Конспект уроку на тему: Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…” лірична поезія з циклу “В казематі”. Роздуми поета про власне життя і долю України."

 

Тема: Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…”  лірична поезія з циклу “В казематі”. Роздуми  поета  про власне життя і долю України.   Поняття про філософську лірику.  Мотиви невольницької лірики  Т.Шевченка.

 

Мета: ознайомити учнів з поетичним  твором, написаними у казематі,

з’ясувати мотив його  написання;  

обставини створення циклу «В казематі»;
розкрити силу особистості поета-борця і красу поетичного слова, пройнятого філософським спокоєм і любов'ю до людей, до рідного краю, духовної стійкості й незламності, відданості;

допомогти усвідомити ідейно-художній зміст поезії;

розвивати навички вдумливого,  виразного читання поетичних творів;

уміння  аналізувати поетичні твори;

уміння висловлювати свої судження  про прочитане

критичне мислення, увагу, пам'ять;
учні мають відчути пророчу далекоглядність та мудрість поезії Шевченка;
вчитися у нього вірності та людської гідності;
формувати почуття громадянської мужності, відданості Батьківщині й народові;
виховувати усвідомлення великого значення  почуття  вірності для формування особистості;

повагу до рідних звичаїв і традицій, їх роль в житті людини;

любов до рідного краю;
 

Цілі.

Учні знатимуть: за яких обставин був створений цикл віршів «В казематі»; зміст, тему, ідею поезій “Мені однаково, чи буду”,

Учні вмітимуть:  вдумливо читати поезію, коментувати основні мотиви, ідеї, художні засоби поезії, виразно читати вірш;  визначати роль художніх засобів у творі, влучно висловлювати власні міркування
Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: автопортрети Т. Г. Шевченка, фотопортрети, картина М.Божія (портрет  Кобзаря)  «Думи мої»,  аудіозапис  поезії, виставка, присвячена письменнику,  «Кобзар», ілюстрації до поезій, дидактичний матеріал, мікрофон, картки.

Столик: Експозиція « Сторінка пам’яті» - портрет у рамці  в рушнику, пучечок калини і квітів у вазі, ілюстративний матеріал, листи Т.Г.Шевченка, фотографії.

Теорія літератури: філософська  лірика, художні засоби мови - оксюморон.

Методи, прийоми, форми роботи: учнівські повідомлення, виразне читання, прослуховування аудіозапису пісень на слова Т.Шевченка, робота з підручником, розв’язання проблемного питання, бесіда,  ідейно-художній  аналіз поезії, технологія “метод ПРЕС” «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», прийом « Усне малювання. », групова робота, лото «Парні картки».

Епіграф :

Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте,

 В остатню тяжкую минуту  За неї Господа моліть...

(Тарас Шевченко)

 

Вислів: Коли я писав мої вірші, я, як міг, шукав "Кобзаря", цю пісню пісень Шевченка,
і не міг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно. І ось тепер я бачу,
що не прогадав би, якби заплатив найвищу ціну бодай за один із його  творів…"

(Шолом-Алейхем)

 

 

Хід уроку:

 

І. Організація класу.

 

II. Актуалізація опорних знань. (4,5 хв.)

 

1.Вступне слово вчителя:  (1 хв..)     

Добрий день, любі діти! (Сідайте.) Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати твори  Тараса Григоровича Шевченка,  написані  ним тоді, коли він  перебував  в застінках каземату. Твори таких  геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. Бо є  в історії світової культури особистості, чия велич визначається не тільки їх літературною спадщиною, а й всією сукупністю їхньої людської творчості та громадської діяльності, самою символічністю їхнього буття, яке прориває грані епох і завойовує безсмертя.

І от  що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається ще до кінця не пізнаним. Такою самою мірою, як і загадка його генія, хвилює нас його життєвий шлях і творчість.

Тож пригадаємо попередню тему.

 

2. Перевірка домашнього завдання:
3. Інтерактивна вправа « Мікрофон».  (1 хв..) (мікрофон)

• Слово вчителя:  А зараз перейдемо до виконання вправи « Мікрофон».  Дайте коротко і швидко відповідають на запитання: (коротко).

• На які теми писав свої  твори  Т.Г.Шевченко?

 Орієнтовні відповіді  учнів:

 

• Краса рідної природи, уславлення працьовитості української родини. ( «Зацвіла в долині червона калина»)
• Спогади про сирітське, бідняцьке дитинство.  ( «Сон», «Мені 13-й минало»)
• Звернення до українського фольклору, міфології. (  Балада «Тополя»)
• Писав про любов до України, її народу. («Заповіт», «Гайдамаки», )
• Доля дівчини  та  жінки.  (  поеми  «Катерина»,  «Наймичка» )
• Філософські роздуми про життя, про активну громадянську позицію.  («Минають дні, минають ночі»)
• Вболівання за долю України, заклик до боротьби за щасливе майбутнє. («Думи мої, думи мої..»)

* То ж яким постає перед нами письменник? (відповіді учнів.)

1.4. Слово  вчителя: ( 0,5 хв..)

Отже, з  названих   вами тем постає перед нами людина, яку хвилює все – важке життя народу, доля кожної сироти чи безталанної жінки, майбутнє країни ,  це вірний  громадянин, патріот, борець – який щиро вболіває за долю свого поневоленого народу.

Тепер, пригадавши вивчене, ви  готові до перевірки домашнього завдання. Приготуйтесь до експрес-тестів «Незакінчене речення».  Я зачитуватиму речення, а ви маєте продовжити його. Завдання письмове. Підпишіть листочки.

1. Експрес-опитування (технологія «Незакінчене речення») (2хв..)

• Здібності, що були виявлені у  Шевченка  ще з дитинства – це... ( хист до малярства)
• Тарас Григорович дуже часто називав своєю батьківщиною село... (Кирилівку)
• Земляк-художник, який познайомив Тараса Григоровича з видатними діячами російської й української культур. (І. Сошенко)

 

 

• Як називають зоряний час у житті Т.Г. Шевченка - поета? (Період «трьох літ» (1845-1847))
• У 1840р. Т Шевченко надрукував поетичну збірку під назвою... («Кобзар»)
• Поета взяли художником у наукову експедицію для вивчення й опису …чого?... (Аральського моря).
• Герой в поезії «Минають  дні, минають ночі » не може визначитися: чи він живе, чи доживає, бо…він почуває себе…? ( Він пише , щоб доля була милостива до нього – «не дай спати ходячому, серцем замирати  і гнилою колодою   по світу валятись...»)
• Обставини, що змусили Шевченка написати поезію «Думи мої, думи мої» це .. ( Арешт  та допити в застінках Петропавлівської фортеці. )
• З якого поетичного твору ці рядки:  «Доле, де ти? Доле, де ти? Нема ніякої... Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої!» ?   («Минають дні, минають ночі…»)
• Чи можна твердити, що певними  рядками вірша «Минають дні, минають ночі»  поет накликав на себе тяжкі випробування, що не забарилися? ( Так. У 1847 році його заарештували.)  («Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої, Коли доброї жаль,  Боже,  То дай злої, злої!» )
• Запишіть  твори,  що належать до циклу «В казематі», які ми вивчили тепер  чи раніше …це - ? («Садок вишневий коло хати» , «Думи мої, думи мої», «Ой одна, я одна», «Ой три шляхи широкії…»)
• Поет, характеризуючи свої думки, називає їх сизокрилими… ( голуб’ятами.)

 

• УСНО:   Назвіть улюблені пісні Шевченка. («Ой зійди, зійди, зіронько та й вечірняя», «Забіліли сніги», «Ой не шуми, луже, зелений байраче», «Гей, хто лиха не знає» «Ой ішов чумак з Дону», «Розлилися круті бережечки…»)

 

• Збір  листочків.

 

ІІІ. Оголошення теми  і  мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. (5 хв.)

 

1. Оголошення теми уроку.

 

•                Слово вчителя: (1, 5 хв.) ( Вчитель бере зі столика « Сторінка пам’яті» Лист і читає.... На столику – листи - індивідуальні домашні завдання, фотографії, портрет та недописана картина, олівці, кісточки для малювання і фарби. Вазочка з калиною і квітками і ін..)

Нову тему сьогодні дозвольте розпочати не піснею, які так любив співати Кобзар, не поезією,  неперевершеним майстром яких він був, а листом… Бо в листах людина звіряє найсокровенніше,  на дно душі спускається, як уві снах.

В одному такому листі до приятеля  А.Лизогуба Шевченко  в 1848 році писав: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратись,  як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...».

Зверніть увагу, діти, поет невимовно щасливий, радіє, коли отримує  хоч стрічечку, хоч словечко  з рідного краю.

Рядки ці свідчать про глибокі патріотичні почуття поета до України, про гіркі роздуми над своєю долею,   про те, що не злоба і ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Про  всі ці  почуття  йдеться у  поезії  “Мені однаково, чи буду я жить в Україні…” -  яка  і   є темою нашого уроку. Запишіть її.

 

 

 

ІV. Цілевизначення і планування уроку. (1,5 хв..)

 

4. 1.Оголошення  учням  завдань  уроку:

• Слово вчителя: Діти,  продовжіть моє речення про те, що ми будемо робити на уроці.

                             На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо : (як буде час)

                       Не просто слухати,                    А чути.

Не просто дивитись,                 А бачити.

Не просто думати,                     А міркувати.

Енергійно й активно …           Працювати.

 

4. 2.. Формулювання учнями власних  цілей та узгодження їх із загальними:

 

1. Прийом «Мікрофон ». Очікування  учнів від  уроку. (Учитель пропонує дати відповідь усім  бажаючим учням – в уявний  «мікрофон» ).

• Слово вчителя:  У нас є тема,   тому  має бути і ціль,  а отже  і мета. Що ви , діти,  очікуєте від уроку? Що хочете пізнати на сьогоднішньому уроці?...

 

   (Орієнтовні  відповіді  учнів:

 - дізнатись нові відомості про творчість Шевченка;

 - навчитись читати виразно поетичні твори;

 - зрозуміти, чому Кобзареві твори мають такі сумні мотиви;

 - з’ясувати, а що саме прагнув донести нам Шевченко   своєю поезією….)

 

4. 3.Оголошення мети і плану роботи на уроці:

 

• Слово вчителя: Відповідно до теми  і цілей уроку – мета нашого  уроку така:

 

• Дізнатись про  обставини, під впливом яких була створена поезія «Мені  однаково, чи  буду…»
• Навчитись виразно  і вдумливо  читати поезію.
• Уміти визначати  основні мотиви, ідею, художні засоби твору.
• Розуміти поняття «філософська лірика».
• Уміти влучно висловлювати власні міркування з приводу прочитаного.

4.4.Оголошення теми і мети уроку на прикладі  епіграфа. (0,5 хв..)

 

• Слово вчителя:   Давайте познайомимось зі змістом  епіграфа до  нашого  уроку..  (учень чи вчитель  читає).

Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте,

  В остатню тяжкую минуту  За неї Господа моліть... (Тарас Шевченко)

• Що про Шевченка, як сина свого народу, говорять  ці рядки?

( Орієнтовні  відповіді  учнів:

• Що  поет  –  справжній патріот;
• Він - Борець за кращу долю народу;
• Відданий син своєї Батьківщини;
• Кобзар закликає українців молитися за Україну.
• Що і у свої важкі хвилини життя, і до останнього подиху  – кожен має бути відданим Батьківщині усім серцем. )

• Слово вчителя:   Отже, Епіграф демонструє  нам громадянську позицію людини,  як один із проявів  її духовності, патріотизму,  допомагає   усвідомити  місію поета в житті суспільства, як  і власну.

 

 

• 4.5.    Слово вчителя:   (0,3 хв..)

• Давайте ми познайомимося із  новими фактами з життя Тараса Шевченка, що допоможуть нам глибше зрозуміти та  з’ясувати обставини  створення поезії - “Мені однаково, чи буду…”

Групі учнів - «Дослідники» було дане випереджальне домашнє завдання: з’ясувати тематику  і мотиви поезій циклу «В казематі».

 

4.6. Випереджальне  домашнє  завдання:

 Додаток. Інформативне  повідомлення  учнів: ( 0,5 хв..)

 

1-й учень - «Створення  Шевченком  в казематі поетичної збірки.»

 

1. Весною 1846 р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, О. Маркевичем та іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського братства …

Метою його  було пробудження національної самосвідомості українського народу; ліквідація кріпацтва й запровадження демократичних свобод; створення федерації (власне конфедерації) рівних слов’янських народів.

У березні 1847 р. братство було розгромлене. Т.Г.Шевченка заарештувати 5.04.1847 р. під час переправи Дніпром, коли він їхав на весілля до Миколи Костомарова, де мав бути старшим боярином.

 

Поета звинуватили в участі у Кирило-Мефодіївському товаристві, у написанні революційних  творів… З 21квітня  по 30 травня  1847 р. Т.Шевченко перебував у казематі, очікуючи вироку та мужньо й сміливо вів себе на допитах.

 

Цикл поезій Т.Г.Шевченка «У казематі» написаний у застінках Петропавлівської фортеці  між 17 квітня і 30 травня 1847 р. Він включає 13 поезій: «Ой одна я одна», «За бараком байрак», «Мені однаково», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко», «Чи ми ще зійдемося знову»,  «Не кидай матері!» – казали», «Чого ти ходиш на могилу», «Ой три шляхи широкії», «Н.Костомарову», «Косар», «Згадайте, братіє моя» (дописана у Орській фортеці).

2-й учень -  «Мотиви невольницької лірики Т.Г.Шевченка.»  ( 1 хв..)

2. Геніальний поет вірив у майбутнє, пророкував його. З його уст звучали слова: "Борітеся — поборете", бо тільки в ''своїй хаті своя правда і сила, і воля". У  вірші "Світе ясний! Світе тихий!..." Шевченко змальовує  вільне суспільство, "нову хату", про яку мріяв. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." -  одного  з найвеличніших творів світової лірики про відданість митця вітчизні, сповідь поета перед людьми. Його основний мотив — поєднання в житті людини громадянського й особистого.

Весь цикл «В казематі», є своєрідним про­логом до «невольничої» лірики Шевченка, складається з 13 віршів. Пізніше поет додав до цього циклу ще дві поезії. Тугою віє від поезій «Не кидай матері!», «За байраком байрак», «Чого ти ходиш на могилу?». Вірш «Косар» — роздуми про те, що смерть нікого не минає, і його «не мине, на чужині зотне, за решоткою задавить». Особливо смутно стає, коли читаєш «Ой три шляхи широкії».

Цикл поезій  Т.Г.Шевченка  «У казематі»   розповідає   про тяжку долю рекрутів, і тут, за ґратами, поет викриває насильство і гніт («Рано-вранці новобранці…»). Однак не мотиви самотності визначають загальний настрій циклу. Шевченко співчуває людському горю («Ой одна я, одна»), оспівує милу його серцю природу Украї­ни («Садок вишневий коло хати»). Не можна не згадати «Садок вишневий коло хати…», - бо  це  найбільш відомий вірш циклу, який хвилює нас  своєю позачасовістю і постає символом невмирущості  нації, яка вміє і любить і працювати, і співати, і жити. Між рядками віршів циклу «В казематі» прочитується ще один мотив — прагнення до волі. Це головна тема поезій Шевченка періоду  ув’язнення  та  заслання.               Ми  Ще раз переконуємося, що, незалежно від умов, у яких перебував поет, подумки він був на рідній України, прагнув їй волі, співчував знедоленим. Цикл віршів Т. Шевченка «В казематі» започаткував низку творів, написаних у засланні. 

 ОТЖЕ, провідні мотиви циклу — самотність, кохання й розлука, любов до України та її народу, прагнення волі, заклик бути вірним народові, Україні, тривожні думки про майбутнє. Тому, через їх високу патріотичність, проникливість,  теми віршів цього циклу є темами   усієї   творчості  Поета.

 

 

• 4.3.    Слово вчителя:   (0,3 хв..)

• На домашнє завдання  - групі учнів «Художники» -   було доручено створити ілюстрації за  поезіями із  циклу « В казематі»?  Т. Г. Шевченка. 

Погляньте, діти, вони перед вами. Цей ______________________________________________, Інший ___________________________________________________________________________,  а малюнок Анни передає мотив поезії "Садок вишневий коло хати".

•               Слово вчителя:  (0,5 хв..)   Чому ми сьогодні,діти, повертаємося до поезії, яку вивчали раніше, як гадаєте? (відповіді учнів) А тому , що ця поезія має допомогти нам у вивченні нової теми. Із усіх поезій  циклу «В казематі» найчарівніша, мабуть,  -"Садок вишневий коло хати". Це - неперевершений зразок інтимної лірики поета. Бо  перебуваючи  у казематі,  далеко від рідного краю, Шевченко згадує українську природу, пісні, звичаї, дуже сумує і тужить -  і  все це він передав  у маленькій поезії.

•               Слово вчителя:   Давайте пригадаємо з вами зміст цього  ліричного твору. Приготуйтесь висловити   бачення мрії Тараса  Шевченка в цій поезії.

4 .4. Образотворчо – мистецька хвилинка:  (1 хв..) Учням роздаються листочки з текстом поезії.

 Завдання учням – письмове за листочками: записати 2-3 словами враження і відчуття, бачення змісту поезії.

МЕЛОДІЯ. Виразне читання  поезії  «Садок вишневий коло хати…»    (Підготовлений  учень читає поезію). Мелодія - спів птахів: 0,3 -0,4 хв..

4.5. Прийом « Усне малювання. »  (0,5 хв..)

 

 Діти  -  Опишіть , який ви  уявили вечір?

 

* Тихий, теплий, лагідний вечір,

            - Передайте, що ви «чули», «бачили», «відчули»?...

 

* Почули гарний спів дівчат, спів соловейків, вечірній голос цвіркунів,

* Сімейний затишок і злагоду,

* Спокійний вечір після важкого робочого дня,

 

             - Якою ви побачили в цій поезії мрію  Тараса Шевченка про родинне життя ?

* Це мрії про  родинне щастя, благополуччя,

* Мрії про злагоду і затишок в оселях українців,

* Це мрії про щасливу долю,

* Це туга за рідним прекрасним краєм.

 

4.6. Створення проблемної  ситуації. (0,75 хв..)

• Слово вчителя:

Вірно ви зауважили,поезія  ця викликана спогадами про рідний край, Любов’ю до УКРАЇНИ…І тому, мабуть,  через свої поневіряння по світу, Шевченко завжди мріяв жити тут, в Україні : «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть», пише Митець -  «поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу» , зрештою, вмерти на рідній землі: «серце холоне… як подумаю, що може мене похоронять на чужині..»  І раптом  він  все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні»!?

4.6. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»  ( 1,5 хв..)

 (Відповідати по одному, швидко, не роздумуючи і не коментуючи,  всі вони записуються на дошці.)

-  Як ви розумієте ці слова? Чому так пише великий  Кобзар?Що ж  змусило Шевченка написати такі гіркі слова? Чи  йому справді  байдуже до України? (Складні життєві обставини, арешт і передчуття жорстокого присуду, неволі; не байдуже  в якій країні буде жити, а тому звучить щире вболівання за долю України ) Відповіді учень  записує  всі на дошці,   ВЧИТЕЛЬ систематизує, аналізує, відкидає хибні, для подальшого уроку відбирає головні.

 

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

5.1. Виразне читання поезії «Мені однаково, чи буду…»  (1,3 хв.. - 1,15 хв..)

 

- Давайте ознайомимося зі змістом   поезії  “Мені однаково, чи буду…” Прослухайте її в аудіозапису.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ.  Тут виразне читання , це  -  прослуховування  в  аудіозапису  та  заздалегідь підготовленим учнем   поезії  «Мені однаково, чи буду…»

 

5.2.  Формулювання проблемного завдання:  (0,3 хв..)

     

МЕЛОДІЯ. Мелодія Людвіга Ван Бетховена. («Арабатский   конь»)

 

• Слово вчителя:

Поезія – на одну хвилину. У ній – доля  і митця, і України. Так може лише Шевченко.

То Хто  ж такий пророк? Чи можна Шевченка назвати такою людиною, яка могла передбачати подальшу долю кожного українця, долю рідного краю? Так, це поет, який прагнув ставити своє життя у залежність від народного.

 

                     * Отже,  наше проблемне завдання:

               Визначити основний мотив  поезії “Мені однаково,  чи буду”,  її  ідейний зміст.

 

• Слово вчителя:

 

5.3. Завдання учням: спробувати передати відчуття, що переживав поет під час написання.

 

 

 

5.4.  Озвучення восьмикласниками  вражень від прослуханого (фронтально). ( 1 хв..)

Мелодію вимкнути.

 

• Слово вчителя:

Діти,  передайте свої враження від поезії, розпочніть словами - « На мій погляд, вірш…»

- Чим схвилювала  вас поезія?  Що переживав поет під час написання?

- Яким уявляється вам поет під час написання цього твору?

 

(Орієнтовні відповіді учнів) (0,5 хв..)

 

             - Поезія схвилювала відчаєм поета, безнадією,   викликає  розуміння  і повагу   поетове щире вболівання за свій народ, країну, бентежить  його  нещаслива доля;

 

- Уявляється поет зневіреним, у відчаї, а потім – категорично рішучим, впевненим, наполегливим борцем;

 

         - Митець, вбачаючи небезпеку, яка нависла над його народом, над його землею, гостро переживає через це.

 

5.5. Виразне читання учнями  поезії «Мені однаково, чи буду...»  (фронтально)  ( до 2 хв..)
 

Учні  за бажанням  читають поезію 2 рази  по колу. ( По чотири – шість рядків.)

____________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________

 

 

 

 

5.6.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА (для очей)   (0,5- 1 хв.) Луна мелодія, під неї учні відпочивають.

Людвіг  Ван Бетховен «Мелодія сліз»

 

Час очам відпочивати, вправу “  Жмурки”  починати.

Заплющіть очі, відпочиньте, Під мелодію чарівну намалюйте коло рівно,

Два плюси червоний, синій.  Вправу двічі повторіть  й до роботи перейдіть.  

 

VІ.  Ідейно-художній аналіз поезії   Тараса  Шевченка  “  Мені однаково…”

 

6.1. Робота з текстом твору. Евристична бесіда за запитаннями, обмін враженнями: (4 хв..)

1. Яким настроєм пройнята поезія? ( Пройнята настроєм розпачу і суму.)
2. Пригадайте,  в  яких життєвих обставинах був  написаний вірш «Мені однаково...».( Під час арешту і перебування в казематі. )
3. Над чим Тарас  Шевченко розмірковував у творі? (над власною долею, безталанням, та ще більше непокоїть  поета доля України)
4. Чим зумовлений, на вашу думку, саме такий початок: «Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні...» ?  (Власним розпачем та недолею України.)

5. На скільки частин можна поділити поезію? Прогляньте за текстом. ( На дві)

 

6. Як протиставляються дві змістових частини у поезії і як формують вони  головну думку твору? Доведіть це. (Поезія складається з двох смислових частин. У першій наявний  мотив байдужості, невідворотності майбутнього,  а в другій – автор собі суперечить.)
7. Яка з них важливіша? Чому?   Зачитайте головну частину.                                                                                            (  Головна  частина:

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

•               Слово вчителя:  Слово за словом, рядок за рядком за рахунок градації  (посилення,    зростання) емоцій, нагнітається  напруга, й нарешті читач приходить до найвищої  “точки” – відповіді на питання, а що ж неоднаково поетові? І з’ясовує, що найголовніше сказано в останніх п’яти рядках.)

8. Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя? (Розпач змінюється впевненістю, вдавана байдужість – наполегливим окликом»)    

 

9. І  як змінюється настрій  у другій частині поезії?   Чому?  Які думки не дають спокою поетовій душі?  Чим вони зумовлені?

             ( Дуже важко повірити у запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, - все це для того, щоб наголосити:  Шевченкові,  звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків, який саме і звучить в другій частині поезії:

Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні  Її, окраденую збудять... Ох, не однаково мені.)

 

10.  Які образи є у поезії, крім ліричного героя?  Яка їх роль у творі?

(Образи сина та батька. Вони надають виразності і зримості, зокрема картина молитви. Читач уявляє вечір, коли в сімейному колі батько розповідає малому про життя мученика, рівного біблейським, і наказує “молися” сину, щоб  згадувати замученого за Україну.)

 

 

 

 

6.2. Коментар вчителя: 

 

•               Слово вчителя:  Що таке молитва?  Чому письменник хоче, щоб молодь не забувала тих, хто загинув заради волі  і щасливого життя на Україні, і молилась за неї? ( Відповіді учнів – 1-2)

Бо Молитва - Це також мотив народної моралі українців, зрештою – традиції молитися  за безневинних святих,    це як вінець віри,- просити  захисту у надприродних сил.)

Ці глибокі роздуми поета про важливі для нього речі, про власну майбутню долю і про  долю України – є прикладом філософської лірики. Давайте  з’ясуємо, що  таке філософський твір? – попрацюємо з теорією літератури.

6.3. Робота в парах із  дидактичним матеріалом. « Різновиди лірики ».   Папки  з  т/л.. (2 хв..)

• Слово  вчителя:     Завдання: Прочитайте, ознайомтесь із новими поняттями теорії літератури, занотуйте визначення філософської  і громадянської лірики,  і поняття -  оксюморон.

• Слово  вчителя:            Сьогодні ми з вами познайомились з філософською лірикою на прикладі поезії «Мені однаково, чи буду..»  Філософська лірика – вірші – роздуми над питаннями буття і смерті про всеосяжне осмислення митцем світу, ролі і місця ліричного героя в ньому, готовності особи до самопожертви  для блага народу. Тепер поглибимо це поняття. Дізнаємось, що таке філософський твір  та  громадянська  лірика.

6.4.  Робота в зошитах. (2 хв..)                                                                                                                       Занотувати основні  поняття Т/ Л. - філософської  і громадянської лірики,  та  поняття -  оксюморон.

Додаток1. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ.

 

Лірика — рід літератури, художнє втілення людських думок, почуттів, переживань, настроїв, викликаних певними подіями чи обставинами життя.

А що ж таке ліричний герой? Це особа, чиї переживання й роздуми описані автором у ліричній поезії. Нерідко

Ліричний герой – це сам автор та його сучасник-однодумець.
Обрамлення — початкова й остання частина в творі, яка, в рамку, вкладає розповіді про інші події.

Ліричний цикл – це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою та спільними почуттями.

Види ліричних творів : Залежно від змісту ліричні твори умовно поділяються на такі види: громадянська, філософська, пейзажна, релігійна, сатирична та інтимна лірика.

Філософська лірика — поетичні твори, в яких виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані складними роздумами над проблемами буття та осмисленням світу, сенсу людського життя, добра і зла.
Громадянська лірика — поезія, в якій виражені думки і почуття, викликані суспільно-політичними тогочасними явищами;

Інтимна  або особиста  лірика — це  твір, де настрої поета викликані його спогадами про рідний край;

Пейзажна лірика — твір, в якому передані настрої ліричного героя, викликані спогляданнями природи;

Додаток 2. ХУДОЖНІ  ЗАСОБИ МОВИ. (ТРОПИ.)

Образність поетичного твору досягається передусім через використання автором тропів (слів і зворотів, вжитих у переносному значенні):

це епітет (художнє означення,  виражене  поетичним прикметником),

порівняння, метафора (поетичне перенесення),

алегорія / уособлення  (образне інакомислення),

гіпербола (поетичне перебільшення),

іронія (приховане глузування чи висміювання).
оксюморон (вид метафори, вислів полягає в поєднанні ознак предметів і явищ нібито несумісних.

Н-д: «осінь співала весняні пісні.»)

 

 

До фонетичних художніх засобів належать: 

алітерація (повторення приголосних)

асонанс (повторення  голосних),

звуконаслідування (відтворення звуками людської мови крику птахів, тварин, звучання предметів).
Синтаксичні художні засоби:

інверсія (порушення прямого порядку слів у реченні),

анафора (єдинопочаток у рядках),

Риторичне запитання (яке не вимагає відповіді),

повтор, обрамлення (однакові початок і закінчення вірша),

антитеза (протиставлення),

риторичні звертання та оклики.

Основною особливістю віршованих творів, що відрізняє їх від  прозових, є ритмічність, або віршовий ритм, який досягається правильним чергуванням наголошених і ненаголошених складів, а також співзвучним закінченням рядків (римою) завдяки цьому ритмічно організована мова стає мелодійною, емоційною й виразнішою.

Додаток 3. СТОПА.  ВІРШОВАНІ РОЗМІРИ ПОЕТИЧНОГО  ТВОРУ.

Наголошені і ненаголошені склади у віршах розподіляються по-різному. Наголоси здебільшого падають на один з двох або з трьох складів. Тому кожний рядок вірша можна поділити на стопи.

Кожен рядок вірша поділяється на стопи.

Стопа — це повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один або два ненаголошені. Стопи бувають двоскладові і трискладові.

Якщо у поданих рядках є ненаголошені склади,  це — пірихій, допоміжна стопа з двома ненаголошеними складами. Пірихій може заміняти ямб або хорей, але самостійно не вживається і на визначення віршового розміру не впливає.
Група віршованих рядків, об'єднаних одним змістом, інтонацією і римуванням, називається строфою.                                                                    Найпоширенішою є чотирирядкова строфа.

Двоскладові стопи:

Хорей — З наголосом на першому складі (_І_ и)

Ямб — З наголосом на другому складі (и _І_).

Трискладові:

Анапест — З наголосом на останньому (и и _І_).

Амфібрахій — З наголосом на другому складі—наголошений серед ненаголошених — у стопі(и _І_ и).

Дактиль — З наголосом на першому складі (_І_ и и).

Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається віршовий розмір того чи іншого твору.

Отже, щоб схарактеризувати ритмомелодику певного поетичного твору, треба проаналізувати його ритмічну будову, віршовий розмір, види рим, спосіб римування, особливості строфи.

 

ПРИМІТКА:  поки учні працюють у зошитах – вчитель роздає тексти поезії «МЕНІ ОДНАКОВО» для аналізу художніх засобів.

 

6.5. Опрацювання ідейного змісту твору. (2 хв..) 

* Бесіда за питаннями:  або це може бути коротке  пояснення вчителя.

• Слово вчителя: З’ясуємо  ідейну спрямованість поезії. Дайте відповіді на запитання:

1. Поезія написана після викупу з кріпацтва. Чому ж помирати поет збирається “в неволі”? (Бо він - не кріпак  уже, а Україна   - поневолена і тому болить йому недоля неньки-Батьківщини.  Відкрито пише про гнобителів: “На нашій – не своїй землі…”-  про панство, що  гнітить народ.)

2. Що ж байдуже Т.Шевченкові, окрім життя “в Україні”? (Байдуже  - людська пам’ять: “Чи хто згадає, чи забуде // Мене в снігу на чужині…” , Байдуже, що “ … не пом’яне батько з сином, // Не скаже синові: – Молись, // Молися, сину, за Вкраїну // Його замучили колись. – Байдуже, чи буде // Той син молитися,чи ні…”.)

3.Знайдіть рядки, що відображають тему поезії, сформулюйте її.

 

( Оріентовна відповідь. Головне звучання теми у рядках:   Не однаково мені,    Як Україну злії люде    Присплять, лукаві, і в огні   Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені…

Зображення відданості митця Вітчизні, роздуми про важку долю рідного краю, привселюдна сповідь поета перед  народом - це і є тема твору.. Відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові.)

 

4. Що свідчить про небайдуже ставлення поета до подальшої долі рідного краю?

У яких рядках звучить ідея твору?  ( Це  уславлення патріотизму та нескореності ліричного героя, віра автора у неминучість перемін на краще у долі свого народу.)

 

6.3. Художні особливості твору.  Аналіз художніх засобів поезіі. (4 хв..)

 Робота за  текстом.

 

• Слово вчителя.      Бесіда   з   учнями  за запитаннями:

 

• Як Тарас  Григорович Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій — не своїй  землі).
• Що це за художній засіб? ( Це   оксюморон.)
• Прокоментуйте рядки з твору Шевченка.  Визначте в них  художні засоби.

 

• « На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі.»  (епітет і оксюморон)

• Знайдіть в тексті рядки – протиставлення.  Зачитайте їх.

• «Менi однаково, чи буду Я жить в Украïнi, чи нi.»  та «Як Украïну злiï люде
  Присплять… Ох, не однаково менi.»     (Тут в  тексті використовується  антитеза – художнє  протиставлення.)

• Діти, а чи помітили ви у поезії народознавчі елементи? Назвіть їх.                                       Які  вірування згадує  поет в цих рядках твору? Яка  їх  роль у тексті? Зачитайте їх.

• «I, неоплаканий своïми, В неволi, плачучи, умру…» та «  Молись. Молися, сину: за Вкраïну Його замучили колись.» (Віра в Бога  і його захист – як остання надія на допомогу. )

Коментар вчителя: Тут присутнє використання народознавчого мотиву – МОЛИТВА, як опосередкована згадка «  Молись. Молися, сину: за Вкраïну  Його замучили колись.» У тексті є натяк на прообраз святих, а вони – як відомо, - безвинні.  Це пряме порівняння  до того, що Шевченка теж безвинно кинули  у каземат, і він ладен страждати за Україну.)

 

• Про який обряд з народрознаства  згадує Шевченко?  Знайдіть і зачитайте його з тексту.

• «I, неоплаканий своïми, В неволi, плачучи, умру…» та   «I не пом'яне батько з сином.» (Натяк на обряд поховання, коли небіжчика обов’язково мають оплакати, пом’янути  рідні люди.)

• Коментар вчителя: Згадка частин  ритуалу поховання «I, неоплаканий своïми, В неволi, плачучи, умру…» та   «I не пом'яне батько з сином.» - ЯК ПЕРЕДЧУТТЯ  наглої смерті, бо  лише   людину, що несподівано  померла на чужині, не поминають і не оплакують свої, рідні, як обов’язкове дотримання   ритуалу   проводу  померлих на той світ.                                                Який підтекст несуть в собі рядки: « Як Украïну злiï  люде  Присплять… і  збудять... Ох, не однаково менi.»

 

Коментар вчителя:   Антитеза : « присплять «  і «зудять»  натякає прямо таки на магічно-ритуальні дії. Натяк не лише на ворогів, а й мова  йде про «наслані», «наврочені»  нещастя, коли

людина – а  в тексті: народ,Україна -  сама не може собі зарадити, допомогти, це про те, коли  людина не дає собі чіткого уявлення – як вона живе, що з нею відбувається.)

Отже, у  тексті глибоко прихований також народознавчо-фольклорний мотив – обряд поховання, обряд насилання. Це є доказом того, що Шевченко добре знав народні звичаї, традиції, обряди, вірування, фольклор та непомітно нанизував їх у зміст своїх творів.

 

6.4. Робота в зошитах, обговорення: (1 хв..)

 

* Яку будову має поезія, визначте частини, запишіть їх.

КОНСПЕКТ:

1.  Композиція:  вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків — перша частина,

5 рядків — друга, ГОЛОВНА. Побудований твір на протиставленні, функцією зв'язку й протиставлення між  частинами наділений сполучник   та.

2. Обговорення:  (матеріал на дошці)   

      3.  Робота з картками окремих учнів.  (Картки 1-3) (Слабші учні працюють за картками з  текстом), а інша частина класу працює за змістом слова «ОДНАКОВО»

-    Як часто Шевченко використовує слово «ОДНАКОВО» ? ( 5 разів ! )

-    Як ви можете прокоментувати доцільність вживання  аж 5 разів одного й того ж  слова? На чому ним наголошує  поет?

 

( орієнтовні відповіді учнів…)

           Після відповідей учнів  учитель відкриває на дошці  підказку – плакат.

 

 

- З’ясувати роль повторів слова : «ОДНАКОВО»

Дана поезія – це  глибокі  внутрішні переживання героя. Тут є поєднання особистого і громадянського.

А слово «ОДНАКОВО» звучить п’ять разів, бо має такі смислові відтінки значень:

1 однаково – спокійно, врівноважено;
2 однаково – байдуже, зневажливо;
3 однаково – висновок, підсумок;
4 однаково - пристрасно, рішуче, з болем; нестримно;
5 однаково – стримане ридання, емоційно;
Слово  вчителя: Отже, слово однаково змінює настрій і зміст поезії – герой , як і поет - переходить від  вдаваної байдужості, пригніченості – до палкого заклику. Бо останній рядок вірша “Ох, не однаково мені”, – що стає своєрідним рефреном, – це крик згорьованої душі, її стогін і ридання, що рвуться назовні. ”

• (додатковий матеріал)

 СЛОВО -  “Однаково”,  є  “головним словом вірша”,  поет вживає кілька разів. Який емоційний смисл вкладено у нього в кожному випадку? Повторюючись п’ять (!) разів, воно  ніби цементує твір. Кожного разу воно має іншу змістову функцію. “Перше мені однаково вимовляється спокійно, з ледь стримуваним хвилюванням. Друге однаковісінько – вдавано байдуже, тут герой уже опанував себе. Третє мені однаково звучить як висновок над роздумами про підпорядкованість особистої волі народним інтересам, тому тут вчувається інтонація категоричності. Та вже через рядок четверте слово у фразі “Та не однаково мені” звучить зовсім по-іншому: рішуче, пристрасно, з таким болем, що коли б вимовив його ще раз, то заридав би. Так воно й сталось.

 

6.5. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА (для тіла) – 1хв.                                                                              (35 хв..)

Шевченко любить Україну? Коли так- підіймись! В долоні плескай - раз, два, три !

Тарас страждає на чужині ? Руки вгору підійми.Він чудовий на портреті, він красивий, молодий? Якщо так – руки в боки  відведи, зроби два кроки вліво. Згодні ви, що наш Тарас Пророком для всіх нас? Поверніться вправо, вліво, До товариша всміхніться. Перевели дух і сіли, Щоб ми тему закріпили.

 

Додаток.  КАРТКИ

 

Картка № 1

1. Що мав на увазі Т. Шевченко, зазнаючи у творі: «На нашій — не своїй землі»? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Яким чином, на вашу думку, дана поезія пов'язана з біографією письменника? Наведіть переконливі приклади.

3. Твір «Мені однаково, чи буду» поет пише під час свого перебування: а) у Петербурзі; б) на службі у пана Енгельгарда; в) В казематах; Г) на солдатчині.

 

Картка № 2

1. Дослідіть, чому поет називає Україну славною?

2. Що зумовило поета під час перебування в казематі написати даний твір? Чи було це закономірним? Особисту думку аргументуйте.

3. Поезія «Мені однаково, чи буду» Т. Шевченко написана у: а) 1951р.; б) 1947р.; В) 1899р.; г) 1927р.

 

Картка № З

1. Доведіть, що Т. Шевченко не був байдужим до важкого становища, життя народу на Україні? Відповідаючи, наведіть переконливі факти з поезії «Мені однаково».

2. Як ви вважаєте, яким чином поет свою недолю пов'язує зі стражданнями уярмленого народу? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Люди, які Україну «присплять», у творі названі:

А) лихими; б) Лукавими; В) жорстокими; г) щирими.

VІІ.  Закріплення. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.: ( 4,5 хв..)

7.1. Творча робота - групова робота: (2- хв..)

Прийом  « Гронування. »  Складіть інформаційне ґроно: «Що байдуже і  не однаково  в житті  для Т. Шевченка?» Складіть таблицю , опираючись на текст.

Застосовуючи фактичний матеріал поезій, створіть фігурну схему по картці: (4 групи)
І група – написати, що байдуже письменнику.

ІІ група – написати, що не однаково поету.

Т. Шевченку
байдуже	не однаково
Чи буде жити на Україні, Чи хто згадує про нього, чи забуде, Чи буде син молитись за Україну, В неволі, плачучи, умре	Як Україну злії люди присплять, Лукаві присплять рідній край, В огні Україну, окрадену, збудять, Чи буде молитися син за долю рідного краю

***Перевірка виконання  вправи -  учням  зачитати відповіді,  збір карток для перевірки.

 

7.2. Вирішення проблемного завдання: (1,5 хв..)

 

• Слово  вчителя:

Тепер ми можемо зробити  підсумки з  нашого проблемного завдання: який основний мотив  поезії “Мені однаково, чи буду”, його ідейний зміст.

 

 

 

(Орієнтовні відповіді учнів)

-  у поезії звучать мотиви неволі,

-  є мотиви стійкої громадянської позиції,

-  наявні уболівання ліричного героя  за Україною,

-  наявне  в поезіях дивовижно правдиве передбачення долі України,

-  бачення  можливих нещасть і духовних утрат України,

-  провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за Батьків­щину.

 

МЕЛОДІЯ.

7.3. Висновок вчителя: (1,3 хв..)  МЕЛОДІЯ.   Розповідь під мелодію  «Скрипки Ібрагіма » baseofmp3.com_Velichne_stolttya_Roksolana_-_Fon_Muzigi_7

 

 Провідний мотив поезії: Головний  мотив поезії - це заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні. Шевченко виступає як патріот, його найбільше хвилює не особиста доля, а доля України. Бо якщо порівняти  інтереси свої і народні, то власні доля, особисте щастя, і навіть слава – ніщо. А  любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних - це ідея твору: і життєве кредо Шевченка - любити ближнього, свій народ, Батьківщину. Про що  ж   попереджав Шевченко українців? Сумна доля чекає в’язня, але не це головне, а те, що трагічна доля чекає  на Україну! І як справжній патріот саме через це найбільш карається поет.  Тому у цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації -  і найзлободеннішу проблему  сьогоднішнього дня: окраденість у час оновлення та відродження. Тому з повним правом можна вважати поезію «Мені однаково, чи буду...» зверненням-попередженням сучасному поколінню українців. Останні рядки поезії можна назвати пророчими.

 

7. 4.Висновки. Метод «ПРЕС». ( 1,5 хв..)  (ЯК буде час)

 

Вмотивуйте, аргументуйте або спростуйте тезу: Чи присутня в поезії “Мені однаково, чи буду…”   пророча далекоглядність та мудрість Шевченка?

Я вважаю,що..._________________________________________( висловлення думки, позиції,погляду)

Обгрунтування…___________________________________________Тому що( у текст говориться так)
Приклад..._________________________________________________________( цитати, характеристика)
Висновки…______________________________________Таким чином...(залик прийняти вашу позиію)

Перевірка виконання  вправи -  учням  зачитати відповіді.

 

7.5 Перевірка кількох учнів виконання завдання «Метод-Прес» , коментування та виправлення хибних думок та збір карток.

 

VІІІ .  Підбиття    підсумків    уроку:  (2хв)

8.1.  Прочитайте вислів про Шевченка  і скажіть: ( 1,5 хв..) 

Коли я писав мої вірші, я, як міг, шукав "Кобзаря", цю пісню пісень Шевченка,
і не міг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно. І ось тепер я бачу, що не прогадав би, якби заплатив найвищу ціну бодай за один із його  творів…"

Шолом-Алейхем

• Чому письменник  називає  творчість Кобзаря Піснею Пісень?
• Відповідь учня: ПІСНЯ ПІСЕНЬ- це назва біблійної книги, написаної нібито староєврейським царем Соломоном (993-953 до н. е.). Цей твір, в основі якого лежать староєврейські весільні пісні, у високопоетичній формі уславлює почуття кохання.

Набувши переносного значення, цей вираз вживається для характеристики найбільш довершеного твору або прекрасних наслідків діяльності людини.

 

• *Запитання учням: Чи варто заплатити  найвищу ціну бодай за один із його  творів, а саме  за поезію « Мені однаково…»?   Чи варта вона високої оцінки сучасників?
• Вільні відповіді учнів, оцінка поезії …

 

8.2 . Експрес-опитування (метод «Незакінчене речення). Учні відповідають колективно.
 

Поезія «Мені однаково, чи буду...» (0,5 хв.)
 

1.«Мені однаково, чи буду
Я жить ... чи ні». (В Україні). ДЕ?
2. «Чи хто згадає, чи забуде
Мене ... на чужині». (В снігу).ДЕ?
3. «В неволі виріс між...
І неоплаканий своїми». (Чужими). КИМ?
4. «На нашій славній Україні,
На нашій – ... землі». (Не своїй). ЯКІЙ?
5. «Мені однаково, чи буде
Той син..., чи ні». (Молитися).ЩО?
6. «Та не однаково мені,
Як Україну ...
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окрденую, збудять». (Злії люде).ХТО?
 

ІХ .  Рефлексивно- оцінювальний  етап. ( 3 хв..)

 
1.Рефлексія та оцінювання.  ( 1 хв..)

*          Прийом «Мікрофон »

• Чи виправдались ваші очікування від уроку?
• Чи заплатили б ви найвищу ціну за  поезію «Мені однаково»? Чи варта вона високої оцінки сучасників?  Висловіть свої враження і думки.

2. Прийом «Незакінчене речення»  ( 1 хв..)
*              Прийом «Закінчіть речення»:

- «Сьогоднішній урок дав мені можливість задуматись над…»

3.  Рецензії на виступи учнів, оцінка виразного читання поезій Шевченка. Збір зошитів. ( 0,5 хв..)

- ЗА МАЛЮНКИ _______________________________________________________________________

- ПОВІДОМЛЕННЯ____________________________________________________________________

-ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМЯТЬ _______________________________________________________

АКТИВНА РОБОТА НА УРОЦІ _________________________________________________________

 

Х. Домашнє завдання: ( 1 хв..)
Обов’язкове: 1. Вивчити напам’ять вірш Т. Шевченка  «Мені однаково, чи буду …» за  підручником (стор.78-79);

2. Індивідуальні  завдання учням у листах: «Лист від поета» - учень  черговий роздає листи – індивідуальні  домашні завдання.

 

За бажанням: 1.  Проілюструвати (мал..) один з фрагментів вірша “Мені однаково, чи буду…”

 

ХІ. Останнє слово вчителя: На цьому урок закінчено. Дякую всім. Бажаю успіхів!

 

 

 

 

 

 

ХІІ.  Використана література.
Слоньовська О.В. Українська література: підручн. для 8 кл. загальноосвітн. навч. закл./ О.В. Слоньовська. – К.: Освіта, 2008. –  С.109-112.
(Використано матеріал посібника: Клочек Г. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація.  – К.: Освіта, 1998. – 237 с.)

Чупринін О.О. Українська література. 8 клас. І семестр. – Харків: Вид. група «Основа», 2009. – С.61-66.
Шевченко Т.Г. «Мені однаково»// http://www.youtube.com
Шевченко Т.Г. Кобзар. –К.: Вид. центр «Просвіта», 2003. С.163-164.

 http://5fan.ru/wievjob.php?id=13910

http://schoolnovoukrai.ucoz.ru/publ/2-1-0-18

http://5fan.ru/wievjob.php?id=13910

Вірші про кохання та життя - "OnlyArt" / Аналіз віршів та творів / Аналіз вірша Тараса Шевченка “Мені однаково”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ:

 

ДОДАТОК 1.      КАРТКИ УЧНЯМ

Картка № 1

1. Що мав на увазі Т. Шевченко, зазнаючи у творі: «На нашій — не своїй землі»? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Яким чином, на вашу думку, дана поезія пов'язана з біографією письменника? Наведіть переконливі приклади.

3. Твір «Мені однаково, чи буду» поет пише під час свого перебування: а) у Петербурзі; б) на службі у пана Енгельгарда; в) В казематах; Г) на солдатчині.

 

Картка № 2

1. Дослідіть, чому поет називає Україну славною?

2. Що зумовило поета під час перебування в казематі написати даний твір? Чи було це закономірним? Особисту думку аргументуйте.

3. Поезія «Мені однаково, чи буду» Т. Шевченко написана у: а) 1951р.; б) 1947р.; В) 1899р.; г) 1927р.

 

Картка № З

1. Доведіть, що Т. Шевченко не був байдужим до важкого становища, життя народу на Україні? Відповідаючи, наведіть переконливі факти з поезії «Мені однаково».

2. Як ви вважаєте, яким чином поет свою недолю пов'язує зі стражданнями уярмленого народу? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Люди, які Україну «присплять», у творі названі:

А) лихими; б) Лукавими; В) жорстокими; г) щирими.

_____________

Ці завдання -  ЯК буде час

 

ДОДАТОК 2.     

7. 5. Вправа з народознавства -  «Чарівний клубочок». ( 1 хв..)

*Які прислів'я про Шевченка ви знаєте? - продовжіть без зупинки нитку прислів’їв про Кобзаря.

(Орієнтовні відповіді учнів)

• Шевченко народ захищав, а про себе забував.
• Тараса думки будуть жити віки.
• Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.
• Шевченко за народ бідував, бо з народу сам походжав.
• Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.
• Тарасів «Кобзар» - народу великий дар.
• Шевченко Тарас наче  сонце для нас.                                                             
• Шевченкові твори сяють, мов  зорі.    
• У наш чудовий час вічно житиме Тарас
• Цар Шевченка гноїв, та душі не зломив.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3.   

Гра. Хто швидше і  правильно  складе Лото «Парні картки» , щоб визначити художні засоби мови, жанрову характеристику поезії. (1 хв..) 

Завдання І і ІІ  та групі. Знайдіть художні засоби у поезії (епітети, метафори, порівняння і ін..)
 

Завдання ІІІ і ІУ групі. Визначити  тему, ідею, віршований  розмір поезії, жанр.

 

Звертання: « Молися, сину, за Вкраїну його замучили колись…»

Епітети:  люди злії, лукавії, Україна славна, окраденая)

Порівняння: «за Вкраïну Його замучили колись»,- приховане порівняння у змісті, мученики- святі, Його - тобто власне Т.Г.Шевченка.

Оксюморон Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі.

Метафора:   (злії люди Україну присплять, потім…Окраденую збудять).

Тема: Зображення відданості митця Вітчизні, роздуми про важку долю рідного краю, привселюдна сповідь поета перед  народом. Відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові.

Ідея: Уславлення патріотизму та нескореності ліричного героя, віра автора у неминучість перемін на краще у долі свого народу.

Жанр:     Філософська лірика з патріотичним пафосом.

Віршовий розмір:   Віршовий розмір твору — ямб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4.     Випереджальне  домашнє  завдання:

Інформативне  повідомлення  учнів:

1-й учень - «Створення  Шевченком  в казематі поетичної збірки.»

 

1. Весною 1846 р. у Києві Шевченко знайомиться з М. Костомаровим, М. Гулаком, О. Маркевичем та іншими членами таємного Кирило-Мефодіївського братства …

У березні 1847 р. братство було розгромлене. Т.Г.Шевченка заарештувати 5.04.1847 р. під час переправи Дніпром, коли він їхав на весілля до Миколи Костомарова, де мав бути старшим боярином.

 

Поета звинуватили в участі у Кирило-Мефодіївському товаристві, у написанні революційних  творів… З 21квітня  по 30 травня  1847 р. Т.Шевченко перебував у казематі, очікуючи вироку та мужньо й сміливо вів себе на допитах.

 

Цикл поезій Т.Г.Шевченка «У казематі» написаний у застінках Петропавлівської фортеці  між 17 квітня і 30 травня 1847 р. Він включає 13 поезій: «Ой одна я одна», «За бараком байрак», «Мені однаково», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко», «Чи ми ще зійдемося знову»,  «Не кидай матері!» – казали», «Чого ти ходиш на могилу», «Ой три шляхи широкії», «Н.Костомарову», «Косар», «Згадайте, братіє моя» (дописана у Орській фортеці).

 

2-й учень -  «Мотиви невольницької лірики Т.Г.Шевченка.» 

2. Геніальний поет вірив у майбутнє, пророкував його. З його уст звучали слова: "Борітеся — поборете", бо тільки в ''своїй хаті своя правда і сила, і воля". У  вірші "Світе ясний! Світе тихий!..." Шевченко змальовує  вільне суспільство, "нову хату", про яку мріяв. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша "Мені однаково, чи буду..." -  одного  з найвеличніших творів світової лірики про відданість митця вітчизні, сповідь поета перед людьми. Його основний мотив — поєднання в житті людини громадянського й особистого.

Весь цикл «В казематі», є своєрідним про­логом до «невольничої» лірики Шевченка, складається з 13 віршів. Пізніше поет додав до цього циклу ще дві поезії. Тугою віє від поезій «Не кидай матері!», «За байраком байрак», «Чого ти ходиш на могилу?». Вірш «Косар» — роздуми про те, що смерть нікого не минає, і його «не мине, на чужині зотне, за решоткою задавить». Особливо смутно стає, коли читаєш «Ой три шляхи широкії».

 Цикл поезій  Т.Г.Шевченка  «У казематі»   розповідає   про тяжку долю рекрутів, і тут, за ґратами, поет викриває насильство і гніт («Рано-вранці новобранці…»). Однак не мотиви самотності визначають загальний настрій циклу. Шевченко співчуває людському горю («Ой одна я, одна»), оспівує милу його серцю природу Украї­ни («Садок вишневий коло хати»). Не можна не згадати «Садок вишневий коло хати…», - бо  це  найбільш відомий вірш циклу, який хвилює нас  своєю позачасовістю і постає символом невмирущості  нації, яка вміє і любить і працювати, і співати, і жити. Між рядками віршів циклу «В казематі» прочитується ще один мотив — прагнення до волі. Це головна тема поезій Шевченка періоду  ув’язнення  та  заслання.               Ми  Ще раз переконуємося, що, незалежно від умов, у яких перебував поет, подумки він був на рідній України, прагнув їй волі, співчував знедоленим. Цикл віршів Т. Шевченка «В казематі» започаткував низку творів, написаних у засланні. ОТЖЕ, провідні мотиви циклу — самотність, кохання й розлука, любов до України та її народу, прагнення волі, заклик бути вірним народові, Україні, тривожні думки про майбутнє. Тому, через їх високу патріотичність, проникливість,  теми віршів цього циклу є темами   усієї   творчості  Поета.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4.    ФОТОМАТЕРІАЛИ

 

 

        

 

         портрет до слова «Однаково»