Інтерактивні методи на етапі закріплення знань

На уроках зарубіжної літератури на етапі закріплення нових знань використовую наступні інтерактивні методи:

• Переказ уривків у парах;
• Складання у групі «Асоціативного грона (куща) за біографією автора;
• Складання схем у групах.

Пропоную учням 9 класу скласти схему «Модель французького суспільства за повістю Бальзака «Гобсек».

1. Верхівка – золото.
2. Істинні господарі Парижу – лихварі.
3. Аристократія – віконтеса де Гранльє та її родина, граф де Ресто та його родина.
4. Середній прошарок – люди заробляють на життя власною працею (адвокат Дервіль, швачка Фанні Мальво).
5. Низький прошарок – консьєржка, прислуга.

• Формулювання питань для перевірки вивченого іншими групами.
• Перегляд презентації з підготовкою питань до неї у групах.
• Діалог.
• Дискусія між групами.

Під час вивчення роману М. де Сааведра Сервантеса «Дон Кіхот» учні об’єднуються у 2групи: 1 група отримує завдання довести, що Дон Кіхот – позитивний герой, а 2 група – навпаки. Для доведення думки учні оперують цитатами з тексту.

• Створення анкети письменника (героя твору);

Знайомлячись з біографією Елеонор Портер за підручником, учні 5 класу у групах створюють анкету письменниці за графами:

• Створення паспорта – характеристики твору;

Починаючи з 5 класу, учні вчаться складати коротку характеристику твору у вигляді паспорту. Прикладом такої роботи є таблиця, складена учнями 9 класу:

• Створення «Віртуального музею письменника»;
• Прийом «Акваріум».

У 8 класі провела роботу з висловлюваннями Ф.Петрарки. Створила три малі групи, які по черзі опинялися в «акваріумі». Дві інші вислуховували міркування і додавали свої судження. Запитання до груп:

• Чи згодні ви з думками членів груп?
• Чи розкрили вони питання?
• Чиє у вас доповнення?
• Чия відповідь, на ваш погляд, вдаліша?

Висловлювання для 1 групи: «Час, у який я жив, був завше мені нелюбим, що, якби не стояла на перешкоді тому прихильність до улюблених мною людей, я хотів би народитися в будь-який інший вік, а щоб забути цей, - постійно старався жити душею в інших віках».

Висловлювання для 2 групи: «Природа встановила для людини невизначений строк життя, щоб вона завжди могла вірити в теперішнє і в найближче майбутнє».

Висловлювання для 3 групи: «Нам заважає на шляху поступу те, що ми вперто тримаємося за давні судження і важко відриваємося від них».

• «Кола Вена»;

За допомогою цього прийому учні створюють у групах порівняльну характеристику героїв. Наприклад, у 5 класі порівнюють Тома і Гека.

• Групова робота;

Під час вивчення твору Р.Баха »Чайка Джонатан Лівінгстон» групи учнів обговорюють моральні істини. 1 група пояснює істину, яка відкрилася Джонатану, і доводить, чи правильна вона. 2 група пояснює істину, яку проголошує чайка Джонатан. 3 група пояснює істину, до якої прийшов Джонатан.

Під час вивчення оповідання Д.Лондона «Любов до життя» учні кожної групи отримують завдання: 1. Проаналізувати поєдинок з ведмедем, посилаючись на текст. 2. Розповісти про боротьбу хворої людини з хворим вовком. 3. Проаналізувати епізод «На китобойному судні».

Дослідження тексту твору «Ніч перед Різдвом» М.Гоголя доцільно проводити в групах. 1 група опрацьовує епізод «Випробування для козака Вакули» за питаннями:

• Яку умову ставить Оксана Вакулі?
• Як вимогу Оксани сприймає Вакула, у чому намагається себе переконати?

2 група опрацьовує епізод «Нічний неспокій Оксани» за питаннями:

• Як Оксана сприйняла чутки про самогубство коваля?
• За що картає себе дівчина?
• Кохання Оксани раптове чи Гоголь мотивує виникнення почуттів?

3 група опрацьовує епізод «Повернення Вакули» за питаннями:

• Як Чуб сприйняв появу Вакули у нього вдома?
• Чи задоволена Оксана, що коваль виконав її забаганку?
• Чому «ніколи не була вона така дивовижно гарна», як у цей момент?

Підсумкове запитання до 3 груп: «Що змусило Оксану, вередливу красуню – егоїстку, стати доброю, щирою дружиною Вакули і матір’ю його дітей?» .

• Прийом «Займи позицію»;

Під час вивчення твору М.Гоголя «Ніч перед Різдвом» пропоную учням зайняти позицію у вирішенні питання: «Чи варта Оксана кохання коваля?» хто вважає, що Оксана заслуговує на його кохання, піднімає червоне сердечко і аргументує думку. За відповіддю на питання утворилися випадкові групи. Наступне питання: «Чи заслуговує вона на прощення?» підштовхує учнів до пошуку думки Гоголя, який показав зовсім іншу Оксану у кінці твору.

Під час вивчення повісті Бальзака «Гобсек» вважаю доцільним використання тверджень, щоб учні висловили своє ставлення до грошей.

1. Гроші – це дуже важливо.
2. Важливо, але не головне в житті.
3. Необхідно в розумних межах.
4. Неважливо.

• Прийом «Так – ні»;

1 група знаходить відповідь «так», а 2 – «ні» на питання: «Чи варто Вакулі кохати Оксану?» у 6 класі під час вивчення твору «Ніч перед Різдвом» М.Гоголя.

 Формуванню самоефективної особистості сприяють й такі питання, що змушують учнів вживатися в роль головного героя, ставити себе на його місце, ділитися власним життєвим досвідом. Вивчаючи «Різдвяну пісню у прозі» Ч.Діккенса, учні 6 класу створюють асоціативне гроно «Щастя», визначають, що є щастям для них і відповідають на питання: «Чи можна Скруджа вважати щасливою людиною і чому?». Подібну роботу проводжу при вивченні в 7 класі твору Д.Олдріджа «Останній дюйм», на заключному етапі якого учні відповідають на питання: «Що означає подолати «останній дюйм» у відносинах між людьми?»

• Опорний конспект прослуханого матеріалу для кращого запам’ятовування та відтворення.

1 ряд – «Театр шекспірівської доби»;

2 ряд – «Життя і творчість Шекспіра»;

3 ряд – «Шекспірівське питання».

Розвитку самоефективної особистості сприяють комунікативно-ситуаційні вправи, що дозволяють дітям діяти на уроці відповідно до ситуації, яку слід розв’язати. Вони пробують себе у ролі слухача і оповідача, поета й письменника, вченого-дослідника і артиста. За допомогою методу «Фанфік» учні виконують роль письменника: дописують або переписують фінал твору. Шестиклсники пишуть своє закінчення оповідання Д.Лондона «Жага до життя», учні 8 класу – трагедії В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Перевтілившись у героїв оповідання Е.Сетона-Томпсона «Лобо», учні 1 групи розповідають про події від імені Лобо, а 2 групи – Бланки. Учні 6 класу перевтілюються в героїв твору Д.Лондона «Жага до життя» і розповідають від імені ведмеді і вовка про зустріч з людиною.

Практикую написання листів герою або автору. Учні 8 класу пишуть листи В.Шекспіру, прочитавши трагедію «Ромео і Джульєтта»,  учні 7 класу – Ульфу Старку після вивчення творів «Маленька книжка про любов» і «Диваки та зануди». Також учні виступають у ролі ілюстраторів творів, на обкладинці яких висвітлюють головну ідею твору. Учні 8 класу пишуть лист Ф.Петрарці від Лаури, якого він чекав усе життя (1 група), і лист Лаурі, якого він не наважився написати (2 група).

Інколи використовую проведення творчого заліку після вивчення твору, коли учні об’єднуються у групи та інсценують уривок, який їм сподобався. Кожен учень має можливість продемонструвати свої індивідуальні творчі здібності. Такі заліки вчать дітей ставити перед собою цілі і вміти організовувати їх досягнення, вчать умінню відшуковувати, перетворювати і передавати інформацію, виконувати різні ролі у групі та колективі, розкривають здібності учнів до самопізнання, вчать взаєморозумінню, взаємодії один з одним під час спільної творчості. Всі ці вміння входять до переліку ключових компетентностей. Творчі заліки дозволяють учням зміцнити віру в себе і свої сили, надати впевненості. Учні 9 класу інсценізують уривки з п’єси М.Гоголя «Ревізор», а 6 класу – «Ніч перед Різдвом».

Однією з продуктивних і оптимальних технологій створення креативного освітнього середовища у школі вважаю організацію проектної діяльності. До кожної теми не вимагаю, а пропоную за бажанням створити проект індивідуальний або у парі. На уроках, незалежно від власних симпатій, працюють у «випадкових групах», де за 10-15 хвилин створюють міні-проект (наприклад, інсценізація уривка казки, аналіз вірша, гронування біографії письменника). Починаючи з 6 класу, не лише виконують груповий творчий проект, а й вчаться коректно відповідати на питання однокласників, тобто вести дискусію.

Але при груповій роботі виникають труднощі з оцінюванням навчальної діяльності учнів. На мій погляд, оцінка діяльності учня на уроці складається із оцінки його власної діяльності і діяльності групи в цілому. Неприпустимо виставляти однакову оцінку усім членам групи незалежно від їх власної участі у роботі. Результат кожної групи оцінює вчитель, але в обговоренні оцінок можуть брати участь і самі учні. Інколи можливо назначати експерта у кожній групі, який оцінить роботу кожного, тому що у групі можуть бути учні, які намагаються «відсидітися», бо будуть впевнені у позитивній оцінці, яку отримає група.

Інколи можу відступити від норми оцінювання кожного учня і оцінити в цілому роботу групи. Мета подібного підходу оцінювання – звернути увагу на найслабшого учня, який потребує допомоги й підтримки. Завдячуючи такому учневі, інші діти, які навчаються на середньому рівні, досягають значних успіхів, бо, пояснюючи матеріал слабшому учневі, самі краще його засвоюють і запам’ятовують. При цьому оцінюю не стільки самі знання, скільки зусилля учнів.