Навчально-тренувальні вправи із синтаксису української мови

Просте неускладнене речення

1. Запишіть речення, позначте головні члени, укажіть на спосіб їх морфологічного  вираження.

► Йшли хозари, половці, печеніги, хто не йшов? Падали трави і люди, у вимішаній копитами землі конав розтоптаний дюшан. Журилась Україна, бо йшли ляхи на три шляхи, а татари на чотири, і плакало небо над молочним степом і над людьми, що нижче трав падали, плакало. Чорним, Кучманським, Покутським і Муравським шляхами пролетіла з гиком татарва - хто тепер її зупинить? Закатували Підкову ляхи, вмер Сагайдачний від турецьких ран, вбили Остряницю таки свої на висланні в Чугуєвому городищі, внук Байди Ярема обсадив дороги живоплоттю своїх братів, і прослиз по Україні ганебний час байдужості. Сховалися за облогами низькі хати, стікались до Криму ясирні валки, пояничарились юнаки і народили потурнаків степові дівчата                         (Р. Іваничук).

► Руки заклав у кишені пальта. Морозно, холодно: грудень. Підняв комір. Пальто благеньке. Взуття – збите, ніколи не вдавалося бути бездоганно одягненим. Байдуже.

Сніг порипує. Притрушені снігом чорні липи на Тверському бульварі заламалися тінями. Тіні погойдуються під ногами. Люди наступають на тіні. Афішні тумби. Вітер затято смикає ріжок обдертої афіші. На лавці, навпроти раковини для духового оркестру, двоє закоханих. Хто б інший сидів у мороз на лавці, якраз проти раковини для духового оркестру?

Оркестру нема. Тиша: зима й сніг. Його черевики залишають глибокі сліди у снігу. Аж тепер він помічає, що сніг уже густо сипле (Н. Бічуя).

2. Запишіть речення, розмежуйте прості і складені підмети, з'ясуйте способи їх вираження.

► 1. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази. 2. Права рука зігнута в ушко між кошиком і плечима, а ліва вільно одкинулась вниз і то виставляє, то ховає долоню. 3. Тепер я йду, самотній, поміж домами, немов коридором. 4. Дві стіни, як почесна сторожа, мовчки пропускають мене вперед, над головою часом блимне ліхтар. 5. Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник, послалась під ноги й показує шлях. Потому вона раптом забігає назад і, вчепившись за мене, покірно повзе по каміннях між двома  німіючими  стінами... (М. Коцюбинський)

►1. Хома Денисович – сірійський хом'ячок. Мирко приручив його. Хома Денисович іде на Мирків поклик, прудко залізає в один рукав куртки, перебігає по плечах – і за мить з другого рукава з'являється його смішний                        писочок   (Н. Бічуя). 2. Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту                     доріг  (Л. Костенко). 3. І шли дві долі різними шляхами – / На роздоріжжі долі обнялись (Л. Костенко). 4. Пливе овець отара в білім мо­лоці своєї вовни                                (Б.-І. Антонич). 5. Десь ключ птахів небачених ле­тить (М. Зеров ).  6. У хаті про щось без угаву торохтів Семен Магазаник, набивав собі вченістю ціну й набивався на вишняк (М. Стельмах). 7. Колись ми з батьком піймали були             сома (Є. Гуцало).  8. Нехай та тривай – то недобрі люди (Народна творчість).

Дослідження-відновлення

3. Відновіть текст: визначте межі речень і розставте розділові знаки. Розмежуйте  прості  і  складені  присудки.

► Дно калабанi було грузьке замулене ми по самiсiнький пуп стояли в бридкiй слизькiй багнюцi тiльки від пупа до шиї була вода брудна каламутна i смердюча справжнiсiнькi помиї довго ми тодi стояли з Явою в отих помиях пiвгодини не менше аж поки Контрибуцiя не заспокоїлась i не відійшла вона ще була дуже гуманна й благородна корова ця Контрибуцiя бо вона пiдкинула тореадора Яву не рогами а просто мордою і коли ми нарештi вилiзли з калабанi нещаснi й бруднi як поросята не ми а сама грязь вона й словом не згадала нам нашого до неї ставлення ми залишилися з нею друзями… (В. Нестайко)

► Юрко почав сопти він таки недавно приїхав із міста в гості до бабусі але вже встиг кілька разів посваритись і помиритись із Тосею вона з першого ж дня прив’язалась до нього весь час намагалась бути в його товаристві не спускала з нього очей спочатку Юркові подобалась її увага але скоро та увага стала надокучати й заважати (Є. Гуцало).

► Ото за те й судити мене треба всі кари світу будуть замалі моя любов чолом сягала неба а Гриць ходив ногами по землі біднесенький намучився зі мною веселий був а я була сумною ласкавий був розгублений і добрий зайшов за мене як за чорний обрій гукав мене а я вже не озвалась заплутався сказала вибирай а в нього ж серце навпіл розривалось а він Бобренко він же не                Чурай  (Л. Костенко).

4. Запишіть речення, поставте, якщо потрібно, розділові знаки. Випишіть номери речень зі складеними іменними присудками.

►1. Час чесний чоловік (Бомарше). 2. У війні завжди має комусь   щастити (П. Загребельний). 3. Із усіх критиків найбільш великий найгеніальніший найбільш непогрішимий час (В. Бєлінський). 4. Мій спосіб жартувати це казати правду. На світі немає нічого смішнішого (Б. Шоу).                     5. Високе небо починає синіти (Панас Мирний). 6. Хом'ячок дуже чемний і делікатний (Н. Бічуя). 7. Дерева химерніші за власні тіні (Н. Бічуя). 8. Лякливий як заєць а шкідливий як кішка (Народна творчість). 9. І сонце найвищий Коран / І крона найкраща корона (Л. Костенко).

► 1. Твої слова як вранішня молитва (О. Пахльовська). 2. Наука навчила нас продовжувати життя. Тепер ми повинні навчитися робити це довге життя гідним (Х. Хейес). 3. Університетський коридор був довжелезний і                      тихий  (Н. Бічуя). 4. Шукання це звичайно не завжди перемога (Н. Бічуя).                  5. Навчити дітей вірити в людей підготувати їх до життя нелегка                        справа   (В. Сухомлинський). 6. Ми джини в закоркованих пляшках. Поезія для ваших топок торф (Л. Костенко). 7. Улеслива людина гадюка під                     квітами (Народна творчість).  8. Не сподівайся з жука меду їсти (Народна творчість).

5. Запишіть речення, підкресліть граматичні основи. Укажіть речення непоширені  та  поширені.

► 1. Вона ішла. 2. А хмари, як подерті. 3. Мовчали всі. 4. Не зголосився жодний. 5. Суддя здригнувся. 6. Одсахнувся натовп (Л. Костенко). 7. І сни тут віщі. І слова урочі (О. Пахльовська). 8. Він був, той сад, ще зовсім                    молодий (О. Пахльовська). 9. Вночі нам світить айстра кольорами                             (О. Пахльовська). 10. Звук фортепіано. 11. Гуркіт машини. 12. Зима.                        13. Тверський бульвар. 14. Потріскування промерзлої гілочки на липі. 15. Треба мати досконалий слух, щоб почути цей звук у гомоні вечірнього міста                    (Н. Бічуя).

► 1. Срібне птаство твоє догорає (О. Пахльовська). 2. Це мій кінець.                3. Душа у потолоччі. 4. Вже хоч співай Давидові псалми. 5. Болючі дні, безсонні мої ночі. 6. Усе ж було за нас! Але програли ми (Л. Костенко).                    7. Холодний, ледь чутний звук фортепіано. 8. Як дзенькіт розбитого льоду.                     9. Зима. 10. Холодно. 11. Вечір (Н. Бічуя). 12. Людські голоси. 13. Вітер.                  14. Театр. 15. Афішна тумба. 16. Липи. 17. Музика міста (Н. Бічуя). 18. Вже дерев’яні пальці кореневища задумливо у темряві сплелись (О. Пахльовська).

6. Запишіть речення, укажіть, які з них поширені узгодженими означеннями.

► 1. На карті смутку контури стиралися (Н. Бічуя). 2. Рудий ручай по схилах воду хлепче (Л. Костенко). 3. Тишу ночі німу в світанковій зорі горлані-когути розірвали (В. Геращенко). 4. Наприкінці позаминулого століття щойно вивершений бульвар обсадили березами (Н. Бічуя). 5. Цілували ноги трави пом’яті (В. Геращенко). 6. В дзеркало ріки дивилось і не могло надивитись на себе небо (Є. Гуцало). 7. Між лісом і струмком прослалась долонька лугу             (Є. Гуцало).  8. Гілля яблунь по садках уже голе-голісіньке (Є. Гуцало).

► 1. Принижені вожді принижених народів послів не мають від таких моцарств  (Л. Костенко). 2. Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям (М. Коцюбинський). 3. Моїм салом та по моїх губах мастить (Народна творчість). 4. Під лежачий камінь і вода не тече (Народна творчість). 5. У кожної Федорки свої одговорки (Народна творчість). 6. Чомусь згадались ночі на Купала... (Л. Костенко) 7. Й ведуть вони в осередки польового мовчання, в князівства заціпеніння (Є. Гуцало). 8. І ходить за їхнім криком бажання  лягти  і  заснуть (В. Симоненко).

Дослідження-відновлення

7. Відновіть текст: визначте межі речень і розставте розділові знаки. З’ясуйте способи вираження прямих і непрямих додатків.

► Ігор Бровкін живе з мамою більше у нього з родичів нікого немає тато давно помер а сестер і братів ніколи й не було маму свою Ігор міцно любить і завжди дуже ласкавий із нею дивлячись на нього на вулиці ніхто б не подумав що цей шибеник може бути таким ніжним і хорошим сином мама йде на роботу рано-вранці коли Ігор іще спить а приходить пізно і бачаться вони лише вечорами та в неділю обід Ігореві розігріває сусідка тьотя Клава (В. Нестайко).

► Грицько ж він міряв не тією міркою в житті шукав дорогу не пряму він народився під такою зіркою що щось в душі двоїлося йому від того кидавсь берега до того любив достаток і любив пісні це як скажімо вірувати в Бога і продавати душу сатані… (Л. Костенко)

► А ще ми з Грицем внадилися змалку у дідову Галерникову балку він там живе в степу за вітряками один-один одвик і говорить лише димок із довжика роками курить собі у небо та й курить у нього там і зарості ожини і таємнича ниточка стежини і вулики і в жолобі водичка і вплетений у верби живопліт і хата як старенька рукавичка в ній кіт живе цвіркун живе і дід сам він дід старезний  полотняний а в нього сива борода як дим розказує про Кафу полонянок про те в які походи він ходив і каже нам що ми його онуки не дав бог рідних не було коли галерницькі рубцями биті руки вистругують нам човники з кори... (Л. Костенко)

8. Запишіть речення, підкресліть обставини, визначте їх розряди.

► Вітер почав злегка глузувати собі. Змішався з гострою, мов огонь пекучою, студенею і розпочав гульню. Зразу легким танцем на поодиноких місцях, а опісля в зміненім tempo. Зривався і утихав раптом. Прилягав до землі й затаював віддих, потім зривався шалено і, знявшись широким крилом угору, рвав білі хмари ніжних сніжин у свої обійми і, розшалівшись із ними, мчався дико застиглим морем. В полеті спинявся від часу до часу, кружав у дикій несамовитій пустоті на однім місці й кидав високо клубами снігу стовпом угору... Краплі звуку дрібних дзвінків розплакалися... (О. Кобилянська)

► 1. Замаячив ледь-ледь вдалині острівець / Й непомітно сховався за пругом (В. Геращенко). 2. Та щось мені щоночі, щодня той кінь летить у степах навмання (Л. Костенко). 3. Хмарки пливуть з Волині на Поділля (Л. Костенко). 4. Босоніж стежками росянистими брів би й брів поміж пахучих трав                     (В. Геращенок). 5. Навпростець тільки ворони літають (Народна творчість).                     6. Хлопець поспіхом узявся ховати каченят за пазуху (Є. Гуцало). 7. Дрозди-чикотні з діловитим азартом дзьобали ягоди (Є. Гуцало). 8. Стривожені, вони кострубато, зигзагоподібно катапультуються з однієї місцинки на іншу                    (Є. Гуцало). 9. Потім бабка зривається, карколомними стрибками лине над лугом, над білими  кошиками деревію (Є. Гуцало).

9. Охарактеризуйте  прості  речення,  дослідіть,  які  з  них  двоскладні.

► 1. І – ліс. Саме в лісі найвиразніше видно всю грізну невідворотність і неминучість ворожої навали, пойменованої туманом. Тут завойоване кожне дерево, кожен кущик, кожна бадилинка. Й повсюдно – мовби дим і чад недавньої битви, могутньої кривавої чвари. У січі подертий одяг густо застелив землю і поодинокими клаптиками, стьожками, стрічками неквапно сіється і сіється. Ці клаптики, стьожки, стрічки – зів’ялі листки (Є. Гуцало).

2. Вітер роздирає над Тверським бульваром хмари. Місяць гойдається серед хмар. Зараз упаде на землю. Хіба що заплутається в холодному, закляклому від морозу гіллі дуба (Н. Бічуя).

3. Дерева химерніші за власні тіні. Треба торкнутися кори рукою. Переконатися, яка насправді шорстка, волога й реальна ця кора. Рука упирається в стовбур. Упирається, а не проходить крізь дерево наскрізь, у ніщо, в нікуди. Враз відчутним стає холод. Морозяне повітря не здається прозорим. Звідкілясь наче викотився перекотиполем туман (Н. Бічуя).

Дослідження-обґрунтування

10. Випишіть односкладні речення, визначте їх тип.

► Мені подобаються японці. У них нема слів «доля», «щастя», «мрія». В японській мові цих слів нема! А в нас нема життя без цих слів. Без нашого – доля-недоля… А ще без наших мрій, невідомо яких. І, звісно ж, без ідеї національної, яку «шукають» усілякі дивні люди, що дурять українців. А в японців у тому сенсі є єдине слово – путь. Все. Ти народився – ти маєш свою путь. І ти не маєш зійти з тієї путі (М. Дочинець).

►Але разом з тим ми створили найбільше пісень. Кажуть, маємо 260 тисяч. Але що прикметно. Кожна з них починається на ой, йой… Це теж наше духовне обличчя. І це теж треба спокутувати, і це вирвалося не просто так – воно в нас сидить, його треба позбавлятися. Цих тягарів треба збуватися. Вчорашнього дня треба збуватися, бо ми не підемо у світ. Він давно вже втік від нас. Давно! А ми з цим лінивим грецьким православієм загрузли в землю, у чотири метри чорнозему і товчемося. Це не просто. Ця ментальність не дає нам легкої ходи (М. Дочинець).

11. Випишіть спочатку неповні речення, а потім – повні. У дужках біля кожного речення зазначте його вид – односкладне воно чи двоскладне. 

► 1. І за одним плечем у тебе – сонце. За другим – ніч. (О. Пахльовська). 2. Летюча постать між скелястих брил! На луках барвистих тумани                         (О. Пахльовська). 3. Вир сонця на воді (І. Драч). 4. У кожного своя пустеля. І свої міражі (Л. Костенко). 5. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко).              6. Він твердо ставить кам’яну стопу. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу. Крізь дощ і сніг, дебати і дебюти (Л. Костенко). 7. Вона – блискавка, а воно – лоша, /В нього – грива з шовку чорного, /В неї – груди з вогню білого                       (І. Драч). 8. А я ходжу. Рівним, розміреним кроком, через усю хату, з кутка в куток (М. Коцюбинський). 9. Сиві мальви при дорогах на Волині (Л. Костенко).

► 1. Уздовж бульвару – липи (Н. Бічуя). 2. Але найліпша кава таки в Тифлісі. 3. Чорна, а густа, як свіжа сметана. 4. До неї подавали незмінну склянку свіжої джерельної води або такого пахучого, насиченого й холодного сливового соку, що чоловік почувався, як в гостях у Господа Бога (Н. Бічуя).             5. А відьма все ворожить. 6. На віск. 7. На жар. 8. На воду. 9. Все щось мені вишіптує то з рук, то з голови (Л. Костенко). 10. Все лають Хмеля, лають Хмеля – за москалів, за татарву. 11. За цю мокву непроторенну. 12. За Берестечко, за вола… (Л. Костенко) 13. Чекаю лиха. 14. Звідусіль. 15. Щомиті. 16. Біди чекаю. 17. Горя. 18. Звідусіль (Л. Костенко).

12. Відредагуйте речення, уникаючи невиправданих повторів слів і ставлячи, де можливо, на місці пропущених членів речення тире. Укажіть неповні речення.

► 1. Багаття ніколи не насититься дровами, а земля ніколи не насититься багаттям. 2. У парубка одна гадка, а в дівчини десять гадок. 3. Дурень любить хустину, розумний любить людину. 4. Любов робить розумних дурними, тихих робить буйними, а сердитих робить смирними. 5. Щастя має ноги, а біда має роги. 6. Добрим словом мур проб'єш, а лихим словом і в двері не ввійдеш. 7. За грубе слово не сердься, а на ласкаве слово не здавайся. 8. Добре чути далеко, а зле чути ще далі. 9. Добра людина плаче від радості, а зла плаче від заздрощів (Народна творчість).

Просте  ускладнене  речення

Дослідження-відновлення

13. Відновіть текст: визначте межі речень і розставте розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення.

►Один орел що сидів недалеко на стрімкій скалі і приглядався тому всьому з наїженим пір'ям розмахнув нараз широко своїми крилами вдарив ними вражено й люто і звився вгору кружив довго немов зворушений над тою околицею відтак спустився блискавкою як би на наглий внутрішній приказ у скіснім напрямі в долину задержався тут на хвилину піднявся опісля наново вгору сим разом уже цілком повільним льотом і щез у сивих хмарах мов навіки пропав... (О. Кобилянська)

► Той гуркіт і клацання гудуть у вашій голові одзиваються в спині за ними не чутно ні неугавного сюрчання коників ні веселого щебетання пташок ні голодного кіб'ячого гуку зелена трава горить-палає зеленим огнем на її довгих листочках грає й сяє мов самоцвітне каміння чиста роса то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого світу то зачервоніє круглою горошиною то засиніє синьоцвітом то посипле зеленими іскорками а сонце мов розсердилося на вас за такі думки витріщилося пече тисячами гарячих голочок вгороджується у вашу одежу добирається до вашого тіла точе-висмоктує гарячим потом з нього всю воду смале і суше почервоніле обличчя (Панас Мирний).

14. Запишіть речення, поставте розділові знаки, підкресливши однорідні означення. Поясніть пунктуацію.

► 1. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний) 2. Над кожною свічею загоралась злотиста й тиха в сутінках зоря (О. Пахльовська). 3. За молодим березняком уздовж дороги стелився свіжий неходжений і неторканий луг такий яскраво-зелений м'який та звабливий…(Н. Бічуя) 4. Хлопець ловив у теплому насиченому зеленими запахами повітрі розрізнені часточки тиші (Н. Бічуя). 5. В очах блиснуло щось неприємне хиже (Н. Бічуя). 6. Чітка графічна лінія дерева в розсіяному світлі ліхтаря втрачає свої обриси. (Н. Бічуя) 7. Це буде лисиця-вегетаріанка унікальна єдина в світі лисиця-вегетаріанка дуже слухняна й покірна прекрасно вихована й вимуштрувана лисиця (Н. Бічуя).

► 1. У хлопчика було маленьке худорляве личко зовсім білі ніби вкриті інеєм брови та вії на щоці довгаста чорнильна пляма. 2. А великі червоні від морозу вуха кумедно стирчали з-під шапки. 3. Боягуз нікчемний маленький боягуз! (В. Нестайко) 4. У склянці тонко різаній прозорій наповненій аж по сам край свіжою водою стояли вони... 5. Темно-червона окружена листками що недбало звисали горіла пурпурою (О. Кобилянська). 6. Перед ними за Дніпром з'явилась чарівнича невимовне чудова панорама Києва (І. Нечуй-Левицький).        7. Окуляри були схожі на велосипед і не хотіли триматись на маленькому короткому носі (Н. Бічуя).

15. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Перебудуйте речення так, щоб узальнювальне слово стояло після однорідних членів речення.

► 1. Тоді він затуляв долонями обличчя і вже не бачив нічого ані свого саду ані самого себе ані неба (Н. Бічуя). 2. Відчував самого себе й усе у тім часі і свої обважнілі тягаруваті руки і свою присивілу бороду і втому в плечах               (Н. Бічуя). 3. Майбутня дебютантка боїться всього вимогливості режисера присутності Коонен фантастичних конструкцій Риндіна (Н. Бічуя). 4. Він набагато виразніше бачив перед собою усе берези крапчасте сонечко стеблинку кульбаби і крихітні парашутики (Н. Бічуя). 5. В людських душах звивали кубла темного царства сили лиха заздрість глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). 6. Я пережив усе полон поразку відчай (Л. Костенко).

16. Складіть речення з кількома рядами однорідних членів за схемами.

►  1. О і О , О і О , О і О...

      2. О , О, О … та О, та О, та О.

      3. О, та О, та О…О, О, О.

► 1. О іО , і О…..О, О, О.

      2. О, О, О,… О, чи О, чи О .

      3. О і О, О… О,О.

17. Виконайте  повний  синтаксичний  розбір  речень.

1. Він відновлював у пам'яті і ту лагідну тишу, і той тривожний скрегіт гальм (Н. Бічуя).

2. Тепер усе:  бадилина, пташка, кущик – звикає до життя в сутінках                       (Є. Гуцало).

3. Дрібнота терлася в нього за пазухою, лоскотала тіло дзьобиками, крильцями, ніжками (Є. Гуцало).

4. Вже застелено покату покрівлю хати, покату покрівлю ганку, хлівця, застелено подвір'я, значний клапоть городу, а також частину дороги за ворітьми.                                                                                                                                               5. Листя лежить на дровітні, на колодах осикових дров, на купі гарбузів, на викопаних буряках, на зв'язаному в сніпки кукурудзинні  (Є. Гуцало).

18. Перепишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Виділіть непоширені звертання.

► 1. Мати вроди красо світовая! Де ти береш такі пишні барви кольори блискучі? 2. Я буду малювати тебе цяточко небесного раю невеличка крихітко краси світової!.. 3. І ви кобзарі голосні співаки пророчого слова! Дайте мені того живого вогню… 4. Краю мій Родино моя Багато по тобі пройшло-потопталося літ і віків… 5. Прости мені земле простіть мені трави...                       (Л. Костенко) 6. Що ж ти таке тут пилино світова царю земний чоловіче? (Панас Мирний) 7. Пізнє літо святкуй беззаконня! (О. Пахльовська) 8. Ой Романе  Романочку не гай мене до раночку (Народна пісня).

►1. Росонько моєї спраги латочко щастя на моєму терновому полі ти простиш мені ясочко, що я такий безпорадний? 2. Скажи зозуле скільки мені жити?... (Л. Костенко) 3. Орел впинався кігтями в рамено / клював печінку... Але не про те я. / А як тоді жилось тобі Климено / нещасна вірна жінко Прометея? (Л. Костенко) 4. Я знала Вас тиха старесенька Річко. / Сосновий дубовий березовий Ліс (О. Пахльовська). 5. Конику сивий будь ми щасливий (Народна пісня). 6. Райдуго насип мені дощу! (М. Сингаївський) 7. Сватай мене козаченьку / Люблю тебе дуже! (Народна пісня)

19. Відновіть приказки, дібравши слова з довідки та поставивши їх у кличному відмінку.

► 1. Балакай … побачиш, що з того вийде. 2. Мовчи … дістанеш паляничку. 3. Мели … доки вітру стане. 4. Ой дай … щоб усе було гоже. 5. Їж … мати ще підкине. 6. Балакай … нехай твоє не згине. 7. Хапай … поки тепле. 8. Рости … хоч дурний, аби великий. 9. … не будьте свинею, коли вас люди величають. 10. Лихого чоловіка бійся … бо лихий чоловік усе переможе. 11. Не микайся … на дурницю, бо дурниця боком  вилізе.

Довідка: Гриць, Петро, язичок, син, Свирид, Клим, Іван, Мартин, Бог, небіж, кум Андрій.

20. Запишіть речення, розставляючи коми. Укажіть вставні слова, з’ясуйте їх значення.

► 1. Піску кажуть менше на всій землі, ніж зірочок тих у якій-небудь частині неба (Панас Мирний). 2. У них одвіку сяє над чолом якась напевно нетутешня зірка (О. Пахльовська). 3. Ба може часом гетьману потрібно пройтися пішки по своїй землі? (Л. Костенко) 4. Зневіра - один із хворобливих проявів життя і до речі один із великих гріхів (Є. Сверстюк). 5. Мужність як правило скромна (П. Загребельний). 6. Мені ніхто не телефонував зрештою я мало кому повідомив свій номер (Ю. Винничук). 7. Вона без сумніву чужа в цьому домі (Н. Бічуя). 8. Либонь, треба пройти трохи вбік, та йти засніженим лісом  непросто (Ю. Винничук).

► 1. Правда подібними фантазіями хлопець міг ділитися тільки з молодшим братом (Н. Бічуя). 2. Жив отже колись хворий поет у його душі              (Н. Бічуя). 3. Мабуть ніщо на сім світі не повторюється, окрім нещасть та лиха (П. Загребельний). 4. Врешті він таки вивільнив випустив обережно поета звідти переніс у лабораторію у робочий кабінет розуму…(Н. Бічуя) 5. Люди ясна річ поняття не мають, що все можна "прочитати" зі спини…(Н. Бічуя)               6. Ото думаю подбала за мене Бозя (Ю. Винничук). 7. Зрештою це мене цілковито задовольняло (Ю. Винничук). 8. Нелегко кажуть жити на дві хати / А ще не легше – жить на дві душі (Л. Костенко). 9. Ти здається також не зміг непомітно мене обійти (Л. Костенко).

21. Поставте  пропущені  розділові  знаки  в  наведених  реченнях, врахо-вуючи  інтонацію,  з  якою  вимовляються  виділені  вставлені конструкції.

► 1. Не так давно вахтанговці відзначили своє десятиліття на жаль без Вахтангова надто рано пішов з життя цей талановитий режисер Курбас його дуже шанує каже Куліш. 2. Кожна спина відкриває для себе Куліш має свій характер. Раневська може не зовсім схожа на Зіньку якою уявляв її собі автор п'єси хто б грав Зіньку в Курбаса? (Н. Бічуя) 4. Пластмасові черешні на вітрині – це образок поезій наших нині Не всіх на щастя (Д. Павличко). 5. Є люди на землі а то б не варто жити що скрізь щоденний труд уміють і любити і усміхатись й мислити й шукать… (М. Рильський). 6. Так само Куліш для Жана Івана Дніпровського Кляус або ж ще Август (Н. Бічуя). 7. Я знаю людина перебуває також або ж і насамперед у часові суспільному історичному якому належить і її покоління (Н. Бічуя). 8. Ми ніби одрікаємося від можливості пройти в думці по колу звичайного людського буття хоча насправді бажаємо того чи ні проходимо це коло (Н. Бічуя). 9. І якогось ранку ти вже не можеш більше сидіти в хаті крадькома береш старенький свердлик чистий блискучий до нього ти вже давно приглядався не раз обмацував береш пасемко сивого клоччя крадькома береш два залізні кухлики все те розпихаєш по кишенях              (Є. Гуцало).

22. Розставляючи розділові знаки, перепишіть речення. Визначте синтаксичну роль порівняльних конструкцій.

► 1. Світ повен сподівань мов став що не схлюпнеться (В. Стус). 2. Старі слова мов сіно шелестять (О. Пахльовська). 3. О той не стане політикувати і під мечем не всидить як Дамокл (Л. Костенко). 4. А голосочок чистий мов кришталь (Л. Костенко). 5. Всі наші пригоди і вчинки течуть як вода між берегами часу (О. Довженко). 6. І тихий дощ як сльози /Поволі падає на жовтий лист (О. Білаш). 7. Серед рожевого полум'я наче червоні бокла стоїть-колишеться сонячне коло (Панас Мирний). 8. Ходжу на лижах майже як пінгвін (Л. Костенко).

►1. Ось сонце ще більше осіло мов скиба стиглого кавуна (Панас Мирний). 2. От ми й вийшли з цього як поранені звірі. Навіть рани не треба зализувати (О. Пахльовська). 3. Час обертається як гігантське колесо                      (О. Пахльовська). 4. Запізнілий туман мов отара овець суне попаски вбрід понад лугом (В. Геращенко). 5. Обмацує глибокі репані наче напівзагоєні рани тріщини в корі (Н. Бічуя). 6. А я стояла як сліпа від сліз (Л. Костенко). 7. Щодня ту ніч як смерть перепливаю життя як промінь сонячний ловлю (Л. Костенко). 8. Яким рубав а  ялинка тремтіла як у пропасниці (М. Коцюбинський).

23. Відновіть приказки, дібравши слова з довідки. Визначте синтаксичну роль порівняльних конструкцій.

1. Швидкий як   2. Лізе як … по смолі. 3. Грається як…з салом. 4. Голос як …, а сам як… 5. Сухий  як  хорт, хитрий  як … 6. Співає  як… в тину. 7. Гарний  як…

Довідка: порося, кіт, муха, черепаха,  шакал,  цимбали, чорт, свиня.

24. Виконайте повний синтаксичний розбір  речень.

► 1. Вершечок з ялинки волікся за батьком і лишав на снігу довгу, мов стежечка, смужку (М. Коцюбинський). 2. Горизонт піднімає багряним плечем день – як нотну сторінку вічності (Л. Костенко). 3. Вудочка, як великий промінь, лежала на його плечі (Є. Гуцало). 4. Але вони, як квітки кульбаби, простилались на воді (Є. Гуцало).

25. Підкресліть відокремлені члени речення, укажіть їх синтаксичну роль, морфологічне вираження та умови їх відокремлення.

► 1. І хіба де ненароком ясне сонечко пробившись крізь густу листву метушиться по землі ясною плямою або тліє невеличкою жариною. 2. Гнідко натужуючись проти гори тихо ступає; збоку йде Яким придержуючись за полудрабок рукою цмока на гнідка злегка тримає за віжки. 3. З гори так далеко видко. І темно-зелена долина огорнена горами і гори покриті лісом і луки порізані синьою річкою… 4. І жайворонки качаючись чорною горошиною в синьому небі посипали свої дзвінкі пісні (Панас Мирний). 5. А тут летіла бушля велика довгонога і довгошия птаха (Г. Тютюнник). 6. Мабуть ніщо на сім світі не повторюється окрім нещасть та лиха (П. Загребельний). 7. Скільки нас людства є на планеті? (Л. Костенко). 8. На відміну від кохання ненависть завжди  взаємна (Ю. Меліхов).

► 1. І серед них українці дивна-предивна нація яка живе тут справіку      (Л. Костенко). 2. Я там залишив знак своєї влади мою печать бунчук і булаву (Л. Костенко). 3. Замість робитися майстрами часу ми стали його бранцями            (О. Забужко). 4. В кутку під божницею замість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох пакулах убитих в землю (Панас Мирний). 5. Окрім легенд є дані наукові теорії складніші теорем (Л. Костенко). 6. Десь-не-десь лежали на землі дерева підриті й поборені віком або й розколені громом. Спочиваючи в траві були зверху оброслі мохом а всередині порожні й порохняві (О. Кобилянська). 7. Якась комаха допотопний метелик міг зберегтися в бурштині (Л. Костенко). 8. Твій корабель у гавані стоїть готовий до дороги (О. Пахльовська).

26. Випишіть речення з відокремленими означеннями та прикладками, поясніть розділові знаки при них. Укажіть на причини їх відокремлення і спосіб вираження.

►1. Я гетьман Богдан Хмельницький розбитий під Берестечком сиджу у старій фортеці і долю свою кляну (Л. Костенко). 2. А я переможений гетьман сиджу тут як перст один. І матінка моя лебідонька летить (Л. Костенко). 3. В глибоких долинах зелених од винограду і повних сизої імли тіснились кам'яні громади рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором                               (М. Коцюбинський). 4. Круглі лисі гори мов велетенські шатра кидали од себе чорну тінь а далекі шпилі сизо-блакитні здавались зубцями застиглих хмар            (М. Коцюбинський). 5. Отож Ярема кидав у скриньку давно написані листи            (Н. Бічуя). 6. Хіба ти маєш щось окрім душі окрім дороги гострої як лезо?..            (Н. Стефурак). 7. Липи цвітуть пахучим чистим і білим снігом (Н. Бічуя). 8. На схилах трав'янистих і вологих кострище розіклали вівчарі (Л. Костенко).

► 1. У просторі й безмежності степу родяться у людей думки широкі безконечні самозалиблені; такі ж розлогі вивільнені від необхідності остаточного суворого логічного вивершення родяться у степу пісні, в котрих понад усім панує почуття (Н. Бічуя). 2. Запам'ятай мене такою красивою веселою тонкою (О. Пахльовська). 3. Вітер нагорі справді знявся різкий і злий аж колючий (Н. Бічуя). 4. Небо затьмарилося грізно-чорною барвою, а відтак почалася вона гірська буря (О. Кобилянська). 5. Я в цей час щось пишу або читаю перебуваючи весь у зовсім інших вимірах поза цим і паралельним світом занурений у вечірню тишу (Ю. Винничук). 6. Копійок назбиралося понад п’ятнадцять карбованців цілий скарб (Ю. Винничук). 7. Їй сняться хмари і липневі грози чиясь душа прозора при свічі (Л. Костенко). 8. В країні сосен сувидських  красунь  зі  мною  грають  в  піжмурки  суниці (Л. Костенко).

Дослідження-трансформація

27. Перебудуйте подані речення так, щоб відокремлені означення стали невідокремленими.

► 1. А вітер кидав у вікно троянди вологі від весняного дощу                    (О. Пахльовська). 2. Розбиті, сумні, розпорошені, бредуть до своїх родин                (Л. Костенко). 3. А він, з болота витягнутий возом, тепер дивився вже згори униз (Л. Костенко). 4. Волають гори, кровію  политі /Підбиті зорі падають униз/ В пахкі долини, зранені і зриті, / Вдирається голодний шовінізм                            (В. Симоненко). 5. І над землею розцвітають зорі, солодкі й жовті, як цукати    (Л. Костенко). 6. Навколишня тиша немов кинулася стрімголов увсібіч, перелякана і тремтяча (Є. Гуцало). 7. На нього зразу ж сів метелик, із жовтими плямами на крильцях, і довго сидів (Є. Гуцало). 8. Бабка з восковими крильцятами, схожа на зменшену копію рукотворного цепеліна, завмирає над зграйкою мальків (Є. Гуцало).

28. Розставляючи розділові знаки, перепишіть речення. Підкресліть відокремлені обставини, укажіть їх спосіб вираження та умови відокремлення.

► 1. Та все тут саме в цій хаті й тепер виділося нікчемно            принизливим (І. Чендей). 2. Я відкладав книжку й сидів тупо вдивляючись у вікно (Ю. Винничук). 3. Я вперто суну вперед опустивши голову                             (Ю. Винничук).   4. Альма примостилась на килимку поклавши голову на лапи й сторожко ворушила вухами (Н. Бічуя). 5. А там над вашою головою чорним шатром розстилається темно-синє небо із золотими зірочками (Панас Мирний).                           6. Сонце часом спускало з-за хмар у імлу на дно долини скісні пасма золотих ниток – і вони перетинали рожеві скелі сині ліси чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях (М. Коцюбинський).                                             7. Працюючи наполегливо вісім годин на день ти можеш стати босом і працювати дванадцять годин на день (Р. Фрост). 8. Нерухомо із здержаним віддихом стояли  старі дерева (О. Кобилянська).

► 1. Там за лісом пролягає дорога сновигають авта й автобуси                       (Ю. Винничук). 2. Сівши на велосипед Михасько рушив далі поволі збільшуючи швидкість і ловлячи обличчям руками усім тілом напругу веселого зустрічного вітру (Н. Бічуя). 3. Він розтинає простір різко віднімаючи для себе право бути господарем цього простору виявом нинішнього дня (Н. Бічуя).                 4. Пильно приглядаючись Мирко запримітив лише чубок якогось дерева                  (Н. Бічуя). 5. Краще сміятися не будучи щасливим ніж померти не    посміявшись (Н. Бічуя). 6. Дерева вмирають стоячи. 7. За парканом лишивши позаду дрібний виноград різнобарвні мальви й флокси, низько чи не попід самі ноги стелиться туман незліченних айстр (М. Матіос). 8. Несе додому зошити й губить зір над ними допізна інколи за північ (І. Чендей). 9. На узліссі під молодими дубами під їхнім мідно-червоним свіченням лежать двоє  солдатів (Є. Гуцало).