Інформація до уроку по темі "Віруси"

9  КЛАС

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ по темі: «ВІРУСИ»

• Перший опис вірусного захворювання дав Гіппократ – ендемічний паротит (свинка).

• У геномі людини виявлено близько 20 000 відбитків вірусів. Як ви гадаєте звідки вони там могли з'явитися? (шляхом симбіозу в процесі еволюції).

• Переносниками вірусу пташиного грипу є перелітні птахи, у шлунку яких  ховаються смертоносні мікроорганізми (але самі птахи не хворіють), а вражає вірус саме домашнього птаха (кури, качки, індички). Штам H5N1. Небезпека!? (можуть з'єднуватися з людським грипом і привести до смерті).

• На сьогоднішній день від СНІДу у світі померли щонайменше 28 мільйонів людей.

Вірусні хвороби:

Сказ – вірусна хвороба, збудником є нейротропний вірус, що передається через укуси тварин. Спричиняє порушення в ЦНС, що закінчується смертю.

Вітряна віспа – гостра інфекційна хвороба, збудником є герпес – вірус. Характеризується інтоксикацією і висипкою на шкірі. Заразитися можна повітряно-капельним і рідко контактним шляхом.

Кір – вірусна хвороба, яку викликає вірус кору. Хвороба характеризується інтоксикацією і характерною висипкою; передається повітряно-капельним шляхом. Після перенесення інфекції в організмі залишається стійкий пожиттєвий імунітет.

Пріони

Пріонні хвороби належать до групи нейродегенеративних захворювань. У загальній популяції трапляються дуже рідко. У людини відомо чотири хвороби, які викликаються пріонами: куру, хвороба Крейтцфельдта — Якоба, синдром Герстмана — Шрауслера — Шейнкера та смертельне родинне безсоння. Людина може заразитися пріонами, що містяться в їжі, оскільки вони не руйнуються ферментами травної системи. Безперешкодно проникаючи через стінку тонкого кишечнику, вони потрапляють у центральну нервову систему. Так переноситься новий варіант хвороби Крейтцфельдта — Якоба, якою люди заражаються після вживання в їжу яловичини, що містить нервову тканину з голів худоби, хворих на губчату  енцефалопатію корів (BSE, коров’ячий сказ).

Пріони можуть проникати в організм й парентеральним шляхом. Були описані випадки зараження після внутрішньом’язового введення препаратів, а також зараження мозку інструментами під час нейрохірургічних операцій, оскільки пріони стійкі до застосовуваних у цей час термічних і хімічних методів стерилізації.  

Куру. У 1957 р. американський учений Карлтон Гайдушек описав нове захворювання — куру, що було виявлене в мешканців Нової Ґвінеї, папуасів-канібалів мовної групи форе. Хвороба носила масовий характер. Вона виникала в результаті вживання в їжу мозку загиблих одноплемінників під час ритуального канібалізму. Характерною особливістю хвороби є підвищена збудженість, безпричинний сміх, тривала посмішка та напади буй-

ного весілля. Саме тому цю хворобу місцеві мешканці й назвали куру — «смерть, що сміється». З припиненням канібалізму захворювання зникло.

Хвороба Крейтцфельдта — Якоба отримала назву за прізвищами німецьких лікарів Ганса Герхарда Крейтцфельдта й Альфонса Марії Якоба. Це прогресуюче дистрофічне захворювання кори великих півкуль, базальних гангліїв та спинного мозку. Вважається найбільш поширеною серед губчатих енцефалопатій у людей.

Синдром Герстмана — Шрауслера — Шейнкера — аутосомно-домінантне захворювання, що виникає в разі мутацій у гені пріонового протеїну й прогресує дуже повільно. Хвороба починається в 30–40 років і триває в середньому п’ять років. Інкубаційний період становить від 5 до 30 років. У пацієнтів спостерігаються розлади координації рухів, часто розвивається тяжке слабоумство.

Смертельне родинне безсоння — рідкісне невиліковне спадкове захворювання, за якого хворий гине від безсоння. Нині відомо близько 28 родин, що уражені цією хворобою.

Хвороба відкрита італійським лікарем Ігнаціо Ройтером у 1979 р., який спостерігав смерть від безсоння двох родичок дружини. 

Хвороба починається у віці від 30 до 60 років, у середньому в 50 років, і триває від 7 до 36 місяців, після чого хворий гине.