Інклюзивне навчання – від теорії до практики

Інклюзивне навчання – від теорії до практики“Інклюзія є однією з найскладніших змін на сучасній освітній сцені” Фуллан та Штігегельбауер

Інклюзія ( від англ. Inclusion – включення) - процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціумі. Він припускає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному та соціальному житті.Інклюзивне навчання - гнучка, індивідуалізована систему навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах масової загальноосвітньої школи та відповідно створенням освітнього середовища, яке б відповідало потребам і можливостям кожної дитини.

Діти з особливими освітніми потребами – поняття, яке широко охоплює всіх дітей, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятої норми, йдеться про дітей із особливостями психофізичного розвитку, обдарованих, а також дітей із соціально вразливих груп (вихованців дитячих будинків та ін.). Діти з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку – діти, які мають зумовлені природженими чи набутими розладами відхилення від нормального фізичного чи психічного розвитку.

ПРИЧИНИ,ЯКІ ЗУМОВИЛИ НЕОБХІДНОСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ всі діти мають право навчатися разом;діти не повинні зазнавати будь-яких видів дискримінації через свої проблеми розвитку;багато дорослих інвалідів, які навчались в спеціальних навчальних закладах, вимагають зупинити сегрегацію в даній сфері.

ЕФЕКТИВ-НІСТЬ ІНКЛЮЗИВНИХ ПРОГРАМДіти розвиваються краще (як в освітньому, так і в соціальному аспектах), коли навчаються разом зі своїми ровесниками Не існує таких методів навчання, які можна було б використовувати тільки в спеціальних закладах, і не можна було б використовувати в загальноосвітній системіПри умові відповідальності та кваліфікова-ності педагогів, при підтримці батьків та вузьких спеціалістів, інклюзивні програми є більш ефективними

Переваги для дітей з особливими освітніми потребами:завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими однолітками й участі у громадському житті.

Переваги для дітей без особливих потреб:діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;діти вчаться співробітництву;діти вчаться поводитися нестандартним чином, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Умови для організації інклюзивного навчаннязабезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень такого закладу;забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;облаштування кабінетів психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвивальних занять;забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ШКОЛИ 32 Впровадженням інклюзивних програм займа-ється весь персо-нал школи, який забезпечує все-бічний розвиток особистості кож-ної дитини4 Плани роботи з дітьми розроб-ляються коман-дою фахівців, які співпрацюють один з одним1 Навчанням дітей з особливими по-требами займа-ються вчителі за-гального профі-лю в звичайних класах. Батьки та інші члени родини активно залуча-ються до прий-няття рішень, що стосуються їхніх дітей

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОЇ ШКОЛИ Індивідуалізовані навчальні плани розробляються з врахуванням сильних сторін, якостей, інтересів дитини, а також її потреб. Ефективність програм пос-тійно оціню-ється176 Ролі та відпові-дальність всіх пра-цівників чітко виз-начені5

Наповнюваність класу з інклюзивним навчанням повинна становити не більше як 20 учнів, із них:1-3 учнів з однорідними вадами розвитку: розумовою відсталістю, порушеннями опорно-рухового апарату, зі зниженим зором, слухом, затримкою психічного розвитку та інші;не більше 2 дітей: сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення; дітей із складними вадами розвитку (порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку); діти, які пересуваються на інвалідних візках.

Для дітей з особливими освітніми потребами на основі робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій ІРЦ. Індивідуальний навчальний план містить інформацію про учня, корекційні послуги, які він отримує в навчальному закладі та їх ефективність. Навчання дітей у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для загальноосвітніх закладів. Схема складання календарно-тематичного планування відповідає загальновизнаній формі.

Особливістю освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень, відповідно до особливостей психофізичного розвитку учня. Кількість годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з кожним учнем встановлюється з урахуванням рекомендацій відповідної ІРЦ. Корекційно-розвиткові заняття проводяться як у першу, так і в другу половину дня вчителями-дефектологами за кваліфікацією: логопед, тифлопедагог, сурдопедагог, олігофренопедагог, ортопедагог, а також практичними психологами. Тривалість групового заняття становить 35-40 хв, індивідуального - 20-25 хв.

В вересні відповідні спеціалісти (учитель-дефектолог, практичний психолог, соціальний педагог, учитель-предметник, класний керівник, асистент вчителя (для дітей з інвалідністю – з урахуванням індивідуальної програми реабілітації)) визначають зміст програм корекції особливостей розвитку, на основі яких комплектують групи для занять (диференційований підхід) і розробляють індивідуальний план корекційної роботи. Індивідуальна навчальна програма переглядається двічі на рік (за потребою частіше) з метою її коригування, враховуючи потенційні можливості учня на основі вивчення динаміки розвитку. Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів з відповідною їх адаптацією педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.

Інклюзивне навчання базується на основі психолого-педагогічного вивчення потенціалу та особливостей розвитку дитини з особливими освітніми потребами, прогнозування можливих труднощів у процесі навчання та шляхів їх подолання.

Психологічне забезпечення і соціально-педагогічний супровід інклюзивної освіти

Форми і методи роботи з батьками: Консультування - диференційований підхід до кожної сім'ї, що має «особливого» дитини. Головне, щоб батьки вірили у своїх дітей і були помічниками для нас. Дні відкритих дверей - батьки відвідують групу, разом з дитиною, спостерігають за роботою фахівців. Семінари-практикуми - де батьки знайомляться з літературою, іграми, вчаться застосовувати отримані знання на практиці. Ділові ігри. Проведення спільних свят, де батько може бачити досягнення своєї дитини, брати участь спільно з дитиною (мама поруч).

Види адаптацій для роботи з такою категорією дітей: Пристосування середовища (модифікація фізичного середовища). Збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору. Зменшення рівня шуму в класі, де навчається дитина зі слабким слухом, забезпечення її слуховим апаратом. Створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкової ланки. Адаптація навчальних підходів. Використання навчальних програм відповідно до рівня розвитку дитини. Унаочнення змісту навчального матеріалу. Зміна темпу занять для дітей із затримкою психічного розвитку. Залучення асистента вчителя в організацію навчально-виховного процесу. Адаптація матеріалів. Модифікація навчальних посібників, іграшок та інших матеріалів. Використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів для дітей з вадами зору, картки-підказки для дітей з розумовою відсталістю тощо. Адаптація навчального плану. Модифікація навчального плану або завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.