"Інтелект-карти на уроках ураїнської мови і літератури".

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: «Використання інтелект-карт на уроках мови та літератури»

В умовах сучасного освітнього процесу розумову і естетичну діяльність учнів та студентів необхідно організовувати і вивчати в межах взаємодоповнення, оскільки лише їх єдність формує цілісну картину світу з повноцінним відображенням у ній світу культури і місця людини в ній, формує внутрішню свободу особистості, коригує її світогляд у бік гармонійного осягнення єдності буття.

Інтелект-карти. На сучасному етапі популярною стає технологія багатовимірних дидактичних інструментів В. Е. Штейнберга (cутність ідеї полягає у заміні методики навчання, заснованої на механізмах запам'ятовування, технологією переробки знань в процесі їх сприйняття і засвоєння)

Карти пам'яті, інтелект-карти, карти розуму, карти мислення – ці слова позначають порівняно новий спосіб графічного запису інформації. Інтелект-карта – це спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем і образів, а також це засіб для вирішення завдань та підвищення якості навчання.

Автор методу ментальних карт – Тоні Б’юзен – відомий англійський письменник, лектор і консультант з питань інтелекту, психології навчання й проблем мислення, стверджує, що впровадження інтелект-карт може знайти застосування в будь-якій сфері життя, де б не було потрібно вдосконалювати інтелектуальний потенціал людини та запам’ятовувати велику кількість інформації.

Термін "Iнтелект-карти", "mind maps"Буквально слово "mind" означає "розум", а слово "maps" - "карти" , "карти розуму". У перекладах книг Т. Бьюзена найчастіше використовується термін "інтелект-карти", хоча за способом побудови карти відображають процес асоціативного мислення, тому їх доречніше було б називати «картами асоціацій». Тоні Бьюзен провів паралель між організацією мислення за допомогою інтелект-карт і будовою людського мозку: по-перше, сам нейрон виглядає як міні-інтелект-карта, по - друге, думки на фізичному рівні відображаються як дерева "біохомічних" імпульсів.

При складанні інтелект-карти працюють обидві півкулі головного мозку, оскільки в процесі їх побудови бере участь більшість каналів сприйняття. Коли ми працюємо зі схемами, аналізуємо інформацію, у нас працює ліва півкуля, яка відповідає за логіку. Якщо починаємо підбирати малюнки (графічні образи) відповідні до слів, розміщених на гілках інтелект-карти, то активізуються нові розумові процеси, які до цього моменту не були задіяні. До роботи лівої півкулі мозку підключається права півкуля, що відповідає за образи. Так зв'язується робота обох півкуль – від асоціацій до логіки і назад. У цьому важлива перевага технології інтелект-карт.

«Знання бувають двох видів : або ми щось знаємо , або знаємо, де знайти інформацію про це», - зауважував С. Джонс. А як же запам'ятати і класифікувати велику кількість інформації?

Розумові карти допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам'ять і увагу школярів, а також зробити процеси навчання цікавішими і результативнішими.

Інтелект-карта "являє собою зовнішню" фотографію "складних взаємин наших думок в конкретний момент часу . Вона відображає зв'язки (смислові, асоціативні, причинно-наслідкові та інші) між поняттями, частинами, складовими проблеми або предметної області, яку ми розглядаємо.

Мета створення карт може бути різна: запам'ятовування складного матеріалу, передача інформації, прояснення для себе якогось питання. Їх можна використовувати у великій кількості різноманітних ситуацій: в професійній діяльності, у навчанні, для індивідуального планування і т. Інше.Існують також певні правила створення інтелект-карт, розроблені Тоні Бьюзеном, які детально описані в його книзі "How to Mind Map".

Карти пам'яті (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. Карти пам'яті використовуються для створення, візуалізації, структуризації і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей. 

Ментальні карти - це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі. Таким чином : • МК можна використовувати, щоб "застенографувати" ті думки і ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. • МК дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко її сприйме, бо інформація записана на "мові мозку". • МК відображають природний спосіб мислення людського мозку. 

Якщо ви хочете сприйняти яку-небудь інформацію і для цього оформлюєте її у вигляді звичайного тексту, то вашому мозку потрібно буде зробити додаткову роботу по перекладу цієї інформації зрозумілою для Вас мовою. У лінійному записі зазвичай використовуються текст із заголовками, списки, таблиці і схеми. Речі начебто прості і логічні. Проте всім знайоме зусилля, яке доводиться прикладати, вчитуючись в конспект, навіть зроблений особисто. Чому?  

• Записане важко запам'ятати і ще важче відновити в пам'яті. Це відбувається тому, що візуально такий запис виглядає монотонно, з елементами, що постійно повторюються, – словами, абзацами, списками і так далі А ми, коли у нас перед очима пливуть монотонні картинки, легко відключаємося. • У такому конспекті важко виділити головні ідеї. Зазвичай ці ідеї ми запам'ятовуємо завдяки особливим ключовим словам, які для нас є носіями вражень про ідею. Цих слів небагато і вони втрачаються в масі звичайних слів. • Час при такому записі витрачається дуже неефективно. Ми спочатку записуємо багато непотрібного, а потім вимушені це непотрібне читати і перечитувати, намагаючись знайти ті самі ключові слова і визначити ступінь їх важливості.  

Наслідки цього всім відомі: нудьга, неуважність, незасвоюваність інформації, витрата часу, відчуття власної неспроможності, втрата зацікавленості до предмету, що вивчається, і так далі. До того ж, іноді чим старанніше ми записуємо, тим гірше результат, тому що ми вимушені боротися з самими собою, а це стомлює. Якщо ж ця інформація оформлена у вигляді ментальних карт, то вона легко і просто укладеться засвоюється , тому що записана на "мові мозку". Що тепер?

Використання в навчально-виховній діяльності Можливості карт знань дозволяють: • поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи • генерувати ідеї • надихнули на пошук рішення • продемонструвати концепції і діаграми • аналізувати результати або події • структурувати курсові роботи • підсумовувати інформацію • організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх. 

Поради Тоні Бьюзена з техніки створення ментальних карт:1. Важливо розміщувати слова на гілках, а не в ромбах і паралелепіпедах тощо. Важливо і те, що гілки повинні бути живими, гнучкими, загалом, органічними. Малювання ментальної карти в стилі традиційної схеми повністю заперечує ідеї майндмеппінгу. Це сильно ускладнює рух погляду по гілках і вносить багато зайвих однакових, а отже монотонних, об'єктів. 2. Писати на кожній лінії тільки одне ключове слово. Кожне слово містить тисячі можливих асоціацій, тому склеювання слів зменшує свободу мислення. Роздільне написання слів може привести до нових ідей. 3. Довжина лінії повинна дорівнювати довжині слова. Це простіше і економніше. 4. Пишіть друкованими літерами, якомога ясно і чітко. 5. Варіювати розмір літер і товщину ліній залежно від ступеня важливості ключового слова.

Поради Тоні Бьюзена – автора ідеї - з техніки створення ментальних карт 6. Обов'язково використовуйте різні кольори для основних гілок. Це допомагає цілісному і структурованому сприйняттю. 7. Часто використовувати малюнки і символи (для центральної теми малюнок обов'язковий). Іноді ментальна карта взагалі може цілком складатися з малюнків. 8. Прагнути такої організації простору, щоб не залишалося порожнього місця а гілки не розміщувалися дуже щільно. Для невеликої ментальної карти використовуйте аркуш паперу формату А4, для великої теми – А3. 9. Гілки, що розрослися, можна укладати в контури, щоб вони не змішувалися з сусідніми гілками. 10. Розташовувати лист горизонтально. Таку карту зручніше читати. 

Інтелект-карти на уроках української мови і літератури. Література та мова – складні навчальні предмети, що вимагають цілісного естетичного сприймання та аналізу літературних та мовних явищ. Сприймаючи текст, здійснюючи аналіз літературних творів, глибоко осмислюючи мовні явища, учень здійснює його смислову компресію (осмислення). Усі процеси сприймання тексту та його аналізу, вивчення мовних явищ та перенесення знань у практичну діяльність тісно взаємопов’язані. Широке використання технології інтелект-карт дозволяє організувати процес засвоєння від первинного сприйняття мовного чи літературного явища до глибокого розуміння та практичного використання у власному житті, що стає основою формування літературної, мовної та мовленнєвої компетентностей учнів.

Використання інтелект-карт на уроках УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ дозволяє вирішувати такі завдання:забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку-пари української мови та літератури;як складова технології SCAFFOLDING («будівельних лісів», що широко використовується в багатомовному просторі навчального закладу) – стратегія підтримки учня\студента на уроці-парі з використанням різних видів допомоги – від таблиці, що знаходиться на дошці, до детального пояснення, що буде відбуватися на уроці і для чого це потрібно, карти розуму спрямовують учня\студента на отримання нових знань, спираючись на отриманий досвід.

Розумову карту можна описати як асоціативну мережу, що складається з образів і слів. Адже саме слово є головною одиницею мови. Учень\студент сам згадує або знаходить слово, що активізує процеси пам'яті і мислення. Представляючи кожне поняття у вигляді картинки, він використовує складний ланцюг навичок, характерних як для лівої , так і для правої півкулі мозку. Використання малюнків і образів полегшує розуміння і запам'ятовування . Будь-яка річ, що постає в уяві незвичайною, барвистою або кумедною, набагато легше запам'ятовується і швидше спливає в розумі, ніж речі банальні й нудні (для цього використовуються різні кольори і малюнки). Саме на цьому і ґрунтується чудодійна сила розумових карт. Таким чином, в створенні розумових карт задіяні уява, творче та критичне мислення, усі види пам'яті: зорова, слухова, механічна, що і сприяє результативному запам'ятовуванню.  Висновки Інтелект-карти дають змогу в стислій, вербально-образній формі глибоко, міцно засвоювати навчальний матеріал, тому використовувати цю технологію можна на різних етапах уроків при вивченні української мови та літератури.

Список використаних джерел: Аксьонова О. В. Досвід використання методу інтелект-карт в економічному навчанні. // Удосконалення змісту та форм організації навчального процесу відповідно до міжнародних стандартів: зб. наук.-метод. конф. 2-4 лютого 2005 р. Т. 1 – К.: КНЕУ, 2005. – С. 3-7. Б’юзен Б., Б’юзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен, Б. Бьюзен; [Пер. с англ. Е. А. Самсонов] – [3-е изд] – Минск : ООО «Попурри», 2006. – 304 с. Б’юзен Т. Интеллект-карты. Практическое руководство / Т. Бьюзен, Бьюзен. – Издательство: Попурри, Серия: Супермышление. Суперпамять, 2010. – 352с. Кобися А. П. Інтелектуальні карти як засіб підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу / А. П. Кобися // Зб. наук.-метод.конф. – 2015. – С. 25-27. Пироженко Л. В., Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. /. О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. – К.: Видавництво. А. С. К., 2004. - 192 с. Приходько Н. Г. Технологія mind mapping у викладанні іноземних мов / Н. Г. Приходько // Зб. Наук.-метод. конф. – 2014. – С. 37-39. Радченко І. Технології concept mapping та mind mapping у контексті інформаційно-дидактичного середовища / І. Радченко // Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені П. Тичини / ред. кол. : Н. С. Побірченко [та ін.]. – Умань : ПП Жовтий, 2010. – Вип. 1. – С. 90-98. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. /  Г. О. Сиротенко – Х. : Основа, 2003. – 164 с.9. Штейнберг В. Э. Дидактическая многомерная технология: хроника разработки// Педагогический журнал Башкортостана. – 2011. – № 5(36). – с.74-8410.  Штейнберг В. Э., Манько Н. Н., Ткаченко Е. В. Дидактический дизайн – инструментальный подход // Образование и наука. - 2006. -№ 1 (37). - С. 62.