29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Інтерактивні форми роботи на уроках фізики

Про матеріал
Сучасна педагогіка і психологія фізики спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності та можливості учня, максимально їх використовувати для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу фізики, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.
Перегляд файлу

 

 


ЗМІСТ

 

ВСТУП

  1. Дидактичні ігри на уроках фізики
  2. Застосування іграшок на уроках фізики
  3. Створення цікавих ситуацій на уроках фізики як умова активізації пізнавальної діяльності учнів
  4. Використання ІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Сучасна педагогіка і психологія фізики спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності та можливості учня, максимально їх використовувати для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу фізики, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.

  «Зацікавити розум дитини – ось що є одним із основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми б сказали, навіть пристрасть до навчання», - вважав видатний математик М. Остроградський.

       Основна мета сучасної школи – створити таку систему освіти,  яка б забезпечувала освітні потреби учня відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей, створювала б умови для самореалізації, готувала б до творчої інтелектуальної праці.

       Знання в області фізики є  необхідною складовою частиною інтелектуального балансу кожної освіченої людини.

       Універсальний елемент мислення – логіка. Мистецтво визначати і уміння працювати з визначеннями; уміння відрізняти відоме від невідомого, доведене від недоведеного, мистецтво аналізувати, класифікувати, ставити гіпотези, користуватися аналогіями – все це і багато що інше людина освоює значною мірою саме завдяки вивченню фізики.

       У своїй роботі при вивченні фізики  з учнями ставлю наступні цілі:

  •                         інтелектуальний розвиток учнів, формування якостей мислення, характерних для діяльності і необхідних людині для повноцінного життя в суспільстві;
  •                         оволодіння конкретними фізичними знаннями, уміннями і навиками, необхідними для застосування в практичній діяльності, для вивчення суміжних дисциплін, для продовження освіти;
  •                         виховання особи в процесі освоєння фізики.

 

Щоб навчання в школі не було і надалі самоціллю (одержати атестат для вступу до вузу), а стало засобом розвитку і виховання, необхідно різко посилити питому вагу творчості, зокрема в ігровій формі. Навіщо учень вивчає фізику? Для того, щоб розвинути мислення, а не для того, щоб визубрити формули і теореми, від знання яких він не стане ні розумнішим, ні духовно багатшим, ні щасливішим.

 

 

 

 

Дидактичні ігри на уроках фізики

 

Розвиток інтересу учнів до предмету не можна повністю покладати на зміст навчального матеріалу. Для цього треба, щоб учні були його активними учасниками. І тут ефективним засобом є включення в навчальний процес ігрових елементів, особливо на першому ступені вивчення фізики.

Гра – це особлива модель інтерактивного навчання. В ігровій формі дитина глибше пізнає явища природи, поняття. Закони, фізичні теорії та зваязки між цими структурними елементами та діяльністю людини.

Гра, навчання й праця – це три головних види діяльності людини. Гра підготовлює дитину як до навчання, так і до праці, при цьому гра водночас є і навчанням, і працею. Деякі педагоги вважають, що ігрова діяльність для школярів – це вже пройдений етап. Але дидактичні ігри можна й треба використовувати на уроках фізики з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів та підвищення ефективності навчання.

Дидактичні ігри за змістом та методикою їх проведення розробляються вчителем, при цьому вони повинні бути різноманітними як за змістом матеріалу, що пропонується, так і за формою проведення. Задача вчителя полягає в тому, щоб, враховуючи значення гри, знайти для неї доречне місце під час уроку або позаурочної роботи.

Ігри забезпечують:

  • розвиток пізнавальних можливостей і здібностей учнів;
  • емоційне сприймання навчального матеріалу;
  • активізацію розумової діяльності на основі підвищення інтересу до предмету;
  • розвиток умінь та навичок самостійної розумової праці;
  • співробітництво дітей з дорослими і один з одним;
  • розкриття особистості кожної дитини, підвищення самооцінки, розвиток мислення, уваги, пам’яті, уяви;
  • залучення всіх учнів до праці;
  • повторення вивченого, знаходження додаткових джерел необхідної інформації.

Класифікуючи фізичні ігри за дидактичною метою можна виділити такі типи ігор:

  1.               Творчі ігри, що базуються на внесені елементів ситуації, яку учням необхідно уявити. Зміст творчих ігор позичений з оточуючого середовища. Саме ці ігри більшість психологів відносять до ігор, під час яких учні найбільш сильно проявляють свою фантазію, моделюють в уяві життєві ситуації. Важливо наголосити, що ці ігри в своїй основі є творчими, а не штучними або шаблонними відтвореннями дійсності. Прикладом творчих ігор може бути суд над яким-небудь фізичним явищем або фізичною величиною. Ці ігри використовують з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу.
  2.               Ігри-змагання, пов’язанні з виявленням переможця (наприклад, гра КВК, фізичний футбол (запитання учень – учню), гра «Слабка ланка», мозковий шторм, гра «Щасливий випадок», «Конкурент», «Знайди помилку», мікрофон).
  3.               «Магнітні» ігри, спрямовані на виконання цікавого завдання (наприклад, «Фізика за чайним столом», створення реклами фізичних процесів, явищ, прилавдів).
  4.               Ігри з роздатковим матеріалом. Одним із способів збудження ініціативи, допитливості, пізнавальних інтересів є складання та розгадування кросвордів, ребусів, використання фізичного доміно, складання віршів, розповідей. казок про фізику.

Місце гри на уроці фізики може бути різним:

  1.                      Під час опитування з метою урізноманітнити індивідуальне опитування та одночасно навчити школярів застосовувати отриманні знання можна проводити гру «Схованки». Один учень виходить з класу, вчитель називає будь-яке положення теорії або закон, за 1-2 хвилини інші учні повинні привести приклади, що підтверджують це положення теорії. Потім до класу заходить учень і для нього наводять ці приклади. Задача учня – відгадати фізичний закон, покладений в їх основу, та навести докази на користь своєї відповіді. Під час опитування можна використовувати також інші ігри, наприклад, «Фізична вікторина».
  2.                      При закріпленні матеріалу можна використовувати гру «Третій зайвий». Вчитель роздає учням «фізичні комплекси», складені за окремими темами шкільного курсу фізики. На кожній з карток три малюнки, що ілюструють різні фізичні явища чи прилади. Два малюнки з трьох логічно пов’язані між собою. Задача учня – визначити «зайвий» малюнок у даному комплексі. Тому, хто зробить це першим та правильно пояснить встановлену закономірність, зараховуються бали. Неодноразове використання подібних ігор призводить до вироблення в учнів вміння аналізувати факти та логічно мислити.
  3.                      В процесі повторення вивченого матеріалу використовують ряд ігор, які можуть бути побудовані на одному фактичному матеріалу. Якщо учень в двох-трьох іграх зустрічає одні й ті самі фізичні явища, закони, досліди, поняття, формули, то це змушує його порівнювати їх, встановлювати подібність між ними, що в свою чергу призводить до активного, а не механічного запам’ятовування. На цьому етапі уроку можна використовувати ігри побудовані за принципом лото, ланцюжкових ігор, тематичні вікторини.
  4.                      Найважливішим завданням вчителя є підтримка інтересу до предмету не лише під час уроку, а й при виконанні домашнього завдання. Однією з форм виконання домашнього завдання може бути підбір матеріалу для наступних дидактичних ігор. Найрозповсюдженими з них є кросворди, чайнворди, головоломки.

 

 

 

Застосування іграшок на уроках фізики

 

Під час вивчення фізики, як відомо, велике значення має демонстраційний матеріал, яскравий і вражаючий, він впливає на почуття учнів, викликає зацікавленість до навчального процесу. Демонстрації фізичних явищ можна здійснювати за допомогою іграшок. Методика застосування іграшок на заняттях з фізики підкоряється вимогам, що висовуються до різних видів шкільного експерименту.

Дитяча надувна кулька дозволяє показати, що гази не мають постійної форми й не зберігають свого об’єму. Для досліду порожню довгасту оболонку «повітряної кульки» приблизно посередині туго перетягують ниткою й злегка надувають. Повітря заповнить частину «кулі» до перев’язу. Якщо тепер обережно перерізати нитку, то воно негайно розподілиться по всій оболонці.

Заводний автомобіль із передньою віссю, що повертається, «дзиґа» гойдалка з лялькою, електропровідний гусеничний трактор придатні для демонстрації різних видів руху. Заводний автомобіль може показати прямолінійний та криволінійний рух, дзиґа – криволінійний рух, гойдалка – коливальний рух, електроприладний гусеничний трактор – відносність руху, сили тертя.

Вантажний автомобіль із відкритим кузовом і лялька-мотрійка можуть бути корисними для демонстрації явища інерції.

Модель піднімального крана на машині, яка має досить великі розміри і надає змогу добре бачити її всім учням класу, може показати важелі й блоки, визначити, використовуючи динамометр, одержуваний виграш у силі.

Пневматичний автомат, що стріляє кульками, - роботу з виштовхування кульок за рахунок потенційної енергій пружини.

Лук зі стрілами використовується для показу залежності сили пружності (а значить, і дальності польоту) від деформації натягу ниті.

Застосування іграшок може збільшити кількість домашніх лабораторних робіт. Це буде сприяти виробленню експериментальних навичок і створить умови для творчої роботи над досліджуваним матеріалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення цікавих ситуацій на уроках фізики

як умова активізації пізнавальної діяльності учнів

 

При обов’язковій загальній середній освіті дуже важливо, щоб учням було цікаво вивчати фізику на кожному уроці. В багатьох учнів перша ситуативна зацікавленість предметом переходить у глибокий інтерес до науки фізики. В цьому контексті особливе місце належить такому ефективному педагогічному засобу, як цікавість.

Цікавість (з педагогічної точки зору) – це прийом вчителя, який, впливаючи на почуття учня, сприяє створенню позитивного настрою до навчання та готовності до активної мисленнєвої діяльності в усіх учнів незалежно від їх знань, здібностей та інтересів.

До застосування цікавого матеріалу, як умови активізації пізнавальної діяльності учнів, ставлять ряд вимог:

  1.               Цікавий матеріал повинен привертати увагу учнів постановою питання та спрямовувати їх думку на пошук відповіді. Цей матеріал повинен вимагати діяльності уяви в поєднанні з вмінням використовувати отриманні знання. Прикладом такого виду цікавого матеріалу та завдань є розповіді-загадки, задачи-жарти, кросворди з вивченої теми, розмальовки та малюнки з помилками, деякі види дидактичних ігор. Подібні завдання можуть бути складені самими учнями, і це підвищує їх цінність.
  2.               Іноді для відповіді на питання, що міститься в тексті, цікавий матеріал повинен вимагати достатньо ширших знань. Це спонукає учнів читати додаткову літературу, самостійно шукати відповіді за межами підручнику.
  3.               При використанні цікавого матеріалу необхідно враховувати вікові особливості учнів та рівень їх інтелектуального розвитку.
  4.               При підборі додаткового матеріалу для уроку вчителю слід враховувати інтереси та захоплення школярів. Це має подвійну мету. По-перше, дає можливість вчителю формувати інтерес до фізики через вже наявний інтерес до іншого предмету; по-друге, допомагає зробить особливо цікавими узагальнюючи уроки, на яких учні наводять приклади дії та використання фізичних законів у тих сферах, якими вони цікавляться.
  5.               Використання цікавого матеріалу потребує мінімуму витрати часу, але має внести в урок емоційний, яскравий момент.

Місце цікавого матеріалу на уроці може бути різним. Зазвичай цікавість пов’язана з елементами несподіваності, в ній притягує новизна матеріалу. Тому доцільно використовувати цікавість при створенні проблемної ситуації. З цією метою можна використовувати різноманітні форми роботи:

  •        проведення цікавих дослідів, наприклад, рух тіла уверх по нахиленій площині;
  •        повідомлення учням фактів, які вражають своєю несподіваністю, невідповідністю до попередніх уявлень;
  •        підготовка учнями рефератів та доповідей
  •        виготовлення саморобних приладів, таблиць, схем;
  •        розгляд цілого ряду головоломок, хитромудрих питань, цікавих оповідань та задач, парадоксів;
  •        домашнє завдання, пов’язане з відшукуванням приказок, прислів’їв про явища, які вивчались на уроках.

Для успішної роботи я провожу тестування учнів на початку кожного навчального року. У тестування включаю питання за визначенням бази фізичних знань учнів; визначенню типу уваги. За наслідками цих тестів планую індивідуальну роботу з кожним учнем. У своєму плануванні  враховую також результати вхідних зрізів.

На своїх уроках використовую наступні прийоми і методи:

- Опитування біля дошки. Але тільки, якщо упевнена, що відповідь ця буде блискучою, щоб воно виглядало як зразок відповіді, до якої потрібно прагнути всім останнім.

- Опитування по ланцюжку. Його я  використовую частіше, ніж попередній, але стараюся, щоб вийшла логічна, зв'язана, розгорнена розповідь.

- Тихе опитування. Бесіда проводиться з одним або декількома учнями,  тоді як інші зайняті роботою.

- Робота в групах. Часто застосуються при повторенні і узагальненні. Одним групам даються завдання теоретичні (скласти конспект по певній темі), а іншим практичні. Створюються також групи для виконання творчих завдань.

- Взаємне опитування.

Головна мета «цікавої фізики» - збудити діяльність наукового уявлення, привчити учня мислити в дусі фізичної науки й сприяти виробленню в його пам’яті численних асоціацій фізичних знань із найрізноманітнішими явищами життя.

Вчитель може використовувати цікавий матеріал як своєрідну розрядку напруженої обстановки в класі при поясненні великого за обсягом або об’єктивно важкого навчального матеріалу.

Цікавість може бути емоційною основою для запам’ятовування найскладніших питань матеріалу, що вивчається. Велику допомогу в цьому надають своєрідні аналогії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання ІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

 

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення – це одна з характерних прикмет розвитку сучасного суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності. Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій включає розробку та практичне використання науково-практичного забезпечення, ефективне застосування програмних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючи навчальні процеси. Посилення загальноосвітніх функцій комп’ютерно орієнтовних дидактичних систем пов’язано з оволодіннями учнями комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для повсякденного життя та майбутньої професійної діяльності.

Пріоритетним напрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвиток освітньо-інформаційного середовища. Орієнтація на використання ІКТ вносить певні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних та особистісних сфер, трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.

Можливості використання комп’ютера в навчально-виховному процесі значні: від довідкової системи до засобів моделювання певних ситуацій. Забезпечення функції навчання – найбільш суттєва характеристика застосування комп’ютера в навчанні.

Задачі застосування ІКТ на уроках фізики:

  1.     Забезпечення зворотного зв’язку в навчальному процесі.
  2.     Створення умов для індивідуалізації навчання.
  3.     Підвищення наочності навчального процесу.
  4.     Проведення лабораторних й практичних робіт.
  5.     Моделювання процесів або явищ, що вивчаються.
  6.     Пошук інформації з широкого кола джерел.

За цілями і задачами комп’ютерні програми поділяються на ілюстративні, консультативні, програми-тренажери, контролюючі та навчальні програми, операційні середовища.

Використання табличного редактора MS EXCEL для розв’язування графічних завдань.

Застосування додатка Microsoft Office MS Excel для розв’язання графічних завдань дозволить перевести виклад матеріалу на якісно новий рівень викладання. Незважаючи на те, що електронні таблиці були створені для фінансових розрахунків, взаємозалежна структура різних комірок дозволяє розв’язувати різні фізичні завдання. Чудовою особливістю електронних таблиць є можливість проведення обчислень, подання даних у різній графічній формі.

Основною перевагою використання табличного редактора у викладанні фізики є те, що при роботі з ними обов’язково необхідне знання відповідного матеріалу, щоб увести в таблицю потрібні формули. Однак, час, що при проведенні звичайних обчислень витрачається на багаторазово повторювані обчислення й побудову графіків, при роботі значно скоротшується й витрачається на аналіз отриманих результатів. Для аналізу даних і розв’язування завдань за допомогою даного додатка не потрібно знань мов програмування й складання програм з виведенням результатів у графічній формі.

Великі можливості мають програми, що реалізують проблемне навчання. Як добрий засіб актуалізації пізнавальної діяльності учнів особливо корисними є програми, що аналізують та моделюють конкретні ситуації, оскільки вони сприяють формуванню вміння прийняти рішення за будь-яких обставин.

Комп’ютер на уроці дозволяє вчителю-предметнику реалізувати в навчанні сучасні технології. Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути різноманітною:

  •        відео- та анімаційні фрагменти – демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів, технічних додатків;
  •        комплекти задач для самостійної та групової роботи зі зразками розв’язувань і можливістю перевірки результатів комп’ютерним експериментом;
  •        включення до уроку історичного й додаткового матеріалу;
  •        анімаційні малюнки, логічні схеми, інтерактивні таблиці тощо, які використовуються в процесі пояснення, закріплення, систематизації того, що вивчається.

Використання презентацій під час уроку – один з найзручніших способів використання комп’ютера, причому до створення презентацій (опорних конспектів) можна залучати учнів. Робота з презентаціями вимагає мінімальних алгоритмічних знань. Наведемо приклад презентації «Загадки льоду, що тане», яка може бути використана як учителем при проведені уроку, факультативу, так і учнями в самостійній роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Відповідь на запитання «Як побудувати ефективний урок?» складна і неоднозначна. На основі досягнень сучасної педагогіки і психології, аналізу досвіду роботи вчителів можна визначити такі основні шляхи підвищення ефективності сучасного уроку з фізики:

  1. Раціональний вибір мети, його змісту і структури.
  2. Опора на психолого-дикактичні закономірності навчального процесу.
  3. Застосування методів і прийомів навчання, які активізують пізнавальну діяльність учнів, розвивають їх творчі здібності спрямовані на формування особистості кожного учня.
  4. Вміле поєднання колективних, групових та індивідуальних форм навчання.
  5. Використання різних форм самостійної роботи учнів.
  6. Раціональне використання  наочності та технічних засобів навчання, зокрема комп’ютерів.
  7. Вдосконалення форм контролю успішності учнів.
  8. Підвищення інтересу учнів до математики за допомогою історичних відомостей, дидактичних ігор та нетрадиційних уроків, зокрема уроків-ігор.

Без сумніву, вибір прийомів і способів реалізації цих основних шляхів – справа індивідуальна і творча.

 

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1.   Блудов М.І. Бесіди з фізики. – К.: Рад. школа, 1989.
  2.   Бугаев А.И. Методика преподавания физики в средней школе: Теорет. основы: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по физ.-мат. Спец. – М.: Просвещение, 1981.
  3.   Використання комп’ютерних презентацій як засобу підтримки під час навчання розв’язання задач, Фізика в школах України №17 (69) 2006.
  4.   Застосування іграшок на уроках фізики, Гордієвська Л.І., Фізика в школах України №13-14 (89-90).
  5.   Ланина И.Я. Не уроком единым: Развитие интереса к физике. – М.: Просвещение, 1991.
  6.   Ланина И.Я. Формирование познавательных интересов учащихся на урока физики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1985.
  7.   Малафеев Р.И. Проблемное обучение физике в средней школе: Из опыта работы. Пособие для учителей. – М: Просвещение, 1980.
  8.   Особливості використання ІКТ на уроках фізики, Мухін В.І., Фізика в школах України №8 (84).
  9.   Перельман Я.И. Занимательная физика. – М.: Наука, 1991.
  10. Фізика проти нудьги, Компанець Н.В., Фізика в школах України №7 (107).
  11. Ще раз про розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках фізики, Вакула Ю.М., Фізика в школах України №3 (103).

Размещено на Allbest.ru

 

doc
Додано
1 квітня
Переглядів
158
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку