Інтерактивна казка -вистава "Пригоди лівого черевичка" для позакласної роботи.

ПРИГОДИ ЛІВОГО ЧЕРЕВИЧКА( за п’єсою Олега Гончарова)

Дійові особи:

1Даринка – хазяйка черевичків

2Лівий, 3Правий – черевички

4Антон – розумний кіт Даринки

5Вовк

6Лиса

7.МАВКА

8 ЛІСОВИК

9 Чарівниця

Кімната Даринки. Ніч. На передньому плані два черевичка. Десь у кутку починає шкребтись миша.

ЛІВИЙ (штовхаючи Правого в бік). Ти чуєш? Хтось шкребеться...

ПРАВИЙ (крізь сон). Облиш, Лівий... то миша...

ЛІВИЙ. Миша? Це така маленька, сіра з гострими зубами?

ПРАВИЙ. Так, Лівий, вона дійсно маленька, сіра і з гострими зубами. Спи...

ЛІВИЙ. Добре... Сплю... (Через хвилину). Слухай, Правий, а що вона, та миша їсть?

ПРАВИЙ (сердито). Миша їсть все.

ЛІВИЙ. То, може, вона й черевики їстиме?

ПРАВИЙ. Чого ти розкричався, Лівий? Ніхто тебе не їстиме. У холодильнику є багато чого набагато смачнішого за не зовсім нові черевики. Наприклад, ковбаса.

ЛІВИЙ.  Слухай, Правий, а миша може залізти до холодильника?

ПРАВИЙ. Ні, не може...

ЛІВИЙ. Це добре, Правий... То, може, ми будемо ночувати в холодильнику?

ПРАВИЙ. Ти при своєму розумі, Лівий? Хто ж черевики ставить в холодильник? Ми ж не продукти!

ЛІВИЙ. Це ми для людей не продукти, а для миші ми продукти! Я не хочу, щоб мене їли! І у мене великі плани на майбутнє!

ПРАВИЙ. Ти ба! І які це в нас плани на майбутнє?

ЛІВИЙ. Не в нас, а у мене.

ПРАВИЙ. Але ж ми ‒ пара, Лівий! І в нас повинні бути однакові плани...

ЛІВИЙ. Не згоден, Правий... Ми з тобою різні, а, значить, і майбутнє у нас може бути різним.

ПРАВИЙ. Що ти хочеш сказати?

ЛІВИЙ. Те, що мені набридло щодня взуватися на Даринчині ніжки! Ця дівчинка не вміє гарно носити своє взуття. Ось, дивися, вона геть позбивала фарбу з мого носака! А ще, вона криво ходить лівою ногою! А ще вона...

ПРАВИЙ. Зачекай, зачекай, але ж Даринка і мене стоптує! Чи, може, ти кращий за мене?

ЛІВИЙ. Мабуть кращий, бо я маю власну думку. Я не хочу через півроку опинитися в тому величезному сірому мішкові зі старим взуттям, котрий стоїть, присипаний пилом, у комірчині.

ПРАВИЙ. То що ти надумав, Лівий?

ЛІВИЙ. А нічого! Піду мандрувати!

ПРАВИЙ. Куди?

ЛІВИЙ. Світ за очі!

ПРАВИЙ. А як же я? Даринка ж не зможе ходити в одному черевичкові...

ЛІВИЙ.  Я ж кажу тобі, що ми різні. Я піду іншим шляхом!

ПРАВИЙ. А ти не боїшся, що тебе вкусить якийсь нічийний пес, або переїде автомобіль?  Ти такий маленький...

ЛІВИЙ (сумно зітхає). Твоя правда, Правий... Ось коли б я був ростом з Даринку, тоді б ніхто мене не вкусив і не переїхав...

ПРАВИЙ. Таких великих черевичків не буває! Ти уявляєш, які б тоді були ніжки у нашої Даринки?

З темряви до черевичків підходить чарівниця

ПРАВИЙ. Ой! Ти хто?

ВЕНУСТА. Я чарівниця цього дому.

ЛІВИЙ (здивовано). Цього дому? Хіба в кожному домі живе своя чарівниця?

ВЕНУСТА. Звичайно ні! Чарівниці живуть лишень у тих домах, де панує злагода.У нас саме такий дім...

ПРАВИЙ. А от Лівому у нас не подобається і він вирішив піти мандрувати!

ВЕНУСТА. Я все чула, черевички... Все до останнього слова...

ЛІВИЙ. Підслуховувати негарно, чарівнице! Це всі знають... Навіть черевики.

ВЕНУСТА. Коли б я не підслухала вашу розмову, то й не довідалась би, Лівий, про твоє бажання стати великим!

ЛІВИЙ. А що, ти можеш зробити так, щоб я виріс?

ВЕНУСТА. Звичайно, Лівий... Проте мені здається, що бути великим черевиком не так вже й добре...Бо тебе чекають дуже непрості пригоди!Та коли ти все ж бажаєш...

ЛІВИЙ. Ти навіть собі не уявляєш, як я бажаю стати великим шкіряним черевиком!

ВЕНУСТА (до Правого). Пробач, але я не можу зробити великим черевиком тільки Лівого... Бо ви Пара!

Лівий  Іідемо мандрувати разом! Я можу тебе взяти із собою... Погоджуйся!

ПРАВИЙ (сумно). Я не з тобою, Лівий, але ж я твоя пара... Хай вже буде по твоєму... (До Венусти). Давай, чарівнице, я готовий!

ВЕНУСТА (до Лівого). А ти готовий?

ЛІВИЙ. Готовий, як черевик!

ВЕНУСТА. Тоді до справи!

Здіймається вітер, мерехтливе нічне світло поступово гасне, щось скрипить, стукає, злякано зойкають черевички і ось нарешті ми бачимо в нерівному світлі якихось маленьких ліхтариків Лівого та Правого. Вони дійсно виросли! Вщухає вітер, все навкруги змовкає.

ВЕНУСТА. Ну ось і все, мої любі... Лівий, ти задоволений?

ЛІВИЙ (обмацуючи себе). Ще не знаю, чарівнице... Я… Я став таким великим! (Дивиться на Правого). Якийсь ти не такий, Правий…

ПРАВИЙ. Я виріс, Лівий... Бачиш, я навіть вищий за стіл.

ЛІВИЙ. Так ти виріс... (Пильно дивиться на Правого). О! Зрозумів, що в тобі не так! Ось тут у тебе нерівно прошито. Коли ми були малими, я цього не помічав. Ти, Правий, трохи бракований. Тобі так не здається?

ПРАВИЙ. Ти щось забув, Лівий...

ЛІВИЙ. Забув?

ПРАВИЙ. Ти забув подякувати чарівниці (оглядаються, але Чарівниця зникла)

З темряви виходить кіт Антон.

ЛІВИЙ. Матінко Колодко, а це ще хто?

АНТОН. Я кіт Антон. Що тут у вас відбувається? Чому я виріс і чому я можу розмовляти!?

Правий: Це мабуть Чарівниця начудила.

АНТОН.  (Обмацує себе). І що ж мені тепер робити? Я став таким великим і кудлатим! Де Даринка візьме стільки молока? І де я спатиму? Ми ж тепер не помістимося вдвох на її ліжечку!

ЛІВИЙ. На підлозі спатимеш! Не великий пан... Нас двох Даринка ще жодного разу не брала до себе у ліжко. А ми набагато потрібніші за тебе, кудлатий котяро!

ПРАВИЙ. Були...

ЛІВИЙ. Що були?

ПРАВИЙ. Були потрібніші за кота Антона... А зараз ми Даринці вже не потрібні. Даринка може залізти в мене цілком! Я зараз схожий більше на човника, ніж на її черевичок...

ЛІВИЙ (пильно дивлячись на Правого). На човника, кажеш? (Думає). На човника... А що, гарна ідея! Пливти значно легше, ніж йти пішки... Я помандрую по річці! Ура-а-а! Я буду корабликом!!! (З піднесенням убігає).

АНТОН. Твій  Лівий звичайнісінький хвалько!

ПРАВИЙ. То, Антоне, біда всіх Лівих...

У цей час з ліжка встає заспана Даринка.

ДАРИНКА (нічого не розуміючи). Я, мабуть, ще сплю? Я стала такою маленькою?

ПРАВИЙ. Ні, Даринко, це ми з Антоном стали такими великими!

ДАРИНКА. Ти вмієш розмовляти, черевичку? Як цікаво! А чому ж ти раніше зі мною не розмовляв? Ти що, раніше не вмів розмовляти?

ПРАВИЙ. Чому ж, вмів... Ми з Лівим завжди спілкувалися...

ДАРИНКА. А чому ж я не чула?

ПРАВИЙ. Бо ми розмовляли на своїй, черевичній мові… Але тепер, коли ми стали великими, через втручання чарівниці , ми всі почали розуміти одне одного.

ДАРИНКА. Як цікаво! А це, я так розумію, мій котик Антон? Який здоровило! Схожий на тигра... (Озирається довкола). А де ж ще мій один черевичок? Він що, не виріс чи десь загубився?

ПРАВИЙ. Подався у мандри твій другий черевичок... Вбив собі в голову, що він стане всесвітньо відомим черевиком! Хвалько!

ДАРИНКА. У мандри?! Але ж так не можна, черевичку! Він мав би спитати у мене дозволу! А що коли Лівого зіб'є заспаний автомобіль? Зараз ще ранок! Або до нього причепиться якийсь забіякуватий пес? Або...

ПРАВИЙ. То що ти пропонуєш, Даринко?

ДАРИНКА. Я пропоную бігти і рятувати Лівого!

АНТОН. А коли у нього все добре? Між іншим, Даринко, Лівий не збирався мандрувати пішки. Він вирішив пливти по річці, вдаючи з себе човника.

ДАРИНКА. Як погано! Він може потонути!Що ж робити? Як шкода, що я не вмію плавати! І кіт Антон теж. Дітки, а ви умієте плавати? Підніміть руки, хто може перепливти річку? (запрошує на сцену кілька дітей, або усіх, якщо їх мало. Уявіть, що ви плаваєте в річці, коли грає музика, а коли вона припиняється, вам треба сісти на острівець(стілець), ті, хто не встигли- вибувають зі гри. Переможці отримають цукерку) ДАРИНКА проводить гру, герої їй допомагають.

Даринка : Тепер я бачу, що у нас завжди будуть помічники. Отже, вирушаймо на пошуки!

ПРАВИЙ. Тоді, мабуть, я з вами!

ДАРИНКА. Я дівчинка...

ПРАВИЙ. Я черевик...

АНТОН. Я кіт із пазурами!

ВСІ РАЗОМ:Якщо торкнеться вас біда –Не бійтеся, ми з вами!

ДАРИНКА. Я дівчинка...

ПРАВИЙ. Я черевик...

АНТОН. Я кіт із пазурами!

 (Під музику йдуть геть).

Темний ліс. На галявині добре впорядкована хата вовка Вольфа. Вольф сидить на різному ослінчику й гучно б'є у великий барабан, раз по раз зазираючи у ноти, що лежать на пюпітрі.Лисиця Аліса йому підспівує

ВОЛЬФ (збившись з ритму). Ну, ти подумай! Знову збився... (Відбиває ногою такт і рахує вголос). Айн, цвай, драй! Айн, цвай, драй! Один, два, три! Один, два, три! От бачиш, так виходить гарно, а тільки-но починаю грати на барабані – збиваюсь! Хоч вовком вий! (Піднімає голову і виє). Ху, аж легше стало! Вовк без виття, це вже не вовк, а казна що..

Лиса Аліса  Мій любий Вольф... Ось вивчимо пісню, нас візмуть на Євробачення, і поїдемо з цього лісу.

Вулф   А ще мені тут, у Темному лісі, доволі сумно... Друзів серед вовків у мене немає, тому, що вовків крім мене взагалі немає. Їх усіх повідстрілювали мисливці .Всіх до одного!

Лиса: Це ж якийсь геноцид, люди добрі! І причину ж знайшли! Мовляв, вовки забагато м'яса їдять! А що ж він повинен їсти? Солому? Але ж він не кінь...

ВОВК: Я вовк... тому я повинен їсти м'ясо (Затягує ремінь на штанях). ...Подивіться... за останній місяць три отвори прокрутив! Я вже рік не їв м’яса!

Лиса: Слухай , Вовче, а якщо нам для номеру добавити підтанцовку? Подивись, скільки звірят у лісі, Ну ка, дітки, хто з нами буде виступати? (обирає кількох, показує їм кілька рухів, танцює з ними під веселу музику).Фух , втомилася… Йдіть, дома ще потренуйтесь!

Чути крики про допомогу, Вовк і  Лиса біжать і витягують мокрого Лівого

ЛІВИЙ (розплющивши очі). Я живий?

Лиса: Мабуть що... мабуть що так... Ви хто?

ЛІВИЙ (встаючи). Хіба не видно? Я черевик... Лівий...Вовк підходить до черевика і починає принюхуватись). ...А чого це ви, пане Вовк, до мене принюхуєтеся?

ВОЛЬФ (облизуючись). …А так, просто цікаво... Дозвольте відрекомендуватись: пан Вольф! Між іншим, я вовк...

ЛІВИЙ. Вовк? Сподіваюся, ви не їсте черевики?

ВОЛЬФ. Ще не пробував... А це (Показує лапою на Алису). Алиса. Вона лиса.

ЛІВИЙ. А, знаю. У моєї хазяйки Даринки, шубка з лиси.(Аліса втрачає свідомість і падає на лапи вовкові). Пані Алісі погано? (Збирає з себе воду й бризкає нею на лису). Яка нервова...

ВОЛЬФ. А ви такий нечемний! (Ставить Алісу на ноги). Між іншим, можна було б і подякувати нам. Коли б не ми, ви б досі вже годували рибу на дні річки!

ЛІВИЙ (через силу). Ну, дякую... Ще щось? А то мені час.

ВОЛЬФ. Та ми збираємось на Євробачення, працюємо над піснею...

ЛІВИЙ: Ні, я не люблю працювати, піду я…

Вовк: А я  вважаю, що вам слід трохи погостювати у моїй хатині... Доки ви не обсохнете. Як вам моя пропонова?

ЛІВИЙ. Чудово, пане Вольф! Я дійсно почуваюся не дуже добре... Можливо, я навіть захворів...

ВОЛЬФ (радісно). Тоді пішли скоріше до хати, а то їсти так хочеться, що аж в очах темніє!

ЛІВИЙ. А ви не звертайте на мене уваги і снідайте... (Лівий, похитуючись, йде в напрямку хатинки вовка).

ВОЛЬФ (підморгуючи Лісі). ...А ви і не сумнівайтеся, пане черевик, ми так і зробимо...

Вольф з Лівим заходять в хатинку Вольфа..

На галявину виходять Даринка, Правий та кіт Антон.

ДАРИНКА (радісно). Ой, лисичка!

АНТОН. (Принюхується). Пахне взуттєвим кремом...

ПРАВИЙ (до Лиси). Моє шанування, пані.. Ви часом не зустрічали тут Лівого черевика?

ЛИСА Це такий великий, коричневий, зі збитим носаком?

ДАРИНКА. Так, так!

 Лиса: Ні, не бачила... (До Антона). Мені вже час, треба готувати костюми…( Убігає в ліс)

АНТОН. Дивна якась лиса. Але що ж нам тепер робити?

Даринка: І ліс такий темний, і нема нікого.

АНТОН: Щось шарудить, і це точно не миші, А ну виходьте, бо в мене гострі пазури, ми будемо захищатись!

Мавка і Лісовик насторожено наближаються.

ДАРИНКА: Добрий день, я Даринка, а це мої друзі кіт Антон і Правий черевик. А ви хто?

Лісовик-  Я дух цього лісу ЛІСОВИК

МаВКА: А я МАВКА лісова, не бійтеся нас, ми допоможемо.

ПРАВИЙ. А звідки ви знаєте, що нам потрібна допомога?

ЛІСОВИК А ми про все, що відбувається в лісі , знаємо. Ось тільки те, що є поза лісом, ні. Ви нам допоможіть, а ми допоможемо вам.

Даринка.  Ми спробуємо. А якщо чогось не знатимемо, діти, ви нам допоможете?

Лісовик і Мавка по черзі задають загадки.

1)Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)

2)По полю ходить, жне, косить,
Зерно молотить, хліба не просить.
(Комбайн)

3)Знизу клин
Зверху млин.
Тече вода
А їй не біда.
(Парасолька)

4)Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш. (Літера)

5)Неначе паровоз, гуде,
Шумить, кипить, і пара йде,
Смачний заварює нам чай.
Хто ж він такий? От відгадай.
(Чайник)

6)У лісі зростав,
У столяра побував,
В кімнаті оселився,
Полотном укрився.
(Стіл)

7)Хто завжди правду каже?
Який є, таким покаже,
І без слів про все рас скаже.
На нього дивишся, а себе бачиш.
(Дзеркало)

ЛІСОВИК: Дякую вам, ви багато для нас нового відкрили. У нас такого немає. Просіть, що бажаєте!

ДАРИНКА: Ми шукаємо нашого друга, Лівого черевика, і дуже переживаємо за нього!

МАВКА: А що за нього переживати? Це ті переживатимуть, кому він зустрівся)

ДАРИНКА. Але де ж його нам шукати?

ЛІСОВИК: Так ось він!

Виходять ЛІВИЙ, ВОВК І ЛИСА, щось разом обговорюють, наспівувують.

ДАРИНКА: Ось ти де? А ми тебе повсюди шукаємо! Де ти був і хто це?

ЛІВИЙ: Це мої друзі, музиканти. Ми вирішили разом їхати на Євробачення. А ось це(показує на дітей) наша підтанцовка! Поїхали і ви усі з нами!

Мавка і Лісовик: Але ж ми співати не вміємо.

Антон: Нам допоможе лише диво!

Чарівниця: А хіба дружба і злагода між такими різними персонажами то не диво? Вірте в диво, і воно здійснится!

ЛІВИЙ: Я ж казав, що стану знаменитим!!!

Всі разом співають і танцюють.