Інтегрований урок з української літератури в 6 класі з використанням технології біоадекватного навчання на тему: " Микола Вороний. Поема "Євшан - зілля"

Інтегрований урок з української літератури у 6 класі з використанням технології біоадекватного навчання на тему:

 «Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля»

 (українська література – курс «Пізнаємо природу)

Урок підготувала

Якименко Ніна Олексіївна,

вчитель української мови та літератури

Білухівської гімназії

Мартинівської сільської ради

Полтавського району

Полтавської області

Тема. Микола Вороний. Поема «Євшан-зілля». Вплив природи на пробудження  людської душі.  Символізм образу євшан-зілля

Мета уроку – формувати компетентності:

предметні  (уміння інтерпретувати прочитаний твір, читацьку компетентність);

ключові (створювати алегоричний світ прочитаного, будувати зіставлення-асоціації (комунікативно-мовленнєва компетенція); вчити займати активну життєву позицію (соціальна компетенція); придбати знання про самого себе; в процесі навчання змінити самооцінку дитини, осмислити суть своєї особистості, осягнути глибини власної душі і розуму; зрозуміти поняття – «безбатченко»,  патріотизм, любов до Батьківщини.

 Тип уроку: урок з елементами технології біоадекватного навчання.

.

Обладнання:  презентація до уроку,  мішечки із зіллям, учнівські ілюстрації.

                                                                           Як запах «Зілля» Душу огорта – то   

                                                                           Серце патріота прокидається...

                                                                           Як тільки «Зілля» струн Душі                 

                                                                           торкнеться – відразу Квіт

                                                                            у Серці ожива...

                                 Ланцюжок навчальних ситуацій

І. Емоційне налаштування на роботу

Демонструється  відеоролик «Квітка- зілля» у виконанні Антоніни Матвієнко для створення емоційно-чуттєвого настрою учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель зачитує строфи:                                                                   

 Як запах «Зілля» Душу огорта – то  Серце патріота прокидаєть Як тільки «Зілля» струн Душі  торкнеться – відразу Квіт  у Серці ожива...

-         Діти,  зверніть увагу на епіграф нашого уроку. На вашу думку, про які поняття, людські цінності, життєві епізоди  ми говоритимемо сьогодні на уроці? Визначте ключові слова нашого уроку. Чому слова «Зілля, Душа, Серце, Квіт» написані з великої букви?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант «Чи знаєте ви?»

1) Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина  половецького хана? ( З літопису)

2) Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?  (Був узятий у полон)

3) Як жилося хлопчикові у князя? (Дуже добре)

4) Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (Страждав на самоті)

5) Кого хан вирішив послати по сина? (Співця)

6) Що порадив хан посланцеві, щоб розбудити пам’ять юнака? (Заспівати пісню, понюхати євшан-зілля)

7) Як поставився хлопчик до слів посланця? (Залишився байдужим)

8) Які пісні співав посланець юнакові? (бойових та колискових)

9) Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (Рідний край, батька)

10) Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові - половчанину? (Почуття волі)

11) Що зробив юнак під впливом спогадів? ( Вирушив додому)

12) До кого автор звертається із заключним словом? (До українців).

         - Як ви вважаєте: назва твору є символічною, історичною чи фантастичною? (Символічною).

-  Що символізує євшан – зілля? (Рідну землю)

ІV. Опрацювання навчального матеріалу 

          Діти, от сьогодні ми й поговоримо про символізм образу євшан-зілля, про  вплив природи на пробудження  людської душі.

      Перед вами лежить полин. Візьміть, будь ласка, гарно роздивіться, розітріть у долонях, понюхайте. Учені стверджують, що запах впливає на підсвідомість людини. Так, одні запахи заспокоюють, інші – збуджують, а є й такі, які викликають агресію. А що ви відчули, коли понюхали полин? Побудуйте асоціативний рядок. Свої відчуття запишіть на листочках рослини.                            

Учні записують слова, по черзі дають відповіді

      Отже, деякі запахи можуть нагадати запах рідного дому. Це запах пирогів, хліба, рідної домівки, маминих рук. А запах кави, наприклад,  - спілкування з близькими людьми, друзями. А у творі М. Вороного євшан-зілля нагадало головному герою про Батьківщину.

Психоемоційна релаксація (під музичний супровід)

     А зараз ми всі перепочинемо і на хвилинку перенесімося до літнього степу, напоєного пахощами полину, і спробуємо відчути те, що відчув ханський син. Візьміть пучки полину в руки і зажмурте  очі, уявіть, що ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматом трав. Понюхайте. Ви самі, над вами чисте блакитне небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергію. Ви повністю заспокоюйтесь і згадуйте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей. На вашому обличчі з’являється посмішка, ви повільно розплющуєте очі і повертаєтесь на урок.

-         Так який це запах степу, Євшану? (Знайомий, рідний).

Діти демонструють своє бачення  поеми і вимальовують почуте, побачене на аркуші паперу, а потім прикріплюють на дошки.

            Хвилинка мудрості. Презентуємо опрацьоване

      Біолог

     Слово «євшан» за походженням тюркське. Означає полин. Полин – трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвіті з міцним запахом, гірка на смак. У світі існує близько 500 видів, в Україні налічується понад 20 видів. Росте й в нашому краї, як бур’ян. Деякі види використовують як лікарські рослини, а кримський різновид – ядовитий. Різновид трави полину (євшан-зілля – тюркська назва), що росте в південних степах, має сильний і водночас ніжний, приємний запах.

    (Учитель демонструє ілюстрації  із зображенням куточків України, показує, де може рости полин)

     Вчитель літератури

      Образ євшан-зілля як народнопоетичну назву степового полину широко використовували в народній творчості, у художній літературі.

     В українському фольклорі полин – надійний оберіг від русалок та іншої нечисті. За віруваннями, на Русалчин великдень мавка, перестрівши людину, запитувала: «Полин чи петрушка?» Якщо та показувала полин, русалка миттю зникала.

      У Біблії полин (євшан-зілля) – символ суду Божого за відступництво і непослух. У східних народів – символ батьківщини і пам’яті про предків.

В українській художній літературі без згадки про половецьку легенду часом натрапляємо на її переосмислення – українські дівчата несуть полин-зілля (бо євшан – це і є тюркська назва полину) козакам у турецьку неволю, щоб нагадати їм про Отчий край.

     Ірина Калинець так поетично відобразила дію цього зілля на українців в альманасі Євшан-Зілля: «Так пахне стежка до рідного дому, так пахне надвечір’я у співі солов’я, так пахне зілля в Святойванівську ніч... І стократ нестриманішу тугу будить цей запах у розлуці з Батьківщиною. Закордонні туристи-українці, відвідуючи Батьківщину, беруть з собою жменьку рідної землі і горнуться в далекій чужині до неї... Жменька рідної землі... Квітка з рідного краю... А для опалих духом – полин. Терпкий, неблагоароматний, гіркий на смак».

Складаємо  сенкан

Євшан – зілля

Чарівне, рідне

Рятує, лікує, допомагає

Євшан-зілля  –  символ рідного краю

Диво

   Творча хвилинка «Моє євшан-зілля»

- Яка рослина могла б стати вашим євшан-зіллям?- Про яку б місцевість вона б нагадала?

- Для мене євшан-зілля – це…  

    Проблемне питання

   Чому саме полинові судилося навертати людську душу і розум до священної, обітованої, рідної землі? Не оспіваній за красу а давніх-давен дикій рожі, не романтичній калині, навіть не сонцеликому соняшникові, а саме полинові – євшан-зіллю? (Символічний образ євшан-зілля – образ чудодійної сили, спроможної повертати історичну пам’ять народу).

       - Що таке патріотизм, як ви вважаєте?( «Патріотизм – відданість і любов до своєї Батьківщини.»( За «Тлумачним словником української мови» )

    - Чим різняться  слова «батьківщина» й «Батьківщина»?

(«батьківщина – майно, що переходить від батьків. Материзна, дідівщина,    дідизна, бабизна.»

«Батьківщина – 1. Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами;  місце народження кого-небудь. Вітчизна. 2. Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь. Колиска.»)

      Слово вчителя

     Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, – і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.

     Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

       Створення «Словесного Гердану» зі словами-образонами: Батьківщина, євшан-зілля, оберіг,   безбатченко, патріот, пісня...;  нанизати їх в намисто і пояснити символічний зміст.

     (Ґерда́н — шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різноколірних намистин, нанизаних на нитяну, чи волосяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.

 Учні нанизують слова-символи, афоризми, слова-опори – створюють «Словесний Гердан».

Робота в парах  «Художня мозаїка». Дібрати «кольорові слова» з тексту поеми

Епітети: слова гучні і мальовничі;  пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій;  кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля.

Метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування; сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш.

Порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів.

Риторичні питання і звертання:

Україно! Мамо рідна!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

Синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.

Окрім того,  у творі є крилаті вислови:

   Краще в ріднім краї милім

   Полягти кістьми, сконати,

   ніж в землі чужій, ворожій

   в славі й шані пробувати.

      Скажи своє слово

- Які шляхи повернення «блудних» чи нещасних синів до свого рідного народу?

- Як ви гадаєте, у чому трагедія України? Як слід розуміти слова «манівцями ми блукаєм без дороги»? Кому адресований цей твір? (зачитайте з тексту).  

 -   Нам ще й зараз треба шукати того євшану-зілля, щоб бути свідомими громадянами вільної держави, не цуратись рідної мови й культури?

- Що врятує Україну? Чи потрібне Євшан-зілля українцям нині? («тим, котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали»)

( - історична пам'ять; 

- генетична пам'ять

- національна свідомість).

- Чи є в наш час ті,  хто відцурався своєї землі, забув про неї?

- Що б ви побажали таким «землякам-безбатченкам»?

Учитель. Отже, Євшан-полин - це своєрідний душевний поштовх, останній шанс, надія. Полин - це зілля -  І символ пробудження свідомості всього народу. Століттями викорінювали в українців цю пам’ять: забороняли мову, спокушали матеріальними благами, знищували цвіт нації. Українцями-покручами, сліпцями, такими, на жаль, бачив частину земляків поет. Де ж знайти засіб, який би сколихнув їх, розбудив пам’ять. Поет залишає це питання без відповіді.   

     Однак твір «Євшан-зілля» деякою мірою заставляє і нас з вами стрепенутися і задуматися: хто ми, якою мовою розмовляємо, чи ми справжні українці. А якщо ми є справжні українці, то - будьмо!

     Згадаймо слова Митрополита Шептицького: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну!»

V. Рефлексивно-оцінюювальний етап

«Як запах «Зілля» Душу огорта - то Серце патріота прокидається...» 

Вправа «Серце патріота». Діти підсумовують, яким було серце хлопчика-безбатченка?

- Намалюймо  словесно Серце «безбатченка»  й Серце Юнака- патріота.

-    Поміркуймо над висловом із поеми: « Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!...» Про який порятунок тут йдеться?

Слово вчителя.    Сьогодні ми з вами неодноразово говорили про те, що поема М. Вороного «Євшан-зілля» є високопатріотичним оповіданням. Пропоную вам уявити, що наша Батьківщина – це один великий будинок. Подумаймо, що складає фундамент цього будинку. (Патріотизм, дух) А що тоді буде дахом? (Майбутнє держави.) Правильно, своїм дахом наша держава сягає в своє майбутнє,  а яке воно буду багато в чому залежить і від вас.

    І куди б ви  не поїхали  і де б не були, завжди пам`ятайте і знайте: вас люблять. Чекає вашого повернення рідна земля, батьківська хата, мама і тато. Нам не потрібно євшан-зілля, бо в нашому серці живе пошана до історії і національних традицій, почуття особливої гордості українця…

Домашнє завдання

Напиши власне висловлення на тему: «Чому тема забуття, зречення від рідної землі, відірваності від коренів власного народу така важлива в наш час? Чому так актуально звучить мотив половецької легенди?»