Інформаційний вісник натему "Профілактика жорстокого поводження дітей одне до одного".

Інформаційний вісник на тему

"Профілактика жорстокого поводження дітей одне до одного "

Мета: попередження насильства в сім'ї, профілактика та запобігання жорстокого поводження дітей з іншими дітьми; усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу, створення доброзичливої та відвертої атмосфери в родині і в класі.

Хід роботи

 Доброго дня, шановні батьки! Наш інформаційний вісник хотілося б розпочати такими словами : «Якщо твої наміри розраховані на рік - сій жито, на десятиліття - саджай дерева, на віки - виховуй дітей»   (Народна мудрість).

 Сьогодні  ми проведемо  нашу зустріч для налагодження спілкування, профілактики конфліктів, які виникають між батьками та дітьми. Ви - люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось». Тому  ми розглянемо актуальну проблему, це профілактика жорстокого поводження дітей одне до одного.

 Дослідження свідчать , що останнім часом значно збільшилася кількість дітей дошкільного віку з підвищеною тривожністю . Однією з основних причин такої негативної динаміки є жорстоке поводження з дітьми.

  Дитинство - пора становлення особливості. І саме у цей період дитина потребує найбільшої уваги і захисту. Тож найближче оточення має забезпечити дитині належний догляд та турботу, а головне - безпечне і радісне існування.

   Кожним зверненням до дитини - словом, інтонацією, жестом, і навіть мовчанням - ми повідомляємо їй не лише про себе, свій стан , а й про неї , частіше - саме про неї . Від повторюваних знаків схвалення, любові та прийняття у дитини з’являється відчуття :"зі мною все гаразд","я- хороший". А від сигналів осуду, незадоволення , критики - відчуття " зі мною щось не так " ,"я - поганий ". Емоційна пам’ять дитини фіксує ці відчуття, і вони стають основою формування самооцінки.

З перших років життя дитина " вбирає" все , що бачить і чує у себе вдома , адже її життєдіяльність стає часточкою життя сім’ї . Тож гармонійна та доброзичлива атмосфера сімейних стосунків дуже важлива для зростання малюка. Від доброзичливості найближчого оточення дитини залежить її емоційне і фізичне здоров’я , вміння контактувати з людьми . Діти, яких поважають , учаться поважати інших. Про яких турбуються - вчаться виявляти турботу. Яких люблять такими, якими вони є , - вчаться бути терпимими до інших . Так закладаються основи гуманних стосунків батьків і дітей.

" П’ять шляхів до серця дитини":

 Діти по - різному відчувають любов , але кожній дитині вона необхідна. Існує п’ять способів виразити свою любов до дитини :

- дотик ;

- слова заохочення ;

- час ;

- подарунок ;

- допомога.

  На кожному етапі розвитку дитини ми по - різному виражаємо свою любов до неї . Дуже важливо обрати саме ту форму вираження ( дотик, слова заохочення, час, подарунок, допомогу ), яка веде до серця дитини.

Деякі діти інколи жорстоко поводяться з однолітками . Це виявляється в образливих прізвиськах, глузуванні над зовнішнім виглядом, погрозах, приниженнях.

ТСН. ua дізнавався, чому діти "цькують" один одного у школах, в чому коріння їхньої жорстокості.

 Історія про маріупольських школярок збурила українців. Кілька дев'ятикласниць жорстоко побили, а потім ледь не повісили на шарфі іншу дівчинку, знімаючи всі катування на відео. Як з'ясувалося пізніше, майже два роки школярки знущалися над дівчиною та відбирали у неї гроші. Цей випадок так би й залишався невідомим, якби мати одного з хлопців, знайомого катівниць, не побачила в сина на телефоні жахливе відео.

Психологи вважають, що дитяча жорстокість набуває масового характеру. Причому лякає те, що до знущань все частіше й частіше вдаються дівчата, а не хлопці. Проте у ЗМІ та на розсуд громадськості потрапляють поодинокі випадки. Більшість сумних історій знущань дітей один над одним у школі чи поза нею свідомо приховуються.

Психологи пов'язують дитячу жорстокість та насильство дітей по відношенню до своїх однолітків чи молодших з кількома причинами, підкреслюючи, що жорстокість дітям властива від природи. Так, на думку дитячого психолога Юлії Ульянової, агресію дитини потрібно спрямовувати в правильне русло, відповідно організовуючи її дозвілля, наприклад, віддавши її або на спортивні заняття, або у творчий гурток.

Інша причина, за словами психолога, полягає в тому, що батьки вкрай мало часу та уваги приділяють дітям та їхньому розвитку.

"Сьогодні цього часу мало і кількісно, і якісно. Батьки у крайньому випадку перевіряють домашні завдання та проводять виховні бесіди, але жодних душевних розмов, спільних інтересів та спілкування, що можуть спрямувати дитину в певному напрямку", – пояснила Ульянова.

Також впливає на агресивність дитини й інформація довкола, насичена насильством та жорстокістю. Це стосується фільмів, телепрограм і комп'ютерних ігор. А побачене там діти намагаються втілити в життя.

Крім того, формує відповідний стиль поведінки дітей нове соціальне віяння – "активне лідерство", мовляв, ти повинен бути лідером, сильним і завжди "на коні". У підсумку діти намагаються діяти з цієї позиції, шукаючи слабшого та роблячи все, щоб стати лідерами.

"Саме тому діти все й знімають на відео. Якщо раніше насильство було тихим, закритим, аби ніхто не бачив і не чув, то зараз – навпаки, вони цим хваляться та активно показують", – зауважила Ульянова.

За словами Юлії Ульянової, сьогодні випадків насильства стає більше, і воно набуває масового характеру та дещо іншої форми.

"Раніше кішці чіпляли на хвіст консервну банку, і це було верхом насильства, а зараз знущаються над однолітками або молодшими дітьми. Зараз насильства більше, тому що немає організації дозвілля дитини та належного спілкування з батьками – воно замінюється телевізором та Інтернетом, немає гуртків. Тобто повністю відсутнє дозвілля дітей, де б вони могли виплескувати свій негатив та шукати ціль в житті чи інтереси", – пояснила експерт.

Сумні тенденції

Тенденцією стає те, що бити і знущатися над однолітками часто починають саме дівчата, а не хлопці, зазначила Оксана Сафронова. За її словами, кількість таких випадків збільшується з кожним роком.

Коріння проблеми виявлення жорстокості однієї дитини по відношенню до іншої, на думку Сафронової, – в сім'ї.

"Діти, спостерігаючи за актами насильства вдома, отримують психологічні травми або підхоплюють соціальну естафету і починають поводитися так само. Вони починають думати, що це нормально та навіть престижно, бо хто сильніший, той і має владу", – розповіла експерт.

Як допомогти дитині, що стала жертвою знущань однолітків

Так, Дар'я Селіванова радить батькам, які помічають, що їхня дитина схильна до агресії, звертатися до спеціалістів.

"Тому що батьки навряд чи самі зможуть вирішити проблему, бо, швидше за все, джерелом цієї проблеми є їхні ж стосунки з дитиною. Тому потрібна допомога людини зі сторони", – зазначила вона.

Її колега Юлія Ульянова розповіла, що допомогти таким дітям, яких просто заганяють у кут та усіма способами опускають її самооцінку, можна тільки піднявши останню та допомігши зрозуміти, що так відбувається не завжди.

 Наша зустріч підійшла до завершення. Сподіваюсь, що вона була для вас корисною, викликала роздуми, а також бажання побудувати по – новому взаємовідносини в своїй сім’ї .

 Пропоную закінчити речення: «Я хочу сказати своїй дитині…»(про необхідність дисциплінованості, співчутливості, толерантності тощо).

Пам’ятка для батьків

1.  Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2. Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання – це радість ( негативні емоції не сприяють  засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.

4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»

5. Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).

6. Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тоді підтримайте її.

7.Не віддаляйте дитину від себе – знайдіть час поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.

8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.

10. Приймайте та любіть дитину такою, якою вона є.