Інтерактивна взаємодія на уроках читання як засіб стимулювання розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку

Інтерактивна взаємодія на уроках читання як засіб стимулювання розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер його соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам.

У Концепції загальної середньої освіти зазначено, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини… Гуманістичні цінності освіти зумовили зміну авторитарно-дисциплінарної моделі навчання на особистісно орієнтовану, яка передбачає нову педагогічну етику, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості – творчої активності, творчого мислення, здібностей до адекватної діяльності в нових умовах.

Тому переді мною, як вчителем початкових класів, постало питання : за допомогою яких дидактичних прийомів можна досягти зазначеної мети ?

За роки педагогічної діяльності переконалася, що в центрі навчального процесу має бути той, хто вчиться, а отже – дитина. Погоджуюся з думкою Л.Виготського, що «основним фактором, з яким зустрічаємось ми при підході до дитини є розвиток. Процес розвитку є першим, що доводиться зрозуміти, коли починаєш вивчати дитину.»[1] Вважаю, що проведення уроку в початкових класах без урахування психофізіологічних особливостей дитини є антипедагогічним.

Як зазначають психологи, наукові поняття молодшими школярами тільки тоді засвоюються і завчаються, а не просто долаються пам’яттю, коли виникають та складаються асоціативні образи за допомогою величезної роботи мислення, почуттів, уяви, які перевіряються психомоторними діями з предметами, їх моделями чи схемами.

Акцентує увагу на цих моментах і В.О.Сухомлинський. В його працях читаємо : «Досвід свідчить, що знання, здобуті учнями в процесі самостійної роботи, не тільки більш усвідомлені, учні не тільки активніше використовують їх у майбутньому, а саме істинністю й правильністю цих знань вони дорожитимуть все життя, як глибоко особистими переконаннями.»[5]

Все це вказує на те, що урок в початкових класах не повинен бути «застиглим», коли учні пасивно сприймають  інформацію, а має  відбуватися  за постійної активної взаємодії всіх учасників : і вчителя, і дітей.

Серед багатьох форм і методів роботи в початкових класах мені найбільше імпонує використання інтерактивних технологій. Тому, що саме під час інтерактивного навчання учні вчаться мислити творчо, мислити критично, висловлювати власні думки, приймати обґрунтовані рішення; формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свої погляди, об’єктивно оцінювати власну роботу та роботу інших.

При цьому інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тобто створюються умови для співнавчання, взаємонавчання, співпраці.

Актуальною для себе визначила проблему «Інтерактивна взаємодія на уроках читання як засіб стимулювання розвитку творчих здібностей учнів молодшого шкільного віку».

Чому саме розвиток творчих здібностей ? Тому, що розумію – учень добре вчиться лише тоді, коли йому цікаво, коли він переживає хоч маленький успіх у своїй справі, відчуває себе творцем чогось нового.

В.О.Сухомлинський мудро підкреслив : «Якщо дитина ще у школі не навчиться самостійно творити, то такою ж безініціативною вона буде в житті».[6]

Щоб зрозуміти поняття «творча особистість», звернемось до словника. Тут зазначено : «Творча особистість наділена високою життєвою енергією, працездатністю уваги, критичністю мислення, незалежністю думок і оцінок, упевненістю в собі, почуттям особистої гідності, сміливістю та відсутністю страху бути смішною на вигляд, готовністю ризикувати, оригінальністю, почуттям гумору».

Чому на уроках читання ? Тому, що з досвіду роботи переконана, що саме на цих уроках в найбільшій мірі формується ставлення учня до навколишньої дійсності, його громадянська позиція, збагачуються почуття, розвиваються творчі здібності, задовольняються пізнавальні інтереси. Уміння і навички, які формуються на уроках читання, є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, сприяють саморозвитку і самовираженню особистості дитини.

     Глибоко переконана і намагаюся донести до своїх вихованців те, що на уроках ми не лише вчимося, на уроках ми живемо. Пригадуються слова Ш.О.Амонашвілі : «Виховний вплив літературного твору на молодших школярів може бути забезпечений лише в тому випадку, якщо описані в ньому долі людей, образи та картини дійсності будуть пережиті ними як реальні, які закликатимуть їх до співчуття».

     На своїх уроках я намагаюсь використати якомога більше новинок, які б зацікавили учнів. Адже тоді все частіше виникає необхідність ставити учня у позицію дослідника, вчити його спостерігати та аналізувати навколишні явища та події, пробуджувати у нього цікавість до ще нерозв’язаних завдань, з якими він може зустрітися в майбутньому.

Так як вчитель – це рівноправний учасник навчального процесу, дуже важливим є його особистий приклад творчої діяльності.

Працюючи з дітьми, завжди пам’ятаю правило «Вчитися легко, якщо цікаво!» Адже творчий пошук здійснюється тільки тоді, коли виникає певна проблема. В результаті її вирішення відбувається генерування нових знань і способів діяльності, які не були дані учневі в готовому виді.

«Мозковий штурм» – чудовий метод для використання досвіду дітей з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Ця вправа  - міра швидкості думки та шкала виявлення рівня знань. Звичайно, “… не можна вимагати від дитини неможливого  - до певного рівня і певного кола знань різні діти йдуть по-різному” (В.О.Сухомлинський)[4]

 Одним із аспектів визначення творчої особистості є критичність мислення. Тому вважаю обов’язковими на уроках читання вправи на розвиток критичних суджень  ,  етичні  бесіди  за  змістом  твору  з  використанням інтерактивних вправ.

У практиці роботи, враховуючи особливості учнів початкових класів, широко використовую ігрові методи. Порівняно з іншими формами навчання гра досягає своєї мети, непомітно для дитини, тобто не потребує жодних способів тиску на особистість учня.

А.С.Макаренко зазначав, що тільки та гра є педагогічно цінною, в якій особистість активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини.    

Для домашнього завдання також пропоную вправи на вибір, що задовольняють інтереси, враховують рівень розвитку дитини, розвивають самостійність:

 – Намалюйте ілюстрацію до тієї частини  тексту, яка найбільше сподобалась чи схвилювала.

 – Перекажіть текст від імені певної дійової особи.

         – Уявіть, що ви можете поспілкуватися з одним із героїв. Які слова ви хотіли б йому сказати ?

– Напишіть лист героєві твору.

– Складіть розповідь про подальше життя героя, якби він був нашим сучасником.

  Виконання будь-якої творчої роботи учнями закінчується самоаналізом та оцінюванням, що потребує від них вияву критичності, незалежності суджень, у процесі яких кожен розвивається і як читач, і як творець.

Виконуючи різноманітні завдання, що стимулюють розвиток творчих здібностей, кожна дитина має змогу реалізуватися в тій чи іншій діяльності, розкрити свої таланти, виявити й показати найменші досягнення та успіхи. Учням подобаються такі види діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, фантазування, виявлення ініціативи й самостійності, спілкування, можливість робити вибір і відповідати за нього. Завдяки цьому діти оволодівають індивідуальним досвідом пізнання та розуміння того, що предмети , які оточують людину впродовж її життя, є результатами інтелектуальної діяльності. Діти ніколи не втратять цікавості до науки. Будуть “тягнутися” до додаткової літератури, співробітництва. Ці форми та методи роботи сприяють формуванню у дітей певних емоцій, зокрема радості успіху.  У результаті дитина розуміє, що вона може успішно розв’язати певні проблеми. “Радість успіху  - це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтеся про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалась. Якщо її немає, то не допоможуть ніякі педагогічні хитрощі”, - казав В.Сухомлинський. [5]

Отже, застосування інтерактивних технологій на уроках читання – не самоціль, а засіб розвитку творчих здібностей дитини, формування її як особистості :

освітні орієнтири :

учні заохочують один одного до більш глибокого навчання;

можуть переносити знання з одного предмету на інший;

підвищується мотивація до навчання;

позитивне сприйняття школи;

     соціальні орієнтири :

учні розуміють, що потрібні один одному;

уміють працювати колективно;

діти здатні розуміти іншого;

мають досвід вирішення конфліктних ситуацій;

сформована потреба у прекрасному, духовному, соціально важливому;

     розвивальні орієнтири:

відбувається гармонійний розвиток психічних процесів;

формується здатність до глибокого аналізу, прагнення до саморозвитку;

учні не бояться діяти творчо, нешаблонно.

    У Талмуді можна знайти такі слова: “Багато чого я навчився у своїх наставників, ще більше - у своїх товаришів, та найбільше  - у своїх учнів”. Це свідчить про те, що учні -  нерозкрита скарбниця мудрості, ентузіазму, нових ідей та припущень, відкриттів, доведень. А зможемо ми її розкрити лише тоді, коли будемо спільно діяти. Бо “єдиний шлях до знання  - це діяльність” (Б.Шоу)

Література

1. Виготський Л. С. Проблема культурного розвитку дитини (1928)/Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14, Психологія. 1991. N 4. С. 5-18.

2. Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів/ Упор. Савченко О.Я. – К.: Видавництво «Початкова школа», 2005. – 640 с.

3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. -415 с.

4. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - К.: «Радянська школа», 1976, т. 4, 501 с.

5. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. // Вибр. твори: у 5-ти т.- т.3 - К., 1976.

6. Сухомлинський В.О. Джерела невмирущої криниці // Українська мова і література в школі. – 1989. - № 7.