Інтегрований урок з літературного читання і образотворчого мистецтва. Тема. Мова кольору.

Тема. Мова кольору.

Павло Тичина. Де не глянь – колоски. (Уривок із вірша «Де тополя росте»). (Літературне читання).

Колір як засіб створення образу в живописі. Кольорові пори року. Мелодія осені. (Образотворче мистецтво).

Мета: формування ключових компетентностей (уміння учнів організовуватися до праці на уроці і сприймання нового матеріалу);

загальнокультурна компетентність (формувати культуру поведінки та мовлення);

формування предметних компетентностей (навчальна: вчити дітей бачити, відкривати красу довкілля та отримувати найкращі та позитивні враження від споглядання природи, розвивальна: розвивати в учнів уміння працювати в групі, сенсорні уміння і навички; розвивати естетичні смаки, допитливість та уяву; виховна: виховувати любов до прекрасного, дружбу, ко­лективізм).

                                                 Матеріали до уроку

1. Гра «Слова-блискавки» ( на мить показати слова, діти повинні встигнути їх прочитати)

Хліб,  комбайн, пшениця, пекар.

«Кореспондентам» нашого класу дано завдання дізнатися про хліб.

Слухаємо їх. Метод «Мікрофон».

1.Хліб – символ сонця у наших предків.

Як сонце давало життя усьому живому, так і хліб – це життя.

1.У християнстві хліб символізує тіло  Ісуса Христа. Під час останньої вечері він взяв хліб і, розламавши його, дав кожному і сказав: « Це є тіло, Моє, яке за вас віддається.

2.Хліб в усі часи був святим, тому жоден із обрядів не обходився без хліба.

3.Коли народжувалась дитина, проповідували її з хлібом, на весілля йшли з хлібом, благословляли молодих також хлібом, в останню дорогу проводжали людину – на вікно домовини клали хліб.

4.У кожній українській хаті завжди на столі лежав хліб на рушникові, як символ гостинності.

5.За хліб люди не раз піднімалися на боротьбу. Скибка хліба для бідної людини була дорогоцінним скарбом. Ніхто не смів змести крихти додолу. А в 1933 році під час голодомору загинуло 12 мільйонів людей в Україні.

Послухайте вірш Павла Тичини «Де не глянь –колоски і спробуйте уявити собі картину природи, описану в поезії.

1.Мовчазне читання.

2.Ланцюжком по строчці.

3.Гра «Розвідники».

4.Знайти окличне речення і прочитати відповідно інтонації.

5. Знайти речення, яке закінчується трьома крапками

6. Гра «Незнайко». Вчитель читає вірш і називає неправильно слова. Діти на неправильні слова плещуть у долоні, виправляють слова

7. Гра « Вовк і зайці» - робота в парах. Строчку читає «заєць», потім читає   «вовк».

8. Гра «Телевізор».

Доброго дня! Показує телебачення  села Бойківщини. Сьогодні ви послухаєте вірш П. Тичини «Де не глянь – колоски». Читають артисти 4 класу.

Діти виходять до телевізора і по черзі читають.

9. Виступ групи «Інформаторів».

Дуже багато народних звичаїв пов'язано з хлібом.

Якщо впала додолу скибочка — неодмінно підніми і, поцілувавши, поклади на стіл.

Хліб ріжуть тільки в руках — лівою тримаючи хлібину, притиснувши її до грудей, а правою — ножа.

Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Не можна її класти сподом догори.

Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці птахам.

Крихти зі столу ніколи змітали на долівку, збирали й віддавали курям. А крихти свяченої паски худобі й птиці.

За гріх вважалося надкусити і не доїсти шматок хліба.

Як гірко буває, коли ми бачимо шматок хліба на підлозі в коридорі, під партою. Хліб — не забавка, він вимагає до себе чемного, поважного ставлення.

10. З’єднайте частини прислів’їв.

Хліб –                                             могутність держави.

Хліб – сила,                                   всьому голова .

Хліб –                                                    білий хліб родить.

Без хліба                                               а вода – мати.

Без хліба                                               суха бесіда.

На чорній землі                                   це сонце.

Хліб батько,                                        немає обіду.

11. Літературна гра «Доповни вірш словами».

Ходить ...(осінь)по покосах,

в золоте фарбує ліс,

І горять шовкові … (коси)

у зажурених … (беріз).

                                                            Пада, в’яне … (лист) багряний,

золотиться сіножать.

Клен в сорочці … (вишиваній)

вийшов літо … (провожать).

12. Гра «З якого дерева листок?». Завдання від Лісовичка.

13. Навчальна вправа

Візьміть  фарбу жовтого кольору. Додайте по краплині різну кількість зеленої або червоної фарби. Погляньте, які споріднені кольори вийшли.

14. Робота за картинами. Краса осінньої природи надихає також художників.

Ось такою побачили осінь художники-живописці (репродукції І. І. Левітана «Золота осінь», С. Ю. Жуковський «Синя вода.Золота осінь». Чи є на цих роботах споріднені кольори?

15. Група «Мистецтвознавці».

Зустріч з Чарівницею Гармонією (колірне коло).

Дивлячись на осінні пейзажі, створені видатними художниками, помічаєш багатство кольорів і відтінків. Давайте за порадою Чарівниці Гармонії спробуємо навчитись утворювати різні відтінки кольорів. Щоб правильно проводити кольорокорекцію, підбирати гармонійні кольори і розуміти принципи роботи з кольором, слід покладатися не лише на свій смак і стиль, але і знати принципи додавання кольорів, їх поєднання між собою.

16. Евристична бесіда про осінь.

Коли до нас приходить осінь за календарем?

А звідки в осені стільки золота?

Існує легенда про осінь.

Легенда

За народним переказом осінь — старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала четвертою порою року. Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай усе моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою, і люди полюблять тебе». І осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця, і кожного року дарує нам щедрі дарунки плодів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

17. Практична робота в групах.

1група. Малювання пейзажу акварельними фарбами.

2 група. Живописна композиція виконана відтінками одного кольору.

Виставка малюнків «В осінню пору року вдяглись ліси, поля…».

18. Підсумок уроку. Рефлексія.

Що означає термін «живопис»? Які види живопису ви запам’ятали?

 Що ви взяли для себе із сьогоднішнього уроку?              

Навіщо нам потрібні знання, що ми сьогодні здобули?