31 березня о 15:00Вебінар: Викладання хімії в умовах дистанційного навчання

Урок з презентацією "М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги – протест проти будь - якого насильства над людиною"

Про матеріал
Розробка уроку з презентацією "М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги – протест проти будь - якого насильства над людиною".
Зміст слайдів
Номер слайду 1

12 запитань для найуважніших1. Мандрика 9. Турецький пістоль2. Хурман 10. Жодного3. Семен 11. Дунай4. Прут 12. Вона втонула5. На плоті 6. Дідусь 7. Вона заблукала і побачила, що горять плавні 8. Іван Котигорошок

Номер слайду 2

Сміливість. Рішучість. Патріотизм. Пошана традицій Повага до діда. Товариськість. Жертовність. Відчайдушність. Відданість. Упевненість Остап Соломія. Прагнення до волі Взаємодопомога. Сила воліОптимізм. Вірне і щире кохання

Номер слайду 3

Незакінчене речення. Я захоплююся героями, тому що ... Мені подобаються такі риси характерів героїв ... Цей твір мене навчив ... Я зрозуміла/зрозумів ... Мене вразило …

Номер слайду 4

Домашнє завдання Повторити С.24 – 26. Дати відповіді на запитання підручника (С.133) №1 – 3, 9, доберіть заголовок до кожної частини повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною», 8*АБОдібрати заголовок до кожної частини повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною», скласти діалог між Остапом та Соломією, уявивши, що дівчина повернулася із небуття.

Перегляд файлу

Дата ____/_____/_____ Клас __________ 

Дата ____/_____/_____ Клас __________ 

 

Урок №

Тема. М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги – протест проти будь - якого насильства над людиною.

Мета: охарактеризувати  образи  головних  героїв  твору  (Остапа,  Соломії),  дослідити,  як  випробування  гартують  характер  людини,  як  відбувається  боротьба  проти  будь-якого  насильства  над  людиною;  учити  восьмикласників  осмислювати  вчинки  персонажів,  визначати  типові та  індивідуальні  риси,  розвивати  вміння  робити  власні висновки, аналізувати вчинки героїв; логічне мислення, увагу, пам’ять, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати волелюбність, мужність, винахідливість, зневажливе ставлення до жорстокості і зла.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  портрет  М.  Коцюбинського,  текст  твору, роздатковий матеріал (тестові завдання, картки)

                                    Перебіг уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Відповіді на запитання підручника, цитати до образів повісті

Повторення матеріалу, вивченого в І семестрі.

Повторення змісту народної думи «Маруся Богуславка» (бесіда, тестові завдання)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вікторина «12 запитань  для  найуважніших»

  1. Назвіть  прізвище  Остапа. (Мандрика)
  2. Ким  був  чоловік   Соломії? (Хурман)
  3. Яке  парубоцьке  ім’я  запропонував  Остап Соломії? (Семен)
  4. Через  яку  річку  переправились  герої  твору  перед  Остаповим  пораненням? (Прут)
  5. На чому пливли Остап із Соломією по річці Прут? (На плоті)
  6. Хто  приходить  до  Остапа  у  мареннях? (Дідусь)
  7. Що трапилося у плавнях із Соломією? Що вона там побачила? (Вона   

     заблукала і  побачила,  що горять плавні)

  1. Хто  допомагав  Соломії  визволити Остапа? (Іван  Котигорошок)
  2. Яку  зброю  роздобув  Іван  для  нападу  на  турків? (Турецький  пістоль)
  3. Скількох  турків  здолали  Іван  та  Соломія, намагаючись  відбити Остапа? (Жодного)
  4. Соломія  втонула  в  річці … (Дунай)
  5. Що сталося із Соломією, коли вона з Іваном Котигорошком визволяли Остапа? (Вона втонула).

«Інформаційне гроно» до слова «воля»

Робота в зошитах.

   ВОЛЯ – свобода людини;

                 здатність розвиватися;

                 робити те, що не суперечить моральним цінностям людства;

                 не принижується людська гідність;

                 людина чинить відповідно до своєї природи.

Воля і кохання – ці дві стихії тісно переплелись в житті Остапа та Соломії.

 

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

    М.  Коцюбинський  на  основі  глибокого  вивчення  життя  кріпаків  початку  ХХ ст.  за  допомогою  творчої  уяви  написав  захоплюючу повість  «Дорогою  ціною».  У  ній  письменник  показав  протест проти кріпосництва, який виявився у втечі кріпаків за Дунай у пошуках кращої долі. Події, імена, думки і поведінка героїв та подробиці їхньої  втечі    вимисел  письменника.  Разом  з  тим  усі  події  та  герої правдиві, типові. Типовість у цьому творі виявляється в реалістичному змалюванні  життєвих  фактів  і  характерів  кріпаків  першої  половини ХІХ ст.,  які  письменник  подав  узагальнено.  Втілені  вони  в  індивідуальних  людських  долях  Соломії  і  Остапа    привабливих  героїв,  які діють у конкретних історичних обставинах.

        Тому  сьогодні  на  уроці  ви  охарактеризуєте  живі  образи  Остапа  і  Соломії,  розкриваючи  красу  їхньої  душі,  благородство  прагнень до волі, героїчний характер тощо.

2. Характеристика образів головних героїв твору

2.1. Образ Остапа Мандрика.

2.1.1. План до характеристики героя оповідання.

1. Остап  Мандрика    головний  герой  оповідання  «Дорогою  ціною».

2. Портрет і зовнішність героя

3. Багатоаспектність зображення Остапа:

а) психологічний стан;

б) ставлення до життя;

в) прагнення та цінності;

д) роль діда у вихованні героя, формуванні його поглядів;

д) кохання до Соломії.

4. Риси характеру героя:

а) мужність і бунтарство;

б) ненависть до панів;

в) щирість і доброта;

г) рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

и) оптимістичність, життєлюбність.

5. Остап — борець за волю, щасливе життя поневоленого люду

2.1.2. Матеріал для характеристики образу героя.

       Мужність, відвага, волелюбність, готовність до боротьби, ніжність у ставленні до Соломії, вірність у коханні, любов до життя і рідного краю — такі основні риси Остапа.

      Мужність не покидає його ніколи: ні тоді, коли він закликає народ  скинути  панське  ярмо,  ні  тоді,  коли  він  відважується  на  тяжку і ризиковану втечу, ні тоді, коли йому тяжко пораненому, безсилому доводиться віч-на-віч зустрітися з голодним вовком, ні тоді, коли він вступає у нерівну боротьбу з турецькою вартою.

     В епілозі розповідається про тяжкий життєвий шлях Остапа. Людям,  які  заходять  до  його  халупки,  він  показує  «збасаманений  синій хребет», де списана, як він каже, його «життєпис».

— «Оце ззаду пам’ятка від пана, а спереду, ніж ребрами, маю дарунок від москаля…кругом латаний…Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав».

 

2.1.3. Цитатна характеристика.

«Хай  воно  загориться  без  вогню  й  диму…  Втечу…  Піду  за  Дунай,може, ще там люди не пособачились…» - С.113

«Не  так  мані  страшно  ляха,  як  злість  бере  на  наших  людей:  застромив  віл  шию  в  ярмо  та  й  байдуже  йому,  тягне,  хоч  ти  що…Ех, піду, де воля, де інші люди…» - С.114

«Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною,з усім близьким. Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом  із  зниклим  світлом  в  його  серці  щось  урвалось  і  село  геть одсунулось од його. Остап непомітно для себе зітхнув…» - С.115

«Дивне почуття охопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення  стрепехнуло  його  істоту.  В  один  момент  відчув  він  усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись  ногами  в  ногу,  на  панщизняну  землю,  він  затис  кулак і погрозив на той бік річки». -

«Та  хіба  він  сам  за  весь  свій  двадцятилітній  вік  не  був  лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його,  що  ходив  у  Січ,  а  потім  різав  панів  в  Умані,—  хіба  ж  вони не стали такою худобою? Коли б вони не були панським товаром,то  не  міг  би  пан  розлучити  його  з  Соломією  та  силою  оддати  її за  свого  хурмана,  не  міг  би  сивого  дідуся  катувати  на  стайні  нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».- С.115

«Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю,  яких  він  слухав  затаївши  дух  й  не  зводячи  розжеврілого  ока з уст дідових, будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал».-

«І  враз  Остапові  зробилось  весело  і  легко,  Він  почувся  на  волі. Молода  невитрачена  сила  хвилею  вдарила  в  груди,  розлилась  по всіх жилах, запрохалась на волю…» -

«Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…»

«Остап теж не боявся смерті. Йому тільки хотілось перед смертю побачити Соломію».

 Остап про Соломію: «Вона така добра, так кохала його, вона пішла  за  ним  у  далеку  дорогу,  не  пожалкувала  кіс  своїх  задля  нього,вона доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш».

«Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли злучиться з нею…»

2.2. Образ Соломії.

2.2.1. Орієнтовний план до характеристики героїні твору.

1. Соломія — яскравий, багатогранний, глибокий образ української літератури.

2. Портрет і зовнішність героїні.

3. Риси характеру Соломії:

а) мужність і відвага;

б) вірність і самовідданість;

в) волелюбність і ненависть до гнобителів;г) любов до життя;

д) здатність на самопожертву;е) щирість і душевність;

є) оптимістичність та енергійність.

4. Трагічна доля героїні.

5. Значення образу української жінки.

2.2.2. Матеріал для характеристики образу героїні.

       Соломія — вродлива і сильна жінка. Вона має високу і міцну, «як на доброго мужика», постать, гарне, «свіже, повне обличчя, з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся».

Тяжким  і  нерадісним  було  життя  Соломії,  яку  пан  силою  віддав заміж  за  нелюбого  чоловіка.  Щоб  визволитись  з  цього  подвійного рабства    від  поміщика  і  нелюба    Соломія  разом  з  Остапом  тікає за Дунай. Енергійна, вольова, дужа, вірна подруга Остапа, вона терпляче  переносить  всі  злигодні  мандрівного  життя  і  не  раз  допомагає Остапові в дорозі, рятує його з біди.

Самовіддано  бореться  Соломія  за  життя  Остапа:  вона  виводить його з плавнів, невтомно працює, щоб заробити собі й йому на проживання,  продає  свій  одяг,  щоб  викупити  Остапа  в  жовнірів.  Найяскравіше виявився героїчний характер Соломії і готовність її на самопожертву,  коли  вона,  рятуючи  Остапа,  гине  у  хвилях  Дунаю.  Як і  поранений  Остап  у  плавнях  з  останніх  сил  боровся  за  життя,  так тепер  Соломія,  тонучи,  напружує  всі  сили,  щоб  дістатися  до  берега,бо «там так гарно, там сяє сонце, там зелено, там небо синє, там радість, життя… Душа рветься до сонця».

Трагічна доля Остапа і Соломії, їх поневіряння в Туреччині свідчить про те, що всюди, де володарюють пани, трудяща людина не може знайти для себе щастя.

2.2.3. Цитатна характеристика.

«Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік,і панщина, й життя моє безщасне…Пропадай воно все пропадом…Піду і я світ за очі… Все ж за тобою хоч серцеві легше буде. – С.117

 Вона не мала часу на обережність — комиш бив її по лиці і навіть скалічів ногу. Та то були дрібниці. Коли б швидше знайти Остапа,вона  тоді  знов  подасться  на  розвідки,  тільки  не  буде  такою  дурною, не забуде значити дорогу.- С.124

«Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і виглядав її з очеретів. Їй жаль стало молодого змарнованого життя…»- С. 124

«Ні, вона не хоче гинути отут! Як тільки на світ займеться і можна буде  йти,  вона  піде  просто,  просто  і  буде  йти,  аж  поки  дійде  до краю.  Вона  знайде  там  людей,  оддасть  їм  усі  свої  гроші,  що  висять  зашиті  в  торбинці  на  шиї,  і  з  ними  обшукає  плавні  та  знайде Остапа».

«Соломія все йшла. Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць  тіла  і  йшла  уперто  і  завзято  з  вірою,  що  її  широкі  й  високі груди зламають усі перешкоди».- С.125

«Люді добрі,— благала Соломія, стоячи на колінах,— змилуйтесь,прийміть нас до хати… Ви ж бачите — пропадаємо… Чоловіка мого прострелено, він ледве живий, мало не загинули ми в плавнях…Я вам оддячу, я вам одроблю… Візьміть усе, що маю… все… та не кидайте нас… Ось нате…». – С.129

3. Кола Вена (порівняльна характеристика героїв повісті)

4. Символіка у творі

1)  Щоб  підкреслити,  що  Остап  на  все  життя  зберіг  любов  до  волі,письменник в епілозі змальовує вітер, який у сприйманні Остапа наділяється  рисами  живої  істоти.  (Вітер  у  народної  творчості  — символ  волі.)

 2) Туман у творі сприймається як цілком конкретна картина. В той же час він символізує безперспективність, невідомість шляху, який обрали  герої  повісті.  Як  світло  де-не-де  блимало  крізь  млу  туману,так їхня надія пробивалася через морок сумних думок.

3) Порівняння «ніч тяглась довго, безконечно, як смерть» з великою силою передає внутрішній стан Соломії й хворого Остапа, які напружено чекали ранку.

5. Опрацювання ідейно-художнього змісту повісті

 Яким був циганський виселок? Опишіть його за допомогою тексту  повісті. – С.129

 Як Соломія віддячила циганам за допомогу? («З цими словами Соломія зірвала з шиї торбинку і висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних монет») – С.129

 Чим займалися цигани?

 Що  сталося  з  циганами  й  Остапом? 

V частина

 За яких обставин Соломія зустрілась з Котигорошком?

 Яким  чином  Соломія  вирішила  визволити  Остапа  з  ув’язнення?

 Що вирішила Соломія для визволення Остапа?

 Чому  на  думку  Остапа,  спина  є  його  життєписом?  («Оце  ззаду пам’ятка  від  пана,  а  спереду,  між  ребрами,  маю  дарунок  від  москаля…кругом  латаний…з  тим  і  до  бога  піду…Дорого  заплатив  я  за волю, гірку ціну дав…») – С.132

 Що мав на увазі герой, зазнаючи: «Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає й не дочекається, коли залучиться з  нею…» - С.132

 Яке значення має епілог твору?

 Чому повчає повість М. Коцюбинського?

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Вікторина «Пізнай героя за його висловлюванням»
1. «Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…» (Остап)
2.  «Бунтар… гайдамака! Він мені людей баламутить!» (Пан)
3. «…Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані». (Панночка)
4. «Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа… Прощавай!» (Соломія)
5.«Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» (Остап)
6. «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…» (Пан)
7. «За Дунай, у Січ із тобою… Приймаєш товариша чи не приймаєш?» (Соломія)
8. «Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…» (Соломія)
9.«Шукай тепер, пане, парубка з молодицею… ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)
10. «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, господи, й завтра. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)
11.«Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..» (Остап)
12.«Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…» (Остап)

VII. Підсумок уроку

Проблемне питання

«Чому М. Коцюбинський назвав свій твір «Дорогою ціною»? Чи вдала ця назва?»
Мікрофон:
Я захоплююся героями, тому що...

Мені подобаються такі риси характерів героїв...

Цей твір мене навчив...

Я зрозуміла/зрозумів...

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

 

IX. Домашнє завдання

Повторити С.24 – 26.

Дати відповіді на запитання підручника (С.133) №1 – 3, 9, доберіть заголовок до кожної частини повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною», 8*.

АБО

дібрати заголовок до кожної частини повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»,

 скласти діалог між Остапом та Соломією, уявивши, що дівчина повернулася із небуття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка №1

1. Висловіть  своє  ставлення  до  Соломії,  яка  заради  коханого  пожертвувала власним життям? Як би ви повели себе, перебуваючи на місті героїні повісті?

2. Вірним товаришем, що приносить Остапові всякі звістки світу, є: а) лелека; б) шум комишу; в) дощ; г)  вітер.

3.Циганський виселок складався з: а) однієї школи і п’яти хаток; б) млина і двох хаток; в) трьох хаток; г) хати-читальні і двох мазанок.

 

 

Картка №2

1.Складіть план до ІV частини повісті «У циган».

2. Складіть план до V частини повісті «Боротьба за врятування Остапа»

___________________________________________________________________________

 

Картка №1

1. Висловіть  своє  ставлення  до  Соломії,  яка  заради  коханого  пожертвувала власним життям? Як би ви повели себе, перебуваючи на місті героїні повісті?

2. Вірним товаришем, що приносить Остапові всякі звістки світу, є: а) лелека; б) шум комишу; в) дощ; г)  вітер.

3.Циганський виселок складався з: а) однієї школи і п’яти хаток; б) млина і двох хаток; в) трьох хаток; г) хати-читальні і двох мазанок.

 

 

Картка №2

1.Складіть план до ІV частини повісті «У циган».

2. Складіть план до V частини повісті «Боротьба за врятування Остапа»

___________________________________________________________________________

 

Картка №1

1. Висловіть  своє  ставлення  до  Соломії,  яка  заради  коханого  пожертвувала власним життям? Як би ви повели себе, перебуваючи на місті героїні повісті?

2. Вірним товаришем, що приносить Остапові всякі звістки світу, є: а) лелека; б) шум комишу; в) дощ; г)  вітер.

3.Циганський виселок складався з: а) однієї школи і п’яти хаток; б) млина і двох хаток; в) трьох хаток; г) хати-читальні і двох мазанок.

 

 

Картка №2

1.Складіть план до ІV частини повісті «У циган».

2. Складіть план до V частини повісті «Боротьба за врятування Остапа»

___________________________________________________________________________

 

Картка №2

1.Складіть план до ІV частини повісті «У циган».

2. Складіть план до V частини повісті «Боротьба за врятування Остапа»

___________________________________________________________________________

Картка №2

1.Складіть план до ІV частини повісті «У циган».

2. Складіть план до V частини повісті «Боротьба за врятування Остапа»

Завдання:  поділіть риси характерів героїв на ті, які :

а)стосуються слова «воля»;

б)стосуються слова «кохання».

 

ВОЛЯ

КОХАННЯ

ОСТАП

а) мужність і бунтарство;

 б) ненависть до панів;

 г)рішучість і винахідливість;

д) здатність до ризику;

е) терпимість і волелюбність

 

в) щирість і доброта;

є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії;

ж) вірність у коханні;

з) працьовитість, любов до землі;

 

СОЛОМІЯ

а) мужність і бунтарство; б)ненависть до панів;   г) рішучість і винахідливість; ;

 є) оптимістичність та енергійність

б) вірність і самовідданість;

д ) здатність на самопожертву;

 е) щирість і душевність; 

 

 

Сюжетні лінії.

  • Відтворення  історичної епохи
  • Боротьба героїв за волю і власне щастя
  • Щире почуття кохання між Остапом і Соломією

 

У яку історичну епоху відбуваються події в повісті «Дорогою ціною»?

 

Символіка в творі.

Віл у ярмі – символ українського трударя, що не протестує, який задовольняється  пашею  і спочинком.

Дикий тур – символ нескореного селянства, який не втратив смак волі, широких просторів, який пам’ятав козацьку вольницю.

 

zip
Додано
20 березня 2019
Переглядів
518
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку