Українські землі наприкінці 17 – першій половині 18 ст.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ (1687-1709РР.)

Після обрання  гетьманом на Козацькій раді у 1687 р., своє гетьманування розпочав із підписання Коломацьких статей

За Коломацькими статтями впроваджувалося наступне:

1.Підтверджені козацькі права. 2. Реєстр 30 тис. 3. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина переобирати гетьмана; 4.; Гетьману заборонялося самостійно здійснювати дипломатичні відносини, а також повинен дотримуватися «Вічного миру» 5. Заохочувати україно-московські шлюби, щоб об’єднати два народи.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА  МАЗЕПИ

Гетьман всіляко підтримував Росію

1.Прагнув об’єднати землі ЛУ і ПУ

2. Верхівці козацтва дарував землі.

3. Створив козацьку еліту – значні і значкові товариши,  за ними закріплювалися особливі привілеї.

4. Створив наймані війська для своєї охорони.

5. Запровадив посади бунчукових товаришів.

6. Надав пільги організаторам промисловості, рудних, паперових, порохових мануфактур, розвивав вівчарство.

7. Запровадив панщину (2 дні на тиждень) – вперше після національно-визвольної війни;

8. Силою придушував повстання селян, козацьку опозицію (козаки називали його «вітчим» України)

9.  Культурно-освітня політика

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА МАЗЕПИ

1. Брав активну участь  у зовнішньополітичний діяльності царя. У 1689 р. 2-ий Кримський похід, закінчився невдало.

2. Придушив повстання Семена Палія (1702-1704 рр.)на Правобережжі.

   У 1699 р. Польща уклала мирну угоду з Туреччиною. Сейм ухвалив рішення ліквідувати козацький стан та устрій, що викликало повстання 1702-1704 рр. на чолі з Семеном Палієм (Паліївщина).

Повстання було придушено спільними діями польських і російських військ. У 1704-1709 рр. Право- і Лівобережна Україна була об’єднана під булавою І. Мазепи.

3. Брав участь у Азовських походах Петра 1: 1695, 1696 років проти Туреччини; Петро 1 воював за вихід до Чорного моря.

ПІВНІЧНА ВІЙНА

Північна війна (1700-1721 рр.) -  війна Росії проти Швеції. Мета Росії відвоювати вихід у Балтійське море, приєднавши прибалтійські території

За наказом Петра 1:

1. Козацьки полки брали участь у воєнних діях у Прибалтиці .2. Україна постачала харчі, коней для рос. армії 3. Гетьманщина мусила також утримувати в деяких містах московську армію й воєнні гарнізони. Охоплена антимосковськими настроями старшина тиснула на гетьмана.

   1708 р. 29-30 жовтня підписано союзницький договір між  Україною й Швецією

ПОЛТАВСЬКА БИТВА - 27 червня 1709 р.

Наслідки Полтавської битви:

• Україна зазнала значних людських та матеріальних втрат;
• Почалася ліквідація Гетьманщини
• Мазепа не пережив поразки і помер

ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ МАЗЕПИ

1. тривала лояльність до Росії, тому гетьман не мав широкої підтримки населення.
2. населення України сприймало шведів як окупантів.
3. Побоювання розправи з боку Росії

ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ І. МАЗЕПИ.

1. Продовжив справу Хмельницького у боротьбі за незалежність Гетьманщини.

2. Створив еліту з козаків, яка наступні десятиліття продовжувала боротьбу за незалежність України.

Гетьманування Пилипа Орлика

(1710-1742 рр.)

   В квітні 1710 р. відбулося обрання гетьманом  П. Орлика та генеральну старшину. Під час козацької ради було ухвалено документ «Пакти й конституції законів і вольностей війська Запорізького», згодом цей документ отримав назву Конституція Пилипа Орлика.

1. Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу про взаємні права і обов’язки;

2. Уперше гетьман укладав угоду зі своїми виборцями;

3. в документі обґрунтовувався держ. лад України.

*Конституція П. Орлика

Документ складався з преамбули, 16 ст. У преамбулі наводилися довідка з історії України, обґрунтовувалося право України на незалежне існування. В основному тексті конституції проголошувалися принципи побудови Української держави.

1.Православ’я п- держ. релігія;

2. Кордон держави відповідно до Зборівського договору (Чернігівське, Брацлавське, Київське воєводства)

3.Всі справи повинні вирішуватися гетьманом спільно з генеральною старшиною;

4. Тричі на рік у гетьманський резиденції збирати Генеральну військову раду;

5. Гетьман повинен був здійснювати загальний нагляд за діяльністю адмін.. органів; затверджувати вибір вищих урядовців і полковників;

6. Запорізька Січ зберігає свої права і привілеї.

7. Коштами розпоряджається генеральний скарбничий

ГЕТЬМАНУВАННЯ СКОРОПАДСЬКОГО  (1708-1722 рр.)

       Решетилівські статті:

1. Підтверджені права і вольності Гетьманщини.
2. Під час походів козаки підпорядковуються царським офіцерам
3. Царські воєводи будуть перебувати у великих укр. містах, але не будуть порушувати прав малоросійського народу.
4. Із більшості міст рос. війська будуть виведені.
5. Питання про образи місцевого населення рос. військами розглядає царський новопризначений резидент при гетьманові.
6. Питання про постій рос. військ у козацьких дворах, про що так занадто піклується гетьман, буде вирішено пізніше.
7. У поточному році цар звільняє Військо Запорозьке від участі у військових походах.
8. Гетьман повинен складати звіт про розмір всіх податків і доходів.
9. На прохання гетьмана не називати запорожців зрадниками цар видасть окремий указ

У 1722 р. при житті Скоропадського була створена Малоросійська колегія

МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ – орган державної структури Російської імперії, заснований для управління Гетьманщиною за указом Петра I. Діяла з 1722 по 1727 рр.     

Основні функції Малоросійської колегії:

1. Наглядала за діяльністю гетьмана, генеральної і полкової старшини;
2.  Контролювала податки;
3. Здійснювала контроль за діяльністю Генеральної Військової канцелярії;
4. Займалася роздачею земельних володінь офіцерам і старшинам;
5. Була вищою апеляційною установою.

    Царський указ про створення Малоросійської колегії тяжко вразив Скоропадського він доручив гетьманські обов’язки чернігівському полковнику Павлові Полуботку.

П. ПОЛУБОТОК (1722-1724 рр.)

1. Розгорнув активну діяльність., спрямовану на відновлення козацьких порядків;
2.  Наказний гетьман здійснив реформу суду з метою обмежень повноважень малоросійської колегії;
3. Зробив генеральний суд колегіальним;
4. Рішуче боровся проти хабарництва і тяганини у провінційних судах;
5. Встановив порядок подання і розгляду апеляцій;
6. Не виконував накази Малоросійської колегії.

   У січні 1725 р. Петро 1 помер. Катерина 1, нова імператриця відпустила суддю і писаря, а в 1727 році ліквідувала Малоросійську колегію.    У 1727 р. новий цар Петро II дозволив обирати гетьмана.

ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕТЬМАНА АПОСТОЛА(1727-1734 РР.)

1. Фінансова реформа. Відокремив гетьманський скарб від державного.
2. Судочинство: укладання «зводу» збірника законів «Права, за якими судиться  малоросійський народ»
3. Земельні справи: провів слідство щодо законності володіння маєтками, незаконно захоплені землі  поверталась в державне володіння;
4. Київ перейшов у підпорядкування гетьману.
5. Створив у Глухові першу співочу школу, друкарню.
6. У 1734 р. було дозволено створити Нову Січ

Уклав з Петром II «Рішительні пункти» (1727):

1. Генеральна старшина і полковники обираються козаками
2. Гетьман встановлює диплом. відносини тільки зі згоди імператора.
3. Укр. військо обмежується 3 полками по 500 осіб, підпорядкуються російським воєначальникам, і реєстровими козаками.
4. Рос. можуть мати володіння в Гетьманщині, а укр. – в Росії.
5. Скасовані податки, встановлені Малоросійською колегією.
6. Скласти звід законів, за якими судиться малоросійський народ, і надати імператору для затвердження.
7. Провести ревізії маєтностей, хто придбав їх незаконно, повинен повернути їх уряду.
8. Генеральний суд повинен складатися з 3-х російських і 3- українських суддів.

     Після смерті Д. Апостола Анна Іоанівна  заборонила вибори гетьмана. Право здійснювати владу в Гетьманщині було передано «Правлінню  гетьманського уряду.

«Правління гетьманського уряду» діяло з 1734 до 1750 р.