Інтерактивні методи навчання

Методична сутність проєктної технології передбачає забезпечення умов щодо організації пізнавально-трудової діяльності учнів для проєктування, створення і виготовлення реального об’єкту (продукту праці). Створювані проекти можуть бути тематичні, предметні, міжпредметні, пошукові, дослідницькі, творчі, рольові, прикладні, індивідуальні, групові, колективні, короткострокові, тривалі та ін.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ СПЕЦДИСЦИПЛІН

Головним призначенням системи професійно-технічної освіти є підготовка якісних робітничих кадрів, які б відповідали сучасним вимогам та могли вирішувати складні виробничі завдання, успішно конкуруючи на ринку праці.

Щоб підготувати такого робітника потрібно: по-перше, впроваджувати у навчальний процес сучасні новітні виробничі технології; по-друге, вивчити ринок, знайти соціальних партнерів-виробників для співпраці.

Сучасний етап розвитку європейської та світової економіки характеризується використанням новітніх технологій та засобів виробництва, супроводжується гострою конкуренцією та високими вимогами до робітників. Тому, основними показниками рівня кваліфікації сучасного фахівця є професійна компетентність, яка дозволяє йому зрозуміти суть проблеми та визначати шляхи її практичного вирішення.

Важливу роль у підготовці та вихованні кваліфікованого працівника відіграє рівень кваліфікації і майстерності  педагога, його вміння донести свої знання до кожного учня, володіючи різноманітністю та гнучкістю методів навчання. Викладач повинен відчути себе господарем власної професійної справи, визначити її простір. Саме тут він має змогу впливати особистим професійним переконанням, демонструвати власну педагогічну індивідуальність.

Особливість сьогодення полягає в тому, що кожен викладач виконує функції інноватора, фахівця, який у щоденній праці впроваджує новітні ідеї, технології, методики навчання і виховання. Інноваційна діяльність за своїм змістом охоплює процес взаємодії індивідів, скерований на їхній розвиток. Це особливий вид творчої діяльності, що об'єднує різноманітні операції та дії, спрямовані на одержання нових знань.

Мета сучасного навчання полягає у розвитку гнучкого мислення учнів, а знання при цьому виступають умовою реалізації цієї мети. Обов'язковими умовами такого навчання є висока активність учнів у навчальному процесі, суб'єктивний досвід, створення на уроках проблемних ситуацій, тобто інтерактивне навчанням.

Проблемні ситуації активізують учнів, спонукають замислитися над матеріалом, з яким вони працюють, розглядати факти з різних точок зору. Для обговорення викладач обирає важливу проблему, значущу для учнів, для їхнього сьогоднішнього життя, що викликає позитивні емоції.

Важливою вимогою суспільства до особистості є не енциклопедичність знань, а набуття певних вмінь та навичок, що сприяють розвитку та самореалізації особистості. Це завдання, значною мірою, вирішується через впровадження інноваційних технологій, серед яких важливу роль відіграють інтерактивні методи навчання.

Здобуваючи професійно-технічну освіту, учень формує в процесі власного навчання систему знань, умінь і навичок, професійні, світоглядні, громадянські якості з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

На уроках режисура зазнала кардинальних змін: постійний діалог викладача і учня, моделювання ситуації вибору, вільного обміну думками, авансування успіху - усе це дає можливість кожному з учнів залишитися самим собою. Сама суть уроку змінилась, урок з інформативного переріс у розвивальний. Учні вчаться самостійно аналізувати інформацію, бачити власні чи партнерські помилки, прагнуть до пошуку оптимальних рішень. Під час роботи на уроці весь навчально-виховний процес регулюється певними правилами роботи, що є гарантом створення особливої атмосфери. Усі ці фактори сприяють співпраці, доброзичливості, порозумінню, що дає змогу реалізувати інноваційні технології навчання.

Яким має бути сучасний урок? За своєю метою, змістом, структурою і методами навчання він має відповідати найновішим досягненням теорії та практики роботи в навчальному закладі професійно-технічної освіти. І тому, важливим освітнім завданням педагога є спрямування роботи на розумовий розвиток учнів, що забезпечуватиме формування їхніх творчих здібностей, здатність, уміння знаходити нові шляхи для розв'язування практичних завдань, творчо застосовувати набуті завдання у майбутньому.

Застосування знань завжди пов'язане з певними труднощами, які учень повинен долати. Проте, без певної підготовки йому це зробити важко. На мою думку, спонукати учнів до активної, творчої пізнавальної діяльності можна на основі індивідуального підходу до кожного учня та синтезу традиційних організаційних форм і методів, прийомів навчання та виховання.

Якщо порівняти ефективність методів навчання щодо формування пізнавального інтересу, то досить ефективними є: бесіда, дискусія, демонстрація, «гра-змагання», рольові ігри, групова робота, проблемно-ігрові ситуації, урок-лекція, робота в групах, «мозковий штурм». Для розв'язання актуальних проблем широко застосовуються нові педагогічні технології навчання, які сприяють розвитку творчих сил, здібностей та нахилів особистості.

Урок є однією із форм організації навчання, для якої характерні чіткість поставленої мети та змісту, неподільність навчальних і виховних завдань, вибір найбільш доцільних методів навчання на кожному етапі, раціональне поєднання колективної та індивідуальної роботи учнів, організаційна чіткість, керівна роль викладача. Адже сучасний урок в умовах демократизації і гуманізації навчального процесу передбачає роль учня на уроці не як пасивного, а як активного суб'єкта навчальної діяльності.

Викладач має бути на уроці психологом, актором і режисером одночасно. Важливо відчувати, коли необхідно зняти в навчальній групі напруження цікавою розминкою або грою, а коли від цікавого, розважального моменту перейти до серйозної роботи. Необхідно намагатися зробити кожен урок особливим, не схожим на попередній. Для кожного викладача дуже важливо, щоб учні, перш за все, сприймали його як педагога – людину, яка здатна співпрацювати. З цієї точки зору інтерактивні методи навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтереси та мотивацію, навчають самостійно мислити. Ретельно готуючись до уроків, необхідно враховувати не тільки своєрідність кожного колективу, груп, але й психологію, вікові особливості, потенційні можливості кожного учня, знаходити і реалізувати на уроках ці методичні прийоми, які надають учням відчуття самостійності й творчої участі в процесі вивчення навчальної дисципліни. Тому, в своїй педагогічній практиці ми впроваджуємо фронтальну, індивідуальну і групову роботу.

За фронтальної форми навчання вся група працює над одним завданням під безпосереднім контролем викладача. Робота йде єдиним темпом з рівномірним розподілом часу на всіх учнів. У цьому випадку надзвичайно складно забезпечити високу активність всіх учнів.

Проблема виникає через те, що в довільно сформованих групах лише на основі вікової ознаки навчальні можливості учнів будуть неоднакові. Фронтальну роботу організовуємо, орієнтуючись на середній рівень: пристосовуємо теми роботи, обсяг і рівень складності навчального матеріалу. Учні з низьким рівнем навчальних досягнень неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Якщо знизити темп викладу навчального матеріалу, то це негайно позначиться на учнях з високим рівнем знань.

За індивідуальної форми роботи кожен учень працює самостійно. Темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитку інтересів, він залежить від можливостей і підготовки учнів. Індивідуальна навчальна діяльність не передбачає безпосередньої взаємодії учнів між собою. Контакти з викладачем обмежені, нетривалі. Тому діяльність учнів з низьким рівнем знань приречена на невдачу. У них можуть бути прогалини в знаннях, недостатня сформованість умінь і навичок самостійної роботи.

Усі недоліки фронтальної та індивідуальної форм ми вдало компенсуємо груповою роботою, яка формує здатність і потреби учнів до ділового спілкування. У ході такої роботи учні з низьким рівнем знань мають змогу висловитися, не боячись припуститися помилки, поставити будь-які питання, відчути власну причетність до вирішення складних проблем. Для учнів з високим рівнем знань це не лише прекрасна нагода виявити свої здібності, а й виступити у ролі порадника, помічника.

З досвіду роботи переконуємося, що групова робота активізує пізнавальну діяльність учнів, налагоджує гуманні стосунки між ними, формує самостійність, уміння доводити і обстоювати власну позицію, а також прислухатись до думки товаришів, виробляє культуру ведення діалогу, відповідальність за результати своєї праці. Така форма роботи, як вид навчальної діяльності учнів, є багатофункціональною і порівняно з іншими має наступні переваги:

• за однаковий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
• виробляється вміння співпрацювати;
• конкретизуються мотиви навчання;
• розвивається навчальна діяльність (планування, самоконтроль).

Досвід роботи показує, що групова робота буде ефективною, якщо дотримуватися вимог:

• методично обґрунтовано обирати вид завдань на кожному уроці відповідно до його мети, особливостей вивченого матеріалу;
• правильно формувати склад групи;
• ретельно продумувати структуру уроку;
• розробляти інструкції, пам'ятки, алгоритми, які скеровуватимуть роботу груп;
• регулювати міру викладацької допомоги групам;
• вчити учнів співпрацювати під час виконання спільних завдань.

Групова діяльність корисна на всіх етапах уроку особливо під час закріплення знань, застосування їх на практиці. При використанні активних форм і методів навчання усі члени групи об’єднані заради досягнення загальної мети.

При вивченні спеціальних предметів використовуємо метод ігрової ситуації (метод проблемно-ігрової ситуації). Проблемна ситуація активізує пізнавальний інтерес, спрямовує розумову діяльність. Тут якраз виявляється вміння аналізувати, робити висновки, приймати відповідне рішення у нестандартних ситуаціях. Під час вивчення теми «Інтенсивна технологія вирощування і збирання картоплі» ми використовуємо рольові ігри. Вони дають можливість відтворити будь-яку ситуацію «у ролях». Кожен починає розуміти, що він не просто учень, який відповідає перед викладачем, а особа, яка має певні права, обов'язки та відповідальність у прийнятті рішення. Треба відмітити, що учні вже дорослі і можуть «увійти» в образ, добре вивчити свої ролі.

З метою швидкого залучення учнів до роботи використовуємо гру «Пароль». Це дає можливість, наприклад, об'єднати організаційний момент уроку при вивченні теми «Види штукатурки». Привітавшись, не пропонуємо учням сісти за парти, а прохаємо кожного назвати, не повторюючись, ланцюжком, один за одним, суттєве для матеріалу цього уроку слово, назву штукатурки,її шари,призначення і т.д. Ігри дають можливість зняти психологічний стрес, сприяють кращому засвоєнню матеріалу, розвивають швидкість мислення.

Також у практичній діяльності використовуємо метод «мозкового штурму», який спонукає учасників виявити свою увагу та творчість і передбачає вільне висловлення думок усіх учасників та допомагає знаходити багато ідей і рішень.

На кожному уроці виникає необхідність повторення окремих елементів або цілих тем предметів, які по-іншому сприймаються і краще засвоюються учнями в комплексі з новою інформацією. Це дає можливість сформувати в учнів чітку систему знань та вмінь.

Поєднання плакатів, схем, таблиць, слайдів, діафільмів, кінофільмів, презентацій, макетів, гербаріїв відповідно до тем, які вивчаються, сприяє закріпленню нових знань. Тому на уроках з спецтехнології ілюструємо навчальний матеріал різноманітними наочними посібниками та зразками

Сутність нашого досвіду полягає у використанні різних форм і методів навчання та проведенні різних типів уроків. У більшості випадків використовуємо творчі завдання, роботу в малих групах, різні види ігрової діяльності. Творчі завдання потребують від учнів не простого відтворення інформації, а творчого підходу, оскільки містять, як правило, певну кількість правильних відповідей. На уроках спеціальних дисциплін сприяємо «перетворенню» учня з пасивного споживача знань до їх активного творця, який вміє грамотно сформулювати проблеми, проаналізувати їх і запропонувати оптимальні шляхи та методи вирішення.

Інтерактивні методи навчання моделюють майбутню професійну діяльність учнів, надають сенс практичному навчанню, мотивують тих, хто вчиться. Одним із нетрадиційних методів проведення уроків є ігри (ситуаційно-рольові, дидактичні, організаційно-діяльнісні, ділові та імітаційні). Вони допомагають зняти напруження в учасників навчального процесу та проводити самодіагностику труднощів і проблем, закріплювати певні навички, розкрити творчі здібності учнів.

Сьогодні досить поширеною є тестова перевірка знань учнів. У своїй роботі ми використовуємо потемні тести, що дають можливість значно скоротити час на опитування учнів. Крім цього, значну увагу приділяємо самостійній роботі учнів. Адже вона сприяє, насамперед, формуванню знань і вмінь, самостійності, систематизації, плануванню діяльності, реалізації принципу індивідуальності в процесі навчання, формуванню та реалізації творчих здібностей.

Самостійна позааудиторна робота також сприяє розвитку творчих, особистісних рис. Тому намагаємося переконати учнів, що самостійна робота - це робота над собою, спосіб самовдосконалення, розуміння необхідності, що дозволяє учневі добровільно розвивати власні знання, навички, вміння, здібності, творчий потенціал. Постійна самостійна робота дає можливість впевнитись у своїх силах, усвідомити результати власної діяльності, виявити можливості, вміння досягти високого рівня саморозвитку та самовдосконалення. Вона є необхідною умовою конкурентоспроможності і затребуваності в сучасному суспільстві.

Сучасні вимоги до рівня професійної підготовки учнів професійно-технічних навчальних закладів на перший план висувають потреби формування творчої, активної, відповідальної і самостійної особистості майбутнього кваліфікованого робітника, конкурентоспроможного на ринку праці. Це стосується і підготовки фахівців для будівельної галузі.

Зміст роботи аграрія дуже різноманітний, насичений і визначається сучасним станом та розвитком виробництва, науки, техніки, технологій, високою конкуренцією при реалізації виробленого продукту і постійним зростанням його якості. Тому, в сучасних умовах робітник повинен володіти максимумом спеціальних знань, які дозволили б йому успішно працювати, пристосовуючись до будь-яких змін на ринку праці і продукції на конкретній ділянці роботи, але й швидко перебудовуватись на інші виробничі операції, бути дослідником і новатором будівельного виробництва. І всього цього він має навчитися у закладі професійно-технічної освіти. Тому нам, викладачам спецдисциплін, належить зробити все необхідне для того, щоб майбутні сільськогосподарські робітничі кадри були висококваліфікованими, професійно мобільними та конкурентоздатними на ринку праці.

Література

1. Взаємодія ринку праці та професійно-технічної освіти. Механізми створення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій: [Зб. матеріалів, підготовлених у рамках реалізації укр.-нім. Проекту «Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні»]. – К., - 276 с.

2. Ніколаєнко С.М. Інноваційний розвиток професійно-технічної освіти в Україні / С.М. Ніколаєнко. – К.: Книга, 2007. - 229 с.

 3.Головінов В. Професійно-технічна освіта в умовах світової та вітчизняної фінансово-економічної кризи. Проблеми старі – виклики нові / В. Головінов // Професійно-технічна освіта. – 2008. - №4. - С. 3-7.

 4. Радкевич В. Соціальне партнерство як чинник розвитку ПТНЗ в регіон

 5.В. Радкевич // Професійно-технічна освіта. – 2004. - №2. - С.12-13.

 6. Рішення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти «Про виконання Міністерством освіти і науки України статей 7 і 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» в частині науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти, впровадження у навчально-виробничий процес досягнень науки, техніки, нових технологій, передового досвіду та інноваційних педагогічних технологій від 11.06.2008 // Професійно-технічна освіта. - 2008. - №2. – С. 3-5.