Інноваційні форми в роботі з педагогічними кадрами як ефективний засіб розвитку творчого потенціалу вчителя

Інноваційні форми в роботі з педагогічними кадрами як ефективний засіб розвитку творчого потенціалу вчителя

          Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін.

          Головне завдання, яке повинна ставить перед собою адміністрація закладу загальної середньої освіти – розгледіти, а іноді відчути, здатність до творчості, вчасно дати поштовх, який викликає бажання ступити вперед.

       Школі потрібен учитель, котрий працює у форматі творчих шукань, що елементи, педагог, самомотивований не на репродукцію, а на експеримент, дослідження, новаторство.

     Учені формулюють такі найважливіші риси педагогічної креативності (здатності до творчості):

•          пошуково – проблемний стиль мислення;
•          проблемне бачення;
•          розвинена творча уява, фантазія;
•          специфічні особисті якості (допитливість, самостійність, цілеспрямованість, готовність до ризику), а також специфічні провідні мотиви (творчий інтерес, захопленість творчим процесом, прагнення досягти результату, необхідність реалізувати себе ).

Серед важливих пріоритетних якостей творчої особистості вчителя учені виокремлюють наступні:

•          Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.
•          Захоплення справою, як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою,глибока задоволеність нею і, разом з тим, постійна готовність удосконалювати справу.
•          Аутентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.
•          Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших; повна самостійність в оцінках.
•          Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.
•          Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної  постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.
•          Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

Відомі вчені В. А. Кан-Калитка, М. Д. Нікандров виділяють основні умови перетворення діяльності вчителя у творчу:

•          усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі;
•          усвідомлення сутності, значення і завдань власної педагогічної діяльності, її мети;
•          сприймання вихованця як особистості в педагогічному процесі (як обʼєкт і субʼєкт виховання);
•          усвідомлення власної творчої індивідуальності творчість як вищу форму активності

Для стимулювання творчої активність педагогів, адміністрація  повинна враховувати :

•          на якому рівні професійної компетентності перебуває конкретний вчитель у даний час;
•          наскільки він здатен до зростання;
•          чи здатний до самоосвітньої діяльності;
•          якої саме методичної допомоги він потребує;
•          індивідуальні особливості, інтереси і нахили;  
•          рівень розвитку творчого потенціалу  кожного вчителя.

   Внутрішньошкільна система підготовки вчителів до інноваційної діяльності  складається з таких компонентів.

Внутрішньошкільна  система підготовки вчителів до інноваційної діяльності реалізується через:

      Колективний рівень роботи - це проведення науково-практичних конференцій, лекцій, психолого-педагогічних семінарів, практикумів, проблемних творчих семінарів, педагогічних рад, консиліумів та ін.

      Груповий рівень роботи з педагогами включає проведення навчальних тренінгів, організація роботи проблемних  творчих груп, динамічних пошукових груп, роботу методичних обʼєднань , керівників гуртків, школи молодого вчителя, школи педагогічної майстерності, школи передового педагогічного досвіду, проведення семінарів.

      Індивідуальний рівень: самоосвіта, самовиховання, наставництво, школа передового педагогічного досвіду, робота над індивідуальною науково-методичною темою/проблемою, творча лабораторія вчителя та ін.

          Отже, формування в учителів готовності до інноваційної діяльності ми бачимо у глибокому вивченні теоретичних питань удосконалення навчально-виховного процесу, позитивних сторін педагогічних теорій, ідей та технологій, які вже досліджувалися і упроваджувалися в педагогічну практику та практичне їх застосування.