Інтегрований позакласний захід із зарубіжної та української літератур до дня поезії «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»

Про матеріал

Мета: привернути увагу здобувачів освіти до поетичної творчості, виховувати інтерес до літератури, розвивати творчі здібності, любов до прекрасного

Перегляд файлу

                                              Поетична кав’ярня                                            

«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до

душі»         Мета :

       привернути увагу здобувачів освіти до поетичної творчості, виховувати інтерес до літератури, розвивати творчі здібності, любов до прекрасного.

       вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів , відкрити здобувачам освіти красу поетичного слова;

       виховувати любов до рідного краю, духовних скарбниць української культури,  поезії, «почуття часу», точність та влучність слова.

Обладнання:   вислови про поезію, презентація, мультимедійна дошка,  ліричні мелодії, учнівські відеороботи, відео до всесвітнього дня поезії

Хід заходу:

Викладач. (на фоні ліричної мелодії)

Добрий день! Шановні шанувальники поезії, ми раді Вас вітати в нашій затишній літературній кав’ярні “Муза”. Сьогодні тут  присутні не тільки шанувальники поезії та гості і, звичайно, незамінний, але невидимий почесний член нашої студії – Муза її величності ПОЕЗІЇ.

Наша зустріч присвячена Всесвітньому дню поезії! Це  свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він упершее з'явився 2004 року. У поезії є своє народження,  цей день має свою історію.

-  У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції  ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

Викладач. Сьогодні наша зустріч  з вами пройде   під гаслом:

“ Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі”

Л.Костенко

Ведучий.  Як  і в кожній кав’ярні у нас є меню. Усіх присутніх просимо ознайомитися з ним.

Літературне меню:

1.       Привітання від кав’ярні.

2.       Поетичні смаколики. (Перегляд учнівських творчих відеоробіт за поезіями Поля Верлена, Ф.Г.Лорка та Р.М. Рільке)

3.       Вишневий десерт. Подача учнями 8 групи. (Декламування поезій Л. Гудзь). Презентація поетичної збірки Лесі Гудзь «Приходь до мене, вишне!».

4.       Вишуканий  смаколик. “Чари ночі “ Олександра Олеся у виконні

випускниці училища, студентки 3 курсу інституту культури та мистецтв, юної поетеси - Вишковець Марії. (відео)

5.       Кулінарний шедевр. Подача учнями 10 групи. (Декламування поезій Лариси Гембарської).  Поетичне слово від мисткині.

6.       Комплімент від шеф-кухаря.

(Роздаються буклети )

Ведучий. Кажуть, колись один із письменників вибудував своєрідну шкалу людських радостей. В цьому переліку були багатство, любов, слава, влада…І кожна з цих радостей не могла наситити повністю людське життя, і тільки на вершині цієї шкали сіяла величним світлом вища радість,  котра може завоювати людину повністю – це радість творчості.

Ведуча.  Завдання поезії — розтривожити душу, примусити людину відгукнутися. Це нематеріальний, але цілком відчутний дотик. Поезія може віднайти сховані у кожному з нас глибини.Вчитель. «Нехай комусь від щедрої планети високі титули, гучна хвала. Таких дарів не дістають поети, мені зоря любов твою дала» –  писав Вільям Шекспір про трофеї поета. Оскар Вайлд говорив, що поезія існує, або у житті, або на папері. Усі погляди й думки майстрів слова література бережно плекає, адже кожен поет – це інша таємниця, його історія унікальна. А, що думають про поезію сучасні майстри? Про вищу літературну пробу своїми думками у Міжнародний День поезії діляться українські поети.

( Перегляд інформаційного відео про день поезії « Поезія для поетів»)

Ведучий. Справжня поезія —  неповторна. Це не завжди означає виняткову оригінальність чи сміливий експеримент. Поезія може розповідати і про цілком знайомі, буденні речі звичайними словами, але розкривати їх по-новому, давати нам новий погляд.

Перегляд учнівських творчих відеоробіт до дня поезії за поезіями Поля Верлена, Ф.Г.Лорка та Р.М.Рільке

Ведуча.  Справжня поезія — безсмертна. Так, можна заперечити, що мало чого є у світі настільки ж нетривкого, ніж слова — чи то на папері, чи на камені. Поезія подібна властивостями до алмазу, але не має його твердості.

Однак згадаймо слова героя великого роману «Рукописи не горять»: «І навіть через тисячі років віднайдений серед пісків пустелі клаптик папірусу зі словами стародавнього поета зберігає свою силу. Ця поезія приходить до нас через час і простір і торкається нашої душі так само, як і сучасна».

Ведучий.   Кажуть, що поезія - це голос  істини, голос правди, який єднає серця. Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.

Ведуча.  Та коли поезія з’являється з – під пера чарівної жінки закоханої у вишню, що є красивішого за це?

Ведучий.  «Озирнись навколо… Коли уважно подивишся на світ,  знайдеш чимало вражаючих речей!» А й справді….озирнись навколо…і ти побачиш незвичайне у звичайному.

Звучить вірш “Дощ” із збірки”Приходь до мене, вишне” Лесі Гудзь Ведуча.  “Пишу про те, що мене оточує, що мені болить і що радує; про те і тих,чим живу і кому вдячна за зустрічи на життєвих перехрестях. Мої римовані думки напіввідчинені двері мого внутрішнього “я”. Це тугий вузол моїх мрій, надій, сподівань і звершень, якого не розірвати ні часу, ні людям, ні обставинам “- писала авторка поетиних рядків, які прозвучать у виконанні учениці 8 групи....

Вірш “ Слово про слово” у виконанні учениці 8 групи.

Ведучий. “Я — усім своїм єством — із кожною стежиною із кожною піщинкою, котра зветься Немильнею. А ще з неймовірними веснами у вельоні з вишненвого пелюстя: це час, коли приходить до мене моя вишня” — писала автрка поезій які, прозвучали у виконанні дівчат. Пропонуємо вашій увазі знайомство з авторкою цих вишуканих поетичних  шедеврів “ Приходь до мене, вишне” Лесею Гудзь.

Виступ Лесі Архипівни Гудзь. 

Ведуча.  Яскравою зорею на небосхилі української поезії спалахнула творчість Олександра Олеся. Олесь з’явився у саду української поезії, наче влетів соловей, і затьохкав, і зачарував. У кожному вірші билася пісня, як пташка, в рядках звучали мелодії які композитори підхоплювали і охоче клали поезії на музику. Його поезії про кохання мелодійні, і ніжні, і ніби самі переливаються у музику.

Переглід відеороботи. “Чари ночі “ Олександра Олеся у виконні випускниці училища, студентки 3 курсу інституту культури та мистецтв, юної поетеси Вишковець Марії. 

Ведучий. «Поезія. Таке  коротке  і таке змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Часто спогади ніжним серпанком оповивають душу, та на серці тихий сум  за втраченим. Вночі думається краще, коли навколо тиша.  Часто згадується   рідне село, де все було наймиліше. Думки бродять рідними місцями. Мої  вірші є своєрідним поетичним щоденником. Усі свої болі, все, що почула, побачила, виливаю на папері. З поезією стає легше на душі». Це вислів поетеси Ліни Костенко, яку вважають найправдивішою поетесою сучасності.

Ведуча. На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстринь слова живе вона як «нерозгадане чудо», «голос народу» зі своєю   долею. А що ж таке людська доля?

Ведучий. У народі кажуть: доля посміхнулася, чи доля відвернулася. То, можливо, доля – це неземна дівчина, що веде нас по життю; коли посміхнеться, нам пощастить…… Доля поетів прозирає крізь вірші, поезія є долею, тому виокремити щось одне – важко.

 Вірш Ліни  Костенко «Крила» у виконанні учня 10 групи 

Ведуча. Поет – людина незвичайна, не зрозуміла для інших, а поетеса – і поготів. Чутлива, тонка, ранима, вона літає у хмарах – можливо, чує голоси янголів?  Оточуючим вона видається іноді дивачкою.

Віш Лариси Гембарської “Пролісок” у виконанні учня 10 групи

Ведучий.  Ця характеристика мені когось нагадує! Її творчість розкриває несподівано неповторний світ справжньої поезії, людських ідеалів і пристрастей, філософське осмислення дійсності, сувору реальність буття, силу думки й слова – правдивого і точного, дорогу до вічної істини, до вершин духовності.

Віш Лариси Гембарської “Поезія” у виконанні учня 10 групи.

Ведуча. Так.  Мені здається, що наше поетичне свято буде неповним, коли ми не запросили до слова наставника наших юних поетес, членкіню  партії “НАШ КРАЙ”, головного редактора незалежної інформаційноо-громадської газети “Час Плюс” - Ларису Гембарську, адже їй є чим з вами поділитися.

Ведучий.   До слова запрошуємо  Ларису Дмитрівну Ковалевську (Гембарську)

Виступ Лариси Дмитрівни Ковалевської (Гембарської) Комплімент від шеф-кухаря.

Викладач.

Місія справжнього поета – зрушити в наших душах пасивність та байдужість до всього, що нас оточує, допомогти кожному з нас зробити той вибір, який дозволить чесно і відкрито дивитися людям в очі, не зраджувати і не терпіти зради, підлості, зберегти честь, совість, людську гідність. Все на світі слід вимірювати за принципами людяності та життєвої мудрості.

Отже, як ми побачили, що особливістю творчості поетес, які завітали на наш захід є національний колорит, заглибленість у проблеми людського буття, філософські проблеми, що вимагають асоціативного мислення, без якого не можна уявити процесу поетичної творчості.

Ми щиро вдячні чарівним мисткиням за приємну зустріч, яка додала яскравих фарб в наше життя, збагатила наш внутрішній світ і надихнула творити гарні справи.

Віра в людину, у непереможність добра, у велич світла любові в творчості щойно згаданих поетів додає нам сили. На щодень. Повсякчас. У поезіях цих поетів дзвенить безконечна казка буття. Так добре і затишно всім, хто переступить поріг їх творчості. Бо, переступивши раз, кожен з нас там залишаються назавжди.

Використані джерела:

1.  literaturno-muzichna-kompoziciya-do-dnya-poezi-poeziya-dushi-116177.html

2.  scenariy-pozaklasnogo-zahodu-literaturna-kav-yarnya-zaproshue-166100.html

pdf
Додано
16 квітня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку