Інформація для вчителів щодо особливостей розвитку дитини із затримкою психічного розвитку.

Інформація для вчителів

щодо особливостей розвитку дитини

 із затримкою психічного розвитку.

Психічний розвиток особистості залежить від того, наскільки в процесі навчання  враховуються індивідуальні особливості дитини.

Якщо навантаження відповідає можливостям дитини, вона  добре розвивається, соціально адаптується, недоліки пов'язані з індивідуальними потребами корегуються.

 Тому педагогам  та працівникам навчальних закладів важливо усвідомлювати які  причини можуть заважати   учням успішно сприймати навчальний матеріал та вчасно звертатися за допомогою до спеціалістів психологів, дефектологів, логопедів, медиків  та інших. 

Шкільна неуспішність може бути наслідком загальної слабкості організму через  захворювання, слідством педагогічної  занедбаності, спровокована  порушенням діяльності слуху або зору дитини, розладами мовлення, розумовою відсталістю чи затримкою психічного розвитку. Сподіваємось, що  інформація яку ми підготували допоможіть вам вчасно відреагувати на потреби дитини (не встановлюючи діагнозів) та залучивши батьків до співпраці, підібрати відповідну допомогу та визначитись з формою навчання.

Затримка психічного розвитку (скор. ЗПР) – порушення  темпу психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам'ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають у своєму розвитку від прийнятих психологічних норм для даного віку.

ЗПР, як психолого-педагогічний діагноз ставиться тільки в дошкільному та молодшому шкільному віці, якщо до закінчення цього періоду залишаються ознаки недорозвинення психічних функцій, то мова йде вже про інфантилізм або про розумову відсталість.

Термін «затримка» підкреслює тимчасову (невідповідність рівня психічного розвитку віку дитини) і разом з тим тимчасовий характер самого відставання, яке долається з віком, і тим успішніше, ніж раніше створюються спеціальні умови для навчання і виховання цих дітей.

Затримка психічного розвитку – одна з найбільш поширених форм психічної патології дитячого віку.

Найчастіше вона виявляється з початком навчання дитини в підготовчій групі дитячого садка або в школі, особливо у віці 7-10 років, оскільки цей віковий період забезпечує великі діагностичні можливості.

У медицині ЗПР відносять до групи прикордонних форм інтелектуальної недостатності.

ЗПР характеризуються:

• уповільненим темпом психічного розвитку;
• особистісної незрілістю;
• негрубими порушеннями пізнавальної діяльності;
• стійкою, хоча і легкої, інтелектуальною недостатністю;
• слабо вираженою тенденцією до компенсації і оборотного розвитку (можливі тільки в умовах спеціального навчання і виховання).

Причини виникнення:

1. несприятливий перебіг вагітності:

•   хвороби матері під час вагітності (краснуха, паротит, грип);
•   хронічні захворювання матері (порок серця, діабет, захворювання щитовидної залози);
•   токсикози, особливо другої половини вагітності;
•   токсоплазмоз;
•   інтоксикації організму матері внаслідок вживання алкоголю, нікотину, наркотиків, хімічних і лікарських препаратів, гормонів;
•   несумісність крові матері і немовляти по резус-фактору.

2. патологія пологів:

•   травми внаслідок механічного пошкодження плоду при використанні різних засобів допомоги при пологах (наприклад, накладення щипців);
•   асфіксія новонароджених і її загроза.

3. соціальні фактори:

•   педагогічна занедбаність в результаті обмеженого емоційного контакту з дитиною як на ранніх етапах розвитку (до трьох років), так і в більш пізні вікові етапи.

Особливості психічного розвитку дітей з ЗПР

Порівняльна характеристика рівнів усвідомленості мислення у дітей з відхиленнями в розвитку.

  Прийом завдання:

•   Діти з нормою в розвитку завдання приймають відразу, діють згідно його змісту, хоча результат може бути і невірним.
•   Діти із ЗПР завдання приймають, починають діяти адекватно, але потім втрачають суть і припиняють працювати, або просто грають зі стимульним матеріалом.
•   Діти з розумовою відсталістю зміст завдання усвідомлюють погано, маніпулюють  запропонованим матеріалом.

Обмірковування майбутніх дій:

•   Діти з нормою в розвитку виявляють інтерес до  пошукової діяльності, обмірковують виконання,  звертаються з питаннями до дорослого.
•   Діти із ЗПР діють імпульсивно, але запитують про правильність своїх дій.
•   Діти з розумовою відсталістю діють імпульсивно, не усвідомлюючи своїх дій.

Критичність виконання:

•   Діти з нормою в розвитку самостійно перевіряють свою роботу і при наявності помилок виправляють  їх.
•   Діти із ЗПР самостійно завдання не перевіряють, але шукають помилку, коли на наявність її вказує дорослий, і намагаються виправити її.
•   Діти з розумовою відсталістю не шукають помилку, навіть коли говорять про її наявність. Виправляють  тільки в тому випадку, якщо на неї вказано конкретно або не здатні виправити помилку навіть тоді, коли на неї вкажуть.

Уміння самостійно виконувати завдання за аналогією:

•   Діти з нормою в розвитку самостійно переносять знання з одного завдання на інше. Вони бачать подібність у завданнях і діють адекватно.
•   Діти із ЗПР самостійно аналогію не виявляють, але, коли на неї вказують, діють адекватно.
•   Діти з розумовою відсталістю самостійно аналогію не виявляють,  завдання не виконують.

Уміння переключитися з одного виду діяльності на інший:

•   Діти з нормою в розвитку самостійно та вільно переключаються  з одного виду діяльності на інший.
•   Діти із ЗПР переключаються після того, як їхня увага фіксується на неоднаковості завдань.
•   Діти з розумовою відсталістю не переключаються і після пояснення розходжень у завданнях, їхні дії залишаються стереотипними.

Мовленнєве опосередкування дій:

•   У дітей з нормою в розвитку, мовлення є  регулятором діяльності. Одержавши завдання, вони планують його виконання, враховуючи задані умови. Після виконання завдання словесно адекватно позначають виконані дії.
•   Діти із ЗПР зазнають труднощі у словесному оформленні звіту про виконані дії. Вони не визначають послідовність виконаних ними дій, замість основних дій описують другорядні.
•   У дітей з розумовою відсталістю мовлення не опосередкує дії, вони часто діють,  імпульсивно, і тому звіт про виконану роботу не відбиває її суті. Їхні словесні звіти значно обмежені.

В якості найбільш характерних для дітей з ЗПР особливостей уваги:

•   дослідниками відзначаються її нестійкість, неуважність, низьку концентрацію, труднощі перемикання;
•   зниження здатності розподіляти і концентрувати увагу особливо проявляється в умовах, коли виконання завдання здійснюється за наявності одночасно діючих мовленнєвих подразників, що мають для дітей значний смисловий та емоційний зміст.

Ще однією характерною ознакою затримки психічного розвитку є відхилення в розвитку пам'яті:

•   відзначаються зниження продуктивності запам'ятовування і її нестійкість;
•   краще розвинута мимовільна пам'ять в порівнянні з довільною;
•   помітне переважання зорової пам'яті над словесною;
•   низький рівень самоконтролю в процесі заучування і відтворення, невміння організовувати свою роботу;
•   недостатня пізнавальна активність і цілеспрямованість при запам'ятовуванні і відтворенні;
•   слабке вміння використовувати раціональні прийоми запам'ятовування;
•   недостатній обсяг і точність запам'ятовування;
•   низький рівень опосередкованого запам'ятовування;
•   переважання механічного запам'ятовування над словесно-логічним;
•   швидке забування матеріалу і низька швидкість запам'ятовування.

Матеріал підготовлений

практичним психологом

КЗ «Маріупольська загальноосвітня школа

 І-ІІІ ступенів №10 Маріупольської міської ради Донецької області»

Хайловою Мариною Валеріївною