"Індивідуальний підхід та постановка проблемної задачі на заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

Про матеріал
Викладено методику використання індивідуального підходу і методів постановки проблемної задачі на заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності».
Перегляд файлу

Шичева Оксана Миколаївна,

Маріупольський механіко-металургійний коледж ДВНЗ «ПДТУ»

 

Викладено методику використання індивідуального підходу і методів постановки проблемної задачі на заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності».

 

Індивідуальний підхід та постановка проблемної задачі

 на заняттях з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

http://freedesignfile.com/upload/2013/05/Teacher-5.jpg

 «Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал»
Мартін Лютер Кінг

 

 

 

 

 

Проблема полягає в тому, наскільки можливо в педагогічній практиці на заняттях знайти підхід до кожного студента, своєчасно розпізнати і подолати тимчасові труднощі, що виникають у окремих студентів, допомагаючи подальшому розвитку їх здібностей і нахилів. Можливості правильно і індивідуально підійти кожному студенту на кожному занятті обмежені, але вони існують.

Перш за все слід враховувати: потреби студентів у закріпленні матеріалу; темп навчання окремими студентами; швидкість і гнучкість мислення; типи сприйняття і пам'яті.

 

Приклад. Завдання для індивідуальної роботи

Визначити наслідки впливу запропонованих викладачем токсичних неорганічних речовин на здоров'я людини:

- Оксиди азоту, нікель.

- Залізо, хром.

- Нітрати, фтор.

- Кадмій, оксид вуглецю (чадний газ).

- Мідь, алюміній.

- Марганець, ртуть.

- Хром, миш'як.

- Аміак, ванадій.

-  Молібден, свинець.

- Озон, нітрозосполуки.

 

Елемент заняття «Надання першої допомоги потерпілому»

 

5 Лекція з елементами фронтальної бесіди та тренінгу. Студенти ведуть записи в опорному конспекті.

5.1 Зміст першої допомоги

Запитання викладача:

Як Ви вважаєте, де, коли чи в якій літературі вперше було надане описання основ першої допомоги?

Відповідь:

Вперше було надане описання основ першої допомоги в Біблії.

Розповідь викладача:

Викладач ознайомлює студентів з притчею про доброго Самаритянина (текст притчі надається в опорному конспекті та на відео презентації).

 

Притча про доброго Самаритянина

 

Давним-давно самотній мандрівник прямував з міста Єрусалим в місто Єрихон. Шлях лежав по кам'янистій гірській дорозі. Сліпучо палило сонце. У цих місцях подорожніх частенько підстерігали злі розбійники. Вони-то і напали на одинокого подорожнього, побили, пограбували його і зникли. А подорожній, ледве живий, залишився лежати на дорозі. Навколо ні душі. Чи не кому ні руки подати, ні ковтка води.

Але раптом на дорозі з'явився священик. В цей день був релігійне свято, і за буквою закону в цей день не можна нічого було робити, дозволялося тільки молитися. Священик побачив бідну людину і ... пройшов мимо.

Ось ще хтось з'явився на дорозі. Уж он-то напевно допоможе. Але ні, людина теж проходить мимо. Він служитель храму і теж вважає, що надання допомоги в такий день - порушення релігійного закону.

Вдалині показався третій мандрівник. Це житель провінції Самарія. Про ці самаритян дуже презирливо відгукуються священики і служителі храмів. Він і поготів пройде мимо, подумав нещасний подорожній.

Але, побачивши потерпілого, самаритянин спішився з ослика, підійшов до страждальця. Він промив і перев'язав йому рани, посадив на осла і відвіз на заїжджий двір. Він продовжував доглядати за нещасним доти, поки йому не стало краще. А коли прийшов час виїхати, добрий самаритянин сказав господареві заїжджого двору: "Ось гроші за наше проживання, я залишаю тобі їх більше, тому що бідолаха залишиться тут до повного одужання. Якщо не вистачить, доплачу, коли буду повертатися назад. Будь ласка, доглядай за ним добре ".

 

Запитання викладача:

Користуючись опорним конспектом та відео презентацією, де є зміст притчі, визначте послідовність дій Самаритянина на фоні вчинків «добропорядних» співгромадян і запишіть варіанти етапів першої допомоги в опорний конспект.

1 Запитання:

Що зробив Самаритянин?

Відповідь (супровід на відео презентації):

Подолав релігійні, етнічні, суспільні рубежі і підійшов до потерпілого.

2 Запитання:

На які перші небезпеки наражався потерпілий і які були усунені діями Самаритянина?

  Відповідь (супровід на відео презентації):

Самотність, розпач, безпомічність людини, залишеної помирати в пустелі

Тобто, Самаритянин надав допомогу людині, яка опинилась у скрутних обставинах і потребувала не тільки моральної, але й фізичної підтримки.

3 Запитання:

Спробуйте самостійно дати визначення першої допомоги, її мету і зміст

Відповідь дають студенти (супровід на відео презентації) та роблять запис в опорному конспекті:

Перша долікарська допомога — комплекс медичних заходів, спрямованих на надання медичної допомоги при невідкладних станах, які відмічають на виробництві, у побуті, під час дорожньо-транспортних пригод, катастроф, техно­генних аварій та при гострих неврологічних, терапевтичних, хірургічних та термінальних станах.

Розповідь викладача:

Ненадання П.д.д. при нещасних випадках, раптових гострих захворюваннях людини призводить до тяжких наслідків, аж до летальних.

Своєчасна П.д.д. відіграє важливу роль у подальшому лікуванні потерпілих і хворих, сприяє скороченню термінів їх медичної та трудової реабілітації.

Прийняття рішення допомогти незнайомій людині непросте, тим більше,що виконати цілий ряд дій прийдеться, можливо, вперше в житті.

Запитання (відео супровід):

Повертаючись до притчі про доброго Самаритянина, визначте якості людини, необхідні для успішного надання першої допомоги, користуючись опорним конспектом, де наданий рекомендований перелік якостей.

Відповідь дають студенти (супровід на відео презентації) та роблять запис в опорному конспекті (наприклад):

  • Людяність
  • Рішучість
  • Підготовленість
  • Витривалість
  • Швидкість реакції

Запитання:

Яка з названих якостей на Вашу думку найголовніша при наданні допомоги потерпілому. Обґрунтуйте відповідь.

5.2 Послідовність дій при наданні першої допомоги

 Повернемось до змісту притчі.

Запитання:

 Які були подальші дії Самаритянина з надання допомоги потерпілому?

  Відповідь (супровід на відео презентації):

Підійшов та заговорив до нього, промив, перев'язав рани, відвіз до лікаря, забезпечив умови для повного виздоровлення безпомічної людини.

 Розповідь викладача:

 Таким чином, можна визначити послідовність дій при наданні першої допомоги (відео супровід, студенти записують в опорний конспект):

  1. Усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого.

Необхідно пам’ятати, що небезпека, яка настигла потерпілого, може загрожувати і рятувальнику.

Запитання:

Які загальні небезпеки можуть рівною мірою загрожувати як потерпілому, так і рятувальнику?

Відповідь:

Звільнення від дії електричного струму, винесення з отруєної атмосфери, загашення одягу, що палає, витягання з води тощо.

  1. Оцінити стан потерпілого, визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його порятунку.

Необхідно підкреслити важливість недопущення поспішних рішень.

Запитання:

Згадайте основний і найголовніший принцип при наданні медичної допомоги.

Відповідь:

Не зашкодити!

3. Виконати необхідні для рятування потерпілого дії в порядку терміновості, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку тощо.

4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.

5. Викликати швидку медичну допомогу або лікаря або ж організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Запитання:

 Який телефон швидкої медичної допомоги?

 Відповідь:   103.

5.3 Способи визначення життєвих функцій потерпілого.

При наданні будь-якої медичної допомоги починають з оцінки життєво важливих функцій пацієнта. І абсолютно неважливо, хто надає цю допомогу: професіонал або звичайна людина.

Запитання:

Які життєво важливі функції для людини Ви знаєте?

Відповідь (студенти роблять запис в опорному конспекті):

Життєво важливі функції: дихання; функція серцево-судинної системи; рівень свідомості.

Так як від цих функцій в більшій мірі залежить життя людини, вони є життєво важливими. Всі засоби, що застосовуються в подальшому, призначені для підтримки і збереження цих функцій. При рятуванні життя людей слід спиратися на основні правила, які визначають ознаки життя у людини.

Викладач пропонує основні правила записувати в опорний конспект.

1 Запитання:

 Яким чином можна перевірити наявність дихання у потерпілого?

Відповідь:

1 Прикласти холодний блискучий предмет (дзеркало, телефон) до губ або ніздрів потерпілого – при наявності дихання дзеркальна поверхня спітніє.

 2 Прикласти ворсинку або перодо  губ чи ніздрів потерпілого - при наявності дихання ворсинка буде коливатися.

  2 Запитання:

Яким чином можна перевірити реакцію зіниць на світло?

Відповідь:

Посвітити ліхтариком у очі. У живої людини зіниці звужуються.

3 Запитання

Чи можна перевірити наявність кровообігу перетягуванням руки вище ліктя?

Відповідь:

Так, можна. При наявності кровообігу в ліктьовій впадині вени набрякнуть.

Таблиця  - Ознаки життя або клінічної смерті (студенти опрацьовують таблицю,  користуючись опорним конспектом (Додаток А)).             

Ознака

Людина жива

Клінічна смерть

Пульс

Визначається на шиї збоку і вище адамового яблука притисненням двох пальців

Не визначається

Серцеві скорочення

Визначаються прослуховуванням грудної клітини

Не визначаються

Дихання

Визначається по руху грудної клітини, крил носа, губ. Дзеркало, піднесене до рота, пітніє. Пушинка, тонка нитка, піднесена до рота або носа, коливається

Відсутнє

Реакція зіниць на світло

Зіниця вузька, на світло звужується

Зіниця широка, на світло не реагує

Рефлекс рогівки ока

При доторканні до рогівки кінчиком носової хустки повіки здригаються

Рефлекс відсутній

Помірне перетягування руки вище ліктя

Вени нижче джгута набухають

Вени без змін

 

 Випереджувальне завдання:

 Презентація за темою «Надання першої допомоги потерпілому. Основні помилки при наданні першої допомоги» (матеріал готується в рамках підготовки до науково-практичної конференції «Наука – перші кроки»).

5.4 Аптечка першої допомоги

Розповідь викладача.

У житті, на жаль, трапляються ситуації в яких необхідно надати людині, що отримала травму або погано себе почуває, першу допомогу. Для надання Першої медичної допомоги (ПМД) завжди повинна бути напоготові аптечка. Вона повинна бути в автомобілі, вдома, в офісі, на спортивних змаганнях, в мандрівках, тощо. Для кожного випадку аптечка матиме свої особливості, але загальні принципи її формування однакові.

Пам’ятайте! Медикаменти в аптечках нерідко знаходяться під дією широкого діапазону температур та вологості, тому досить швидко псуються!

Саме тому не покладайтеся на медикаменти з транспортної аптечки, якщо ви їх не змінили перед самою подорожжю. Надзвичайно висока чи занадто низька температура робить непридатними ліки “з автомобіля” протягом кількох місяців, а то й тижнів! Найкращий вихід – завжди мати вдома добре оснащену домашню аптечку, яку за потреби можна взяти з собою на пішу чи автомобільну мандрівку. В домашній аптечці повинні бути ліки, які людина постійно вживає та ті, які вживатимуться в надзвичайних ситуаціях для надання ПМД. Людина повинна знати дію ліків, що входять до аптечки та показання до їх застосування.

В залежності від заходу чи місця використання аптечка повинна містити специфічні для цього заходу складові, а також препарати для лікування захворювань, які є у подорожуючого. Що входить до складу аптечки?

 Випереджувальне завдання для студентів.

Демонстрація аптечки першої допомоги. Студенти коментують опис вкладень в аптечку та роблять записи в опорному конспекті.

     Аптечка швидкої допомоги з набором медикаментів і засобів, мінімальний перелік яких наведено в таблиці. 5, обов'язково повинна бути на всіх транспортних засобах, а також на підприємствах, в організаціях та установах чи їх підрозділах, особливо тих, де про­водяться небезпечні або шкідливі роботи. Такий набір медикамен­тів і засобів для надання долікарської допомоги бажано також мати вдома.

 

  Таблиця - Медикаменти і засоби для надання першої долікарської допомоги

                       (студенти опрацьовують таблицю, користуючись опорним конспектом

 

Медикаменти та медичні засоби

Призначення

Індивідуальні перев'язочні асептичні пакети

Для накладання пов'язок

Бинти

Для накладання пов'язок

Вата

Для накладання пов'язок

Ватно-марлевий бинт

Для бинтування при переломах

джгут

Для зупинення кровотечі

Шина

Для укріплення кінцівок при переломах

Гумовий пузир для льоду

Для охолодження пошкодженого місця при забоях, вивихах, переломах

Склянка

Для прийому ліків, промивання очей, шлунка і приготування розчинів

Чайна ложка

Для приготування розчинів

Йодна настойка( 5%)

Для змазування тканин навколо ран, свіжих подряпин на шкірі тощо

Нашатирний спирт

При непритомному стані

Борна кислота

З метою приготування розчинів для промивання очей і шкіри, полоскання рота при опіках лугами, для прикладок на очі при опіку електричною дугою

Сода питна

З метою приготування розчинів для промивання очей і шкіри, полоскання рота при опіках кислотою

Розчин перекису водню (3%)

Для зупинки кровотечі з носа

Настойка валеріани

Для заспокоєння нервової системи

Нітрогліцерин

Для прийому при сильних болях в ділянці серця і за грудиною

 

Завдання:

В опорному конспекті необхідно самостійно доповнити таблицю «Медикаменти і засоби для надання першої долікарської допомоги» (завдання надається в опорному конспекті.).

Запитання:

Що Ви вважаєте необхідним додати до запропонованого складу загальної аптечки?

Найбільші можливості для індивідуальної роботи зі студентами надає самостійна творча робота (випереджаючі завдання, творчі проектні роботи, реферати, оформлення стінгазет, презентації, створення відеороликів і тд).

Пояснення нового матеріалу теж може бути індивідуалізоване. за рахунок бесіди зі студентами. Під час бесіди слід частіше залучати «тихих» студентів, не скупитися на похвали за проявлену активність на занятті. Пояснення нового матеріалу не повинно бути монологом викладача, аудиторія повинна відчувати себе частиною навчального процесу. Наприклад, при поясненні нового матеріалу, необхідно постійно звертати увагу на себе за допомогою питань, заданих не тільки до всієї групи, а й до конкретних студентам.

Таким чином, ставлячи запитання студентам під час лекції та залучаючи їх у співбесіду, викладач приділяє увагу кожному студенту і дає йому можливість висловити свою думку.

 

Проблемно-пошукові методи  застосовуються в ході проблемного навчання. Я вважаю, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання при викладанні дисциплін про ризик я використовую такі прийоми:

  • створюю проблемну ситуацію (ставлю питання, пропоную задачу, експериментальне завдання),
  • організую колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулюю висування гіпотез, тощо.

При цьому студенти роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Я, як викладач, обов'язково керую цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного навчання. В зв'язку з цим прийнято говорити про методи проблемного викладання навчального матеріалу, про проблемні і евристичні бесіди, про застосування наочних методів проблемно-пошукового типу, про проведення проблемно-пошукових практичних робіт дослідницького виду

 

  Прикладами проблемних ситуацій можуть бути наступні:

1 Розглянути запропоновані ситуації і визначити модель поведінки:

 

1. Під час польоту на літаку склалася аварійна ситуація. Зазначте ваші першочергові дії і опишіть безпечне положення тіла, яке необхідно прийняти під час посадки.

2. Під час круїзу на теплоході ви побачили, як людина випала за борт у воду. Зазначте, які правила поведінки порушила вона та опишіть ваші першочергові дії.

3. Перебуваючи в своїй квартирі на 8 поверсі, ви відчули підземні поштовхи. Як Ви будете діяти? Який резерв часу має людина для захисту при землетрусі, враховуючи неоднакову швидкість поширення різних сейсмічних хвиль?

4. Вашій фірмі виділили ділянку землі під будівництво офісу на схилі гори. Які природні небезпеки можуть загрожувати вашому майбутньому офісу?

5. Під час землетрусу ви опинилися на вулиці. Як ви будете діяти в умовах міста та за його межами?

 

 Робота на занятті проводиться в групах (до 6 осіб), кожна з яких отримує свої варіанти завдань. Перше завдання передбачає аналіз певних небезпечних життєвих ситуацій та самостійну роботу студентів із нормативно-правовими документами.

           Також студенти повинні до кожної ситуації створити модель поведінки. Друге завдання вимагає вміння проводити дискусію, аргументовано доводити свою думку.

 

    2  Приклади проблемних завдань.

Розглянути малюнки і визначити 10 або більше порушень правил безпеки.

Варіант №1

 

 

Варіант №2

 

SAM_1380

 

Таким чином, керівник заняття, створюючи проблемні ситуації (проблеми), спонукає слухача до мислення, а разом з тим – до самостійної пізнавальної діяльності. Така лекція, на відміну від традиційної, вчить слухачів думати, бачити проблему самостійно з подальшим знаходженням способів її вирішення. 

 

Елемент заняття «Виробниче середовище»

 

Мета: Ознайомитись  з поняттями «виробниче середовище», «виробничий травматизм», «професійне захворювання», негативними чинниками виробничого середовища. Дати порівняльну характеристику побутового та виробничого середовища.

Розповідь викладача:

  Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності довкілля, до росту комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Все це позитивно позначилось на умовах життя і в сукупності з іншими чинниками (покращання медичного обслуговування тощо) позначилось на тривалості життя людей:

– мідний, бронзовий, залізний віки – 30 років;

– до початку ХІХ століття – 35 – 40 років;

– у кінці ХХ століття – 60 – 63 роки.

 Але створена  руками і розумом людини техносфера, призначена максимально задовільняти її потреби у комфорті і безпеці, далеко не виправдовує надії людей.

 Виробниче середовище – це простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини. Людина створила це середовище у процесі своєї трудової діяльності. Щоб жити, людина має забезпечити своє життя, насамперед матеріально.

  Викладач пропонує проблемну задачу:

Виробниче середовище - найбільш небезпечне для людини, саме на виробництві на неї діють підвищені рівні шуму, вібрації; гостріше проявляються психофізіологічні фактори (стрес, втома); в повітрі робочої зони часто присутні токсичні речовини; на виробництві людина більше взаємодіє з машинами та механізмами, що є потенційно небезпечним. Проводячи третину свого життя, чи майже половину активного часу на виробництві, необхідно дбати про забезпечення безпечних та прийнятних умов праці. У погоні за надприбутками роботодавці забувають про безпеку не тільки робітників, а й клієнтів (наприклад, у перукарні, магазині, на будівництві, в кафе тощо), провокують випадки травматизму та профзахворювань на своїх підприємствах. Наприкінці заняття ми зможемо чітко класифікувати приклади порушень техніки безпеки в конкретних виробничих ситуаціях.

 

Елемент заняття «Надання першої допомоги потерпілому»

 

6 Закріплення нового матеріалу.

6.1 Практичне проблемне завдання  «Головні принципи Першої медичної допомоги»

Студентам пропонується прокоментувати Головні принципи Першої медичної допомоги:

  1.               “Не панікуйте”
  2.               “Визначте, хто тут головний”.
  3.                   “Подбайте про безпеку!” 
  4.                   “Що тут сталося?” 
  5.                   “Дійте швидко – час не на вашому боці!”

 

 Лекція вважається проблемною, якщо під час її проведення реалізується принцип проблемності. У той же час необхідно дотримуватися виконання двох взаємопов’язаних умов:

- реалізація принципу проблемності під час вибору та дидактичної обробки змісту навчального курсу лекції;

- реалізація принципу проблемності під час розкриття змісту безпосередньо на лекції.

Створюючи проблемні ситуації, викладач повинен слідкувати, щоб завдання відповідали рівню наявних знань та інтелектуальних можливостей студентів, не були стереотипними, відображали реальні ситуації професійної діяльності, подавали проблему під несподіваним кутом зору, а також були пов’язані з темою заняття.        

   

docx
Додано
23 жовтня
Переглядів
24
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку