ЗМІСТ
ВСТУП
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ
Сучасна педагогіка і психологія фізики спрямовує свої зусилля на те, щоб виявити здібності та можливості учня, максимально їх використовувати для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу фізики, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.
«Зацікавити розум дитини – ось що є одним із основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, ми б сказали, навіть пристрасть до навчання», - вважав видатний математик М. Остроградський.
Основна мета сучасної школи – створити таку систему освіти, яка б забезпечувала освітні потреби учня відповідно до його схильностей, інтересів і можливостей, створювала б умови для самореалізації, готувала б до творчої інтелектуальної праці.
Знання в області фізики є необхідною складовою частиною інтелектуального балансу кожної освіченої людини.
Універсальний елемент мислення – логіка. Мистецтво визначати і уміння працювати з визначеннями; уміння відрізняти відоме від невідомого, доведене від недоведеного, мистецтво аналізувати, класифікувати, ставити гіпотези, користуватися аналогіями – все це і багато що інше людина освоює значною мірою саме завдяки вивченню фізики.
У своїй роботі при вивченні фізики з учнями ставлю наступні цілі:
Щоб навчання в школі не було і надалі самоціллю (одержати атестат для вступу до вузу), а стало засобом розвитку і виховання, необхідно різко посилити питому вагу творчості, зокрема в ігровій формі. Навіщо учень вивчає фізику? Для того, щоб розвинути мислення, а не для того, щоб визубрити формули і теореми, від знання яких він не стане ні розумнішим, ні духовно багатшим, ні щасливішим.
Дидактичні ігри на уроках фізики
Розвиток інтересу учнів до предмету не можна повністю покладати на зміст навчального матеріалу. Для цього треба, щоб учні були його активними учасниками. І тут ефективним засобом є включення в навчальний процес ігрових елементів, особливо на першому ступені вивчення фізики.
Гра – це особлива модель інтерактивного навчання. В ігровій формі дитина глибше пізнає явища природи, поняття. Закони, фізичні теорії та зва’язки між цими структурними елементами та діяльністю людини.
Гра, навчання й праця – це три головних види діяльності людини. Гра підготовлює дитину як до навчання, так і до праці, при цьому гра водночас є і навчанням, і працею. Деякі педагоги вважають, що ігрова діяльність для школярів – це вже пройдений етап. Але дидактичні ігри можна й треба використовувати на уроках фізики з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів та підвищення ефективності навчання.
Дидактичні ігри за змістом та методикою їх проведення розробляються вчителем, при цьому вони повинні бути різноманітними як за змістом матеріалу, що пропонується, так і за формою проведення. Задача вчителя полягає в тому, щоб, враховуючи значення гри, знайти для неї доречне місце під час уроку або позаурочної роботи.
Ігри забезпечують:
Класифікуючи фізичні ігри за дидактичною метою можна виділити такі типи ігор:
Місце гри на уроці фізики може бути різним:
Застосування іграшок на уроках фізики
Під час вивчення фізики, як відомо, велике значення має демонстраційний матеріал, яскравий і вражаючий, він впливає на почуття учнів, викликає зацікавленість до навчального процесу. Демонстрації фізичних явищ можна здійснювати за допомогою іграшок. Методика застосування іграшок на заняттях з фізики підкоряється вимогам, що висовуються до різних видів шкільного експерименту.
Дитяча надувна кулька дозволяє показати, що гази не мають постійної форми й не зберігають свого об’єму. Для досліду порожню довгасту оболонку «повітряної кульки» приблизно посередині туго перетягують ниткою й злегка надувають. Повітря заповнить частину «кулі» до перев’язу. Якщо тепер обережно перерізати нитку, то воно негайно розподілиться по всій оболонці.
Заводний автомобіль із передньою віссю, що повертається, «дзиґа» гойдалка з лялькою, електропровідний гусеничний трактор придатні для демонстрації різних видів руху. Заводний автомобіль може показати прямолінійний та криволінійний рух, дзиґа – криволінійний рух, гойдалка – коливальний рух, електроприладний гусеничний трактор – відносність руху, сили тертя.
Вантажний автомобіль із відкритим кузовом і лялька-мотрійка можуть бути корисними для демонстрації явища інерції.
Модель піднімального крана на машині, яка має досить великі розміри і надає змогу добре бачити її всім учням класу, може показати важелі й блоки, визначити, використовуючи динамометр, одержуваний виграш у силі.
Пневматичний автомат, що стріляє кульками, - роботу з виштовхування кульок за рахунок потенційної енергій пружини.
Лук зі стрілами використовується для показу залежності сили пружності (а значить, і дальності польоту) від деформації натягу ниті.
Застосування іграшок може збільшити кількість домашніх лабораторних робіт. Це буде сприяти виробленню експериментальних навичок і створить умови для творчої роботи над досліджуваним матеріалом.
Створення цікавих ситуацій на уроках фізики
як умова активізації пізнавальної діяльності учнів
При обов’язковій загальній середній освіті дуже важливо, щоб учням було цікаво вивчати фізику на кожному уроці. В багатьох учнів перша ситуативна зацікавленість предметом переходить у глибокий інтерес до науки фізики. В цьому контексті особливе місце належить такому ефективному педагогічному засобу, як цікавість.
Цікавість (з педагогічної точки зору) – це прийом вчителя, який, впливаючи на почуття учня, сприяє створенню позитивного настрою до навчання та готовності до активної мисленнєвої діяльності в усіх учнів незалежно від їх знань, здібностей та інтересів.
До застосування цікавого матеріалу, як умови активізації пізнавальної діяльності учнів, ставлять ряд вимог:
Місце цікавого матеріалу на уроці може бути різним. Зазвичай цікавість пов’язана з елементами несподіваності, в ній притягує новизна матеріалу. Тому доцільно використовувати цікавість при створенні проблемної ситуації. З цією метою можна використовувати різноманітні форми роботи:
Для успішної роботи я провожу тестування учнів на початку кожного навчального року. У тестування включаю питання за визначенням бази фізичних знань учнів; визначенню типу уваги. За наслідками цих тестів планую індивідуальну роботу з кожним учнем. У своєму плануванні враховую також результати вхідних зрізів.
На своїх уроках використовую наступні прийоми і методи:
- Опитування біля дошки. Але тільки, якщо упевнена, що відповідь ця буде блискучою, щоб воно виглядало як зразок відповіді, до якої потрібно прагнути всім останнім.
- Опитування по ланцюжку. Його я використовую частіше, ніж попередній, але стараюся, щоб вийшла логічна, зв'язана, розгорнена розповідь.
- Тихе опитування. Бесіда проводиться з одним або декількома учнями, тоді як інші зайняті роботою.
- Робота в групах. Часто застосуються при повторенні і узагальненні. Одним групам даються завдання теоретичні (скласти конспект по певній темі), а іншим практичні. Створюються також групи для виконання творчих завдань.
- Взаємне опитування.
Головна мета «цікавої фізики» - збудити діяльність наукового уявлення, привчити учня мислити в дусі фізичної науки й сприяти виробленню в його пам’яті численних асоціацій фізичних знань із найрізноманітнішими явищами життя.
Вчитель може використовувати цікавий матеріал як своєрідну розрядку напруженої обстановки в класі при поясненні великого за обсягом або об’єктивно важкого навчального матеріалу.
Цікавість може бути емоційною основою для запам’ятовування найскладніших питань матеріалу, що вивчається. Велику допомогу в цьому надають своєрідні аналогії.
Використання ІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів
Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення – це одна з характерних прикмет розвитку сучасного суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності. Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій включає розробку та практичне використання науково-практичного забезпечення, ефективне застосування програмних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючи навчальні процеси. Посилення загальноосвітніх функцій комп’ютерно орієнтовних дидактичних систем пов’язано з оволодіннями учнями комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для повсякденного життя та майбутньої професійної діяльності.
Пріоритетним напрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвиток освітньо-інформаційного середовища. Орієнтація на використання ІКТ вносить певні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних та особистісних сфер, трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.
Можливості використання комп’ютера в навчально-виховному процесі значні: від довідкової системи до засобів моделювання певних ситуацій. Забезпечення функції навчання – найбільш суттєва характеристика застосування комп’ютера в навчанні.
Задачі застосування ІКТ на уроках фізики:
За цілями і задачами комп’ютерні програми поділяються на ілюстративні, консультативні, програми-тренажери, контролюючі та навчальні програми, операційні середовища.
Використання табличного редактора MS EXCEL для розв’язування графічних завдань.
Застосування додатка Microsoft Office MS Excel для розв’язання графічних завдань дозволить перевести виклад матеріалу на якісно новий рівень викладання. Незважаючи на те, що електронні таблиці були створені для фінансових розрахунків, взаємозалежна структура різних комірок дозволяє розв’язувати різні фізичні завдання. Чудовою особливістю електронних таблиць є можливість проведення обчислень, подання даних у різній графічній формі.
Основною перевагою використання табличного редактора у викладанні фізики є те, що при роботі з ними обов’язково необхідне знання відповідного матеріалу, щоб увести в таблицю потрібні формули. Однак, час, що при проведенні звичайних обчислень витрачається на багаторазово повторювані обчислення й побудову графіків, при роботі значно скоротшується й витрачається на аналіз отриманих результатів. Для аналізу даних і розв’язування завдань за допомогою даного додатка не потрібно знань мов програмування й складання програм з виведенням результатів у графічній формі.
Великі можливості мають програми, що реалізують проблемне навчання. Як добрий засіб актуалізації пізнавальної діяльності учнів особливо корисними є програми, що аналізують та моделюють конкретні ситуації, оскільки вони сприяють формуванню вміння прийняти рішення за будь-яких обставин.
Комп’ютер на уроці дозволяє вчителю-предметнику реалізувати в навчанні сучасні технології. Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути різноманітною:
Використання презентацій під час уроку – один з найзручніших способів використання комп’ютера, причому до створення презентацій (опорних конспектів) можна залучати учнів. Робота з презентаціями вимагає мінімальних алгоритмічних знань. Наведемо приклад презентації «Загадки льоду, що тане», яка може бути використана як учителем при проведені уроку, факультативу, так і учнями в самостійній роботі.
ВИСНОВКИ
Відповідь на запитання «Як побудувати ефективний урок?» складна і неоднозначна. На основі досягнень сучасної педагогіки і психології, аналізу досвіду роботи вчителів можна визначити такі основні шляхи підвищення ефективності сучасного уроку з фізики:
Без сумніву, вибір прийомів і способів реалізації цих основних шляхів – справа індивідуальна і творча.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Размещено на Allbest.ru