Інтегрований урок з історії України, всесвітньої історії, правознавства. "Господарське життя на українських землях в ХVІ столітті".

Комунальний заклад

«Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20»

                                                                                    

 

 

 

 

Інтегрований урок  з історії України, всесвітньої історії, правознавства.

 

 

 

 

Підготувала: вчитель історії

                                                                                   Т. В. Демниченко

                                              м. Нікополь

2019

Тема. Господарське життя на українських землях в ХVІ столітті.

Мета

Навчальна: закріпити знання про визначальні події всесвітньої історії, дати учням уявлення про  розвиток господарства на українських землях в ХVІ ст., роль фільварків  в соціально-економічному житті Європи й України, про розвиток українських міст, становище селян і міщан, основні правові документи цього періоду.                                                             Розвиваюча: розвивати вміння і навички самостійної роботи з навчальним текстом, аналізувати джерела історичної інформації, виділяти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити  висновки, обґрунтовано  висловлювати власну  думку.                    Виховна: формувати історичне мислення, громадянську свідомість, усвідомлення нерозривного зв’язку історії рідної країни з всесвітньою історією, виховувати  почуття патріотизму, повагу до людини її гідності та свободи, історії свого народу.

     Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, карта  «Господарське життя на українських землях в ХVІ столітті», атласи,  мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

Привітання з учнями.

Діагностика емоційного стану класу.

Вправа «Усмішка».

Американський психолог Дейл Карнегі одну із емоцій людини описує таким чином: «Вона нічого не варта, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її

отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в

пам’яті, часом, залишається назавжди. Ніхто не багатий настільки, щоб

обійтися без неї, і не має такого бідняка, що не став би від неї багатшим…Її неможливо купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо сама по собі вона нічого не варта, поки ви її не віддали!»

Ви здогадалися про що мова? Тоді подаруйте її мені. Так, це усмішка. Саме вона може залагодити конфлікт чи непорозуміння; саме вона допомагає під  час знайомства чи ділової зустрічі й просто підносить настрій тим, хто її

отримав, і тим, хто її подарував.

Подаруйте один одному усмішку і пронесіть її через весь урок.

ІІ Мотивація навчальної діяльності

Отже, розпочнемо наш урок, але ми досі не знаємо тему нашого уроку.

Тож давайте дізнаємося її виконавши завдання.

Прийом «Банан».

Перед вами на слайді 1 зашифрована тема уроку.

Назвіть її викресливши з даної фрази ім’я Христофор Колумб.

ХгроиссптоодфаорКсотлвуомб

Отже, давайте сформуємо тему нашого сьогоднішнього уроку.

ІІІ.  Актуалізація навчальної та пізнавальної діяльності

Проблемне питання.

Чому у цьому завданні згадується ім’я саме  Х.Колумба?

Яким чином Христофор Колумб пов'язаний з Україною?

 (Учні мають сформувати думку, що Х. Колумб є мандрівником, який у Новітній час відкрив Америку, а відкриття Америки розпочало епоху Великих географічних відкриттів, яка мала величезні наслідки для всього людства в тому числі й для українських земель. Далі ця думка закріплюється за допомогою прийому «Намисто».

 За допомогою окремих намистинок складається логічний ланцюжок              слайд 2, додаток 1).

 

 

Великі географічні відкриття

 

 

революція цін

 

 

знецінення золота

 

 

високі ціни на продукти харчування

 

 

збільшення виробництва зерна на продаж

 

 

фільварок

 

 

кріпацтво.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

План уроку              слайд 3

1.Фільваркове господарство

2. Міста. Цехи.

3. Магдебурзьке право

1. Фільваркове господарство

Робота з підручником.

Знайдіть у підручнику що таке фільварок?

Робота в парах. Метод « Фішбоун»        слайди 4-5            (додаток  2)

З’ясуйте причини і наслідки впровадження фільварків.

(учні отримують схеми « фішбоун», які вони мають заповнити)

Проблемне питання.

Хто такі кріпаки?

Робота зі словником.

Дайте визначення поняття кріпацтво, кріпак.

Робота з підручником.

Знайдіть у підручнику якими документами українські селяни були закріпачені?                                слайди 6-7      (додаток  3)     

2. Міста. Цехи.

Ще одним наслідком поширення фільварків був розвиток торгівлі. Головними центрами торгівлі в цей період стають міста, чисельність та кількість яких зростає.

Робота з картою.

Назвіть найбільші за кількістю населення міста на українських землях.

(Львів (15—18 тис. осіб), Київ (15 тис. осіб), Меджибіж (12 тис. осіб), Біла Церква (10,7 тис. осіб).

Про рівень господарського розвитку міст у той час свідчила кількість ремісників різних професій, які об’єднувалися у цехи.

Запитання

Згадайте з курсу всесвітньої історії що таке цехи?

(Об’єднання ремісників (однієї або близьких спеціальностей) . Цехи являли собою замкнуті корпорації, що захищали станові інтереси ремісників як дрібних виробників.)

Що ще ви можете розповісти про цехи? (структура, організація управління, цехові статути).

3.Магдебурзьке право

Робота зі словником.

Дайте визначення поняття магдебурзьке право.

Робота з підручником та схемою.

Використовуючи підручник складіть схему  «Система самоуправління міст за магдебурзьким правом»                                           слайди 8-9           

V.  Закріплення знань, умінь та навичок

Робота з історичними джерелами

Робота в групах

Ознайомтеся з джерелом і оформіть агітаційне гасло на підтримку або проти певного історичного процесу чи явища.    слайди 10-15            (додаток  4)

(Виступи учнів)

VІ. Підведення підсумків. Рефлексія

Час, у який ми живемо, – це період змін, період зміцнення у нашій державі демократичних принципів, становлення громадянського суспільства, час коли найбільшою цінністю визнається людина, її права, гідність. Тож давайте не будемо  забувати як наш народ протягом багатьох  століть виборював право на гідне життя. Не_забувати, що найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ. Слайд 16

VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати § ________ підручника, вивчити дати і поняття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

Додаток 3

Документ 1

 «Устава на волоки» 1557 — правовий документ, затверджений 1557 польським королем, великим князем литовським Сигізмундом II Августом про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Великого князівства Литовського.

За «У.на в.» всі земельні володіння великого князя вимірювалися і ділилися на однакові ділянки — волоки (дорівнювали прибл. від 16,8 до 21,8 га в залежності від місцевості), що стали єдиною одиницею оподаткування. Найкращі орні землі відводилися під великокнязівські фільварки, решта розподілялася між селянами. «Волочна поміра» проводилася з розрахунку, щоб одній волоці фільваркової землі відповідало сім селянських волок. Кожне тяглове селянське господарство (окремий двір — дим, який відбував панщину) отримувало у користування одну волоку, яка розмежовувалася на три смуги (трипільна система) кожна по 11 морґів (7,12 га). Деякі селяни орендували землю у сусідніх селах, бідніші родини брали волоку на 2 або 3 дворища. Крім цього, селяни отримували по одному морґу землі під городи, які не обкладалися податком.

«У. на в.» збільшувала податки та повинності селян. Розмір податку (натурою та грошима) встановлювався у залежності від родючості ґрунту. Крім сплати податків за отримані земельні наділи, всі дорослі члени селянського господарства повинні були відпрацювати 2 дні на тиждень у фільварку.

 «Волочна поміра» зруйнувала, хоча і не повністю, сільську громаду і пов'язану з нею громадську форму селянського землекористування, замінивши його подвірним; збільшила селянські повинності і посилила закріпачення селян, значно обмеживши їхні права переходу; зменшила площу земель суспільного користування (пасовища, луки) і фактично позбавила селян права користуватися лісами. Одночасно запроваджувана трипільна система землеробства значно збільшувала продуктивність праці.

Документ 2

І Литовський статут – 1529 р.

У Статуті були юридично закріплені основи суспільного та державного ладу, правове становище населення, порядок утворення, склад та повноваження деяких органів державного управління.

Шляхті було гарантовано: її не можна карати без судового публічного процесу; землю не можна одібрати без вини; відповідальність шляхтича за злочин встановлювалася лише індивідуально. Шляхта також дістала право апеляції на рішення сулу воєводи або старости до самого великого князя, мала свободу виїзду за кордон. Шляхетські піддані увільнялися від усяких податків і повинностей[6, c. 102-104].

 ІІ Литовський статут – 1566 р.

Статут 1566 року був правовою системою незалежної держави, зв'язаної з Польщею тільки спільним правителем. На черзі дня стояла більш тісна унія двох держав. її підтримували повітові сеймики, які бажали шляхетського судочинства за польським зразком. Висловлювалась вимога рівності всієї шляхти перед законом, що пов'язувалось з ліквідацією судових привілеїв магнатів.

ІІІ Литовський статут – 1588 р.

В ньому найбільш проглядається врегулювання феодальних відносин. Зокрема формування кріпацького прошарку населення Кримінальні норми спрямовані на захват рухомої й нерухомої власності. Земельне право охороняло монополію земельної власності шляхти.

Цей статут в протилежність акт Люблінської унії 1569 року закріпив державно-політичну самостійність Великого князівства Литовського.

У вступі до III Статуту, написаного Левом Сапегою, підкреслювалося, що метою правової держави є охорона прав і свобод громадян.

Закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи і власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з ін. розрядами залежних селян.

Додаток  4

 

 

Група № 1

Із Жалуваної грамоти польського короля Сигізмунда І про підтвердження місту Володимиру магдебурзького права (1509 р.)

Із Жалуваної грамоти польського короля Сигізмунда І про підтвердження місту Володимиру магдебурзького права (1509 р.)

Сповіщаємо цим нашим листом усім <…> кому потреба буде про це знати. Били нам чолом: війт, бурмистри, радники і всі міщани нашого міста Володимира, поклали перед нами три листи, на пергаменті писані, отця нашого, славної пам’яті Жигмонта, його милості короля. Одним листом його королівська милість <…> благоволив підтвердити їм право магдебурзьке, що мають вони за магдебурзьким правом між собою судитися і радитися, а старости володимирські та інші урядовці в те їхнє магдебурзьке право вступатися не повинні і не мають права перебирати з них на себе право судити їх. <…> І били нам чолом, щоб ми їм відповідно до цих привілеїв отця нашого і дядька це право підтвердили нашим привілеєм. То ми, вислухавши ті привілеї отця і брата нашого, у цьому їм ласку нашу вчинили. І те магдебурзьке право ми підтверджуємо цим нашим привілеєм: мають вони тепер на підставі того свого права судитися і радитися відповідно до звичаю положень магдебурзького права, як і по інших містах наших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Група № 2

 

Із Литовського статуту про феодальне землеволодіння
(1588 р.)

Із Литовського статуту про феодальне землеволодіння (1588 р.)

Хочемо і постановляємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі й бояри і вся шляхта, які маєтки свої батьківські, куплені і яким-небудь звичаєм нажиті за прародителів наших славної пам’яті їх милостей королів і великих князів литовських, а також і за нашого щасливого [володіння] держали і володіли, щоб їм такі маєтки вічно від нинішнього часу і в прийдешні часи держати і володіти, і їм самим, і потомкам, тобто їх родові; хоч би і листів, тобто грамот і кріпосних документів ніяких не було, як вище в цій же статті у другій главі, про це досить є описано.

 

Із Литовського статуту про закріпачення селян (1588 р.)

Із Литовського статуту про закріпачення селян (1588 р.)

Якби якийсь вотчиний підданий або селянин пішов від котрогось боярина і за п’ять чи шість миль жив, не переходячи до іншого [боярина], і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина десять років, — і надалі йому до нього нема діла. А коли б такий вотчиний підданий або селянин, відійшовши від свого боярина, за десять чи кільканадцять миль жив, — і тому боярину, чий він був, до двадцяти років його шукати вільно; а понад двадцяти років якби не шукав — і надалі до нього нема діла. А якби ж той боярин, від якого піде підданий або селянин, знову прийшов жити поблизу маєтку того свого колишнього боярина, хоча, проживши чи не проживши двадцять років, — і тому боярину, чий він буде, вільно йому через суд його повернути, аби тільки не замешкав часу давності, як він прийде ближче жити. А двірська челядь і полонянки та їх діти з років не виходять.

Група № 3

ХІІІ ст. Зі статуту паризьких виробників олов’яного посуду

1. Кожен, хто хоче бути в Парижі виробником олов’яного посуду, може вільно ним бути, аби тільки добре й чесно працював, і може він мати стільки підмайстрів і учнів, скільки схоче.

2. Ніхто з виробників олов’яного посуду не може працювати вночі або у святкові дні, коли все місто святкує; а хто так учинить, зобов’язаний заплатити королю 5 су штрафу, оскільки нічне освітлення недостатнє для того, щоб він міг добре й чесно виконувати своє ремесло.

3. Виробник олов’яного посуду по праву повинен створювати всілякі вироби свого ремесла лише з доброякісного сплаву, як справа цього вимагає; якщо ж робить інакше, втрачає виріб і сплачує королю штраф.

4. Ніхто не може і не повинен продавати старі олов’яні вироби як нові; а коли хто так учинить, винен королю 5 су штрафу.

XV ст. Зі статуту любецьких золотарів

 ...Хто хоче посісти становище самостійного майстра в цеху, повинен [крім виконання багатьох інших вимог] зробити такі речі: золотий перстень ажурної роботи, англійське зап’ястя, зап’ястя, що дарується при заручинах, гравійоване і почорнене, і кільце для рукоятки кинджала. Ці речі він повинен подати старшинам і найстарішим  членам цеху...

Статут Львівського цеху музикантів (16 ст.):

 «...Акти і тріумфи публічні, такі, як в’їзди паперські, вибори, коронації, хрестини, перемоги короля і тому подібні громадські святкування, в кінці обязуємо три рази на рік – на Різдво, Великдень і Зелені свята грати на шаламаях у ратуші, коли пани райці йтимуть з костьола додому після великої служби Божої»

«Коли біля якогось з костьолів відбувається процесія з Божими дарами, старші брати мають призначити певних музикантів для відправи слави Божої. Хто з призначених музикантів не з’явиться туди зі своїм інструментом або запізниться – каратиметься тюрмою і внесенням півфунта воску»