Інтегрований урок ''Поняття про систему землеробства'' (історія, інформаційні технології, агротехнології)

Тема уроку: Поняття про систему землеробства

Мета :

Навчальна: ознайомити учнів з поняттям та основними ознаками системи землеробства, його історією та сучасними тенденціями в землеробстві Розвиваюча: формувати логічність і послідовність при викладенні власної думки; продовжувати розвиток пізнавальних інтересів учнів шляхом внесення в зміст знань елементів новизни;

Виховна: виховувати  допитливість,самостійність в процесі здобуття міцних знань з професії; почуття пошани до та інтерес до обраної професії.

Обладнання та матеріали: опорний конспект, мультимедійне обладнання, електронна презентація, відео фрагменти, підручники.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми роботи : бесіда, розповідь, робота з опорним конспектом, задачі та вправи, презентація PowerPoint , перегляд відео фрагментів.

Міжпредметні зв’язки: історія, інформаційні технології, агротехнології.

Структура уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

V. Закріплення нового матеріалу.

VІІ. Підсумок уроку та оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційна частина. (Взаємне вітання, доповідь старости групи про відсутність учнів, підготовка до уроку, психологічний настрій учнів на продуктивну роботу).

• Доброго дня шановні учні та шановні гості. Вітаємо вас на цікавому та незвичайному  уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

• Подивіться на дошку і прочитайте загальну мету нашого заняття.

(на мультимедійній дошці  почергово з’являються слова)

Треба

Розвивати

Активність

Кмітливість

Творчість

Організованість

Розум

• Що вас здивувало у цих словах?

(Очікувана відповідь: Перші літери слів утворюють слово «трактор»).

• Ви дуже спостережливі та кмітливі. Звичайно ж, тема сьогоднішнього уроку буде присвячена декаді професії «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» та предметам, з якими дуже тісно пов’язана ця професія – історії та інформаційним технологіям.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

• Дайте відповіді на питання:

1. Що є об’єктом праці людини від найдавніших часів? (Земля)
2. Які найперші знаряддя після спису виготовила людина? (знаряддя праці для обробітку ґрунту)
3. Сфера людської діяльності, яка дозволила перейти людині від кочового до осілого способу життя. (праця на землі, вирощування рослин)
4. Сфера людської діяльності,  яка забезпечує людину продовольством та сировиною (землеробство)

(На екрані з’являється слайд)

• У житті людства завжди було, є і буде одним із найважливіших питання самозабезпечення продовольством і сільськогосподарською сировиною. Воно вирішується насамперед за рахунок позитивних результатів діяльності аграрних галузей, що займають важливе місце в економічному потенціалі України. У свою чергу серед сільськогосподарських галузей найважливіше місце посідають землеробські.

Отже, тема уроку: «Поняття про землеробство».

Ми розглянемо історію виникнення та розвитку землеробства, його найважливіші характеристики та вплив інформаційних технологій на цю галузь сьогодні.

IV. Вивчення нового матеріалу.

• Ви вже, напевно, зрозуміли, що землеробство своїм корінням сягає глибокої давнини. Про це нам сьогодні підготували повідомлення  окремі учні.

І. Повідомлення учнів

про історію виникнення землеробства

1.                Майже в усіх народів є міфи та легенди, в яких говориться, що боги навчили людей землеробству. У шумерів існувала легенда, згідно з якою колись дуже давно по велінню верховних богів Енліля, Енки та Ану бог худоби Лахар та його сестра богиня Аншан зійшли з неба до людей на землю, щоб навчити їх землеробству. В античному світі найбільш шанованими були боги, безпосередньо пов’язані із землеробством, – боги родючості: в Греції – Деметра та її дочка Персефона; в Римі – Прозерпіна. Давньогрецький історик Геродот записав легенду, по якій скіфи, що

населяли в VII-III ст. до н.е. Північне Причорномор’я, отримали від богів землеробські знаряддя, в тому числі золотий плуг.

2.                Сільське господарство як практична діяльність людини існує вже кілька тисячоліть. Про стародавнє походження землеробства на території нашої країни свідчать розкопки в Миколаївській області, де знайдено сховища для зерна, побудовані ще в першому столітті до нашої ери. Мотики з рогів оленя і кремнієві вкладиші серпів знайдені підчас розкопок у долинах Дніпра, Південного Бугу, Дністра (Трипільська культура). Археологи встановили, що в Західній Європі землеробство виникло в VІ-V тисячоліттях до н.е. Вчені вважають, що злаки людина вирощує з часів мезоліту (7-10 тис. років тому).
3. Землеробство як наука почало розвиватись лише з часів нової історії.

Землеробська наука в Росії почала формуватись у середині XVIII ст. Насамперед слід відзначити праці видатного російського вченого Ломоносова М.В. Він уперше розробив теорію походження чорнозему, пояснив походження торфовищ на верхових болотах.

Багато зробив для розвитку агрономічної науки перший російський агроном Болотов А.Т. Сівозміни Болотов А.Т. вважав дуже важливим заходом ведення господарства.  Болотов А.Т. запровадив чергування культур на основі розробленої ним системи Під керівництвом російського хіміка Менделєєва Д.І. (1834-1907) були вперше закладені досліди з метою вивчення впливу добрив на врожай сільськогосподарських культур.

І сьогодні заслуговують на увагу його думки про обробіток ґрунту, травосіяння, лісонасадження, зрошення тощо. У дослідах під керівництвом Менделєєва Д.І. брав участь Тімірязєв К., який на підставі досліджень дійшов висновку про велике значення глибокої оранки для боротьби з посухою. Вчений вважав, що основним завданням наукового землеробства є вивчення потреб рослин і уміння задовольнити їх.

4.                Велике значення в розвитку агрономічної науки мала організація дослідних станцій, яких в Україні в 90-х роках XIX ст.налічувалося вже 60. Після 1917 р. сільськогосподарську науку продовжували розвивати Мічурін І.В., Прянишников Д.М., Тулайков М.М. та інші видатні вчені.

Серед діячів агрономічної науки в Україні слід відмітити Зайкевича А.Є., Ізмаїльського О.О., Рожественського Б.М., Юр’єва В.Я., Соколовського О.Н., Душечкіна О.І. та ін.

Вчені нашої країни вивели стійкі проти вилягання і зимостійкі сорти озимої пшениці з урожайністю 80-90 ц/га зерна, високоврожайні сорти інших зернових культур, цукрових буряків, соняшнику тощо. Розроблені і впроваджуються у виробництво технології вирощування сільськогосподарських культур.

• Дякуємо учням за повідомлення. Вони допомогли нам упевнитися в тому, що з розвитком людства змінювалися і удосконалювалися знання про особливості роботи на землі. Крім того, сформувалася ціла наука, яка спрямована на вивчення системи землеробства.

ІІ. Поняття про систему землеробства.

(Повідомлення викладача агротехнології)

Системи землеробства – комплекс  організаційно-господарських, агротехнічних, меліоративних, ґрунтоохоронних заходів, спрямованих на ефективне використання землі, агрокліматичного й біологічного потенціалу рослин, збереження родючості ґрунту, отримання високих та стабільних врожаїв.

За ступенем інтенсивності системи землеробства поділяють на

складний комплекс

Завдання: оптимальні умови для одержання високих і стійких врожаїв при мінімальній собівартості і покращенні родючості ґрунту.

Включає:      

Перша ланка – це раціональна організація території, що включає ґрунтово-ерозійне,

агрохімічне та фітосанітарне обстеження території зі складанням відповідних карт і

картограм, виділення технологічних груп земель за їх якістю, нарізання сівозмін.

Друга ланка – система обробітку ґрунту – повинна бути диференційованою по сіво-

змінах і культурах і поєднувати глибокий, звичайний, мілкий, поверхневий і нульовий

обробітки з використанням як поличкових, так і безполичкових знарядь.

Третя ланка – система удобрення. Вона повинна розраховуватись на запрограмова-

ну врожайність і забезпечувати бездефіцитний баланс гумусу та інших елементів жив-

лення в ґрунті.

Четверта ланка – система захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб. Вона по-

єднує профілактичні та винищувальні заходи.

П’ята ланка – система насінництва – передбачає використання для сівби та садіння

найбільш продуктивних сортів і гібридів культурних рослин, які в найбільшій мірі від-

повідають конкретним ґрунтово-кліматичним умовам.

Шоста ланка – система машин і знарядь. Сільськогосподарська техніка повинна

бути високовиробною, забезпечувати якісне виконання усіх технологічних операцій,

надійною та зручною в експлуатації.

Сьома ланка – меліоративні заходи, такі як захист ґрунту від деградації, покращен-

ня стану зрошуваних (осушуваних) земель, культуртехнічні роботи на ріллі (ґрунтовий

дренаж, вилучення каміння, викорчовування чагарників тощо).

Восьма ланка – еколого-економічне обґрунтування систем землеробства. Вона пе-

редбачає визначення таких показників, як попередження втрати ґрунту й гумусу, виро-

бництво продукції на одиницю площі, коефіцієнт енергетичної ефективності вирощу-

вання культур, собівартість продукції, очікуваний прибуток і рівень рентабельності.

− зональність;

− адаптованість до конкретних ґрунтово-кліматичних умов;

− екологічна безпека;

− енерго- та ресурсозаощадження;

− охорона ґрунтового покриву;

− гнучкість.

ІІІ. Поняття про сучасні тенденції

в розвитку системи землеробства

(повідомлення викладача інформаційних технологій)

Вплив інформаційних технологій на ефективність аграрного виробництва та розвиток сільських територій

Сьогодні виникає велика необхідність в прискореному підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, що неможливо без створення сучасної системи інформаційного забезпечення.

Оперативно вирішити ці проблеми можна шляхом розробки і широкого використання спеціальної інформаційної системи, яка сучасними засобами ІР - технологій через мережу Інтернет здійснювала би інформаційне забезпечення сільськогосподарських підприємств.

На данний час прекрасну можливість надає всесвітня мережа Інтернет, послугами якої користуються підприємства великого, середнього та малого бізнесу у всьому світі. Мати власну веб-сторінку, або сайт в Інтернеті стало звичайною справою. При цьому Україна є одним з найбільших і динамічних ринків Інтернет послуг. Кількість українських користувачів вже перебільшила 6 млн. осіб і постійно зростає. Нажаль наш аграрний сектор дуже слабо використовує можливості Інтернету, а сільськогосподарські підприємства майже відсутні в цій мережі.

Звичайно недостатня мережа в сільській місцевості сучасних комунікаційних ліній, нестача кваліфікованих фахівців та провайдерів (компаній які надають інтернет-послуги) є вагомими стримуючими факторами. Але суть проблеми полягає в необізнаності керівників і менеджерів аграрних підприємств щодо технічніх можливостей підключення, рекламно-маркетингових та інших переваг використання Інтернету, недооцінка його значення для успішного ведення бізнесу. Багато з них вважають, що використання цього ресурсу є занатто коштовним, хоча утримання власного сайту здебільшого не перебільшує 300-500 грн. на рік. Для цього навіть не обов’язково мати персональний комп’ютер.

Завданням упровадження інформаційних технологій є:

• підвищення ефективності виробництва;
• поліпшення якості продукції;
• більш ефективне використання хімічних засобів;
• економія енерґоресурсів;
• захист ґрунту і ґрунтових вод.

Тому системи точного землеробства отримують усе більше визнання і

розповсюдження. Вони базуються на новому погляді на сільське господарство, при якому поле, неоднорідне за рельєфом, ґрунтовим покривом, агрохімічним вмістом потребує застосування на кожній ділянці окремих агротехнологій.

Світова практика доводить, що затрати на прилади точного землеробства окупляться протягом 2-4 років їх використання. (Найбільш ефективне їх використання у великих господарствах).

Точне землеробство розглядає кожне поле як одиницю обліку з неоднорідними за рельєфом, ґрунтовим покривом, агрохімічним вмістом і спрямоване на застосування на кожній ділянці поля різних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Технологія точного землеробства включає наступні етапи:

• створення електронних карт полів;
• створення бази даних по полях (площа, урожайність, агрохімічні та агрофізичні властивості (фактичні і нормативні), рівень розвитку рослин);
• проведення аналізу у програмному забезпеченні та подання наочних форм для розробки рішень;
• подання команд із прийнятих рішень на чіпкартах, які завантажуються у технічні пристрої на сільськогосподарські аґреґати для проведення диференційованої обробки рослин.

Система глобального позиціювання (GPS) дає можливість визначити конкретне місце на полі з точністю до кількох сантиметрів. Існує чимало спеціальних датчиків, які можуть відображати стан і характеристику ґрунту, стан посівів, процес збирання, видаючи дані, що використовуються для корекції чи контролю певної операції.

Сьогодні  в Україні використання технологій точного землеробства доступно переважно великим агрохолдингам.

Висновок. В умовах стрімких сучасних змін широке впровадження інформаційних технологій стає все більш актуальним і невідкладним. Якщо працівники сільськогосподарських підприємств будуть володіти сучасними інформаційними технологіями, вони матимуть суттєву перевагу в інформаційному просторі і, як наслідок, кращі результати під час вирощування сільськогосподарських культур.

V. Закріплення нового матеріалу.

- Зараз ми пропонуємо вам виконати цікаве завдання, аби визначити ступінь розуміння матеріалу, який ми разом опрацювали сьогодні.

ПРОВЕДЕННЯ  ТЕСТУВАННЯ

VІІ. Підсумок уроку та оцінювання учнів.

Подивіться на дошку та оцініть самостійно виконане вами завдання

САМООЦІНЮВАННЯ

ПІДСУМОК УРОКУ.

- Отже ви прослухали інформацію, що стосується історії землеробства, ознайомились з його визначенням та основними характеристиками, думаю, що переконались у необхідності впровадження нових інформаційних технологій у землеробство.

VІІІ. Домашнє завдання.

• Підготуватися до опитування за опорними конспектами.

9. Відгадайте ребус і дізнаєтесь тему нашого наступного уроку:

9. Відгадайте ребус і дізнаєтесь тему нашого наступного уроку: