Інтегрований урок у 7 класі (всесвітня історія та основи олімпійських знань )
Розробили вчителі :
Козачелагерської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Олешківського району,
Херсонської області:
вчитель історії,
вчитель вищої категорії,
вчитель-методист Крехелєва О.В.;
вчитель фізичної культури,
вчитель вищої категорії,
«Відмінник освіти України»,
вчитель-методист Гопкало Л.Г.
Тема розділу: Культура Західної Європи V – ХV ст. |
|
Тема. Розвиток фізичної культури і спорту у Середні віки.
Мета:
Обладнання: проектор, ноутбук, мультимедійна презентація, уривок з фільму «Балада про доблесного рицаря Айвенго», роздатковий матеріал, олімпійські медалі, лавровий вінок, спортивний інвентар. Тип уроку: інтегрований( бінарний ) урок історії та олімпійської освіти. ХІД УРОКУ |
|
Учитель історії |
Учитель основ олімпійських знань |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ІІ. Мотивація.
Ти живеш і сьогодні, після краху загублених у віках Олімпіад. Ти живеш, не підвласний часу, спорт! (П’єр де Кубертен) ПЛАКАТ 1. Що зображено на даному плакаті? (Плакат «Стародавні Олімпійські ігри»)
|
О Спорт! Ти – вірний незмінний супутник життя. Нашому духу і тілу ти щедро даруєш Радість буття. Ти – безсмертний.
2. Що відображає зображена на малюнку лінія? (лінія часу). (За наказом Феодосія ІІ всі споруди було знесено. Олімпійські ігри припинилися 394 р. н.е.)
4. Коли були відновлені сучасні Олімпійські ігри? (1896 р.) |
|
Тема уроку. Розвиток фізичної культури і спорту у Середні віки. Рицарські турніри. (2 слайд) |
Завдання уроку такі: ( 3 слайд) 2. Розглянемо історію Стародавнього світу, Середніх віків та Олімпійську освіту сучасності; 4. Продемонструєте творчі здібності у командній грі. 5. Проведемо паралель від Античності до історії сучасних Олімпійських ігор.
|
|
Розповідь вчителя. Розвиток фізичної культури у Середні віки У Середні віки по-різному ставилися до фізичної культури і спорту. Так, на початку встановлення феодалізму (V – Х ст.) негативним було відношення до фізичної культури і спорту, так як вчення християнської церкви проповідувало ідеал людини середньовіччя – це образ аскетичного ченця, що ніс на своєму чолі відображення страждань і поневірянь в ім’я порятунку душі.
Рухливі ігри вважалися джерелом гріха, і фізичні вправи і ігри – дією диявола. Повністю заборонити фізичні вправи було не можливо, тому що для зміцнення влади феодалів потрібні були сильні, витривалі воїни, і в цей час склалася фізична культура панівного класу і фізичної культура народних мас (городян і селян). (4слайд) Серед селян середньовічної Європи використовувалися вправи, що розвивають силу, швидкість, гнучкість, сміливість – біг на ковзанах, ігри з бітою, скачки, танці, боротьба з палицями, метання каменів. Велика частина цих вправ лягла в основу майбутніх видів спорту. У міського населення система фізичної культури пов’язана з боротьбою за незалежність від феодалів. Заняття носили специфіку галузевої і військової підготовки. На чолі стояли капітани, а також були «арбітри» для суддівства. У залежності від галузі популярними були: фехтування, кулачні бої, веслування, плавання, ігри з м’ячем. |
1. Як у Ст. Греції ставилися до фізичної культури і спорту? (Поєднання фізичної досконалості з моральними переконаннями. Тілесна досконалість, розумова і духовна сила для греків були основними принципами. Олімпійський чемпіон – Піфагор.)
2. Якою була ідеальна людина у Ст. Греції? (Гармонійно розвинена, з моральними переконаннями та здатністю до творчої діяльності.)
|
|
3. Які види спорту були включені до Олімпійських ігор Стародавнього світу? (Біг, кулачний бій, метання диска та списа, стрибки в довжину, боротьба.) ( 5-6 слайд) 4. Скільки видів спорту включено до сучасних Олімпійських ігор? (28)
Деякі види спорту були започатковані у середні віки та пройшли перевірку часом. (настільний теніс, фехтування, футбол) |
Розповідь вчителя. Яскравим прикладом фізичного виховання правлячої еліти служить система підготовки рицарів, засновник якої в ХІ ст. француз Профанеом Годфруа де Перева. Відповідно до вимог членів ордену юнакам із аристократичних сімей потрібно було навчитися їздити верхи, плавати, полювати, стріляти з лука, битися. Найскладнішим вважалося навчитися верховій їзді рицарю, закутому в лати. Навчати плаванню зводилося до вміння переправлятися через водні перешкоди на коні, використовуючи бордюки і в’язки хмизу, щоб не потонути. У навичках боротися із супротивниками довгий час приділялася увага технічній майстерності вершників, озброєних списом, мечем і щитом. У ХІV ст. почалося навчання лицарів пішим військовим діям, де велику популярність мало вміння самозахисту без зброї (нагадують японське джиу-джицу). Пізніше до цих умінь додалися ще навички розважальних ігор при дворі і навчання придворним манерам (танцювальні рухи, читання віршів та вміння спілкуватися).
Підготовка рицарів. ( 7 слайд) Система підготовки рицарів створена у ХІ столітті французом Профанеомом Годфруа включала в себе : - полювання;
- їзду верхи на коні; |
2. Як ви розумієте вислів: «У здоровому тілі – здоровий дух» ? (Розвиток не тільки фізичних якостей, а й духовних .)
|
Робота з історичним джерелом. (Додаток 1) ( 8 слайд)
«Кодекс рицаря». Рицарські чесноти:
|
Основні цінності олімпізму: (9 слайд)
|
(10 слайд) Основною формою підготовки рицарів були рицарські турніри. Турнір – спортивне змагання з ігрових видів спорту зі значним числом учасників — гравців, або команд.
Один із середньовічних істориків так пояснював значення турнірів: «Лицар не може блискуче воювати, якщо він не підготувався до цього під час турнірів. Потрібно, щоб у нього пролилася кров, щоб тріщали зуби під ударами супротивниками. Потрібно побувати розпростертим на землі, щоб відчути вагу супротивника. Потрібно, щоб його 20 разів вибили із сідла, і щоб він 20 разів встав. Тоді лицар стане відчайдушним у боротьбі. Тільки тоді він зможе відправитися на важку військову службу з надією стати переможцем». Найбільшого поширення набули дві основні форми лицарських турнірів: парні і групові змагання.
У першому випадку це був поєдинок двох лицарів у повному озброєнні. Супротивники намагалися за допомогою гострого або тупого списа вибити один одного із сідла. Звідси походить і назва турніру. Другий етап «бодання» або сутичка на рапірах, якщо він закінчувався безрезультатно, то змагання завершувалося силовою боротьбою. Друга форма – турнірна гра і масова сутичка. Масова сутичка була небезпечною розвагою і часто закінчувалася смертельними наслідками, незважаючи на розроблені правила і міцні лати. Протягом ХІV ст., з метою запобігання подальших нещасних випадків, сторони, які борються, стали розділятися бар’єрами. Були створені спеціальні види турнірної зброї. Якщо сили противників були рівні, держак їх зброї ламали. Звідси вислів «ламати списи» (тобто не робити дурниць). Коней і зброю переможених отримували переможці. З ХІІ ст. віддавали тільки військові регалії переможених і даровані кубки, золоті вінки, жезли… і рука прекрасної дами.
|
(11 слайд)
- Які парні види спорту ви знаєте? (Фехтування, бокс, теніс, вільна боротьба, дзюдо, карате, сумо.) |
Фрагмент фільму «Балада про доблесного лицаря Айвенго».
5. Хто мав право брати участь у турнірах? У що одягнені лицарі? (рицарі у трьох поколіннях)
6. Як ви гадаєте, для чого кожен лицар мав різнокольорові герби та прапори? (знаки відмінності)
10. Що отримав лицар за перемогу у турнірі? (коня, золотий вінець)
|
1. Що спільного можна визначити з Олімпійськими іграми Ст. світу з проведенням рицарських турнірів? (Стадіон, глядачі, дух змагання, нагородження.)
3. Чи існували правила змагань на Олімпійських іграх у Ст. Греції? (Так.)
4. Хто мав право брати участь в Олімпійських іграх Ст. Греції? (Дозволялось брати участь в Олімпійських іграх тільки вільно народженим грекам.)
7. Що отримували переможці на Олімпійських іграх 1т.. світу? (Вінок з оливи.)
9. Що отримували переможці на сучасних Олімпійських іграх? (олімпійську медаль)
|
Розповідь вчителя. Формальним приводом для заборони турнірів став нещасний випадок, що стався в 1559 році на турнірі в честь мирних договорів Франції з Іспанією і Савойя, коли під час поєдинку графа Монтгомері і короля Генріха ІІ останній був смертельно поранений уламком списа. |
|
Випереджувальне завдання.
(Команди демонструють вид спорту не називаючи його, а команди-суперниці дають назву виду спорту.)
|
На сьогодні команди підготували види спорту, які б увійшли до переліку змагань, якби Олімпійські ігри проводились у Середні віки. Команда, яка найкраще представить вид спорту стане переможцем змагань, а визначити призерів нам допоможуть наші гості (за оплесками). |
О спорт! Ти – мир! Ти збираєш молодь – наше майбутнє, нашу надію – під свої мирні прапори. О спорт! Ти – мир! |
У Стародавні часи переможця нагороджували лавровим вінком, тож дозвольте за звичаєм нагородити переможця лавровим вінком.
О Спорт! Ти- благородство! Ти нагороджуєш лаврами лише того, Хто боровся за перемогу чесно, відкрито, безкорисливо.
|
Слайд Домашнє завдання Повторити параграфи 6,7,та 15-16 до тематичної контрольної роботи. |
Домашнє завдання.
Намалювати малюнок на тему: «Розвиток спорту Середні віки». |
Використана література:
1.Булатова М.М. Твій олімпійський путівник.- К., 2011. 2.Єрмолова В.М. Олімпійська освіта у школі. – К., 2009. 3.Єрмолова В.М. Олімпійська освіта.-К., 2011. 4.Подоляк Н.Г. Історія Середніх віків. Підручник для 7 класу. – К: Генеза, 2007. 5. http://ua-referat.com/Історія_розвитку_фізичної_культури_в_середні_століття 6. http://ua-referat.com/Розвиток_фізичної_культури_в_Середньовіччі 8. http://uk.wikipedia.org/wiki/Лицарський_турнір 9. http://ua-referat.com/Історія_лицарських_турнірів |
ДОДАТОК
Кодекс лицарства Карла Великого
Був створений наприкінці VIII ст. Його вважають першим з двох важливих джерел кодексу лицарства.
Боятися Бога і підтримувати Його Церкву.
Служити сеньйорові звитяжно й вірно.
Захищати слабкого й беззахисного.
Надавати підтримку вдовам і сиротам.
Утримуватися від завдання безглуздої образи.
Жити честю і для слави.
Зневажати грошову винагороду.
Боротися за благо для всіх.
Слухатися тих, хто має повноваження.
Охороняти честь побратимів-рицарів.
Уникати нечесності, підлоти й облуди.
Залишатися вірним.
Завжди казати правду.
Доводити до кінця будь-що розпочате.
Поважати честь жінок.
Ніколи не ухилятися від виклику рівного.
Ніколи не повертатися спиною до ворога.