Педагогічна культура – запорука успіху професійної діяльності вихователя

Заняття з елементами тренінгу

Віта ПРИХОДЬКО

 практичний психолог, заклад дошкільної освіти № 30 «Чебурашка»  

м. Суми, Сумської області

Мета: поглибити знання вихователів стосовно поняття «педагогічна культура», визначити її критерії,  складові. Діагностувати та розвивати комунікативні вміння, креативність; продовжувати формувати в педагогів позитивну налаштованість на професійну діяльність, навички групової взаємодії, сприяти розвитку позитивного самосприйняття, творчого мислення.

Вступ

            Вихователь у групі – найголовніша людина для маленької дитини. Вона цілковито довіряє вихователю, наділяє його авторитетом і всілякими перевагами: розумом, красою, добротою. І це не дивно, оскільки все життя малюка в дошкільному закладі залежить від головного дорослого. Саме він вирішує, коли можна гратися, коли піти на прогулянку, помалювати, побігати. Він влаштовує цікаві ігри, конкурси, вистави, читає книжки. Саме він є суддею у розв’язанні дитячих конфліктів, вводить правил.  Він усе знає і може допомогти, підтримати, похвалити, а може не помітити, насварити чи відштовхнути.

          Вихователь - це не лише професія, а й соціальний статус, якому потрібно відповідати. А для цього педагог повинен володіти педагогічною культурою. І тому, на нашому знятті я пропоную ще раз пригадати, що ж є «педагогічна культура», які її складові.

Вправа «Правила»

Мета: узгодити правила продуктивної роботи під час тренінгу. (5хв.) Психолог:Для того, щоб наша робота була ефективною я пропоную прийняти правил, які сьогодні будуть зашифровані. Кожному правилу відповідає українське прислів’я. Я зачитую, а ви здогадуєтесь, що це за правило та озвучуєте його.

Вправа «Очікування» (5хв.)

Мета: допомогти учасника усвідомити очікуванні від заняття.

Обладнання: повітряна кулька, кольорові стікери.

Психолог: У мене є ось ця красива кулька, яка сьогодні допоможе нам сформувати очікування від заняття, та озвучити їх. Я пропоную кожному написати свої очікування на стікері – серці та приклеїти їх на цю кульку.

Вправа «Самопрезентація» (10хв.)

Мета: дати учасникам можливість висловити власну думку з приводу обраної професії педагога, проявити індивідуальність, та створити умови для ефективної роботи.

Обладнання: іграшковий мікрофон.

Психолог: Вихователь - це не тільки професія, це покликання, яким відзначена далеко не кожна людина, цю довіру потрібно заслужити, своєю працею, своїм талантом,  своїм бажанням постійно змінюватись, перетворюватись, вдосконалюватись, високим рівнем педагогічної культури.

Інформаційне повідомлення

     Що ж означає термін «педагогічна культура», які ж її структурні компоненти? Уперше ввів поняття «педагогічна культура»  та розкрив його зміст і структуру Василь Сухомлинський  у праці «Розмова з молодим директором школи».

         Педагогічна культура – це сукупність високого рівня розвитку всіх компонентів педагогічної діяльності та рівня розвитку та реалізації особистісних якостей педагога, його здібностей та можливостей. Можна виділити такі компоненти педагогічної культури:

•      гуманістична спрямованість особистості;

•      наявність педагогічних здібностей;

•      позитивна налаштованість на професійну діяльність;

•      гармонійний розумовий, моральний та естетичний розвиток;

•      здатність до саморозвитку та самовдосконалення;

•      розвинена культура поведінки і спілкування;

•      володіння педагогічним тактом та емпатією;

•      особистісна самостійність і дисциплінованість педагога;

•      загальна педагогічна ерудиція та компетентність;

•      толерантне ставлення до чужих традицій та вірувань;

•      гнучкість та здатність до рефлексії; розвинене творче мислення.

      Педагогічна культура є частиною загальної людської культури та залежить від багатьох чинників. У ній втілені духовні цінності освіти та виховання (педагогічні знання, теорії, концепції, накопичений педагогічний досвід, професійні етичні норми), матеріальні засоби навчання та виховання.

Вправа «Портрет вихователя» (10 хв.)

Мета: поглибити знання педагогів з питань складових педагогічної культури. Обладнання: ватман із зображенням портеру жінки, кольорові паперові стрічки, квіти, сердечка.      

Психолог: Від того наскільки педагог критично підходить до аналізу своєї роботи, використовує новинки психолого – педагогічної науки та практики, передовий досвід, шукає нові методи та  прийоми у освітньо - виховній роботі з дітьми, дбає про свій інтелект та культурний розвиток, залежить рівень розвитку та вихованості його вихованців. 

          Батькам вихованців найбільш хотілося б бачити у вихователеві його професійні знання, які сприяли б не тільки реалізації програми, але й допомагали б зацікавити дітей до будь-якого виду діяльності. Також батькам дуже важливо щоб педагог розумів дитину, «жив її радощами та печалями», сприймав дитину як особистість, любив дітей та свою роботу, був терплячим до малят та  їх запитань, зауважень батьків. 

Завдання: я пропоную вам створити портрет сучасного вихователя

дитячого закладу, образ  якого включав би в себе якості, здібності та вміння  і напрямки роботи педагога, необхідні для вдалої реалізації педагогічного процесу.

          Для ефективної роботи я пропоную педагогам об’єднатись в групи за принципом весняних місяців «березень – квітень - травень».

1 група – на квіточках: пише які уміннями, здібностями  та знаннями повинен володіти сучасний вихователь (і одягти на голову віночок). 2 група – на стрічках: якими професійними якостями повинен володіти педагог? (прикрасити вінок)

З група  - на сердечках: моральні якості, які характеризують сучасного педагога. (кріпить на блузку). 

Рефлексія: Які виникали трудності під час виконання завдання?

Вправа «Чи легко мені встановлювати контакти з людьми?»  (15хв.) Мета: самодіагностика розвитку комунікативних вмінь.

Психолог. Однією з достатньо важливих складових педагогічно культури є культура спілкування. Існують певні правила спілкування. У різні часи в різних народів вони були різними. Але є основні, загальні для всіх. 

Ось стародавні заповіді спілкування:

-   довіряйте тому, з ким спілкуєтеся,

-   поважайте того, з ким спілкуєтеся,

-   спілкуючись з людиною, робіть це найкращим чином.

          Контактність - надзвичайно необхідна риса  для професії педагога, адже ми з вами працюємо у сфері «людина — людина» і саме від цієї риси залежить успіх нашої професійної діяльності.

Психолог: Я пропоную вам перевірити чи  з легкістю ви  встановлюєте контакти з іншими людьми?  

Дайте відповіді на запитання тесту.

Тест «Оцінка рівня контактності особистості» 

Мета: вивчення власних комунікативних здібностей та вмінь.

Тест

1.                 Зазвичай я спокійно реагую на надто сконцентрованих на собі, самовдоволених людей, навіть тоді, коли вони вихваляються або якось інакше показують, якої високої думки про себе: а)      так, твердження правильне;

б)       правильне, та не зовсім;

в)       неправильне.

2.                 Я сумніваюся в чесності людей, які проявляють більше дружелюбності, ніж можу чекати:

а)       так, твердження правильне;

б)       правильне, та не зовсім;

в)       неправильне.

3.                 Якщо хтось розсердився на мене, то я:

а)       спробую його (її) заспокоїти;

б)       не знаю, що зробила б ;

в)       сама б  розсердилася .

4.                 Немає абсолютно поганих людей, просто треба прагнути зрозуміти людину, і вона відповість добром: а)     так, твердження правильне;

б)       правильне, та не зовсім;

в)       неправильне.

5.                 Коли роблять спробу мною керувати, я навмисно роблю все навпаки:

а)       саме так і роблю;

б)       не можу відповісти;

в)       не проявляю невдоволення.

6.                 Якщо керівництво або члени сім'ї' в чомусь мені дорікають, то я, як правило, стою тільки за справу:

а)       так, твердження правильне;

б)       правильне, та не зовсім;

в)       неправильне.

7.                 Іноді, жартома, я роблю яке-небудь (часом невдале) зауваження тільки для того, щоб здивувати людей і подивитися, що вони на це скажуть: а)       так, буває;

б)       складно відповісти;

в)       ні, ніколи так не роблю.

8.                 Мені подобається ретельно продумувати, як вплинути на інших людей, щоб вони допомогли мені досягти цілі: а)        так, згодна (згоден);

б)       невпевнена (невпевнений);

в)       ні, не згодна (не згоден).

9.                 Якщо моє вдале зауваження залишилося непоміченим:

а)       я не повторю його;

б)       не можу відповісти;

в)       повторю зауваження знову.

10.            Іноді я засмучуюся через те, що люди кажуть про мене погані речі поза очі, ще й без будь-яких на те підстав: а)          так, згодна;

б)       не знаю, що відповісти;

в)       ні, не згодна.

Обробка та інтерпретація результатів Підрахуйте суму балів.

 За відповіді:

•      «а» на запитання 2,5,7,8,10 — по 2 бали;

•      за відповіді «в» на запитання 1,3,4, 6, 9 — по 2 бали;

•      за відповіді «б» на будь-яке запитання — по 1 балу.

5 балів і менше. 

         Ви лагідні, не схильні до заздрощів, легко ладнаєте з людьми, не прагнете за будь яку ціну перевершити оточуючих. Ви ставите перед собою складні перспективні цілі. Якщо їх не обмежують і не прищеплюють, ви спокійно працюєте в групі. Про людей, як присутніх, так і відсутніх, висловлюєтеся добре, більше схильні їх захищати, ніж засуджувати. Негативні емоції швидко зникають, і ви спокійно встановлюєте контакт із людиною, котра вас образила.

Від 6 до 12 балів. 

         Ви достатньо гнучкі у стосунках з іншими людьми, але змінюєте думку про людину важко, не зважаючи на очевидні для всіх факти. Ви готові змінити думку про людину швидше в кращу сторону, ніж у негативну. Перш ніж подружитися, якийсь час вивчаєте людину. Ви відкриті для компромісних рішень, конфліктні стосунки для вас швидше тактика, ніж спосіб життя. Від 13 до 20 балів. 

          Ви — обережна людина, у всьому бачите таємницю, повні сумнівів у своїй безпеці, схильні до недовірливості й підозрілості. Ви не допускає можливості бути беззахисним. Знаєте прийоми «супротивників», умієте керувати оточуючими, досягати своїх цілей за       допомогою певного       набору універсальних дій. 

20 балів і більше. Для вас конфлікт — спосіб життя. Вам важко встановлювати позитивні взаємини з людьми.

Рефлексія: які думки у вас виникали прослуховуючи результати тесту, чи згодні ви з ними?

Вправа ««Емоційне» повідомлення» (10 хв.)

Мета: вправляти педагогів у невербальних способах передачі інформації. Психолог:  Культура спілкування педагога є важливою частиною загальної педагогічної культури. Сучасному педагогу надзвичайно важливо вміти розуміти вербальні і невербальні сигнали, без яких неможливі повноцінні комунікації. 

      У спілкуванні не малу роль відіграє  інтонація. Одну й ту ж фразу, слово можна сказати по - різному. 

       Кожен з вас отримає картки, з назвами емоцій, а ви, не показуючи їх іншим учасникам, що це за емоція,  промовите фразу:  «Привіт, як справи?» з інтонацією, відповідної емоції. Решта учасників намагаються відгадати, яку саме емоцію намагався зобразити учасник. 

Список емоцій.

1)            Радість.

2)            Здивування.

3)            Жаль.

4)            Розчарування.

5)            Підозрілість.

6)            Смуток.

7)            Веселощі.

8)            Холодна байдужість.

9)            Спокій.

10)       Зацікавленість.

11)       Впевненість.

12)       Бажання допомогти.

13)       Втома.

14)       Хвилювання.

15)       Ентузіазм. 

16)       Хвилювання.

17)       Стурбованість.

18)       Лагідність.

Рефлексія:

1.       Як часто у реальному житті,  в телефонній розмові ви по інтонації з перших слів розумієте, у якому настрої перебуває ваш співрозмовник?

2.       Наскільки це впливає на сприймання інформації від цієї людини?

Вправа «Дудли» (15хв)

Мета: сприяти розвитку творчого мислення педагогів, ерудиції, креативності.

Обладнання: картки – дудли.

Психолог: Наступною складовою педагогічної культури є педагогічна творчість – особистісна якість педагога, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу.

У кожної людини є внутрішній ресурс, потенціал, тобто креативність. Креативність – це здатність особистості до конструктивного, нестандартного мислення і поведінки. Іншими словами це швидкість, точність, оригінальність мислення, багата уява, почуття гумору, а також впевненість у собі і цілеспрямованість.  

Психолог: Краще зрозуміти феномен креативності нам допоможе наступна вправа. Перед вами картки з незрозумілими малюнками - друдлами. Зараз кожен з вас отримає одну таку картку и поміркувавши хвилинку спробує дати якомога більше відповідей на запитання: «Що це може бути?» Рефлексія: Що допомагало вам знаходити образи – асоціації?

Психолог: Не потрібно боятися мислити нестандартно. Оригінальність думки допомагає нам швидше вирішувати наші проблеми, побачити ситуацію з іншого боку.

Вправа «Бути педагогом — це...» (10 хв.)

Мета: закріпити позитивне настановлення щодо професії педагога.

Обладнання: іграшковий мікрофон.

Психолог: Я пропоную вам продовжити висловлювання:  «Вихователем бути добре, тому що...». 

Вправа «Очікування» (5хв.)

Мета: допомогти учасника усвідомити очікуванні від заняття.

 Психолог:  А зараз я пропоную повернутись до очікувань, які ви склали на початку заняття. Чи здійснились ваші очікування? Чи було цінним  для вас це заняття, що найбільш  сподобалось ? Що було важливим?  

Отримані результати: реалізація завдань заняття з елементами тренінгу дозволила педагогам підвищити знання  з питань педагогічної культури, сформулювати критерії, що характеризують педагогічну культуру, розібрати її складові. Вихователі діагностували власні комунікативні вміння, що дало змогу проаналізувати свою комунікативну майстерність; було сформовано позитивну налаштованість на професійну діяльність, навички групової взаємодії. У педагогів підвищилась здатність до творчості, покращився настрій, знизилось емоційне напруження.

Список літератури

1.        Баранова Н.П.  Тренінги для вчителів із педагогічної майстерності. –Х.:

Основа, 2009. - 159с.

2.        Маркел Паскаль. Тренінги як форма групової роботи//Шкільний світ.2007.-№ 23-24-с.3-21.

3.        Морєва Н. А. Тренінг педагогічного спілкування. Практичний посібник.

М. 2009.- 78 с. 

4.        Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація. Навч. посібник. – К., 1997.

5.        Психолог довкілля №9 (26), 2011// Педагогічна культура вихователя початківця. –с.34- 38.

6.        Щербань П. Сутність педагогічної культури //Вища освіта України. – 2004. – с. 33

7.        Якунин В.А. Педагогическая психология. – СПб.: Полиус, 1998. – 639с.