Інтегрований урок з української мови

Інтегрований урок з української мови

(6 клас)

Тема: «ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЖНИВА»

Мета: в ігровій формі закріпити вивчене про фразеологізми – скарбницю народної мудрості; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати пошанне ставлення до рідної мови та зацікавленість в отримані нових знань.

Перебіг уроку

1. Організаційний момент.

Зерна вродили чудовії,

Час запросити до столу їх

(вчителька показує на коровай )

Зерна на Дідусі – наші знання –

Їх щиро віддала нам Фразеологія!!!

(а потім показує на Дідух, прикрашений конвертами з картками -   питальниками)

Нумо, зберемо мерщій врожаї,

Сподіваюсь, до випробувань

Готові ви  всі!!!

2. Мотивація навчальної діяльності.

Кожен з вас засівав зерна у ріллю, готуючи різноманітні завдання для своїх однокласників, зрошуючи їх на кожному уроці з теми “Фразеологія” чистою водичкою з джерела знання за обраною темою.

 А нагородою за наполегливу працю під час збирання врожаю знань стануть ваші хороші оцінки, гарній настрій та шматочок духмяного короваю, дбайливо випеченого руками ваших турботливих матусь та їх чудових доньок – майбутніх господинь!

3. Перевірка набутих знань, умінь та навичок.

1. Оберіть рівень складності та виконайте тестові завдання з вибірковими відповідями.

 1-й рівень складності:

• Що називається фразеологізмом?

а) гра слів, заснована на використанні омонімів;

б) нерозкладне загальновживане словосполучення, яке сприймається як одне слово;

 в) стислий крилатий вислів без повчального значення;

 г) короткий, часто віршований народний вислів повчального характеру – 1 бал.

 2-й рівень складності:

• Що називається фразеологізмом?

а) стислий крилатий вислів без повчального значення;

б) короткий, часто віршований народний вислів повчального характеру;

в) гра слів, заснована на використанні омонімів;

г) нерозкладне загальновживане словосполучення, яке сприймається як одне слово.

Напишіть приклад фразеологізма – 2 бала.

3 та 4-й рівні складності:

-  Як називається стійке нерозкладне загальновживане словосполучення, що сприймається як одне слово?

а) афоризм;

б) професіоналізм;

в) фразеологізм;

г) крилатий вислів.

Складіть речення з поданими фразеологізмами, розтлумачивши їх значення у ході роботи над реченням.

Березова каша – різка з берези, якою карають.

Каша в голові – безладдя думок.

Заварити кашу – почати неприємну справу.

Каші просить – діряве взуття.

Каші не звариш – не домовишся.

Мало каші з’їв – не доріс.

Кашу маслом не зіпсуєш – хорошим не нашкодиш - 3-4 бали.

2. Народознавча хвилинка-цікавинка.

А чи знаєте ви, що масове збирання зернових починалося на Прокопа – 21 липня. У цей день кожен господар намагався нажати бодай один сніп. У народі казали: “На Прокопа приготуй плечі для снопа”. А щоб мати міцні плечі треба було не “мало каші з’їсти”, а багато. Але найбільшого розмаху жниварський сезон набирав у серпні – місяці, що символізує “красне літо”. Жнива традиційно закінчувалися Іллею – 2 серпня. Прислів’я стверджує: “Жнива кінчаються – осінь починається”. У південних районах України, де рідна для нас з вами Одещина, збіжжя достигало раніше, тому на житньому полі залишали пучок колосся – “Іллі на бороду”.

3. Головоломка з використанням фразеологізма.

Давайте пограємо у гру “Поміняйте місцями”.

  я   б   м   м   м   б   м   б

  з   у    у    е   л    у   е    і

  и   д   к    л   и    д   л    д

  к   е    а    е   н    е    е    а

 Поміняйте місцями колонки з буквами. Запишіть речення. Знайдіть фразеологізм. Поясніть значення.

 Відповідь: млин меле – мука буде; язик меле – біда буде.

 Молоти язиком – говорити дурниці  - 3 бала.

4. Гра “Диво в решеті”.

Щоб спекти чудовий коровай, треба пересіяти добре борошно. Отже, подані фразеологізми пересійте так, щоб записалися лише ті, які мають значення “багато”.

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам’яті; як зірок не небі; як піску морського; давати колю рукам; дихнути  не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в’януть; як у бездонну бочку.

 Кожному за вірну відповідь - 1 бал.

5. Гра – відгадка до загадки “Запиши парами”:

Ріжуть мене, в’яжуть мене,

Б’ють нещадно, колесують;

Пройду огонь і воду,

І кінець мій – ніж і зуби                (Хліб)

 До речі, у цій загадці відображений увесь жниварський цикл. Отже, доберіть фразеологізм, подані  в довідці, до названих значень і запишіть їх парами.

 Їсти сухий хліб; легкий хліб; легкі хліба; жити не хлібом єдиним; хліб та сіль.

 Довідка: уживається для привітання тих, що сидять за їдою і побажання їм приємного апетиту; мати духовні інтереси; заробіток без всякої праці; голодувати, жити у нестатках; нескладна робота.

6. Рухлива хвилинка-цікавинка.

Добре попрацювали – час відпочити. Давайте ж пограємо у народну гру “Коноплі”, яку підготували для нас члени гуртка юних народознавців “Джерельце”.

  (За хрестоматією з усної народної творчості “Чарівний барвінок” під редакцією Аксьонової Л.В. та Гридіної В.Т. 1-5 кл. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2004. – 512 с.).

7. Гра “Ярмарок”.

Врожай треба зберегти, а частину розпродати. Тих же, хто на печі лежав, буде оминати все село та навіть лелека не оселиться на його хаті.

Ведучий називає фразеологізм “байдики бити”. Учні пригадують схожі за значенням (синонімічні). Виграє той, хто назве останній фразеологізм – 4 бали.

 Бити байдики :

І за холодну воду не братися – горобців лічити,

Собак ганяти – походеньки справляти,

Тинятися з кутка в куток – у стелю плювати,

Горобцям дулі давати – лежні справляти.

8. Фразеологізм на уроці математики.

Допишіть замість крапок число – і ви отримаєте прислів’я – жарт про тих, хто звик бити байдики.

 Один з сошкою, а ... (7) з ложкою – 2 бали.

 4. Підсумок уроку “Слава працьовитим рукам”.

 На уроці з літератури та музики ви вивчали обрядові пісні. Відомі вам й різноманітні обжинкові. Одну з них я й хочу пригадати у зв’язку з таким народним звичаєм: з останніх колосків жита сплітали вінок – символ сонця і одягали на голову найкращій жниці. Її називали княгинею. Вона несла вінок на голові до села і вручала господареві, а він мав його викупити. Про вінок співали, як про живу істоту. 

  Котився снопочок по полю,

  Просився в женчиків додому:

• Занесіть мене в стодолу,

Бо вже ж бо я в чистім полі набувся,

А буйного вітроньку начувся,

А дрібного дощику намокся,

А ясного сонечка напікся.

Завдання: викупити чудовий коровай для частування з рук наших господинь зможе той, хто пригадає якнайбільше  фразеологізмів, пов’язаних зі словом “голова”.

Голова – як сніг на голову; стрімголов; втратити голову; морочити голову; голова варить; мудра голова; хапатися за голову; головою відповідати; на свою голову; гаряча голова.

 Любі мої женчики та жниці, дослухайтесь до слів моїх й в народі так годиться:

 Всім дякую я гречно,

 Запам’ятати нам доречно,

 Що хліб – усьому голова,

 Нас же зібрали разом

 Фразеологічнії жнива !

 Багато праці хоч доклали –

 Знання кориснії  зібрали!

(лунають обжинкові пісні, “господар”(переможець) всіх частує духмяним короваєм, а в цей час виставляються оцінки за урок та біля Дідуха учні отримують картки-питальники з домашнім завданням).

 5. Оцінювання. Домашнє завдання (різнорівневе):

  З фразеологізмами ми можемо

  Чудово працювати, а ще й відпочивати,

  Також пожартувати. Тож не барися,

  Й за жартівливеє завданнячко берися!

 Що трапилося з головою?

 Прочитайте фразеологізми, у яких складовою частиною є слово “голова”; поясніть, що трапилось з головою; запищіть пари – відповідності; складіть жартівливий твір-мініатюру за обраним фразеологізмом та його поясненням – відповідністю.

 1. Втратити голову

     Не лізе в голову -  втратити здатність думати.

 2. Голова болить – у когось від чогось.

 3. Голова йде обертом

     Голову сушити

     Розколюється голова – від безлічі турбот.

 4. Повісити голову

     Похнюпити голову – засумувати.

 5. Хитати головою – не вірити.

 6. Клепок у голові не вистачає

     Нема в голові – не вистачає розуму.

 7. Голову ламати – розмірковувати.

 8. Гризти голову – набридати.

 9. Вилетіло з голови – забути.

 10. Ходити на голові – бешкетувати.

 11. Погладити по голівці – пожаліти (варіант з не).