Інтегрований урок.Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Леся Українка «Тиша морська» – пейзажно-мариністичний малюнок.

Інтегрований  урок  української  мови  й  літератури

в 6 класі

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Леся Українка «Тиша морська» – пейзажно-мариністичний малюнок.

Мета: повторити, узагальнити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати усне і писемне мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати позитивне ставлення до рідної мови; виробляти культуру спілкування; удосконалювати навички роботи в групах.

Мета: продовжити знайомити з поетичною творчістю Лесі Українки; розкрити ідейно-художній зміст твору «Тиша морська»; удосконалювати вміння виразно читати поетичні твори; виховувати творчу уяву, любов до природи, до поетичного слова, пошану до класиків української літератури.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, інтегрований урок.

Теорія літератури: ліричний вірш, художні засоби виразності.

Обладнання: підручник української мови для 6 класу (автор Глазова О.П.), підручник української літератури для 6 класу (автор Коваленко Л.Т.), картки, портрет Лесі Українки, ілюстрації до поезії «Тиша морська», аудіозапис звуків моря, комп’ютерна презентація «Кримські спогади Лесі Українки», репродукції картин художника Айвазовського, відеоролик «Цікаві факти про Чорне море» (https://www.youtube.com/watch?v=YVguZZGZm8g), комп’ютер, мультимедійний проектор.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, музика, географія.

Методи й прийоми: слово вчителя, бесіда, метод «Мікрофон», методичні прийоми «Картинна галерея», «Мереживо думок», «Чарівники», «Художники слова», «Виростимо речення».

 

Перебіг уроку

I. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Аудіозапис звуків моря, який налаштує на урок. Під час прослуховування вчитель читає:

Море... Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Люблю, коли воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, тепле й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлей, гладеньких камінців та зеленкуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега.

Природа – це краса, якою можна милуватися безкінечно. Саме їй присвячують свої вірші безліч поетів, серед них і Леся Українка, для якої природа – утілення романтичної мрії.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Методичний прийом «Картинна галерея».

На дошці ілюстрації, на яких зображене море в час спокою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. Назвіть ознаки поняття, зображеного на картинах.

2. «Мереживо думок».

- Чи бачили ви море? Якої пори року?

- Яке враження воно на вас справило?

- Який настрій викликає у вас споглядання морських просторів?

- Які художні твори про море ви читали?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель зазначає, що урок нетрадиційний, і тому учні познайомляться з твором Лесі Українки «Тиша морська», на прикладі якого буде відбуватися вивчення іменника як частини мови; разом з учнями визначає мету уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань

1. Зібрати інформацію про іменник із запропонованих фактів (вибіркова робота). Завдання актуалізації опорних знань проектуються на екран.

Це службова частина мови

Це самостійна частина мови

Вказує на число, кількість та порядок при лічбі

Змінна частина мови

Вказує на ознаку предмета

Вказує на предмет

Змінюється за родами, числами й відмінками

Змінюється за числами й відмінками

Відповідає на питання чий? який?

Відповідає на питання хто? що?

У реченні може виступати означенням.

У реченні найчастіше виступає підметом, додатком.

Кожне друге твердження є правильним.

Учні самостійно формулюють правило, а потім зіставляють його з поданим у підручнику.

2. Робота з підручником. (с.235). Складання ОК (схеми).

3. Скласти літературний портрет Лесі Українки (правильну відповідь підкреслити). Картки.

1. Справжнє ім’я – Леся, Олена, Лариса.

2. Найчастіше Леся Українка виступала як – прозаїк, драматург чи поетеса?

3. На якому музичному інструменті добре грала Леся? Фортепіано, бандура, скрипка.

4. Останні роки життя Леся Українка провела – в Грузії, Україні, Росії. 5. З якого предмета Леся написала підручник для своєї сестри? З математики, історії, української мови.

6. Леся Українка навчалася – вдома, у школі, в університеті.

7. Як називається вірш Лесі Українки про захоплення переможеними, але такими, що не здалися у вік лицарства? «Мрії», «Співець», «Як дитиною, бувало…»

8. Псевдонім матері Лесі Українки – Олена Пчілка, Олена Українка, Лариса Косач.

9. Перший вірш поетеси мав назву – «Конвалія», «Надія», «Мрії».

10. За професією батько був – юристом, актором, журналістом.

4. Відгадування загадки. Кругом вода, а з питвом – біда. Хто знає – де це буває? (На морі).

Щоб пригадати відмінки іменника, виконаємо навчальну вправу освітнього онлайн сервісу learning.apps https://learningapps.org/display?v=p2sdngjmt17.

Визначте іменники, укажіть рід, число, відмінок кожного з них.

Висновок. Отже, що можна сказати про морфологічні ознаки іменників?

V. Опрацювання навчального матеріалу

Учитель. Образ моря в українській народній творчості починає з’являтися в часи створення козацького флоту. Прислів’я та приказки живуть в народній мові століттями, глибоко відображаючи історію та запам’ятовуючи події. Вони створювалися багатьма поколіннями, як правило, не мають автора, їх поетична мова багата, проста та виразна. Не можна оминути й прислів’їв та приказок, пов’язаних з морем, рибалками, риболовлею.

1. Учні відтворюють прислів’я й приказки.

Чекай з моря погоди, …………то роса очі виїсть.

З малих крапель ……………….робиться море.

В морі тому води багато,……… що її ніхто не п’є.

Роздайся, море, …………………тріска пливе.

Називають іменники, визначають їх синтаксичну роль.

Висновок. Отже, яка синтаксична роль іменників?

Учитель. У багатьох творах, записаних Лесею Українкою та з її голосу, експозиція починається зі слів: «Ой на морі на синьому…», «Ой на морі та на камені…», «Ой на морі на глибокім…». Море не просто байдужа стихія. Воно допомагає людині усвідомити свої почуття, стає мовчазним супутником у самотності.

Море, як одна з наймогутніших сил природи, здатне вирішувати долю людини, воно карає або милує, а інколи стає суворим суддею або ж рятівним притулком.

Вивчаючи творчість Лесі Українки ми говорили про подорожі. Поетеса багато подорожувала у зв’язку з хворобою. Лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Влітку 1888 року Леся їде до Одеси на лікування. Цілющі грязі щойно відкриті на Хаджибейському і Куяльницькому лимані були рекомендовані для лікування (слайди).Тим більше, що в Одесі жила сім’я Михайла Федоровича Комарова, з якою сім’я Косачів була в дружніх стосунках уже  давно. Отже, Леся Українка приїхала в Одесу на вулицю Поштову 27 (нині Жуковського), де мешкала родина Комарових. Зараз на цьому будинку висить меморіальна дошка (слайд).

А ще Леся просто закохалася в море й дуже хотіла здійснити морську подорож. Її мрія здійснилася, вона відправилася в подорож до Акермана (слайд).

Уперше Леся Українка приїхала до Криму влітку 1890 року – разом із матір’ю, письменницею Оленою Пчілкою. Привела її сюди важка хвороба.

У Саках дівчина місяць лікувалася знаменитими грязями. Потім була Євпаторія, де Леся написала свій перший «кримський» вірш «Тиша морська». Вона писала: «Коли я вперше побачила море, я полюбила його назавжди. Люблю сидіти на високому березі й вдивлятися в безкрайній синій простір».

Море приваблювало її своєю мінливістю, величчю, красою. Поетеса називає його «Країною світла та золотистої блакиті».

Вірш «Тиша морська» увійшов у цикл поезій «Кримські спогади», який Леся присвятила старшому братові Михайлу.

2. Читання поезії вчителем (звуки моря)

3. Евристична бесіда

1) Які зорові й слухові деталі використала Леся Українка у творі?

(Зорові: «золотиста блакить», «стежечка злотиста», «вітрила білі» та ін.

Слухові: «тиша в морі», «з тихим плескотом на берег рине хвилечка», «ледве-ледве колихає море хвилі», хтось «стиха весла підіймає», «тихий плескіт» тощо.)

2) Чим захоплюється ліричний герой? (Просторами спокійного моря.)

3) До чого вабили простори спокійного моря? («У мале човенце сісти І далеко на схід сонця Золотим шляхом поплисти.»)

4) Що ж символізує тихе море? (Тихе море є символом спокою І невгамовного серця героя.)

6) Про що мріє ліричний герой? («Поплила б я на схід сонця, Аж від сходу до заходу, Тим шляхом, що проложило Ясне сонце через воду».)

Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нагадати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша: «Не страшні для мене вітри, Ні підводнії каміння, Я про них би не згадала В краю вічного проміння.»)

7) Що ж символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)

4. Виразне читання поезії учнями.

- Опишіть, якою ви уявляєте ліричну героїню вірша. Назвіть риси її характеру.

5. Складання художнього паспорту поезії. Заповнюють таблицю. Робота в парах.

Назва поезії: «Тиша морська»

Історія написання: перебування в Криму, цикл віршів «Кримські спогади».

Мотив: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко; прагнення протистояти морським життєвим бурям.

Ідея: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі; треба долати всілякі життєві труднощі, бути оптимістом.

Художні образи: лірична героїня – вразлива, має поетичну душу, романтична, чутлива до краси світу, рішуча, смілива, волелюбна.

Художні засоби: епітети – час полудневий, ясне небо, ясне сонце, злотиста блакить, світла країна (яскраво характеризують явища та предмети); метафори – не колишуться вітрила, колихає море, золото спадає (малюють романтичну картину морського пейзажу); повтори – ясне, ледве-ледве (привернення уваги); ласкаво-зменшувальні слова – хвилечка, човенце, весельце, віконце (надання задушевності).

Які почуття викликає у вас цей твір? (Захоплення умінням поетеси бачити скарби природи, тонко відчувати красу навколишнього світу тощо.)

6. Методичний прийом «Чарівники». Учні – чарівники. Треба «оживити» предмети: утворити від іменника, який відповідає на питання «що?» спільнокореневе слово – іменник, який відповідає на питання «хто?».

(море – моряк, човен – човняр, весло – весляр)

Висновок. Іменники істоти й неістоти

7. Методичний прийом «Художники слова». Усне малювання уявного моря. Учитель демонструє картини І. Айвазовського, на яких зображено море  (слайд).

 

 

 

 

 

 

 

8. Хвилинка роздумів (розвиток комунікативних компетенцій)

 1) Чи співпадає ваша уява з уявою художника?

Розгляньте картини Івана Айвазовського «Спокійне море» (1863 р.) і «Штиль на морі» (1876 р.), слухаючи мелодію моря (прослуховування).

2) Як ви думаєте, чому картини називаються саме так?

3) Що є центральним образом на полотні?

4) Пригадайте, як називається опис природи, будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу? (Пейзаж.)

Учитель. На картинах художника зображено морські пейзажі. Вид пейзажу, об’єктом зображення якого є море, має назву марина. А художників, які пишуть море, називають мариністами. Неперевершеним мариністом залишається Іван Костянтинович Айвазовський. Його по праву називають співцем моря.

До видатних мариністів належить Леся Українка. Серед усього розмаїття тем поетеси особливе місце займають мариністичні мотиви.

5) Що спільного, а що відмінного в зображенні подібного пейзажу Лесі Українки засобами слова та Івана Айвазовського засобами фарб?

Художникові, щоб відтворити побачене, потрібні фарби, пензлі й полотно. А поетові допомагає слово. Так образно і яскраво описала Леся Українка схід сонця над морем. Але її вірш – не лише опис морського пейзажу. Роздуми поетеси характеризують її як сміливу й мужню жінку: готовність поетеси вирушити в морську подорож означає намір і в житті рухатися вперед, не зважаючи на шторми й підводне каміння. Вона не боїться труднощів. Вона готова їх долати й боротися за свою щасливу долю.

VI. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

– Записати рядки поезії, розкриваючи дужки й ставлячи слова в правильну відмінкову форму. Надписати відмінок, визначити рід, число.

1 група. Певно, се країн(и) свiтла

Та злотистої блакит(ь),

Певно, тут не чули зроду,

Що бува негод(и) в свiт( )!

 

2 група. Тиша в мор(е)…ледве-ледве

Колихає море хвил(і);

Не колишуться од вiтр(и)

На човн(и) вiтрила бiлi.

 

3 група. З тихим плескотом на берег(и)

Рине хвилечк(и) перлиста;

Править хтось малим човенц(е),

В’ється стежечк(ою) злотиста.

– Творча робота. «Виростимо речення». Учитель записує слово, учні дописують слово за словом, щоб утворилось речення.

Наприклад. Море нас вабить безмежним простором, рокотом хвиль. свіжим вітром, піщаними берегами. Море, сонце, тиша. Море- це корисно ,цікаво і весело. Море приваблює своєю мінливістю, величчю, красою. Лірична героїня – вразлива, має поетичну душу, романтична, чутлива до краси світу, рішуча, волелюбна. Леся Українка – геніальна дочка українського народу.

VIІ Підсумок уроку

Перегляд відеоролика «Цікаві факти про Чорне море» (https://www.youtube.com/watch?v=YVguZZGZm8g).

Ось і закінчилася наша подорож до моря. Що ми можемо покласти до багажу знань?

Метод «Мікрофон»

Урок видався мені цікавим , тому що….

На уроці я довідалася про те , що…

VIІІ. Домашнє завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:

виразно читати поезію «Тиша морська», відповідати на запитання, вміщені в підручнику; параграф , вправа

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів достатнього рівня навченості намалювати ілюстрацію до вірша «Тиша морська»;

для учнів високого рівня навченості написати міні-твір про море; визначити в іменниках рід, число відмінок.