"Педагогічні умови розвитку методичної компетентності майстра виробничого навчання"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Маріупольський професійний машинобудівний ліцей

Педагогічні умови розвитку методичної компетентності майстра виробничого навчання

Підготувала:

                       Майстер в/н Кіценко А.Л.

2020р.

Не заперечним є твердження, що педагог повинен учитися впродовж життя. Специфіка освітянської роботи полягає у тому, що йому необхідно виходити до учнів із знаннями, думками і переконаннями, які відповідають потребам часу і суспільства. Щоб сформувати суспільство, яке навчається, потрібно створити умови для педагога, в яких він зможе оволодіти найсучаснішими методологічними, теоретичними і методичними знаннями, випрацьовує суспільні орієнтири. На нашу думку, ефективний розвиток методичної компетентності майстра виробничого навчання залежить від створення комплексу наступних педагогічних умов: активізації позиції майстра виробничого навчання у розвитку та саморозвитку методичної компетентності; забезпечення індивідуальної траєкторії успішного розвитку методичної компетентності майстра; дієвості науково-методичного супроводу розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання у різних її формах; створення дієвого інформаційно-професійного середовища. Розглянемо детальніше сутність пропонованих нами педагогічних умов розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання. Дослідження багатьох науковців доводять, що високий рівень професійної, в тому числі методичної, майстерності досягається педагогом, якщо у нього виникає і здатна реалізуватися потреба у професійному саморозвитку, самовдосконаленні, якщо він виявляє мотиваційно-ціннісне ставлення до методичної діяльності, має здатність до вольової саморегуляції, самоорганізації, самоконтролю. Специфіка методичної діяльності зумовлюється її завданнями та об’єктом. Завдання майстра виробничого навчання полягає у ефективному навчанні учнів професії та забезпеченні всебічного розвитку їх здібностей. Для успішного виконання такого завдання сучасний майстер повинен бути творчим, мобільним, цілеспрямованим, високо компетентним фахівцем у своїй  галузі та ерудитом у інших галузях знань. Зважаючи на це, виникає потреба говорити про професійну активність майстра виробничого навчання. Професійна активність розуміється як цілісна система підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівня, психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності педагогів, формування у них готовності до самоосвіти, саморозвитку. У контексті нашої проблеми для активізації методичної діяльності майстра з метою самовдосконалення і підвищення рівня методичної компетентності важливе значення має успішність цієї діяльності та відчуття особистісного успіху. Успішність методичної діяльності майстра зумовлюють не лише докладені ним зусилля, в ній концентруються зусилля всіх учасників навчально-виробничого процесу; вона залежить від сукупності об’єктивних та суб’єктивних обставин, тобто «... успішність досягається тільки тоді, коли сама особистість визначає її». Тут особливу роль відіграє мотиваційний аспект до активізації методичної діяльності, який визначається відповідною спрямованістю, наявністю мети в цій діяльності, професійними установками майстра. Це комплекс так званих внутрішніх і зовнішніх мотивів, таких як: внутрішні – мотив призначення методичної діяльності, який виникає і розвивається як форма і ступінь професійної спрямованості, прийняття кінцевих результатів навчання; мотив до здійснення методичної діяльності, який виражається потребами педагога, що склалися раніше, і активізувалися в процесі безпосередньої методичної діяльності; мотив професійного спілкування, який відображається у прагненні педагога затвердитися в професійній групі колег, солідарності у діяльності, прагненні до важко досягнутої, але привабливої цілі; мотив прояву особистості в методичній діяльності, який виражає особливості самоусвідомлення педагога в умовах безпосередньої методичної діяльності і мотив самоактуалізації означає, що педагог має потребу до саморозвитку, самовдосконалення, до реалізації свого особистісного потенціалу; зовнішні – морально-матеріальне заохочення або стимулювання. Отже, забезпечення умов активізації розвитку та саморозвитку майстрів виробничого навчання до методичної діяльності з врахуванням мотиваційної складової цього процесу буде сприятиме розвитку методичної компетентності вказаної категорії педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Сучасні підходи до проектування й організації методичної діяльності основані на усвідомленні її цілей як розвитку особистості педагога у всій повноті та цілісності особистісних і професійних якостей. Зважаючи на це, майстру виробничого навчання необхідно обрати і вибудувати власний світ цінностей, оволодіти способами творчого вирішення особистих професійно-методичних проблем. При цьому саморозвиток майстра виробничого навчання повинен відбуватися «з випередженням соціального виклику, лише тоді він виступає енергетичним джерелом оновлення професійної освіти і як системи, і як процесу, і як результату». Цьому сприяє індивідуальна траєкторія успішного розвитку, яка розуміється як результат реалізації особистісного потенціалу майстра через доцільний вибір ним змісту, форм, методів, технологій, прийомів освіти на основі узгодження індивідуальних цілей, потреб, мотивів, інтересів та цілей, вимог освітньої організації. Організація розвитку за індивідуальною траєкторією вимагає особливої методики і технології. Вирішувати цю задачу в сучасній дидактиці пропонується двома способами: індивідуально і диференційовано підходити до кожного майстра виробничого навчання, диференціюючи досліджуваний ним методичний матеріал за ступенем складності, спрямованості чи іншими параметрами; надання можливості самому майстру виробничого навчання вибудувати власну освітню траєкторію розвитку успішного педагога. Оскільки в основі другого способу лежить ідея самореалізації особистості кожного педагога, то завданням професійно-технічного навчального закладу, в якому працює майстер, є забезпечення індивідуальної зони творчого розвитку майстра, створення умов для забезпечення реалізації його індивідуальної траєкторії за його вибором та підтримкою фахівців і керівництва. Реалізовуючи індивідуальну траєкторію успішного розвитку, майстер може найбільш повно реалізувати свою педагогічну творчість до відбору змісту, методики і технології навчання, більш повно враховувати і реалізовувати у своїй діяльності компетентнісний підхід, відслідковувати результати власного неперервного розвитку, підвищення методичного рівня, тим самим впливати на якість навчально-виробничого процесу учнів. Тому одним із основних завдань методичної служби професійно-технічних навчальних закладів – це забезпечення умов для реалізації індивідуальної траєкторії успішного розвитку майстрів виробничого навчання. Зважаючи на необхідність у якісно новій підготовці педагога професійної школи, яка дозволяє суміщати фундаментальність професійних базових знань з інноваційністю мислення і практико орієнтованим, дослідницьким підходом до розвитку конкретних освітніх проблем, виникає питання удосконалення методичної компетентності педагога з використанням засобів науково-методичного супроводу. Сутність даної технології полягає у безперервній професійній підготовці та методичному взаємозв’язку педагогів, результатом якого повинна стати актуалізація професійного потенціалу особистості педагога. У такому сенсі науково-методичний супровід розвитку методичної компетентності майстрів виробничого навчання – це комплекс взаємопов’язаних цілеспрямованих дій, заходів, які спрямовані на надання всебічної допомоги майстру виробничого навчання у вирішенні методичних утруднень і сприяють розвитку його методичної компетентності та самовизначенню протягом його педагогічної діяльності. Розвиток методичної компетентності майстрів залежить від вимог до їх методичної діяльності у навчальному закладі та від середовища, в якому працює і функціонує майстер виробничого навчання. Важливо відзначити, що навчальний заклад у даному контексті виступає як складна та багаторівнева просторова організація, яка відтворює рівень інноваційного інформаційно-професійного середовища. У такому середовищі 19 складається система умов організації методичної діяльності майстрів виробничого навчання, які спрямовуються на потребу у підвищенні рівня методичної компетентності педагогів. Головними складовими середовища виступають сучасні засоби навчання, нові виробничі технології та відповідна техніка, нові педагогічні технології, зокрема інформаційні та комп’ютерні технології, що мають чітку професійну спрямованість; нетрадиційні форми навчання та активні методи розвитку, саморозвитку суб’єктів педагогічного процесу; інноваційні підходи до підвищення методичного рівня майстрів виробничого навчання. Розкриємо потенційні можливості складових такого середовища. Використання нетрадиційних форм навчання й активних методів розвитку, саморозвитку сприяє активізації методичної діяльності майстрів виробничого навчання, їх саморозвиткові в контексті безпосередньої професійної діяльності. Нетрадиційні форми навчання та активні методи розвитку за своєю сутністю спрямовуються на утворення індивідуальної траєкторії успішного розвитку методичної компетентності, яка передбачає творчий підхід до розв’язання методичних, пізнавальних, наукових проблем, котрі виникатимуть в ході методичної та педагогічної діяльності майстра, і ставлять його в активну діалогову позицію. Сучасні засоби навчання, нові виробничі технології та відповідна техніка, нові педагогічні технології передбачають використання новітніх інструментів накопичення, обробки та передачі наукової та методичної інформації через інформаційні та комп’ютерні технології, зокрема мультимедіа, комп’ютери, локальні та міжнародні освітянські мережі, web-сайти, відео-програми тощо, які утворюють інформаційну складову середовища навчального закладу. До основних властивостей інформаційного середовища відносять універсальність технологічних процесів створення, зберігання і використання навчально-методичних та інших ресурсів, що забезпечують ведення навчального процесу; інтегрованість у єдиний інформаційний простір різних груп засобів нових інформаційних технологій; інваріантність середовища й технологій до рівня і профілю освіти; методичне забезпечення професії, за якою здійснюється 20 підготовка; створення, актуалізація і використання практикумів (виконання різноманітних завдань) з віддаленим доступом [5]. Таке середовище, з одного боку, є засобом інтеграції навчальної, методичної й комунікативної діяльності майстрів виробничого навчання, а з другого – дидактичною умовою, яка здатна забезпечити ефективність самоосвіти та фахового самовдосконалення педагогів професійної школи. Визначальними характеристиками інноваційного аспекту середовища є здатність до самовідтворення й самооновлення відповідно до потенційних можливостей усіх складових елементів цього середовища. Таким чином, створення дієвого інформаційно-професійного середовища у професійно-технічному навчальному закладів сприятиме розвиткові методичної компетентності майстрів виробничого навчання. Підсумовуючи викладене вище, можна говорити, що реалізація означених педагогічних умов має сприяти творчому самовираженню та самореалізації майстрів виробничого навчання в межах методичної, науково-методичної роботи, реалізації в навчально-виробничому процесі власної системи підготовки майбутніх кваліфікованих робітників