Інтерактивні методи корекції усного і писемного мовлення молодших школярів із вадами мовлення

Інтерактивні методи корекції усного і писемного мовлення молодших школярів із вадами мовлення

 

Найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявлятися в дефектах звуковимови, обмеженості словникового запасу, невміння граматично правильно узгоджувати слова в реченні тощо.

У школі до мовлення ставлять високі вимоги, тому дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі опанування навичок читання і письма, з'являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна літер і складів, недописування або недочитування слів, переставляння частин слова тощо). Такі недоліки читання і письма називаються відповідно дислекісєю і дисграфією. Учні, які мають такі вади, потребують спеціальної логопедичної роботи.

Мета введенних на сучасном етапі інтерактивних методів навчання полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і  учитель-логопед, є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій на мовленнєвому матеріалі, використання рольових ігор і спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, створенню атмосфери співробітництва; взаємодії, дає мені змогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія містить як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання молодші школярі мають можливість активно змагатися, спілкуватися і контролювати особисте мовлення та мовлення своїх товаришів, а це сприяє формуванню дитячого колективу і водночас розвитку зв'язного мовлення, структурною одиницею якого є речення з лексико-граматичним оформленням.

Речення як мінімальна комунікативна одиниця виконує функцію формування і висловлення думки в усному та писемному мовленні.

Під час вивчення теми «Речення» проводиться корекційну роботу над реченням, яке є однією з найважливіших складових розвитку комунікативно-мовленнєвих здібностей учнів-логопатів. Користуючись грою як інтер­активним методом усунення недоліків мовлення, приділяється увага вмінням встановлювати зв'язки слів у реченні, поширювати прості речення словами та словосполученнями, складати речення за зразком та схемою, відновлювати зміст деформованих речень за допомогою мовних ігор «Заблукали слова», «Зруйнувалося речення», «Плутанина».

Таким чином, інтерактивне навчання — це навчання, занурене у спілкування, діалогове навчання, що належить до педагогічних технологій на основі ефективності корекційної роботи й організації навчального процесу через логопедичні заняття.

Інтерактивне навчання — це специфічна форма організації навчальної діяльності, метою якої є — забезпечення сприятливих умов, за яких кожен учень відчував би свої успіхи.

Використання на логопедичних заняттях гри-змагання як інтерактивного метода дає можливість навчатися у невимушеній формі, поєднуючи мовленнєву гру з іншими корекційними методами, спрямованими на подолання вад мовлення. Завдяки ігровим формам занять удається залучити пасивних учнів до системної мовленнєвої праці, дати змогу школяреві відчувати успіх, повірити в свої сили.

Під час вивчення теми «Звуки і букви» слід звернути  увагу меті окремих мовленнєвих ігор, що, по-перше, спрямована на поглиблення знань про слово як елемент мовлення (гра «Збудуємо сходинки»); по-друге, опанування звуко-буквеного аналізу і синтезу, установлення правильних взаємозв'язків між звуками і буквами (ігри: «Піраміда», «Спіймай звук», «Загубилася буква»); по-третє,— на корекцію стійких специфічних помилок (гра «Допоможи Незнайкові знайти помилку»).

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи — не більше ніж 4—6 осіб. Групи вивчають навчальний мовленнєвий матеріал і розвивають міжособистісні вміння.

Інтерактивна робота має свої принципи.

•        Одночасна взаємодія (усі учні працюють в один і той же час).

 

Гра «Спіймай звук»

Гра спрямована на опанування звуко-буквеного аналізу і синтезу, установлення правильних взаємозв'язків між звуками і буквами. Учні підіймають відповідну букву, якою визначається звук у слові, зображеному на малюнку.

•        Однакова участь (для виконання завдання кожному учневі надається однаковий час).

 

Гра «Допоможи Незнайкові знайти помилку»

 Мета мовленнєвої гри — корекція стійких специфічних помилок. Кожний учень одержує індивідуальну картку, у тексті якої він знаходить помилку.

•        Позитивна взаємодія (група виконує завдання за умови успішної роботи кожного учня).

 

Гра «Зашифроване слово»

Кожен учень отримує конверт, в середині якого знаходяться букви. Учні, змагаючись, швидко складають своє слово, читають його вголос, звертаючи увагу на звуковимову та правопис, виділяючи потрібний звук на фоні слова. Потім із перших букв кожного слова діти складають одне спільне слово. Якщо один з учнів помилився під час виконання свого завдання, то команда не може скласти головне слово. Командні форми виконання логопедичних завдань формують в учнів позитивне ставлення до навчальної співпраці.

•        Індивідуальна відповідальність (під час роботи у групі у кожного учня — своє завдання).

 

Гра «Цікава картинка»

Це змагання між учнями у найшвидшому складанні сюжетної картинки з шести частин за визначеною лексич­ною темою. Хто назве найбільше слів із потрібним звуком?

Мета мовної гри — розвиток фонематичного слуху, навичок звуко-буквенного аналізу і синтезу, логічного мислення.

Використання інтерактивних методів корекції усного і писемного мовлення допомагає учням-логопатам:

•    у виправленні недоліків звуковимови;

•    в ефективному розвитку фонетико-фонематичногобоку мовлення;

•    у розширенні та збагаченні лексико-граматичної системи мовлення.

 

На логопедичних заняттях діти мають розуміти, навіщо вони виконують те чи інше завдання, слід навчити їх самостійно визначити тему занять і навчальну мету.

Постійно стимулювати пізнавальну активність дітей запитаннями:

—Над якою темою працюватимемо сьогодні?

—Чому ви так уважаєте?

—Для чого потрібна така вправа?

Корекційна робота з дітьми-дисграфіками дає позитивні результати завдяки тісної співпраці з учителями та батьками.

Отже, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж застосувати елементи, що доцільні саме до цієї мовленнєвої групи: порушення читання і письма, зумовлені елементами загального недорозвинення мовлення.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати логічне мислення, зв'язне мовлення, формувати критичне мислення, виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому корекційний процес організується так, що учні мають змогу успішно опанувати навички читання і письма, зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництва.

 

Недоліки усного мовлення у першокласників

та інтерактивні напрямки їх подолання

Щорічне вересневе обстеження сформованості мовленнєвих структур у першокласників за останні роки відображає пригнічуючу тенденцію збільшення кількості дітей із мовленнєвими вадами. Збільшується відсоток комплексної патології, що відображається на фонематичних процесах, лексико-граматичній будові, зв'язному мовленні, тобто структурах, якість яких зумовлює успішність навчання і розвитку дитини.

Недоліки сформованості усного мовлення в учнів загальноосвітніх шкіл виявляються у фонематичному, фонетико-фонематичному та загальному (не різко вираженому та III рівня) недорозвиненні мовлення.

Фонетичне недорозвинення — спотворення артикуляційної будови звука з фонематико-смисловою функцією. Це «косметичний» дефект, що спричиняє вторинні порушення писемного мовлення. Але досить часто такі діти стають об'єктами кепкування, у них формується комплекс неповноцінності із різними негативними наслідками: замкненість, зниження самооцінки, негативізм, агресивність.

У дітей із фонетико-фонематичним недорозвинення звуковимова порушена за типом заміни звуків, трапляється заміна на спотворений мовленнєвий еквівалент. У цьому разі страждають фонематичні процеси: слухове сприйняття і диференціювання мовленнєвих звуків Дітям складно розрізняти тверді та м'які, дзвінкі і глухі приголосні, африкати між собою та із свистячими та шиплячими приголосними, а також голосні І та II рядів.

Несформованість фонематичних процесів призводить до неправильного формування мовленнєвого аналізу та синтезу на рівні звуко-складової структури слова, що виглядає як невміння сказати слово, що складається зі звуків що вимовляються правильно: дитина пропускає, уставляє зайві, замінює, переставляє звуки та склади. Вади фонематичних процесів можуть бути і самостійною патологією у дитини з первісно якісною або вже відкоригованою звуковимовою. Такий стан — загроза формування повноцінного письмового мовлення. Усі ці помили можуть бути притаманні читанню і письму.

Для загального недорозвинення мовлення (нерізко виражене або III рівня) характерними є такі ознаки:

•     звуковимова сформована або спотворена за будь-яким типом;

•     неякісні фонематичні процеси;

•     мовленнєвий аналіз та синтез порушені як на рівні звука, складу і слова, так і на рівні фрази;

•     страждає лексична будова;

•     ускладнені зміни слів за граматичними категоріями та оформлення фрази. Фраза — елементарна, мало-поширена, часто аграматична;

•     розвиток зв'язного мовлення не відповідає віку.

 

Діти із ЗНМ — особливо складний педагогічний контингент.

Таким чином, потрібно уявити, що така картина — це не проста неуважність, відвертання уваги, грайливість, а це порушення, що потребує логопедичної корекції з використанням інтерактивних методів.

 

Специфічні порушення писемного мовлення учнів та

 інтерактивні шляхи їх корекції

Письмо — це особлива форма власного (експресивного) мовлення, що формується, на відміну від усних форм, тільки в процесі цілеспрямованого навчання, і є знаковою просторовою класифікацією тимчасової послідовності фонем в усному мовленні.

Специфічні розлади письма отримали назву «дисграфія».

Артикуляторно-акустична дисграфія притаманна дітям із вадами звуковимови. У цьому випадку діє принцип «пишу, як говорю». При цьому помилки подібного походження є у дітей із нещодавно сформованою вимовою внаслідок неповної автоматизації артикулем на внутрішньому рівні. Відомо, що попередня дефектна вимова на внутрішньому рівні може затримуватися до двох років. Ось чому так важливо сформувати правильну звуковимовну структуру в дошкільному віці, не менше, ніж за рік до початку навчання в школі.

Помилки, зумовлені несформованістю фонематичних процесів,— це різноманітні заміни: голосних між собою, дзвінких та глухих приголосних, африкативних звуків між собою та зі свистячими і шиплячими приголосними ([Ч] - [Ц], [С], [ТЬ], [Ш]; [Ц] - [Т[, [С], [3]; [Щ] - [С], [Ч], [Ц], [Ш]), заміни звуків різним за способом та місцем утворення артикуляційним укладом ([М] — [Н], [К] — [Т], [С] - [Ш], [3] - [Ж], [Ф] - [X] та ін.). Діти не розрізняють тверді та м'які приголосні, не вміють позначати пом'якшення приголосного на письмі.

Несформованість мовленнєвого аналізу та синтезу призводить до виникнення специфічних помилок на рівні складу, слова, речення у вигляді:

•    пропуск букв та складів;

•    переставлення букв та складів;

•    повторення раніше написаної букви (персеверації):

              чечепаха, весточка;

● передчасне написання букви (антиципації) в різних мовленнєвих одиницях: вірер (вітер); (Будемо чити чай);

•    об'єднання слів зі скороченням звуко-складової струк­тури (кантаминації): Високлен (Високий клен);

•    неправильне визначення меж мовленнєвих одиниць: ба буся; вкнизі.

Розлади зорово-просторових орієнтацій призводять до замін букв за зовнішньою схожістю, спотворення написання букв, труднощів розташування на сторінці в зошиті, недотримання робочого рядка, дзеркального написання.

У кінематично подібних букв — однаковий початок написання і різні наступні елементи. Несформованість якісного відбору елементів і порушення рухово-просторового розташування призводять до замін букв за кінематичною схожістю, неправильного їх з'єднання, пропуску елементів, їх неправильного розташування.

Для аграматичної дисграфії характерними є:

•    порушення граматичного зв'язку слів у реченні (керування та узгодження): Лід дуб нора їжака;

•    неадекватне використання слів: Восени спадає (опадає) листя

•    розлади норм словоутворення і граматичної словозміни: мори (моря), крісли (крісла).

Для подолання вад письма необхідна планомірна спеціалізована допомога з використанням інтерактивних методів!

Проведення навчально-корекційних засобів дозволяє значно згладити прояви дисграфії, що сприяє якіснішому засвоєнню програмного матеріалу з навчання грамоти.