Інсценізація картин «Палітра любові до України»

Інсценізація картин «Палітра любові до України»

Автор: Щебликіна Олена Миколаївна, вчитель мистецтва

Мета: розширити знання учнів про творчість художників, які в своїх творах оспівували Україну; виховувати патріотизм, любов до України, активну громадянську позицію через пізнання мистецьких творів; розвивати акторські здібності , естетичні смаки

Очікувані результати: формування ціннісного ставлення учнів до держави, до українського народу, до мистецтва; Розширення знань про мистецьке минуле України, історичні події, звичаї українського народу через мистецькі твори;

На підготовчому етапі учні готують інформацію про вказану  картину    та її автора, продумують її об’ємну візуалізацію (інсценізацію) – звертають увагу на розміщення персонажів, їх одяг, інтер’єр та інше, також, підбирають акторів для інсценізації картини та екскурсоводів, які будуть розповідати про художній твір.

ХІД    ЗАХОДУ

(Український танок)

 слайд№1

(вихід ведучих)

В1  Рідна Україно! Дорога моя ненько! Квітучий неповторний краю… Моє серце,  душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікального народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого.

В2 Україно! Твою красу та щедрість композитори оспівують в океані красивої музики, письменники — у буянні слова. скульптори — у витончених формах памятків, які відбивають нам сторінки історії, архітектори - в неймовірних соборах, а  Художники — у полотнах, де світанок, де багато неба  та витончених  барв.

В1 Пізнати свій народ, свою батьківщину через твори мистецтва є мабуть най захопливішим заняттям, адже саме це дає нам змогу збагатитись духовно.

В2 Сьогодні ми маємо нагоду пізнати Україну саме  через знайомство з полотнами відомих художників.

В1 Отож, вітаємо вас у нашій імпровізованій картинній галереї та запрошуємо вас до подорожі  світом інсценізованих картин.

В2 В нашій картинній галереї сьогодні будуть працювати екскурсоводи, отож, запрошуємо їх пройти до нашої галереї.

В1 Вітайте, екскурсоводів…….(вихід екскурсоводів)

слайд№2

В1. Життя і творчість художника Іллі Юхимовича Репіна  тісно були пов'язані з Україною. Художник знав українську мову і історію українського народу. Він був членом  комісії по спорудженню пам'ятника Т. Шевченку. оскільки високо цінував особистість Шевченка, називаючи його "апостолом свободи".

В2  У І880 році, під час подорожі по Україні Рєпін відвідав Харківщину, колишні місця Запорізької Січі, Одесу, Київ. В цей час художник виконав безліч творів на українську тематику.

В1 Яскравим взірцем мальовничого відтворення ментальності українського народу є картина «Запорожці пишуть лист турецькому султанові», в якій він геніально виразив могутній дух, безмежну любов до рідної землі і багатобарвну палітру сміху українських козаків над ворогами.

В2 Отож, надаємо слово екскурсоводу з  __ класу.

слайд№3

 

(презентація картини)

Влітку 1878 Ілля Юхимович Рєпін познайомився в підмосковному Абрамцеві зі змістом листа запорізьких козаків турецькому султану, який зухвало запропонував їм перейти під своє підданство. Народний, пустотливий, знущальний тон цього « твору» не міг не викликати нападу нестримного реготу у всіх присутніх і у самого художника. Він тут же накидав олівцем композицію сюжету. А через два роки побував у місцях, де колись розташовувалася Запорізька Січ: оглянув вцілілі зміцнення, зібрав одяг і зброю, зробив близько сорока етюдів, безліч замальовок характерних типів старовинного козацтва. Згодом художник ще двічі  ъздив за матеріалами до майбутнього живописного твору про запорожців . Ці поїздки, тісне спілкування з нащадками буйної вольниці збагатили його враженнями, допомогли вжитися в події далекого XVII століття.
 Вечоріє, в'ється дим вогнищ, немає кінця і краю широкого степу . У центрі вельми єхидно усміхнений писар . Над ним схилився, попихкуючи люлькою, отаман всього запорізького воїнства Іван Сірко, який щойно виголосив якесь міцне слівце  Праворуч від нього, схопившись руками за живіт, знемагає від сміху сивовусий воїн - зовсім гоголівський Тарас Бульба . Можливо, Рєпін і не припускав зображати Тараса Бульбу в цій компанії. Але його богатир - січовик у білій папасі і червоному жупані так скидається на гоголівського героя, що важко було відмовитися від дивного схожості.
У культовому радянському фільмі «В бій ідуть одні старики» є сцена, коли льотчики другий ескадрильї колективно складають листа німецькому генералу, з частинами якого їм належить битися. Повністю текст не зачитується, проте герої фільму в цьому епізоді розташовані так само, як і герої чи не найвідомішої картини Іллі Рєпіна. Та й глядач розуміє, що вони пародіюють те саме лист: одна з фраз, що звучать в епізоді, прямо підштовхує нас до аналогії.

(демонстрація фільму 1хв.05хв.18с- 6 хв.)

 Картина І. Репіна  барвиста, вона так і іскриться сміхом. Іноді здається, що на знаменитій картині зображено саме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет. Усі її персонажі створюють враження не тільки хвацькості, молодецтва і веселої безшабашності, але і якоїсь внутрішньої могутності, що властива Запорозькій вольниці. 

(вихід ведучих)

В1 Дякуємо учням ___ класу та рушаймо далі. Багата українська земля подіями, традиціями, людьми, повниться легендами ріка історії.

В2 Всім відомо, що чільне місце в українському народному малярстві посідає картина із зображенням козака-бандуриста.

В1 І сьогодні  наша картинна галерея представляє народну картину «Козак Мамай».  Історію цієї картини нам повідають екскурсоводи ---- класу.

 слайд№4

(Презентація картини «Козак Мамай»)

Образ Мамая народ створив як уособлення самого собі, відтак він ставши символом України, її немеркнучим знаком. Образи Мамая народ творив як ікони.

У Мамаєві втілилися характерні національні риси українця: патріотизм, сила духу, мужність, миролюбність, дотепність й всеперемагаюча віра в життя.

Мамая ніколи не зображували зі зброєю до рук. Шабля, рушниця, інколи і пістоль лежати поруч на траві чи і розвішені на гілках дуба. Неподалік – розсідланий козацьку кінь. Цим підкреслено миролюбність запорожця: він не шукає пригод, не полює за здобиччю, проте завжди готовий дати напасникові гідну відсіч.

Найчастіше козак Мамай зображений з бандурою чи кобзою до рук. Рідше – музичний інструмент біля козаки, на відстані могутньої руки. Більшість козаків уміли грати і звикли розважати собі у хвилини відпочинку піснею.

Крім того, бандура уособлювала мрію так саме, як кінь – волю, а дуб – могутність. Таким чином, у картині широко використана народна символіка. Часто зображували спис з прапорцем - таким списом позначали місце погребение козаки. Малювали козацьку штоф чи чарку – речі, що їхнього клали зі світу. Усі ці деталі натякали на смертельну загрозу, що повсякчас чигала на козаки в його нелегкому житті, а також нагадували про швидкоплинність життя, прожити яку потрібно як годити.

Народна картина є  як заповідь минулих поколінь прийдешнім.

В1 Козацтво - це найславетніша сторінка нашої історії. Славилися ці горді лицарі глибоким патріотизмом і духом героїзму, честі, відваги.

В2 Тому ми пишаємося ними. І так би хотілося щоб ми успадкувати все найкраще від  наших гордих предків - козаків! Так як це роблять наші юні козаки-гімназисти.

 (пісня «Козацька»)                                

слайд№5 

В1 Ряд чудових полотен українських художників допомагають нам пізнати обряди, звичаї та побут нашого народу. Так увійшов в історію українського образотворчого мистецтва  видатний художник-реаліст, живописець і графік Костянтин Олександрович Трутовський.

В2  З раннього дитинства майбутній художник полюбив українське село, його доброзичливих людей та багату природу. Саме дитячі враження і визначили його подальший творчий шлях як неперевершеного майстра  побутового жанру.

слайд№6

В 1 Повідав про той час, про українське село з його добрими жителями, їх  звичаями та обрядами Костянтин  Трутовський у своєму полотні  «Одягають вінок» Картину презентують учні 7-А класу.

 (презентація картини)

 Вінок з давніх часів вважався не тільки самим простим, не потребуючим витрат, але і самою вишуканою прикрасою для голови.      При цьому вінки споконвіку виконували роль  оберегів, і таємних послань, і обов'язкових атрибутів язичницьких слов'янських свят.    В Україні вінок називають «знахарем душі», бо вважають, що вінок з квітів або пахучих трав може і біль знімати, і сили надавати, заспокоювати і збуджувати. Саме в картині  “Одягають вінок” , написаної у 1877р.   художник   Костянтин Трутовський зобразив народну традицiю плести дiтям вiнки в перiод квiтування лугiв. У картинi все намальовано iз селянського звичаю. Молода мама обережно та люблячи  одягає дiвчинцi щойно сплетений  з пахучих трав вiнок, Вінок легко лягає на голову дівчини  і ніби вже оберігає її від лиха. Поряд стоїть  зовсiм юний хлопчик та  намагається оцiнити їx роботу.  Дана картина спонукає нас на забувати  та вивчати традиції і  звичаї нашого народу.

слайд№7

В2 Костянтин Трутовський, свідомо присвятив своє мистецтво служінню українському народові.

В1 Сьогодні в нашій картинній галереї знаходиться ще одна картина художника «Біля тину»  цікавий сюжет якої повідають нам екскурсоводи з    ___класу.

(презентація картини)

 Перед нами інсценізація картини Костянтина Трутовського «Біля тину», написана художником у 1886 році. Картина  належить до тих творів К.О.Трутовського, які художник присвятив зображенню життя й розваг сiльської молодi. Особливо багато таких картин з'явилося з-пiд пензля митця в 70-80х роках. Це картини -  «Побачення», «На кладцi» Картина, Яка знаходиться перед нами – це перш за все  символ  утвердження життя.

Зверніть увагу - в лiтнiй теплий день пiд синім небом за городами “Бiля тину” за традицією зустрiлись двоє. На картині зображено традицiйний паркан iз хмизу.

 Юнак у чоботях, з граблями в правiй pyцi та капелюсi  i дiвчина з вінком на головi та стиглим соняшником у лiвiй pyцi. Її спокійні очі лагідно дивляться на парубка.

Художник зображає святковий одяг персонажів та утверджує чистоту намірів молоді. Також, автор  поєднує червоний колір одягу дiвчини з блакитним небом та зеленню трав, тим самим  підкреслює красу української землі та духовну красу її людей. 

(Без оголошення - пісня)

слайд№8 

В1 Своєрідним освіченням в любові до Української землі є творчість Відомого художника Василя Тропініна.

В2 Україна з її м'якою живописною природою, з її самобутніми, щедро наділеними поетичним даром людьми, її чарівними традиціями та звичаями багато дали Тропініну.

В1  Пізніше, на схилі літ, він не раз казав, що малярству по-справжньому навчився в Україні.

В2 «Я там без відпочинку писав з натури, писав зі всього і зі всіх. І ці мої роботи, здається, найкращі зі всіх, до того часу мною написаних», — згадував Тропінін.

В1 Отож, з картинами  Василя Тропініна нас ознайомлять екскурсоводи з ___ класу.

слайд№9   

(презентація картини)

Перед нами картини українського художника Василя Тропініна – справа картина «дівчина з Поділля» та зліва – «Українець з палицею».

В Україні  Тропінін багато працював над створенням портретів. З великої їх кількості виділяється група робіт, де втілені типи українських селян, епізоди їх повсякденного побуту, те, що умовно можна назвати «тропінінською Україною».

Одна з найкращих ранніх робіт Тропініна — «Дівчина з Поділля». Краса української дівчини вражає та заворожує. Образ відмічений особливою чистотою. А  святковість  створює любовно переданий національний костюм. Образ подолянки пройде потім через всю творчість художника. Здається, що в ній втілилося все найкраще, що знайшов Тропінін в Україні.

Серед чоловічих портретів цього періоду привертає увагу «Портрет українця з палицею».  Художник, безперечно, прагнув передати мужній і благородний образ українського чоловіка, який уособлює в собі силу, мужність, працелюбність та волелюбство всього українського народу.

Українські люди – чисті та красиві, мужні та свободолюбові. Саме таким постають перед нами персонажі картин українського художника Василя Тропініна.

слайд№10 

 

В1 Наступна наша подорож лежить до творчої майстерні ще одного українського художника. Проглядаючи список викладачів, які працювали в Київському  політехнічному інституті на початку ХХ століття, не можна не звернути уваги  на прізвище людини, котра, здавалося б, не мала жодного стосунку до техніки та природничих наук, – художника Миколи Пимоненка.

В2 Курс малювання тоді був обов'язковим  при підготовці інженерів будівельних спеціальностей і Перший ректор КПІ Віктор Кирпичов запросив для роботи в інституті одного з найвідоміших українських живописців.

В1  У своїх роботах майстер передавав не тільки щиру любов до рідної землі та українського народу, а й глибинне розуміння прекрасної народної душі.

слайд№ 11

В2 Особливе місце в житті і творчості М. Пимоненка посідає село Малютянка під Києвом. У селі він милувався мальовничою природою і багато працював упродовж 1888-1911 рр.

В1  Сільське життя підказувало теми, а колоритні мешканці ставали прообразами багатьох полотен.

слайд№12,13, 14

В2 У  майстерні, під скляним дахом одна за одною народжуються картини різноманітної тематики: побутово-обрядового характеру — «Святочне ворожіння», «Ворожіння»), «Весілля в Київській губернії»; 

В1 Втіленням влучного національного гумору стали картини «Не жартуй», «До дому»

слайд№15

В2 Та  етнографічно точне відтворення українських народних звичаїв спостерігаємо у полотні «Свати» історію якого нам підготували учні _ класу.

(презентація картини)

Українский живописець Микола Пимоненко  з захопленням  зображав саме  українску культуру, її звичаї, традиції, побут , таким чином, перед нами  зявляється  його картина, під назвою «Свати», написана у 1893 році. На  картині  ми можемо побачити традиційне дійство сватання . Варто відмітити що український обряд виконаний художником з великою точністю. Сидять свати, вони перев’язані  рушниками і  розмовляють з матірю.

Так, рушники, якими перев'язано сватів, свідчать, що заручини вже відбулися. З того, що сватів пригощає лише мати, а батько не присутній, хоч за традицією він мусив брати в цьому участь, можна зрозуміти, що вона вдова і видати заміж дочку для неї не так просто, тим більше, що інтер'єр оселі говорить про бідність сім'ї.

Дівчина  сидить далі, так як це заведено з давніх віків. Якщо сватання було бажаним, дівчина за звичаєм мусила сидіти біля печі й з удаваною байдужістю колупати її так, як це показано в картині «Свати». Незвичайними є зображений національний одяг персонажів.

Точність прорисовки окремих  етнічних деталей дозволяє не тільки роздивитись ікони, але  навіть  узор на одязі та рушниках, які  висять поверх ікон.

Звернення Пимоненка саме до сільської тематики, відображення ним народних типів, етнографічних особливостей тогочасного селянського побуту, одягу  були виявом процесу, характерного для українського мистецтва другої половини XIX — початку XX сторіччя. В умовах, коли народ України зазнав соціального й національного гноблення  таке тематичне спрямування було своєрідною формою боротьби Пимоненка за ствердження громадянської гідності свого народу.

В1 Ми   дякуємо учням ---  класу за цікаву розповідь.

слайд№16

А Сьогодні до нас у картинну галерею завітали зовсім юні, ще невідомі художники-першокласники.

В2 Але вони люблять свою батьківщину і  прислухавшись до свого серця створили чудові малюнки. Отож, слово юним нашим художникам.

(виступ учнів 1-х класів)

В1 Ось і підійшов час  закриття нашої імпровізованої картинної галереї.

В2 Імена художників, з творчістю яких ми мали змогу познайомитись  міцно закарбувалися в мистецькій історії нашої країни.  

В1  Кожного з них ми можемо назвати  істинним словом -  патріот, адже багатогранна палітра кожної картини складається з  барв безмежної любові до України.

В2 Хай не забудуться їх правдиві й милі, як Україна, картини»,

В1   Хай будуть вічними в памяті  їх імена.

В2   А ми сподіваємось,  що  для кожного з  нас мистецтво є і буде вічним джерелом душевної насолоди та  пізнання світу.,

В1   А  полотна  художників,  З якими ми мали нагоду сьогодні познайомитись надихнуть вас на творчість та додадуть  щирого патріотизму.

В 2     Хай буде безмежною  наша любов до рідної землі –

Разом : України.

В2 А вас вітають переможці районного конкурсу патріотичної пісні «Поліська січ»

( Низка українських пісень)

Заключне слово вчителя.   Запрошення учасників свята на сцену.

 

Фотолітопис заходу

Розміщення матеріалів на сайті Сарненської гімназії