

Людина і природа

1. Людина як частина природи. Вплив географічного положення, клімату, доступу до природних ресурсів на спосіб життя та світогляд людей.

2. Історичні етапи взаємодії людини і природи.

3. Вплив сучасної діяльності людини на навколишнє середовище.

Людина і суспільство. Групи (спільноти) у людському суспільстві

1. Суспільство. Різноманіття груп (спільнот) у суспільстві та їхні види.

2. Життя людини в суспільстві.

Минуле людини й суспільства. Що таке історія

1. Що таке історія.

2. Єдність і багатоманітність історії.

3. Історія України — складова європейської історії.

Культура як цінність

1. Розуміння поняття «культура».

2. Культурне різноманіття.

3. Національна культура. Українська національна культура.

4. Культурні відмінності.

5. Моральні цінності. Моральний вибір.

6. Забобони.

Розділ ІІ. Людина як особистість і особа. Громадський простір. Спільноти людей

Людина як особистість і особа

1. Процес розвитку та формування особистості.

2. Структура особистості та її якості.

3. Самореалізація. Типи особистості.

Знати, у чому полягають характеристики людини як особистості та особи;

• розуміти, що таке гідність людини та право людини на особистий простір (приватність); що таке громадський простір і яким є його значення для суспільства; • знати, які об’єкти належали/належать до громадського простору в минулому й сучасності;

• знати зміст основних правил, визначених суспільством щодо об’єктів громадського простору та способів залучення до його формування;

• усвідомлювати себе як неповторну особистість, наділену гідністю;

• розуміти, як із повагою ставитися до особистого простору людини;

• усвідомлювати, що означає бути відповідальним громадянином/ громадянкою України;

• розуміти, як людина своєю діяльністю впливає на різні спільноти й державу ;

• знати, яких правил необхідно дотримуватися в різних спільнотах;

• розрізняти відмінності між громадським та особистим;

• розуміти, чим важливий для людини громадський простір і чому необхідне забезпечення його доступності;

• використовувати терміни й поняття «особистість», «особа», «гідність», «співпереживання», «емоції», «особистий простір», «громадський простір»; • пояснювати значення громадсько -політичних понять за допомогою вчителя/вчительки ;

• розрізняти тексти соціального та історичного змісту;

• ставитися з повагою до гідності інших осіб; • виявляти співпереживання у стосунках з іншими;

• адаптувати свою поведінку до нових ситуацій, зважаючи на набутий досвід; гнучко й конструктивно взаємодіяти з новими людьми;

• визначати негативні емоції та застосовувати способи їх опанування та реакції на них; • описувати свою належність до різних спільнот;

• пристосовувати свою поведінку до правил, що існують у різних спільнотах;

• описувати деякі соціокультурні практики спільнот, до яких належить учень/учениця, і порівнювати з іншими (уподобання в їжі, способи привітання та звернення до людей, формули ввічливості тощо);

• визначати закономірність розвитку суспільних процесів

Особистий і громадський простір

1. Особистий простір.

2. Поняття громадського простору.

3. Ознаки громадського простору.

4. Історія появи громадського простору.

Соціалізація. Людські спільноти в минулому та сучасності. Правила поведінки в різних спільнотах

1. Соціалізація.  Як людина визначає свою належність до різних спільнот.

2. Етнічна ідентичність.

3. Людські спільноти в минулому та сучасності.

4. Родина, громада, держава в житті людини. Громадянство України. Патріотизм.

5. Правила спільнот.

Розділ ІІІ. Дослідження суспільства та історії. Інформація.

Історичні джерела

Інформація, її властивості та форми. Текст і медіатекст

1. Поняття інформації.

2. Властивості інформації.

3. Форми існування інформації.

4. Поширення інформації.

5. Текст та медіатекст.

• Знати, що таке інформація, історичні джерела та якими є їхні види, як змінювалися способи нагромадження й пошуку інформації впродовж розвитку суспільства;

• розуміти, у чому полягають і як застосовуються наявні способи нагромадження й пошуку інформації;

• усвідомлювати, чим розрізняються факт і судження;

• використовувати терміни й поняття «усні джерела», «речові джерела», «археологія», «музейний предмет», «писемні джерела», «аудіовізуальні джерела», «історичні джерела», «артефакт», «літопис», «експонат», «експозиція», «музей», «архів», «міф», «легенда», «пам’ятка», «пам’ятник», «аналіз інформації», «достовірність», «факт», «судження», «систематизація»;

• розрізняти джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/вторинні, текстововізуальні тощо);

• добирати інформацію за заданими критеріями та використовувати для цього рекомендовані пошукові системи;

• розрізняти тексти історичного й соціального змісту, виокремлювати в них основне і другорядне та формулювати запитання різних видів до тексту, медіатексту та візуальних джерел;

• застосовувати критерії визначення достовірності інформації;

• розпізнавати прояви маніпулювання інформацією;

• визначати ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (умежах теми);

• порівнювати однотипні пам’ятки історії, природи та культури й пояснювати їх значення; сформулювати висновок, судження на основі наведених фактів; визначати придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя/вчительки;

• описувати та характеризувати за певним алгоритмом пам’ятки природи, історії та культури;

• послідовно викладати інформацію, будуючи виступ із дотриманням структури;

• виявляти розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасності на конкретних прикладах;

• застосовувати критерії визначення достовірності інформації й на конкретних прикладах розпізнавати спроби маніпулювання інформацією;

• добирати приклади, які розкривають зміст терміна або поняття в межах однієї теми;

• правильно використовувати для розкриття питання інформацію з різних джерел; • аргументувати власну позицію щодо тієї чи іншої інформації

Історичні джерела та їхні різновиди

1. Поняття про історичні джерела. Речові джерела. Археологія.

2. Писемні, усні та етнографічні джерела.

3. Новітні джерела.

Робота з інформацією та історичними джерелами

1. Робота з інформацією.

2. Відбір інформації.

3. Робота з історичними джерелами.

4. Інформаційні технології.

Збереження інформації та історичних пам’яток. Пам’ятники

1. Збереження інформації. Інформаційні ресурси.

2. Музеї.

3. Архіви та бібліотеки.

4. Пам’ятки історії та культури.

5. Збереження історичної пам’яті. Пам’ятники.

Розділ ІV. Історія як наука і навчальний предмет.

Історичне мислення

Історія як наука і навчальний предмет

1. Історія як наука і навчальний предмет. Функції історичного пізнання.

2. Принципи і методи історичного дослідження.

3. Розвиток української історичної науки. Видатні українські історики.

4. Історія в літературних образах.

• Знати, що вивчає історія України і чому вона є складовою європейської та світової (всесвітньої) історії;

 • знати видатних українських істориків, їхніх внесок у дослідження історії України; • розуміти, яку роль відіграє людина в історії; у чому полягає історичне мислення; як історики виявляють і передбачають суспільні (історичні) зміни;

• усвідомлювати зміст чинників, від яких залежить життя людини й суспільства;

• розрізняти спільне й відмінне в історії як науці та навчальному предметі;

• розрізняти природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни в житті людини й суспільства в минулому та сьогоденні;

 • використовувати терміни й поняття «гуманітарні науки», «історія», «історичні факти, подія та процес», «історичне явище», «всесвітня історія»;

• встановлювати причину, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;

• наводити приклади історичних пам’яток, проявів минулого в топоніміці, лексиці, фольклорі, соціальних практиках;

• наводити приклади впливу природних, економічних, політичних, соціальних технологічних і культурних змін на життя людини й суспільства в минулому та сьогоденні;

• послідовно викладати інформацію, будувати виступ із дотриманням певної структури;

• виокремлювати головне і другорядне в тексті

Історичні факти, події, явища та процеси. Історичний образ

1. Поняття історичного факту.

2. Події, явища та процеси.

3. Головні та неголовні факти.

4. Історичний образ.

Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв’язки

1. Історичне мислення.

2. Зв’язок між подіями. Причини, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів.

3. Виявлення і прогнозування суспільних (історичних) змін.

Розділ V. Орієнтування в історичному часі та просторі

Календарний та історичний час

1. Історичний час.

2. Календар.

3. Як обчислюють час в історії.

4. Періодизація історії.

• Знати, як відбувається відлік часу в історії;

• розуміти, як розташувати події в хронологічній послідовності;

• знати, що таке історична карта та яку інформацію можна за нею отримати;

• розуміти відмінності одиниць вимірювання історичного часу (рік — століття — тисячоліття — ера) і співвідносити їх;

• розуміти, як встановлюється одночасність, тривалість і віддаленість подій;

• уміти працювати з історичною картою;

• розкривати перебіг історичних подій, використовуючи карту та інші джерела інформації;

• будувати лінію часу, встановлювати за нею послідовність, тривалість і віддаленість історичних подій, явищ та процесів;

• розрізняти системи літочислення, пояснювати їх на прикладах;

• розташовувати події в хронологічній послідовності й створювати хронологічну таблицю;

• використовувати поняття й терміни «хронологія», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «історична періодизація», «історична карта», «картосхема», «контурна карта», «історико-географічний регіон», «територіальні межі», «державний кордон», «простір життєдіяльності»;

• виокремлювати основні елементи історичної карти та пояснювати їх значення;

• розрізняти сталі та змінні об’єкти карти;

• визначати орієнтацію об’єктів щодо сторін світу, суб’єкта спостереження;

• зіставляти інформацію, отриману з історичної карти та інших джерел, і створювати уявлення про історичну подію;

• визначати на карті розташування культурно-історичної пам’ятки або місце, де відбулася певна подія;

• позначати розміщення об’єктів, визначати відстань, прокладати маршрути на історичній карті

Географічний та історичний простір

1. Історія та географія.

2. Історична карта.

Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування. Історико-етнографічні регіони України

1. Українські землі на перших історичних картах.

2. Формування кордонів України.

3. Походження назв народів на території України.

4. Історико-етнографічні регіони України.

Розділ VІ. Права людини і громадянина. Демократія

Права людини і громадянина. Права дитини

1. Виникнення прав людини.

2. Принципи прав людини.

3. Основні права людини.

4. Основні права громадянина і свободи людини.

5. Чому необхідні окремі права дитини.

6. Права дитини.

• Знати основні права людини, зокрема дитини, механізми їх реалізації та захисту; • протидіяти та запобігати проявам дискримінації та утисків, зважаючи на те, що всі люди різні;

• знати визнані стандарти доброчесної поведінки;

• усвідомлювати важливість поваги до прав людини в суспільстві;

 • розуміти причини, прояви та наслідки культурного різноманіття в сучасній Україні;

• усвідомлювати необхідність протидії утискам, насиллю (булінгу), проявам нерівності або несправедливості; небезпеку замовчування порушень прав людини;

• використовувати терміни й поняття «права людини», «права дитини», «громадянин», «дискримінація», «булінг»;

• правильно діяти у випадку порушення прав дитини;

• визнавати відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей або перешкоджає здійсненню їхніх прав;

• аргументувати власну позицію щодо конкретних життєвих ситуацій;

 • застосовувати механізми розв’язання конфліктних ситуацій;

• переконувати інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини та її гідності;

• обґрунтовувати необхідність захищати право людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;

• наводити приклади протидії порушенням прав людини, етнічного, релігійного, культурного та іншого різноманіття в Україні та світі в минулому або сьогоденні;

• висловлювати власне судження про цінність для суспільства культурного різноманіття, виявляти зацікавленість переконаннями інших людей та взаємодіяти з ними;

• наводити приклади дискримінації, булінгу, їхні наслідки для людини та групи, до якої вона належить, і пропонувати шляхи їхподолання;

• вирізняти прояви «мови ворожнечі»;

 • конструктивно реагувати на випадки утисків, насилля, проявів нерівності або несправедливості, не замовчуючи їх;

• аналізувати й оцінювати роботу самоврядування закладу освіти та обстоювати справедливість у його середовищі;

• дотримуватися принципів академічної доброчесності;

• брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, беручи до уваги інтереси їхніх представників

Протидія порушенню та замовчуванню порушенням прав людини і громадянина

1. Види дискримінації.

2. Протидія дискримінації.

3. Жорстоке поводження з дитиною, насильство.

4. Булінг та протидія йому.

Демократія: принципи та механізми

1. Поняття демократії

2. Принципи демократичної держави.

3. Пряма і представницька демократія.