"Гончарні вироби в духовній культурі українців"

І диво з див – коли народжується глек,І сиві гончарі,що вік свій без упинуІз глини та пісень ліпили Україну. ГОНЧАРСТВОПідготував ученик 8 класу

В Україні сформувалося багато видів народного мистецтва:- художня обробка дерева, каміння, металу;- гончарство;- художня вишивка;- ткацтво і килимарство;- декоративний розпис тощо

Завдання дослідження: розглянути особливості гончарного виробництва; проаналізувати виникнення гончарства; дати характеристику розвитку гончарства в ХІІ - ХХ ст.; опрацювати відомі на сьогодні джерела про гончарство; ознайомитися з історією виникнення та розвитку гончарства в Україні; дослідити основні техніки декорування гончарного посуду та використання його в українській обрядовості; познайомитися з майстрами гончарної справи нашого міста;Мета дослідження – проаналізувати розвиток гончарства в Україні.

Об’єкт дослідження – традиційні центри українського гончарства. В даний час гончарством займаються окремі підприємства, але переважно цю роботу ведуть окремі обдаровані особистості. В своєму промислі користуються, в основному, місцевою сировиною і покупними півфабрикатами.

Гончарство —(Слово «гончар» похідне від «горно». «Горно» споріднене з латинським «fornus» — піч. Древнішим словом є «горнчар»: «мастеры всякие, спроста реци плотници и горнчары».) обробка глини та виготовлення різноманітного кухонного посуду, а також цегли, кахлів та іншої кераміки.

Гончарне коло винайшли в IV тис. до н.е. Спочатку він був ручний і обертався доволі повільно, потім вдосконалився і став у середньовіччі швидкісним, отримав ножний привід, і це стало свого часу значним переворотом у розвитку всього гончарного ремесла. Кругова техніка точення дозволила не тільки збільшити випуск глиняної продукції, але й зробити вироби більш досконалими та витонченими.

Випал Це кінцева і важлива стадія будь-якого керамічного виробництва. При випалюванні керамічних виробів відбуваються складні фізико-хімічні процеси, в результаті яких керамічна маса - механічна суміш мінеральних частинок - стає каменеподібним матеріалом - міцним, твердим, хімічно стійким, з притаманними тільки йому естетичними властивостями

Ритування (або продряпування, гравіювання, «уріз») – робилося через нанесення поглибленого жолобка невеликою дерев’яною паличкою чи цвяхом, наче олівцем. Так видряпувався візерунок будь-якої форми

Глянсування (або ж ще називалось лощення) робилось гладким предметом, це міг бути камінець, на сухому черепку наносились лінії, смуги та інші прикрашання

Українське гончарство, маючи славні сторінки свого історичного розвитку (кераміка епохи неоліту, ранньослов’янська, черняхівська, давньоруська та середньовічна кераміка), свого найвищого рівня досягло в XVII—XVIII ст. Вдосконалилися технічні прийоми та художні засоби виразності. Набули поширення розпис, фляндрування, зелена й коричнева полива. Вироби розписували також ангобами та емалями, що дало змогу перейти до багатоколірного декору. Панівне місце посіли рослинні квіткові орнаменти, вигадливі картуші та традиційні геральдичні знаки-мотиви;

Фляндрування – гострим предметом з’єднувались три чи чотири стрічки ангоба різних кольорів, схоже це було на мармурові розводи, вони були чіткі та схожі на зигзаг

Глиняні вироби ще не так давно були в кожній сім’ї. Вони були не тільки кухонним інвентарем, але і символом достатку, родинним атрибутом та оберегом. На підтвердження цього існує багато народних висловів та прислів’їв. Якщо говорили, що в сім’ї горщик розбили, то це означало, що міжчленами родини відбулася сварка. Про горщик як символ достатку говорили: «Як буде горщик, то зваримо кашу та борщик»

Найбільш повним дослідженням використання глиняного посуду в народному весіллі є розділ «Глиняний посуд у родинній обрядовості» монографії «Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна» (1993) керамолога Олеся Пошивайла Встановлено, що глиняний посуд використовували на всіх етапах весілля:передвесільному,весільному та післявесільному.

– членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстра народної вишивки. Окрім заняттям вишивкою, Лариса Федорівна займається дослідницькою роботою. Ось що вона розповіла нам про гончарство. Займаючись пошуком матеріалу, ми звернулися до краєзнавчого музею, де познайомилися з Кравченко Ларисою Федорівною

На Криворіжжі було знайдено поселення неолітичного періоду дніпро-донецької культури «Рибасово-1» на правому березі річки Саксагань поблизу мікрорайона Зарічний 5. Випадкові знахідки неолітичної пори зафіксовані також біля Веселих Тернів. Глиняний посуд того часу не мав плаского дна, але вже був орнаментальний. Гостродонні горщики ,фрагменти яких знайдені на поселенні «Рибасово -1», були вкриті рядами наколок-ямок, відбитками гребінцевого штампа у вигляді сітки з перехресних ліній. Розмаїття орнаментування свідчить про порівняно високо розвинутий художній смак мешканців неолітичного поселення.

На території Криворіжжя також були знайдені артефакти, які підтверджують використання глини в культових і обрядових дійствах. Так при розкопках кургану «Довга могила» була знайдена глиняна модель двох змійа в похованнях № 22 с. Орджонікідзе та № 19 кургану «Лук'янівка » – керамічні посудини. У кургані Войкова були знайдені 3 ліпні орнаментальні посудини та посудини з гладкими штампами. На Північному ГЗК ( Першотравневий рудник) у кургані № 1 знайдено 3 ліпні посудини та фрагменти кераміки. У Південному ГЗК ,курган № 1, в похованні епохи бронзи знайдена баковидна ліпна посудина.

У давнину майстра з виготовлення керамічних виробів називали доволі поетично: «Той, хто горну?? чарує». Близько 4-х років тонкощі народного промислу опановував гончар Олександр Ткаченко. До Кривого Рогу чоловік приїхав із мальовничого села Ахтове Миколаївської області. Цілком присвятити свій час захопленню його спонукало декілька причин- бажання бути самостійним;- зробити великий бізнес, вкладаючи невелику кількість грошей. Секретами роботи з глиною Олександр охоче ділиться з криворіжцями у своїй творчій майстерні під назвою «Ремесло».

Крім Олександра Ткаченка , я познайомився ще і з Наталею Свистуновою, у неї ж пройшов і майстер-клас Наталія вважає, що роль психолога полягає у побудові самого процесу та допомозі людям краще зрозуміти себе. Найважливіше – розслабитися та насолоджуватися творчимпроцесом , який допомагає виявити джерела енергії кожної людини. Мисткиняпереконана, що це дуже важливо, тому, що людина може почерпнути сили тільки у самої себе. І ці сили є у кожного. Вони розкриваються завдяки творчості та арт-терапії.

висновки. Розквіту гончатства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. Це зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва. За власними відчуттями та спостереженнями хочеться зазначити, що гончарство – це особливий вид мистецтва і кожна робота має свою енергетику, що певною мірою здатна впливати на душевний та фізичний стан людей. З гончарством пов’язане все життя людини, в ній вона пізнає світ фантазії, мистецтво наснаги. У результаті проведеної роботи з’ясувалося :наша промисловість вже давно задовольняє потреби людей в гончарному посуді, але зростає попит саме на народні вироби. Це свідчить про високу самосвідомість українців та прагнення зберегти та відродити культуру. Народне гончарство – живе мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, передане від батька до сина. І ми повинні знати, що лише той, хто пам’ятає минуле, має чимало шансів не помилитися у майбутньому. Варто зберігати своє коріння та свої ремесла.

-опрацювання відомих джерел прогончарство;-ознайомлення з технікою декорування,та значення гончарного посуду в українських обрядах;-проаналізовано розвиток гончарства на Криворіжжі. Дана робота може бути використана на уроках української літератури, народознавства та в позаурочний час (виховні години, літературно-мистецькі заходи). Основні результати роботи