Урок "Контрольна робота з теми "Прикметник"

Про матеріал
Перевірити, як учні засвоїли матеріал з теми «Прикметник»; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення.
Перегляд файлу

 

ТЕМА.  контрольна робота З ТЕМИ «ПРИКМЕТНИК»

Мета: перевірити, як учні засвоїли  матеріал з теми «Прикметник»; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати культуру мовлення.

Тип уроку: урок перевірки знань та навичок учнів.

                                                             ХІД  УРОКУ

I. Організація класу

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо їх виконання.

ІІІ. Виконання тестових завдань

І варіант

  • Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Прикметник змінюється за:

А родами, числами, відмінками;

Б відмінами, родами, відмінками;

В числами, групами, відмінками.

2. Яка форма прикметника є початковою?
А. Називного відмінка однини чоловічого роду.
Б. Називного відмінка однини жіночого роду.
В. Називного відмінка однини середнього роду.
Г. Називного відмінка множини.

3. Позначте рядок, у якому всі прикметники якісні.

А Сумний, хлібний, широкий, солодкий;

Б гіркий, твердий, далекий, сміливий;

В мамин, міський, вузький, швидкий.

4. Позначте рядок, у якому всі прикметники мають однаковий ступінь порівняння:

А Ширший, ближчий, солодший, хороший;

Б яскравіший, глибший, якнайсмачніший, якісніший;

В найбільш м’який, найкращий, щонайдовший, найвищий.

5. У якому реченні прикметник відносний?

А У шубі з лисячого хутра дуже тепло.

Б Не одразу можна розпізнати людину з лисячим характером.

В Як відомо з казки, хитрунку підвів лисячий хвіст.

6. У якому рядку від усіх прикметників неправильно утворено ступені порівняння?

А. Якнайбільший, гірший.

Б. Щонайсміливіший, дужчий.

В. Дорожчий над усе, менш смачний.

Г. Самий кращий, більш досвідченіший.

7. У якому рядку, при утворені назви територій за допомогою суфікса -ин-, допущено орфографічну помилку?

А Донеччина, Київщина, Івано-Франківщина, Хмельниччина;

Б Галиччина, Миколаївщина, Рівненщина, Житомирщина, Словаччина;

В Туреччина, Луганщина, Кіровоградщина, Німеччина, Волинь.

8. У якому рядку всі прикметники перейшли з одного розряду за значенням в інший?

А. Заяча лапа; лебедина вірність; золотий годинник.

Б. Срібна роса; ведмежа послуга; собачий холод.

В. Лисячий хвіст; вовчий апетит; собаче серце.

Г. Слоняча хода; заяча голова; ведмежа лапа.

9. Від яких прикметників вищий ступінь порівняння утворюється з іншим коренем?

А. Добрий, веселий, чистий.

Б. Сильний, довгий, високий.

В. Гарний, великий, поганий.
Г. Далекий, лагідний, дрібний.

10. Неправильну форму ступеня порівняння прикметника вжито в реченні

А Секвоя – саме найбільше дерево на Землі.

Б У цьому місці річка вужча.

В Я поборю найважчі перешкоди.

Г Заздрість – якнайогидніша з усіх емоцій

Д Найбільш дотепною була команда з Одеси

11. Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка

 А високий, білий, приємний, сміливий

 Б чорний, м'який, сліпий, широкий

 В товстий, надзвичайний, глибокий

 Г  маленький, важливий, прадавній, пустий

12. Установіть відповідність між прикметниками й ступенями порівняння
 

1. Вищий, проста форма.                        А. Щонайбільший, найдосконаліший.

2. Вищий, складена форма.                     Б. Менш тривалий, більш доступний.

3. Найвищий, проста форма.                   В. Кращий, добріший.

4. Найвищий, складена форма.               Г. Препоганий, величезний.

                                                                   Д. Дорожчий над усе, найбільш сильний.

 

ІІ варіант

  • Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Прикметник називає:

А ознаку ознаки;

Б назву предмета;

В ознаку предмета.

2. Позначте рядок, у якому всі прикметники відносні:

А Лісовий, джерельний, дубовий, лисячий;

Б однобічний, гордий, сосновий, кам’яний;

В шкільний, телефонний, учорашній, дощовий.

3. У якому рядку від усіх прикметників неправильно утворено ступені порівняння?

А. Якнайбільший, гіршим.

Б. Щонайсміливіший, дужчий.

В. Дорожчий над усе, менш смачний.

Г. Самим кращий, більш досвідченіший.

4. У якому рядку всі прикметники перешили з одного розряду за значенням в інший?

А. Заяча лапа; лебедина вірність; золотий годинник.

Б. Срібна роса; ведмежа послуга; собачий холод.

В. Лисячий хвіст; вовчий апетит; собаче серце.

Г. Слоняча хода; заяча голова; ведмежа лапа.

5.Позначте рядок, у якому всі прикметники мають однаковий ступінь порівняння:

А Гірший, більший, більш високий;

Б найкращий, щонайсильніший, гарячий, гостріший;

В дорожчий, щонайближчий, найбільш солодкий, розумніший.

6. У якому реченні прикметник якісний?

А У моєї мами золота обручка.

Б Золоте правило водія — не поспішати.

В Золоте оздоблення церкви сяє на сонці.

7. У якому рядку в усіх словах відбувається зміна групи приголосних на -чч- при творенні іменників із суфіксом -ин (а)?

А Чернівецький, вінницький, німецький, прилуцький;

Б бахмацький, черкаський, галицький, дніпропетровський;

В білоцерківський, львівський, одеський, турецький.

8. Яка форма прикметника є початковою?
А. Називного відмінка однини чоловічого роду.
Б. Називного відмінка однини жіночого роду.
В. Називного відмінка однини середнього роду.
Г. Називного відмінка множини.

9. Неправильну форму ступеня порівняння прикметника вжито в реченні

А Секвоя – саме найбільше дерево на Землі.

Б У цьому місці річка вужча.

В Я поборю найважчі перешкоди.

Г Заздрість – якнайогидніша з усіх емоцій

Д Найбільш дотепною була команда з Одеси

10. Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка

 А високий, білий, приємний, сміливий

 Б чорний, м'який, сліпий, широкий

 В товстий, надзвичайний, глибокий

 Г  маленький, важливий, прадавній, пустий

11. Від яких прикметників вищий ступінь порівняння утворюється з іншим коренем?

А. Добрий, веселий, чистий.

Б. Сильний, довгий, високий.

В. Гарний, великий, поганий.
Г. Далекий, лагідний, дрібний.

12. Установіть відповідність між прикметниками й ступенями порівняння
1. Вищий, проста форма.                        А. Щонайбільший, найдосконаліший.

2. Вищий, складена форма.                     Б. Менш тривалий, більш доступний.

3. Найвищий, проста форма.                   В. Кращий, добріший.

4. Найвищий, складена форма.               Г. Препоганий, величезний.

                                                                   Д. Дорожчий над усе, найбільш сильний.

ІV. Навчальне аудіювання

Зустріч у степу

   Повільно ступали чумаки в червоноверхих шапках-бирках, заправивши за вухо оселедці. Від сонця, від вітру й куряви груди, шия і обличчя їх стали як темна бронза. Широкі домоткані сорочки і штани були тверді і чорні, як кора: чумаки навмисно просочували їх дьогтем "від чуми та від гадини”. У кожного за спиною мушкет. На боці – шабля, а на шиї в шкіряному гаманці – татарський ярлик на право переїжджати ногайським степом. 
   Чумаки везуть сіль із Криму на Січ. Отаман пильно оглядає степ. Не вперше веде він чумацьку валку крізь зелену пустелю, впізнаючи шлях по сонцю, по річках та зорях уночі. Але цього разу помилився трохи – взяв убік, тому рідше трапляються на путі джерела та безіменні степові річки. 
   Південь. Притомилися воли. Час відпочити, але нема долини, де вода й зелене свіже пасовище... І запитливіше мацають далечінь його пильні очі. 
   Аж ось чорна цятка на могилі впала отманові у вічі. Стовп не стовп. Людина не людина. Хіба ж здибаєш людину в степу? 
  Про всяк випадок передали назад, і кожен перевірив, чи набитий його мушкет, бо зустріч у степу завжди багата на небезпеку. 
-Та це ж, батьку, людина! Шапкою махає, - скрикнув один із чумаків. 
Тепер і отаман побачив високу худорляву постать, що вимахувала шапкою. Людина захиталася і впала обличчям у бур’ян. 
  І обізвались чумаки: 
-Держись! Ідемо-о-о!!! 
   Троє кинулися до могили, і за кілька хвилин засмаглі руки підіймали Коржа, підстеляли під нього полотнину й лили йому на голову воду з бурдюка. 
   Розплющилися запалені очі. Насилу проковтнувши воду, Корж прохрипів щось незрозуміле. Чумаки нахилилися ближче. 
-Там... товариш... рятуйте, - простогнав він і знепритомнів. 
  Чумаки нишпорили по бур’янах і кінець кінцем знайшли ледь живого татарина, який, побачивши чумаків, здригнувся. 
-Покладіть їх на мою мажу, - наказав отаман. – Та не розливайте зайвої води: бозна-коли натрапимо на криницю. 
Корж трохи підвівся, слабо махнув рукою. 
-Там... річка... Ледве втекли. 
-Татарва? 
-Полоз. Це він його здушив... 
   Татарин ледве дихав, на вустах виступала кривава піна. Оглянувши хворого, чумаки тільки головами хитали. Та кинути в степу людину при смерті не можна. Поклали його на мажу поруч Коржа, зробили намет від сонця. І знов зарипіли вози, замотали головами круторогі воли, плавно йдучи пожовклим степом. 
За півгодини дісталася валка води. Випрягли воли, напоїли й пустили пастися на зелену травицю. Запалало вогнище. "Обідати!” – гукнув кухар. 
   Їли мовчки, не кваплячись. Від їжі Корж відживився. Рум’янець виступив на жовтих вилицях. І, випроставшись, почав розповідати: 
-Був я веслярем на галері. Якось здійнялася буря, пішли хвилі, як ці могили. Вивернуло щоглу і просто на нас. Сусіду мого забило, а мені перебило руку й ребро. Капудан записав, ніби нас обох забито, а сам продав мене мурзі... Там і Абдулка був невільником, - хитнув головою в бік хворого. – Він з черкесів. Заприятелювали ми. Бачу – хороша він людина. "Тікаймо, - кажу, - братику!” Послав нас мурза пасти отари. Підгодувалися бринзою, насушили коржів – і гайда. 
   А тиждень тому скоїлося лихо Дісталися до цієї річки, зраділи. Поліз я купатися. Чую крик. Повернувся. Абдулка біжить до води, як навіжений, а полоз за ним колесом крутиться. Я туди. Поки підплив, полоз його обвив і душить. 
Почав я гадину шаблею рубати. Шматки спадають на землю й плигають, наче живі ковбаси. Абдулка лежить весь синій, і кров із горла б’є. Розплющив очі, а в них така мука! "Кине він мене, мовляв, напризволяще”. Не міг я того погляду витримати. Так і ніс на руках... Торба з їжею загубилася. Води не стало. Заслаб я. А йому кров із горла так і ллє, а сам горить, як у вогні... 
   Абдулку поховали на світанку. Вирили глибоку яму, загорнули в чисту полотнину, як велить їх закон мусульманський, поклали, засипали. Сирий горбок уквітчали зіллям від чагарника. 
Багато їх у степу, безвісних, безіменних могил. Дмуть на них вітри буйні, обростають вони травою, а перехожі чумаки скидають шапки і кладуть на них зелену гілку... 
  Чумацька валка рушила в путь. Знов зарипіли вози над безмежною пустелею степу. (За З.Тулуб; 650 сл.)

Вибрати правильну відповідь на кожне із запитань:

1.З Криму на Січ чумаки везли 
а) рибу; 
б) хліб; 
в) сіль; 
г) сіль та рибу. 
2. Чумаки були озброєні 
а) шаблями; 
б) шаблями та ятаганами; 
в) шаблями та мушкетами; 
г) мушкетами та списами. 
3. "Від чуми та гадини” чумаки просочували одяг 
а) сіркою; 
б) горілкою; 
в) мазутом; 
г) дьогтем. 
4. Довго не траплялося ні криниці, ні річки, тому що 
а) все спалила засуха; 
б) помилившись, отаман трохи взяв убік шляху; 
в) помилившись, отаман зовсім збився із шляху; 
г) помилившись, отаман повів у протилежний бік. 
5. Фразеологізм впасти у вічі означає 
а) запорошити око; 
б) викликати сліпоту, хворобу очей; 
в) бути поміченим; 
г) вибити око. 
6. Чорну цятку отаман помітив 
а) на обрії; 
б) у долині; 
в) на могилі; 
г) на горі. 
7. Перші слова нещасного були такі: 
а) "Води!” 
б) "Пити!” 
в) "Я вмираю... рятуйте...” 
г) "Там... товариш... рятуйте...” 
8. Ледь живого татарина знайшли 
а) у піску; 
б) у бур’янах; 
в) у ямі; 
г) на могилі. 
9. Те, що татарин вмирає, чумаки збагнули 
а) відразу; 
б) надвечір; 
в) уночі; 
г) наступного ранку. 
10. Черкес загинув 
а) через спрагу; 
б) через голод; 
в) через полоза; 
г) через товариша, який йому не допоміг. 
11. Померлого поховали 
а) за православним обрядом; 
б) за католицьким обрядом; 
в) за мусульманським обрядом; 
г) без жодного обряду. 
12. В опрацьованому тексті підкреслено такі риси чумаків: 
а) сміливість, вправність, спритність; 
б) витривалість, фізичне й моральне здоров’я; 
в) вірність звичаям, повага одне до одного; 
г) людяність, благородство, шляхетність.

ІV. Підбиття підсумків уроку

1. Збір зошитів

2. Рефлексія

V. Домашнє завдання

Індивідуальне завдання з повторення вивченого.

 

docx
Додано
28 лютого 2019
Переглядів
3315
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку