КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Василинюк  Микола  Андрійович

вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

  Ніщо не може бути важливішим у світі , ніж

                                    уміння бачити предмет  з  усіх  боків  і серед

                                    тих відносин, у які він поставлений.

                                                                                          К. Ушинський   

 Для сучасного етапу реформування української національної школи характерним є ускладнення змісту освіти, зростання обсягу необхідної інформації і зменшення часу, відведеного для її засвоєння. Сьогодні розвиток освіти як системи повинен реалізовуватися через системні знання, що є необхідними для формування цілісного , системного, творчого мислення. Ці знання можуть бути отримані на основі інтеграції гуманітарних і фундаментальних дисциплін.

 Одним із перспективних напрямків удосконалення змісту освіти взагалі і початкового навчання зокрема є інтегрований підхід до його структури та організації його засвоєння учнями загальноосвітньої школи. Розвиток цього напрямку став особливо актуальним після того, як в педагогічній науці та шкільній практиці стали впроваджуватися уроки з інтегрованим змістом в існуючій системі диференційованого навчання. В умовах навчання інтеграція знань покликана подолати недоліки масової диференціації змісту освіти.

 Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої мети, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.

 У державній національній програмі "Освіта" відзначалось, що існуюча в Україні система освіти перебуває в кризовому стані, не задовольняє потреб, які постають перед нею в умовах культурного та духовного відродження українського народу. Криза виявляється передусім у невідповідності знань запитам особистості, суспільним потребам та світовим стандартам.

 Сучасні світові стандарти в галузі освіти вимагають інтеграції знань, прагнення до об’єднання теоретичного знання в цілісну систему, яка відображає об’єктивний світ в його єдності і розвитку. Інтеграція сучасного наукового знання як одна з найважливіших тенденцій розвитку науки знайшла відображення і в шкільному навчанні. Продуктивним напрямком модернізації змісту освіти є використання інтегративного підходу на різних рівнях: тематична, блочна, між предметна інтеграція. Інтеграція як методична система дозволяє більш широко і різнобічно засвоювати ті поняття і явища, які мають об’єктивні міжгалузеві зв’язки. Вона сприяє формуванню системного мислення, позитивно ─ емоційному задоволенню пізнавальних потреб, економному використанню навчального часу.

 Інтеграція ─ важлива умова сучасної науки й розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об’єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Інтеграція, як вимога об’єднання в ціле певних частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу.

 Інтеграція змісту навчальних предметів не забезпечує предметної системи їх вивчення. Вона є важливим засобом її удосконалення, подолання недоліків, поглибленого засвоєння знань про взаємозалежність між предметами. Такий підхід до проблеми спирається на необхідність забезпечення оптимального поєднання диференціації та інтеграції в освіті.

 Проблема інтеграції навчання і виховання в початковій школі важлива і сучасна як для теорії, так і для практики. На розвиток педагогічної ідеї процесу інтеграції істотно впливає прогрес наукового пізнання.

 Але у початковій школі не так гостро стоїть проблема втілення інтегрованих уроків, оскільки вона покликана дати дітям основи знань, закласти базу для подальшого розумового і світоглядного розвитку людини. Тому, мабуть,нормою саме для початкових класів є елементи інтегрування міжпредметних знань, а не засвоєння фундаментальних інтегрованих курсів, хоча, засвоєння інтегрованих знань у початковій школі ─ справа не нова. Природознавство ─ навчальний предмет, який об’єднує біля семи галузей знань. Читання включає, крім художніх літературних текстів, матеріали з історії, природознавства. Математика теж є інтегрованим предметом, який містить в собі арифметичний, алгебраїчний та геометричний матеріали. Якщо з такої точки зору розглядати питання, то можна погодитись з тим, що в початковій школі всі навчальні предмети в тій чи іншій мірі містять інтегровані знання. Але в даному випадку йдеться про внутрішньо предметну інтеграцію, реалізація якої не викликає особливих утруднень.

Історичний аспект проблеми інтегрованого навчання.

       Про важливість інтеграції знань неодноразово наголошувалось у прогресивній педагогіці. Ще в епоху Відродження вчені, виступаючи проти схоластики в навчанні, підкреслювали важливість формування у школярів цілісних уявлень про взаємозв’язок природних явищ.

        Аналізуючи стан сучасної освітньої системи в Україні, важливо розглянути історію становлення і розвитку української національної школи.

       Лише за умов об'єктивного, неупередженого аналізу історії освіти України ми зможемо водночас вийти на виявлення сучасних тенденцій її розвитку, їх теоретичне осмислення й, отже, на сучасні завдання розвитку української школи, освіти і педагогіки.

     Історичний шлях розвитку інтеграції поділяється на 2 періоди:

1.Виділення категорії "інтеграція" з науки і філософії.

2.Формування концепції "інтеграція".

     Вперше поняття "інтеграція" було використано в ХVII столітті Я.- А. Коменським у праці "Велика дидактика" : "Все, що знаходиться у взаємозв'язку, повинно викладатися у такому ж взаємозв'язку.

Його наступником був Й.-Г. Песталоцці. У його творі " Лінгранд і Гіртруда" інтеграція розглядалась як метод навчання.

     Німецький вчений і педагог Гербарт виділив основні етапи навчання ХVIIIстоліття:

• ясність (зрозумілість);
• асоціація;
• система (інтеграція) - можливість самостійно скласти картину світу.

    У ХІХ столітті К.Д. Ушинський зробив найбільший внесок у розробку інтегрованих курсів. Він розробив модель, структуру, напрямки інтеграції. Інтеграцією письма і читання вченому вдалося створити аналітико-синтетичний метод навчання грамоти.    К.Д.Ушинський справедливо вважав, що знання та ідеї, які повідомляються науками, повинні органічно об’єднуватися  у світлий і, по можливості, широкий погляд на світ та життя взагалі. Дивлячись на це , можна відзначити, що корені процесу інтеграції лежать у далекому минулому класичної педагогіки і пов’язані з ідеєю міжпредметних зв’язків. У своїй основі ідея міжпредметних зв’язків зародилася в ході пошуку шляхів відображення цілісності природи у змісті навчального матеріалу. Міжпредметні зв’язки у процесі навчання виступають в якості автора активізації навчально ─ пізнавальної діяльності учнів.

    2-й період припадає на ХХ століття . Вчені російської школи Каптєров, Блонський заперечували багатопредметність у школі. Розмежували інтеграцію і міжпредметні зв'язки.

    На початку ХХ століття з'являється "Концепція праці". Головна ідея її - навчити працювати, комплексно підходячи до навчання.

    У 1907 році виникає "Концепція зв'язку з мистецтвом".

В середині ХХ століття з усіх можливих концепцій видалено такі напрямки інтеграції:

• інтеграція на основі праці;
• інтеграція на основі взаємозв'язку загального і спеціального;
• інтеграція на основі мистецтва та культурознавства;
• інтеграція на основі центрів за інтересами;

          Інтеграцію було покладено в основу комплексних програм 20-х років. Побудовані на основі широкої міждисциплінарної інтеграції, вони на жаль, виявилися непродуктивними для навчання й розвитку учнів, бо не давали синтетичних, ґрунтовних знань і вмінь.

          У 60-х роках В.О. Сухомлинський проводив "уроки мислення в природі". Це, на наш погляд,- один з найбільш вдалих прикладів інтеграції різних видів діяльності з однією метою. Нині ідея інтеграції змісту навчання приваблює багатьох учених і вчителів у нашій країні за рубежем.

 На особливу увагу заслуговує проблема пізнавальної самостійності при оволодінні знаннями з різних джерел інформації, уміннями і способами пізнавальної діяльності. Навчити дитину самостійно вчитися, сформувати вміння і навички творчої діяльності ─ одне з провідних завдань модернізації змісту освіти. Це завдання особливо актуальне для вчителів початкових класів, бо в цьому віці в дитини формується навчальна діяльність і вміння вчитися.

 Навчитись вчитися ─ це означає зробити так, щоб учіння стало для кожного школяра не тільки необхідністю, але й величезною радістю пізнання. В цьому учневі може допомогти тільки вчитель ─ майстер педагогічної справи, який настільки добре знає своє діло, що в центрі його уваги знаходиться не сам зміст того, що вивчається, а сам учень, його розумова праця, його мислення, труднощі його праці.

 Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на певному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально ─ зацікавлено, з найменшими труднощами. Тобто важливим є вплив пізнавального інтересу на результативність навчання в початкових класах.

 Сучасна дидактика рекомендує надавати перевагу тим технологіям навчання, що передбачають залучення учнів до активного здобування знань. Формування досвіду пошукової діяльності учнів не лише має розвивальне значення, а й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. Тому важливо, щоб високий навчальний результат поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб особистості дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалася творчій.

 Особливості формування позитивної мотивації як фактора успіху навчальної діяльності школярів необхідно враховувати кожному вчителеві, якщо він хоче працювати відповідно до нової філософії освіти, що розглядає учня як суб’єкт процесу навчання.

 Сьогодні головна мета школи: формування конкурентоспроможної особистості. Перші кроки для досягнення цієї мети закладаються у молодшому шкільному віці, тому випускник початкової школи повинен мати внутрішню спрямованість "Я можу вчитися" та внутрішню мотивацію "Я хочу вчитися". Це необхідні умови для продовження освіти в середній ланці. Чим вищим є рівень мотивації, тим більших результатів вона може досягти.

 Як відомо, навчально ─ виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. А це вимагає організації навчання відповідно до здібностей, здатності до навчання, таланту дитини. Необхідна переорієнтація на те, щоб створити можливості кожному стати самим собою.

 Якщо ми хочемо залучити особистість до освітнього процесу, то зобов’язані допомогти дитині побачити в ньому свою значущість, мотиви власної діяльності. Тому в цьому напрямку педагогічної діяльності завданнями вчителя є:

• скрупульозно вивчати мотиваційну сферу учнів;
• розвивати позитивні мотиви, зважати на них під час планування навчальної діяльності;
• формувати нові мотиви, що здатні забезпечити підвищення якості навчальної праці.

Ефективна реалізація цих завдань можлива за умов цільового використання таких прийомів стимулювання емоційно ─ позитивного впливу на мотиваційну сферу школярів:

• урахування їхніх інтересів і нахилів;
• підтримка успіхів;
• намагання зробити діяльність цікавою;
• схвалення здорового суперництва;
• застосування різноманітних ефективних методів організації пізнавальної діяльності;
• створення умов для вибору оптимальних форм діяльності як в урочний, так і у позаурочний час;
• надання учневі шансу проявитися;
• співпереживальна критика.

    Досвід,   помножений   на  чуйне  ставлення   до  дитини,   дає  змогу вчителю бути гарним діагностом, а саме розуміти, які мотиви характеризують дії тих або інших дітей, визначати рівень навчальної мотивації, передбачати "зону найближчого розвитку", ─ тобто проектувати особистість в умовах навчально ─ виховного процесу.

     Коли обсяг інформації постійно зростає, зміст навчального матеріалу, що має засвоїти дитина, розширюється, то в учителя виникає потреба розкривати приховані резерви її активності, формувати самостійність у пізнанні навколишнього світу, використовувати найоптимальніші методи і прийоми для якісного засвоєння знань, умінь і навичок у різних видах діяльності.    

Вивчення науково-педагогічного досвіду

 з інтегрованого навчання в початковій школі.

      Державною національною програмою «Освіта» ( Україна ХХІ століття) визначено рівні загальної середньої освіти: початкова, основна, повна. Зазначимо, що саме початкова освіта є основою формування цілісної особистості, її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури. Забезпечити загальний розвиток дитини, вміння впевнено читати, писати, знання основ математики, первинні навички користування книжкою та іншими джерелами інформації, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загально - людської моралі  та особистісного спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок – такими багатогранними складними й відповідальними є завдання початкової освіти.

     Безумовно, їх реальне здійснення залежить від багатьох факторів, передусім від державної політики в галузі освіти, від турботи про рівень педагогічної культури батьків, підготовки вчителів на основі врахування вітчизняних і світових досягнень у галузі науки, освіти і культури.

     Серед названих та інших факторів слід підкреслити роль уроків. Добре відомо, що в початкових класах вони різні за змістом, структурою та способом організації навчальної діяльності дітей і тут учителеві треба враховувати істотні відмінності у розвитку дітей віком від шести до дев’яти років, особливості змісту кожного предмета, передбаченого навчальним планом, а також конкретні умови, в яких працюють початкові класи в різних типах загальноосвітніх шкіл, стан їх матеріального забезпечення.

     У пошуку шляхів оновлення уроку вчителям початкових класів вкрай необхідна висококваліфікована науково-педагогічна допомога. На нашу думку, її конкретним виявом, прекрасним прикладом для багатьох інших науковців, що працюють в інститутах АПН України, є навчально-методичний посібник «Урок у початкових класах». Його автор – академік АПН України, доктор пед.наук, професор О.Я.Савченко, яка свій багаторічний науково-педагогічний пошук спрямувала на дослідження дидактичних особливостей уроку в початкові й школі.   

     Передусім відзначимо творчий підхід автора до побудови посібника, визначення його структури. У чотирьох розділах («Передумови ефективності уроку», «Багатоваріантність структури уроку», «Мотиваційний компонент уроку», «Розвивальний компонент уроку») викладено багатогранні дослідницькі матеріали. Вони – результат експериментальної роботи, що проводилася упродовж тривалого часу в різних регіонах України.

     У вступі О.Я.Савченко чітко висловлює свою дослідницьку позицію: для якісного оновлення уроку в початкових класах у центрі ваги вчителя має бути організації навчальної діяльності учнів залежно від змісту і готовності дітей. Саме це, як зазначається в посібнику, особливо впливає на навчальні результати, розвиток особистості, й емоції та почуття.

    Перед учителем початкових класів щодня виникають різноманітні педагогічні завдання. Їх розв’язання обумовлює необхідність освоєння на творчому рівні нових методик, зокрема того, щоб і в окремому уроці, і в системі уроків класовод досягав взаємозв’язку навчального, розвивального й мотиваційного компонентів навчальної діяльності, утверджував гуманні  взаємовідносини  в класі, активного використовував різні форми співробітництва з учнями. Зміст посібника спрямовано на конкретну допомогу вчителеві початкових класів в оволодінні результатами досліджень з дидактики, а також передовим педагогічним досвідом, творчими здобутками  колег.

     Характерна особливість цього навчально-методичного посібника та, що в ньому на основі врахування узагальнених результатів дидактичного дослідження розкрито шляхи забезпечення навчальних результатів у системі уроків. До них автор відносить:

• завчасну підготовку педагога  до сучасного уроку;
• максимальну цілеспрямованість уроку;
• диференційований підхід до організації засвоєння навчального матеріалу;
• повторення й узагальнення в системі уроків;
• засоби взаємо-зворотного зв’язку між учителем і учнем на уроці.

     Зазначимо, що автор розкриває ці шляхи не загальними «мазками», не голослівно, а науково обґрунтовано, доказово, на основі творчого осмислення власного науково-педагогічного досвіду.

     Заслуговують схвалення викладення рекомендації щодо створення таких педагогічних умов, за яких засвоєні знання переходили б у гнучкі уміння. раціональні способи, щоб навчальний результат уроку поєднувався з розвитком пізнавальних здібностей учнів, їх умінням учитися.

     Автор посібника переконливо показує, що мотиваційний компонент уроку може бути реалізований передусім у гуманізації взаємовідносин у класному колективі, задоволенні актуальних потреб дитини (особливо в особисто стому спілкуванні з учителем і учнями), застосуванні групових форм роботи, ігрових ситуацій, розвитку інтелектуальних почуттів. Автор надає важливого значення стимулюванню самооцінки, саморозвитку, а також створенню «ситуацій успіху» для слабо встигаючих учнів.

     Як творчий дослідник, О.Я.Савченко послідовно доводить, що під час уроку всі аспекти організації учіння школяра (навчальний, розвивальний, мотиваційний) тісно взаємопов’язані. До кожного розділу посібника включено науково обґрунтовані рекомендації вдумливо проаналізовано відповідні фрагменти досвіду вчителів-експериментаторів, запропоновано різні методи, викладено їх сутність та специфіку використання (наприклад, у п. 4. Організація пошукової діяльності, в розділі «Розвивальний компонент уроку»). Цінною є запропонована система вправ для розвитку уяви і творчих здібностей учнів. Йдеться про зразки вправ для «розумової гімнастики», зокрема про такі: називання ознак і дій предмета й виділення серед них  істотних, вправи на конструювання, завдання на виключення зайвого предмета, завдання на логічне комбінування на уроках математики, вправи на прогнозування, вправи на різнобічний аналіз об’єкта, з яким учні попередньо ознайомлені.

     Одна з характерних особливостей цієї роботи – уважне ставлення до досвіду педагогів-експериментаторів та інших учителів ряду шкіл України, особливо мало комплектних. О,Я.Савченко з повагою пише про вчителя: «Це невидимий диригент, який вчасно уміє почути, помітити, підправити, підтримати кожного виконавця». У посібнику творчо використані приклади уроків, які автору пощастило спостерігати у заслужених вчителів України Л.П.Дашевської (м. Червоноармійськ Донецької обл..), Г.С.Демченко (Київщина), С.П.Логачевської (с. Балашівка Кіровоградської обл..), вчителів-методистів Л.Ф.Лобач (СШ №2 м. Запоріжжя), В.П. Соколенко, М.Н.Дяченко (СШ№200 м. Києва), Н.О.Кравець (СШ №221 м. Києва), В.В.Ліщука (СШ №159 м.Києва).

     Навчально-методичний посібник має незаперечне практичне значення не лише для вчителів молодших класів, а й для учнів педучилищ, майбутніх педагогів, що навчаються в коледжах, студентів педагогічних вузів, працівників позашкільних закладів, методистів.

      Отже, в цій оригінальній праці поєднуються високий теоретичний рівень викладу матеріалу з конкретними методичними рекомендаціями, що ґрунтуються на глибокому науковому осмисленні сучасних проблем початкової школи, передового педагогічного досвіду. Зміст посібника спрямований на реалізацію завдань Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття). Президія України високо оцінила цю працю і присудила їй другу премію.

     Педагогічна спадщина В,О,Сухомлинського різнопланова і багато аспектна. Він широко використовував ті передові ідеї минулого, що не втратили значення і досі. Проте  Василь Олександрович не просто повторював старе, а й підносив відомі педагогічні істини на якісно новий, вищий щабель, підпорядковував їх завданням сучасної школи.

     В.О.Сухомлинський значне місце відводив питанню взаємозв’язку навчання і розумового розвитку учнів. Дитину треба зацікавити, тоді навчання стане для неї потребою. А для цього необхідно постійно дбати про те, щоб зі вступом до школи «думка дитини не була втиснута в рамки класної дошки й сторінки Букваря; щоб стіни класу не відмежовували її від різноманітності світу, в таємницях якого невичерпні джерела думки, творчості». Спостереження сприйняття навколишнього світу викликають у дитини думку, а потім вже вона добирає відповідне слово. Ось чому потрібно ще з раннього віку вводити дітей в чудесний світ природи, навколишнього буття, допомогти зрозуміти його красу. Зустрічі школярів з природою дають можливість спостерігати за її явищами, розширюють кругозір, закріплюють одержані знання.

       Є у Сухомлинського такі слова: «Я прагну до того, щоб перш ніж відкрити книгу, прочитати по складах перше слово, діти прочитали сторінки найчудеснішої у світі книги – книги природи». І цю думку він втілив в життя. Він водив дітей до лісу, в поле, на луки, до ставка, проводив з ними цікаві бесіди про природу. «Школа радості» - так назвав він свої уроки, які на все життя залишилися в серцях його учнів.

      Протягом 2008 – 2010 н.р. постійно проводилися педагогічні спостереження за поведінкою дітей та ходом їх розумових операцій на протязі звичайних уроків та уроків інтегрованого змісту в порівняльному плані.

         В процесі спостереження можна зробити такі висновки:

• діти більш активні на уроках інтегрованого змісту;
• у них зростає пізнавальний інтерес, відчувається зацікавленість;
• діти з задоволенням повідомляють один одному цікаву інформацію, невідому до цих пір іншим.

          Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально ─ виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння показово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

 Враховуючи це, перед нами постає проблема: яким чином так побудувати навчальний процес, щоб найповніше задовольнити проблеми кожного учня, внести в навчання привабливу новизну, посилити пізнавальний інтерес молодших школярів. Але,  які б інноваційні технології ми не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби.

     Проблема інтеграції навчання і виховання   важлива  і сучасна як для теорії, так і для практики, її актуальність зумовлена змінами у сфері науки і виробництва, новими соціальними запитаннями.

     Одним із напрямків методичного збагачення уроків у початкових класах є проведення їх на основі інтеграції змісту. Доцільність інтегрованих уроків випливає із завдань інтеграції знань, умінь і навичок учнів з основ наук.

Теоретичний аспект проблеми використання інтегрованих уроків у процесі навчання на сучасному етапі розвитку національної школи.

    Поняття "ІНТЕГРАЦІЯ"─ це процес пристосування і об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле при умові їх цільової  та функціональної однотипності.

 Як же народжується інтегрований урок? З чого? Завдяки чому?

• По ─ перше, з нестандартної педагогічної теорії.
• По ─ друге, з вдумливого самоаналізу діяльності вчителя.

Ознаки інтегрованого уроку:

─  це урок, що пов’язує конкретні та перспективні завдання інтегрованого курсу, тому що є  його складовою частиною.

─  це урок, який розв’язує коло завдань, що можна виконати тільки завдяки інтегруванню.

─  це урок, який повинен бути органічно сполучуваним із попереднім та наступним уроками, бути складовою всього навчально ─ виховного процесу.

          Інтеграція навчальних предметів ─      це   вимога   часу,   це  творчість, самобутність, мистецтво педагога.  Адже творча  активність  дитини  на  уроці  не  виникає  сама по  собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу.   Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитися.

 Інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнати певне явище різнобічно, досягти цілісності знань. Такий урок спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах.

 Мета інтегрованих уроків:

• формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізації їх пізнавальної діяльності;
• підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу;
• створення творчої атмосфери в колективі учнів;
• виявлення здібностей учнів та їх особливостей;
• формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків, опорними схемами;
• підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається;
• ефективна реалізація розвивально ─ виховної функції навчання.

Відмінність інтегрованого уроку від традиційного саме в  тому, що:

• предметом вивчення на такому уроці виступають багатопланові об’єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; 
• широка палітра використання міжпредметних зв’язків при різнобічному розгляді однопланових об’єктів;
• своєрідна структура, методи, прийоми, засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей.

Інтегровані уроки можна класифікувати за такими ознаками:

  І. За дидактичною метою:

• інтегровані уроки засвоєння нових знань;
• інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;
• інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань;
• інтегровані контрольні уроки.

  ІІ. За етапами навчальної діяльності:

• вступні інтегровані уроки;
• інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом;
• інтегровані уроки формування понять;
• інтегровані уроки застосування знань на практиці;
• інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок;
• інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу.

     Вивчаючи технологію(структуру) кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів.

Методичними принципами об’єднання предметів є:

• Опора на знання з багатьох предметів;
• взаємозв’язок  у змісті окремих дисциплін;
• зближення однорідних предметів;
• розвиток загальних рис для ряду предметів.

Для інтегрування окремих навчальних курсів у початковій школі існують об’єктивні причини й передумови.    

Однією з причин є необхідність усунути перевантаження дітей, скоротити кількість навчальних годин протягом тижня, вилучити їх для предметів розвивально ─ виховного циклу. Об’єктивною передумовою цього є те, що інтегрований курс зможе вести сам учитель початкових класів, оскільки йому доводиться навчати дітей цих предметів у традиційній ізоляції.

 Одним із напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. Це об’єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

 Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, ─ створити передумови для різнобічного розгляду повного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання.     

 Аналіз діючих програм для чотирирічної школи свідчать про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з багатьох предметів.

                                                1 клас

                                        Навчання грамоти:

• Природознавство
• Музика
• Образотворче мистецтво

                                        Математика:

• Природознавство
• Трудове навчання
• Образотворче мистецтво
• Основи здоров’я

                                                    2 клас

                                       Українська мова:

• Літературне читання
• Образотворче мистецтво
• Природознавство
• Музика
• Народознавство

                                         Математика:

• Природознавство
• Основи здоров’я
• Трудове навчання
• Образотворче мистецтво

                                             3 ─ 4 класи

                                 Літературне читання:

• Українська мова
• Образотворче мистецтво
• Природознавство
• Музика
• Народознавство
• Етика

                                 Малювання:

• Музика
• Розвиток мовлення
• Літературне  читання
• Трудове навчання

                                  Математика:

• Природознавство
• Трудове навчання
• Основи здоров’я

          Як  бачимо,  можливості  для  змісту  інтеграції  досить  широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту однозначної відповіді не може бути. Це залежить від уміння вчителя провести інтегрований урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а саме слугував одній меті.

Варіанти інтегрованих уроків є різноманітними. Можна інтегрувати  не тільки два, але навіть три, чотири, п’ять предметів на одному або декількох уроках. Але не можна забувати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту основних тем різних предметів, їх гармонійне комплексне взаємопроникнення.

 Інтегрований урок вимагає від учителя ретельної підготовки, професійної майстерності та натхнення, особистісно орієнтованого спілкування з учнями. Необхідно, щоб даний урок був єдиним, цілим, мав спільну мету.

 Підготовка до проведення інтегрованого уроку містить:

• аналіз річного календарного планування;
• зіставлення матеріалу навчальних програм із предметів для виявлення можливих варіантів побудови інтегрованих уроків;
• обдумування та формування загальних понять, узгодження часу їх вивчення;
• вибір форм і методів реалізації навчального матеріалу, планування тематики заняття;
• визначення завдань уроку;
• ретельний вибір оптимального навантаження учнів різноманітними видами діяльності під час уроку;
• добирання дидактичного матеріалу.

 Інтегровані уроки рідної мови  й мовлення

     У чому ж полягає розвивальна сутність інтегрованих видів діяльності? Чому так важливо навчання рідної мови в початкових класах осяяти фантазією, грою, красою природи і людських взаємин, самобутньою творчістю дитини?

     В.О.Сухомлинський порівнював думку дитини з трояндою, що не може квітнути без сонця. І бажання вчитися – в емоційному забарвленні думки, в почутті радісної схвильованості. Без цього емоційно естетичного струменя не може повноцінно розвиватися думка дитини, йти від наочних образів до     абстрактних узагальнень.

     Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини   ( грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією) дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв’язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.

За способами інтеграції видів діяльності виділено чотири основні типи інтегрованих уроків рідної мови й мовлення.

     Серед інтегрованих засобів навчання особливе місце належить урокам мислення в природі.  В. Сухомлинський радив бачити у природі вічне джерело дитячого розуму, фантазії, словесної творчості. Визначний педагог прагнув, аби яскраві образи рідної землі живили свідомість дитини впродовж усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а серед луків, полів, біля річки, у шкільному гайку.

     Спираючись на досвід Павлиської школи, у ході експериментального навчання було розроблено методичне забезпечення уроків мислення в природі, введено їх у систему інших видів роботи, зокрема, за грою, картиною, ілюстрованим текстом. Удосконалено засоби і прийоми організації чуттєвого досвіду та управління словесною творчістю.

    Перші кроки в науку роблять маленькі школярі на уроках мислення в природі, гортаючи сторінку за сторінкою книгу рідної землі. І перше завдання, що ставить перед собою педагог – навчити не просто дивитись, а й бачити, відчувати світ довкола. Організовуємо живе споглядання, спостереження, колективне сприймання так, щоб учні відчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помітити поряд дивне й загадкове, приховане від лінивого ока.

     Якими радісними відкриттями стають для школярів ці колективні спостереження, коли вони бачать, як пробуджується шкільний гайок від зимового сну, як пробиваються крізь торішнє листя стрілки пролісків, вслухаються у спів вітру, передзвін дощових краплинок, милуються сяйвом золотої осені. Музика рідної землі, дивне багатство її барв, форм пробуджують у дітей бажання творити казку.

• Що це на травинках? (Роса).
• Хто її розсипав? (Ніч, туман).
• Як же утворилася роса? Хто ж сьогодні розсипав краплинки роси? (Туман).
• Де ж він зараз? (Його прогнало сонечко).
• А чому ось тут немає роси? (Там сонечко висушило).
• На що схожі краплинки? (На прозорі кришталеві кульки, наче хтось розсипав блискітки).
• Діти, візьміть травинку з росинкою, поговоріть з нею, що вона вам розповість?

     Побудова усних висловлювань «Що мені розповіла краплинка роси»( Мені краплинка роси розповіла, що вона втекла від свого дядька Тумана і тепер ховається у траві. Виходить гуляти тільки на світанку, щоб її ніхто не бачив… А мені краплинка роси розповіла, що вона з подругами, гуляючи вночі над квітником, побачила троянду. Та була такою красивою, що краплинці забажалося позичити в неї трохи вроди. Вона упала на квітку троянди і ще більше прикрасила її.)

     Подив перед красою, владна сила фантазії розковує духовні сили дитини. У тайнах свідомості немов прокидаються слова, раніше почуті чи прочитані, наповнюються новим змістом. Народжуються образи. Інтелектуальне життя наповнюється радісними переживаннями, яскравими картинами. І думка, підкріплена образами рідної землі, стає ясною Запам’ятовування  відбувається якнайінтенсивніше.

     Виховуючи культуру споглядання, навчаємо молодших школярів розглядати предмет і відкривати в ньому щось нове, виявляти ознаки й властивості. Це перші сходинки розумової діяльності. Суть процесів полягає у баченні реального предмета та в створенні образу в уяві.

     Під час колективного споглядання учитель системою запитань загострює увагу на вичленення істотного, характерного у спостережуваному, а далі – вчить зображувати ціле через подачу характерних ознак. Іншими словами, використовує найбільш плідний прийом у пізнанні – єдність аналізу і синтезу, що спонукає до формування образу в уяві.

     Вправляння у сприйманні предметів і явищ навколишнього світу готує учнів до вищої сходинки розумового розвитку: зіставлення, протиставлення, ґрунтування взаємопов’язаних явищ та предметів, встановлення причинно-наслідкових залежностей. (Чому пролісків не було взимку? Чому вони стали розвиватися навесні? Чому на зиму звірі вдягають теплі шуби, а дерева роздягаються? Хто викував сніжинку? Чому вона розтанула? )

     Наочні образи, враження, здобуті під час спостережень, сприймання навколишнього, як бачимо, стають могутнім знаряддям розумового виховання. Із наочного образу думка дитини перекидається на відпрацювання інформації про цей предмет. Система проблемних запитань педагога орієнтує на оволодіння формами і процесами мислення: виділення ознак, порівняння, виявлення причиново - наслідкових залежностей. Школа сприймання, таким чином, стає засобом оволодіння розумовими прийомами. І ефективність цієї роботи забезпечується передусім колективною мовленнєвою творчістю дітей. Казка, яскраві уявлення допомагають глибше осмислити закономірності природи.

     Ось чому розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Подив перед прекрасним розковує думку навіть у найінертніших. І чим більше абстрактних понять, узагальнень треба засвоїти на уроці, тим частіше учень має звертатися до першоджерела думки – природи, тим яскравіше мають закарбуватися в його свідомості образи й картини навколишнього світу.                Це – важлива закономірність розумового розвитку дитини (В.О.Сухомлинський ).

     Важливою складовою успіху мислення в природі є вміння педагога системою проблемних запитань пробудити уяву дитини як основу творчої діяльності. У ході колективного спілкування з природою учитель привертає увагу дітей до багатства і різноманітності природи.

     На що схожа галявина пролісків, коли ми її розглядаємо здалеку? А як зблизька придивимось до квіточки, що вона нам нагадує? Яку казкову історію тобі розповідають могутня сосна і молоді дубки, клени, берізки, що ростуть край лісу? З ким розмовляє навесні вербичка на березі ріки?

     Сукупність проблемних запитань у процесі сприймання об’єкта спрямовано, як бачимо, на механізм уяви, на основні етапи переробки сприйнятого:

1.  Розчленування враження на частини, виділення його окремих рис, залишення поза увагою інших. (ми спостерігаємо сніжинки, що летять у повітрі, наша увага прикута передусім до легкості сніжинок. Коли розглядаємо сніжинки зблизька, нас дивує їхня форма, вони, як зірочки. Від інших ознак – які вони холодні, граційні, швидкі – ми абстрагуємося, щоб гранично чітко вловити такі характерні ознаки, як легкість, давність форми).
2. Перебільшення чи применшення елементів враження. (Сніжинки, що летять, нагадують нам білих мух, пташенят, пушинок; хмаринки в небі – ніби лебеді; сніговий горбок здаля – неначе зайчик причаївся).
3. Об’єднання, комбінування частин.
4. Кристалізація цих частин в образ. (Сніжинки викувала цариця-зима, одягла їм прозорі віночки та й пустила на землю).

     Отже, управління складними процесами сприймання, уваги, мислення, уяви здійснює вчитель через систему проблемних запитань.

     Найскладніше на уроці мислення в природі – це добір видів діяльності з інших навчальних предметів, які доцільно інтегрувати під час спостережень за природою. Чим має керуватись учитель, інтегруючи види діяльності? Як уникнути мозаїки видів діяльності, штучного їх нагромадження, що лише стомлює дитину, розпорошує її увагу?

     Найголовніше – домогтися повного злиття різних видів емоційно-образної та предметно-практичної діяльності. Прагнути, аби словесна творчість доповнювалась, увиразнювалась графічною, пісенною, елементами драматизації, хороводу, гри, внаслідок чого б активізувались пізнавальні можливості учнів.

     Провідними тут мають стати сукупність дидактичних цілей уроку мови й мовлення. Їм мають бути підпорядковані всі інші види діяльності, властиві різним навчальним предметам (співам, малюванню, читанню, хореографії, фізкультури). Ця сукупність може бути представлена структурно:

• нові знання з лексики, фонетики, граматики, орфографії;
• розвиток усного й писемного зв’язного мовлення;
• відпрацювання навичок грамотного письма;
• удосконалення опорних умінь – базисного компоненту;
• введення нового в систему раніше вивченого;
• підготовка до сприймання наступного матеріалу.

     Зорієнтованість різних видів діяльності на дидактичні цілі уроки мови й мовлення – це головний принцип внутрішньої організації і уроків мислення в природі й інших інтегрованих уроків мови й мовлення.

     Коли слід проводити інтегровані уроки мови й мовлення? Найбільш доречними вони є як вступні до певної теми (розділу) або підсумкові.

     Можна визначити такі теми уроків інтегрованого змісту:

1. "Казка осіннього лісу"
   • Інтегровані теми з уроків:

─ позакласне читання " Осінь-чарівниця",

─ природознавство"Ознаки осені"

─ ОТМ "Осінній ліс", «Кленовий листочок»

     2.  Урок ─ мандрівка "В гості до Веснянки"

               ─ розвиток мовлення "А вже весна, а вже красна"

               ─ ОТМ "Фарби ранньої весни"

               ─ музика "Звуки весни"

     3. "Складемо казку"

• інтегровані теми з уроків:

─ ОТМ "Весняні квіти"

─ розвиток мовлення "Складання казки за опорними словами"

─ музика "Звуки весни"

     4.  "Зима ─ чарівниця"

             ─ природознавство ─ "Ознаки зими"

             ─ ОТМ "Зимові розваги"

             ─ музики "Казка зимового лісу"

      5. "Хто як зимує"

• Інтегровані теми з уроків:

─ літературне читання " Хто так малював",

─ природознавство "Ознаки зими"

─ ОТМ "Зустріч зими"

    6.  Урок ─ казка "Розмова на лісовій галявині"

                ─ Позакласне читання

                ─ розвиток мовлення "Про що говорять звірі?"

                ─ ОТМ "У світі тварин".

7.  "День космонавтів"

• інтегровані теми з уроків:

─ природознавство "День космонавтики"

─ розвиток мовлення "Складання казки за початком"

─ ОТМ─ аплікація "Космос"

─ фізкультура "Ми ─ космонавти"

     8. "Транспорт"

• інтегровані теми з уроків:

─ основи здоров’я  "Транспорт"

─ трудове навчання "Конструювання різних видів транспорту"

─ розвиток мовлення "Моя вулиця"

     9. "Професії наших батьків"

• інтегровані теми з уроків:

─ Я у світі ─ «В світі професій»

─ трудове навчання "Робота з тканиною", "Аплікація з паперу"

 Уроки інтегрованого змісту краще проводити як вступні до теми або узагальнюючі. До таких уроків учнів треба готувати заздалегідь, а саме: насичувати їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, викликаючи  інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально ─ виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності ( художньо ─ трудова, малювання, читання, слухання), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому.

        Тематичні обрії інтегрованих уроків надзвичайно широкі, але їх можна згрупувати навколо двох найголовніших тем:

• "Я  у  світі природи"
• " Я  у  світі людей".

       Враховуючи конкретність мислення молодших школярів, нестійкість їхньої уваги, важливого значення надаю ілюстративному матеріалу, таблицям для проведення інтегрованих уроків. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосовувати під час тематичного узагальнення і повторення. Наприклад, на уроці навчання грамоти, коли учні ознайомлювались з буквою і звуком "д",  використала велику кольорову таблицю - опору, де було чотири сектори. За завданнями, які були у секторі 1, можна створити казкову ситуацію "Розмова з старим дубом", скласти кросворд, провести діалог, сектор 2 включав математичний матеріал для розв'язування прикладів, задач і вимірювання відрізка, сектор 3 - опора для малювання на тему "Гриби під дубовою гілкою", сектор 4 - інтеграція знань з уроку ознайомлення з навколишнім ( як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).

    Найцікавішим є курси «Я у світі», «Природознавство». Ці предмети спрямовані на розвиток логічного мислення учнів, творчих здібностей, позитивної мотивації до пізнання природи і суспільства. Зміст цього предмета, в якому відображено глибокі взаємозв’язки, що існують між гуманітарними, природничими, естетичними, моральними, етичними  та іншими аспектами процесу пізнання світу, розкривається через такі змістовні лінії:

• Людина як особистість
• Людина, природа і суспільство
• Культура
• Нежива природа
• Жива природа
• Планета Земля
• Наша Батьківщина ─ Україна
• Рідний край

        Інтегрований характер змісту й широкі міжпредметні зв’язки курсу "Я у світі" дозволяють йому органічно взаємодіяти з іншими дисциплінами, позакласними та виховними заходами, що сприяє системності та наступності всього навчально ─ виховного процесу початкової школи, створює додаткові можливості попередження перевантаження учнів.

       Одним із актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання в сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів, під яким слід розуміти взаємне уродження завдань окремих програм, щоб усунути дублювання, з одного боку , та створити умови для поглибленого засвоєння навчального матеріалу  ─ з другого боку. Інтегрування завдань з різних предметів на змістовому мотиваційному  та процесуальному рівнях позитивно перебуває весь навчальний процес, сприяє поєднанню в одному шкільному предметі узагальнених знань і вмінь, які раніше формувалися розрізнено ─ у двох або кількох предметах.

 Особливо виразно можна побачити продуктивність застосування інтеграційного підходу до формування й удосконалення у молодших школярів мовленнєвої діяльності, яка в умовах початкового навчання відіграє провідну роль на всіх без винятку уроках, однак найвиразніше виявляється на уроках з рідної мови і читання. Ці два предмети в початковому навчанні доцільно згенерувати в один, наприклад у "Рідне слово", тому що вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях і в їх основі лежать одні й ті ж види мовленнєвої діяльності ─ слухання, розуміння, читання, висловлювання.

         Можна зробити висновок, що всі предмети початкової ланки мають своєрідний інтеграційний потенціал, і в межах свого власного змісту містять потенційні можливості для комплексної взаємодії на особистість учня.

 Успішне вивчення школярами одного предмета залежить від наявності у них певної бази знань і умінь. Ізольоване викладання теми на базі одного предмета нерідко є недостатнім, тому що світ єдиний, він має багато внутрішніх зв’язків, тому не можна торкатися жодного важливого питання, не поставивши при цьому багатьох інших. У таких випадках необхідними є порівняння, зіставлення, а це також є основою для інтеграції.

 Потребу у виникненні інтегрованих уроків можна пояснити наступними причинами:

• Наявність інтегрованих процесів у всіх сферах людської діяльності.
• Природна потреба молодших школярів цілісно пізнавати навколишній світ.
• Створення сприятливих умов для реалізації особистісно орієнтованого та розвивального навчання.
• Необхідність позбавлення перевантаження учнів.
• Усунення дублювання навчального матеріалу
• Поглиблене всебічне вивчення конкретних предметів, фактів, явищ.
• Скорочення кількості навчальних годин протягом тижня.
• Впровадження результатів творчих пошуків учителів у практику.

      Інтеграція      набуває    ще     більшого    значення   у    зв’язку із затвердженням Державного стандарту загальної середньої освіти: у школах вводять інтегровані курси, дні, уроки. Все це дає значний позитивний результат:

─ З’являється можливість показати дітям світ у всьому його розмаїтті, що сприяє емоційному розвитку учнів, формує їх творче мислення.

─   Учні отримують системні знання.

─ Посилюється пізнавальний інтерес молодших школярів, досягається всебічний розвиток особистості.

─  Різноманітні види діяльності дозволяють зняти стомлюваність, напругу дітей.

─   Зменшується кількість обов’язкових предметів.

─ Інтегровані уроки дають можливість підводити дітей до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки.

    Оскільки інтеграція ─ це не самоціль, а конкретна система в діяльності вчителя, то педагог очікує певних результатів проведення інтегрованих уроків у початковій школі, а саме:

• Підвищується рівень знань учнів із предмета, який виявляється у глибині понять, що розглядаються;
• змінюється рівень інтелектуальної діяльності, що забезпечується завдяки вивченню матеріалу з позиції основної ідеї, встановлення взаємозв’язків між проблемами;
• зростає пізнавальний інтерес молодших школярів;
• учні емоційно розвиваються, творчо працюють.

З метою покращення якості проведення уроку, підвищення рівня

знань учнів можна запропонувати вимоги до проведення інтегрованих уроків.

     Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні:

• Використання нових досягнень науки, передової педагогічної

практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально ─ виховного процесу.

• Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості.
• Логічність і емоційність всіх етапів навчально ─ виховної діяльності.
• Ефективність використання педагогічних засобів.
• Зв’язок з життям, особистим досвідом учнів.
• Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення, уміння вчитися.
• Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

        Отже,   інтеграція    у    сучасній школі ─ реальна потреба часу,     необхідна   всім    тим,   хто зацікавлений   у   формуванні  всебічно     розвиненої особистості, а також усім, хто займається питаннями базової педагогічної освіти.

 Інтегровані уроки в початковій школі дають можливість підводити учнів до усвідомленої і емоційно пережитої потреби міркувати і висловлювати свої думки на запропоновану тему, застосовуючи при цьому арсенал своїх знань, життєвий досвід, пошукові відкриття.    

          Підсумовуючи викладене, підкреслимо виняткову актуальність для сучасної дидактики педагогічних поглядів В.О.Сухомлинського на проблеми формування шкільного змісту, співвідношення різних освітніх галузей протягом навчання, розкриття можливостей освіти для розвитку інтелектуальної, етичної, громадянської, почуттєвої та інших сфер розвитку особистості. За нашим переконанням, на рівні загальноосвітньої шкільної підготовки ця мета має зберегти своє методологічне значення і в школі ХХІ століття. Пророчі слова щодо цього знаходимо у Василя Сухомлинського: «Світ вступає у століття людини. Більше ніж будь-коли, ми зобов’язані думати зараз про те, що ми вкладаємо в душу людини».

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

                                                              Василинюк М.А.

                                                              вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

Інтегрований урок з навчання грамоти, природознавства

в 1 класі

Тема:   Закріплення букви „зе”. „У зоопарку”.

Мета:

•       формувати дітей літературну вимову слів зі звуками [з [з’];
•       розвивати вміння здійснювати звукобуквені зіставлення;
•    розвивати навички правильного свідомого читання,
•    розвивати увагу, пам’ять, мислення та мовлення, пізнавальні

   здібності учнів,

•    збагачувати словниковий запас дітей,
•    познайомити з поняттями ” зоопарк”  “ заповідник”,
•       виховувати бережливе ставлення до тварин.

Обладнання: таблиця складів, слів; схеми слів, предметні малюнки

(звірів), сигнали.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учні: Доброго дня! Мовим за звичаєм.
Доброго дня! Всім ми зичимо.
Щастя й здоров»я Вам кожної днини.
Миру і злагоди в Вашій родині.

Вчитель: Спочатку дозволимо сісти дівчаткам, тоді хлопчикам. Спочатку краса, тоді сила.

Вчитель: Ось почули ми дзвінок.
Він покликав на урок.
Кожен з вас вже постарався -
До уроку приготувався.
Тож девіз тепер згадаймо.
І урок вже починаймо.

Девіз (хором) Красиво читаємо
Чітко розповідаємо
Мову свою розвиваємо.

Критерії оцінювання

Сонечко посміхається нам і надихає на роботу.  Тож за діло! Уявіть, що прийшла весна. Весною природа оживає, все навкруги розквітає. (Вчитель вмикає відповідну мелодію). Сьогодні на уроці допоможемо нашій яблуньці одягти весняне вбрання. За кожну правильну відповідь, за кожне виконане завдання ви берете яблуневу квіточку.

Відповідь творчого характеру (дослідницька, презентація) - велика квітка

Відповідь змістовна, повна - маленька квіточка

Відповідь неточна, неповна, з помилками - пуп’янок квітки

• В кінці уроку ми підрахуємо кількість квіток у кожного. То ж до справи!

 Сьогодні  Зайченя хоче запросити нас у похід. Куди? Про це ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку.

Я ходив туди із татом.

Звірів бачив там багато.

Мавпу, лева, і слона,

Ще й ведмедя, крокодила...

Всіх запам’ятать – несила.  (зоопарк)

 Щоб потрапити в зоопарк потрібна перепустка.

ІІ. Артикуляційні вправи.

Положення язика при вимові звуків [з], [з], [с], [с].

Чистомовка:

Са-са-са – тут оса,

За-за-за – там коза.

Скоромовка.

Коза у лузі – лоза у тузі.

Бери лозу – жени козу.

Читання таблиці складів.

Са со су се си сі

За зо зу зе зи зі

ІІІ. Вправи на звуко-буквені зіставлення.

 У зоопарку живе  маленьке зебреня. Але крім свого імені воно не

знає інших слів. Допоможіть йому!

1. Добрати слова із заданим злиттям (зо, са, зі, зе, сі).

2. Читання слів (за таблицею).

Ліз Казка

Ліс Казати

Лізти Косити

Злізти Розказати

3. Гра “Знайди зайве слово” (ліс, косити).

Чому ці слова зайві?

4. Дібрати слова – „родичі” до слова ліс.

5. Звуковий аналіз слів.

Як поділяємо звуки?

Як поділяємо приголосні звуки?

Як позначаємо звуки в схемах?

Серед поданих схем вибрати необхідні до слів:

Зіна

Зорі

6. Гра „Дід Буквоїд”. (за таблицею)

К.З.    М.Р.З.

З.РК.    З.Р.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Опрацювання тексту „У зоопарку” (с.72).

1. Самостійне напівголосне читання.

2. Вибіркове читання тексту.

Про кого розповідається в 1 реченні?

Зачитати назви тварин, які були в зоопарку?

Як було Зіні в зоопарку?

Підібрати речення з тексту до малюнків, вміщених у букварі?

3. Розповідь про заповідники (предметні малюнки).

У тексті розповідалося про різних тварин, що живуть у зоопарку. А чому

ці тварини живуть в зоопарку, а не на волі?

В зоопарку живуть переважно рідкісні тварини, які мешкають у далеких

краях.

Крім цього, на Землі є такі тварини, яких залишилося дуже мало. Вони

взагалі можуть вимерти і зникнути. Щоб цього не сталося, їх поміщають у

заповідники, де вони живуть, як на волі, і охороняються.

Частини цих тварин живе в зоопарках.

В лісах України раніше майже не було лосів, козуль. А зараз їх стає все

більше і більше. Ці тварини охороняються законом.

В Україні є великий заповідник Асканія-Нова,  де живе багато рідкісних

тварин. А найближче до нас Карпатський заповідник.

4. Гра ”Впізнай тварину”

Учні називають тварин, зображених на малюнках.

Чому тварин називають свійськими?

Яких тварин називають дикими?

Чи можуть в зоопарку жити свійські тварини?

5. Гра « Лото»

Обладнання: картки, червоні та зелені кружечки.

Хід гри: кожному учневі роздаються картки і кружечки; по сигналу вчителя діти виконують завдання: прочитати слова на картках, закрити на картці червоним кружечком ті , що називають свійських тварин, а зеленим – диких, що можуть жити в зоопарку. Переможцем вважається   той, хто правильно виконав завдання.

VI. Розвиток зв’язаного мовлення.

1. Загадка.

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг. (Ведмідь).

2. Бесіда за малюнком.

До яких тварин належить ведмідь?

Чим покрите його тіло?

Якого кольору шерсті?

Які у нього лапи? Кігті? Зуби? Очі? Вуха?

Навіщо ведмедеві кігті?

Чим він живиться?

Що найбільше любить?

Як він зимує?

3. Бесіда за картиною „Природа”.

Яка пора року?

Де відбувається подія?

Хто зображений на картині?

Що роблять діти?

Які у них личка?

Хто налякав дітей? Чим?

4. Складання речень за картиною.

В яких казках героєм був ведмідь?

5. Гра „З якої казки?”

Вчитель читає уривки казок, героями яких є ведмідь, діти відгадують назву казки.

Бережемо ріки, бережемо води,

Як матусю рідну, любим ми природу.

Бережімо кожну квіточку й травинку,

Бо ми всі природи рідної частинки.

VІ. Підсумок уроку.

- Підійшов час доглянути за нашим деревом. Порахуйте, скільки квіточок отримав кожен з вас (підраховують).

Поясніть, за що ви отримали квітку і яка квітка для вас найголовніша? (використовують критерії якісного читання)

- Діти, що, на вашу думку, ви не змогли виконати на уроці? Які завдання ви залишаєте на наступний урок?

• Яку букву ми вивчали?  Які звуки може позначати буква з?
• Що нового дізнались?
• Що було найцікавішим?
• Чи підтвердилися ваші сподівання від уроку?
• Продовжить думку: «На уроці я: - дізнався...

- зрозумів...

- вчився...

- я хотів би...

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

                                                                  Василинюк М.А.

                                                                  вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

Інтегрований урок письма та природознавства в 1 класі

Тема: Написання рядкової літери "н" (ен), складів, слів із нею

Мета:

• Вчити учнів писати малу букву "н", склади та слова з нею;
• розвивати вміння правильно розміщувати букви на рядках,
• закріплювати знання назв елементів букв,
• виховувати у дітей увагу, старанність, спостережливість
• Розширювати і збагачувати знання дітей про природу рідного краю;
• вивчати норми і правила поведінки в природі.
• dиховувати любов до рідного краю і бережливе ставлення до його краси і багатства.

Обладнання: зошит; картки з друкованими і писаними літерами; сигнальні картки.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

     День добрий! День добрий!

     День добрий! День добрий!

     Ліси і гаї.

     День добрий! День добрий!

     День добрий! День добрий!

     Всі друзі мої.

     День добрий!

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Яку букву ви вивчили на уроці читання? Які звуки позначає ця буква? Які ці звуки за звучанням?

- Ці звуки зустрічаються у багатьох словах. Чимало є і назв квітів з такими звуками. Я показуватиму вам різні малюнки квітів, а ви підніматиме­те картку з зеленим кружечком, якщо в назві квітки є звуки [н], [н^'], а якщо немає - то червоний.

(Вчитель показує малюнки квітів: троянда, тюльпан, георгіна, чорнобривці, мак, волошки, нарцис, бузок, ромашка, півники, лілії.)

IIІ. Вивчення нової букви

1. Робота за малюнком у прописах

Учні називають предмети, зображені на малюнку, визначають місце звуків [н], [н'] у словах, складають речення за схемою. Підбирають слово до звукової схеми, послідовно називають звуки у слові. Виділяють звук [н].

2. Гра «Упіймай звук»

Вчитель читає вірш, а учні оплесками "ловлять" звуки [н], [н^'].

А носоріг уздовж доріг

Насіяв незабудок.

І написав: «Не насмітіть!

Не наступіть! І не зірвіть!

Нехай на радість будуть!»

3. Робота в прописах

 Розгляд букви "н".

Учні розглядають малу писану букву "н ", порівнюють друковану й писану букви.

- Як ви гадаєте, про яку букву (друковану чи писану) йдеться у цьому вірші?

Он до хати перелаз,

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген

Перелаз, як буква "ен".

Написання букви "н".

- Тепер приступимо до написання самої букви. Писана буква складається з трьох елементів - похила паличка, невелика пряма лінія і пряма похила па­личка із заокругленням унизу. Пишемо пряму похилу від верхньої до нижньої рядкової лінії. Від її середини праворуч проводимо невелику пряму лінію. Третій елемент починаємо від верхньої рядкової лінії теж прямою, яку заокруглюємо на нижній рядковій і закінчуємо на середині рядка. Пишемо під лічбу раз, два, три-і.

Спочатку учні "пишуть" букву "н " (ен) у повітрі, потім обводять у зошиті. Декілька учнів пишуть букву на дошці, після чого проводиться аналіз написання.

Потім учні пишуть самостійно.

Фізкультхвилинка. Проведення ігор

а) Гра "Комарики ". Учні імітують політ комарика навколо голови, рук, ніг, ловлять його сплесками.

б) "Маятник" - рух очей вправо, вліво.

в) "Стовпчик " - рух очей вверх, вниз.

г) "Квадрат " - рух очей по квадрату.

     ІV. Вивчення нового матеріалу. Ознайомлення з правилами поводження в природі .

Доведіть, що людина - частина живої природи.

  - Чи може людина жити без природи? Чому?

     Вчитель. Аж ось і Природа не забарилася.

     Природа. Я - Природа. Я вас породила, даю сили. Викохую для вас кожний кущик, кожну квіточку. Все під владою моєю. Всі свої багатства віддаю вам. За що раните мене, чом не шануєте? Не брудніть мене, не засмічуйте, бо я ваша мати.

     Є у мене, матері-природи.

     Дві донечки такої вроди:

     Голубооку зовуть Флора,

     А у неї очі, наче зорі,

     А Фауна - швидка, як вітер.

     Може з птахами полетіти.

     Мрійлива Флора - світ рослинний,

     А жвава Фауна - тваринний.

     Всі мої багатства сьогодні у цьому лісі. Але інколи сюди приходять люди і знищують мої дари, руйнують цю красу.

     Вчитель. Давайте, діти, заглянемо у віконечко, у природу. (Частину класу прибрано у вигляді галявини.)

     Учень. Ой, як красиво! Скрізь так зелено! Сюди ідуть туристи.

     Дівчинка 1. Як хороше в лісі!

     Хлопчик 1. Скільки зелені!

     Дівчинка 2. Чудова галявина!

     Хлопчик 2. А повітря яке!

     Дівчинка 1. Отут ми і відпочинемо.

     Дівчинка 2. Ви собі займайтеся чим-небудь, а ми з Оленкою приготуємо обід.

     Хлопчик. Погляньте, які красиві гриби. Зберемо їх і вдома підсмажимо.

     Дівчинка. Та ти що! Це ж мухомори, отруйні гриби. Не торкайся руками.

     Хлопчик. Я ловитиму метеликів. Їх тут так багато і такі красиві. Оленко давай, метеликів ловити, це так цікаво.

     Дівчинка. Я краще збиратиму квіти. Така квіткова галявина нам трапилась. Тут, мабуть, нікого до нас не було.

     Дівчинка (кличе обідати). Ходіть обідати, вже все готово. (Діти їдять, сміття розкидають по траві.)

     Дівчинка. Сашко, дивись гніздо, а що там у гнізді?

     Хлопчик. Та то покинуте гніздо.

     Дівчинка. Та ти поглянь, раптом там щось є?

     Хлопчик. (Дивиться.) Та ні, в цьому гнізді ніхто не живе. Це білочка приховала тут свої горішки.

     Дівчинка 1. Хочу горішків! Горіхів хочу! Дістань!

     Дівчинка 2. Але ж вони білоччині. Вона залишиться голодною.

     Дівчинка. Ну то й що! Хочу горіхів.

     Хлопчик. Ну гаразд, бери (дістає горіхи).

     Хлопчик. Уже пізно, давайте збиратися додому.

     Дівчинка. Ми прийдемо сюди ще наступного разу.

     Хлопчик. Бери квіти.

     Дівчинка. А чого ти своїх метеликів кидаєш?

     Хлопчик. А мені вже нецікаво, мені подобається, коли метелики літають. Я люблю їх ловити. А зараз вони мені зовсім не потрібні.

     Дівчинка. Та й я квітів стільки не понесу. Не хочу (кидає на землю квіти).

     (Діти йдуть, заходять звірі.)

     Заєць. А погляньте, що сталося з грибами! Хто посмів їх потоптати?

     Лісник. Доброго дня, звірята! Що вас так збентежило? Чого ви плачете?

     Заєць. Як же нам не плакати. Прийшла весна, і життя нам не стало.

     Лисичка. Весь час навідуються туристи.

     Заєць. Залишають сміття після себе, галасують, знищують метеликів, спустошують гнізда.

     Білка. Рвуть квіти. Як же нам жити у такому лісі?

     Лісник. А я, здається знаю, як вам допомогти. А давайте навчимо дітей, як треба поводитись у лісі.

     Заєць. Ви їм спочатку розкажіть, хто ви. Вони ж вас не знають.

     Лісник.

     Я - лісник, люблю і дерева, і річку.

     Пташок, одиноку колючу смерічку,

     І кущик, грибочок, джерельну криничку.

     Квітучу галявину, свіжу травичку.

     І я такий не один.

     Що оберігаю в лісі тварин.

     Зайців, їжаків, ведмедів, вовків.

     Лисиць і гадюк.

     Всі ждуть моїх рук.

     Ще я доглядаю маленьких комашок.

     Метеликів, бджілок, а також мурашок.

     Щоб їх не образив ніхто на землі.

     Ні звірі, ні люди - дорослі й малі.

       Вчитель. Кожний з вас, діти, ходив до лісу з батьками і, напевно, брали з собою їжу. Їсти в лісі можна, та не можна залишати після себе сміття.

     Лісник. Так-так.

     Вчитель. Об бляшанку може поранитися людина чи тварина, а різні рештки забруднюють землю і не дають змоги рости рослинам. А як багато цікавого можна дізнатися, не руйнуючи гнізд, навчившись спостерігати за життям пташок, комах, всіх тварин.

     Лісник. Не можна галасувати, щоб не сполохати лісових мешканців.

     Вчитель. А як насолоджуємось ми красою квіткового раю. На землі сила-силенна квітів. Не слід рвати квіти у лісі, не можна виривати їх з корінням. Пригадайте слова мудрої провісниці Ванги, яка застерігала: "Не рвіть квіти, вони мають душу, їх призначення - дарувати радість." Заборонено рвати квіти, занесені в Червону книгу, яка є сигналом тривоги, попереджує про небезпеку. У Червоній книзі є чорні, червоні, жовті, білі, сірі, зелені сторінки. На чорних записані назви рослин, тварин, що зникли з лиця землі. 

 Фізкультхвилинка.

     Озирніться всі навкруг,

     Нас вітає зелений луг.

     Ми травичку не зімнемо,

     На носочках всі підемо.

     Ноги вище піднімаємо,

     Кущики ми не ламаємо.

     А травичку обійдемо.

     Красу луків збережемо.

     То йдемо, то біжимо -

     У лісочок спішимо.

     V. Закріплення нового матеріалу.

     1. Гра “Можна - не можна”.

     - Діти, у вас на партах сигнальні карточки. Уявіть, що ми в лісі. Я називаю дію. Якщо її можна робити, - ви піднімаєте зелений світлофор, якщо ні - червоний.

     Саджати квіти.

     Ламати гілки дерев.

     Збивати ногами гриби.

     Берегти молоді рослини.

     Рвати багато квітів.

     Підгодовувати птахів.

     Милуватися красою природи.

     Ловити метеликів.

     Прибирати місце відпочинку.

     Обгородити мурашники.

     Розчищати джерельце.

     Зачіпати пташині гнізда.

VІ. Продовження роботи в зошиті

1. Написання складів з буквою "н"

Учні розглядають малюнки, на яких зображені герої казки «Пригоди Буратіно»: Мальвіна, Буратіно, П'єро, Карабас-Барабас, називають їх і поділяють слова на склади, виділяють склади "на, но ". Потім читають склад у зошиті, підбирають слова з ним, пишуть його на дошці, в зошитах.

Вчитель звертає увагу на відривне сполучення букв у складах "на, но".

Така ж робота проводиться при написанні складів "ні, ну" з використанням предметних малюнків птахів (снігур) і тварин (нутрія) .

Звертається увага на з'єднання букв.

Фізкультпауза. (Проведення ігор: "Пальчики борються", "Качечки вітаються", "Курочки клюють").

2. Написання слів "нам, нумо".

Учитель звертає увагу на безвідривне поєднання букв "а, м " у слові "нам ", а також "у, м" у слові "нумо".

VI. Вправи на закріплення

1. Звуко - складовий аналіз слів "носоріг, олень"

2. Розфарбовування малюнка

3. Робота в групах. (Завдання пропонує лісник.)

 а) Чому не можна знищувати отруйні гриби.

 б) Пояснити вислів "Ми всі господарі природи".

VIII. Підсумок уроку

- Яку букву ви вчилися писати на уроці?

- Які склади ви писали?

- Подумайте, який внесок можете зробити ви, маленькі школярі, щоб у наступних класах поновити ряди юннатів, які діють у нашій школі. Юннати – це юні натуралісти, любителі природи. Вони охороняють, розмножують, захищають природу.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить,

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком летить.

Будьте і ви, маленькими сонечками, творіть добро, любіть свою матінку – Землю, і вона відповість вам любов'ю і щедрістю.

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

                                                                  Василинюк М.А.

                                                                  вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

Інтегрований урок з навчання грамоти, природознавства

в 1 класі

Тема:   ”  Звук [ж]. Позначення його буквами «Ж», «ж» (же)  ”

Мета.

• Ознайомити учнів з буквами «Ж», «ж» (же), їх назвою та звуковим звучанням;
• формувати в учнів літературну вимову слів зі звуком [ж],
• розвивати навички правильного свідомого читання,
•  розвивати увагу, пам’ять, мислення та мовлення, пізнавальні здібності учнів,
• збагачувати словниковий запас дітей,
• познайомити з комахами, які потребують охорони,
• виховувати бережне ставлення до природи, прагнення охороняти її, бути їй другом.

Обладнання: паперові сонечка (жучки) за кількістю учнів, на лапках яких букви А, О, У, И, І, Е, малюнок сонця, яке посміхається, паперові промінчики сонця (на кожного учня), паперові бджілки (2), ілюстрації жуків (хруща мармурового, бронзівки золотистої, плавунця, водолюба, жука-оленя, сонечка), надруковані слова для гри «Втікачі», м’які іграшки: «Сонечко-жук», «Жабеня», аплікація з паперу «Жабка-мама», на дошці – девіз уроку, словникові слова, макет Червоної книги – оранжева сторінка з надрукованим текстом «На лужку» та малюнком жука-оленя (на кожного учня), грамзапис казки «Липка», складова таблиця для гри «Літачок», паперова буква «К» (2 шт.), таблиці для відповідей на тестові запитання.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Психологічний настрій.

- Уроки бувають різні: короткі й довгі, цікаві й не дуже, сумні й веселі. Я хочу подарувати вам добрий урок. Урок, який вчить нас жити за законами краси, за законами добра.

Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє,

Така людина сонечком горить!

Запрошую вас до співпраці. Пропоную вам вивчити нові слова, послухати, порозмовляти, пограти, поміркувати.

Я всміхаюсь сонечку:

- Здрастуй, золоте!          (діти)

Я всміхаюсь квітоньці –

Хай вона росте!               (діти)

Я всміхаюсь дощику:

-Лийся, мов з відра!         (діти)

Друзям усміхаюся –

Зичу всім добра!              (діти)

2. Девіз уроку:          (на дошці)

Не ламай, не вбивай,

Не рубай, не губи.

По*алій, захисти,

Напої, о*иви.

- Хто звертається з таким проханням до вас? (Матінко-природа)

- Яка літера пропущена в словах?

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

На цьому уроці ми познайомимося з великою та малою буквами «же», їх правильною назвою, будемо розвивати ваші вміння виділяти у словах звук (ж), формувати навички правильного та свідомого читання, збагачувати ваш словниковий запас, дізнаємося більше про дивний світ комах, поринемо у чарівний світ природи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовчі вправи.

1.Гра «День і ніч».

На команду «ніч» учні заплющують очі і слухають. Вчитель називає окремі звуки, а учні з’єднують їх у слова. На команду «день» називають ці слова.

(н, о, ж, і), (к, н, и, ж, к, а), (ж, у, р, а, в, е, л’), (в, у, ж), (ж, и, р), (ж, о, л, у, д’).

• Що об’єднує всі ці слова? (Звук (ж).)

2. Декламування вірша.

Ніч пройшла тихенько,

Ранок настає.

Разом із малятами

Сонечко встає.           (Малюнок сонечка.)

Сонце – це зірка, що дає нам не тільки світло, а ще багато тепла. Маленькому промінчику потрібно всього-на-всього 8 хвилин, щоб дістатися до Землі. Це об’єкт неживої природи.

- Діти, кого ще називаємо сонечком? (Маленького жучка.)

- Що ви знаєте про цього маленького жучка?

Сонечко – дуже гарний жук. На червоних крилах намальовані чорні крапочки. Своїм яскравим забарвленням сонечко попереджає пташок: не беріть мене, я неїстівне. Якщо жучка потримати на руці, то він залишить крапельку жовтої рідини. Вона гірка і пташкам не до вподоби. Живляться сонечка попелицями, поїдаючи їх у великій кількості. Цим вони і приносять велику користь городам, садам і лісам.

3. Мовна зарядка з відповідними рухами.

- Сонечко посилає нам на допомогу на своїх промінцях своїх маленьких сонечок. Давайте їх зустрінемо такими словами:

«Здрастуй, сонечко-жучок,

Вже розцвів увесь лужок:

Жовті квіти і жучки

Веселяться навкруги.» (Малюнок сонечка-жучка.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Прослуховування уривка казки про двох бджілок. Артикуляція звука (ж), спостереження за вимовою. Віднесення до групи приголосних.

- Веселяться не тільки жучки, а й різні комахи, того, що наступила весна і вся природа пробуджується після довгого зимового сну. Давайте підслухаємо розмову двох бджілок.

На квітах вони збирають пилок і солодкий сік – нектар. З нектару бджоли роблять мед, а пилком, змішаним з краплиною меду, годують своїх діток. Поворушиться бджілка на квітці, і на її волохату шубку прилипне пилок. Ніжками вона зчищає його з себе і складає в маленьку заглибинку на задніх ніжках – кошик. Коли бджола прилетить у вулик, вона змішає пилок з краплиною меду і такою кашкою нагодує своїх маленьких сестричок.

Послухайте, як вимовляється новий звук, який ми сьогодні вивчаємо на уроці.

- Давайте вимовимо усі разом звук (ж).

- Які перешкоди при вимові звука (ж)? (Язик і зуби.)

Звук утворюється за участю передньої частини спинки язика. Між язичком та зубами утворюється вузька щілина, об краї якої треться видихуване повітря. Це шиплячий твердий звук. Ніколи не буває м’яким, лише перед звуком (і) може пом’якшуватися.

2. Гра «Хто уважний?». Запам’ятати і назвати всі слова зі звуком (ж).

-А чи можна ображати бджілок?

Перелітаючи з квітки на квітку, бджоли переносять пилок, а це корисно для квітів – більше буде насіння. Бджоли дають людям смачний мед, віск, ліки від багатьох хвороб. Бджоли – дуже корисні комахи, їх потрібно охороняти.

- Ось історія про одного неслухняного хлопця Женю, який ображав комах.

Женя з ними не дружив,

Завжди Женя їх дражнив.

Вони Женю не жаліли

Та дражнила нажалили!

Знай!

3. Гра «Впіймай звук (ж)».

-А що ж трапилось з нашим жучком? Уважно послухайте віршик, і якщо почули слово зі звуком (ж), хлопайте в долоньки.

Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив.

Жабеня жука спіймало,

Жваво-жваво застрибало:

-Жу-жу-жу! Жу-жу-жу! –

Жука я мамі покажу.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жучок завмер – так налякався.

4. Назвати предмети на малюнку, в яких зустрічається звук (ж).

-Давайте попросимо жабку-маму, щоб вона відпустила маленьке сонечко. Але для цього потрібно назвати всі предмети на малюнку, де зустрічається звук (ж).

Фізкультхвилинка.

Злізла жабка на латаття*:           (присісти)

-Ой, яке ж у мене плаття:           (повернутися)

То береться жабка в боки,          (руки в боки, повер.)

То пригнеться                               (нахилитися)

То – навскоки.                               (пострибати)

От так платтячко у мене!         (повернутися в різні боки)

Подивись – нове, зелене!

Словникова робота.

*Латаття – водяна рослина з великим листя та білими або жовтими квітками.

V. Ознайомлення з буквою «Ж» (же).

-Сів жучок і замислився:

«Яка ж та буква, що позначає цей цікавий звук (ж)?»

1. Алфавітна назва букви. Аналіз будови. Порівняння великої і малої літери «же».

-На що схожа буква «же»?

Стала сніжинка літерою «Ж».

Сонце її не розтопить уже.

Я узяв нитки червоні

І зв’язав 2 букви К.

Вмить з’вилась на долоні

Буква, схожа на жука.

Тільки ти жука згадаєш,

Мене одразу упізнаєш.

2. Гра «Виправ помилку».

-Жабенята вчилися писати, переплутали букви. Знайди зайву букву.

Ж Ж Ж Х Ж Ж

Ж К Ж Ж У Ж

3. Утворення та читання складів з буквою «же».

У кожної дитини жучок, на лапках якого написані букви: а, о, у, е, и, і.

4. Утворення та читання складів типу ППГ. Гра «Літачок».

-Жу-жу-жу! Жу-жу-жу!

Я всі букви подружу!

5. Читання слів. Гра «Втікачі».

Я зібрав жуків чимало,

та вони всі повтікали,

я за ними. Ну й дива!

Заповзли вони в слова.

Де жуки ці? Покажіть,

Позбирати поможіть!

ало, динси, інка, олудь, вуі, уравлі, ирафи, морі,

иття, урнал, друба, уроай,

ліко, крука, пиріок, їак.

VІ. Сторінками Червоної книги України.

1. Розповідь учителя про Червону книгу України.

-Діти, а чи всіх жуків можна збирати та бавитися з ними?

Деяких жуків занесено до Червоної книги України. Червона книга – це список рідкісних організмів і таких, що перебувають під загрозою зникнення. Червону книгу України видано в 1980 році. Рослини і тварини, занесені у цю книгу, охороняються законом. До кожної статті подано ілюстрацію (малюнок чи фотокартку). Сторінки цієї книги різнокольорові.

Наприклад, оранжевий колір сторінки символізує наближення небезпеки.

Не кидайте каменем в жаб, не руйнуйте мурашники, пташині гнізда. Жаба полює за комарами, які розвелися в лісі, а де є мурашники – дерева менше хворіють. Без пташиної пісні ми не почуємо весни.

Фізкультхвилинка. Виконання рухів під музичний супровід(дор. 19, «Дорога добра»).

2. Робота з текстом «На лужку».

- Послухайте текст. – Про якого жука розповідається у тексті?

- Про кого це маленьке оповідання?

1) Виразне читання вчителем.

Демонструється малюнок жука-оленя.

Основні причини зникнення – вирубування лісів, збирання жуків для колекцій та сувенірів. Так, У Європі дуже популярні сувеніри із жуків-оленів, покритих позолотою.

2) Словарна робота. Пояснення значення слів.

Дужий – який має велику фізичну силу; сильний, міцний;

блискучий – той, який блистить;

ввечері – у вечірній час; вечером (русск.);

удень – у денний час; днём (русск.);

верхівка – верхня, найвища частина чого-небудь; верхушка (русск.);

стовбур – основна наземна частина дерева, від якої ростуть гілки; ствол (русск.);

ласувати – їсти щось дуже смачне; насолоджуватися чимось смачним.

3) Самостійне читання. Знайти всі слова з буквою «же». Вставити пропущені літери. 

4) Читання «ланцюжком».

5) Вибіркове читання.

а)

- Прочитати всі слова з буквою «же».

- Хто прийшов на лужок?

- Кого знайшов Богдан?

- Які роги у жука?

- Яку назву дали жуку?

- Опишіть жука.

- Де хлопець знайшов інформацію про жука-оленя?

- Де можна побачити жуків-оленів?

- Де знаходяться жуки удень?

- Чим люблять ласувати рогачі?

- З яким питанням звертається до тебе автор?

- Зараз ми разом перевіримо, як ви уважно прочитали текст.

6) Тестування:

1. Богдан знайшов жука на лужку ? (+)

2. Жук був білого кольору? (-)

3. У жука були великі роги? (+)

4. Жук маленький і слабкий? (-)

5. Богдан прочитав про жуків у старенькому журналі? (-)

6. Жуки-олені люблять ласувати соком дерев?(+)

ІІ варіант

1. Богдан знайшов на лужку:

а) Жука;                          б) квітку.

2. Жук був:

а) Білого  кольору;         б) коричневого кольору.

3. Жук-олень:

а) Великий і дужий;       б) маленький і слабкий.

4. Жуки-рогачі люблять ласувати:

а) Травичкою;                 б) соком.

Відповіді: 1-а),  2-б),  3-а),  4-б).

3. Творча робота.

Уявити себе в ролі маленької комашки і скласти побажання людям.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Оцінка уроку учнями.

Якщо сподобався урок – до сонця прикласти промінчики. Повернути сонечку промінчики, на яких залишились ваша доброта та тепло.

2. Заключне слово вчителя.

Будьте і ви, діти, як маленькі сонечка. Творіть добро, саджайте ліси, очищайте джерела і ріки, любіть свою Землю-матінку, і вона вам відповість любов’ю і щедрістю, та й будуть на нашій Землі мир і злагода.

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

 Василинюк М.А.

                                                              вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

Інтегрований урок  з математики та природознавства

в 1 класі

Тема. Хай завжди буде сонце! Хай завжди буде математика! Закріплення чисел першого десятка. Геометричні фігури.

Мета.

• Удосконалювати вміння дітей правильно називати кількісні та порядкові числівники в прямій та зворотній лічбі.
• Розвивати обчислювальні навички та уміння порівнювати числа за допомогою малюнків.
• Сприяти розвитку логічного мислення, математичної мови.
•  Розвивати кмітливість і спостережливість.
•  Розвивати пізнавальні інтереси.
• Закріпити знання геометричних фігур.
• Виховувати любов до природи.

Хід уроку

1.    Привітання. Актуалізація знань.

Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки!

Хай тупають ніжки!

Працюють голівки!

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаю вам здоров'я й добра!

Сідайте, будь ласка.

Зараз у нас урок математики і за допомогою цифр ми прочитаємо прислів'я.

( На все є свій порядок .)

- Як ви розумієте це прислів'я?

- Жити по правилах, по закону, з повагою до людей.

- Діти, а хто впорядковує все на землі, хто слідкує, щоб птахи відлітали в теплі краї, а дерева скидали листя, щоб комахи шукали собі зимову постіль?

- Я допоможу вам відповісти на це запитання. Послухайте загадку.

Із неба диво золоте

І світить нам, і гріє.

Ніщо без нього не росте

І всяк йому радіє.      (Сонце)

- А яке сьогодні сонце?

( усміхнене, радісне, ласкаве, пекуче, веселе, сумне, привітне, чарівне, зимове, весняне…)

-    Сьогодні до нас теж прийшло сонечко із своїми промінчиками. І воно буде головним героєм нашого уроку.

-    Зазирнуло сонечко до нас у віконечко, освітило весь клас та й поцікавилось: "  А як тут наші діти? Чого навчилися вони за півроку?

2. Усна лічба.

-    Порахуйте від 1 до 10 , від першого до десятого;

-    від 10 до 1, від десятого до першого;

-    від 2 до 7

-    від 8 до 3

-    Я задумала число. Воно більше 4, але менше 6. Що це за число?

-    Я задумала числа. Вони більше 7, але менше 10. Що це за числа?

2. Сонечко хоче кожного обігріти. Воно послало на землю промінчик. Кидаю жовтий клубочок (м’ячик) - сонечко.

-    Середа, а за нею?

-    Ранок...

-    Осінь...

-    3....

-    Сьомий...

-    Вечір...

-    Понеділок..

-    Підготовчий клас   –   перший клас.

***
Вчили доню рахувати:

   Скільки буде п'ять і п'ять?

 Посміхнулась хитро донька

І сказала: — Дві долоньки.

-    А ви як скажете?

— Назви 5  птахів.

—  4 горобці і одна  синиця.

А як би ви відповіли?

***
 Задачі на логіку.

1. Хто раніше допливе до берега — каченя чи курча?

2. У матусі є кіт Мурзик, донька Маша та цуценятко Тобік. Скільки дітей у матусі?

* Підніміть  праву руку, ліву, плесніть у долоні.

 Закрийте очі. Покажіть рукою. Де у нас вікно, двері,  учительський стіл, дошка із сонечком.

Сонце знаходиться від нас дуже далеко. Щоб до нього доїхати швидким поїздом, то на це й життя не вистачило б. І навіть  маленькому промінчику Сонця потрібно 8 хвилин, щоб спуститися до нас на Землю.

3. Гімнастика для очей.

І ось  заглянув промінчик   до нас і застрибав у класі сонячний зайчик.

Слідкуйте за промінцем ліхтарика і проведемо гімнастику для очей.

-  Де знаходиться зараз сонячний зайчик?

 у верхньому правому…)

- А ви знаєте, яка сила у сонячного зайчика?          

- Хочете дізнатися? Ну тоді слухайте.

Давним-давно жив у Греції дуже розумний, вчений чоловік -  мудрець Архімед.

Одного разу до його рідного міста Сиракузи припливли ворожі кораблі. Вони оточили місто, ворогів було  багато, і важко було жителям захищати місто. І вони звернулися по допомогу до мудреця Архімеда. Архімед подумав і сказав, щоб жінки і діти  узяли щити загиблих воїнів і начистили їх до дзеркального блиску. Коли вони це зробили, він наказав їм зібратися всім разом і направити сонячних зайчиків від щитів на один з кораблів. І що ж сталося?

Борт корабля почав диміти, потім спалахнув, і незабаром весь корабель охопило полум'я. Так вони почали спалювати один корабель за іншим. Вороги злякалися і відступили.

Ось така є  легенда про те, як Архімед  врятував свою батьківщину.

- Що таке Сонце?

( Розпечена  зірка. Це основа Сонячної системи. Всі планети рухаються навколо Сонця.)

- Чи змогли б ми жити без Сонця?

( Ні.   Сонце  безперервно посилає нам на Землю світло і тепло. Якщо уявити собі, що Сонце враз зникло, то на Землі буде одна ніч. Рослини загинуть, тварини помруть з голоду. Усе живе замерзне від холоду, і Земля вкриється товстелезним шаром криги.)

- А  таку загадку ви відгадаєте?

Океани й континенти,

Гори й ліс, міста й поля,

Це, малюк, твоя планета,

Називається… ( Земля.)

- Земля – це теж зірка? ( Ні, це планета, бо вона не світить.)

- А зараз встаньте і підскочте на двох ногах стільки разів, скільки всього планет рухається навколо Сонця?  ( 9 )

- на правій нозі стільки разів, на якій доріжці-орбіті від Сонця рухається Земля?   ( 3 )

- на лівій  нозі стільки разів, скільки супутників у Землі?  ( 1 )

А зараз  спробуємо почути музику сонячного світла. Якою, на вашу думку, вона буває: тихою чи голосною? Від чого це залежить? Мабуть, вранішнє сонечко співає неголосно. Його промінчики ніжно лоскочуть нас. Та ось сонячна музика набирає силу, звучить  голосніше. Вдень сонце голосно співає свою пісню. Воно вже пригріває, припікає, деколи нещадно палить.

 ( Покладіть голівки на парту і слухайте.)

- Діти, кожний із вас для своїх рідних є теж маленьким сонечком.

-  Називають вас так мами?

- Як ще вони вас називають?

- Кого можна назвати "сонячною людиною?"

4. Гра «Розкажу про число»

- Сонячний промінчик впав на цифри і заховав їх. Впізнайте цифри.

-    А яка улюблена цифра ваша?

-    Що б ви розповіли Сонечку про свою улюблену цифру?

( Я люблю число3. Його сусіди – 2 і 4. 2 – менше від мене на 1, 4 – більше від мене на 1.

 Я– непарне число. Я складаюсь з 1 і 2, з 2 і 1.)

-    Що подобається вам більше - світло чи темрява, день чи ніч? Чому?

З'явилось сонечко – ожила земля, заспівали пташки. Ніч прийшла – і все притихло, заспокоїлось, наче стомилось.

5. Гра " День – Ніч".

-    День. Уважно подивіться на цифри.

-    Ніч.     ( Ховаю одну цифру)

-    День. Що змінилося? Яка цифра зникла?

Закінчилась ніч. Настав день.

-    Вийшло сонечко і з'явилися тіні. Вгадайте тінь.

-    Яку форму має Сонце? ( Куля)

-    Яка це фігура: плоска чи об'ємна?

-    Які ще об'ємні фігури ви знаєте? ( Циліндр,  куб, конус, піраміда.)

-    Які об'ємні фігури нагадують вам ці предмети?

-    Яка рослина складена з  плоских геометричних фігур?

  ( Соняшник )

-    З скількох трикутників складається соняшник?

-    А це хто?

-    З скількох кругів складається сонечко?

-    Що ви знаєте про соняшник? Сонечко?

  (Городня рослина. Квітка сонця, повертає голівку за сонцем. Виготовляють олію, халву, майонез, маргарин, ліки, папір і пластмасу.

   Сонечко – маленький жучок – хижак, корисний, поїдає попелиць.)

ФІзкультхвилинка

Прилетіло сонечко

На мою долонечку —

Крильця червоненькі,

Цяточки чорненькі,

По всіх пальчиках ходило

З мізинчика полетіло.

До вас на парти.

6. Робота в парах

Попрацюємо  в парах. Порівняйте предмети . І скажіть, наскільки більше чи менше.

Блискуче сонячне проміння часто нагадувало людям золото, тому в українських народних загадках сонце дістало яскраві порівняння:

- по морю, по морю золота тарілка плаває;

- за лісом, за пралісом золота паляничка печеться .

Викликає  захоплення така  картина:

 Сонце, скрите тяжкими хмарами, прорізує променями повітря. Вони  падають униз і сягають землі. Ми з вами розфарбовували цю картину, але сьогодні я вам скажу, щоце красиве явище дістало різні назви. В Німеччині  вважають, що так «сонце п'є воду». У Голландії кажуть, що сонце «стоїть на ніжках», а в  Англії такі промені називають сходинками Ангелів.

А у нас - математичні сходинки.

І ви повинні зараз піднятися по сходинках. Цей ряд відбирає і піднімає по сходинках парні числа; а цей ряд відбирає і піднімає по сходинках непарні числа у порядку зростання.

Молодці. Напилося Сонечко водички.

Підсумок уроку.

Землю красить Сонце, а людину – праця. Я вдячна вам за старання, за знання, за уміння гарно себе поводити. Ви виконали всі завдання. Я дарую вам сонечка.

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

                                                  Василинюк М.А.

                                                                  вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

Інтегрований урок  з математики та природознавства

в 1 класі

Тема. Задачі на знаходження суми і остачі.   Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання. Розпізнавання геометричних  фігур.

Мета уроку:

-  вчити складати і розв’язувати задачі на знаходження суми і остачі,

-   формувати обчислювальні навички додавання і віднімання чисел,

-   вправляти в засвоєнні табличних випадків додавання і віднімання чисел 1, 2, 3, 4;

-  розвивати уміння розпізнавати геометричні фігури ;

-  розкрити ознаки зими;

-  вчити учнів бачити і відчувати красу природи;

-  заохочувати дітей до творчості;

-  виховувати почуття прекрасного, дбайливого ставлення до природи, розвивати позитивно-емоційне ставлення до пізнання навколишнього, почуття відповідальності, уміння прийти на допомогу.

Тип уроку: гра-подорож.

Обладнання: Математика. 1 клас. М.В. Богданович, робочий зошит із друкованою основою; предметні малюнки: Дід Мороз, сніжинки, потяг, нумерація зупинок, сніговички, квитки, картки з індивідуальними завданнями; модель будинку Злої Чаклунки; телеграма, сніжинки із записами: “Молодець!”, “Рада за тебе!”, “Вірю в тебе!”; кошик з яблуками, картки з допоміжним матеріалом (віршиками і загадками), використання ТЗН.

Хід уроку

 І. Організація класу до уроку.

1. Вступне слово вчителя.

– Чому, діти, ви так любите зиму?

– Згадайте, скільки гарного навкруги взимку – блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури. Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. А чому ж настає зима? Існує така казка:

– Високо-високо, за найвищими хмарами була незвичайна країна, господаркою якої була мати Природа. Вона посилала на землю до людей своїх діток-доньок. А було їх чотири: Весна, Літо, Осінь, Зима.  Кожного разу матінка Природа готувала своїх доньок до подорожі на землю. І коли помахала Осінь останнім своїм жовтим листом і попрощалася з нами, прийшла черга зими йти до людей.

– Дізнавшись, що у нас сьогодні урок присвячений зимі, Зимонька-снігуронька завітала до нас.

– Заходь, заходь, сніжна Зимонько!

(діти плескають у долоні)

Зима: – Доброго здоров’я, діти! Хоч мій час господарювання щойно настає, а я вже багато попрацювала.

Запорошила снігом поля і дороги, одягла дерева білим пухом 

(Показ ілюстрацій).

– Цікаво, а що ви знаєте про мою роботу? В якому стані зараз нежива природа?

– Діти відгадайте загадку:

Біле, як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має. А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться?

(Сніг).

– Чому ви думаєте, що це сніг? (Відповіді учнів).

– Давайте, подивимось, які ж це перші вісники зими – сніжинки.

Пухнасті, великі, білі-білі, легенькі, як пушинки;

– На кого вони схожі?

(на білих мух, білих пташенят)

– Звідки ж вони прилетіли? (З неба)

– Подивіться, яке небо?

(Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмари і сиплять снігом)

– Послухайте рядки з вірша М.Рильського:

Білі мухи налетіли,

Все подвір’я стало біле,

Не злічити білих мух

Що летять неначе пух.

– Що нагадують сніжинки?

– Діти закрийте оченята спробуйте уявити, що ми зараз на шкільному подвір’ї, підставте руку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть яка вона? 

(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки)

-   А тепер встаньте і «зловіть» сніжинку, щоб вона сіла вам на руку. – Що замість неї залишилось? (Крапелька водички)

-   То із чого зроблена сніжинка? (З води)

– Хто її викував? (Мороз)

– Як же це відбувається? 

(Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку).

– Уявіть, що  сідають сніжинки. (вмикається музика П.І.Чайковського)

– Що ж вони роблять на землі?

(Вони землю прикривають теплою, пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні).

 Всі сідайте тихо, діти, домовляємося не шуміти, руку гарно підіймати, на уроці не дрімати, а знання мерщій хапати. То ж гаразд, часу не гаєм і урок вже починаємо. (Чути стукіт  у двері, принесли телеграму).

  Спробуйте перерахувати кольори зими. Давайте влаштуємо змагання хто більше знайде кольорів та відтінків у зимовій порі.

– Який же колір – прикметник справедливо вважають головним кольором зими? (Білий)

Вчитель читає вірш М.Сингаївського “Білі черевички у зими”.

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина

Білі сани, білогриві коні,

Білі рукавички пухові

Білі щоки, а вуста червоні

Мов розквітлі маки польові.

Сьогодні у нас незвичайний урок. А знаєте чому? До нас прийшла телеграма. Ось послухайте:

Що ж будемо робити? Допоможемо дідусеві? Тоді потрібно вирушати.  

Сьогодні поїдемо  ми в ліс за знаннями,

Кмітливість візьмемо в дорогу із нами,

Фантазія теж нам у лісі згодиться.

Отож вирушаємо до залізниці.

Але мандрівка буде нелегка. Важкий шлях здолаємо, виконавши наступні завдання:

 -  ?  +      -   обчисли ;

            <  ?  >     -   порівняй;

 ???          -  розв’яжи задачу;

• робота з геометричним  матеріалом . 

      ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

     - Виручати  Діда Мороза вирушимо на цьому потязі. Підготовкою    

      до мандрівки буде усна лічба:

• назвати числа в порядку зростання;
• назвати числа в порядку спадання;
• назвати сусідів чисел 5, 8, 4;
• назвати  склад числа 5, 10;

• 4 збільшити  на  1 ;
• перший доданок 5, другий – 2, знайти суму;
• 4 зменшити на 4;

  - Для того, щоб потяг відправився , нам потрібно придбати квитки.     Провідник роздає квитки ( хтось із дітей ).

   - Бачите, це квитки не звичайні: на кожному з них записані два числа,    Порівняйте їх.

 2  □  5                         9 □   3  

 4  □  4                        6   □  7  

 8   □ 3                        9  □  10                     

 5 □   8                        4  □  7  ; 

1 □  6                        

Покажіть квитки!

Ну, що рушаємо! (звук відправлення потяга).

Зупинка № 1 - Щоб цифри правильно писати, хвилинку каліграфії треба почати. 

                 - Цифри пишу рівнесенько,

                  Щоб були гарнесенькі,

                  Щоб залюбки дивився я,

                 Вчитель наш і вся моя сім’я.

          Пишемо рядочок цифри 4.

          Подорожуємо далі! (звук відправлення потяга).

Зупинка № 2           Але довго ніколи стояти,  

                                 Слід Діда Мороза визволяти.

                                 Посміхнеться вам удача,

                                 Як  розв’яжеться задача. 

                    Гляньте, білочка   одна      

                    Визирає із дупла.

                    Ще одна стрибнула з гілки,

                    А за нею  ще  три білки.

                    Прошу вас, діти милі,

                    Щоб всіх білок полічили.(1+1+3=5)

В чепурненькій годівничці

Горобці сидять ,синиці.

Шість горобчиків завзято

Узялись зерно клювати.

На мотузці куснем сала

Дві синички ласували.

Як порахуєте пташки ці,

Будете в  мене молодці.(6+2=8)

Дев’ять ягід горобини

Горобець дзьобнув і скинув.

З гілки у глибокий сніг,

Та одну склювати встиг,

Три з замету зміг дістать,

У снігу зосталось ...(9-1-3=5)

          - Запишіть у зошити відповідь

      Отже, їдемо далі.( Звук відправленого потягу)

Розгорніть зошити з друкованої основи  на с.36. Виконаємо завдання № 1.  Погляньте, які   сніжинки кружляють. Це знак того , що до нас завітала яка пора року? (Зима).Ще більше їх кружляє навколо нас. Зверніть увагу вони незвичайні .Подув сильний вітер, сніжинки поділилися  на дві групки.   Назвемо цифри першої  з них.( 2,4, 6, ) Це парні чи непарні цифри? Яких не вистачає?(8, 10) Запишіть. Називаємо  цифри  другої  групи(1, 3, 5). Які це цифри? А яких тут не вистачає?(7, 9) Запишіть. Молодці!

 Подорож продовжується.  Поспішаймо ж визволяти Діда Мороза.

                        А щоб швидше це зробити

                        Слід нам, друзі, відпочити!

         Фізкультхвилинка   (Діти танцюють танок сніжинок)

ІІІ. Розвиток математичних знань.

 Зупинка  № 3

     - Завдання  розміщені у підручнику “Математика,1 клас, М.В.Богданович”

1, 2, 4 – фронтальна робота, а 3  - індивідуально на дошці.

1. Було – 9 іграшок, розбилось – 3, Стало - ?

  Скільки залишилось?

9 – 3 = 6(іграшок)

Відповідь: залишилось 6 іграшок.

Було – 10 коп., витратили – 2 коп. і ще 2 коп.

Скільки копійок залишилось ?

10 – 2 – 2 = 6(коп.)

Відповідь: залишилось 6 коп. 

3.Було – 3 клоуни, прийшло – ще 3, стало -?

Скільки стало клоунів ?

3 + 3 = 6

Відповідь: стало 6 клоунів.

Вирушаємо далі! ( звук відправлення потяга).

  Зупинка     № 4   Об’єднання в групи за геометричними фігурами :   

  Завдання: обчислити приклади :       3 – 2                4 + 4        6  - 1

                                                                 8 +3                5 – 5         1 + 4

                                                                 7 +2                3 + 4         9 - 4

                                                                 7 - 2                6 – 2         3 + 3

- Молодці! Ми, мабуть, все ближче під’їджаїмо до замку Злої Чаклунки.

Від нього віє холодом. Так можна і замерзнути . Давайте погріємось!

Фізкультхвилинка  ( “Я малюю зайчика для вас “)

Ось і остання зупинка  №5

З  яких геометричних фігур побудований  замок Злої Чаклунки?

(квадрат (вікно), чотирикутник (двері), трикутник (дах), квадрат (стіна будинку).

Молодці, діти, ви працювали гарно! Тепер всі чари зникли.

А ось і Дід Мороз! Він вам щиро вдячний  і прийміть на згадку від нього такі сніговички.

ІV. Підсумок уроку.

Дітки, сподобався вам урок? А що найбільше запам’яталось? Яке завдання було цікаве? Хотіли б ви зустрітись із Дідом   Морозом? (Відповіді дітей).

Урок наш закінчився, діти.

      Бажаю кожному із них радіти.

Вітаю гостей і своїх малят:

                                            Веселих новорічних свят!

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

                                         Василинюк М.А.

                                                                  вчитель початкових класів

2015 – 2016 навчальний рік

Інтегрований урок з позакласного читання та трудового навчання

в 2 класі

Тема:                          “  Осіння лірика Б. Лепкого,

виготовлення ілюстрацій з природного матеріалу до його творів ”

Мета:

• познайомити учнів з кращими творами Б.Лепкого про осінь;
• вчити самостійно працювати з віршованими творами;
• вчити працювати в групах;
• розвивати мову,  пам'ять, фантазію та мислення  учнів;
• розвивати вміння передавати почуття в реальних образах;
• виховувати любов до поезії та рідного краю, охайність при  виконанні практичної роботи.

Обладнання:  вірші, ілюстрації на тему «Осінь», картини художників.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.

Минуло літо. На стерні

Полукіпки дрімають,

А довкола них плуги

Вже ниву підкидають.

Пожовкла бадилина

А понад скибами летить

Срібляста павутина.

• Як ви здогадались, мова на сьогоднішньому уроці буде йти про осінь. І не просто осінь, а про цю пору в поезії Б.Лепкого.
•  

ІІ. Огляд книжкової виставки творів Б.Лепкого та осінніх картин та ілюстрацій.

ІІІ. Вступна бесіда вчителя про осінню лірику Б. Лепкого.

1. Любов та оспівування осінньої краси у вірші «Околиці мої».
2. Життя у рідному місті.
3. Туга за Батьківщиною – туга осені в житті великого поета. Вірш «Журавлі».

ІV. Робота над творами Б.Лепкого про осінь.

1. Декламування віршів учнями, вивчених напам’ять вдома ( групова робота).

2. Вибір кращих декламаторів для участі в класному конкурсі.

3. Конкурс на кращого читця віршів Б.Лепкого.

4. Презентація ілюстрацій до вивчених віршів членами групи.

( Наприклад,  Ось мій малюнок до твору Б.Лепкого «Відчинилися небесні шлюзи». Я намалював листочок на гілці, який омиває дощ. Ця ілюстрація найбільше підходить до таких рядків:

Відчинилися небесні шлюзи.

День і ніч дрібненький дощ іде.

Жде листочок останній на галузці,

Поки вітер його відірве. )

V. Творча робота в групах ( по 4 учня).

1. Скласти вірш за поданими словами:

Дощик – трави

Берізки – золотаві.

Пада, пада дощик                                  Вчора випав дощик,

На пожовклі трави,                                Вже пожовкли трави.

Розпустили вже берізки                         Опадають із берізки

Коси золотаві.                                        Листя золотаве.

2.  Вправляння у хоровому читанні ( в четвірках).

3.  Хорове читання складених віршів учнями. Презентація свого вірша.

4.  Визначення переможців.

VІ.  Колективна робота  над віршем «Журавлі»

1. Читання вірша вчителем.

Чуєш, брате мій,

Товаришу мій,

Відлітають сірим шнурком

Журавлі у вирій.

Чути: кру! Кру! Кру!

В чужині умру,

Заки море перелечу,

Крилонька зітру.

Мерехтить в очах

Безкінечний шлях,

Гине, гине в синіх хмарах

Слід по журавлях.

2. Робота над змістом та інтонацією.

3. Заучування вірша зі слів вчителя.

4. Перевірка вивченого вірша учнями в парах ( як підказка – на парті в кожного учня збірка творів Б.Лепкого)

VІІ.  Складання колективної усної розповіді «Журавлиний останній політ над містом»

1.  Робота в групах.

2.  Порівняння осені  на картинах художників з  картинами осені в поезії Б.Лепкого.

3. Фізкультхвилинка.

VІІІ.  Робота над аплікацією «Осінь»

1.   Вибір віршів про осінь, до яких будуть робити аплікацію з природного матеріалу (сухе листя)

2. Розгляд зразків та обговорення композицій в групах.

3. Особливості та основні вимоги до композиції.

4. Правила техніки безпеки на уроці.

5. Робота учнів над виробами.

6.  Хвилинки - відпочинку – учні розгадують ребуси про різні осінні явища.

ІХ. Підсумок уроку.

Організація виставки робіт. Презентація учнівських робіт.

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :

                                                                    Василинюк М.А.

                                                                  вчитель початкових класів

   2015 – 2016  навчальний рік

Інтегрований урок позакласного читання і природознавства

в 2 класі

Тема:   « Торкнутися краси можна тільки серцем»

Мета:

• вчити працювати в групах;
• розвивати мову,  пам'ять, фантазію та мислення  учнів;
• розвивати вміння передавати почуття в реальних образах;
• виховувати любов до поезії та рідного краю, охайність при  виконанні практичної роботи;
• вчити дітей любити і берегти природу рідного краю,
• виховувати доброту і великодушність.

Хід уроку.

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Розповідь казки В. Сухомлинського про те, як хлопчик з рогатки вбив пташку.

- Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?

- Як ви ставитесь до вчинку хлопчика? Чому?

- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про птахів, про рослин і звірів. І про те, як можна побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз переконались, що торкнутися краси можна тільки серцем.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.Бесіда по картині.

- Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я змахну нею – і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте присядемо, вдихнемо запах трав і квітів та повідгадуємо загадки. ( Звучить запис тихої мелодії, спів пташок, шелест листя)

2.Робота над загадками.

Всі пани скинули жупан,

А один пан не скинув жупан.

(Листяні дерева і сосна).

Прилетіли гості, сіли на помості,

Без сокири, без лопати,

Поробили собі хати.

( Пташки).

Влітку сіренький ,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає.

(Заєць).

Хлопчик – мізинчик,

В дерев’яній одежині.

( Горіх).

3.Ознайомлення з віршами О.Ющенка «Насінина кульбаби».

- Ой не ріж, ой не рви! -

Проситься кульбаби цвіт

Між покосами трави

Сонечком кульбаби цвіт.

Замість жовтих обідків

Білочки пухнасті

Щедро промінець зігрів

Срібні та пухнасті

Там насіння визріває

Щоб зійти весною.

Зажовтіють кульбабки

Знов поміж травою.

- Які польові квіти ви знаєте? Які лісові?

- А чи знаєте ви, що багато з цих рослин називають лікарськими? Хто знає чому їх так називають?

4. Легенда про грицики.

      Одного разу сільський хлопчик пастушок Гриць пас у полі Худобу й ненавмисне поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого не було, хлопчик вирвав пучечок трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди і назвали рослину грициками – на честь пастушка Гриця.

      У народній медицині її використовують як знеболюючий і кровоспинний засіб.

- А які ще легенди про рослин ви знаєте?

8. Пізнавальні завдання.

- Діти ось, певне, сорока-білобока пошту розносила та й аркуш загубила. Що ж на ньому? А на ньому кросворд. Може спробуємо розгадати?

9.  Моральна задача.

-  Зараз ваші товариші познайомлять вас із віршем А. Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на запитання: чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?  ( Кілька учнів читають напам’ять вірш “Старий каштан” )

Старий каштан за вікнами

Клас затіняє! – сказали.

І от щоб стало світло нам,

Взяли його й спиляли.

Тепер свої густі гілки

До нас не тягне дерево,

І не свистять для нас шпаки

І кроні на перервах

І вже на стовбурі вгорі

Не з’явиться ніколи

Старе рівняння школярів

«Оленка + Микола»

Щоб стало в класі світло нам –

Старий каштан спиляли

Зробили ніби й правильно

Та в класі – темно стало.

- Отже, чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

- Чи відчували ви коли-небудь жаль за зрізаним деревом?

- А хто з вас посадив уже дерево?

10.  Моральна ситуація. Тест.

         Віра і Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, а Оленка заховала сміття до кошика.

- Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, - сказала Віра.

- Яка правильна відповідь, на вашу думку?

а) Оленці треба погодитись і викинути;

б) заховати в кошик, не погодитись з подругою;

в) ви не знаєте як бути.

- А знаєте, як вчинила Оленка?

Вона сказала:

- Ні, Віро не викину я сміття під кущ, мені перед соловейком соромно.

11.  Робота в парах

Написання твору-мініатюри «Коли людині має бути соромно».

IV. Підсумок уроку.

- Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її? Чи можна милуватися твариною, яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет А. Гвудалов

Я зірвав квітку – і вона загинула

Я спіймав метелика – і він умер

у мене на долоні.

І тоді я зрозумів,

Що торкнутися краси

Можна тільки серцем.

- Чи розумієте ви слова поета?

Читання вірша А.Костецького «Не хочу»

Метелика ловити я не хочу:

він – квітка неба, хай пливе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

щоб радісно було мені й тобі!

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

бо вдома їй джмеля не погойдати

і не попити ранками росу!

І ні стеблинку, гілку чи травинку

я не ображу: це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка жевинка,

що світиться довірою до всіх.

КЗ  «Навчально-виховне об’єднання   «Дошкільний навчальний заклад –

загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ступенів – ліцей нових інформаційних технологій м.Дніпродзержинська» Дніпродзержинської міської ради »

Т Е М А :