Інтегрований урок з трудового навчання, основ здоров'я та позакласного читання "Театр в нашому житті"

Урок з позаклассного читання, основ здоров’я, трудового навчання

Тема. Театр в нашому житті. Виготовлення «пальчикової» іграшки

Мета. Формувати предметні компетентності: познайомити дітей з історією виникнення театру, з різними видами театральних ляльок; розвивати вміння передавати образотворчими засобами внутрішній світ ляльки, показати своє ставлення до неї; виховувати культуру поведінки в громадських місцях; розвивати вміння дітей розігрувати спектакль по знайомій казці; творчо розвивати сюжет гри та формувати у дітей уміння застосовувати в ній отримані раніше знання про театр, виховувати доброзичливе ставлення один до одного.Формувати компетентність вміння вчитися: планувати свої дії та доводити роботу до кінця; загальнокультурну: дотримуватися норм мовленнєвої культури; соціальну: брати на себе відповідальність за ефективне здійснення презентації  результатів роботи пари; та компетентність з ІКТ: вміння використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою.

Обладнання. Мультимедійна презентація, декорації до казок, матеріали для виготовлення іграшки: серветка, нитки, вата.

 

Хід уроку

І. Привітання гостей. Організація учнів до уроку

Учитель

•      Дорогі діти! Недарма в народі кажуть: «Добрий гість – дому радість». Давайте привітаємо наших гостей.

Діти

Раді вітати Вас в нашій оселі,

Зичимо щастя, здоров’я, добра!

Учитель

Пролунав і стих дзвінок.

Починається урок.

Всі за парти ви сідайте,

Працювати починайте.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності  учнів

Щоб урок був вдалим, треба запастися ще й гарним настроєм. Я бажаю Вам бути старанними, уважними і усміхненими. Давайте всміхнемося один одному, подаруємо усмішку гостям! Ось таку усмішку й гарний настрій збережіть до кінця уроку.  

 

Девіз нашого уроку

 

Не кажу: « Не вмію!»,

Говорю - «Навчусь!»,

Труднощі здолаю,

Ніколи не лінюсь!

Метод «Очікування»

Учитель

• Подумайте і скажіть, яким має бути наш урок?

• Цікавим і веселим;
• Пізнавальним та творчім;
• Продуктивним і загадковим.
• А якими ви повинні бути на уроці?

Дисциплінованими та уважними;

Зібраними і активними;

Наполегливими та старанними.

 

Я сподіваюсь, що ви будете правильно, гарно і точно висловлювати свої думки, злагоджено працювати та робити висновки.

Живіть для людського добра

Від серця щирого бажаю

Я вам: «Ні пуху, ні пера!»

А чи знаєте ви, що цей вислів колись казали мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» - означало вполювати птицю, а «Пух» - звіра. Заперечення «Ні» - вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. В наш час цей фразеологізм поширений серед школярів.

Уважно подивіться на екран. Ви бачите зашифроване слово. Розшифрувавши це слово, ви дізнаєтесь про що буде йти мова на нашому уроці.

 

 

   Отже тема нашого уроку: «Театр в нашому житті».

 Учитель

          Що світ - театр ми знаємо не з преси,

          Що ми – актори, теж не новина.

          Саме життя для всіх нас пише п’єси,

          Де кожна дійова особа – головна!

 Сьогодні ми дізнаємось звідки прийшло до нас слово «театр», що воно означає, познайомимося з деякими видами театрального мистецтва,зачаруємо наших гостей театральною майстерністю, а також спробуємо зробити незвичайну ляльку.

 

  Метод «Мікрофон»

•      Діти, а чи доводилося вам бути в театрі? Що вам найбільше сподобалось? Як треба поводитись в таких місцях? А з чим у вас асоціюється слово «театр»?

Давайте складемо « асоціативний кущ» до цього слова.

            Спектакль                    Казка  

                                                                            Сцена

            Дійство                      Театр                               Музиканти

 

                       Актори                                           Гра

Відвідуючи театр, ми зустрічаємося з незнайомими словами, які належать до театрального мистецтва. Давайте звернемося до довідкового бюро та дізнаємося. Що означає слово «театр» та близькі до нього слова за значенням.

 

1. Театр – це вид мистецтва, що відображає життя у сценічній дії.
2. Приміщення, будинок, в якому відбуваються вистави.
3. Місце, де відбуваються якісь важливі події.

 

Слово «театр» запозичене з французської мови, утворено від грецького слова «театроу», що означає «місце для видовищ».

Найстаріший ляльковий театр на Україні був збудований  у Харкові в 1789р., згодом у Києві в 1806р.  і лише в 1965 р. у Черкасах.

•      Спробуйте охарактеризувати це слово

 Це словникове слово, написання якого треба запам’ятати.

 В цьому слові 5 букв, 5 звуків, 2 склади.

 Слова-родичі: театральний, театрал.

•      Складіть з цим словом словосполучення, речення.
•      А які ще слова належать до цього мистецтва? (Артист, браво, біс)

 «Артист»  - слово прийшло до нас з латинської мови і означає: «Той, хто грає на сцені».

«Браво»  - за хорошу гру глядачі нагороджують виконавців аплодисментами. У давніх римлян «аплоудере» означало «притупувати ногами і приплескувати руками під час танцю». До нас слово прийшло з французської  мови і означає «подяку за гарне виконання ролі».

«Біс» -  це своєрідний вигук. З’явилося у 19ст., в латинській  мові -  означає «двічі», тобто прохання повторити номер.

•      Хто знає прізвища відомих артистів? Назвіть їх. (Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Ольга Полянська, Ірина Красильнікова – керівник лялькового театру «Фантазія» у  м.Черкаси)

 

•      А може хтось знає вірш про театр? (Відповіді дітей)

Життя – театр, а ми  лише актори, і кожен грає свою роль.

У когось – радість, в кого – горе, хто раб злиденний, хтось – король.

Хтось у раю, а хтось як в пеклі, хтось в світлі є, а хтось у тьмі.

У когось вороги запеклі, а в інших друзі є старі.

Хто ти у цім світі контрастів? І яка в тебе роль?

Зіграй її ти як найкраще…і ти для інших вже герой!

 

Учитель

Театр в житті дитини – це свято, яскраве дійство, перевтілення, бурхливі оплески і щирі усмішки. Зустрічайте наших акторів!

 

Ведучий

 Полюбляє казочку і стар, і млад,
Хоч в нас вона на новий лад.

Екологічна казка «Золота рибка»

Автор

У європейськім царстві,
В Українськім государстві,
У Києвському королівстві,
В  Черкаському князівстві,

Не на небі – на землі
Жив собі дідусь з онукой…

Жили вони, поживали,
Добра наживали,
Удень сумлінно працювали,
А ввечері – відпочивали.

(На лавці сидять дід і онучка, співають пісню)

Автор

Дід  давно хотів рибалить,
Взяв він вудку і гачків,
Повну купу черв’ячків.

Кинув все у човен брата,
Заплив в море, став чекати.

(Дід сидить у човні, голова вкрита брилем, з вудкою)

 

Автор

Вже і сонце припікає,
Дід голівку нахиляє.
Кинув раз, закинув два –
Аж тут рибка золота!

 

Рибка

Відпусти ж ти, дід, мене,
Люди знищили вже все.
Обміліло синє море,
Все загинуло навколо.
Подивися навкруги –
Серце рветься від туги!

Виконай скоріш моє прохання,
Збудуться аж три твої бажання!

 

Дід

Бідолашна! Я тебе звільняю,
Все одне тут риби не спіймаю!
В морі плавають пляшки, консервні банки!
Не знайдеш у бруді ти смачної рибинки!

 

Автор

Наш дід рибку відпустив,
Та й додому припустив.
І онуці розповів,
Як він рибку  залишив.

 

 

Онучка

От ти, діду, простота!
Три бажання – все дарма!
Повертайся до цар-рибки,
Попроси комп’ютер швидко!

 

Автор

Знов дідусь на електричку,
Човен – в море, кличе рибку.

 

Рибка

Що тобі, дідусю, треба?
Що підняв тут ґвалт до неба?

 

Дід

Пробач, рибко, за турботу,
Що завдав тобі роботу!
Зовсім дістала онука моя,
Просить і просить комп’ютер щодня!

 

Рибка

Слово я своє тримаю,
Твоє бажання виконаю!

 

Автор

Повернувся скоро дід –
На столі стоїть обід,
А онучка – за комп’ютер,
Цілий день за ним сидить!

 

Онучка

Що ти тут, дідусь, розсівся!
Хоч би швидко ти підвівся,
Та поїхав на моря –
Хочу вже парфуми я!
І не наші, не  українські –
Хочу тільки італійські

Автор

Що робити, хто з вас знає?
Діда вітер обвіває,
Знов у моря він стоїть,
Хоч незручно вже просить.

 

Дід

Пробач, рибко, за турботу,
Що завдав тобі роботу!
Знов онучку мучать думи –
Захотілось їй парфуми!

 

Рибка

Зовсім з цим проблем не буде,
Легко я зроблю парфуми.
В  річці відходів багато –
Нафти і хімії тут забагато!
 

Автор

Домом ллється аромат,
Але зовсім дід не рад.

 

Онучка

Хочу новесеньке авто,
Шикарне хутряне пальто!
На Канарах відпочити
І ніколи не робити!
Рибку ми запустим в ванну –
Нехай здійснює бажання!

 

Автор

Рибка гнівалася довго,
Шторм жахливий був на морі!
Відібрала все в онучки,
А замість сильної взбучки
Дівчину послала вчити,
Не для того, щоб провчити,
А щоб екологію вивчала,
Море від забруднень захищала!

Вчитель

• Слово театр дуже давнє. Таке ж давнє, як і перші театри, що розташувалися просто неба. Пізніше вони розміщувались у закритих приміщеннях.

В нашому класі була створена творча група, яка отримала на минулому уроці домашнє завдання знайти цікавий матеріал про театр. Давайте її послухаємо.

• Колись були особливі театральні опахала, які виконували функцію не тільки свіжого повітря. Але й помічника актора. На них записували тексти. Які важко було запам’ятати.
• В 19ст. в театрах крісла були лише на перших рядах, тільки для багатіїв. За   рядами була зона стоячих місць. Театрали займали кращі стоячі місця за 2-3години до початку вистави, аплодували та кричали: «Браво!».
• В Лондонському театрі кожного вечора влаштовували незвичайне дійство під назвою «Колискова». Глядачі, лежачі на ліжках, які були в залі замість крісел, дивилися на гру акторів. Головна мета шоу – відпочинок людей та гарний сон. Ранковий сніданок також входив у цю програму.

 Фізкультхвилинка.  Аутотренінг (Екран)

Сядьте зручно. Руки покладіть на коліна долонями догори. Заплющіть очі. Привітаємо природу і людей. Промовимо про себе: «Доброго ранку, ласкаве сонечко! Доброго ранку, життєдайне повітря! Доброго ранку, чиста водице! Доброго ранку бажаємо усім!». Усміхніться! Подумки побажайте природі процвітання, а людям – здоров’я, щастя,  добра. Уявіть, що ви посилаєте людям доброту, співчуття. Милосердя. І все це до вас повернеться сторицею. Розплющіть очі. Ви будете здорові до тих пір, доки самі будете дарувати природі і людям тепло своєї душі!

Учитель

Різні народи використовували різні види театру. Зараз ми звертаємося до пошукової групи, яка розповість нам про деякі види театрального мистецтва. (Екран)

Театр МАСОК  

Уперше театр масок  з’явився у Стародавній Греції. Усі ролі грали чоловіки. Дії акторів супроводжував хор. Актори грали в костюмах. А під час гри використовувались маски. Без маски обличчя акторів були б погано видними  глядачам з останніх рядів. Маски робили з дерева, або з полотна. Багато старовинних масок використовується і зараз. Цей вид мистецтва поширений в Англії. Хоча за традиціями деяких народів, театр масок можна побачити в Африці та Північній Америці.

 

 Театр ЛЯЛЬОК   

Найперший театр ляльок виник у Давній Греції на честь Бога виноробства Діоніса. Спочатку ці ляльки були кумедними і від них люди отримували велике задоволення. Але згодом лялькарі почали висміювати потворні явища життя. Навіть римський імператор Юлій Цезар заборонив акторам розмовляти під час вистави, і вони вимушені були показувати  вистави тільки рухами та жестами. В середні віки лялькарів звинувачували у чаклунстві, а ляльок спалювали на вогнищі. Є відомості, що ляльковий театр існував ще з прадавніх часів, коли первісна людина поклонялася духам.

 

У кожного народу був свій ляльковий  герой. На Україні – Запорожець, в Росії – Петрушка, в Англії – Панч, у Франції – Полішенель, в Німеччині – Каспере, в Туреччині – Карагаз, в Італії – Пульчинелло.

 

Лялькові вистави є одним з найулюбленіших видів театру. Існують різноманітні види лялькового театру: настільний – театр, де дійства ляльок проходять на будь-який поверхні; театр іграшки – головні герої – звичайні ляльки; пальчиковий театр – ляльку одягають на пальці. Різновидом пальчикового театру є рукавичний театр, коли ляльку одягають на руку, як рукавичку, а сам актор ховається за ширмою. В Європі він носить назву «Бі-Ба-Бо».

 

Учитель

Різні народи використовували різні види лялькового театру. За конструкціями ляльок і засобами ляльководіння, лялькові театри поділяють на театри горішні, серединні та низові. Давайте познайомимося з одним з найпростіших та найпоширеніших видів горішного театру –рукавичним. 

 

                                    

 

Казка «Колобок» на новий лад

 

Колобок

– Я веселий Колобок,

по доріжці приг та скок

зарум’янений бочок.

По доріжці я кочуся,

у пилюці замащуся,

і ніхто не з’їсть дружочка

замазуру - колобочка.

 

Виходить Зайчик

                – Хто це котиться назустріч?

        Наче пахнеш смачно ти,

            А чому ж такий брудний?

 

Колобок

– По доріжці я котився

 і увесь так забруднився.

Схочеш з’їсти замазуру –

 будеш пить гірку мікстуру.

 

Зайчик

– Ти по лісі не котися,

    до бабусі повернися.

       Не послухав Колобок,

         та все далі плиг та скок.

 

 

З’являється Вовк

– Хто це в лісі так співає

вовку спати заважає,

з’їм тебе дивину –

незвичайну звірину!

 

Колобок

– Як візьмеш мене у ротик –

заболить в тебе животик.

По доріжці я котився,

і в болоті замастився.

Як не хочеш мать турботи –

не клади мене до рота.

Вовк         

– Ти по лісі не котися,

до бабусі повернися.

Не послухав Колобок –

покотивсь через місток.

З’являється Ведмідь

Що тут робиш Колобок

зарум’янений бочок?

Заберу тебе до хати,

в молоці пополощу,

Маслом  трішки помащу,

з’їм тебе я на обід,

Щоб не біг, куди не слід!

Колобок

– Ти мене не зачіпай,

а хутчіше утікай,

Бо коли мене з’їси –

захворієш, дружок, ти.

                                                     Ведмідь

– Ти по лісі не котися,

до бабусі повернися.

Не послухав Колобок,

та й забрів десь у лісок.

 

Назустріч йому Лисичка    

– Колобочку, рум’яненький,

запашненький, солоденький,

Хочу дуже тебе з’їсти –

 подивлюся де б це сісти!

Колобок

– Ти не їж мене, Лисичко,

дуже брудне в мене личко,

Не рум’яний вже бочок –

я бруднуля-колобок!

Пожалій мене, Лисичко,

та відмий моє ти личко,

Поскликай звірят до хати –

піду з ними я гуляти!

 

А мораль, малечо мила,

у цій казочці така –

Для здоров’я і для дружби –

необхідна чистота!

 

Учитель

Дякуємо нашим артистам! Продовжуємо подорож далі.

Театр МАРІОНЕТОК

 

 

Театр прийшов до нас з  Італії. Саме слово «маріонетте» означає статуетка. Раніше це були зображення святої Діви Марії у вигляді маленьких фігурок, які продавали в храмах під час Богослужіння. Згодом ляльки змінилися. Сьогодні вони виглядають по-іншому. Рухаються ці ляльки за допомогою ниток, якими керує актор. Поширені в Італії та Франції.

 

Театр ВЕРТЕП

 

 

Вертеп – переносний ляльковий театр, що має форму двохповерхового дерев’яного  ящика. В середині 17ст. вертепна драма прийшла із Західної Європи в Польщу, потім – в Україну. Слово «вертеп» означає печеру, в якій народився Ісус. Наші сусіди теж мають подібні театри: у поляків – це «шопка», у румун – «віфлєєм», у білорусів – «батлейка».

 

Театр  НА  ВОДІ

 

 

Вистави цього театру відбуваються просто на озері. Ляльками, закріпленими на довгих палицях, керують актори, що ховаються за ширмою на березі. А інколи самі артисти знаходяться у воді. Цей вид театру поширений в Японії.

 

Театр ПАНТОМІМИ

Пантоміма – вид театру, в якому образ створюється за допомогою міміки та жестів. Вистави йдуть без слів. З’явився цей вид мистецтва в Римській імперії. Поширений серед усіх країн світу.

 

Театр ТІНЕЙ

                               

Театр тіней зародився в Азії більше 1500років тому. Розповідали, що один ханський імператор Хань Уді дуже тужив за своєю померлою дружиною і тому перестав займатися державними справами. Його помічник Лі Шаовен, гуляючи вулицями міста, побачив хлопчиків, які розважалися грою тіні на землі. Це навело його на думку, як розігнати журбу імператора. Він зробив профіль жінки з паперу, а коли стемніло – поставив свічки. Імператор побачив тінь своєї дружини, заспокоївся та знову взявся за свої справи.

Пізніше ця забава перейшла в народну розвагу. Так і зародився театр тіней, який використовує великий, напівпрозорий екран та кольорові пласкі ляльки, якими керують актори. Поширений у Китаї та Індії. Цікаво, що мешканці Індонезії і зараз вірять, що театр тіней (ваенг-пурво) приносить вдачу та щастя, виконання бажань. Тому жодне свято в Індонезії не буває без театру тіней.

 

Сьогодні на уроці ми спробуємо зробити цікаву ляльку, яка належить до пальчикового театру і має назву «Зайчик на пальчик». Цю іграшку робили дітям з трьох років, щоб вони мали одного співрозмовника. Раніше батьки давали її дітям. Коли йшли з дому. Якщо ставало дитині нудно, або страшно, вона зверталася до цієї ляльки і гралася з нею. Зайчик був оберегом і другом дитини.

 

Робота над лялькою

 

1. Візьміть хустинку. Згорніть навпіл.
2. Загніть верхній куточок в середину.
3. Зв’яжіть ниткою, або стрічкою. Ми отримали вушка зайчика.
4. Відкриваємо хустинку, накладаємо трохи вати. Знову зав’язуємо  ниткою. Вийшла голова зайчика.
5. Знизу загортаємо хустинку догори (вставивши пальчик до голови зайчика), зав’язуємо.
6. Іграшка готова. 

 

 

 

Метод « Крісло автора»

Учитель

Який слід залишився у вашій душі після уроку?

Учень

Урок мені дуже сподобався. Було цікаво дізнатися про театральнемистецтво. Тепер я знаю багато цікавого про театр. Я зрозумів, що театр – це дійсно дуже цікавий вид мистецтва.

 

Учитель

Театральна вистава – не просто розвага. Театр – мистецтво, що закликає людину замислюватись над життям, робити свій вибір між добром і злом. А ще театр вчить любити прекрасне.

 

 Закінчити урок хочу словами директора Київського театру Миколи Петренка: «Дорогі діти! Любіть свій театр, який у ваших серцях сіє зернятка любові й доброти, народної мудрості та справедливості. Прийде час і підросте те зерно, яке ми посіяли, і дасть воно щедрий урожай духовного багатства…»