День Валентина у садочку

 

 

 

 

 

 

 

Підсумкове інформаційно-просвітницьке заняття заняття 10

«Життя on-line»

 

 

Мета:

•         розширити знання учнів з питань безпеки в Інтернеті;
•         оволодіти навиками безпечного використання Інтернету в повсякденному житті;
•         з’ясувати, чим займаються люди в глобальній мережі;
•         розвивати вміння аналізувати, систематизувати знайдену інформацію та робити висновки;
•         сприяти розвитку культури комунікацій у мережі Інтернет;
•         навчити  учнів самостійно прийняти рішення;
•         розвивати навички роботи в групах, вміння висловлювати свою точку зору логічно і конкретно;
•         виховувати всебічно розвинену особистість.

 

Після заняття учні повинні:

•         знати послуги, які надає всесвітня мережа Інтернет;
•         знати небезпеки, які існують в Інтернеті;
•         знати права, обов’язки та правила поведінки в Інтернеті;
•         знати види вірусів та антивірусних програм;
•         знати, алгоритм отримання Інтернет-залежності і як з цим боротися;
•         знати що потрібно робити, щоб уникнути негативного впливу мережі на психіку людини;
•         знати, що таке плагіат, про відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності тощо.

Хід заняття

Інтернет – це надзвичайно потужний ресурс, який сьогодні творить історію, впливає на розвиток політичних та економічних подій.  Він тихими і непомітними кроками увійшов у всі сфери людського життя та діяльності. І ми несподівано опинилися в сучасному інформаційному суспільстві. В якому життя без Інтернету не уявляє собі жодна людина, «від малого до старого».

Сьогодні комп’ютер виступає найбільшим джерелом інформації, найбільшою у світі бібліотекою знань, місцем в якому ми отримуємо відповіді на будь-які запитання.

Інтернет стає основою дозвілля сьогоднішнього підростаючого покоління.

Він дає можливість підсилювати ті зберігати зв'язок з людьми  які знаходять в будь-якому куточку світу.

Інтернет - стане найпрекраснішим творіння людства, але тільки тоді коли ми будемо безпечно ним користуватися.

Ми не можемо відмовитися від життя в on-line.  Тому, що  інформаційно-комунікаційні технології сьогодні є необхідністю в усіх сферах життєдіяльності людини, а уміння ними користуватися є основою приналежності до сучасного інформаційного суспільства. Але ми,  можемо научитися аналізувати, оцінювати, робити висновки при зіткненні із загрозами в Інтернет мережі, тим самим захистити себе. Тема нашого інформаційно-просвітницького заняття «Життя в on-line»

Мета заняття— розглянути найпоширеніші сервіси мережі Інтернет, Інтернет-небезпеки, які підстерігають кожного користувача, а також психологічні небезпеки, яким може піддаватися школяр в мережі та дізнатися про сучасні засоби антивірусного, антиспамового програмного забезпечення. Крім того ознайомитися з відповідальністю за порушення прав інтелектуальної власності.

Інтернет це надзвичайно потужний ресурс. Його використання може бути корисним, а може привести до неприємних наслідків.  Інформацію щодо небезпек, які таїть в собі Інтернет ми збирали з різних джерел, аби максимально охопити усі сфери.

 

Вам необхідно виступити в одній із ролей:

Роль 1. Психолог

Роль 2. Поліція

Роль 3. Хакери

Роль 4. Юрист

У кожній ролі є свої завдання, які буде необхідно виконати і підготувати звіт про виконану роботу у вказаному в завданнях вигляді. Завдання є окремими блоками питань:

•         Інтернет залежність

•             Які психічні і фізичні симптоми інтернет-залежності?
•             Ситуація «Мій друг Інтернет-залежний»?
•             Алгоритм виходу з Інтернет-залежності?

•         Загрози в Інтернеті

•             Приклад Інтернет сторінки в соціальній мережі. Визначити лишню інформацію і про що вона говорить.
•             Техніка саморегуляції при зіткненні з загрозою кібер-булінґу.
•             Ознаки фішинг-атак і шахрайських повідомлень електронної пошти.

•         Захист комп’ютера та персональних даних.

•             Основні джерела вірусів та ознаки зараження комп’ютера ними.
•             Принцип роботи антивірусних програм.
•             Батьківський контроль в Інтернеті.

•         . Правова безпека

•             Основні положення «Посібника з прав людини для Інтернет-користувачів»
•             ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = ЗАХИСТ Є.
•             Правова ситуація з питання авторського права «Кому належить 1000 грн.».

 

Питання сформульовані так, що на кожному етапі учні дають відповідь на 3 питання з одного блоку. Після завершення роботи над кожним блоком проводиться захист робіт у вигляді поданому до кожної ролі. Основні критерії звіту: розуміння завдання, достовірність використовуваної інформації, творчий підхід.

 

Роль 1. Психолог

Психологи, які займаються вивченням інформаційно-психологічної безпеки особи і впливу комп'ютерних технологій на психіку людини.

Завдання:

Психолог повинен знати у чому виявляється Інтернет-залежність.

1.     Які психічні і фізичні симптоми Інтернет-залежності?

2.     Ситуація «Мій друг Інтернет-залежний»?

3.     Алгоритм виходу з Інтернет-залежності?

 

 

 

 

 

Роль 2. Поліція

До обов’язків поліції входить описати, які небезпеки очікують на користувача в Інтернеті, .  Чи потрібно дотримуватися правил безпечної поведінки у всесвітній мережі.

•             Приклад Інтернет сторінки в соціальній мережі. Визначити лишню інформацію і про що вона говорить.
•             Техніка саморегуляції при зіткненні з загрозою кібер-булінґу.
•             Ознаки фішинг-атак і шахрайських повідомлень електронної пошти.

 

Роль 2. Хакери

Завдання хакерів охарактеризувати найпоширеніші класи комп’ютерних вірусів, описати сучасні засоби антивірусного захисту. Крім того розглянути і інше програмне забезпечення, яке дозволить убезпечити комп’ютер від інших Інтернет-небезпек. Ознайомити присутніх з питанням батьківський контроль.

•             Основні джерела вірусів та ознаки зараження комп’ютера ними.
•             Принцип роботи антивірусних програм.
•             Батьківський контроль в Інтернеті.

 

Роль 3. Юристи

Юристи займається вивченням інформаційного права і інформаційної безпеки.

Завдання юриста полягає в ознайомленні з правами та обов’язками людей в Інтернеті Розглянути правові аспекти плагіату, порушення авторського права та як правильно розміщувати інформацію в мережі, щоб потім не зіткнутися з плагіатом.

•             Основні положення «Посібника з прав людини для Інтернет-користувачів»
•             Правова задача ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = ЗАХИСТ Є.
•             Правова ситуація з питання авторського права «Кому належить 500 грн.».

 

 

ПСИХОЛОГИ

Соціальний педагог

Всесвітня мережа сьогодні більше нагадує чарівну казку, де Інтернет став дверима в той чарівний казковий світ, який людина покинула, під тиском умов реального життя. Люди настільки віддають перевагу життю в Інтернеті, що фактично починають відмовлятися від свого "реального" і як наслідок отримують Інтернет-залежність.

Інтернет-залежність є одним із різновидів залежної поведінки, поряд із алкогольною, наркотичною залежністю, залежністю від азартної гри тощо. У порівнянні із залежностями від алкоголю і наркотиків, залежність від Інтернету в меншій мірі шкодить здоров'ю людини, не руйнує його мозок, і, здавалося б, достатня безпечна. Але іноді надмірне захоплення Інтернетом дійсно стає причиною серйозних проблем серед яких є:

неможливість людини жити в реальному житті;

наявність сімейних проблем;

втрата друзів;

хронічна втома;

девіантна поведінка.

 

1.          Ознаки Інтернет-залежності.

 

Ознаки інтернет-залежності у кожної людини проявляються по-різному. Неможливо встановити чітке число годин або кількості повідомлень на день, перевищення яких означатиме наявність залежності. Однак все ж існують загальні сигнали, за якими можна визначити, що виникла проблема:

 

1.          Втрата відчуття часу. Ви проводите в Інтернеті більше часу, ніж розраховували. Кілька хвилин перетворюються в кілька годин. Постійно виникає нав’язлива потреба переглянути свої вхідні повідомлення,  сторінки друзів, в надії, що хоч хтось із них оновив інформацію. А можливо ви взагалі постійно перебуваєте он-лайн, навіть в ночі.
2.          Проблема  виконання домашніх завдань, чи будь-яких реальних справ. Ви стали помічати, що працюєте допізна, бо не можете вчасно закінчити домашні завдання.  Часто  відволікаєтеся на прочитання інформації в Інтернеті. Не можете зупинитися і припинити он-лайн сеанс вчасно.
3.          Відчуження від сім'ї та друзів. Все спілкування з друзями відбувається в основному через Інтернет мережу. Віртуальне спілкування стало важливішим, ніж реальне. Виникає відчуття, що ніхто навколо вас не розуміє краще, ніж Інтернет-друзі. Члени сім’ї роблять зауваження, що до часу проведеного в Інтернеті. Втрачається зв'язок з реальними друзями.
4.          Відчуття провини. Ви починаєте користуватися Інтернетом так, щоб про це не дізналися близькі. Ви приховуєте кількість часу, який проводите за комп'ютером або з мобільним телефоном. Неохоче розповідає або взагалі приховує, чим займається в мережі, що шукаєте, у що граєте, починаєте брехати про свою діяльність;
5.          Почуття ейфорії при підключенні до мережі. Ви заходите в Інтернет, коли вам сумно, втомилися, пригнічені. Намагаєтеся обмежити свій час в Інтернеті, але вам це не вдається. Втрачаєте відчуття часу коли перебуваєте в Інтернеті. Ви відчуваєте страшне роздратування, якщо з якої-небудь причини не можете потрапити до мережі і стаєте ніби відірваним від зовнішнього світу.
6.          Фізичний дискомфорт. Сухість або напруженість очей, болі в спині, шиї, сильні головні болі, порушення сну, збільшення або втрата ваги

Все це говорить про те, що ви напевне схильні до Інтернет-залежності. Але, навіть якщо ви виявили у себе всі ознаки – не варто впадати у відчай, у вас завжди є час взяти себе в руки, треба лише вчасно зуміти сказати собі «Стоп!».

 

2.          Ситуація «Мій друг Інтернет-залежний»?

Мета: на прикладі конкретних ситуацій навчити учнів оцінювати ступінь ризику потрапляння у залежність від Інтернету.

Учні отримують картку з описом ситуації та відповідає на запитання до них. Після того, як обидві групи закінчили обговорення, необхідно зробити  підсумки.

    Ситуаця. Ваш найкращий друг Максим проводить багато часу в Інтернеті. Ви пропонуєте піти на вулицю погуляти, але Максим відмовляється, кажучи, що він не виспався, бо до четвертої ранку «зависав» в Інтернеті, і зараз у нього важливі справи в он-лайн. Ви замітили, що Максим почав менше спілкуватися зі своїми друзями, навчання у нього погіршилося.

Запитання:

1.          Чи є ознаки Інтернет-залежності.
2.          Чи повинні ви розповісти батькам про залежність їхнього сина? Якщо «так» (або «ні»), то чому?
3.          Чи маєте ви розповісти другові про шкоду для здоров'я, яку викликає постійна робота за комп'ютером, не кажучи вже про «зависання» в Інтернеті?
4.          Як ви вважаєте, чи налякає Максима ін­формація про втрату друзів?

 

1.          Алгоритм виходу з Інтернет-залежності.

Якщо ви зрозуміли, що з'явилися подібні симптоми інтернет-залежності у вас, чи у вашого друга, це значить, що пора бити тривогу.

Для початку потрібно знайти  сили прийняти рішення кинути захоплення віртуальним світом.

1.          Визнайте, що у вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що схильні до неї.
2.          Зменшить часу он-лайн сеансу. Встановіть ліміт часу роботи вашого комп`ютера. Визначте скільки разів в тиждень вам необхідно виходити в Інтернет. Вимикайте комп`ютер, якщо у вас немає необхідності в ньому. Використовуйте таймер.
3.          Уникнення. Уникай тих сайтів, за якими раніше Ви проводили години безперервно. Можна навіть спробувати видалити свій аккаунт.
4.          Не включати. Якщо у Вас немає реальної необхідності – не заходьте в Інтернет.
5.          Контроль. Попросіть своїх рідних проконтролювати виконання Вашого алгоритму позбавлення Інтернет-залежності. Можна поставити будильник для дотримання певного часу, написати на великому листку паперу мотивуючі слова.
6.          Хобі. Частіше проводите свій час на свіжому повітрі, знайдіть собі цікаве заняття, яке відверне вас від думки про Інтернет. Відвідуйте різні групи і клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і т.д.. Знайдіть якийсь інтерес, який стане для вас альтернативою Інтернету.
7.          Замініть Інтернет новини газетою чи журналом. Напевно, у вашому будинку скупчилося безліч книг, які ви давно хотіли прочитати. Таким чином, ви не тільки відвернетеся від Інтернету, але і займетеся самоосвітою.
8.          Реальне спілкування. Намагайтеся більше часу проводити з сім’єю, спілкуватися з друзями особисто, запрошуйте в гості, відвідайте разом якесь затишне містечко, де можна добре провести час, і ви зрозумієте, що це набагато цікавіше, ніж проводити свій час біля монітора.

 

Живи реальними життям! Кожен день мотивуй себе на  успіх! Особливість віртуального простору полягає в тому, що його немає. Так навіщо витрачати сій дорогоцінний час і життя на те, чого не існую?

 

 

 

ПОЛІЦІЯ

Соціальний педагог

У сучасному світі інформаційних технологій дуже багато процесів з реального життя перемістилися в життя віртуальне: спілкування, навчання, перегляд фільмів, нові знайомства тощо, разом із ними такі емоції як дружба, любов, роздратування, агресія.

Кібер-злочинність на сьогоднішній день не поступається правопорушенням у реальному житті. Тому нам потрібно бути дуже уважному в он-лайн, для того, щоб не потрапити на вудку злочинцям.

1.          Приклад Інтернет сторінки в соціальній мережі.

Соціальні мережі сприяють вашій творчості, дозволяють постійно контактувати з друзями, надають багато можливостей – обмінюватися і переглядати відео, фото, слухати музику. І все це в одному місці. Але як уникнути небезпек і отримати користь і задоволення від відвідування соціальних мереж?

Розглянемо персональний профіль у соціальній мережі.

Краще утриматися від додавання деякої інформації: дати народження, адресу, номер мобільного, …

Фотографії і фільми – важлива частина мережевого простору.

Вони розкажуть  про те:

•              де ви живете;
•              яке майно у вас є;
•              з ким проводите час;
•              які у вас є дузі;
•              де ви відпочиваєте;

Завжди гарно подумайте, перш ніж завантажити свої фотографії чи відео. Вони можуть бути скопійовані, відредаговані і використані де завгодно. Пам’ятайте, коли ви викладаєте щось у мережі, це стає доступним мільйонам людей в світі.

Відео.

Після детального огляду наших сторінок злочинці можуть добавитися до нас в друзі під виглядом особи яка нас може зацікавити і вести з нами переписку. Через деякий час злочинці можуть запропонувати нам з ними зустрітися.  Наприклад.

Повідомлення.

Саша. Привіт! Мене звати Саша. Я хочу з тобою познайомитися. Мені 30 років. Я живу в Італії. Я маю власну фірму. У мене свій двохповерховий будинок. Я збираюся відвідати Україну. Може ми зустрінемося? Пришли мені свій номер телефону та домашню адресу.

Іра. Привіт Саша! Я давно хотіла познайомитися з іноземцем. Я відвідала багато Європейських країн, але  в Італії ще не була. Я також хочу з тобою зустрітися. Мій номер телефону +380502323232. Адрес: м. Чернівці, вул. Шевченка 5. Коли ти будеш в Україні?

При цьому потрібно пам’ятати, що на зустріч самому іти не можна, потрібно взяти когось із дорослих, і місце зустрічі краще зазначте ви у людному місці та на протязі дня. А краще уникайте безпосередніх контактів з невідомими людьми по спілкуванню в соціальні мережі.

 

2.Техніка саморегуляції при зіткненні з загрозою буллінґу (адаптовано за К.Рігбі)

Однією із найгостріших проблем взаємодії з Інтернетом є небезпека зіткнення з агресивними нападами, які називають кібер-булінгом. Кібер-булінг – це жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити в яких використовуються: повідомлення на телефони, електронні пошти, соціальні мережі тощо.

Пропоную вам техніку саморегуляції при зіткненні з загрозою буллінґу «П’ять пальчиків». Яка допоможе навіть маленькій дитині пригадати важливі настанови правильної поведінки в ситуації нападу, коли від хвилювання «вилітають з голови» всі поради. Часто, коли людина потрапляє в ситуацію булінгу вона гнівається і автоматично стискає кулаки, тут і спрацює інформація, закріплена за кожним пальчиком

•              1 (мізинчик) – ігноруй. «Мене це не стосується» Якщо тебе образили один раз краще проігнорувати, тому що кривдники часто ображають людину але якщо вони не бачать реакції їм стає не цікаво;
•              2 (підмізинчик) – піди. «Мені не подобається це місце, піду в інше».. Якщо образи повторюються то краще заблокувати агресорів.
•              3 (середульший) – розмовляй дружньо. «Я керую розмовою, а я добрий». Коли нас ображають то нам хочеться захистити себе і ми даємо відповіді на образу. Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.
•              4 (вказівний) – говори твердо. «Ми точно знаємо, що праві». Хоча Інтернет надає можливості анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.
•              5 (великий) – розказуй дорослим. «Все це стане відомо».  Зберігай підтвердження фактів нападів. Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими.

Щоб дана вправа запамяталася, потрібно повторювати її (на наступний день, на наступний тиждень, на наступний місяць).

Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози. То вам потрібно:

- зберегти повідомлення-погрозу як доказ;

- повідомити адміністраторам сайту;

- обов’язково поставити до відома дорослих.

- звернутися в міліцію;

 

  Якщо ти став очевидцем кібербулінгу, правильною поведінкою буде:

а) виступити проти агресора, дати йому зрозуміти, що його дії оцінюються негативно,

б) підтримати жертву - особисто або в публічному віртуальному просторі надати їй емоційну підтримку,

в) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кіберпросторі.

 

3. Ознаки фішинг-атак і шахрайських повідомлень електронної пошти

Фішинг – один з видів шахрайства, спрямований на викрадення цінних особистих даних користувача, таких як номери кредитних карток, паролі, дані про банківські рахунки і т.д.

Шахраї можуть розсилати безліч повідомлень, які відправлені ніби надійними веб-сайтами і містять запит особистих даних.

 

с.

1. Відправником повідомлення є незнайома людина.

2. Вам обіцяють неймовірні суми грошей, які ви отримаєте, приклавши мінімум зусиль, або взагалі задарма.

3. Вас просять внести аванс для оплати сумнівних процедур, зробити початковий внесок або заплатити за прискорення процесу.

4. Вас просять надати номер банківського рахунку або інші конфіденційні фінансові відомості, можливо, навіть для того, щоб зробити вам грошовий переказ.

5. Запит носить терміновий характер.

6. Відправник наполегливо просить не розголошувати ці відомості.

7. Відправник пропонує вислати вам копії державних сертифікатів, банківські дані та інші «докази» його діяльності (всі вони є фальшивими).

А тепер давайте з вами розберемо декілька життєвих ситуацій, що можуть трапитись з вами в Інтернеті, та з’ясуємо що ж треба робити в такій ситуаціях.

 

Привіти!

Твоє оголошення стало 1000000 на нашому сайті. Якщо ти правильно даєш відповіді на опитування то виграєш 1000$. На це тобі виділяється час 30хв.

Час пішов 00.02.12.

Ти успішно пройшов тест  і виграв 1000$. Для отримання цих грошей скинь на номер картки №123456789 суму яку Українські банки забирають за перевід доларів у гривні(15% від 1000%). Ти протягом години отримаєш на свою картку 2800 грн.  

 

Але часто в Інтернеті нам потрібно здійснити покупки, де ми вказуємо свої особисті дані (телефон, номер катрочки, прізвище, ім’я, …). Тоді потрібно  переконайтесь, що:

•              на сторінці є іконка замка, яка вказує на те, що тільки ви та Web-сайт можуть бачити цю фінансову операцію.
•              адрес Web-сайту  включає «https» («s» означає «захищена»),
•              браузер підтримує 128-бітне шифрування, таким чином інформація з вашої кредитної картки шифруватиметься або перемішуватиметься перед відправкою.

ХАКЕРИ

 

Багато з того, чим займаються  діти в он-лайні, робить комп’ютер вразливим до вірусів. Вкладення електронної пошти та повідомлень є найбільш розповсюдженим способом поширення вірусів, але віруси також можуть завантажуватися при спільному користуванні файлами або програмами обміну миттєвими повідомленнями.

 

1.Основні джерела вірусів та ознаки зараження комп’ютера ними. Комп’ютерний вірус - це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації.

Хробаки розповсюджуються швидше за віруси безпосередньо з одного комп’ютера на інший. Наприклад, хробак електронної пошти може сам відправляти себе на всі адреси електронної пошти в адресній книзі користувача. Троянські коні, або троянці, — це небезпечні програми, які створені так, щоб виглядати безневинними, наприклад, як гра. Після активації вони можуть пошкодити файли без відома користувача.

 Основними джерелами вірусів є:

- флешки, карти пам’яті, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

- комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

- жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

- вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ознаками зараження комп’ю тера вірусом є:

- зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

- помилки під час завантаження операційної системи;

- неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

- незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

Антивірусні програми

Для захисту даних і пристроїв комп’ютера від шкідливих програм використовується спеціальне програмне забезпечення – антивірусні програми.

Сучасні  антивірусні  програми  –  це  комплексні  програми,  що  мають властивості  всіх  перерахованих  видів  антивірусних  програм.  Такими  є програми  Dr.Web,  Антивірус  Касперського  (AVP),  AVG  Free  Edition, NOD32,  NORTON  AntiVirus, Panda, Avira Free Antivirus  та інші.
 

 

 

2.          Шпигунське програмне забезпечення.

Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;

- особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

- Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

- перелік файлів, які завантажує користувач на свій комп’ютер;

- інформацію, необхідну для доступу до Інтернету: номер з’єднання модему телефонної лінії, ID та інше.

Інтернет-зловмисники можуть використовувати шпигунське програмне забезпечення, аби одночасно встановити контроль над великою кількістю комп’ютерів та використовувати їх у якості зомбі. Такі комп’ютери утворюють велику та потужну мережу, до якої можуть входити до 100 000 комп’ютерів. Ця мережа використовується шахраями для розсилання спаму, вірусів та здійснення атак на інші комп’ютери та сервери.

Повідомлення

•              Ви колись отримували від друзів неочікувані файли невідомого вам змісту? Двічі подумайте, перш ніж відкрити їх, вони можуть містити віруси. Якщо не впевнені, краще перепитайте друга про них по телефону або особисто.
•              У своїй електронній скриньці відкривайте лише повідомлення від тих людей, яких ви знаєте і яким довіряєте. Не забувайте прочитувати тему повідомлення. Якщо тема викликає підозри і не схожа на те, про що ви могли б поговорити з друзями, не відкривайте ніякі вкладення. Це можуть бути віруси. Сконфігурувати програму обміну миттєвими повідомленнями таким чином, щоб не можна було отримувати файли від інших користувачів. Користуючись програмами спільного доступу до файлів, ніколи не завантажувати файли з  розширенням «.exe»;
•              Chain mails – повідомлення-ланцюжки, у яких просять переслати їх десятьом друзям, а інакше відбудеться щось неприємне, жахливе. Домовтесь з друзями не пересилати подібний спам. Якщо в таких повідомленнях міститься реальна загроза, поговоріть з дорослими.

 

 

 

 

 

 

1.          Батьківський контроль.

Не одноразово батьки ставлять питання «Чи можна  відслідковувати, які сайти відвідують діти в он-лайні?». Так можна, для цього є спеціальні програми які носять загальну назву батьківський контроль.

Батьківський контроль — це набір програм, який спрямований на організацію або заборону використання дітьми комп’ютерного часу, доступу до ігор або іншим програмам, і найголовніше — для уникнення перегляду сайтів з “недитячим” вмістом.

Переважна більшість  програм безплатна взагалі або протягом певного тестового періоду. Такі додатки існують окремо або в межах браузерів.

Браузери  Google Chrome,  Mozilla Firefox, Opera пропонують розширення, які обмежують  доступ дітей  до певних сайтів. Плагін аналізує контент сайтів на наявність небажаних слів і словосполучень і відповідно блокує їх.

Окремо від браузерів існують й інші програми для батьківського контролю.

Такі як: ChildWebGuardianPro, Teentor,  KidsControl 1.6, TimeBoss, КіберМама, Контроль, убудований в операційну систему. Ці програми дозволяють дорослим обмежувати контент, який дивляться і читають діти в Інтернеті. Також можна легко розпоряджатися часом, проведеним за комп’ютером. А ще нескладно побачити, чим займався дитина у вашу відсутність в інтернеті. Прості приклади…

Компанія Google нещодавно запустила пошуковик для дітей Kiddle і Safe Search Kids. Під час пошуку діти отримуватимуть посилання тільки на ті сайти, які дібрали редактори пошукової системи. На них гарантовано не буде контенту, неприпустимого для дітей.

 Для Android-пристроїв можна скористатися «Дитячим браузером», для Apple-гаджетів – браузером Safe Browser for Education.

Так, існують способи відстеження сайтів, на яких перебувають  діти в он-лайні. Але батькам   треба мати на увазі, що діти, які добре розбираються в  комп'ютерах, знають, як приховати свої Інтернет-стежки. Набагато ефективніше установити з дітьми довірливі стосунки та чіткі правила використання Інтернету.

 

Контроль, убудований у браузери

Інтернет-браузер	Розширення Інтернет браузера
Google Chrome,	Adult Blocker, – веб-фільтр, який обмежує доступ дітей і підлітків до певних сайтів. Плагін аналізує контент сайтів на наявність небажаних слів і словосполучень і відповідно блокує їх.
Mozilla Firefox	Glubble for Families дає змогу штучно створити безпечний інтернет-світ, за межі якого випускати дитину ви поки що не хочете. Glubble дозволяє створити приватну сімейну сторінку, де можна контролювати й підтримувати діяльність ваших дітей в інтернеті. Glubble надає ігри, чат, безпечний серфінг і службу Family Photo Timeline для завантаження, зберігання та обміну фотографіями в інтернеті. ProCon Latte за своєю дією протилежний: він відкриває весь інтернет, за винятком ваших чорних списків. На відміну від Adult Blocker, він не додає автоматично сайти в список, це треба робити вручну. Лише фільтрує сторінки, використовуючи список недоречних слів та замінює їх зірочками (***).
Opera	Adult Blocker, хоча багато користувачів у своїх відгуках стверджують, що цей браузер найгірше працює в аспекті батьківського контролю й пропускає немало проблемних ресурсів.

 

Програми батьківського контролю

	ChildWebGuardianPro – безкоштовний інтернет-фільтр, який має багато функцій, ідеться про фільтрування змісту, блокування порно, заборону сайтів і загалом доступ до інтернету за графіком, журнал відвідин сайтів, чорні та білі списки. Програма продуктивна в контролі часу. Вона автоматично підраховує час, проведений за комп’ютером, і вимикає його по завершенні ліміту. Розклад можна сформувати самим, наприклад, «можна лише після 16-ї», «можна не більше як 15 годин на тиждень», «можна не більше як годину за раз, із перервою на дві години», «можна у вихідні з 11-ї до 20-ї, але не більше як п’ять годин на день». Якщо дітей кілька, то для кожного є змога робити профіль зі своїми обмеженнями.
	Teentor - вітчизняний програмний продукт.  Пропонує функції контролю за часом, який проводить дитина за комп’ютером, віддалений контроль за її діяльністю (зокрема, скриншоти екрана та перелік ресурсів, які відвідувала дитина), перехоплення листування. Програма платна, від 39 до 119 грн на місяць. Ціна залежить від кількості користувачів, за якими треба стежити, і частоти звітування за діяльністю користувача.
	KidsControl 1.6 дає змогу обмежити доступ до певних ресурсів за категоріями: сайти з дорослим умістом, онлайн-ігри, форуми тощо. Є опція встановлення контролю на доступ до мережі по днях та годинах. Окрім цього, програма щодня звітує про відвідані сайти, контролює час перебування на конкретному ресурсі, контролює також обсяг трафіка. Є змога зробити кілька профілів на гаджеті та встановити контроль за кількома членами родини (наприклад, різновікові діти. Є безплатна тестова версія й платна ліцензована.
	TimeBoss – програма з акцентом на контроль часу, проведеним за комп’ютером, хоча є опція обмеження доступу до певних папок та файлів на комп’ютері. Та регулювання перебування перед екраном – основна функція. Дає змогу обмежувати час відвідування конкретного ресурсу, наприклад соцмережі ВКонтакті. Доступна в безкоштовній тестовій і платній ліцензованій версії. Одна ліцензія дає змогу контролювати три комп’ютери. Зручна тим, що є можливість її встановити так, аби дитина й не підозрювала про факт існування цієї програми, вона є доступною до редагування лише «Босу»-адміну.
	КіберМама допомагає створити графік роботи дитини за комп’ютером та в мережі, включно з обмеженнями щодо доступу до певних ресурсів. Є пробна безкоштовна версія, платну купити поки що неможливо, оскільки першу версію вже не продають, а друга ще в процесі тестування.
	Контроль, убудований в операційну систему У Windows 10 у налаштуваннях системи батьки можуть створювати обліковий запис дитини та керувати ним із будь-якого пристрою просто в інтернеті (забороняти певні сайти, ігри, програми), можуть дивитися історію веб-перегляду дитини, установлювати таймер роботи за комп’ютером (у певних межах уранці та ввечері або загальний ліміт на добу).

 

Безпечні пошукові системи

	Компанія Google нещодавно запустила пошуковик для дітей Kiddle. У цій пошуковій системі відфільтровано пошукову видачу за умовчанням. Це означає, що під час пошуку діти отримуватимуть посилання тільки на ті сайти, які дібрали редактори пошукової системи. На них гарантовано не буде контенту, неприпустимого для дітей. А якщо дитина введе непристойне слово в пошуковому запиті, пошуковик одразу видасть помилку.
	створена для дітей, – проект Safe Search Kids. Він використовує алгоритми Google для пошуку та обмежує видачу посилань на сайти, неприпустимих для дітей. Суть дії дуже проста: на базі функції безпечного пошуку в Google розробники зробили ще безпечнішим пошук, видаливши ще низку слів та фраз із переліку дозволених. Автори системи анонсують, що вона є оптимальним рішенням для використання на шкільних комп’ютерах.
	Іще один спосіб батьківського контролю – використання спеціальних браузерів для дітей, зокрема для смартфонів і планшетів. Для Android-пристроїв можна скористатися «Дитячим браузером», для Apple-гаджетів – браузером Safe Browser for Education.

 

ЮРИСТИ

Законодавство про реалізацію та захист прав в Інтернеті постійно розвивається. Незважаючи на те, що віртуальний простір здається нереальним і неконтрольованим, це не означає, що це простір для порушень прав людини.

Анонімність в Інтернеті сприяє тому, що права людини можуть порушуватись. Іноді люди не звертають уваги на те, що контент, який вони створюють та поширюють, коментарі, які вони роблять на сторінках, зачіпають права інших людей.

1.«Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів».

 «Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів» ухвалений Комітетом міністрів Ради Європи 16 квітня 2014 року на 1197-му засіданні постійних представників міністрів.

 

1. Посібник є інструментом для ознайомлення вас із правами людини в Інтернеті, їх можливими обмеженнями та доступними засобами правового захисту.

2 В основу цього Посібника покладено Європейську конвенцію про захист прав людини, а також інші конвенції та документи Ради Європи, в яких розглянуто різні аспекти захисту прав людини.

3. Посібник не запроваджує нові права. У ньому розглянуто чинні стандарти прав людини та механізми їх забезпечення.

 

Посібник описує, як права людини можуть реалізовуватись та захищатись у наступних областях:

Доступ і недискримінація Кожна людина має право на доступ до Інтернету	Свобода вираження поглядів та інформації Ви маєте право шукати, отримувати та поширювати інформацію та ідеї на ваш вибір.
Зібрання, об’єднання та участь Ви можете вільно обирати будь-який сайт, додаток чи будь-яку іншу послугу з метою створення груп, приєднання та участі в будь-якій соціальній групі.	Приватне життя і захист даних Ви маєте право на приватне життя в Інтернеті, куди входить захист ваших персональних даних і повага до конфіденційності вашої кореспонденції і спілкування.
Освіта і грамотність Ви повинні мати онлайн- доступ до освітнього, культурного, наукового, навчального та іншого контенту державною мовою.	Діти і молодь          Ви маєте право на вільне вираження своїх поглядів та участь у житті суспільства.          ви можете очікувати на отримання інформації мовою, що відповідає вашому віку.          Вам повинен надаватися спеціальний захист від втручання у ваше фізичне, психічне та моральне благополуччя. Ви маєте право на освіту, яка покликана захистити вас від подібних загроз.
Ефективні засоби правового захисту                 Державна влада зобов’язана захищати вас від незаконного доступу, втручання, підробки або інших шахрайських маніпуляцій. Ви маєте право на справедливий судовий розгляд.

 

Робота над цим документом не припиняється; він залишається відкритим для періодичного оновлення.

 

2. ПРАВА ЛЮДИНИ В ІНТЕРНЕТІ = ЗАХИСТ Є.

Інтернет - це віртуальний простір який сприяє порушенню прав людини.

Дехто вважає, що у мережі завдяки анонімності, не діють закони України і користувачі не маю прав, а тим більше на їх захисту.

 

В Інтернеті ви маєте право:	Ніхто не має права:
Доступ до Інтернету	Заборонити користуватися Інтернетом
Відвідувати будь-які сайти (з урахуванням вікових обмежень)	Заборонити відвідувати будь-які сайти та реєструватися в соціальних мережах (з урахуванням вікових обмежень)
Конфіденційну інформацію	Розповсюджувати вашу особисту інформацію
Вираження своєї думки(таким чином, щоб не порушувати права інших користувачів)	Заборонити висловлювати свої погляди в Інтернеті
Безпечні покупки в мережі	Здійснювати шахрайські операції  відносно ваших  грошей
Авторське право на інтелектуальну власність	Займатися плагіатом
Достовірну інформацію	Розповсюджувати неправдиву інформацію
Захист прав у правоохоронних органах та звернення до суду	Ігнорувати скаргами на порушення прав в Інтернеті

 

Якщо проти Вас у мережі були здійснені вище перелічені неправомірні дії запам’ятайте, що в Україні механізмами захисту прав людини в Інтернеті є:

Звернення до адміністрації сайта з листом порушення прав людини іншими особами на їхньому веб-ресерсі. 

Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Можливості такого звернення обговорені в статті 55 Конституції України.

 У разі, якщо виявлено факт вчинення злочину за допомогою Інтернету, необхідно повідомити про цю подію, заповнивши форму зворотного зв’язку на сайті Управління боротьби з кіберзлочинністю Міністерства внутрішніх справ України http://www.cybercrime.gov.ua/feedback-ua та написати відповідну заяву в найближчий відділ міліції.

 Після використання всіх національних механізмів правового захисту кожна людина може звертатися за захистом своїх прав і свобод до міжнародних судових установ, зокрема, до Європейського суду з прав людини.

 Також у випадках, коли права окремої людини порушуються, заяви про такі порушення можуть бути подані безпосередньо до Управління Верховного комісара ООН з прав людини за адресою: urgent-action@ohchr.or.

3.Правова ситуація з питання авторського права «Кому належить 1000 грн.».

 Авторське право

 * Авторське право захищає спосіб, в який ви втілюєте ідею в життя, але не саму ідею.

 *Копіювати матеріали з Інтернету для використання в особистих цілях дозволено, але передавати та подавати такий матеріал як власний не можна. Наприклад, якщо ви використовуєте матеріал для своєї презентації, то маєте посилатися на джерело.

 *Передавання недозволеного матеріалу (зокрема, незаконних копій фільмів або музичних творів) є незаконним.

 *Копіювання програмного забезпечення та баз даних, для використання яких потрібні ліцензії, є незаконним, навіть якщо це робиться з метою застосування в особистих цілях.

 *Незаконне використання матеріалів може призвести до позовів за спричинені збитки і мати інші наслідки, передбачені законодавством.

 Ситуація.

Оленка, учениця 10 класу цікавиться літературою, і сама часто пише цікаві твори. Також вона веде свою  власну  блог-сторінку на якій виставляє свої мініатюри. Ірина учениця 11 класу скопіювала Оленчин твір і представила його вчительці як свій. Вчителька подала твір на конкурс, на якому він зайняв І місце і був нагороджений 1000 грн. Кому належить 1000 грн? 

Для того щоб розібратися в ситуації потрібно спочатку проаналізувати поняття автрське право та плагіат. Згідно   Закону «Про авторське право та суміжні права».

Авторське право — це сукупність прав, які належать автору у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.

Плагіат  -   це оприлюднення  (опублікування),  повністю   або частково, чужого  твору під іменем особи,  яка не є автором цього твору.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Чим скористалася Оленка.

Стаття 54 Основного Закону встановлює  заборону використовувати або поширювати об’єкти інтелектуальної власності без згоди їх автора, за винятками, встановленими законом. Що порушили Ірина та вчителька.

Отже в даній ситуації ми маємо справу з авторським правом та плагіатом.

Загалом за використання плагіату передбачено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Найчастіше у випадку використання плагіату винна особа притягується до цивільної відповідальності. У даному випадку до Оленки і вчительки. Оленка представила чужий твір як свій. Вчителька оприлюднила через конкурс твір без згоди автора. Ви можете сказати що вчителька не знала що те твір Оленки, а не Ірини, відповідь одна «Незнання не звільняють від відповідальності»

Якщо Оленка докаже у суді факт використання плагіату то до Ірини і вчительки можуть бути застосовані відповідні, стягнення:

- відшкодування збитків та (або) моральної шкоди;

- стягнення доходу, отриманого в результаті відповідного порушення (у даному випадку 1000грн.);

- виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат;

Якщо Оленка не зможе відстояти свої права то 1000грн. належить Ірині

Бажаємо вам відповідально ставитись до авторських прав інших та не допускати плагіату в подальшому.

Вправа «Рефлексія»

      Кожна група повинна відповісти на головне питання:

«Як зробити світ Інтернету безпечним для людей?»

Учні підходять до дошки і записують правила поведінки в Інтернеті.

Постійно контролюй час перебування в Інтернеті.

Завжди будь ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з тобою.

Отримавши інформацію, яка змусить почуватися некомфортно, припини розмову та повідом про це людям, яким ти довіряєш.

Нікому без дозволу батьків не давай особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи,...

Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ти познайомилися в Інтернеті.

Не здійснюй фінансові операції через мережу Інтернет без нагляду дорослих.

Не давай нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.

Постійно оновлюйте антивірусні програми

Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

У віртуальному світі як і в реальному ти маєш права.

Використовуючи інформацію з Інтернету пам'ятай про авторське право.

 

 

Інтернет це віртуальний світ, який не існує. Чи варта тратити реальне життя на чого немає.?

Я вважаю, що користі від Інтернету більше ніж зла, особливо в сучасному світі. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Інтернет повністю або майже повністю замінить всі інші засоби зв’язку.  Щоб запобігти всім тим  небезпекам, які очікують Вас в Інтернеті, необхідно навчитися правильній поведінці та безпечним користуванням сучасними технологіями….

Адже «Інтернет - це ще одна сторіночка у розвитку людства, яку ми з часом перегорнемо як і всі інші.» (Сурган В.С.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•      Вислови про Інтернет
•      Інтернет - це ще одна сторіночка у розвитку людства, яку ми з часом перегорнемо як і всі інші. (Сурган В.С.)
•      Парадокс Інтернету: він з’єднує людей, що знаходяться далеко, але роз’єднує з тими, хто знаходиться поруч.
•      Інтернет - це всього лише інструмент. Все залежить від того, хто і в яких цілях його використовує.
•      Інтернет - сучасне інформаційне поле, де росте дерево знання. Яблучка з нього різної стиглості, різної корисності, різної червиві, різного смаку і різної ваги.
•      В Інтернеті все на відстані витягнутої руки. Треба тільки знати, як витягнути руку. (Януш Вишневский)

 

Використана література.

1.               #ЦЕНТР КРАЩОГО ІНТЕРНЕТУ https://betterinternetcentre.org
2.               «Довідник з академічної доброчесності для школярів»  / уклад. М. В. Григор’єва, О. І. Крикова, С. Г. Пєвко; за загал. Ред. О. О. Гужви – Х. : ХНУ ім.. В. Н. Каразіна, 2016.  – 64 с.
3.               7 відеороликів з Державної бібліотеки України для юнацтва Розкажіть дітям про безпеку в Інтернеті https://www.youtube.com/watch?v=kfAIXHzKurI&index=1&list=PLE1AB899EAA95904D
4.               Авторське право для бібліотекарів: підручник / [пер. з англ. О. Васильєва]. http://www.informatio-consortium.net/CRL-2015.
5.               Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
6.               Веб-сайт «On-ляндія – безпечна веб-країна» режим доступу : https://disted.edu.vn.ua/media/bp/html/etusivu.htm 
7.               Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с.
8.               Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с.
9.               Кара-Мурза С.Г. Маніпуляція розумом. Киев, 2000.
10.          Каталог наукових публікацій з питань формування безпечної поведнінки дітей в Інтернеті. Українською мовою. https://independent.academia.edu/OlenaChernykh.
11.          Курс «Інформаційна безпека у цифровому світі» на дистанційній платформі громадянської освіти від Відкритого Університету Майдану (ВУМ). https://vumonline.ua/course/information-security/.
12.          Курс «Інформаційні війни» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://edx.prometheus.org.ua/courses/KNU/102/2015_T2/about
13.          Курс «Критичне мислення для освітян» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+CTFT101+2017_T3/about.
14.          Курс «Основи інформаційної безпеки» на платформі масових відкритих он-лайн курсів (МВОК) «Prometheus». https://edx.prometheus.org.ua/courses/KPI/IS101/2014_T1/about
15.          Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник/За ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010, с. 13-66.
16.          Медіакультура та медіаосвіта учнів ЗОШ: візуальна медіакультура: с. 97-102; с.110-121. Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. Львів, 2006.
17.          Методичні рекомендації «Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями»    Загальна редакція: К.Б. Левченко, д-р юрид. наук, професор, О.А. Удалова, канд. пед. наук, Л.Г. Ковальчук     http://lib.selyam.net/tw_files2/urls_102/116/d-115783/7z-docs/1.pdf
18.          Мультимедійний навчальний дистанційний курс безпечного користування ресурсами мережі Інтернет -https://onlinesafety.info/
19.          Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення / Методичні рекомендації. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017. – 76 с.
20.          Освіта в сфері прав людини в Інтернеті : метод. посіб. / Мурашкевич О. А., Черних О. О. ; Спіл. програма Європ.
21.          Пам’ятка для батьків «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок», розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
22.          Портал «Про Інтернет», режим доступу: http://www.prointernet.in.ua/
23.          Посібник «Що потрібно знати про плагіат: посібник з академічної етики та грамотності для «чайників». Українською мовою. http://library.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/biblio/PDF/books_ac-gr.pdf 
24.          Посібник з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний Меморандум (Рекомендація CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо посібника з прав людини для Інтернет-користувачів та пояснювальний меморандум). К.: ТОВ “Інжиніринг”, 2014. https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=09000016802e3e96  
25.          Права людини та Інтернет https://www.youtube.com/channel/UCeuQLmBXJMdjLl5lUEUQDlA
26.          Проект «Права людини та Інтернет http://hr-online.org.ua/ua/.
27.          Сайт кіберполіції України. https://www.cybercrime.gov.ua/index.php
28.          Союзу та Ради Європи "Зміцнення інформ. суспільства в Україні". - Київ : ВАІТЕ, 2015. - 70 с.)
29.          Тренінгові вправи з безпечної поведінки в Інтернеті для дітей та молоді.. http://startuem.lg.ua/?p=1427.
30.          Українська версія навчального посібника для батьків: «Клан Клік-Клац. Виховання дітей у цифрову еру». https://edpro.com.ua/blog/informacijna-bezpeka.