Якщо ти чогось не бачиш, це ще не означає, що воно не існує.
Дуглас Адамс
(науково-фантастичний роман «Загалом безпечна»)
Ця цитата прекрасно ілюструє проблему визначення забруднення. Люди виходять на вулиці міст, дивляться в далечінь і кажуть: повітря чисте. Але насправді це не так! І допомогти визначити наявність забруднення можуть організми- біоіндикатори – рослини. Оскільки вони перебувають у несприятливому середовищі, то контактують із забруднювачами довше, ніж люди, що виходять на вулицю час від часу. Тому й порушення в рослин проявляються набагато інтенсивніше, ніж у людей, що мешкають у такому несприятливому середовищі.
Для визначення ступеня забруднення на вулицях нашого міста потрібно вирушити в невеличку мандрівку. Візьміть із собою два пакети для збирання листків. Відправляйтеся на найбільш завантажену вулицю й знайдіть два дерева одного виду, одне з яких росте біля дороги, а інше – у дворі чи за більш ніж 50 метрів від найближчої дороги.
Чому для досліду важливо, щоб дерева належали до одного виду?
Зірвіть на рівні вашого зросту з кожного з них по 15 листків. Покладіть листки з одного дерева в один пакетик, а з другого – в інший.
Чому листки треба було збирати біля доріг? У цих місцях в повітря потрапляє багато різних речовин, що непоширені в природі, - забруднювачів. Листки рослин поглинають їх і з часом отруюються. Унаслідок цього вигляд і будова листків змінюються. Найпоширенішими порушеннями, спричиненими забрудненням, є хлороз(пожовтіння) і некроз(почорніння).
Для дослідження листків, які ви зривали з двох дерев, буде потрібен міліметровий папір, олівець, ножиці, зошит і ручка, щоб записати результати.
Відкрийте один із пакетів та викладіть листки. Покладіть листок на міліметровий папір і обведіть його контур. За кількістю квадратиків у межах обрісу порахуйте площу листка. Це легко зробити, якщо знати площі квадратів на міліметровому папері. Площа найменшого квадратика – 1мм2. У середнього, що складається з 25 маленьких (5х5), площа становить 0,25мм2. Найбільший, виокремлений найтовстішою лінією, складається з чотирьох середніх або 100 маленьких і займає 1см2. Пам'ятайте також, що 100 мм2 == 1см2.
У зошиті намалюйте таблицю. Запишіть значення площі листка.
Листок |
Площа листка, см2 |
Площа уражень, см2 |
Частка ураженої площі, % |
Близько до дороги |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Далеко від дороги |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Парк |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Автозаправка |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Тепер виріжте ножицями місця уражень і визначте їхню площу. Запишіть сумарне значення площі ураження в таблицю.
Здійсніть такі вимірювання для листків з обох дерев. Порівняйте частки площі уражень у листків із дерева, що росте біля дороги із площами уражень в рослин, розташованих далеко від автошляху.
Підрахунки чітко показують, що дерева біля дороги отруєні сильніше за ті, що ростуть далеко. Річ у тім, що двигуни сучасних автомобілів під час роботи спалюють бензин. У результаті чого утворюються вихлопні гази. Вони якраз і є тим негативним чинником, що впливає на стан листків.
Отже, тепер ви знаєте, що у визначенні чистоти навколишнього середовища варто довіряти не лише своїм відчуттям, але й стану організмів довкола!
Забруднювачем може бути не лише штучна речовина, але й природна, якщо її забагато у довкіллі. Як це можна пояснити?
Дослідіть листки різних рослин у парку чи лісі на наявність хлорозу чи некрозу. Яке порушення зустрічається частіше? З чим може бути пов'язана ця різниця?
Учені розробили багато пристроїв для виявлення забруднення повітря. Але організми-біоіндикатори усе одно продовжують використовувати. Чому так відбувається? Які переваги живих індикаторів над технічними?
Каліберда М.С. Захопливий світ біології: посіб. для 5-6 кл. закл. загал. серед. освіти/
М.С.Каліберда, В.В.Панов, М.А.Чайковська; за ред. Р.В.Шаламова. – Харків: Соняшник, 2019. – 240с.: іл. –( Серія «Шкільна бібліотека»).
Підготовчий етап:
Урок біології.
А) тренувальний етап (виготовлення паперових листків та робота з ними);
Б) збір матеріалів для дослідження;
В) основний етап ( робота з листками дерев, заповнення таблиць, побудова діаграм, висновки);
Г) заключний етап (висновки)
Тренувальний етап:
Урок технологій.
Урок математики.
Наприклад, у місті Маріуполі в даний час працює 15 станцій моніторингу стану атмосферного повітря. 26.08.2020 року станції зафіксували такі індекси якості повітря у місті:
Добрий рівень: 13; 34; 20; 47; 15; 23; 39; 13; 18; 17. Помірний рівень: 66. Шкідливий для чутливої групи: 116; 132; 134; 124. Знайдіть середній показник та рівень стану атмосферного повітря у місті, використовуючи таблицю
Індекс якості повітря у місті |
Рівень |
0-50 |
Добрий |
51-100 |
Помірний |
101-150 |
Шкідливий для чутливої групи |
151-200 |
Шкідливий |
201-300 |
Дуже шкідливий |
300+ |
Небезпечний |
Листок |
Площа листка, см2 |
Площа уражень, см2 |
Частка ураженої площі, % |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
Середнє значення |
|
|
|
- Покладіть листок на міліметровий папір і обведіть його контур.
- За кількістю квадратиків у межах обрісу порахуйте площу кожного листка, запишіть значення площі листка 1 та 2 у таблицю.
Пам’ятка : Площа найменшого квадратика – 1мм2. У середнього, що складається з 25 маленьких (5х5), площа становить 0,25мм2. Найбільший, виокремлений найтовстішою лінією, складається з чотирьох середніх або 100 маленьких і займає 1см2. Пам'ятайте також, що 100 мм2 == 1см2.
-Тепер виріжте ножицями місця уражень, здійсніть вимірювання, визначте їхню площу та запишіть у таблицю.
- Розрахуйте у відсотках частку уражених площ кожного з листків та запишіть у таблицю. .
- Розрахуйте середнє значення площі листків та уражень ( у см2 та %). Запишіть значення в таблицю.
Збір матеріалів для дослідження.
Кожна група збирає листки дерев одного виду у різні підписані пакети у своєму районі міста Центральному, Кальміуському, Приморському, Лівобережному (по кількості учнів у групі):
Основний етап:
Урок математики.
Робота в групах:
Листок |
Площа листка, см2 |
Площа уражень, см2 |
Частка ураженої площі, % |
Близько до дороги |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Середнє значення |
|
|
|
Далеко від дороги |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Середнє значення |
|
|
|
Парк |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Середнє значення |
|
|
|
Автозаправка |
|||
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
Середнє значення |
|
|
|
Група |
Площа листка, см2 |
Площа уражень, см2 |
Частка ураженої площі, % |
Близько до дороги |
|||
1 «Центральна» |
|
|
|
2«Кальміуська» |
|
|
|
3«Приморська» |
|
|
|
4«Лівобережна» |
|
|
|
Далеко від дороги |
|||
1 «Центральна» |
|
|
|
2«Кальміуська» |
|
|
|
3«Приморська» |
|
|
|
4«Лівобережна» |
|
|
|
Парк |
|||
1 «Центральна» |
|
|
|
2«Кальміуська» |
|
|
|
3«Приморська» |
|
|
|
4«Лівобережна» |
|
|
|
Автозаправка |
|||
1 «Центральна» |
|
|
|
2«Кальміуська» |
|
|
|
3«Приморська» |
|
|
|
4«Лівобережна» |
|
|
|
Урок хімії.
Урок інформатики.
Група |
Діаграма |
1 «Центральна» |
«Близько до дороги» |
2«Кальміуська» |
« Далеко від дороги» |
3«Приморська» |
«Парк» |
4«Лівобережна» |
«Автозаправка» |
Заключний етап:
Урок біології, екології.
∙ Чому листки треба було збирати біля доріг?
∙ Чому для досліду важливо, щоб дерева належали до одного виду?
∙ Учені розробили багато пристроїв для виявлення забруднення повітря. Але організми-біоіндикатори усе одно продовжують використовувати. Чому так відбувається? Які переваги живих індикаторів над технічними?
∙ Що показують підрахунки?
Використані джерела: