Інші матеріали. Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Полотовської Світлани Володимирівни

Про матеріал

Основа навчання у школі – урок. Моє завдання зробити його цікавим, захоплюючим, який би викликав у дітей радість, посмішку, бажання поділитися новими знаннями. Саме тому на своїх уроках впроваджую елементи передового педагогічного досвіду С.М. Лисенкової, які задовольняють два характерні бажання дитини «я успішний» і «хочу вчитися». Об'єднати ці два бажання допомагають основні напрямки досвіду: випереджувальне навчання, використання опорних схем і коментоване письмо, що запобігають втраті інтересу до навчання. Це спонукає мене до пошуку, вияву творчості, імпровізації при підготовці та проведенні уроків.

Перегляд файлу

 

 

ОПИС

ДОСВІДУ  РОБОТИ

підготувала

вчитель початкових класів

Полотовська С.В.

 

 

  «Уся гордість учителя –

в учнях, у зростанні зерен,

посіяних ним»

Д. І.Менделєєв.

 

Щоб стати успішним в житті – потрібно вчитися.

Країна дитинства – початок людського життя. І перша сходинка в ньому, а можливо, й найважливіша – це школа. Дитинство – особлива, цікава, незабутня пора. Це пора пізнання навколишнього світу, здобуття нових знань і вмінь. Це неповторний період у житті кожної дитини.

 У сучасній школі навчання починається з шестирічного віку. Психологи вважають, що це найбільш сприятливий вік для інтелектуального і соціального розвитку особистості. Моє завдання, як вчителя початкових класів, потурбуватися про те, як зробити навчання цікавим, захоплюючим. Таким, щоб дитині хотілося щодня з радістю йти до школи, а не вигадувати причину, як би залишитися вдома.

 Мені, як вчителю, потрібно прикласти чимало зусиль, щоб малюк, який прийшов до школи, став особистістю, яка здатна мислити, здобувати знання, спроможна оцінити себе і тих, хто її оточує.

 Унікальність вчителя початкових класів полягає в тому, що він фахівець не з одного предмета, а володіє основами знань з різних предметів, а також з педагогіки та психології.  Багато років поспіль шукаю нові шляхи удосконалення навчально-виховного процесу в початковій школі, які б сприяли розвитку індивідуальності кожної дитини та формування у молодших школярів бажання та вміння вчитися.

 Початкова школа - це простір життя дитини; тут вона готується до життя і повноцінно живе, і тому вся моя діяльність будується так, щоб сприяти становленню особистості як творця власного життя, гармонізації і гуманізації взаємин між учнями , школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства,усвідомлення вибору життєвого шляху.

Важлива роль у системі шкільної освіти належить формуванню в учнів життєвих компетентностей, що допоможуть їм орієнтуватися в сучасному житті.

 Основа навчання у школі – урок.  Моє завдання зробити його цікавим, захоплюючим, який би викликав у дітей радість, посмішку, бажання поділитися новими знаннями. Саме тому на своїх уроках впроваджую елементи передового педагогічного досвіду С.М. Лисенкової, які задовольняють два характерні бажання дитини «я успішний» і «хочу вчитися». Об’єднати ці два бажання допомагають основні напрямки досвіду: випереджувальне навчання, використання опорних схем і коментоване письмо, що запобігають втраті інтересу до навчання. Це спонукає мене до пошуку, вияву творчості, імпровізації  при підготовці та проведенні уроків.

 Успішне вирішення завдань, поставлених суспільством перед школою, потребує використання, здобутків ефективного педагогічного досвіду та досягнень психолого-педагогічної науки. І не  важливо чий досвід використовується і яким він є - головне, щоб він сприяв підвищенню якості навчання та виховання дітей.

 Відомо, що ефективний педагогічний досвід істотно впливає на форми і методи, організаційну структуру освітнього  процесу. Лише педагогічна практика, у ході якої вчитель взаємодіє з учнем, впливаючи на формування його особистості, дає  можливість удосконалити (а інколи - змінити) власну систему роботи, методичні прийоми організації навчальної діяльності, забезпечити високу результативність праці.

       Сьогодні використання педагогічного досвіду є важливим елементом загальної культури педагога,  підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Саме у процесі педагогічної діяльності досвід осмислюється, збагачується, оновлюється, стає надбанням учителя, школи.

  Мене завжди хвилює запитання: як зробити дітей активними учасниками освітнього процесу, навчити їх думати, проникати в суть явищ, привернути увагу школярів до слова і дій учителя, як зробити навчання цікавим.

   Адже моїх учнів об’єднує одне спільне бажання – вони прагнуть досягти більшого , бути кращими у навчанні. Тому своє завдання, як учителя, бачу в тому , щоб розвинути інтелектуальні здібності своїх учнів, підтримувати їхнє бажання вчитися, допомагати дітям досягти успіху.

                                    Урок з мови (виконання тестових завдань)

 

Мій досвід ґрунтується на розумінні учнями молодшого шкільного віку як важливого етапу формування творчого мислення дитини. Але в пошуках методів розвитку творчого потенціалу слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку.

 Напрямки моєї  роботи складаються з кількох компонентів:

  1. Організація навчальної діяльності дитини. Правильна організація навчання допоможе зрозуміти побачене, почуте, пережите, а також знайти зв'язки, відношення між явищами, предметами, і тим самим  закладе основи мислення, порівняння, висновків.

Випередження -  це заміна звичайної послідовності у викладі програми накладенням тем. Завжди нова тема починається тільки тоді, коли завершена попередня: пройшло пояснення, закріплення, перевірка-контрольна, потім іде наступна тема, потім ще – і так до кінця. У випереджаючому навчанні до нової теми починаю підходити задовго до того, як прийде її година за програмою, – по декілька хвилин на кожному уроці, поступово, не поспішаючи. Цей додатковий час, постійні вправи дозволяють всім дітям добре увійти до нового матеріалу. Для цього потрібно 5–7 хвилин уроку.

Сильні учні пробивають важкий шлях всім іншим, а до наміченої мети приходять всі разом. Девіз випереджаючого навчання: через знаючого учня учити незнаючого

Випередження– це не гонка вперед будь-якими засобами. Це не шість годин на тему замість відведених за програмою восьми, а якраз навпаки: значне збільшення часу на проходження кожної складної теми!

Добре себе зарекомендувала гра «Ромашка», яку використовую з метою закріплення знань , що дозволяє дитині зібратися, зосередитися  на певній темі  і перемогти, якщо набрана значна кількість фішок .

Хід гри.

Учні 1-го варіанту – це «серединка». Вони сидять на місцях і ставлять кожен своє запитання учням 2-го варіанту. Другий варіант – це «пелюстки». Вони по черзі пересідають від одного учня до іншого, відповідаючи на запитання. Таким чином створюється «вітерець». За правильну відповідь учні отримують фішку. Виграє той учень, котрий назбирає найбільше фішок.

 

  1. Підтримка позитивних емоцій щодо навчання. Моє завдання полягає в тому, щоб дозволити дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці. Опорні схеми – це оформлені у вигляді таблиць, карток, малюнків висновки, які народжуються під час пояснення. Дивлячись на ці схеми, учні формують свою відповідь.

Успіх опорних сигналів як методичних прийомів зумовлений тим, що вони відображають всі аспекти складної категорії способів навчання: логіко-діагностичної, психологічної та управлінської. Але справа не тільки в тому, що«опорні схеми» вміщують в собі всі сторони методу і прийому, але і в тому, що вони відповідають загальним психолого-педагогічним закономірностям, які в подальшому стали загальновідомими. Так, учитель, передбачаючи  труднощі дітей  у переході від наглядного сприйняття до абстрактно-логічного, забезпечує здолання цих труднощів послідовно-динамічною системою умовних знаків, схематичних моделей, які допомагають учням оволодіти прийомами осмислення, спостерігання та запам’ятовування.

На своїх уроках широко використовую можливості опорних схем з метою індивідуалізації навчання, розвитку самостійності при виконанні учнями  завдань різного рівня. Впевнилась, що опорні схеми активізують дітей на уроці, організують увагу до пояснення вчителя і відповідей однокласників, урізноманітнюють роботу на уроці. Підвищується цікавість до навчання. Така форма роботи на уроці має багато переваг: діти швидше думають, швидше пишуть, вільно розмірковують і аргументовано доказують.

Система навчання з використанням опорних схем сприяє досягненню високих показників в знаннях учнів, в оволодінні ними навчальних умінь і навичок, розвиває інтелектуальні сили дітей, виховує в них добрі людські якості.

Урок русского  языка «Изменение имён существительных по падежам»

 - Коллективное проговаривание учащимися опоры.

 - Примеры.

 - Повторение названий падежей и вопросов к ним.

 - Склонение слов по падежам (у доски)

 

 

 


                                                  Я – именительный падеж,

И нет на мне чужих одежд.

Меня легко все узнают

И в подлежащие зовут.

Предлогов с детства не люблю,

С собою рядом не терплю.

Мои вопросы – кто? и что?

Ни с чем не спутает никто.

– А я – падеж родительный.

Характер мой – общительный.

Кого? чего? – и вот он я!

Предлоги часто мне друзья:

И с, и до, и у, и из

До неба вверх и с неба вниз.

Похож я на винительный

Бываю иногда,

Но в тексте различите вы

Два падежа всегда.

– Я – называюсь дательным,

Работаю старательно.

Кому отдать? К чему призвать? –


Лишь только я могу сказать.

С предлогом к порой дружу,

Но и один гулять хожу.

–А я – винительный падеж,

И я во всём виню невежд.

Зато отличников – люблю,

Для них «пятерки» я ловлю.

Кого назвать, во что играть,

Готов ребятам подсказать.

Не прочь с предлогами дружить,

Но и без них могу прожить.

– А я – творительный падеж,

Исполнен всяческих надежд.

Творите! – Чем? Творите! – С кем?

Я подскажу вам – нет проблем!

Предлогам перед, под и над

В любой момент я очень рад.

– А я – падеж предложный.

Со мною случай сложный.

Мне без предлогов свет не мил.

О ком, о чём я говорил?

Ах да, нужны предлоги.

Без них мне нет дороги.

Пусть будет в, и о, и при

Ты их случайно не сотри!

Тогда смогу я рассказать,

О чем мечтать и в чем гулять.


 

  1.  Управління часом. Справжній урок – це урок, на якому на все вистачає часу. Зосереджую увагу на деяких положеннях, що принципово впливають на організацію  роботи на уроці: «…найбільше часу забирають невстигаючі учні. З них доводиться витягувати слово за словом, спонукати – «ну», «далі». Тому потрібно, щоб діти навчилися говорити вголос, коментувати кожну свою дію, що дозволяє включити в роботу кожного. Налагоджую зворотній зв'язок, коли кожне питання вчителя викликає активну реакцію учнів – відповідь».

Коментоване управління, як метод поєднує разом три дії: «думаю, говорю, записую». У дитини, яка навчилася мислити вголос, виникає потреба думати, доводити, розмірковувати під час самостійної роботи.

 Намагаюся  використовувати кожну дорогоцінну хвилину уроку, звертаю увагу на головне, суттєве. Спрямовую роботу учнів на цікаві тексти, різноманітні  вправи, вірші, загадки, приказки, ребуси.

Часто використовую "Математичні ребуси". Завдання команд: якомога швидше і правильно розгадати ребуси.

 

Перша команда

Друга команда

С 3 ж

 

   да

 

ли 100 ноша

 100 лиця

40 а

 

Па’3ж

 

ли 100 к

            100 жари

 

 

 

 

 

«Мозковий штурм»

Урок математики в 3 класі.

Тема. Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел.

Мета. Повторити додавання і віднімання двоцифрових чисел; знаходження невідомого зменшуваного.

Назви найбільше двоцифрове число.

Число 56 зменшити у 7 разів.

Знайти чверть числа 36.

До добутку чисел 6 і 4 додати 32.

Знайти третину числа 21.

Частку чисел 54 і 6 зменшити на 7.

Назви число, яке передує найбільшому двоцифровому числу.

«Мозковий штурм» допомагає активізувати роботу учнів. Діти не бояться висловлюватися. Саме цю форму роботи використовую для узагальнення вивченого матеріалу, для актуалізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми.

 

Повністю забезпечується висока організація кожного етапу уроку, дружна робота всього класного колективу. Навчальний процес будую так, щоб у дітей виникла потреба щось повідомити, зясувати певні питання, висловити власні думки та міркування. Це сприяє формуванню особистості з високим рівнем мовленнєвого розвитку.

Ефективна організація часу на уроці за допомогою коментованого управління та опорних схем створює резерв часу, а отже, дозволяє виконати більше вправ, більш детально зупинитися на складних для розуміння темах. Перспективне навчання означає, що робота проходить поступово та послідовно, від найпростішого конкретного до найскладнішого абстрактного, до вироблення навички.

 Хвилинка спостережень (урок природознавства 3,4 класи)

Використання технології «Мікрофон»

- Що говорять синоптики?

Учень. Вітаю всіх, кого цікавить, якою буде погода сьогодні.

(розповідає про температуру повітря, стан неба, опади, інші явища)

- Що пише народний календар?

(Учень повідомляє про народні прикмети в цьому місяці, знайомить з екологічними новинами)

- Як називають місяць січень в народі?

- Чи залежить наш настрій від настрою природи? Як?

- Хто в природі радіє сонечку?

- Звичайно, сонечко зігріває рослин, тварин і нас з вами. Воно дарує нам чудовий настрій і радісну усмішку. Обміняйтеся усмішками зі своїми товаришами, бо саме гарний настрій допоможе нам у роботі.

- Який пропонуєте настрій?

  Таким чином  відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків, в учнів виникає бажання самостійно вчитися, поглиблювати свої знання та використовувати їх у повсякденному житті.

4. Розвиток у дитини потреби у творчості. На занятті створюю атмосферу престижності творчого процесу. При цьому варто використати притаманну дітям імпульсивність і спрямувати її на творчість: запропоновую придумати загадку, казку, віднайти що-небудь цікаве.

На уроках  природознавства  у нас в класі успішно працює  «Цікава хвилинка». Діти на кожний урок, відповідно до певної теми, знаходять  коротенькі цікаві повідомлення про  наукові дослідження, явища природи, рідкісні рослини, особливі тварини  і т.п. Це поглиблює і стимулює процес навчання, робить уроки  продуктивними, творчими  і незабутніми.

Для розширення словникового запасу учнів, використовую гру «Хто більше?» по рядах. Учням було таке завдання: за 1хвилину дібрати якомога більше прикметників, щоб описати рідну мову. Слова діти записували на аркуші паперу. Під час роботи учні намагаються назвати якомога більше слів для того, щоб перемогти.

На занятті створюю атмосферу престижності творчого процесу. При цьому вдало використовую притаманну дітям імпульсивність і спрямовую її на творчість: пропоную придумати загадку, казку, віднайти що-небудь цікаве.

 Такі завдання вважаю дуже доцільними тому, що вони збагачують і перевіряють словниковий запас учнів, розвивають мову, пам'ять, мислення.

5. Виховання вольових рис характеру дитини. Готую дітей до життя, тому виховую такі риси характеру, як самостійність, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, здатність піти на ризик.

Одним з ефективних засобів виховання вольових рис характеру є різноманітні ігри: дидактичні, сюжетно-рольові тощо, і пропонує використовувати їх у навчально-виховному процесі в початковій школі.

В своїй роботі використовую  будь-який вид діяльності, який пропонується дитині, з елементами творчості. Для того, щоб здатність до творчого мислення не залишалася тільки в пасивному стані, щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, який буде активізувати творчість. На мою думку, таким двигуном можуть стати різні заходи позакласної роботи, зокрема гуртки, конкурси, олімпіади, змагання. Діти мого класу систематично приймають участь в дитячих всеукраїнських конкурсах: «Кунгуру», «Соняшник», «Патріот»

 На уроках  «Я у світі» пропоную розв’язати  ситуативні задачі:

Ситуация

На уроке физкультуры дети выполняли прыжки в высоту. У одного ученика не получается выполнить это упражнение и поэтому другие ребята засмеялись над ним. Ребенок обиделся и сел на скамейку.

Вопросы:

  • Ребята, можно ли смяться над этим? Почему?
  • Что следовало бы сделать в этой ситуации?
  • Будете ли вы так поступать в будущем? Почему?

Ситуация

Утром, придя в школу, на пороге у входа учительница столкнулась со своими учениками Сашей и Димой. Дима, быстро поздоровавшись, проскользнул вперед учительницы в дверь. Саша же наоборот, открыл перед учительницей дверь, поздоровался и пропустил вперед.

Вопросы:

  • Кто из мальчиков поступил правильно и почему?
  • Что соблюдал Дима?
  • Какие правила этикета вы еще знаете?
  • Соблюдаете ли вы их?
  • Что можно посоветовать мальчикам?

Технологія «Займи позицію»  (урок з основ здоров’я 4 клас)

Тема. Це має знати кожен.

Мета. Пояснити дітям, що людина – це складна біологічна система; учити аналізувати, робити висновки.

Інструктаж, об’єднання в групи.

На стінах висять плакати з висловами:

«Природа – джерело здоров’я » 

«Добрі взаємини з людьми – джерело здоров’я»

« Дотримання народних традицій та порад народної медицини – джерело здоров’я»

«Спорт – джерело здоров’я»

«Щаслива родина – джерело здоров’я»

Діти займають місце біля того, на якому,на їхню думку, написане найголовніше

Рефлексія результатів: учні аргументують свій вибір та приходять до висновку, що людина - сама господар свого здоров’я і відповідає за нього. А з усіх названих висловів – всі важливі. Кожна  людина повинна щедро черпати позитивні емоції, бажання бути здоровою.

У своїй педагогічній діяльності постійно застосовую висловлювання, які підтримують дітей, надають їм наснаги, створюють ситуацію успіху:

-  Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде …

- Саме  ти і міг би зробити таку справу …

- Я  впевнена, що ти пам’ятатимеш про …

- Це зовсім нескладно, навіть якщо не вийде – нічого страшного.

- Ось цей елемент вийшов дуже гарно!

- Починай же! Тебе чекає успіх!

 

 

Ці завдання активізують учнів, сприяють швидше мислити, швидше орієнтуватися і водночас відповідати за роботу всієї команди.

Планую і проводжу заняття, в основі яких покладено принцип навчання у співпраці, цим самим надаю учням можливість досягнути високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно:

         Надаю можливість молодшим школярам нести відповідальність за спільну діяльність.

         Створюю ситуацію, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного і обмінювалися матеріалами.

         Організовую роботу дітей в різних групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками.

         Чітко формулюю вимоги до поведінки учнів при спільній діяльності, визначаю конкретні завдання.

Щоб зацікавити своїх вихованців, я намагаюся знайти форми подачі та засвоєння матеріалу, які б викликали у них інтерес до засвоєння знань. Найбільш ефективними альтернативними формами навчання вважаю:

  • робота у групах;
  • робота в малих групах;
  • робота в великих групах;
  • робота в групах за інтересами;
  • робота в рольових групах (де є лідер, слухач, коментатор)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Кожна дитина по - своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, самореалізуватися. Скільки дітей – скільки й здібностей. Тому в процесі навчання намагаюся розкрити дитячу обдарованість, визначити методи, що сприяють розвитку можливостей самовираження дитини, тісно співпрацювати з практичним психологом, спільно з батьками підтримувати дитину в реалізації її інтересів у школі і в сім’ї. Для того, щоб удосконалити роботу з дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання.

Ефективна організація часу на уроці за допомогою коментованого управління та опорних схем створює резерв часу, а отже, дозволяє виконати більше вправ, більш детально зупинитися на складних для розуміння темах. Перспективне навчання означає, що робота проходить поступово та послідовно, від найпростішого конкретного до найскладнішого абстрактного, до вироблення навички.

Запропоновані ідеї вчать бути корисним один одному. Висловлення думок дає змогу відчути власний рівень знань та поповнити їх.

 У народній мудрості йдеться: «Хто думає, той і розум має». Тому часто ставлю перед своїми дітьми запитання: «Чому ти так думаєш?..», «Чому ти так вважаєш?..», «Ти впевнений?..» та інші.  Не скуплюсь на похвалу, помічаю найменші успіхи у навчанні:«Молодець, ти вже навчився розв'язувати задачу на дві дії», «Минулого разу ти допустив шість помилок у завданні, а цього разу лише три». Дитині так потрібна моя підтримка! Цей успіх пробудить в дитині бажання вчитися, творчо розвиватися                            Впевнено відбувається розвиток творчих здібностей учнів, пізнавальних інтересів, значно зростає ефективність уроків, у дітей виникає бажання самостійно  вчитися, поглиблювати свої знання та використовувати їх у повсякденному житті.

Втягнути в роботу кожного учня, зробити знання данної теми стійкими – в цьому і допомагають опорні схеми. В результаті правила запамятовуються дуже свідомо, міцно та майже без зусиль.

Боротися за успіх у навчанні - означає вчити дітей учитися, виховувати організованість, самостійність, відповідальність, дисциплінованість.

Робота над проблемою «Створення ситуації успіху» дає можливість удосконалювати внутрішній світ дитини, дає натхнення для постійної роботи над собою. Ситуація успіху посилює акцент на позитивних якостей праці учня.

Завдяки використанню елементів ефективного педагогічного досвіду учні нашого класу мають власне світобачення, орієнтовно визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі. Вони вчаться пояснювати і вмотивовувати, а де треба – відстоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, необхідна в сучасному інтенсивному жорстокому світі. Отже, нашим школярам буде легше адаптуватися до високих вимог нинішнього дорослого життя.

Переконана в тому, що школа має бути найкращою – школою без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони прагнуть. Для цього створюю найоптимальніші умови для розвитку молодого покоління, формую справжню і всебічно розвинену успішну творчу особистість, допомагаю дитині знайти своє власне обличчя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

Н. В. Кичук “От творчества учителя к творчеству ученика”, Измаил, 1992, 96 с.

С. Н. Лысенкова “Методом опережающего обучения”, М., 1988, 192 с.

С. Н. Лысенкова “Когда легко учиться”, М., 1981, 144 с.

“Педагогический поиск” /сост. И. Н. Баженова, М., 1988, 472 с.

Педагогический словарь, М., 1960.

Педагогическая энциклопедия, М., 1965.

Педагогика наших дней. Краснодар,1989. Составитель В.П.Берханова.
Педагогический поиск. М.,1988.

. Інтернет – ресурси:
— Міністерство освіти і науки України (www.mon.gov.ua)
— Вчитель – вчителю (http: // teacher.at.ua)
— Super – klass, сайт вчителя (http: // myklass.com.ua)
— Педагогіка (http: // pedagogika.at.ua)
— Сайт «Урок» (http: // yrok.at.ua)
— Портфоліо вчителя (http: // aura.at.ua)
— Освітній сайт (http: // osvita-ua.net)
— Сайт «Острів» (http: //ostriv.in.ua)
http://konserg.ucoz.ua/load/24-1-0-955

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
13 березня 2018
Переглядів
4890
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку