Інтегрований виховний захід "The POPLAR"

         Розробка сценарію

  інтегрованого виховного заходу

 з англійської мови та української

                    літератури

         для учнів 7 класу

       "The Poplar"

 ("Тополя" Тараса Шевченка).

Посередині сцени стоїть відро з водою, лежить вінок з стрічками і накидка зелена на тополю.

На сцені стоять ведучі: Довгаль В, Мацик Д і дівчата: Михайлович Ю, Желізна О, Кухарська Д, Федун О. Вероніка заспівує «По діброві вітер виє», дівчата підспівують -   під час цього хлопець і дівчина виходять тримаючись за руки, сідають навколо відра на землю і переливають воду з долонь в долоні, дівчина знімає з плечей хустину і дає хлопцеві, він ховає до грудей, а дівчині накладає вінок на голову. Прощаються, хлопець йде, дівчина махає йому рукою. Стає збоку сцени і закриває руками обличчя.

Вероніка співає:

          По діброві вітер виє, гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.
Стан високий, лист широкий
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.

Through the oak-grove the wind whines,
Through the field roams, playing,
Sets the poplar by the roadside
Bending, deeply swaying.

Sees it and his heart is aching.
Not one grass-blade nigh it,
All alone, like a poor orphan
Among strangers dying.

Дівчата хором:  Хто ж викохав тонку, гнучку в степу погибати?
Ведуча 1: (Мацик Д.) Постривайте — все розкажу.
Слухайте ж, дівчата!

 Once a dark-browed maiden loved
A Cossack, dearly cherished.
Loved him deeply, could not keep him;
He went away and perished…

Had she known he’d go away
She’d have refrained from loving,
Had she known that he would perish
She’d have stopped him leaving;

Тополя:  (Горайська )

Had I known – I’d not have gone
So late to fetch the water,
Nor stood with my love ’neath the willow
To midnight and after…
Had I known…
Ведуча 2: (Довгаль В.)

Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Полюбила — не спинила:
Пішов — та й загинув....

          Якби знала, що покине –

Була б не любила

Якби знала, що загине –

Була б не пустила.

Тополя: (Горайська М.)

Якби знала, не ходила б

Пізно за водою,

Не стояла б до півночі

З милим під вербою,

Якби знала!..

Ведуча 2 (Довгаль В.)

A year went by, another year,
No Cossack comes, however.
Like a faded flower she withers;
Mother asks her never:
“Daughter, why do you thus languish?”
Does not ask. In secret
With a man grey-haired and wealthy
She reached an agreement.
Ведуча 1 (Мацик Д.)

:Минув і рік, минув другий —
Козака немає;

Сохне вона як квіточка

Ніхто не питає

          Чого в'янеш, моя доню? —
          Мати не спитала,За старого, багатого
          Нищечком єднала.

Мати: (Коваль Т.)

 Іди, доню, - каже мати

Не вік дівувати.

Він багатий, одинокий –

Будеш панувати.

Дівчата - хоровод

Тополя: Не хочу я панувати,

Не піду я, мамо!

Рушниками, що придбала,

Спусти мене в яму.

Ведуча 2: (Мацик )

One night to the witch she went,
To have her cast her future,
How long she must live on earth,
Her loneliness enduring.

The old witch went, took down what seemed
An ink-pot from the shelf:
’This will work the spell to aid you!
Go down to the well
 

Ведуча 1: (Довгаль.)

Все бачила чорнобрива,
Сохла і мовчала.
Пішла вночі до ворожки,
Щоб поворожити :

Чи довго їй на сім світі

Без милого жити?

Тополя: (Горайська)

Бабусенько, голубонько,
Серце моє, ненько!
Скажи мені щиру правду —
Де милий-серденько?
Бо видає мене мати
За старого заміж.
Пішла б же я утопилась —
Жаль душу згубити...
Коли не жив чорнобривий,
Зроби, моя пташко,
Щоб додому не вернулась…
Тяжко мені, тяжко!

Ворожка: Добре, доню, спочинь трошки

Чини ж мою волю

Сама колись дівувала —
Теє лихо знаю;
Минулося — навчилася:
Людям помагаю.
Твою долю, моя доню,
Позаторік знала,
Позаторік і зіллячка
Для того придбала.

Ведуча 1: Взяла зілля, поклонилась:

Тополя: Спасибі, бабусю!

Ведуча 2: Вийшла з хати

Тополя: Чи йти, чи ні?

Ні, вже не вернуся!

Тополя викидає вінок, випиває зілля і стає склавши руки

Ведуча 2: ( Довгаль)

So the dark-browed maiden wept,
Sang amid her sobbing,
And — a wonder — in the plain
She turned into a poplar.
Ведуча 1:  (Мацик)Таку пісню чорнобрива

В степу заспівала

Зілля дива наробило –

Тополею стала.

Ведуча 3: (Не вернулася додому

Не діждала пари

Тонка, тонка та висока –

До самої хмари.

Вероніка: По діброві вітер виє, в цей час дівчата накидають на тополю плащ, а зверху вінок.