ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВА ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ "Основа слова. Частини основи: корінь, префікс, суфікс. Розкриваємо таємниці казки. Г.К.Андерсен «Ромашка»"

Про матеріал

Інтегрований (комбінований) урок у віршованій формі з української мови та літературного читання для 3 класу за темою "Основа слова. Частини основи: корінь, префікс, суфікс. Розбір слів за будовою. Навчальне аудіювання. Розкриваємо таємниці казки. Г.К.Андерсен «Ромашка» (скорочено)."

Перегляд файлу

ІНТЕГРОВАНИЙ УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВА ТА ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ

(3 КЛАС)

Тема. Основа слова. Частини основи: корінь, префікс, суфікс. Розбір слів за будовою. Навчальне аудіювання. (Впр.110-113)

Розкриваємо таємниці казки. Г.К.Андерсен «Ромашка» (скорочено). (С.36-40)

Мета: формувати в учнів поняття про основу слова;

вчити визначати основу в словах;

закріплювати навички визначення закінчень;

поглиблювати знання учнів про творчість Ганса Крістіана Андерсена;

вдосконалювати навички свідомого читання літературних творів;

учити аналізувати прочитане, робити самостійні висновки, аналізувати вчинки дійових осіб;

розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, пам’ять;

виховувати любов до читання, бережне ставлення до природи.

Обладнання: підручники, зошит, дидактичний матеріал.

Тип уроку: інтегрований (віршований), комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Звучить музика «В гостях у сказки». Вчитель читає вірш.

Добрий день, вітаєм вас.

Настає роботи час.

3 клас – не позіхайте,

Добру казку починайте.

В казку вирушим всі разом,

Перешкоди всі пройдем.

А хто любить байдикувати,

Ми з собою не візьмем.

II. Актуалізація опорних знань

Із казкою ми вже стрічались не раз,

І знов вона завітала до нас.

(На дошці з’являється ілюстрація КАЗКАРЯ (додаток 1)).

Розв’язування літературних задач.

Всіх, хто любить жартувати

І казки розповідати,-

Ми запрошуємо разом

Спробувать впізнать героїв цих!

(Після правильного відгадування загадки вчитель прикріплює на дошці малюнок з казковим героєм: жайворонок, ромашка, тюльпан, троянда).

Пташка ця маленька,

Лагідна, сіренька.

В небесах співає,

Сонце зустрічає. (Жайворонок)

- Наче сонце, серединка,

Пелюстків біла хустинка.

Знає бджілка і мурашка,

Що звуть квіточку …(Ромашка)

- Із малої цибулини

Виріс весняної днини.

До нарциса привітався

Та на грядці запишався. (Тюльпан)

- Що за квіточка пахуча:

Дуже гарна і колюча? (Троянда)

Каліграфічна хвилинка.

Сіли рівно всі гуртом

Лежить зошит під кутом.

Ручки в руки узяли

Працювати почали.

Ці слова каліграфічно

Записали дружно в ряд.

Кожне слово на частинки

Поділили по складах.

Хто не зрозумів завдання

Підійду я на прохання.

Робота в парах.

Рослини в школу не ходили

І правопису не вчили.

Ви у парах зараз попрацюйте

І слова відкорегуйте.

(Учні отримують картки, де треба в словах вставити пропущені букви.)

Ромашка – маленьк_, простеньк_, непоказн_ квітка.

Жайворонок – співуч__, маленьк__, весел__ птах.

(Перевірка роботи, зачитує один учень з пари; визначити, якою частиною мови є слова ромашка, жайворонок, маленька, співучий.)

Тендітна ромашка, співуча пташка,

Квітуча троянда й тюльпан запашний.

Вони всі герої якої казки? («Ромашка»)

І автором цієї казки є … (Ганс Крістіан Андерсен)

(Портрет казкаря, виставка книжок (додаток 2)).

Тестування за біографічними даними Г.К.Андерсена та змістом казки «Ромашка» (перевірка тестування у вигляді пелюсток ромашки).

Ромашки у вас на партах є,

Кожна пелюстка – це відповідь ваша

Записана швидко після питання.

1.Ганс Крістіан Андерсен – видатний казкар якої країни?

А)Данії; Б) України; В) Англії.

2. Першим слухачем казок Ганса був:

А)дідусь; Б) кіт Карл; В) батьки.

3. Найулюбленішою іграшкою у казкаря був:

А)автомобіль; Б) ведмежатко; В) ляльковий театр.

4. Казка «Ромашка» вчить нас:

А)бути добрими; Б) поважати один одного; В) берегти природу.

5. Ганс Крістіан Андерсен писав:

А) казки; Б) вірші, п’єси; В) пісні.

6. Скільки тривалих подорожей звершив Андерсен?

А) 9; Б) 29; В) не подорожував.

( Відповіді: А;Б;В;А,В;А,Б;Б).

III. Повідомлення теми і мети уроку

Розкримо всі таємниці казки,

Слова розберем за будовою ми,

Дізнаємось всі , що слова основа –

Має багато частинок малих.

Зараз всі зручно рівненько сідаєм

Чарівний світ казки ми відкриваєм.

Не за синіми морями,

Не за дальніми лісами,

А в Словарії - країні

Жили - були поживали

Старий Корінь сивуватий,

Префікс - брат його молодший,

Суфікс - добрий молодець,

Й Закінчення на кінець

Були всі вони сусіди.

Жили мирно, не тужили.

І в Словарії, звичайно,

Поважали їх й любили.

Один одному служили

І слова нові творили. (Книжка-розгортка (додаток 3)).

Сьогодні на уроці ми продовжимо досліджувати слово, виділяючи в ньому закінчення. Але наша увага буде звернена на ту частину слова, яка залишається без закінчення.

IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Підручник до рук усі беремо,

52 сторінку знаходемо.

Вправу 110 швиденько знайдемо,

Завдання Артем вголос читаймо.

1. Робота над віршем (с. 52, впр. 110).

— Прочитайте вірш.

— Що полив дощик?

— Прочитайте підкреслені слова. Позначте закінчення в них.

— Назвіть частину слова без закінчення. Позначається вона так: . . Ви назвали й позначили основу слова.

— Запам’ятайте! Частина слова без закінчення називається основою. Основу позначають так:

Основа слова складається з таких частин: префікс, корінь, суфікс. (Звернення уваги учнів на книжку-розгортку, остання сторінка – будова слова).

— Знаючи закінчення, ми зможемо визначити основу слова. За основою ми пізнаємо саме слово, його значення.

— Спробуйте відгадати слова за такими частинами;

-а (учні роблять різні припущення);

-ий; -ій (аналогічно).

— А яке слово ви впізнаєте, коли я скажу земл-? (Земля) дівчинк-?(Дівчинка)

Висновок: основа несе в собі значення самого слова.

2. Ознайомлення з алгоритмом визначення основи.

Алгоритм визначення основи

Прочитай слово.

Виділи закінчення.

Познач основу так: .

3. Фізкультхвилинка.

Давайте пограємо в гру «Так чи ні».

Я читатиму Вам запитання,

а Ви очима на запитання «так» чи «ні».

1.Скажіть, співає сом пісні?

Не грайся з відповіддю! (Ні).

2. Скажи мені, троянда запашна
В січневу пору квітне? (Ні).

3. Чи правда, друже мій, що діти
Повинні берегти природу? (Так)

4. До забіяк, чи розбишак
Чи є в людей повага? (Ні)
5. Чи любить квітка лісова
Тюльпани, лілії та хрезантеми? (Ні)

- Молодці, дітки, Ви були уважними.

4. Робота над визначенням корення, префікса, суфікса.

(Вчитель коротко знайомить учнів з частинами основи слова, графічним їх позначенням).

Ми текст впр.111 читаємо,

І спорідненні слова до слова море

Всі шукаємо.

Основу і закінчення

Колективно позначаємо.

Море — моряків, морська, приморський.

Морський — морська, морські, морських, морською.

Робота над змістом казки «Ромашка».

Слова за будовою ми розібрали

Основу слова знайшли.

Про читання не забували,

Сторінку 39 ми знайшли.

Опрацювання третьої частини казки.

а) Гра «Рибки» (с. 39). Читання третьої частини казки вчителем та учнями «ланцюжком».

— Які почуття викликали в тебе описані події?

— З якою думкою звертається автор казки до читачів?

5) Робота за ілюстрацією (с. 37).

— Розгляньте малюнок.

— Які рядки казки проілюстрував художник?

— Які фарби він використав? Чому?

6) Вправи на розвиток техніки читання.

а) Гра «Розвідники».

— Позмагайтеся, хто швидше знайде абзаци з такими словами:

• «Усі діти вчилися в школі».

• «Нещасна пташка голосно скаржилась про свою втрачену волю... »

• «Тупоголові півонії понадимались»

• «Одного ранку вона зовсім розцвіла...»

б) Гра «Засічка-кидок».

За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст.

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.

Цей текст таким саме чином читають ще раз.

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

Створення діафільму до казки (додаток 4).

Для цього:

а) порахувати кількість кадрів діафільму;

б) озвучити кожен кадр, накласти тітри;

в) для тітрів відмітити у підручнику слова для кожного кадра.

7. Навчальне аудіювання (за казкою Г.Андерсена «Лелеки»).

Лелеки

На даху затишного будинку причаїлися у гнізді лелеки. В центрі поважно сиділа мати, з-під пір’я якої висовували свої головки маленькі дітки з чорними та блискучими дзьобиками. Поряд стояв батько й поважно дивився вниз.

– Що ж, готуйтеся, дітки, незабаром ми з татом будемо вас учити літати, – мовила мати до своїх малюків.

– А навіщо це нам, навіщо? – запищали ті.

– Після того, як ви навчитеся літати, ми полетимо в теплі краї. Але потрібно серйозно тренуватися, адже туди далека дорога. Вона веде лісами, морями й горами.

– А що там є цікавого? – допитувалися дітки в матусі.

– Повітря там сухе й чисте. Блакитні озера багаті на всіляку здобич. На луках ростуть пишні духмяні трави, а дерева високі-високі, аж до неба.

– Які там люди? – поцікавилися малята.

– Мешканці тих казкових країв переважно темношкірі. Вони привітні, не проганяють нас.

– А як щодо хлопчиків, які кидаються камінням? – запитували дітки.

– Ні, таких там немає.

Незабаром маленькі лелеченята почали вчитися літати. Спочатку на декілька метрів, потім – на десятки, далі – на сотні. До кінця літа молоді та зміцнілі птахи вже впевнено ширяли навколишніми луками, горами та лісами.

Коли настав день відльоту в теплі краї, мати мовила до малих:

– Сьогодні найважливіший день у житті. Я бажаю вам стати справжніми лелеками, що не бояться летіти навіть через океан.

Усі весело засміялися, й незабаром щасливе сімейство знялося в небо. (215слів)

1.Хто причаївся у гнізді на даху будинку?

а) шпаки; б) лелеки; в) горобці.

2. Куди зібралися летіти лелеки?

а) в теплі краї; б) на прогулянку; в) на болото за їжею.

3. Які мешканці казкових країв?

а) світлошкірі, чемні; б) темношкірі, привітні;

в) темношкірі, не люблять перелітних птахів.

4. Які хлопці жили поблизу лелек?

а) турботливі; б) добрі; в) жорстокі.

5. Встановіть послідовність подій під час навчання лелеченят.

____ навчились літати на сотню метрів;

____ навчились літати на декілька метрів;

____ навчились літати на десятки метрів.

6. Визначте основну думку казки.

7. Опишіть мешканців казкових країв.

8. Як ми повинні ставитися до тпахів?

VІ. Підсумок уроку

— Що вивчали на уроці?

— Що для вас було новим?

— Що називається основою слова? (Це частина слова без закінчення.)

— Як її визначити? Розкажіть алгоритм визначення основи.

— Яка роль основи слова? (Несе в собі значення самого слова.)

— Цікаво знати, що слово основа колись мало значення «головні, повздовжні нитки у тканині». Пізніше воно почало означати опору певної будівлі, найважливіші положення певної науки, частину слова, що виражає основне значення.

Казка — вигадка, всяк знає,
Але казка — дивина.
В ній усе не так буває
І потрібна нам вона!
Нас вона навчає жити
І поради нам дає.
Все в ній вміє говорити
І у казці — правда є.
До роботи нас привчає
І гостинності нас вчить.
Той, хто казочки читає,
Потім буде добре жить.
Бо умітиме радіти
І сміятись в добрий час.
Вмітиме добро творити.
Казка мудрим робить нас.