30 вересня о 18:00Вебінар: Використання нестандартних завдань у навчанні природничих дисциплін

Сценарій відкриття тижня української мови та літератури «Це мова моя, це мова моєї країни!»

Про матеріал
Мета заходу ознайомити учнів з планом роботи тижня. Розвивати культуру мовлення, чуття слова, виразного читання поезії, пам’ять, творчі здібності, естетичні смаки, мислення учнів. Виховувати повагу та любов до рідної мови, ціннісне ставлення до її мистецьких надбань, інтерес до народних традицій
Перегляд файлу

Відкриття тижня української мови та літератури

                                 «Це мова моя, це мова моєї країни!»

Мета: Ознайомити учнів з планом роботи тижня. Розвивати культуру мовлення, чуття слова, виразного читання поезії, пам’ять, творчі здібності, естетичні смаки, мислення учнів. Виховувати повагу та любов до рідної мови, ціннісне ставлення до її мистецьких надбань, інтерес до народних традицій

 

Хід заходу

І. Вступна частина

Учитель. Доброго дня, дорогі друзі! Ми раді вітати вас на лінійці, присвяченій відкриттю тижня української мови та літератури.

Ми не завжди  уявляємо, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Це наша рідна мова!

Учень

Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій  зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.

Учень

Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Учень

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

Учень

О слово рідне! Мудре і прадавнє

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось—ні!

Учень

Квітла, мов лілея ніжна

Лютою зимою,

Знала певно, що народ твій

Завжди із тобою.

Учень

Збереглася в вишиванках,

В золотому житі,

У простій бідняцькій хаті

Та в мужицькій свиті,

Учень

Тож давайте, українці,

Мову поважати,

Що пройшла через тортури

Та залізні грати!

Учень

Що створила, наче долю,

Пісню калинову…

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!  

Учитель. Мова – це великий дар природи, який людина розвивала і вдосконалювала протягом тисячоліть. А мова, в свою чергу, розвивала і вдосконалювала людину. Хочу вас ознайомити з планом на цей тиждень.

(Оголошення заходів, які відбудуться на тижні.)

(Виходять учні.)

Мова.

Я – із лісу,

Я – із поля,

Нелегка у мене доля

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колихала,

Батьківщину захищала,

І від роду, і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають.

Я вас завжди буду вчити,

Рідним словом дорожити,

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

Мова.

Хто ти, хлопчику маленький?

Українець.

Син я України-неньки!

Українцем я зовуся –

Й тою назвою горджуся!

Мова.

А по чім тебе пізнаю?

Українець.

По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духу й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Мова.

Хто ти, дівчинко маленька?

Українка.

Українка я гарненька,

До барвистого віночка –

Вишиваночка-сорочка,

Фартушок і чобітки,

Й різноколірні стрічки...

(Виходять учні.)

Учень 

Раз мені казала мати:

«Можна мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

Учень 

Ой, яка чудова – українська мова!

Не загинула вона у течії віків.

Мова солов’їна, мова колискова

Рідного народу і моїх батьків.

Учень

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Учень

 Я – дитина українська,

Вкраїнського роду.

Українці – то є назва

Славного народу.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – то лан пишний,

І степи, і гори.

Учень

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по - вкраїнськи

Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по – вкраїнськи

Господа молити.

Учень

О мово рідна! Їй гаряче

Віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.

Учень

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна

Солов’їна, барвінкова

Українська рідна мова.

Учень

Бережімо і плекаймо мову

Так, як мати береже дитя.

Не цураймось батьківського слова,

Відречемось – втратимо життя.

Учень

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, співи, жоржини!

Моря бриліантів, це – мова моя,

Це мова моєї країни.

Учень

Мово наша рідна, йди широким кроком

Впевнено і гордо в світле майбуття.

Не лякайся, мила, цих  тривожних  років.

Ти для нас - єдина і на все життя.

(Звучить пісня  «Українська мова» муз. Володимир Климюк, сл. Надія Янчук)

1 куплет.

Українська мова,

Мова барвінкова,

В лузі запашнім квітка польова.

Поруч ти зі мною,

Чаруєш красою,

У серцях гарячих ти жива.

Приспів.

Мово лебедина,

Ти одна-єдина,

Ти як соловейка пісня у гаю.

Мово калинова,

Дивна,загадкова,

Рідну свою мову я люблю.

2 куплет.

Мово пустотлива,

Дзвінка і грайлива,

Мелодійна, легка, сонячна, проста.

Веселково-ніжна

І морозно-сніжна –

Ти лікуєш серце і вуста.

Приспів.

3 куплет.

Українська мова,

Лагідна, святкова,

Будеш ти з народом

завжди навіки!

Тож шануймо мову,

Бережімо мову,

Що дали навіки нам батьки!

Приспів.

 

1

 

doc
Додано
28 лютого 2019
Переглядів
292
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку