Інноваційні технології розвивають в учнів критичне мислення

Інноваційні технології розвивають в учнів критичне мислення

Ромашка Блума. Коли в учнів запитали, що для них простіше – задавати питання, чи на них відповідати? Відповідь була – відповідати на питання, бо у самому питанні, як правило, міститься частина відповіді. Але мета вчителя не лише навчити дітей відповідати на питання, але й задавати грамотні питання. Одним із прийомів, які формують такі навички є «Ромашка Блума», або «Ромашка питань». Походження методу. Ця система питань, заснована на створеній відомим американським психологом і педагогом Бенджаміном Блумом таксономанії (порядку) навчальних цілей за рівнями пізнавальної діяльності (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінка), досить популярна в сучасній освіті.«Блум» у перекладі –квітка. Запитання стимулюють критичне мислення. Коли учні запитують, або відповідають на запитання, вони навчаються аналізувати інформацію, будують гіпотези, відстоювати свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності. Майстер-клас: На урок із квіткою…

Як використовувати. Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному. Тема. Балада Р. Л. Стівенсона «Вересковий трунок» Прості (відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію )Уточнюючі(перевірка сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні))Інтерпретуючі (пояснюючі) (спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків )Творчі (містять елементи умовності, припущення, прогнозу)Оціночні (порівняння) (спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів)Практичні (спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою)

Окрім того, замість стандартних запитань можна використовувати пізнавальні завдання, що починаються з дієслів:1 – Назви (форму, розмір, колір, героїв і т.д.)2 – Поясни (розкажи своїми словами, дай власне визначення, уточни, про що йдеться і як це пов’язано з тим, що ти вже знаєш)3 – Застосуй (наведи приклади використання або покажи застосування)4 – Проаналізуй (тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено та ін., порівняй предмет або явище з подібними, вкажи спільне та відмінне)5 – Запропонуй (як можна поєднати це з іншим,як можна поміняти щось і отримати нове: назву, якість, предмет та ін., що буде якщо)6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси», розкажи, як ти до цього ставишся).

Ці питання здаються надто простими, поверхневими, коли застосовувати метод вперше. А з часом питання дітей стають важчими, філософськими, на основі яких можна складати тести до самостійної та контрольної роботи.