Інформаціна сторінка: "Адміністративні види стягнень та їх види"

                

 

 

 

Інформаційна сторінка:

 « Адміністративні стягнення: поняття і види»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           В юридичній науці галузі права поділяють на профілюючі (конституційне, цивільне, кримінальне тощо), спеціальні (наприклад, земельне, фінансове, трудове) та комплексні (наприклад, господарське).             Адміністративне право є профілюючою (базовою) галуззю публічного права. Адміністративне право можна визначити як галузь права (сукупність правових норм), що регулює з метою реалізації завдань і функцій держави суспільні відносини управлінського характеру, які складаються у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності органів виконавчої влади, внутрішньоорганізаційній діяльності інших державних органів, а також у процесі здійснення недержавними інституціями (наприклад, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями) зовнішніх юридично-владних повноважень.

               Адміністративне право взаємодіє з іншими правовими галузями, зокрема конституційним правом, яке закріплює основні засади організації та функціонування виконавчої влади, місце органів виконавчої влади у державному механізмі, характер їх взаємовідносин з органами інших гілок державної влади та місцевого самоврядування. Фактично адміністративне право базується на нормах конституційного права, конкретизує їх. Зв’язок адміністративного права із кримінальним полягає в тому, що норми адміністративного права визначають, які діяння є адміністративними правопорушеннями та міри стягнень щодо осіб, які їх скоїли. Кримінальне право встановлює, які діяння є злочинами, а також види покарання за їх скоєння. Адміністративне право насамперед спрямоване на врегулювання діяльності виконавчих і розпорядчих органів, управлінських відносин у сфері публічного (передусім державного) управління.  (1)

           В Україні, як і будь-якій іншій державі, діє велика кількість різних юридично обов'язкових правил. Такого роду правила мають на меті забезпечити правопорядок та належну дисципліну у певних сферах діяльності, і які безпосередньо зачіпають інтереси як всіх чи більшості громадян, підприємств, установ так і держави в цілому.

             Це правила поведінки у громадських місцях, правила дорожнього руху, правила охорони праці та техніки безпеки, правила торгівлі, санітарні, ветеринарні та протипожежні правила, правила полювання, митні правила та інші. Дотримання цих правил відповідає інтересам держави, громадян, та підприємств, установ, організацій, а їх порушення суперечить їм і викликає шкідливі та суспільно небезпечні наслідки. Всі зазначені правила встановлюються законами, та нормативними актами ОВВ, що діють у межах своєї компетенції. Однією з властивостей цих правил є те, що вони захищаються адміністративними санкціями, а їх порушення кваліфікується як адміністративні правопорушення. Основні ознаки та юридична характеристика правопорушень міститься у КпАП України.

              Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність

    Адміністративному правопорушенню властиві такі загально правові ознаки:

- передусім, це дія чи бездіяльність. Іншими словами поведінка, вчинок, акт зовнішнього ставлення особи до реальної дійсності, інших осіб, держави. суспільстві. Тобто, діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей;

Дія - активна форма поведінки особи, безпосередньо пов'язана з невиконанням правового припису у вигляді обов'язку чи законної вимоги, порушенням заборони, правила, норми, стандарту (наприклад, порушення водіями транспортних засобів ПДР, порушення правил користування житловими приміщеннями, порушення вимог державних стандартів).

Бездіяльність - пасивна форма поведінки, що знаходить своє відображення у невиконанні особою тих дій, які вона повинна і могла виконати в наслідок покладених на неї обов'язків (наприклад, ухилення від подання декларації, невиконання вимог антимонопольного комітету, керівник торгового підприємства не забезпечив наявність сертифікатів на реалізовані товари, у результаті чого покупці не були поінформовані про походження товару).

- антигромадська спрямованість (цю ознаку нерідко ототожнюють із суспільною небезпекою). Будь-яке адм правопорушення, посягаючи на встановлений правопорядок, спричиняє йому ту чи іншу шкоду, порушує упорядкованість, узгодженість, гармонічність управлінських відносин. При цьому негативний результат може проявлятись як реально (дрібна крадіжка), так і у створенні умов для настання шкоди (порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил). За ступенем соціальної значимості, діяння, що заподіює шкоду законним інтересам держави, ФО, ЮО є антигромадським. Від злочинів адм делікти розрізняються за ступенем суспільної небезпечності;

- протиправність полягає у вчиненні діяння, що порушує загальнообов'язкові норми та правила адміністративного та інших галузей права (трудового, земельного, фінансового і т.д.), що охороняються заходами адміністративної відповідальності;

- винність (таке діяння як прояв волі і свідомості особи повинно бути завжди винним, тобто вчиненим навмисно або через необережність);

- адміністративна караність (конкретне протиправне, винне діяння буде визнане адміністративним проступком тільки тоді, коли за його вчинення законодавством передбачено адм від-ть). (2)

            Адміністративні правопорушення тягнуть за собою юридичну відповідальність і певні стягнення. Адміністративне стягнення зазвичай проявляється в моральному чи матеріальному впливі щодо правопорушника. Окремі види стягнень можуть одночасно поєднувати моральне засудження, матеріальний вплив і тимчасове обмеження прав правопорушника. Зокрема, такі наслідки настають за адміністративного арешту, позбавлення спеціальних прав і виправних робіт.

               Загалом усі стягнення, будучи пов’язаними між собою, утворюють єдину систему, що базується на підставах і меті їх застосування, можливості їх взаємозаміни. У цьому процесі основним чинником є мета, передбачувана стягненням. Мету стягнення складають: покарання правопорушника, припинення протиправного вчинку, відновлення порушених правовідносин, виправлення правопорушника та попередження можливих з його боку нових проступків, а також відшкодування завданих проступком збитків. (3)

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративний проступок, а також попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. (6)

Адміністративне стягнення знаходить свій прояв у моральному чи матеріальному впливі на правопорушника. Окремі види стягнень можуть одночасно поєднувати в собі моральне засудження, матеріальний вплив і тимчасове обмеження прав правопорушника. Зокрема, такі наслідки наступають за адміністративного арешту, позбавлення спеціальних прав і виправних робіт.

Види адміністративних стягнень закріплено у ст. 24 КУпАП. До них законодавець відносить такі види:

• попередження;
• штраф;
• штрафні бали;
• оплатне вилучення або конфіскація предмета, що став знаряддям учинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
• конфіскація грошей, одержаних завдяки вчиненню адміністративного правопорушення;
• позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, полювання), права обіймати певні посади або займатись певним видом діяльності;
• громадські роботи;
• виправні роботи;
• адміністративний арешт;
• арешт з утриманням на гауптвахті.

Законодавством України може бути передбачено адміністративне видворення за межі держави іноземних громадян та осіб без громадянства за вчинки, що грубо порушують громадський порядок.

Слід зазначити, що оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись і як основні, і як додаткові адміністративні стягнення. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено або основне, або основне й додаткове стягнення.

 

 Накладення адміністративних стягнень

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення регламентовані ст. 33 КУпАП, коли при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються (ст. 34):

1.  щире розкаяння винного;
2.  відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
3.  вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
4.  вчинення правопорушення неповнолітнім;
5.  вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються (ст. 35):

1.  продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
2.  повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;
3.  втягнення неповнолітнього в правопорушення;
4.  вчинення правопорушення групою осіб;
5.  вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
6.  вчинення правопорушення в стані сп'яніння.

 

      Строки накладення адміністративного стягнення. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених такими статтями, як несвоєчасне здавання виторгу (ст. 164-4), порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (ст. 212-15), порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (ст. 212-21) може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Адміністративні стягнення, які накладаються поліцією. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Працівники органів Національної поліції уповноважені накладати такі види стягнень:

• попередження,
• штраф,
• штрафні бали.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі (постанова про накладення адміністративного стягнення).

Штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених ст. 27-1 КУпАП.

Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Повноваження поліції щодо виконання постанов про накладання адміністративних стягнень. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її вчинення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження (ст. 306 КУпАП) виконується органом Національної поліції, який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені ст. 285 КУпАП.

При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями: 116, 116-2, 117, воно оформляється способом, встановленим відповідно МВС України або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу (ст. 307).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

При стягненні штрафу відповідно до ст. 258 КУпАП на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка (ст. 309).

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Під час стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, застосовуються виключно безготівкові платіжні пристрої.

Вразі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, а потім виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюються в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами (ст. 317) виконується посадовими особами органів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст. 222).

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення (ст. 326). (4)

 

Адміністративна відповідальність неповнолітніх

За скоєння адміністративного порушення неповнолітні з 16 до 18 років несуть відповідальність.

Адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли шістнадцять років йому виповнилося саме на момент вчинення протиправного діяння, а не на момент прийняття рішення компетентним органом.

Що стосується покарання, за деякими винятками, до неповнолітніх застосовуються в основному заходи впливу.

А саме:

• зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
• попередження;
• догана або сувора догана;
• передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. (7)

Що стосується винятків, неповнолітні несуть відповідальність нарівні з повнолітніми, за такі адміністративні правопорушення:

• Незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (стаття 44 КУпАП).
• Дрібне викрадення чужого майна (стаття 51 КУпАП).
• Деякі порушення Правил дорожнього руху (статті 121-127, частина перша, друга і третя статті 130 КУпАП), зокрема - керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу і швидкість реакції.
• Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (стаття 185 КУпАП).
• Порушення, пов'язані зі зброєю (статті 190-195 КУпАП). Зокрема, за порушення порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї.
• Інше.

Окремо розглянемо дрібне хуліганство неповнолітніх, коли «пустощі» неповнолітніх підпадають під дію статті 173 КУпАП. Зазначена стаття встановила, що дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Адміністративне покарання неповнолітніх за таке правопорушення передбачено як для дорослих. А саме штраф від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Увага, які б адміністративні правопорушення не вчинив неповнолітній, покарання може обмежитися заходами впливу, зважаючи на те, що вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім, саме по собі є пом'якшувальною обставиною.

І тим не менше і в цьому правилі є виключення - за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, покарання неповнолітніх залишиться в рамках санкції статті.

 

 

 

                         Відповідальність батьків неповнолітніх

              За невиконання або неналежне виконання обов'язків по вихованню дітей батьки можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності, зокрема до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової.

Що стосується штрафів, які присуджуються батькам неповнолітніх, відзначимо, що адміністративна відповідальність встановлена ??статтею 184 КУпАП, а саме за ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Покарання зазначеною статтею передбачено у вигляді попередження або у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо невиконання батьківських обов'язків спричинило за собою серйозні наслідки, батьки (або особи, що їх замінюють) можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, за статтею 166 Кримінального кодексу України. Покарання цією статтею передбачено у вигляді обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.

Окрім того, передбачена відповідальність батьків за протиправні дії, вчинені їхніми дітьми. Так, вчинення неповнолітніми у віці від 14 до 16 років адміністративного правопорушення (за винятком статті 173-4 КУпАП) - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, батьки «в очах» закону все ж частково відповідальні за діяння їх нащадків.

Увага! Допитувати неповнолітніх поліцейські можуть тільки в присутності їх законних представників. Нагадаємо, законними представниками фізичної особи є її батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники.

              Як бачимо, закон враховує той факт, що неповнолітні, як правило, не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, навичок правомірної поведінки, не завжди усвідомлюють наслідки своїх дій, легко піддаються впливу інших осіб, особливо неповнолітні з неблагополучних сімей або з важкими життєвими обставинами. Іноді, вчинення протиправних дій лише спосіб привернути до себе увагу. Крім того, багато хто з тих, хто “оступився”, можуть виправитися без застосування жорстких заходів, достатньо лише виховних.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Усі існуючі види адміністративних стягнень тісно пов'язані між собою й утворюють єдину систему.

 1.Їх насамперед об'єднує загальна мета: захист правопорядку, виховання осіб, що учинили адміністративні проступки, у дусі дотримання законів; 2.Попередження вчинення нових проступків як самими правопорушниками, так і іншими особами. Кожне стягнення є покаранням, мірою відповідальності, призначеної за проступки, а застосування будь-якого стягнення означає настання адміністративної відповідальності і тягне для винного несприятливі юридичні наслідки.

3.Адміністративні стягнення, як правило, полягають в позбавленні або обмеженні прав чи благ.

4.Адміністративні стягнення накладаються компетентними органами і посадовими особами шляхом видання спеціальних індивідуальних актів управління, що мають примусовий характер. Примусовий вплив повинен бути справедливим, відповідати характеру проступку й особи правопорушника.

 

 

Список використаної літератури:

1. МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ.

Д. М. Павлов «Адміністративне право». Загальна частина.  Конспект лекцій. Ст. 10-12

2.  Інтернет ресурс.

http://mego.info «Адміністративне правопорушення» реферат

3. https://buklib.net/books

Студентська бібліотека. Основи адміністративного права України. Адміністративна відповідальність. Адміністративні стягнення: поняття та види.

4. https://arm.naiau.kiev.ua

Національна академія внутрішніх справ. Мультимедійний навчальний посібник. «Адміністративне право. Загальна частина».

5. https://olgopilska-gromada.gov.ua  Правопорушення і злочини дітей: кримінальна та адміністративна відповідальність дітей та їх батьків.
6. Підручник  «Адміністративне право України» Київ 2020. Авторський колектив: Валентин Галунько , Тетяна Коломоєць, Оксана Кузьменко і ін.
7.  «Адміністративне право України» підручник 2021.

 Автор: Остапенко О.І.,  Ковалів М.В.