Інтерактивні методи навчання, спрямовані на розвиток критичного мислення

 ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ, СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

 

 

Виконала:

Вчитель початкових класів

Третинник Світлана Олександрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ ____________________________________________________

 

Розділ І. Літературознавчі та методичні основи роботи над розвитком критичного мислення

1.        Сутність понять «інтерактивне навчання», «критичне мислення»   __________________________________________ 
2.        Інтерактивні методи, спрямовані на розвиток критичного мислення     ________________________________________

 

Розділ ІІ. Апробація розроблених вправ з розвитку критичного мислення

2.1. Рівень розвитку критичного мислення в учнів 4 класу до апробації розроблених вправ   

2.2.    Використання розроблених завдань на розвиток критичного мислення 

2.3.   Результати проведеного дослідження

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Додатки

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У державних документах зазначено, що загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, і в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного прискореного росту і розвитку України. Країні потрібні кваліфіковані спеціалісти з високими моральними та культурними цінностями.

Саме початкова школа стає основою подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, соціального розвитку. Пріоритетним у початкових класах є виховні і розвивальні функції.

Школа повинна навчити учнів самостійно, швидко й ефективно здобувати необхідну інформацію з друкованого джерела. Ці навички будуть дуже корисні нашим випускникам у подальшому навчанні й професійній діяльності. Відомо, що в процесі тривалого читання  увага розсіюється, втрачається інтерес, і, як результат, знижується рівень розуміння. Отже, треба створити такі механізми, які постійно підтримували б необхідну увагу й зацікавленість, навчити учнів розуміти прочитаний текст, робити власні висновки, сприяти тому, щоб у дітей під час читання виникали свої запитання, на які немає однозначних відповідей, на які треба і можна шукати відповіді в інших джерелах. Тобто розвивати інтелектуальну зацікавленість учнів.

Унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення, матеріалом, для якої можуть служити навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відеофільми, - має технологія розвитку критичного мислення. Мета технології – навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку  отримує учень, можна розуміти, порівняти з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.

Так виникла необхідність вибору моєї теми науково-методичної проблеми:

           «Розвиток критичного мислення учнів початкової школи».

Моє завдання, як вчителя, на уроці критичного мислення полягає не в тому, щоб оцінити знання учнями тексту. Я повинна навчити їх розуміти цей текст, робити власні висновки, розвивати вміння роздумувати, міркувати над прочитаним. Щоб досягти бажаної мети, спочатку я опрацювала методичну літературу і відібрала для своєї роботи найефективніші, на мій погляд, стратегії критичного мислення та інтерактивні методи, спрямовані на розвиток критичного мислення, та розробила фрагменти уроків з їх застосуванням

 

РОЗДІЛ І

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ НАД РОЗВИТКОМ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

1.1.Сутність понять «інтерактивне навчання», «критичне мислення» 

Дана технологія – це педагогічна система, спрямована на формування у школярів аналітичного мислення. У витоків цього напрямку стояли такі видатні вчені як Л.Виготський, Дж. Дьюї, М. Коул, Д. Вертч, Д. Брунер. Свої наукові дослідження присвятили цій проблемі вітчизняні вчені М.Красовицький, О. Бєлкіна, Ю. Стежко, педагоги-новатори С. Пеняєв, О. Боровська та ін.

Стратегії критичного мислення викликають інтерес до читання, творчості, заохочують учнів мислити творчо і шукати відповіді на власні питання, забезпечують атмосферу поваги до всіх думок, дають дитині можливість відкритися, показати себе у колективі. Кожна дитина приходить до школи з бажанням діяти і не як не будь, а діяти успішно. Діти люблять не просто слухати, а задавати питання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати та ін. Якщо вчитель організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, здобуті знання – міцними, а  дитина почуватиметься вільно, спокійно, впевнено.

Великому американському мислителю Д.Дьюї, належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Тому першочерговим завданням школи є розвиток такого типу мислення, що надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, що виникатимуть, пристосування до нових, часом непередбачуваних обставин.

На відміну від традиційного навчання, в основу якого покладено погляд на учня як на пасивний об’єкт, що сприймає інформацію, новітні технології засновані на особистісно-зорієнтованому підході. Бо вони передбачають застосування методів, що активізують творчу діяльність, самостійність, ініціативність учнів у навчанні.  Бажання і вміння активно здобувати знання повинно стати характерною рисою особистості.

Критичне мислення зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а деколи і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття  обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін «критичне» в такому контексті ближчий до слова «аналітичне».

Критичне мислення – основа активного мислення, життєвої позиції, самостійне мислення. Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Під час застосування даної технології знання засвоюються значно краще, адже інтерактивні технології розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її пошук.

1.2.Інтерактивні методи, спрямовані на розвиток критичного мислення         Центральною частиною уроку розвитку критичного мислення є інтерактивна вправа. Для подолання труднощів у застосуванні інтерактивних технологій, на думку О.Пометун, Л.Пироженко, необхідно пам’ятати:

• Інтерактивні вправи потребують певної зміни життя  всього класу, багато часу для підготовки як для учня, так і для вчителя;
• Доцільно проводити з учнями організаційне заняття і разом розробляти правила роботи в класі. Для початку треба використати прості інтерактивні технології;
• Використання інтерактивних технологій – це самоціль. Досягнення творчого рівня розвитку особистості можна вважати найвищим результатом будь-якої педагогічної технології!

Найефективніші методи технології розвитку критичного мислення:

розминка («Закінчи речення одним словом», «Чарівна скринька», «Спочатку було слово», «Кросворд»), есе («П’ятихвилинне», «Десятихвилинне», «Міні-есе»), дерево рішень, мозкова атака,  кубування, гранування, метод-прес, дискусія, сенкан, взаємне навчання акваріум та ін. (додатки 1 – 3).

 

 

РОЗДІЛ ІІ

АПРОБАЦІЯ РОЗРОЮЛЕНИХ ВПРАВ З РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

2.1. Рівень розвитку критичного мислення в учнів 4 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІ ступенів до апробації розроблених вправ   

Перш ніж обрати інтерактивні методи, спрямовані на розвиток критичного мислення, спочатку я запропонувала учням виконати тестову роботу з читання, яка складається з тексту для самостійного читання та восьми письмових завдань, п’ять із яких – тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді, два завдання відкритого типу з короткою відповіддю (на встановлення відповідності, на встановлення послідовності тощо) і одне творче завдання з розгорнутою відповіддю (додаток 4).  Для перевірки був обраний текст легенди «На пасіці», поданий у методичному посібнику [34; 106-107]. 

Рівень перевірених знань, вмінь, навичок перед апробацією розроблених вправ подано в таблиці 1.

 

 

 

Таблиця 1. Рівень перевірених знань, вмінь, навичок перед апробацією розроблених вправ

№	Прізвище та ім’я учня	Завдання закритого типу	Завдання відкритого типу				Бал
		розуміння		Творче завдання
				зміст	Власна думка	Засоби виразності
1	Албу А.	3	2	1	-	-	6
2	Албу Д.	5	2	1	1	-	9
3	Єршова В.	4	1	1	-	1	7
4	Лисенко М	4	2	2	-	-	8
5	Найда А.	2	2	-	-	-	4
6	Топуєв О.	4	2	1	1	-	8
7	Шептякова А.	3	2	1	-	-	6

 

Діаграма 1. Рівень перевірених знань, вмінь, навичок до апробації розроблених вправ.

З метою  якнайкраще досягти поставлених цілей (навчити учнів розуміти  текст, робити власні висновки, розвивати вміння роздумувати, міркувати над прочитаним, узагальнювати зміст прочитаного тексту, розвивати вміння виконувати творчі завдання на основі прочитаного, висловлювати власну думку з приводу прочитаного) поставила собі за правило  підготувати незначну кількість інтерактивних стратегій протягом року  (бо впровадження інтерактивної стратегії  - робота складна і займає багато часу), ніж абияк, але часто проводити підготовлені ігри.

2.2.    Використання розроблених завдань на розвиток критичного мислення

Для досягнення поставлених цілей я використала наступні методи, спрямовані на розвиток критичного мислення учнів, а саме систему методів – читання і письмо для розвитку критичного мислення учнів.

 «Читання з маркуванням тексту» - читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях («V» – знайома інформація, «+» - нова інформація, «-» - раніше думали інакше, «?» - інформація здивувала, викликала інтерес, виникло бажання дізнатися про це більше), які є критеріями класифікації. Ця стратегія добре працює на різних уроках. На уроках читання можна попросити учнів знайти інформацію про риси характеру героїв, про їхнє відношення з іншими героями, на уроках курсу «Я і Україна» (природознавство, громадянська освіта) - про корисні копалини, про охорону природи; про свята українського народу та ін. Поки діти читають текст, креслю таблицю на дошці для обговорення результатів, потім проводимо обговорення, під час якого діти навчаються формулювати свої висновки щодо інформації, і заповнюємо таблицю. Часто з’являються записи у колонці «?» (інформація зацікавила, здивувала, хочу дізнатися більше). Ця позначка дуже цікава, бо діти часто вдаються до пошуку нової інформації в інших джерелах, залюбки презентують свої знахідки однокласникам (частенько використовуємо інтерактивну технологію «Крісло автора»). Зібраний учнями матеріал зберігається у класі, якщо хтось захоче ще раз перечитати. Звичайно, не всім відразу вдавалося на уроці виділяти ключові поняття, класифікувати, оцінювати інформацію, бо ця стратегія потребує певного часу. Але я стала помічати, що учні почали глибше вивчати текст підручника, формулювати своїми словами думки автора. Ще діти побачили, що кожен сприймає одну й ту саму інформацію по-різному.

«Читаємо та запитуємо» (вміють ставити питання лише ті, хто вміє міркувати) - це стратегія, яка передбачає роботу в парах та формулювання запитань до ключових понять тексту. Спочатку учні об’єднуються у пари (за місцем розташування, за призначенням учителя, за картками з певними геометричними фігурами, числами, кольорами, за вільним вибором учнів; популярна інтерактивна технологія «Чарівна скринька») і читають текст за абзацами, потім один формулює запитання, інший відповідає, записують на аркуші, потім міняються ролями. Процес повторюється, доки текст не буде прочитаний. Потім обговорюється все у загальному колі, відбувається коригування. Ця робота складна, займає багато часу. Під час опрацювання текстів за технологією критичного мислення ми почали начебто менше виконувати роботи, але набагато глибше досліджувати інформацію, а це означає, що в учнів розвивається готовність і вміння  міркувати над прочитаним. Моїм учням дуже подобається після прочитання тексту влаштовувати «Прес-конференції» один для одного. Викликається один учень. Він займає місце вчителя за столом. Учні  задають йому запитання. Я фіксую кількість відповідей на дошці у таблиці з іменами учнів, коригую питання, відповіді. Після виступів обираємо найкращого учасника, оцінюємо якість запитань (найбільш цінними є запитання «Чому?», «Що буде?»).

«Взаємне навчання» - дуже складна для впровадження стратегія, потребує дуже багато часу, але навички, які вона формує, того варті. Вже через декілька занять учні працюють із текстом самостійно і роблять це із задоволенням. Цю діяльність ми організовували так: учні об’єднувались у групи і по черзі виконували роль вчителя, який повинен прочитати абзац тексту, підсумувати основні ідеї, поставити запитання про зміст, відповісти на можливі запитання, зробити припущення, про що йтиметься в наступному абзаці. Одна з груп презентує свою роботу, інші коментують. Тут нам у пригоді стають інтерактивні технології «Акваріум», «Мікрофон». Деяким учням класу до вподоби складати до прочитаного тексту тести з варіантами відповідей (закритого типу).

Фрагменти уроків з використанням методів – читання і письмо для розвитку критичного мислення учнів подаються у додатку 5.

Результатом роботи в «Акваріумі» є повний аналіз тексту твору, його розуміння, також в учнів формуються такі якості, як комунікабельність, лаконічність у доведенні власних думок, уміння відстоювати власні погляди та робити висновки з прочитаного.

Пропонуючи учням висловити свою думку, ставлю собі за мету, навчити учня поважати свій досвід і не боятися висловити свою точку зору, бути активним спостерігачем, читаючи «очима автора», будувати свій текст, презентувати свій досвід аудиторії. Мої учні люблять презентувати свої письмові роботи. Зараз ми вчимося писати «Есе» - вільне письмо, тобто вільно, особисто трактувати певну тему, з метою переконати читача в тому, що учень добре володіє знаннями з теми і може аргументувати свою точку зору.

Діти - справжні, чесні, поважають думки однокласників, хоча, можливо, і не завжди з ними погоджуються. Вони ведуть для себе порівняння своїх відповідей із відповідями інших учнів. Роблять висновки. І наступного разу намагаються виконати роботу не гірше, а можливо, навіть, краще. За сильнішими учнями тягнуться слабші (у класі  поняття «сильніші-слабші» не існує, це принижує гідність учнів). Вони теж стараються, бо знають, що їх вислухають,і  їхні думки будуть прийнятими.

 Важливим елементом кожного уроку є оцінка. Самооцінка учнями своєї роботи є різновидом оцінювання. Позитивність методу: всі учні можуть отримати оцінку: учні розуміють труднощі оцінювання і вчаться дивитися на свою роботу іншими очима.

Нам з учнями вдається застосовувати метод «Самооцінка», користуючись на уроках картками трьох видів, більше чотирьох карток за урок брати не можна (додаток 6). В сумі можна отримати 12 балів.

 Прекрасним методом оцінювання (самооцінка, взаємооцінка) учнями їхньої роботи на уроці є інтерактивна технологія критичного мислення «Різнокольорові капелюшки». Якщо регулярно застосовувати цей метод, можна дізнатися багато нового і цікавого про учнів класу, про відношення учнів до уроків, про настрій. А діти в свою чергу вчаться висловлювати свої думки, оцінювати ситуацію, виділяти основні події, мислити логічно.

Наприкінці уроку дітям пропоную дістати із «Чарівної скриньки» капелюшки, на яких треба записати продовження речень.

2.3.   Результати проведеного дослідження

Таблиця 2. Рівень перевірених знань, вмінь, навичок після апробації розроблених вправ.

№	Прізвище та ім’я учня	Завдання закритого типу	Завдання відкритого типу				Бал
				Творче завдання
				зміст	Власна думка	Засоби виразності
1	Албу А.	4	2	1	1	-	8
2	Албу Д.	5	2	1	1	1	10
3	Єршова В.	5	2	1	1		9
4	Лисенко М	5	2	2	1	-	10
5	Найда А.	4	2	1	-	-	7
6	Топуєв О.	5	2	1	1	1	10
7	Шептякова А.	4	2	1	-	-	7

Діаграма2. Рівень перевірених знань, вмінь, навичок після апробації розроблених вправ.

 

Таблиця 3. Порівняльна таблиця середніх показників тестової перевірки до і після апробації розроблених і використаних вправ.

Вид перевірки	Середній показник завдань
	Закритого типу	Відкритого типу на встановлення відповідності	Творче завдання
Тестова перевірка 1	3,2	1,6	1,4
Тестова перевірка 2	4,5	2	2

 

Діаграма 3. Порівняння середніх показників  перевірених знань, вмінь, навичок після апробації розроблених вправ.

 

Друга тестова перевірка після апробації розроблених і використаних вправ, показала, що учні краще виконали тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді, два завдання відкритого типу з короткою відповіддю (на встановлення відповідності, на встановлення послідовності тощо) і одне творче завдання з розгорнутою відповіддю (додаток 7).

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Використання методів і прийомів інтерактивного навчання, спрямованих на розвиток критичного мислення, доводить, що вони стимулюють пізнавальну діяльність, активізують спілкування в процесі взаємодії,  позбавляють напруження, читати вдумливо, розвивають вміння вибирати головне, виділяти головну думку, висловлювати власну думку, поважати думку інших, розмірковувати над інформацією, сприяє готовності учнів до пошуку інформації самостійно додаток 1).

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інтерактивних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду. Процес творчості – безперервний, у ньому – сенс життя вчителя. І найбільшою мірою цей процес відбувається на уроках. У творчого вчителя кожний урок - прем’єра. Для того, щоб легко і невимушено ввести дітей у світ наукових відкриттів, він повинен мобілізувати себе, привести в «бойову готовність» весь свій педагогічний і психологічний арсенал (додаток 8).

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Бален М.В. Інтерактивні ігрові технології як засіб розвитку, саморозвитку і самореалізації особистості в умовах школи культури здоров’я // Початкове навчання і виховання. 2008. – № 22-24 (170-172). – С. 2-18.
2. Букіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. Науково-методичний посібник. – Х.: Видавнича група «Основа»: «Тріада +», 2007. – 112 с. (Серія «Педагогічні інновації. Майстерня»).
3. Вишневська С.М. Урок читання з елементами критичного мислення // Початкове навчання і виховання. -  2008. – № 26 (174), вересень. – С.21-23.
4. Дігтяренко Л.В. Інтеративні дидактичні ігри на уроках читання у 4 класі // Початкове навчання і виховання. – 2009. – №25 (209). – С.28-36.
5. Зашев И. Умение задавать вопросы // Перемена, - 2001. – № 4.
6. Іванішена С. Форми та методи інтеративного навчання // Початкова школа. – 2006. – № 3. – С.9-11.
7. Інноваційні технології на уроках читання: методична система ЧПКМ / Упорядн. Франчук О.В. – Х.: Вид.група «Основа», 2009. – 192 с. – (Бібліотека журналу «Початкове навчання та виховання»; Вип. 10 (70)).
8. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Методичний посібник. – К.:А.П.Н., 2003.
9. Інтерактивні технології в початковій школі. – К.: Шк.світ, 2008. – С.23-39. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
10. Евдокимов В.И., Олейник Т.А., Горькова С.А.,Микитюк М.В. Практикум поразвитию критического мышления. – Харьков: Торнадо, 2002. – 143 с.
11. Клустег  Д. Чуто такое критическое мышление? // Перемена.-2001. - №1.
12. Ковальова В.І. Творча майстерня. Становлення та розвиток творчої особистості молодшого школяра. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – С.118-189.
13. Комар О. Інтерактивні технології – технології співпраці // Початкова школа. – 2004. – № 9. – С. 5-7.
14. Кондратюк О. Як організувати навчальний діалог учнів // Бібліотека «Шкільного світу». – 2008. – С. 48-53.
15. Кравчук Л. Інтерактивні методи навчання // Бібліотека «Шкільного світу». – 2008. – С. 30- 47.
16. Кроуфорд А., Саул В., Метько С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяди, 2006. – 217 с.
17. Лой О.І. Урок громадянської освіти у 4 класі з елементами інтерактивних технологій // Початкове навчання і виховання. – 2009. – № 29 (213), жовтень. – С.9-10.
18. Лозова В.І, Троцко Г.В. Теоритичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник/ Харк.держ.пед.ун.-т ім. Г.С. Сковороди. – 2-еви., випр.і доп. – Харків: «ОВС», 2002. – 400 с.
19. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію критичного мислення. – Х.: Вид.група «Основа»: «Тріада =», 2008. – 96 с. (Серія «Педагогічні інновації. Майстерність»).
20. Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня:теорія і практика. – К.: Парламентське видавництво, 2002.
21. Момотова С.И. Урок критического мішления (В.Сухомлинский «Зеленая каструля») // Початкове навчання і виховання. – 2008. – 26 (174), вересень. – С.27- 29.
22. Мушак І. Варіативність організаційних форм навчання молодших школярів // Початкова школа. – 2001. – № 2. – С.13-15.
23. Назовская И. Критическое мышление – это… // Перемена. – 2001. - № 6.
24. Найпоширеніші нестандартні уроки // Розкажіть онуку. – 2008. – № 11. – С.9-12.
25. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання // Відкритий урок. – 2003. – № 3, 4.
26. Романовська Г.В. Інтегрований урок української мови і читання з елементами критичного мислення в 4 класі // Початкове навчання і виховання. – 2008. – № 4 (152). – С.10-11.
27. Романовська Г.В. Урок позакласного читання з елементами критичного мислення в 2 класі // Початкове навчання і виховання.  – 2008. – № 26 (174), вересень. – С.23-25.
28. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К., 1997.
29. Савченко О.Я. Освіта повинна бути не тільки доступною, а й якісною // Початкова школа. – 2001. – № 10. – С.1-5.
30. Савченко О.Я. Читанка: Підр. для 4 кл. – К.: Освіта, 2004. – Ч.І. – 159с.
31. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів //Початкова школа. – 2002. – № 3.
32. Телячук В.П., Лесіна О.В. Інноваційні технології навчання у початковій школі. – Х.: Вид. гр. «Основа»:  «Тріада +», 2007. – 240 с.
33. Технологія розвитку критичного мислення // Завуч. – 2004. – № 4. – С. 12-14.
34. Черкасова А.А., Панова Н.В. Підготовка до державної підсумкової атестації в 4 класі шкіл з українською мовою навчання: Повний комплект матеріалів для вчителя. – Х.: Вид.-во «Ранок», 2010. -  С.106-127.
35. Яриш О., Седова М. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використання критичного мислення. – Х.: Вид. гр.  «Основа», 2005. – 240 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Тестові завдання за текстом легенди «На пасіці», поданий у методичному посібнику Черкасової А.А. «Підготовка до державної підсумкової атестації»:

 

1.У яку пору року відбуваються події, описані у творі?

1. Улітку
   • Навесні
     • Восени

2.Яку роботу виконує жатка?

1. Переробляє і пакує мед на зиму
   • Сприяє народженню нових бджіл
     • Охороняє вулик від ворогів

3.Чим робочі бджоли закривають повні чарунки?

•               Воском
  •               Парафіном
    •               Піском

4.Скільки триває крилатий період у житті бджіл?

• День
  • Кілька днів

в) місяць

5. Із даних пояснень вибери визначення слова трутень.

а) робоча бджола

б) бджолина цариця

в) самець бджоли

6. Що чинять бджоли з трутнями, якщо ті не хочуть  вилітати з вулика?

7. Про які бджолині ролі ти дізнався?

8. Про яких людей говорять: «Працює, як бджола»?

 

 

 

Додаток 5

Фрагменти уроків з використанням методів – читання і письмо для розвитку критичного мислення учнів подаються у додатку

 

Тема: «Вавилонська вежа». Біблійна легенда»

Мета: Вчити учнів розуміти зміст тексту; розвивати уміння виділяти головну думку твору і аналізувати, висловлювати свої міркування; збагачувати словниковий запас; розширити знання учнів про роль мови в житті народу, викликати бажання знати і володіти її скарбами.

Технологія: «Акваріум»

Інтерактивна частина уроку (20-25 хв.)

Учні об’єднуються в групи і знайомляться з метою технології.

Одна з груп сідає в центрі класу й обговорюють отримане на картці завдання протягом 3-4 хвилин.

Інші учні класу слухають, не втручаючись, спостерігають, як відбувається дискусія, пригадують правила роботи в групі, обмірковують завдання, що обговорюються в «Акваріумі».

Після закінчення встановленого часу група з «Акваріуму» сідає на свої місця в класі. Починається обговорення їхньої роботи.

• Чи всі погоджуються з думкою групи?
• Чи правильно була доведена думка?
• Що в доведенні було найдоцільнішим?

В «Акваріумі займає місце наступна група. Проводиться аналогічна робота.

Пам’ятка роботи в групі (лежить у кожної групи на столі):

• Розподіліть ролі в групі: спікер, секретар, посередник, доповідач
• Прочитайте завдання вголос.
• Обговоріть його в групі.
• Через 3 хвилини підбийте підсумки обговорення.

Картки із завданням для груп:

Картка 1.Чим вежа вражала і звеселяла будівничих?

Картка 2.Чому Богу Ягве не сподобалося, що люди дістануться неба?

Картка 3. Чи вдалося людям добудувати Вежу? Чому?

Картка 4. Запропонуйте свою версію виникнення мов.

Тема: «Каїн і Авель». Біблійна легенда.

Мета: Розвивати читацькі навички; вчити учнів давати характеристику героям; збагачувати словниковий запас учнів;вчити диференціювати ознаки доброго і злого; виховувати доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро, засуджувати жорстокість, заздрощі, ненависть.

Технологія: «Метод ПРЕС», «Мікрофон».

Технологія застосовується на етапі усвідомлення змісту твору і його моральної ідеї.

• Діти, ви прочитали біблійну легенду «Каїн і Авель». Назвіть дійових осіб твору.
• Які стосунки були між Каїном і Авелем?
• У чому був переконаний Каїн вчинивши злочин?
• Зверніть увагу на дошку. Тут записане твердження: «І досі про лиху людину кажуть: Каїн. Або окаянний.». Ваше завдання – висловитись з приводу цього твердження, використовуючи ключові слова, подані на картках.

Ключові слова

• я вважаю, що…  (позиція)
• оскільки…  (обґрунтування)
• наприклад… (приклад)
• таким чином…  (висновок).

 Після того, як діти висловилися, використовуючи уявний мікрофон, підбивається підсумок.

Цей метод спонукає до вироблення й формулювання аргументів, висловлення власних думок з дискусійного питання у виразній і стислій формі. Це означає, що дітям буде вже легше виконати творче завдання у тестах. 

Тема: Україна на планеті Земля.

 Технологія: «Есе», «Крісло автора».

Можна запропонувати цю технологію перед вивченням теми, щоб порівняти, що нового дізналися на уроці. Але я запропонувала учням виконати це завдання на етапі рефлексії. Перед учнями два запитання:Що я вже знаю про Україну (на одній стороні листка) і що зацікавило? Хочу дізнатися.

Впродовж 5 хвилин діти писали усе, що їм спаде на думку. Через цей час я оголосила, що час закінчився, а потім дала ще одну хвилину для завершення роботи (бо, як відомо, цікаві думки з’являються під тиском).

Твори,  написані учнями 4 класу на уроці природознавства за технологією «Есе»

Україна знаходиться на материку Євразія у її європейській частині. Наша Україна межує з сімома державами: на заході – з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, на сході – з Білорусією. Найбільший кордон України на сході. Тут вона межує  з Росією.  Протяжність всього кордону нашої держави становить 7643 км.

Столиця України – Київ. Найбільша річка – Дніпро. Найвища гора – Говерла.

Хочу більше дізнатися про гори, різні потоки, озера, ліси, балки. Але все ж найдужче хочу дізнатися про гори України. Хочу запропонувати своїм однокласникам підготувати проект «Багатства України».

Албу Дар’я.

 

   Україна – самостійна держава. Вона знаходиться на материку Євразія, у центрі Європи. Межує з сімома державами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Білорусією, Росією. Протяжність усього кордону – 7643 км.

          Хочу більше дізнатися про історію України.

          Та ще мені дуже хочеться дізнатися як робили вікна, дошку, на якій ми у школі пишемо. А най-най – як розробляли наші вчені літаючі апарати, зошити, одяг, пластилін, клей, скотч.

Топуєв Олексій

 

  Я знаю як створилось головне місто України Київ. За легендою, були три брати: Кий, Щек і Хорив. І була у них сестриця Либідь. Брати побудували місто. Назвали його на честь старшого брата Кия Києвом. А річку – Либіддю.

Ще я дізнався, що Україна межує з Польщею, Білорусією, Росією, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Словаччиною.

Коли у класі висіла карта України, ми  з однокласниками  придумали гру. І я хочу тепер дізнатися де і як видобувають кам’яну сіль, буре вугілля.

Албу Андрій.

 

   Я дізналася, що в Україні в Закарпатській області є селище Ділове. Це – центр Європи!

В Україні є висока гора Говерла. Вона окраса Карпат. А річка Дніпро тече в Чорне море. Протяжність усього кордону України – 7643 км.

Хочу дізнатися, які ще є гори, моря, міста.

Єршова Варвара.

 

 Тема: Григір Тютюнник «Ласочка»

Технологія: «Есе», «Крісло автора».

Пофантазуйте, як можна продовжити оповідання Г. Тютюнника «Ласочка». (Діти виконують десятихвилинне есе, бажаючі зачитують свої роботи перед класом). Бажаючим запропонувала презентувати свої твори для усього класу, зайнявши «Крісло автора».

Твори,  написані учнями 4 класу на уроці читання за технологією «Есе»

  Арсен завжди кидав рибку Ласочці і лисеняті. І вони виконували  вимоги Арсена «від А до Я». 

Йшов Арсен додому, і вони – слідом. Там лисеня гралося з онуками дідуся. А вранці знову на риболовлю. Ласочка хотіла дібратися до човна, але боялася води. Вона переборола свій страх. Допливла, забралася у човен.

З тих пір Арсен не боявся заснути. Коли риба клює, ласочка будить його. А він дістає рибу. Одного разу вони зловили величезного линка та середнього окунька. Линка віддали лисеняті, а окунька віднесли додому.

 

Топуєв Олексій.

 

 Арсен кожного дня приходив рибалити. Але кожного разу і Ласочка з лисенятком приходила.

Пройшло немало часу, і настало тепле літо! Риба дуже гарно ловилася. І захотів Арсен взяти на рибалку своїх онуків на рибалку та познайомити їх з лисенятами.

Ласочка вже чекала дідуся, але побачивши незнайомців, злякалася і відійшла далі. Арсен порозмовляв з Ласочкою і гукнув її, та вона боялася спочатку. А коли зрозуміла, що діти такі ж чемні, як і дідусь підійшла до них. Діти гралися з лисенятком. З тих пір вони товаришували і ловили рибку всі разом!

Не така рибка смачна, як дружба міцна!

Албу Дар’я.

 

На знак поваги, підтримки  висловлювань автора - учня  діти завжди аплодують.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 8