Інструктивна картка до уроку 2-3 Українська література 7 клас

             Суспільно-побутові  пісні — це пісні, у яких передаються почуття, переживання з приводу соціальних побутових явищ і подій

Соціально-побутові пісні є неоднорідними за жанровими ознаками, тематикою, функціями. Однак їх єднає те, що вони відображають настрої народу, спричинені різними аспектами життя суспільства. Провідними жанрами соціально-побутових піснь є козацькі, бурлацькі, наймитські, солтдатські, рекрутські, чумацькі, заробітчанські пісні.

Назва жанру

               Виконавці

Тематика

Назвипісень

Козацькі

Козаки

Народ у цих піснях оспівує героїзм захисників рідної землі, готовність

цих мужніх людей віддати своє життя заради незалежності. У козацьких піснях переважно відтворено

емоції героя, а не його вчинки (про

вчинки йдеться в історичних піснях).

Тужливий настрій самотнього козака, мотив прощання з коханою, із родиною — такими є важливі складові козацьких пісень 

«Стоїть явір над водою», «Ой на горі та женці жнуть»

Чумацькі

Чумацькі пісні розповідають про долю

людей, які торгували рибою та сіллю,

привезеною на волах із

Дону та берегів Чорного моря.

До основних мотивів чумацьких пісень належать такі: довгий шлях, небезпека нападу з боку татар чи

турків, хвороби, смерть на чужині.

Указано також причини, які змушують вдаватися до чумакування:

«От тим же я чумакую, Що мені луче жити: На панщину не ходити,

Подушного не платити...». Нерідко надії на краще не справджувались, і чумак повертався додому без солі, без

грошей

«Чумаче, чумаче, чого зажурився», «Ой чумаче, чумаче»

Кріпацькі

Кріпацькі пісні співали переважно кріпаки — люди, прикріплені до

земельної ділянки, без

права власності на неї,

результати праці цих людей

собі забирав поміщик.

У кріпацьких піснях ідеться про тяжке підневільне життя селян,

протест проти приниження людської гідності, безправ’я людини. У таких

піснях можна простежити наростання бунтівних настроїв: від скарг і прокльонів до прямих закликів до

боротьби

«Бодай пану в дворі страшно», «На панщину ходжу, ходжу», 

«В недільку рано»

Рекрутські, солдатські та жовнірські

Солдатські пісні про  тугу та жаль за змарнованим життям через те, що

молодого чоловіка або

парубка насильно везуть

до прийому, часто навіть у кайданах, голять чуб і

переодягають у солдатську форму. Варто пам’ятати,

що раніше служити треба було 25 років. У

солдатських піснях часто

забирають єдиного сина в

матері-вдови або коханого

від дівчини

У цих піснях оспівано тяжку долю рекрута,  солдата чи жовніра, у них звучала туга за домівкою, ріднею ,

прокльони проти пана  , що силоміць віддавали кріпаків у солдати.       

«Наїхала старшина», 

«А в неділю рано, раноранесенько»

Бурлацькі

Бурлаками називали селян, які втікали від

закріпачення й намагалися хоч десь здобути тим часовий заробіток.

Бурлаки — це люди без постійної роботи та

заробітку. Вони терпіли

поневіряння, голод, тяжку працю, однак були

вільними, їх вабила свобода

 У бурлацьких піснях багато нарікань на соціальну несправедливість, тут наявний настрій туги за

батьківщиною, образ смерті на

чужині. Близькими за тематикою до бурлацьких є заробітчанські та

наймитські пісні. У них ідеться про

долю наймита — людини, що булла

вільною, жила в рідному краї, однак змушена була тяжко працювати за мізерну платню. Заробітчани мали

більш-меншпостійне місце роботи й заробіток. На відміну від наймитів,

заробітчани — це селяни-емігранти здебільшого із західних регіонів України (Буковини, Галичини,

Поділля, Закарпаття), які не могли прогодувати власну родину й змушені були подаватися закордон, хоча й там не знаходили полегшення.

«Забіліли сніги»,

«Віють вітри все буйнії», «Америка,

Америка, яка ж ти недобра», «Бувайте здорові, соснові пороги»,

 «А там край дороги»