Інтелектуальна гра "Поле чудес"

нтелектуальна гра «Поле чудес»                                        7 клас

Тема.    «Віночок вити – життя любити»

Мета: поглибити знання учнів про народні символи України, обереги рідного народу, про різновиди вінків, їх значення, розкрити символічне значення квітів, стрічок, які вплітаються до дівочих вінків; розвивати мислення дітей, аналітичні здібності, пам'ять, кмітливість; виховувати учнів патріотами рідної держави, її духовних надбань.

Обладнання: ілюстрації українського народного одягу, символів України, вінок, картки з буквами.

Хід заходу

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми, мети виховної години.

ІІІ. Основна частина.

Своєрідним жіночим оберегом на Україні завжди був віночок. І нині, як і в давнину, з раннього дитинства кожна дівчинка вчиться виплітати квіткові віночки. Віночки на Україні виплітали з різного зілля від весни і до пізньої осені. Найпершими були віночки з маленьких квіточок, що килимом встеляли трав’янисті луги, а нази­ваються вони на Тернопільщині «стогрудки», від «сто грудок», або «сто пелюсток». На вигляд вони нагадують і маленькі ромашки. За тим виплітали вінки із жовтих квіточок «болотяних лепех», цвіту кульбаби. Влітку ві­ночки виплітали з набору різних квітів. А останнім у році був вінок із золотистого кленового листя. Кожний віночок служив не тільки окрасою голови дівчини, він був «знахарем душі», бо в ньому є чаклунська сила,  що і біль знімає, і волосся береже.             

До віночка, як уже згадувалося, впліталися багато різних квітів. Переважна більшість із них має лікувальні властивості. Це, зокрема, ружа і деревій, безсмертник і любисток, волошка і ромашка, незабудка і цвіт (ягоди) калини, барвінок та ін.

І тур.

Найпочесніше місце у вінку належало цій рослині. Вплітали цілі грона цих дрібненьких і білих квіточок, які в народі називають деревцем через  те, що насіння  вітер розносить на велику відстань, його невибагливість до ґрунту та інших природніх умов. Таким чином, ця рослина у вінку є символом нескореності.             

(Відповідь: деревій).

Особливе місце у вінку належить барвінку. Він — символ життя і безсмертя людської душі. Тягнетеся барвінок до людських хат. Його відвар п’ють від простуди. Він прикрашає весільний вінок молодої, груди гостей, і святковий коровай.

Безсмертник дарує здоров’я людині. Гоїть виразки, і підшлункову, залозу, печінку. Його квіти знімають го­ловний біль.

Ружа, мальва і півонія, за давньою легендою, — це три сестри, які символізують віру, надію і любов.

Цвіт вишні  та яблуні —символ материнської відданості і любові. 

Любисток і волошка символом відданості.

Ромашка у вінку — символ дівочої чистоти і цноти. Її вплітають у вінок поруч із цвітом калини, яблуні, вишні. Поміж них переплітають вусики хмелю — символу гнучкості і розуму.             

А всього у повному українському вінку 12 квіток, і кожна з них є своєрідним лікарем й оберегом.

ІІ тур.

Поміж різновидами вінків є один, який рідко хто виплітає за своє життя. У першому випадку його готує своїми руками дівчина, яка до чогось готується. Увечері, перед її від­ходом, до хати збиралися дівчата. Кожна несла з собою білі лілії — символ чистоти. Дівчина-господиня у квітковому вінку і вишитому строю стрічала гостей. Від­бувався обряд прощання дівчини з дівоцт­вом. Останні світські пісні, останній танок. Тоді при­ходили старші жінки з родини і переодягали дівчину у довгу темну сукню. Дівчата знімали віночок із дівчини і вкладали на голову вінок з білих лілій.

На сході сонця дівчина у вінку з лілій у супроводі подруг прощалася з селом, низько кланяючись кожній хаті, кожному зустрічному.

Що ж це за вінок?   

(Відповідь: чернечий).

В монастирі дівчину зустрічали черниці. Ставши на коліна, вона скла­дала обітницю служіння Господові, руками скидала ві­нок, цілувала його і передавала найкращій подрузі. Черниці натомість пов’язували дівчину наміткою по­слушниці.

В іншому випадку вінок з білих лілій виплітали на смерть дівчини. Подруги в’язали його і вкладали на го­лову небіжчиці.

ІІІ тур.

Цей вінок виплітають тільки з полину за тиждень до Зелених Свят. Є оберегом дівчат від нечистої сили, в тому числі; від русалок у час їх «Великодня», тобто від Зеленого четверга до неділі.

Полин береже людину від навроків, недобрих очей.

Маленькі дівчатка вплітають полин у косицю. Жінки носять його у пазусі під сорочкою. Полин кладуть на порогах і підвіконнях.

Полиновий вінок після Зелених Свят підвішують над дверима, де він висить усю зиму. Використовують як лік.

(Відповідь: клечальний).

Фінал.

ВІНОК РОЗЛУКИ

Виплітали парубкові на розлуку. Дарувала його дів­чина парубкові у такому випадку, коли в них не скла­далася доля. От, приміром, ходив хлопець до дівчини, а тут почав стрічатися з іншою. Отож покинута дівчина виплітала вінок з вересу та цієї квітки. Ця квітка є символ кохання, а верес — самотності і безнадії, що наступає… Про значення такого вінка знали колись усі парубки.

Що це за квітка?

(Відповідь: первоцвіт).

        В іншій ситуації, коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр. Верба — символ правдивості, айстри — суму. Барвінок у поєднанні з айстрою означає німе благання: «Вибач, але я кохаю іншого...».

Супер-гра.

До дівочого віночка в’яжуть кольорові стрічки. Першою посередині завжди в’яжуть світло-коричневу стрічку: символ землі-матінки. Зліва і спра­ва від неї дві жовті — символ сонця. За ними ідуть з різних сторін зелена світла і зелена темна — символи живої Природи, краси і юності.

За ними, в свою чергу, синя і голуба — символи не­ба і води, що дають силу і здоров’я. Тоді з однієї сто­рони оранжева — символ хліба, а з другої — фіолетова — символ розуму, а потім малинова — символ щи­рості та рожева символ багатства, достатку. По кра­ях вікна в’язали білі стрічки — символ чистоти. На лі­вій білій внизу вишивали сонце, а на правій — місяць. Ці два основні солярні знаки — головні обереги голови. Стрічки берегли дівоче волосся від чужих очей. Вони мусили бути не коротшими від кіс (колись зі стриженим волоссям ходили лише покритки). Віночки дівчата одягали тільки на великі свята року: Великдень, Зелені свята, Івана Купала, Спаса. До церкви, чи на, вечорниці в дівочі коси також вплітали стрічки. І тут вони мали свої символи.. Приміром білу стрічку вплі­тали дівчата до 16 років і заручені перед весіллям, червону – хто мав парубка, зелену — незайняті дівчата. Коричнева свідчила про те, що у родині хтось хворіє, а чорна була символом жалоби.

Завдання: Яка дівчина вплітала в коси голубу стрічку? (Це стосувалося її сім’ї).

(Відповідь: сирота).

ІV. Привітання переможця. Заключне слово.

Отож, український вінок є неповторним народним символом України, свідченням його високої культури, запорукою дівочої чистоти і цноти.

Відродження його первісного значення у нашому по­буті служитиме і відродженню  однієї із найчарівніших гілок культури України.