Управління освіти

Шосткинський ЗДО №2 «Іскорка»

 

 

 

 

 

«Інтеграція різних видів діяльності

в роботі вихователя ЗДО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала вихователь ДНЗ №2 «Іскорка»

Кобченко Оксана

 

 

 

 

 

Шостка-2021 р.

Зміст

Розділ І. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

1.Інтеграція як освітня стратегія модернізації дошкільної освіти

2.Інтегрований підхід у використанні програмно-методичного комплексу «Впевнений старт»

Розділ ІI. ІНТЕГРОВАНІ ЗАНЯТТЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1.Характеристика інтегрованих занять

2. Методичні основи використання інтегрованих завдань

3.Головні принципи організації інтегрованого заняття

4. Структура інтегрованого заняття мови і мовлення

Розділ ІІІ. Додатки

Список використаних джерел та літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

1.Інтеграція як освітня стратегія модернізації дошкільної освіти

У світлі сучасних перетворень освіта опановує новий соціокультурний простір, що характеризується інноваційністю та інтеграційністю.Він не просто кардинально змінює форми, методи навчання, реалії взаємин суб’єктів навчального процесу, він потребує принципового оновлення сутності найважливіших понять і категорій педагогічної науки. Зокрема поняття освіта (від слова «освітити», «висвітлити») сьогодні пов’язується з процесом і результатом висвітлення, розкриття в особистості кожної людини найпотаємнішої, глибинної її суті, формування нею образу свого «Я». Таке трактування поняття освіта передбачає принципово іншу методологію навчального процесу, орієнтовану на інші цінності, інше розуміння ролі особистості в навчанні, яка не лише на декларативному рівні, а реально має стати не просто суб’єктом навчання в певних ланках освіти, а суб’єктом життєдіяльності.

Аналіз сучасних досліджень свідчить про стійкий науковий інтерес до проблеми інтеґрації в освіті. Суттєвими в дослідженні проблеми інтеґрованого підходу в системі освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі є праці науковців К. Бєлая, І.Кіндрат, К.Крутій, М. Лазарєва та ін.

Стратегічні напрями розвитку сучасної освіти передбачають реалізацію інтегративного підходу до побудови змісту, формування у дошкільнят цілісного системного світобачення. Такі орієнтири потребують переходу від традиційних лінійних моделей структурування знань до складних, від статичних дидактичних систем до динамічних, від уніфікації змісту освіти, до розуміння його множинності та відносності. Ускладнення взаємодії між різними галузями знань як провідна методологічна закономірність сучасного змісту навчання стимулює розвиток інтегративних процесів у дошкільній освіті. Аналіз теоретичних джерел дає змогу визначити два основних напрями дослідження проблеми інтеграції в освіті – інтеграція змісту (когнітивний аспект) та інтеграція форм і методів навчання (технологічний аспект). Досить поширеним є також підхід, який передбачає перехід від комплексу різнопредметних уявлень до єдиного інтегрованого погляду на дидактичну систему. Його використання у структуруванні знань та організації навчального процесу, впровадження в педагогічну практику інноваційних технологій, зокрема інтегративних, базується на теоретико-методологічному аналізі структури знань, світоглядних, освітніх та інших функцій, з’ясуванні методологічних концепцій, що можуть бути покладені в основу інтеграції освітніх процесів, у т. ч. на етапі дошкільної освіти. Науковці відзначають, що на сучасному етапі інтегративні тенденції в освіті починають реалізуватися як закони. Отже, усвідомлення сутності інтеграційних процесів у навчальних системах має відбуватись у напрямі від усвідомлення системи ключових понять, аксіом, постулатів, а потім законів.

Інтегрований підхід до організації змісту та процесу дошкільної освіти забезпечує формування цілісної реалістичної картини світу дитини, основ світогляду. Основними характеристиками інтегрованого освітнього процесу виступають: радісне проживання подій, смислове наповнення, активне залучення дитини у процес, взаємозбагачення соціальних контактів та предметно –змістових характеристик тих явищ, які засвоює дитина.

Інтегрований підхід до дошкільної освіти полягає в:

  • здійсненні не тільки змістовних, а й формальних цілей і завдань виховання і розвитку;

  • реалізації як пріоритетних цілей і завдань виховання і розвитку особистості на

основі формування цілісних уявлень про довкілля;

  • посиленні зв’язків компонентів змісту різних розділів освітньої комплексної або

парціальної програми (міжвидова інтеґрація) і всередині розділів; синтезі видів дитячої діяльності;

  • синтезі видів дитячої діяльності;

  • взаємодії методів і прийомів виховання і навчання;

  • упровадженні інтеґрованих форм організації навчання: інтеґрованих занять, циклів занять, освітніх ситуацій, освітніх подорожей, тематичних днів тощо, що мають складну структуру.

Під освітнім процесом у закладі дошкільної освіти розуміємо цілеспрямований процес розвитку дитини в результаті її активної життєдіяльності, у певним чином організованих умовах і взаємодії з педагогічними працівниками, батьками й з однолітками. Інтеґрований освітній процес у ЗДО – це цілеспрямований і систематичний процес об’єднання освітніх напрямів під час спеціально організованої взаємодії педагогів і вихованців, спрямований на вирішення освітніх завдань на основі інтеґрації змісту освіти та видів дитячої діяльності.

Зміст дошкільної освіти реалізується в комплексних освітніх та парціальних програмах, перспективно-календарному плануванні, у методах і засобах навчання, організаційних формах навчання, а також в умовах, які сприяють активній творчій пізнавальній діяльності дітей та їхньому розумовому розвитку. Інтеґрацію здійснено вдало, якщо кордони злиття напрямів не помітні, гармонійно наскрізно перехрещуються. З метою подолання можливості «не перехрещування» компонентів змісту освіти та створення цілісності є сенс ввести інтеґрувальні чинники загального та предметного плану (за К.Крутій).

До інтегрувальних чинників загального плану слід віднести: тема, мета та завдання; активний характер змісту; інтелектуальні технології (ТРВЗ, технології В.Воскобовича, ейдедика та ін.); гра; освітні ситуації; регіональний та екологічний компоненти.

До інтеґрувальних чинників предметного плану відносяться художні образи, уявлення про предмети, об’єкти, явища довкілля, які є спільним «інтегративним ядром», отже, об’єднуючими для всіх компонентів інтеґрованого змісту.

Принципи реалізації освітнього процесу на основі інтеграції: принцип діалогічності, який полягає у реалізації різнорівневих і різнохарактерних діалогів; принцип радісного навчання означає не розважальність, жартівливість навчального процесу, а розвиток у дітей почуття гумору, підтримка позитивної емоційної атмосфери у групі, допомога дітям у відчутті радості пізнання, відкриття, почуття інтелектуального задоволення від самостійного розв’язання складного завдання; принцип спільних проектів виявляється в тому, щоб допомогти дітям відчути життєву потребу у знаннях як важливішій умові життєздатності; принцип партнерства, його сутність можна сформулювати так: “не над, а разом»; принцип активної участі кожного у спільній справі орієнтований на досягнення не стільки загального результату, хоча це теж бажано і надзвичайно важливо, скільки на процес спільної дії, доцільній активності кожного у спільній справі, на створення умов для самоствердження, самореалізації кожного учасника.

Формами інтеграції в закладі дошкільної освіти в сучасних умовах є:

Інтегрований курс може будуватися на основі об'єднання знань з окремих проблем в інтегровані блоки, що створює передумови для різнобічного розгляду базових понять, явищ, більш широкого охоплення змісту, формування в дітей системного мислення, позитивно-емоційного ставлення до пізнання, а також надає можливість економного використання навчального часу.

Інтегровані заняття – це форма навчально-виховної роботи, яка об'єднує блоки знань із різних галузей навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів дітей, що дає змогу пізнавати певне явище з різних сторін, досягати цілісності знань. Результатом системного впровадження таких занять є формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до процесу пізнання

Інтегровані (тематичні) дні – це дні, зміст яких визначається мегатемою, що передбачає вихід за межі одного заняття для найбільш повної її реалізації. Інтеграційні дні пов’язуються з включенням дітей у спільну з дорослими проективну діяльність, що завершується досягненням певного результату. Один вихователь не може охопити весь потенціал можливостей інтеґрації, тому виділяють трирівневу інтеґрацію: на рівні управління ДНЗ; на рівні методичного забезпечення; на рівні інтеґрації навчальної діяльності.

На рівні управління ЗДО – це практичне забезпечення з боку керівництва реалізації принципу інтеґрації основних напрямів розвитку дитини (фізичний, соціально-особистісний, пізнавально-мовленнєвий, художньо-естетичний). На цьому рівні відбувається об’єднання в одне «ціле» різних елементів (частин), об’єднання понятійних категорій різних напрямів розвитку дитини, що робить освітній процес більш цікавим і змістовним.

На рівні методичного забезпечення - це практичне забезпечення з боку старшого вихователя інтеґрації освітніх напрямів, коли встановлюються зв’язки між цілями і завданнями одного освітнього напряму і цілями та завданнями інших освітніх напрямів.

На рівні інтеґрації навчальної діяльності – це практичне вирішення інтегрованих завдань у ході спільної з педагогом діяльності, коли дитина за допомогою дорослого, «притягує» ланцюжки асоціативних зв’язків і виокремлює якусь ознаку не саму по собі, а в системі інших властивостей і зв’язків інтеґрованих освітніх напрямів, що є ґрунтом для узагальнення. Процес виокремлення істотних ознак відбувається тим успішніше, чим ширше орієнтування дитини в цьому освітньому напрямі.

Структура інтеґрованих занять відрізняється: чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю пропонованого дітям матеріалу на кожному етапі заняття, значною інформативною місткістю матеріалу. У формі інтеґрованих занять доцільно проводити узагальнювальні заняття, на яких буде розкрито проблеми, найважливіші для двох або декількох напрямів (розділів, ліній) програми. Максимально допустиме навчальне навантаження для дошкільників визначається чинними нормативними документами МОН України. Отже, тривалість інтегрованого заняття для дітей дошкільного віку не може перевищувати усталені норми. Пояснення вихователів щодо складності проведення такого виду занять і бажання «втиснути» якомога більше інформації лише свідчить про методичну безпорадність (можливо, й безграмотність) щодо організації навчальної діяльності дошкільників.

Звісно, інтеґроване заняття вимагає від вихователя ретельної підготовки та професійної майстерності. Технологія інтеґрованих занять може бути різною, проте в будь-якому випадку необхідне їхнє попереднє моделювання.

Закономірності інтегрованого заняття: усе підкорено авторському задуму; об’єднується основною думкою (стрижень заняття); складає єдине ціле, етапи заняття — це фраґменти цілого; етапи і компоненти заняття перебувають у логіко-структурній залежності; обраний для заняття дидактичний матеріал відповідає задуму (за Н.Гавриш, І.Кіндрат).

Отже, особливістю інтеґрованого заняття є те, що воно ґрунтується на одній головній або домінантній діяльності, ідеї (понятті, явищі), яка є стрижнем заняття. Усе інше лише допомагає глибше зрозуміти головний зміст заняття. Скористаємось порівняльним аналізом традиційного та інтеґрованого заняття, який вказує на істотні відмінності як у цілях, так і у способах реалізації цих цілей за традиційною та інтеґрованою моделлю заняття.

Порівняння предметного та інтеґрованого заняття (за І.Кіндрат)

Предметне:

мета - засвоєння знань, умінь, навичок;

тема – не обов'язкова;

модель взаємодії –“зверху”, однотипна;

структура заняття - жорстко визначена;

домінуючий метод навчання – монолог, пояснювально- ілюстративний;

позиція педагога і дітей – центрована на вихователі;

діти – об'єкти впливу.

Інтегроване:

мета – формування досвіду пізнання на основі засвоєних раніше знань;

тема – стрижень, смисл інтеграції;

модель взаємодії – «разом», змінна;

структура - гнучка;

домінуючий метод навчання – діалог, інтерактивний;

позиція педагога і дітей – делегування дітям частки своїх повноважень, партнерські стосунки, співробітництво.

У практиці роботи з дітьми є й інтеґровані цикли (курси) занять, які можуть конструюватися по-різному: цикл занять може складатися з занять, які вибудувані в певній послідовності відповідно до рівня освітніх зв’язків (наприклад, заняття з ознайомлення з довкіллям та з образотворчої чи музичної діяльності). Цикл також може повністю складатися з інтеґрованих занять або охоплювати заняття в поєднанні з інтеґрованими як узагальнювальними. Цікавим і пізнавально навантаженим є інтеґрований (тематичний) день, що передбачає таку організацію пізнавальної діяльності впродовж дня в дитячому садку, коли будь-яка конкретна тема є наскрізною і відбивається не тільки в змісті занять, але й у змісті рухливих, сюжетно-рольових та інших ігор, спостережень на прогулянках та в інших режимних моментах. Звісно, інтеґрація як інноваційне явище в педагогічній практиці ЗДО, викликає складність щодо впровадження в практику, тому що має ще слабке теоретичне та методичне обґрунтування.

Висновки. Побудова освітнього процесу в ДНЗ на засадах інтеґрації забезпечує підвищення рівня ефективності діяльності як керівників, так і педагогів у створенні середовища особистісного розвитку дитини і результативності освітнього процесу в контексті формування дошкільної зрілості випускника дошкільного навчального закладу.

2.Інтегрований підхід у використанні програмно-методичного комплексу «Впевнений старт»

Сучасні реформи в системі дошкільної освіти потребують таких способів організації та підвищення результативності освітньої діяльності, які сприятимуть невпинному розвитку дітей і забезпечать переорієнтацію освітнього процесу від уявного набуття знань до справжнього розвитку вмінь. Це передбачає орієнтацію на діяльнісний підхід. Діяльнісний підхід — це спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь особистості; застосування теоретичних знань на практиці;формування здібностей до самоосвіти й командної роботи; успішна інтеграція в соціумі та професійна самореалізація.

Лише поставивши дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання, побачимо очі, що блищать «жагою» відкриття, і переконаємося, що працювати потрібно лише так. Сучасні потреби суспільства потребують організації освітнього процесу через особистісно зорієнтований, компетентісний, діяльнісний та інтегрований підходи. Їх реалізацію забезпечують інтерактивні методи та прийоми, метод проєктів.

Методика проєктного навчання передбачає інтегрування знань та практичного досвіду. На мою думку, цінність цього методу полягає в тому, що, з одного боку, це форма діяльності, яка спрямована на отримання практичного результату, а з іншого — це інтерактивна технологія, що створює умови для особистісної взаємодії (особливо стосується колективних форм роботи).

Радісне навчання, пріоритет партнерства і ровесництва, забезпечення максимальної активності дитини під час проживання кожного дня перед шкільного року — головні принципи програмно-методичного комплексу «Впевнений старт». Вихователь, який дотримується цих принципів, зможе забезпечити впевнений і успішний старт дошкільників до перспектив майбутнього життя. Саме тому було прийнято рішення працювати за програмою «Впевнений старт».

Програма має чіткий, лаконічний виклад основних освітніх завдань, результатів освітніх впливів й не переобтяжена методичними порадами. Передбачає свободу вихователів у виборі форм, методів, засобів у реалізації освітніх завдань орієнтований на: закладення фундаменту успішності дитини в умовах Нової української школи реалізацію особистісно орієнтованої моделі освітнього процесу.

Хочемо зауважити, що найважливішим основоположним принципом освітньої роботи зі старшими дошкільниками за програмою «Впевнений старт» є діяльнісний підхід. Говорячи про діяльність, ми маємо на увазі не просто зайнятість дитини чимось, а оволодіння її структурними ознаками – розумінням образу результату, усвідомленням мети та формування вміння формулювати цілі, свідомий відбір способів досягнення результату, тобто активна участь на всіх етапах здійснення процесу. Все це означає, що чим більше усвідомлення дитиною питань: «ЩО РОБИМО? НАВІЩО? КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО? ЯК? В ЯКИЙ СПОСІБ МО- ЖЕМО ДОСЯГТИ БАЖАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ? ДЕ, В ЯКІЙ СИТУАЦІЇ?», тим більший розвивальний вплив діяльності на дитину, на розвиток її психічних процесів (пам’ять, мислення,мовлення, уява, увага тощо) та особистісних якостей (самостійності, активності, ініціативності, допитливості, наполегливість, креативності та ін.). Саме за діяльнісного характеру організації життя дитини дошкільного віку всі її особистісні досягнення стають результатом досвіду її продуктивної взаємодії з дорослими й однолітками, малим і великим природним світом та світом людей. Лише виявляючи різні види активності, дитина має можливість переходити з репродуктивного рівня (дія за зразком дорослого) на творчий рівень.

Іншим ключовим принципом є орієнтованість на формування компетентної особистості, що розглядається в програмі «Впевнений старт» як засіб відновлення порушеної рівноваги між освітою, запитами суспільства і реальними потребами та очікуваннями батьків в оцінках результатів. Зміна знаннєвоінформуючих професійних дій педагога на компетентнісний підхід стосується кожної ланки освіти: від дошкільної до вищої та полягає у визначенні особливих вимог до розвитку особистості учасників освітнього процесу. Адже для результату навчання важливим стає не лише те, що знає вихованець (або фахівець, зокрема педагог), але як він може діяти, якими цінностями керується в організації своєї діяльності. Програма свідомо орієнтує на реконструювання змісту діяльності в такий спосіб, щоб компетентнісний підхід не залишався тільки освітнім гаслом. Саме тому програмні завдання чітко охоплюють у будь-якій діяльності ціннісне ставлення до сформованих знань, навичок, збагачення досвіду використання знань та навичок в самостійній діяльності дитини.

Упровадження програми «Впевнений старт» на нашу думку надає досвід практико-орієнтованої освіти. На відміну від традиційної дидактики, орієнтованої на засвоєння знань, практика пропонованого впровадження спрямована на набуття не лише знань, а й умінь і навичок практичної діяльності, – досвіду взаємодії та досвіду творчої діяльності, який виступає критерієм сформованих компетентностей (соціальних, комунікативних, пізнавальних, образотворчих та ін.). Використання програми дає змогу виробити таку схему засвоєння «знання – вміння – навички – досвід діяльності». При цьому характер діяльності (репродуктивний за зразком чи творчий) надає принципово важливу характеристику активності та розвитку вихованців (і педагогів), оскільки враховує досягнення особистісних якостей людини (риси характеру, цінності, вольова регуляція діяльності).

Зауважимо, що особливість упровадження проєкту «Впевнений старт» полягає в багатоваріантному принципі організації життєдіяльності дітей.. Щоб запобігти акцентуації уваги педагогів на знаннєвому підході, автори обрали блоково- тематичний принцип організації змісту, що ґрунтується на інтеграції різних сфер пізнання. П’ять тематичних блоків конкретизуються у вісімнадцяти підтемах, кожна з яких проживається дітьми і дорослими протягом двох тижнів (десять робочих днів). Кожен з днів тижня тематично орієнтований і характеризується домінуванням одного з видів дитячої діяльності: комунікативної, ігрової, дослідно-пошукової, мовленнєвої тощо. Хоча методичний супровід до програми і подає педагогам і батькам чіткі методичні орієнтири – алгоритм побудови дня, конкретні методичні розробки, проте ми могли самостійно конструювати день з урахуванням інтересів і можливостей дітей з того набору форм і методів, які пропонують автори, чи додати до них свої розробки.

Організовуючи проживання дня, діти мали можливість не лише брати участь в організованих формах групового навчання, а й самовизначатися в різних видах активності, діючи одноосібно чи в малих підгрупах. Важливо організовувати різні моменти дня, наповнені значимими для дітей традиціями і ритуалами. Останні два дні (9–10) проживання теми мають специфіку щодо організації життєдіяльності. Протягом цих двох днів реалізується проєкт (ідеї стосовно цього педагог може почерпнути з Книги вихователя).

Таким чином, побудова освітнього процесу в закладі дошкільної освіти на засадах інтеграції передбачає створення комплексу організаційно - педагогічнихумов, до яких належать:

  - формування інноваційного клімату через систему роботи за програмно- методичним комплексом «Впевнений старт»;

  - створення інтегрованого освітнього середовища - інтегрований підхід, який передбачено у програмі «Впевнений старт» є однією з основних умов ефективного здійснення навчальної діяльності ЗДО та характеризується: -використанням активних прийомів та методів ;

  - розвиток ключових компетентностей, необхідних у подальшому житті дітей.

 

Розділ ІI. ІНТЕГРОВАНІ ЗАНЯТТЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

1.Характеристика інтегрованих занять

Особливістю сучасних знань є їх інтеграція. У дітей досить рано з’являється свій “образ світу”. При всій недосконалості він має суттєву характеристику – цілісність сприймання довкілля. Зі вступом до дитячого садка ця цілісність, на жаль, починає руйнуватись через “суворі кордони” між окремими розділами програми або предметним викладанням “вузькими” спеціалістами (викладач образотворчого мистецтва не має уявлень щодо того, чим займалися діти на попередньому занятті). Тому знання, які одержують діти, мало пов’язані між собою (на занятті з малювання дошколята малюють “Дівчинку в зимовому пальті”, а на аплікації – викладають “Качечку”).
Якісно новий рівень синтезу знань дітей – це інтегровані заняття, інтегровані курси, які об’єднують навколо певного заняття чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань дозволяє досягти різнобічного розгляду об’єкта, показати взаємозв’язок явищ, інтенсивно формувати у дитини розумові операції аналізу, порівняння, узагальнення тощо. Особливо це важливо для розвитку світоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь, понять.
З’ясуємо, що “інтеграція” – від лат. integratio – відновлення; integer – суцільний.
Під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату дошкільної освіти.
Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами:

1. доступності;
2. науковості;
3. послідовності;
4. системності;
5. цілісності;
6. логічності;
7. вертикального тематизму.

Щоб узагальнити зміст, дати його у цілісному вигляді, потрібно зінтегрувати матеріал навколо якоїсь основної ідеї, проблеми.
Якщо за одиницю процесу навчання береться не саме заняття (“інтегроване”), а навчальна тема, цикл, розділ, блок – (можлива інша назва, це – не суттєво) освітньої програми, тоді головним буде – ідея навчального компонента, тобто такі положення (поняття, закономірності, причинно-наслідкові зв’язки тощо), які відбивають сутність запропонованого матеріалу, формують у дитини розуміння внутрішньої єдності та органічної цілісності довкілля.
Тобто врахування у практиці роботи принципу інтеграції дозволить здійснювати гуманно особистісний підхід до розуміння цілісної природи психіки дитини і те, що дитина сприймає світ цілісно, і відповідно до цього повинні будуватися (і плануватися) види діяльності.
Проте в інтегрованих курсах є небезпека, коли їх перетворюють у мозаїку формально об’єднаних за зовнішніми ознаками різнорідних знань. Краще за все можуть інтегруватися такі розділи програми, як-от: ручна праця, ознайомлення з довкіллям, музичне виховання, художня література, ознайомлення з природою, образотворче мистецтво.
Одним із таких шляхів є проведення занять в дошкільному закладі на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї мети. Це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання мислення і почуттів дітей завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, що вивчаються, досягти цілісності знань дітей.
У дошкільних закладах вже діють інтегровані програми з таких розділів:

1. ознайомлення з навколишнім світом;
2. художня праця;
3. музика і рух;
4. валеологія.

Є програми з етики, народознавства, екології. Особливо продуктивне застосування інтеграційного підходу до формування й удосконалення у дошкільників мовленнєвої діяльності, яка в умовах початкового навчання відіграє провідну роль на всіх без вийнятку заняттях, однак найвиразніше виявляється на заняттях з мовленнєвого спілкування, художньої літератури та грамоти, ці предмети можна інтегрувати в один, наприклад, “Рідне слово”, тому, що вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях, в їх основі лежать одні і ті ж види мовленнєвої діяльності – слухання, розуміння, читання, висловлювання (усні і писемні).
Інтегрування навчального матеріалу з окремих розділів представлено в таблиці №1.

Таблиця №1. Інтегрування навчального матеріалу

№ п/п	Розділ	Інтегрування
1.	Навчання грамоти	Ознайомлення з навиками музики, малювання
2.	Мовленнєве спілкування	Художня література Малювання Ознайомлення з навколишнім світом Музика Народознавство
3.	Математика	Ознайомлення з навколишнім світом, Трудове навчання, Малювання, фізичне виховання
4.	Музика	Художня література Малювання, ознайомлення з навколишнім світом, фізичне виховання
5.	Художня література	Мовленнєве спілкування, малювання, природознавство, музика, народознавство, етика
6.	Малювання	Музика, розвиток мовлення, художня література

Враховуючи конкретність мислення старших дошкільників, нестійкість уваги, вихователь важливого значення надає таблицям-опорам для проведення інтегрованих занять. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність можна застосувати і під час тематичного узагальнення і повторення. Наприклад, на занятті навчання грамоти, коли діти ознайомлювались з буквою і звуком “д” є чотири сектори. За завданнями, які у секторі 1, можна створити казкову ситуацію “Розмова із старим дубом”, скласти кросворд, провести діалог; сектор 2 включає математичний матеріал для розв’язування прикладів, задач і вимірювання відрізка; сектор 3 – опора для малювання на тему “Гриби під дубовою гілкою”; сектор 4 – інтеграція знань на заняттях ознайомлення з навколишнім (як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя, жолуді).
Такі таблиці-опори допомагають вихователю проводити заняття, які тематично об’єднані навколо одного чи кількох близьких понять.
Заняття інтегрованого змісту проводить здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них слід заздалегідь ретельно підготувати дітей: наситити їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми.
Наведемо фрагмент підготовчої роботи до проведення заняття інтегрованого змісту на тему “Фарби осені”.
У погожі вересневі дні вихователь повела дітей у парк, де вони спостерігали ознаки ранньої осені.
Вихователь. Який сьогодні гарний день! Придивіться: які фарби навколо?
Діти. Зелені, темно-зелені, жовті, вогнисті, червоні, коричневі, багряні...
Вихователь. Давайте перелічимо, скільки тут відтінків зеленого, жовтого. Чим зумовлена така різнобарвність?
Діти лічать кольори, доходять думки, що така барвистість від того, що осінь до кожного дерева приходить у різний час.
Вихователь. Про яке дерево я говорю: “Його листя горить, наче жоржина”, “Його листочки, наче стиглі лимончики”, “Його листя, ніби сушені яблука”?
Діти милуються ясним небом, називають його ознаки (світле, високе, ніжно-блакитне, чисте, глибоке, святкове, безхмарне), вдихають пахощі повітря, спостерігають за павутиною. Вихователь пропонує відшукати природні об’єкти незвичної форми: жолуді, листочки, ягідки і пофантазувати щодо їх подальшої долі. Мандруючи стежиною, діти змагаються у спостережливості в грі “Гостре око”. Зупиняються біля горобини, що всипана червоними плодами.
Вихователь. Кого вам нагадує горобина? З ким її можна порівняти?
Я бачу в ній образ дівчинки. Вона дуже гарна, але їй зараз сумно, тому нахилила голову низько-низько. Скоро відлетять назавжди її листочки, і буде вона відкритою для вітрюгана.
Мені хочеться, щоб ми побачили таку картину. Сонечко щодня вмивається у струмочку. А сьогодні, коли вмивалося, бризками-жаринками запалило горобину. Дивиться воно з висоти і радіє, що люди помітили красу.

Крім збагачення вражень під час прогулянки, на заняттях з розвитку мови діти вправлялись у складанні мініатюр-описів, “нанизували” ланцюжки слів-ознак, дій, які будуть корисні для наступного інтегрованого заняття. Така змістова та емоційна підготовка дітей до заняття дає змогу вихователю швидко створити в групі відповідний настрій і систематизувати здобуті враження у творчих роботах дітей.
Зокрема, у групі звучить музика, а діти об’єднані в творчі групи, створюють колективну роботу “Фарби осені” за своїм власним сюжетом, а потім “оживляють” фарби так, щоб кожна зазвучала у виразному слові.
Інтегровані заняття з розвитку сенсорних умінь можна побудувати в ігровій формі, в ігровій кімнаті, посадивши дітей півколом, щоб вони бачили один одного.
Наведемо фрагмент інтегрованого заняття побудованого в ігровій формі за тематичним сюжетом “Юні розвідники”.
Мотивація діяльності.
- Діти, уявіть собі, що має зніматися кіно – фільм про юних розвідників, і режисер випробовує акторські здібності багатьох дітей, які бажають зіграти ролі хлопчика і дівчинки. Коли майбутні актори приходять, їм пропонують виконати кілька завдань, щоб побачити, хто вміє тихенько ходити, у кого гострий слух, хто вміє діяти в уявній ситуації. Зараз і ми з вами потренуємося. Ваше завдання – виконувати все дуже точно, безшумно, контролюючи кожний рух. Ви знаєте, що розвідники, коли йдуть на завдання, майже не розмовляють, а якщо розмовляють – то дуже тихо. Так і ми з вами будемо діяти.
Зміни діяльності.
1.Тренуємо безшумність рухів:
а) діти по парах міняються місцями з товаришем, який сидить навпроти;
б) тихо встають, беруть стілець, без звуку переносять його на те місце, де сидів товариш, і сідають на нове місце. (Беруть участь по черзі всі діти).
2. Розвиваємо слух і пам’ять:
а) протягом 10 с із закритими очима діти слухають оточуючі звуки і називають у певному порядку, що почули;
б) відгадують на слух “Яка це дія?” (В усіх дітей закриті очі, вихователь у чіткій послідовності виконує такі дії: розгортує цукерку, розбиває горіх, розриває папір);
в) відгадай: “Чий це голос?” (Той, хто відгадує, відвертається, а вихователь показує жестом кому їх говорити.
3. Гра “Як змінилася поза?” (Одна дитина уважно роздивляється, як сидять діти на двох-трьох стільцях. Потім відвертається, а хтось змінює положення тіла. Той, хто відгадує, показує, як було спочатку).
4. Що можна пізнати навпомацки:
- визначають контур іграшки, ручки тощо.
5. Ігрова вправа “Передай невидиме”:
діти розігрують сценки проводів на вокзалі (передають невидимі речі у вагон, ніби складають речі у чемодан).
Такі вправи спочатку виконує одна команда (півкола), а друга – спостерігає, оцінює; потім команди міняються місцями.
Вправляння в ігровій формі з елементами змагання, за нашими спостереженнями, діти виконують охоче, з виключною віддачею, вболіванням за результати команди. Якщо такі заняття проходять у системі, ця робота приносить відчутні результати в розвитку пізнавальних здібностей старших дошкільнят, формують здатність володіти своїм тілом; діти починають усвідомлювати значення самовиховання.
Якщо такі інтегровані заняття змістовні, цілеспрямовані, то вносять у звичайний хід життя дошкільників новизну, допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища.
Проводити такі заняття може як один вихователь, так і разом зі спеціалістами музики, образотворчого мистецтва, фізвихователем. Досвід таких занять переконує в тому, що вони зменшують перевантаження, сприяють вихованню, інтересу до навчання.

 

2. Методичні основи використання інтегрованих завдань

В дошкільному віці
Працюючи над методичною основою інтегрованих занять найголовнішим постає, щоб заняття стало натхненною, захоплюючою працею для дитини, щоб дивувало, будило, розкривало широке поле діяльності, аби життя її наповнювалося змістом. Цю можливість дають заняття з інтеграцією предметів і видів діяльності.
На практиці вихователь інтегрує заняття з різних розділів навчальної програми.
А саме:
Заняття з мови і мовлення та художньої літератури інтегруються:
а) мова і мовлення: образотворче мистецтво,
музика,
природознавство;
б) мова і мовлення: образотворче мистецтво,
музика,
ознайомлення з навколишнім світом;
в) мова і мовлення: художня праця,
природознавство;
г) художня література: мова і мовлення,
природознавство.
Дидактичні цілі є визначальні, домінантні. Їм підпорядковуються всі інші види діяльності, властиві іншим навчальним предметам (музиці, малюванню, художній літературі тощо). Ця сукупність цілей може бути представлена на інтегрованому занятті структурно:
а) нові знання з лексики, фонетики, граматики, орфографії;
б) розвиток усного мовлення;
в) відпрацювання навичок письма;
г) удосконалення опорних умінь – базисного компоненту;
д) введення нового в систему раніше вивченого;
е) підготовка до сприймання наступного матеріалу.
На якому ж етапі пізнання доцільно вводити інтегровані заняття? Це або на першому занятті вивчення нової теми, після якого проводяться 3-5 уроків вироблення навичок, узагальнення, систематизації, контролю і корекції знань, або заключне заняття з вивченої теми, де словесна творчість є провідною.
Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини (грою, спілкуванням з природою, музикою, драматургією) дає можливість організувати оволодіння граматичними уміннями і навичками через розв’язання мовленнєвих завдань.
Як показав досвід проведення інтегрованих занять мови і мовлення, структура організації мовленнєвої діяльності є така:

1. Формування задуму висловлювання. Активізація словника.
2. Творення тексту за мірою допомоги, що визначають варіанти.
3. Колективне обговорення, редагування, корекція творів.
4. Зачитання текстів на цю ж тему майстрів “красного слова”.

Чільне місце займають заняття, на яких діти вчаться мислити, аналізувати, робити висновки, відрізняти добре від поганого. Порівнюються і співставляються картини, музичні твори, вчинки персонажів оповідань і казок, красиве і повторне в рисах людських. Тема краси пронизує заняття в усіх вікових групах дошкільного закладу. Наприклад, на занятті “Весна іде, красу несе”, де інтегруються мова, мовлення, народознавство, художня література, музика, спостереження за живими об’єктами природи.
Для пошуку істинної краси та творіння зв’язного тексту, дітям пропонується:

1. Закличемо весну;
2. Зробимо відкриття;
3. Доберемо аноніми;
4. Послухаємо легенду;
5. Поринемо в поезію;
6. Складемо оповідання;
7. Зав’яжемо “вузлик” на пам’ять.

Після спостереження у живій природі діти, використовуючи знання з народознавства, закликають весну, співаючи заклик-веснянку. Слухають музику, співвідносять споглядань в природі з строєм музичного твору.
- Що відображають звуки? (сходить сонце, блищить роса, оживає природа, розпускаються квіти, прокидаються пташки, дзюркотить струмочок і сама Весна пішла у веселий танок).
(Перед дітьми у маленьких вазочках первоцвіти – проліски, мати-й-мачуха, гусяча цибулька, фіалки, ряст).
- Що допомогло нам відчути красу?
(Споглядання у живій природі за змінами, квітами, слухання музики).
- А як ще можна відчути красу?
Діти слухають легенду про Нарциса, оглядають живу квітку і відповідають на питання:
- Що ж зробило красеня потворним?
(Байдужість, самозакоханість, зазнайство – риси, які народжують ще більш потворну – егоїзм).
Діти вчаться добирати слова антоніми.
(Краса – потворність, зрада – вірність, любов – ненависть, зло – добро, щирість – заздрість, брехливість – правдивість).
Далі на занятті йдеться про збереження краси і робиться висновок: “Той, хто нищить красу – стає потворним”. Творяться тексти за поданим початком.
Якось навесні хлопчик побачив дивну квітку. Вона йому дуже сподобалась. Вона була... (включається опис). Хотів було зірвати ...
(Далі діти вибирають варіанти);

1. ... а квіточка промовляє: “Не губи! Не ..., дай ... білим світом”.
2. ... як раптом помітив краплинку на пелюстці. Йому здалося, що ...

Кінцівку також можна придумати за варіантами:

1. живи, квітонько, рости, красуйся ...
2. моя рука ніколи і нікому не ...
3. краще я тебе (намалюю, сфотографую, приведу до тебе ...).

В кінці зачитується оповідання Сухомлинського “Хлопчик і дзвіночок конвалії”. У підсумку діти скажуть “Хто нас вчить відчувати красу”.
(Матінка-природа).
- Чи всяк може її побачити?
(Не може побачити той у кого ліниве око).
- В чому проявляється краса людини?
(У рисах, вчинках, поведінці).
Діти згадуються висновок, прислів’я:
- З краси води не пити.
Не все золото, що блищить.
І нарешті вузлик на пам’ять:
“До краси можна доторкнутись тільки серцем”.
Тема краси понизує такі заняття, як “Шануймо старість”, “Зла подруга лінь”, в заняттях, спрямованих на пізнання мистецтва, співу, хореографії, образотворчого мистецтва.
Мовленнєва діяльність дітей – різножанрова. Вони творять поетичні рядки, складають казки, оповідання, діалоги.
Інтегроване заняття – це заняття, яке не залишає байдужою жодної дитини. Адже відомо, діти сприймають навколишні явища по-різному. Хтось через образотворче мистецтво зором, хтось слухає через музику, на іншого магічно діє поетичне слово, для інших – мелодія красномовної прози. Для кожного щось домінує в такому уроці. Те, що ближче йому, рідніше.
Приступаючи до виконання творчої роботи, сильніші відмовляються від міри допомоги, захопившись не помічають нічого навколо себе.
Діти чекають таких занять, довго пам’ятають, черпають із них знання, в яких виникає потреба в майбутньому.
Такі заняття творяться не один день. Щоб закладені в них ідеї прийшли до маленьких сердець, спершу все повинно пройти через серце вихователя. Тоді тільки воно буде жити в дітях, живити думку і почуття.
Передумовою розвитку розумових здібностей дошкільнят та молодших школярів є цілеспрямована робота над удосконаленням їхнього логічного мислення. Діти повинні змалку вчитися, поперше слухати читання або розповіді виховантілв. По-друге, важливо формувати в маленьких “чомусиків” уміння переказувати прослухане в логічній послідовності, не “переказуючи” та не випускаючи важливих епізодів з художнього оповідання, казки чи іншого літературного твору.
Цілеспрямовано працюючи над розвитоком логчіного мислення у дітей їх можна навчити виділяти в творах істотне, головне, порівнювати твори, дійових осіб, класифікувати, зіставляти, знаходити ознаки подібності та відмінності в предметах, явища, робити висновки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, прослуханого, обєднувати видові поняття в родове, знаходити зайві предмети у групі слів, обєднанних одним родом, тощо.
. Систему навчально-методичного матеріалу можна зінтегрувати за окремими розділами:
“У полі, в саду, на городі”,
“Транспорт, знаряддя праці”,
“Тварини”,“Риби”,“Птахи”,
“Одяг”, “Взуття, меблі, посуд”.

3.Головні принципи організації інтегрованого заняття

Визначальним критерієм у доборі змісту та видів діяльності у процесі пізнання мовних явищ є сукупність дидактичних цілей заняття мови й мовлення, яка може бути представлена у вигляді таблиці №3.

Таблиця № 3. Сукупність дидактичних цілей заняття мови і мовлення

Дидактичні цілі заняття мови й мовлення

- сприймання, осмислення нових знань з лексики, граматики, правопису; - розвиток інтелектуальних умінь, усного й писемного зв’язного мовлення; - відпрацювання навичок каліграфічного й граматичного письма; - удосконалення опорних умінь; - узагальнення, встановлення між понятійних зв’язків; - підготовка до сприймання наступного матеріалу

З огляду на сукупність дидактичних цілей кожного з занять, відведених на вивчення того чи іншого розділу, теми програми, вихователь визначає головні цілі та супровідні. Керуючись головними дидактичними цілями (домінантою), знаходить оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей, гальмує, а не активізує словесну творчість.

4.     Структура інтегрованого заняття мови і мовлення

У структурі інтегрованого заняття мови й мовлення виділяється три етапи:
1. Формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування та планування тексту).
2. Творення тексту (усно).
3. Виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників (чи зразком, складеним вихователем). Визначена структура інтегрованого заняття ґрунтується над даних психології про етапи мовленнєвої діяльності (орієнтування, планування, реалізаційний контроль).
Етап формування задуму висловлювання співвідноситься з такими етапами мовленнєвої діяльності, як орієнтування, планування. Вирішує такі завдання:

1. актуалізація чуттєвого досвіду, знань дітей про предмет висловлювання;
2. активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;
3. удосконалення способів мовленнєвої діяльності (“азбуки мовлення”) – найголовніших опорних умінь;
4. спостереження за виражальними можливостями слова, граматичних форм, колективний добір влучних слів.

Етап творення дитячих зв’язних висловлювань відповідає третьому етапу мисленнєвої діяльності – реалізації задуму. Управління дитячою творчістю здійснюється через багатоваріантні мовленнєві завдання, які спонукають дітей до складання тематично близьких казок, розповідей, міркувань, віршів. Як правило, пропонується кілька блоків завдань на розвиток зв’язного мовлення з різною мірою допомоги та рівнем творчості.
Етап редагування, обговорення дитячих творів, зіставлення із зразками художньої літератури є завершальним, він зорієнтований на четвертий етап мовленнєвої діяльності – контроль. Доцільним є тут виразне розповідання, драматизація, створення пластичних етюдів, виконання ілюстрацій чи колективних композицій, добір влучних заголовків до дитячих творів.

Розвивальні можливості видів емоційно-образної діяльності

Конструюючи систему інтегрованих занять, прагнемо якомога повніше індивідуалізувати навчання. Цьому значною мірою сприяє використання сукупності різних видів емоційно-образної діяльності (гри, спостереження за довкіллям, художньої та літературної діяльності).
Основні види діяльності, які використовуються під час побудови інтегрованих занять, можуть підсилюватися супровідними: малюванням, художньою працею, дослідницькою діяльністю, виразним читанням віршів, драматизацією, складанням діалогів, хоровим співом з елементами хореографії. Чим слабше підготовлена дитина, тим менше розвинені її пізнавальні можливості, тим частіше має звертатися до таких видів діяльності, як ігрова, предметно-практична, малювання, музика.
Розвивальні можливості видів діяльності розкрито в таблиці № 4.

Таблиця №4. Розвивальні можливості видів діяльності

Види діяльності, що активізують словесну творчість	Їхні розвивальні можливості
- ігрова діяльність, драматизація	- орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння умінням вичленовувати ознаки, знаходити видові й родові, спільні й відмінні, істотні й неістотні, класифікувати їх; розширення уявлень про значення конкретних слів
- спостереження за довкіллям	- уводить у сам процес народження образного вислову; допомагає розширити уявлення про слова, що означають явища природи, риси характеру; розкрити сутність причинно-наслідкових зв’язків
- художня діяльність (образотворча, музична, хореографічна, театральна)	- спрямовує на розвиток уяви, орієнтує на образне сприймання світу

Найголовніше – домогтися, аби мовні завдання активізували словесну творчість, а не гальмували її.
Коли сьогодні обговорюється проблема перебудови дошкільного виховання, то перш за все, мова йде про оновлення форм організації навчання і виховання дітей, про раціональне поєднання індивідуального і колективного навчання.
Навчально-виховний процес, для якого характерне врахування типових індивідуальних відмінностей дітей, рівнів, розвитку, прийнято називати диференційованим. У педагогічній практиці таке навчання називають “груповим” “індивідуально-груповим”, або “колективно-груповим” навчанням.

 

Розділ ІІІ. Додатки

 

 Тема: «Наше місто — наш дім»

(інтегроване заняття)

Кобченко О. В.

вихователь ДНЗ (ясла-садка)

№2 «Іскорка»

М. Шостка, Сумська область

 

Мета: розвивати вміння рахувати в межах 3, дрібну моторику рук; формувати уявлення про своє рідне місто; ознайомлювати з місцями міста, які знаходяться поряд з дитячим садком; удосконалювати правильну вимову всіх звуків рідної мови, утворювати від інших частин мови нові граматичні форми за допомогою суфіксів; продовжувати вчити підбирати дієслова, прикметники, спонукати до міркувань; закріпити назви дерев, розпізнавати їх за листям; закріпити вміння класифікувати овочі та фрукти, цифри від 1 до 3; вчити розплескувати тісто на дошці та видавлювати формою фігурки (печиво); виховувати любов до рідного міста.

Матеріал: Лялька Марійка, фото парка, школи-ліцей, будинок естетичного виховання, ДНЗ №2, листочки з дерев, фрукти і овочі — муляжі, цифри від 1 до 3, солоне тісто, дощечки, формочки, чарівний мішечок, мікрофон

 

Хід заняття

Діти заходять до групи. Вітаються з гостями.

В гості до дітей завітала лялька Марійка.

-До нас в гості завітала дівчинка, її звуть Марійка.

Діти представляють себе.

 

Д/г «Познайомимось»

 -Марійка не знає куди вона потрапила. (Садочок «Іскорка»)

 -Діти, дівчинка нічого не знає про наше місто і пропонує нам бути її  екскурсоводами.

 -Познайомимо її з нашим містом?

-То ж тоді вирушаємо на екскурсію!!!

*Перший наш об'єкт-це:

Дивне місце перед нами:

Тут дорослі і малята

 Разом всі відпочивають

 Гарний настрій усі мають.

 -Так, це парк.

 

 

 

Д/г «Що ряблять у парку»

(грають, відпочивають, стрибають, катаються, бігають і т.д.)

 "В парку багато дерев. Розкажемо Марійці, які дерева ростуть в нашому парку.

 

Д/г «Хоровод поведемо, листочки зберемо»

Хоровод поведемо,

Вправно листячко зберемо

Швидко, Кіра, вибігай,

І листочок відгадай.

З якого дерева листочок – з клена, то він який – кленовий.

З якого дерева листочок – з берези, то він який- березовий і т.д.

-Молодці! Ми познайомили нашу гостю з нашим чудовим парком.

*Наступний об'єкт.

-Дітей в ній багато

Школярами вони називаються

-Так, це школа.

 -В нашому місті шкіл дуже багато, в яких навчається багато дітей. Але щоб піти до школи дітки повинні багато чого знати. Давайте і ми покажемо нашій гості, що ми знаємо.

 

Д/г «Чарівний мішечок»

Діти на дотик відгадують, що в нім і дістають овочі і фрукти, називають їх.

-Як називаються яблука і груші одним словом?

 -А морква, капуста, буряк?

-Скільки яблук, а скільки груш?

 -Знайдіть цифру, яка позначає кількість яблук, а яка кількість груш.

 -Покажіть цифру, яка позначає всю кількість фруктів.

Молодці. Марійка побачила, що ви розумні діти.

*Наступний об'єкт нашого міста «Будинок естетичного виховання».

В ньому діти займаються танцями, співом. І ми теж з вами вміємо танцювати.

 

Фізхвилинка (під фонограму укр. танок)

*І ось ми повернулись до нашого садочка.

 -Скажіть, а хто в нашому садочку хазяїни?

 -Так, це діти.

-А ми з вами любимо приймати гостей? А пригощати любимо?

 -Давайте і ми з вами пригостимо нашу гостю смачненьким печивом, яке виготовимо самостійно. Подивіться, як ми це будемо робити.

-Спочатку зробимо з нашого тіста кульку

-Кульку покладемо на дошку і розплющимо. 

-Потім формочкою видавимо фігурне печиво, яке складемо на тарілку.

Давайте приготуємо наші ручки до роботи.

 

 

 

Пальчикова гімнастика

Наші пальчики маленькі

І рівненькі, і гладенькі

Можемо із пальчиків

Ми зробити зайчика

Зайчик вушками пряде

По лужку гуляти йде.

Самостійна робота дітей.

Індивідуальна допомога вихователя.

Молодці. Давайте складемо печиво на тaцю. Діти стають півколом.

Молодці. Ми з вами познайомили нашу гостю з нашим містом!!!

Давайте на кінець нашої екскурсії скажемо нашому місту компліменти. 

Д/г « Наше місто яке?»

 

Підсумок.

 

 

«Улюблені страви українського народу»

Освітні завдання: Розвивальні: розвивати дрібну моторику, пізнавальну активність, зв'язне мовлення, розвивати, уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, уважність під час виконання завдань, продовжувати розвивати уміння відгадувати загадки;

Навчальні: узагальнити та систематизувати знання про українські страви, учити правильно вживати назви інгредієнтів у однині і множині, збагачувати словник дітей назвами українських страв та їх інгредієнтів, продовжувати вчити утворювати прикметники, що позначають властивості;

Виховні: виховувати повагу до хліба, цікавість, до всього, що оточує дитину, почуття поваги до українських звичаїв. 

Матеріали: лист, глобус, колоски жита та пшениці, рушник, каравай, різні види борошна, хлібні вироби, овочі, картки із зображенням продуктів, солоне тісто, скалки, горох, вишня, монетки. 

Хід заняття 

Діти заходять до групи і вітаються: 

Добрий день, сонечко!

Добрий день, земелько!

Добрий день, друзі!

Добрий день, гості!

В групі лежить лист.

 - Діти до нас прийшов лист (розглядання листа).

 - «Здрастуйте, діти. Пишуть вам діти з далекої Африки (розглянути на глобусі де знаходиться Африка). З передачі «навколо світу» ми дізналися про вашу країну, про ваш народ і про ваші звичаї. Але в передачі не розповідали про ваші страви і ми хотіли б дізнатися більше про страви які готують в Україні». 

- Діти, давайте на камеру знімемо, про наші страви фільм і відправимо до Африки. 

Дівчинка до групи заносить каравай: 

Якщо хочемо зустріти гостя щиро і привітно,

щоб він шану спостеріг і добром віддячить зміг,

Гостя ми того стрічам круглим, пишним короваєм,

З рушниками беремо таріль, коровай кладемо і сіль

Шанобливо хліб підносимо і вклоняючись, щиро просимо,

Любий гостю наш, приймай дружби символ – коровай.

 - Завжди в Україні на столі головним був хліб. В народі говорили:

1. Хліб – усьому голова;

2. Хліб — батько, вода – мати;

3. Без хліба не до обіду;

4. Без хліба, хіба бесіда.

- Як ви розумієте народну мудрість?

- Чому в народі так говорять про хліб? 

 

 

 

- Хліб пекли зрізного борошна, а борошно виготовляли з різних зернових культур.

Розглянути зерна та борошно - житнє та пшеничне.

ДГ «Яке, який?»

 Борошно яке? — житнє. Хліб який? — житній, тощо.

      Запропонувати дітям покуштувати різні вироби та визначити з якого борошна вони                                   

виготовлені.

- В будні та робочі дні українці пекли чорний житній хліб. На свята 

пекли білий хліб. На весілля пекли коровай, а головний хліб пекли на 

Великдень - кулічі.

- Поважайте, бережіть хліб, адже він створений працею багатьох людей.

- А ось я вам принесла чарівний мішечок. В ньому продукти ще до однієї  відомої української страви. Для того, щоб дізнатися, що в ньому  відгадайте загадки: 

1. Сам червоний, а чуб зелений (Буряк);

2. Сидить панна в коморі, а коса її надворі (Морква);

3. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (Капуста);

4. І печуть, і варять, і хвалять, і їдять мене, бо я добра (Картопля);

5.Червоненькі круглячки почіплялись на гілки,

    Позбираю всі підряд буде добрий з них салат (Помідор);

6. У кожній господi, стане в пригоді, ОН Хто її роздягає, сльози проливає (Цибуля);

7. Що то за голова, що тільки зуби й борода? (Часник);

-А у мене у мішку є ще щось! (Діти по черзі обслідують і відгадують, що там). Що це?       Він підходить до рецепту борщу? Чому?

- Подивіться, чи всі є продукти для того, щоб приготувати борщ? (Ні)

Д/г «Чого не вистачає».

 Д/г «Один – багато».

Складання рецепту борщу.

 - Скажіть, а чому борщ має червоний колір?

-- Я хочу вас запросити до лабораторії.

 На столі на тарілках розкладені і порізані овочі.

 -Ви беріть собі по шматочку будь-якого овочу і покладіть на серветку, а 

іншою серветкою притисніть і подивіться від якого овочу серветка пофарбувалась. Так — це буряк. Буряк надає борщу насиченого червоного кольору.

 -Ось ми і розповіли нашим друзям про ще одну улюблену українську страву.

Фізхвилинка:

Дружно встаньте, потягніться,

Одне одному всміхніться,

Землі рідній поклоніться,

Раз присіли, два присіли,

 І до мене всі прийшли ви

 

Діти підходять до столу, який закритий серветкою

 

Що у світі найсмачніше

Може краби чи ікра?

Може ще щось найдивніше?

Є багато різних страв

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці

А над ними в'ється дим

Бо гаряче масло тане

Чи ж ви знаєте, що це? (Вареники).

• Вареники дуже давня і популярна страва українців в усі часи. 

Вареникам надавали магічну силу, бо вони схожі на місяць, а у місті Черкаси варенику побудували пам'ятник.

• Українці пригадаймо, з чим вареники в нас є?

Д/г «відгадай на смак».

Розгляд начинки

• Український народ полюбив жартувати. І в вареники міг вкласти горох і перець, але були і щасливі вареники – в начинку вкладали монетку і кому попадався «щасливий» вареник, та людина загадувала бажання.

• Давайте і ми зліпимо вареників і відправимо разом із нашими записами в далеку Африку. 

Показ вихователем ліплення вареників та скріплення декоративним швом.

Приготування до ліплення.

Пальчикова гімнастика: Наші пальці не ліниві

 А моторні і кмітливі

Можуть розмальовки малювати

Можуть квіти поливати

Шию киці лоскотати

І всіх діток полічити.

Поетапне пригадування етапів ліплення.

Самостійна робота дітей.

Індивідуальна допомога вихователя.

Викладання вареників на тaцю.

Є вареники у хаті

В Україні все гаразд
Всі щасливі, всі багаті

Щедре сонце світить в нас

Слава хаті українській

Слава нашій всій землі

І вареникам у мисці

Що на нашому столі

• Діти, по на закінчення нашого заняття давайте скажемо свої побажання і нашим гостям, і нашим друзям, і всій нашій країні. Відправимо касету із записом і вареники в Африку

 

«В гостях у казки»

Конспект комплексного, тематичного, фронтального заняття з

пріоритетом мовленево-комунікативної діяльності для дітей середнього

дошкільного віку 5-го року життя

 

Інноваційна ідея заняття: інтерактивна вправа «Мікрофон», текстоцентрічний підхід до організації освітньої роботи за казкою «Півник і двоє мишенят», мнемотехніка

Освітні завдання: спонукати до вживання складно-підрядних речень, використовувати сполучники  «але», «Тому що», учити відтворювати частковий зміст казки за таблицею піктограм (прийомом мнемотехніки); перетворювати дієслова ІІ особи однини у ІІІ особу множини: добирати прикметники для опису предметів; збагачувати мовлення дітей словами з протилежним значенням; вправляти в об'єднанні груп предметів

і визначенні іх кількості за допомогою перелічування усіх предметів (у межах 5); називати числа у межах 5; продовжувати формування вміння орієнтуватись у просторі, бажання допомогти товаришеві; розвивати смак через використання нетрадиційної

Техніки малювання (малювання манкою); розвивати мовленнєвий слух, зв'язне мовлення та вміння відповідати на запитання, творчу уяву, пам'ять, емоційно-ціннісні 

навички, дрібну моторику рук; виховувати любов до рідної мови, праці, до 

творів українського фольклору.

 Матеріали та обладнання:

демонстраційні: магнітна дошка, іграшка-рукавичка мишенятко, таблиця піктограм до казки «Півник та двоє мишенят»;

роздаткові: геометричні фігури, цифри від 1 до 5, манна крупа жовтого кольору, пензлики, клейстер, вологі серветки, намальовані заготовки колосків для малювання, основа для будинка.

Попередня робота: читання, переказування казки «Півник і двоє мишенят», настільний театр «Півник і двоє мишенят» , таблиця піктограм, вивчення прислів'їв про працю, складання вихователем інтелектуальної картки на тиждень для текстоцентрічного підходу до організації освітньої роботи за казкою «Півник і двоє мишенят», бесіда про працю хлібороба, дружбу; закріплення тем «Знайомство. Ім я», «домашні тварини», «Звідки хліб прийшов», «Провина», виготовлення основ для математичного диктанту. 

Використана література:

1. Програма «Дитина»: освітня програма для дітей від 2 до 7 років (науковий  керівник проекту В.О.Огневюк); Міністерство освіти і науки України. Київ, 

університет імені Б Грінченка. – К.: Київ - університет імені Б. Грінченка, 2016 - 304с.

 

 

2. Книжка - вихователь і вчитель, або «Як допомогти дитині відкрити важливі 

чинники за допомогою художнього твору / Гавриш Н. // вихователь-методист 

дошкільного закладу. - 2013. - №6.  с.4 12

3. Методи інтерактивної мовленнєвої взаємодії / Жеребцова Н.// вихователь методист дошкільного закладу. – 2014. – №2. – с.4-9

4. Мнемотехніка - технологія ефективного засвоєння інформації / Чепурний М., Черешнюк К.// вихователь - методист дошкільного закладу. - 2014. - №4. – c.31-35

5. «Півник і двоє мишенят». Золотий колосок – К.: Освіта, 1994. - С.443-444  

6 Формування комунікативної компетенції дітей дошкільного віку

Хід заняття

1. Організаційний момент.

Вихователь.                                      Добрий ранок, добрий час

                                                             Всім, хто завітав до нас!

                                                             Рада і вас, я, малята, вітати

                                                             З вами разом дружно пограти

2. Сюрпризний момент. Мотивація діяльності дітей.

Вихователь. Діти, сьогодні я йшла до дитячого садка і знайшла ось що...(показую колосок). Що це? З якої він казки? (Відповіді дітей).

З'являється круть                                                                                                                                             -Як ти тут опинився?                                                                                                                     Круть(нахиливши голову): Я образився на Півника                                                          Вихователь: Цікаво, чому ж ти образився на Півника? Діти, допоможіть мені, будь-ласка, скажіть, чим закінчилася казка про Півника і двоє мишенят?                                      Діти: Півник сказав, що таких ледарів немає чого пирогами пригощати.   

Вихователь. Круть, а що сталося далі? Чому ти до нас прийшов один?                                 Круть: Бо я з Вертем посварився, сказав, що через нього нам Півник пиріжків не дав. Він на мене образився. І ось я один і мені сумно. Діти, допоможіть мені, будь ласка, повернути моїх друзів - Півника і Вертя.                                                              Вихователь. Допоможемо? (Відповіді дітей).                                             Вихователь. Але для цього нам потрібно виконати цілий ряд завдань від Півника, а щоб їх виконати треба потрапити до казки. Як можна потрапити до казки?( відповіді дітей).                                                                                                                                   – Спробуймо почаклувати:                                                                                                                  За казкою ми пішли,                                                    Всі по колу ми пішли                                                                                                                                                                                                                                                 Не одразу її знайшли                                                               Нашу казочку знайшли                                                                                                                          Ніжками ми тупали,                                                                                                                    Кулачками стукали                                                                                                                            Вихователь: Ось ми і потрапили до казки. І ось завдання від Півника (дістає конверт із завданням)

Завдання №1                                     Мовленнєва вправа «Але…»                                             Вихователь. Розкажіть чому вам подобається півник або мишената, використовуючи слова «тому», «шо» і «але». Варіанти відповіді дітей: 

Мені подобається Півник тому, що він працьовитий, але мені його шкода

 Вихователь. Чому?

Діти: Тому що він все робить сам.

Діти. А мені подобаються мишенята, тому що вони грайливі, веселі, дружні, але вони ледарі.

Вихователь, Чому?

Діти: Тому, що вони не допомагали Півнику

(Обігравання емоцій на висновки дітей з боку Крутя)

Вихователь. Молодці, виконали завдання

 

Завдання №2                                        Вправа «Ім'я говорить за себе»

Вихователь. Поясніть, будь ласка, чому мишенят звали Круть і Верть?

Діти: Тому, що вони непосидючі, грайливі, вертляві, беззупинні)

Вихователь, звертаючись до Крутя: - Діти, праві? (Круть киває головою)

Вихователь. Діти, а пам'ятаєте, в яку гру грали мишенята в казці? (Довга лоза)

Вихователь. Ще що робили мишенята?

Діти: Пісні співали, танцювали

 

Завдання №3                                         «Мнемотехніка «Працьовитий півник»

Вихователь. Що в цей час робив Півник, ти знаєш, Круть? Розкажіть, будь ласка, діти, що робив Півник з колоском? Допоможе вам в цьому ця таблиця

Орієнтовні відповіді дітей:

1.Півник знайшов колосок.

2. Він обмолотив його  

3. Відніс на млин і намолов борошна. 

4. Замісив він тісто.

     5. Напік рум'яних, духмяних пиріжків.

    

       Завдання  №4

               Вихователь: Покажіть як це все робив Півник 

Фізхвилинка «Півник»

Рано Півник уставав (руки вгору)

Голосок свій подавав:

 «Ку-ку-рі-ку!» (потягнуться на носочках, співають)

 Раз знайшов він колосок (нахил вперед)

І поклав його в мішок (імітація дії)

До млина із ним пішов(крокують на місці)

І на борошно змолов (колові рухи правою рукою)

І щоранку залюбки, випікав він пиріжки(Імітація ліплення пиріжків)

 І рум'яні,й запашні (вдихають аромат пиріжків)

ІВив

Вих             Вихователь:Молодці!

        Завдання №5                           Д/вправа: «Математичний диктант»

Вихователь: Півник просить вас побудувати новий будинок для себе і мишенят, в якому вони будуть жити дружно і щаслива. Побудуємо                                                                                                                                                Вихователь: Основа будинка - це квадрат, дах - чотирикутник. Вікно посередині — круг, вікно зліва – квадрат, вікно зправа – трикутник.

• Як називаються частини, з яких складається будинок?
• Перевірте, будь ласка, наявність всіх частин і покажіть цифру, яка позначає їx кількість.
• Скільки квадратів?
• Скільки чотирикутників?
• Скільки кругів?
• Скільки трикутників? 
• Скільки всього геометричних фігур використано?

Вихователь: Молодці! Який у вас вийшов будинок? Відповіді дітей

 

Завдання №6                       Мнемотехніка «Складання казки на новий лад»   

Вихователь: Діти, мишенята виправилися і разом вирішили допомагати Півнику. Давайте складемо нашу казочку по - новому. Дивлячись на таблицю  піктограм прийомом «Мнемотехніка» діти складають казку.

1. Півник і мишенята знайшли колосок.  
2. Вони разом обмолотили його. 
3. Віднесли до млина та намололи борошна.
4. Тісто разом замісили.
5. Пиріжків рум'яних напекли.

Вихователь: І нас з вами пригостили.

Завдання №7                         Д/вправа: «Які пиріжки?»

Вихователь: Щоб у наших друзів на столі завжди були духмяні пиріжки — подаруємо їм багато колосків. Згодні?

Малювання колоска фарбованою манною крупою.

Виховател: Малювати будемо не звичайними фарбами, а манкою. У вас вже є намальовані колоски. Пензликом для клею мазками наносим клей на зображення, а потім присипаємо кольоровою манкою і струшуємо зайву манку на тацю (Показ вихователя). Але спочатку зробимо пальчикову гімнастикую

Пальчикова гімнастика.

Швидко тісто замісили, (Імітація дії)

На шматочки розділили (імітація рухів відриву шматків тіста)

Роскачали всі шматочки(розкочуємо)

І зліпили пиріжечки (імітація дії)

Їх у піч скоріш саджайте (випрямити пальчики)

А підрум'яняться - виймайте (зжати пальчики в кулачок)

Закріплення з дітьми з етапів роботи. - Самостійна робота дітей, індивідуальна допомога вихователя дітям

 Вихователь: Молоці, гарні вийшли колоски, подаруймо іх Крутю.

Дидактична вправа «Були – стали»

Вихователь: Молодці! Допомогли мишенятам зрозуміти помилку і виправитися та помиритися з Півником. Давайте скажемо компліменти нашим мишенятам, використовуючи слова «були», «стали»

Варіанти відповідей дітей:

1. Були ліниві, а стали працьовиті.

2. Були бешкетними, а стали слухняні.

3. Були не виховані, а стали чемні

Вихователь: Молодці! Ми допомогли казковим героям, анам вже час повертатися з гостинцями в садочок.

Повертаємось ми нині

Із казкової країни.

У казках героі чемні,

добрі, працьовиті.

Ви такими будете

Казки не забудете?

Ось і вдома ми.

Підсумок заняття. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Вихователь: В якій казці ми побували? Чого навчилися?Що цікаве взяли для себе?

-А чи будете ви такими як мишенята були? Чому? (Відповіді дітей).

-Які прислів'я про працю ви знаєте.

Вихователь: Молодці! Давайте підемо мити руки і будемо пригощатися пиріжками. 

 

Список використаних джерел та літератури.

 

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / Проєкт.Документ

підготовлено авторською групою: Байєр О.М., Богуш А. М., Безсонова О.К.,

Брежнєва О.Г., Гавриш Н. В. та інші/.-2020.

2. Інтеґрація в дошкільній освіті як інноваційне явище, або що треба знати про

інтеґрацію. Катерини Крутій. Сайт ukrdeti.com 19 Велби, Изд-во Проспект,

2006. – 560 с.

3. Кіндрат І.Р.Управління освітнім процесом у дошкільному навчальному закладі на засадах інтеграції : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.06 / І. Р. Кіндрат;

Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка» - Луганськ, 2013. - 20 c.

4. Лазарева М. В. Интегрированное обучение детей в дошкольных

образовательных учреждениях : дис. на соискание ученой степени доктора

пед. наук: спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / М. В. Лазарева. – М., 2010. – 479 с. 9. Микерина А.С. Методика познавательного развития детей старшего дошкольного возраста : учебно- методическое пособие / А.С. Микерина. - Издательство «Искра-Профи», 2013.- 106 с.

5. Сучасне заняття в дошкільному закладі : навч.-метод. посіб. / за ред. Н. В.

Гавриш; авт. кол.: Н. В. Гавриш, О. О. Ліннік, Н. В. Губанова. − Луганськ :

Альма-матер, 2007. − 496 с.

6.https://e-koncept.ru/2016/76022.htm

7. https://www.pedrada.com.ua/article/1427-pdgotovka-pedagogv-do-ntegrovanogo-zanyattya

8.Впевнений старт: книга вихователя: методичний посібник. В 3-х частинах.

Ч.З. / наук. ред. Т.О. Піроженко; заг. ред. О.Ю.Хартман. – К.: Українська

академія дитинства, 2018. – 184 с.

9.Освітня програма «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку /

[Н. В. Гавриш, Т.В. Панасюк, Т. О. Піроженко, О. С. Рогозянський, О. Ю. Хартман, А. С. Шевчук]; За заг. наук. ред. Т. О. Піроженко. – К. : Українська академія дитинства, 2017. – 80 с.

10.https://vstart.com.ua/

11. https://www.pedrada.com.ua/article/1424-start-novo-redakts-programi-vpevneniy-start

12.https://www.facebook.com/%D0%92%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC-675932339272938/

13.Урунтаєва Г.А. Дошкольная психология/ учебное пособие/ М.: издательский дом «Академия» - 1996.

14.Амонашвили Ш. Размышления о гуманитарной педагогике. М.: - 1996.

15.Бех І.Д. Праця – головний вихователь школярів. К.: Знання – 1983.

16.Воспитание с любовью и логикой/ под ред. М.С.Мацковского/ М.: - 1995.

17.Педагогічна психологія/ за ред. Л.М.Проколієнко, Д.Ф.Ніколенко/ К.: - 1991.

18.Козлова С.А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. – М„ 2002.

Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. – К., 1991.

Артемова Л. В. Окружающий мир в дидактических играх дошкольников. – М., 1992.

Игры и упражнения по развитию умственных способностей у детей дошкольного возраста / Сост. Л. А. Венгер, О. М. Дьяченко. – М., 1989.

Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду. – М., 1991.

Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Просвещение, 1986.